Програма розвитку творчої уяви у дітей середнього дошкільного віку засобами художної літератури

Размещено на http://www.allbest.ru/

Український державний університет імені Михайла Драгоманова

Програма розвитку творчої уяви у дітей середнього дошкільного віку засобами художної літератури

Ступак Оксана Юріївна доктор педагогічних наук, доцент, доцент кафедри дошкільної освіти

Адаменко Яна Михайлівна магістрантка спеціальності дошкільна освіта

Київ

Анотація

Розвиток творчої уяви бере свій початок саме з дошкільного віку, що характеризується появою художньої творчості, зацікавленістю художньою літературою, а також створенням образів і розвитком фантазії, спираючись на власний досвід та загальний рівень інтелектуального розвитку. Дитяча уява розвивається у грі та у продуктивних видах діяльності. Уява у своєму розвиткові спирається на такі пізнавальні процеси, як сприймання та пам'ять. Образи сприймання закріплюються у пам'яті людини у формі уявлень. Урахування вікових психологічних особливостей дітей дошкільного віку вважається важливою передумовою для розвитку уяву. У середньому дошкільному віці у дітей на основі стрімкого розширення їхнього досвіду зростають творчі прояви в діяльності, перш за все у грі, ручній праці, зв'язному мовленні, а також художній літературі.

Мета статті - аналіз Програми розвитку творчої уяви дітей середнього дошкільного віку засобами художньої літератури під час освітнього процесу закладу дошкільної освіти.

Предсталена розроблена та апробована Програма передбачала декілька етапів: мотиваційний, пізнавально-діяльнісний і креативно-перспективний. Програма містила різні методи форми роботи з художною літературою: переказування, читання, графічна аналогія зі схемами та геометричними фігурами, розв'язання винахідницьких завдань, складання розповіді, зміна фіналу казки, продовження відомих казок тощо. Під час запровадження названих методів відбувався розвиток творчої уяви дітей середнього дошкільного віку, тому, що діти були у вільному просторі фантазування, використовували інтегровані заняття з елементами малювання, вирізання, аплікацій тощо.

Ключові слова: творча уява, діти середнього дошкільного віку, художня література.

Abstract

Stupak Oksana Yuryivna Doctor of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Preschool Education, Ukrainian State University named after Mykhailo Drahomanov, Kyiv,

Adamenko Yana Mykhaylivna Master's student, preschool education specialty, Ukrainian State University named after Mykhailo Drahomanov, Kyiv,

PROGRAM FOR THE DEVELOPMENT OF CREATIVE IMAGINATION IN CHILDREN OF MIDDLE PRESCHOOL AGE THROUGH FICTION LITERATURE

The development of creative imagination originates precisely from the preschool age, which is characterised by the emergence of artistic creativity, interest in fiction, as well as the creation of images and the development of fantasy, based on one's own experience and the general level of intellectual development. Children's imagination develops in play and in productive activities. Imagination in its development relies on such cognitive processes as perception and memory. Images of perception are fixed in a person's memory in the form of ideas. Taking into account the age-related psychological characteristics of preschool children is considered an important prerequisite for the development of imagination. In the middle preschool age, children, based on the rapid expansion of their experience, develop creative expressions in activities, first of all in play, manual work, coherent speech, as well as fiction.

The purpose of the article is to analyse the Program for the development of creative imagination of children of middle preschool age by means of fiction literature during the educational process of a preschool education institution.

The presented, developed and tested Program included several stages: motivational, cognitive-active and creative-perspective. The program included various methods of working with fiction literature: retelling, reading, graphic analogy with diagrams and geometric figures, solving inventive tasks, composing a story, changing the ending of a fairy tale, continuing famous fairy tales, etc. During the introduction of the named methods, the creative imagination of middle preschool children developed, because the children were in a free space of fantasy, used integrated classes with elements of drawing, cutting, applications, etc.

Keywords: creative imagination, children of middle preschool age, fiction.

Вступ

Постановка проблеми. Художня література завжди розглядалась як потужний та дієвий засіб виховного впливу на особистість дитини дошкільного віку. Оскільки вона виступає в ролі скарбниці культури, джерела народних і сучасних знань та сприяє формуванню сильних вражень, знайомству з незвичним, фантастичним.

Розглядаючи художню літературу як засіб розвитку творчої уяви дітей середнього дошкільного віку, відзначимо, що у Базовому компоненті дошкільної освіти зазначено емоційно-ціннісне ставлення дошкільника через «бажання висловлювати свої почуття в образному мовленні, активне зацікавлене ставлення до мовленнєвої творчої діяльності, як організованої, так і ініціативної, у різних її формах. Дитина охоче відтворює враження від літературних творів різними засобами художньо-мовленнєвої діяльності, виявляє бажання користуватися книжками як джерелами інформації та задоволення, інтерес та задоволення від участі в розігруванні щедрівок, колядок, закличок, у сюжетно-рольових іграх за мотивами літературних творів, промовлянні текстів народних ігор» [1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз Державних програм навчання і виховання дітей дошкільного віку визначає, що цьому психічному процесу приділяється недостатньо уваги. Традиційно система дошкільного виховання недостатньо містить у собі спеціальних заходів, методик, спрямованих на послідовний і систематичний розвиток у дітей уяви.

Водночас, Концепція освіти дітей раннього та дошкільного віку визначає дошкільний вік як «період інтенсивного психічного розвитку й появи нових психічних особливостей, упродовж якого відбувається збагачення й упорядкування чуттєвого досвіду дитини, опановування специфічно людськими формами сприйняття та мислення, бурхливий розвиток уяви, формування паростків довільної уваги та смислової пам'яті» [5].

Розвиток творчої уяви допомагає дітям вивільнятися, розмірковувати, шукати, самостійно розв'язувати свої проблеми. У дитини зникає острах діяти з будь -яким предметом, з'являються уявлення про те, як використовувати його не тільки за прямим призначенням. Предмет і навіть явище усвідомлюються дитиною багатофункціональними, таким, що знімає масу проблем у грі, побуті, спілкуванні [6].

Уява може творчо перетворювати дійсність, її образи гнучкі, рухливі, а їх комбінації дозволяють досягати нових і несподіваних результатів. Розвиток цієї психічної функції є основою для вдосконалення творчих здібностей дошкільнят. У житті малюка уява виконує іншу функцію, ніж у житті дорослого. З її допомогою діти пізнають навколишній світ і самих себе. Як і будь-який психічний процес уява піддається цілеспрямованому управлінню [7].

Саме дошкільний вік життя людини найбільш чутливий період для розвитку творчої уяви та фантазії. Дослідження психологів показують, що уява дитини розвивається поступово, з накопиченням нею певного досвіду. Всі образи уяви, якими б чудернацькими вони не були, засновані на тих уявленнях і враженнях, які дитина отримує в реальному житті.

Дошкільний вік є сенситивним для розвитку уяви. Дитяча уява розвивається у грі та у продуктивних видах діяльності. Уява у своєму розвиткові спирається на такі пізнавальні процеси, як сприймання та пам'ять.

Образи сприймання закріплюються у пам'яті людини у формі уявлень. Тобто передумовою розвитку дитячої уяви є вміння оперувати уявленнями. Така здатність з'являється пізніше, ніж самі уявлення. І. Кабаєва наводить такі етапи у розвитку уявлень [4]:

1. «впізнавання, тобто образи уявлень виникають лише при повторному сприйманні відповідного предмета;

2. спричинене відтворення, в основі якого лежать асоціації за схожістю або суміжністю, і уявлення виникає під впливом опису, загадок;

3. мимовільне використання, коли зростає керованість уявлень і дитина може вже викликати їх навмисне, щоб використати у грі, малюванні, описах;

4. творче відтворення у вигляді комбінування уявлень та їх елементів із створенням нових образів».

Простір для дитячої пізнавальної активності, самостійності, ініціативності та творчості надає підтримка дорослого, він заохочує найменші прояви фантазії дитини, спонукає її до вираження власної позиції.

У дошкільному віці дитина розвиває свої навички за допомогою ігор, які для неї дуже важливі. Найцікавіші та, мабуть, найважливіші з точки зору розвитку ігри це так звані тематичні ігри. Вони використовують в них багато уяви, фантазії та кмітливості. Для дошкільнят художня виразність стає і грою, і засобом самовираження. Він також може виступати каталізатором невисловлених бажань і бажань.

На етапі попереднього читання дитина дошкільного віку сприймає художній текст на слух (переказування, декламування, розповідь) дорослих; зорове сприйняття є обмежена графічно-художньою складовою (ілюстрації, графічна концепція книги).

Домінуючими жанрами дочитацького періоду є: народна та авторська поезія (потішки, скоромовки, пісеньки, загадки, невеликі вірші), літературні обробки народних оповідань та авторських казок (кумулятивні, дидактичні, тваринні та чарівні), прості історії з дитячого життя, художньо-розвиваючі книжки, книжки-іграшки, книжки з картинками, альбоми, розмальовки, маріонетки ігри.

Науковець А. Богуш визначила головні функції художньої літератури як мистецтва слова. Серед них: інформаційно-освітня, виховна, національнодуховна, історична, естетична, культуроносна, розважальна [2, с. 182]. Кожна з функцій художньої літератури несе власне навантаження у розвитку художньо- мовленнєвої діяльності дітей дошкільного віку. Інформаційно-освітня - художні твори несуть певну інформацію про життєві події, явища і закони природи; виховна - художні твори сприяють формуванню у дітей уявлень про довкілля, про правила і етичність поведінки, про закони людського буття; національно-духовна - художні твори формують національну свідомість, національний менталітет, високу духовність, яка притаманна українському народові; історична - художня література розповідає дітям про історію народу, його традиції, звичаї, обереги; культуроносна - художня література є носієм національної культури, сприяє висококультурному розвитку дитини; розважальна функція - багато творів для дітей викликають у них сміх, радість, веселощі, спонукають до розваг. Жодна з вище зазначених функцій не існує сама по собі. Отже, художня література сприяє формуванню особистості в цілому.

Ми підтримуємо думку Н. Гавриш, що «в практиці роботи вихователя основну увагу приділяють збагаченню літературного досвіду дітей, а саме: знайомлять дітей з творчістю поетів, письменників, прилучають їх до аналізу засобів художньої виразності, розкривають перед ними характерні особливості казки, вірша, оповідання тощо, забуваючи про основну мету - виховання «талановитого» читача. Відмітимо і той факт, що в останні роки дитяча література в певній мірі стала виконувати функцію обслуговування дитинства. За допомогою книжки діти дізнаються про те, як перейти вулицю, чим село відрізняється від міста, про природу рідного краю, різні професії тощо» [3].

Мета статті - аналіз Програми розвитку творчої уяви дітей середнього дошкільного віку засобами художньої літератури під час освітнього процесу закладу дошкільної освіти.

Виклад основного матеріалу

Програма розвитку творчої уяви у дітей середнього дошкільного віку засобами художньої літератури була розроблена на основі провідних методичних напрацювань сучасних фахівців дошкільної освіти (О. Лесіна, В. Телячук, І. Молодушкіна, А. Павленко, Р. Бретоусова тощо). Під час підбору методик до Програми були враховані прийоми активізації творчої уяви дітей дошкільного віку під час роботою з засобами художної літератури.

Програма містить різні методи форми роботи з художною літературою: переказування, читання, графічна аналогія зі схемами та геометричними фігурами, розв'язання винахідницьких завдань, складання розповіді, зміна фіналу казки, продовження відомих казок тощо. Під час запровадження названих методів відбувався розвиток творчої уяви дітей середнього дошкільного віку, тому, що діти були у вільному просторі фантазування, використовували інтегровані заняття з елементами малювання, вирізання, аплікацій тощо. дошкільний уява творчий

Відзначимо, що програма була впроваджена для 15 дітей середнього дошкільного віку закладу дошкільної освіти м. Кієва. Кожне ігрове завдання програми було проведено двічі на тиждень протягом 30 хв. Розглянемо детальніше етапи і завдання Програми розвитку творчої уяви дітей середнього дошкільного віку засобами художньої літературу.

Мотиваційний етап реалізації Програми передбачав проведення гру «З якої казки?» та загадки. Під час гри «З якої казки?» дітям середнього дошкільного віку пропонувалось прослухати текст певної казки («Івасик-Телесик», «Котик та півник», «Солом'яний бичок», «Пан Коцький», «Кривенька качечка», «Лисичка-кума», «Вовк і семеро козенят», «Колосок», «Снігуронька» тощо), залишивши її незакінченою. Респондентам надавалась можливість назвати цю казку та придумати її завершення. Під час складання казки зверталась увага на те, що чи процес вигадування супроводжувався формуванням усвідомленого ставлення до нього. Для цього слід пропонувалось дітям співвідносити власний життєвий з сюжетами вигаданих дитячих розповідей (наприклад, «Твій герой дуже любить знайомитися з життям тварин, а ти любиш?»).

На даному етапі під час ігор, бесід, прогулянок був використаний такий способів стимулювання розвитку творчості як загадки. У загадках предмети чи явища прямо не називаються, про них говориться у прихованій формі або називаються лише головніші ознаки, за якими треба відгадати, про що йде мова. Відгадування загадок розвиває в дитини кмітливість, уяву, вміння зіставляти, порівнювати предмети чи явища і знаходити в них схожі риси, формує здатність творчо мислити.

Під час упровадження мотиваційного етапу Програми розвитку творчої уяви дітей середнього дошкільного віку засобами художньої літературу діти ЕК демонстрували зацікавленість до запропонованої роботи з відомими художніми творами, особливо їм було цікаво продовжувати відомі казки, відгадувати загади на прогулянці.

Під час реалізації пізнавально-діяльнісного етапу Програми були застосовані такі заняття як «Казка про Червону Шапочку, або Чотири пори року вітались, про одяг домовлялись», а також «Зимові розваги».

Метою заняття «Казка про Червону Шапочку, або Чотири пори року вітались, про одяг домовлялись» було навчити дітей середнього дошкільного віку «розглядати себе в контексті родини, почуватися повноцінним членом родини, прагнути бути причетним до спільних турбот і проблем сім'ї; збагачувати знання дітей про призначення предметів одягу різних сезонів, помічати та розрізняти особливості жіночого та чоловічого одягу, одягу для праці та відпочинку; розвивати у дітей пояснювальне мовлення, уміння відповідати на запитання, естетичні почуття, відчуття форми, кольору, ритму, симетрії, композиції; виховувати бажання бути охайним, мати привабливий зовнішній вигляд» [6].

Під час заняття використовувалась лялька з червоною шапочкою. Розповідаючи про її пригоди, діти згадували своїх членів родини, пригадували який одяг підходить до різних пор року, використовуючи на фланелеграфі картинки із зображенням різного одягу та взуття згадували частини одягу, а також як за ним доглядати. Під час мандрівки Червоної шапочки діти згадували види транспорту, а також оздоблювали одяг ляльки святковими українськими візерунками у вигляді аплікації. Усі розповіді були супроводжені віршами відповідно до різних дій головної героїні.

Таким чином, під час даного літературного заняття діти обговорювали різні ситуації, що траплялися з відомою лялькою у червоному капелюхі, повторювали пори року та одяг, що їм відповідає, а також творчо створювали власні вбрання. Таке інтегроване заняття сприяло розвитку творчої уяви дітей середнього дошкільного віку.

Заняття «Зимові розваги» даного етапу реалізації Програми спрямовано на розвиток нестандартного мислення за допомогою методу творчого розв'язання винахідницьких завдань (ТРВЗ) - мозковий штурм. Під час заняття діти прослухавши вірш Г. Бойка «На санчатах» за схемою та знаками впізнавали, які розваги бувають узимку; складали фантастичну розповідь про зимові розваги. Також їм було запропоновано за імітацією рухів відгадати зимову розвагу та намалювати картину «Зимові розваги». Таке інтегроване заняття з розвитку творчої уви дало можливість під супровід літературного твору спрямувати дітей на розв'язання проблемної ситуації, стимулювало творчий пошук нестандартних шляхів.

Креативно-перспективний етап реалізації Програми передбачав проведення інтегрованих занять «Моделювання казкових сюжетів - творчих вправ за методикою Дж. Радарі», що містили творчі вправи з казками, що сприяють розвитку фантазії, уяви, творчого мислення, зв'язного мовлення, здатності генерувати нові ідеї. За даною методикою пропонувалося такі методи роботи з казкою: перекручування казки; перевернення казки; придумування «нового героя казки»; створення «вінегрету» («салату») із казок; «біном фантазія».

Наприклад, під час однієї з вправ дітям середнього дошкільного віку пропонувалось замінити ситуації у знайомих казках - схожий метод із попереднім, але йдеться не про порятунок героїв, а просто про зміну сюжету на розсуд дитини (казка «Вовк і семеро козенят» - вовку заважає ведмідь, який кличе його на свій день народження; казка «Гуси-лебеді» - на шляху дівчинки зустрічається вовк; казка «Про рибалку та рибку» - рибка виявила бажання сама зустрітися з бабою тощо). Під час створення казки по-новому «Попелюшка» ставала дівчинка лінива і зла, а в «Червоній Шапочці» вовк становився добрим, а «Котигорошок» лінивим. Також дітям пропонувалося створити серіал у казці, де будуть нові сюжети з найулюбленішими героями (наприклад, казка «Колобок»: 1-ша серія - традиційна казка; 2-га -- як урятувати Колобка; 3-тя -- Колобок потрапляє до кольорових країн і змінюється; 4-та -- у Колобка з'являється ніс Буратіно; 5-та - у Колобка є подружка; 6-та - моя казка про Колобка). Серед інших завдань було моделювання казок за схемами-моделями, за знаками, за геометричними фігурами тощо. дошкільний уява творчий

Відзначимо, що робота з художнім текстом, а це вірші, приказки, казки, оповідання, байки або оповідань, сприяє базовій літературній освіті та веде в майбутнє читання протягом усього життя, але це також може стати відправною точкою для планування інтегрованих тематичних підрозділів або проектів. Для цього особливо підходять казки та історії. Історія є однією з природних, неавторитетних і функціональних виховних засобів. Робота завдяки розповіді дозволяє дітям відірватися від себе та дізнатися як досліджував тему хтось інший, чиї проблеми та життєві реалії ідентичні чи схожі. Історія також забезпечує природну інтеграцію всіх освітніх компонентів: інформація та досвід, оригінальний досвід з новими знаннями, реальність та фантазію, мислення, інтуїцію та відчуття, уможливлює зв'язок дітей різних вікових груп і зв'язків діти, вчителів та батьків.

Систематично проведені такі ігрові заняття за даною методикою сприяв розвитку творчої уяви дітей середнього дошкільного віку, пошуку нестандартних шляхів вирішення різних ситуацій, проявити фантазію та змінити звичайну історію на нову фантастичну та незвичайну.

Після впровадження Програми розвитку творчої уяви засобами художньої літератури в освітній процес закладу дошкільної освіти дітьми демонстрували вищий та стійкіший інтерес до творчої діяльності, супроводжуючи його питаннями, власними поясненнями та розповідями. Дані результати демонструють ефективність запровадження Програма.

Висновки

Розроблена та апробована Програма розвитку творчої уяви дітей середнього дошкільного віку засобами художньої літературу містила декілька етапів: мотиваційний, пізнавально-діяльнісний і креативно- перспективний. Програма містила різні методи форми роботи з художною літературою: переказування, читання, графічна аналогія зі схемами та геометричними фігурами, розв'язання винахідницьких завдань, складання розповіді, зміна фіналу казки, продовження відомих казок тощо. Під час запровадження названих методів відбувався розвиток творчої уяви дітей середнього дошкільного віку, тому, що діти були у вільному просторі фантазування, використовували інтегровані заняття з елементами малювання, вирізання, аплікацій тощо.

Література

1. Базовий компонент дошкільної освіти / Ред. Богуш А. Київ: Видавництво, 2021. С. 18-25.

2. Богуш А.М. Мовленнєвий компонент дошкільної освіти. Харків: Ранок, 2012. 176 с.

3. Гавриш Н. Художньому слову - гідне місце в освітньому просторі. Дошкільне виховання, 2006. №3. С. 15-19.

4. Карабаєва І. Ладивір С. Особливості розвитку уяви дітей. Київ: Шкільний світ, 2008. 128 с.

5. Концепція освіти дітей раннього та дошкільного віку / Національна академія педагогічних наук України. Київ: ФОП Ференець В.Б., 2020. 44 с.

6. Павленко А. О. Гармонійний розвиток дитини через казку. Харків: Основа, 2011. 111 с.

7. Телячук В.П. Сходинками творчості. Методика ТРВЗ в початковій школі. Харків: Основа, 2007. 123 с.

References

1. Bohush, A. (Eds.). (2021). Bazovyi komponent doshkilnoi osvity [Basic component of preschool education]. Kyiv: Vydavnytstvo [in Ukrainian].

2. Bohush, A.M. (2012). Movlennievyi komponent doshkilnoi osvity [Speech component of preschool education]. Kharkiv: Ranok [in Ukrainian].

3. Havrysh, N. (2006). Khudozhnomu slovu - hidne mistse v osvitnomu prostori [The artistic word has a worthy place in the educational space]. Doshkil~ne v^ykho^vannia - Preschool education, 3, 15-19 [in Ukrainian].

4. Karabaieva, I. & Ladyvir, S. (2008). Osoblyvosti rozvytku uiavy ditei [Features of the development of children's imagination]. Kyiv: Shkilnyi svit [in Ukrainian].

5. Kontseptsiia osvity ditei rannoho ta doshkilnoho viku [Concept of education of early and preschool children]. (2020). Kyiv: Natsionalna akademiia pedahohichnykh nauk Ukrainy [in Ukrainian].

6. Pavlenko, A.O. (2011). Harmoniinyi rozvytok dytyny cherez kazku [Harmonious development of a child through a fairy tale]. Kharkiv: Osnova [in Ukrainian].

7. Teliachuk, V.P. (2007). Skhodynkamy tvorchosti. Metodyka TRVZ v pochatkovii shkoli [Steps of creativity. TRVZ methodology in primary school]. Kharkiv: Osnova [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru