Формування критичного мислення дітей старшого дошкільного віку: методологічні підходи та принципи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Український державний університет імені Михайла Драгоманова, м. Київ

Формування критичного мислення дітей старшого дошкільного віку: методологічні підходи та принципи

Кузьменко Ірина Анатоліївна

асистент кафедри дошкільної освіти

Анотація

критичний мислення адекватність особистість

Розуміння критичності як значущої індивідуально-психологічної характеристики, що обумовлює не тільки продуктивність розумової діяльності, але і соціальну адекватність особистості, робить надзвичайно актуальною проблему формування основ критичного мислення, починаючи вже з дошкільного віку. У статті формування критичного мислення у дітей старшого дошкільного віку розкрито як цілеспрямований процес створення умов, що ефективно впливають на розвиток критичного мислення, збагачення ментального досвіду дитини старшого дошкільного віку (як сукупність індивідуальних інтелектуальних ресурсів), сприяють критичному осмисленню дійсності. Доведено, що методологічними основами формування критичного мислення дітей старшого дошкільного віку є загальнонаукові: аксіологічний, особистіно-орієнтований, системно-цілісний та конкретнонаукові: діяльнісний, інтерактивний, синергетичний, компетентнісний підходи, реалізація яких уможливить дотримання низки принципів (принципу єдності афекту та інтелекту, принцип орієнтованості на формування компетентної особистості, принцип пріоритету досвіду перед научінням, принцип рівності, принцип діалогізму, принцип співіснування, принцип свободи, принцип співрозвитку, принцип єдності, принцип прийняття). З позицій методологічних підходів формування критичного мислення дитини відбувається на основі адекватної, пластичної і здорової „Я”-концепції дошкільника, надання допомоги в особистісному становленні дитини, взаємозбагачення в процесі педагогічної взаємодії „вихователь - дитина старшого дошкільного віку ”. У цьому випадку вихователь - стимулятор інтелектуального зростання дитини. Головною умовою формування критичного мислення дитини є її прийняття, повага до неї; спрямованість креативного освітнього простору ЗДО, освіти дітей старшого дошкільного віку на ціннісно-смислову сферу, на ціннісне ставлення до освіти, до накопичення інформації, до вироблення цілісної картини світу.

Ключові слова: методологічні підходи, принципи формування критичного мислення, діти старшого дошкільного віку, мислення, критичне мислення.

Kuzmenko Iryna Anatolyivna Postgraduate student of the first year of study at the Department of Preschool Education, National Pedagogical University named after M.P. Dragomanova, Kyiv

Formation of critical thinking in older preschool children: methodological approaches and principles

Abstract

Understanding criticality as a significant individual psychological characteristic, which determines not only the productivity of mental activity, but also the social adequacy of the individual, makes the problem of forming the foundations of critical thinking, starting from preschool age, extremely relevant. In the article, the formation of critical thinking in children of senior preschool age is revealed as a purposeful process of creating conditions that effectively influence the development of critical thinking, enrichment of the mental experience of a child of senior preschool age (as a set of individual intellectual resources) contribute to a critical understanding of reality. It has been proved that the methodological foundations for the formation of critical thinking in older preschool children are general scientific: axiological, personality-oriented, system-holistic and specific scientific: activity, interactive, synergistic, competence-based approaches, the implementation of which will allow observing a number of principles (the principle of focusing on the formation of a competent personality, the principle of the priority of experience over learning, the principle of equality, the principle of dialogism, the principle of coexistence, the principle of freedom, the principle of co-development, the principle of unity, the principle of acceptance). From the standpoint of methodological approaches, the formation of a child's critical thinking takes place on the basis of an adequate, plastic and healthy “I” concept of a pre-schooler, assistance in the personal development of a child, mutual enrichment in the process of pedagogical interaction “teacher - a child of senior preschool age”. In this case, the educator is a stimulator of the child's intellectual growth. The main condition for the formation of a child's critical thinking is its acceptance, respect for it; the focus of the creative educational space of ZDO, education of children of senior preschool age on the value-semantic sphere, on the value attitude to education, the accumulation of information, the development of a holistic picture of the world.

Keywords: methodological approaches, principles of formation of critical thinking, children of senior preschool age, thinking, critical thinking.

Постановка проблеми

Сьогодення спонукає людство приймати безліч викликів і завдань, вирішення яких, так чи інакше, залежить від рівня розвитку мислення, здатності до самовдосконалення, саморозвитку особистості: як безперервного процесу, що веде до досягнення певних цілей через свідому та цілеспрямовану зміну своєї особистості. Великий обсяг нової інформації не вдається швидко та ефективно адаптувати і осмислити, що призводить до некритичного сприйняття навколишньої дійсності, ставлення до власного «Я». Людський світ інтенсивно змінюється, що в свою чергу, передбачає діаметрально протилежні підходи до освіти та виховання майбутніх поколінь. Одним з таких підходів є формування критичного мислення сучасної людини. Згадаємо відомих дослідників Р. Пауля, С. Терно які вважають, що «здібність обробляти інформацію буде підвищуватися в ціні, відповідно й навички критичного мислення стануть запорукою успіху в інформаційному суспільстві. Сучасний світ, стверджує автор, потребує постійного вдосконалення навичок мислення [1, с. 4-5].

Критичність як істотна властивість мислення, як важлива сторона діяльності має особливе значення в розумовому вихованні дітей. Дослідження критичності мислення у дітей старшого дошкільного віку є важливим завданням психолого-педагогічної науки. Так, у Базовому компоненті дошкільної освіти (2021) наголошується на тому, що наступність між дошкільною та початковою освітою простежується через призму формування наскрізних умінь. І однією спільною для ключових компетентностей дошкільної та початкової освіти є вміння дитини критично мислити разом з уміннями приймати рішення, розв'язувати проблеми та працювати в команді [2].

Виникаючи на самому початку процесу соціалізації особистості дитини, критичність мислення стає тим особистісним утворенням, яке значною мірою визначає подальшу перспективу її інтелектуальних здібностей. Розуміння критичності як значущої індивідуально-психологічної характеристики, що обумовлює не тільки продуктивність розумової діяльності, але і соціальну адекватність особистості, робить надзвичайно актуальною проблему формування основ критичності мислення, починаючи вже з дошкільного віку. Формування критичного мислення - складний процес, результатом якого є творча, активна особистість, спроможна ефективно розв'язувати завдання, соціального, культурного, індивідуального розвитку, збагачення інтелектуального досвіду дитини і разом з тим, збереження самоцінності дошкільного дитинства [2].

Формування критичного мислення у дітей старшого дошкільного віку - цілеспрямований процес створення умов, що ефективно впливають на розвиток критичного мислення, збагачення ментального досвіду дитини старшого дошкільного віку (як сукупність індивідуальних інтелектуальних ресурсів), сприяють критичному осмисленню дійсності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Американські вчені, Дж. Стіл, Ч. Темпл, К. Мередіт, С. Уолтерз розкривають прийоми і методи формування та розвитку критичного мислення у посібнику, основу якого склали психолого-педагогічні дослідження процесів розвитку мислення і мови Л. Виготського та Ж. Піаже, діалогічна концепція культури М. Бубера, М. Бахтіна, В. Біблера та педагогіка співробітництва Ш. Амонашвілі.

Аналіз останніх джерел психолого-педагогічної літератури свідчить про те, що більшість сучасних досліджень з формування і розвитку критичного мислення охоплюють молодший, середній і старший шкільний вік та дорослий вік (О. Бєлкіна-Ковальчук, І. Кашуб'як, О. Пометун, С. Терно, Н. Цьома).

Психолого педагогічні проблеми формування логічного мислення у дітей висвітлено в низці досліджень (І. Арістова, Д. Вількеєв, Л. Доблаєв, І. Лернер, Р. Павелків, П. Підкасистий, О. Проскура, І. Федоренко). Закономірності розвитку логічного мислення вивчались Д. Горським, М. Каринським, І. Кондаковим, Т. Кочубей, В. Мельниковим, Л. Рутковським, О. Серебрянніковим, М. Строговичем та ін.

Разом з тим, методологія та принципи формування критичного мислення дітей старшого дошкільного віку залишаються не до кінця обґрунтованими.

Мета статті розкрити методологічні підходи та принципи формування критичного мислення дітей старшого дошкільного віку в невизначених умовах сьогодення.

Теоретичні основи дослідження становлять праці Л. Виготського, П. Гальперіна, А. Леонтьєва, С. Рубінштейна, І. Лернера, В. Паламарчука, B. Сухомлинського. Мислення, як творча діяльність, відображене у роботах Л. Виготського, П. Гальперіна, В. Давидова, Д. Ельконіна та ін. Теоретичні засади критичного мислення висвітлено у працях К. Баханова, О. Пометун, C. Терно, О. Тягло, О. Удода та ін. Розвитку критичного мислення були присвячено праці зарубіжних науковців М. Ліпмана, Д. Брунера, Дж. Гілфорда, А. Кроуфорда, К. Мередіт, С. Метьюза, Д. Рассела, Ч. Темпла, Д. Халперна, Дж. Чаффа та вітчизняних дослідників: Н. Березанської, В. Бондаря, Т. Воропай, І. Кожуховської, А. Ліпкіна, В. Паламарчук, О. Пометун, Л. Терлецької, С. Терно, О. Тягло, А. Федорова, Т. Яковенко та ін. Питанню про необхідність навчання критичному мисленню приділяли увагу такі педагоги, як: П. Блонський, А. Байрамов, А. Піпкін, Л. Рибак, В. Сінєльніков, С. Векслер та ін.

Результати дослідження

Аналіз проблем формування критичного мислення дітей старшого дошкільного віку спирається на низку методологічних підходів, які взаємодоповнюють один одного, виділяючи в якості предмета дослідження різні сторони презентованого феномену. В аспекті нашого дослідження нам близька позиція Н. Міськової, яка розуміє «термін «підхід» як базову ціннісну орієнтацію, яка визначає позицію педагога, вихователя» [3, с.71]. Ми виокремлюємо дві групи підходів до формування критичного мислення дітей старшого дошкільного віку загальнонаукові та конкретнонаукові. Так, до загальнонаукових ми відносимо: аксіологічний, особистіно-орієнтований, системно-цілісний.

Аксіологічний підхід - (І. Бех, А. Богуш, Т. Піроженко, С. Ладивір, Н. Ткачова) передбачає сприйняття та інтеріоризацію дітьми старшого дошкільного віку загальнолюдських цінностей, формування цілісного світосприйняття, вироблення цілісної картини світу. Аксіологічний підхід дозволяє акцентувати увагу на ціннісному підґрунті формування критичного мислення дітей старшого дошкільного віку, « ... сьогодні особливо важливим є гармонійний розвиток поряд з емоціями аналітичності та самостійності мислення дитини, максимальне збагачення активного спілкування та взаємодії дошкільника зі світом людей і природи, збагачення досвіду вільного вибору змісту і способу вирішення завдань» [4, с. 9].

Формування критичного мислення дітей старшого дошкільного віку з погляду педагогічної аксіології - неперервний процес становлення «цілісного образного світосприйняття, в якому єднається образ, думка, і ціннісне ставлення, тобто зафіксований образ (зоровий, кінестетичний, слуховий тощо) [4, с. 7]. Фундаментальні положення теорії цінностей достатньо повно представлено в працях О. Донцова, А. Здравомислова, А. Ленгле, В. Тугаринова та ін.

Педагогічний аспект аналізованого підходу висвітлюють В. Андрущенко, Н. Антонова, І. Бех, Г. Васянович, О. Вишневський, Б. Гершунський В. Гриньова, І. Зязюн, Л. Рибалко, О. Сухомлинська, В. Сластьонін, Н. Ткачова.

Під поняттям „аксіологічний підхід” розуміємо спрямованість креативного освітнього простору ЗДО, освіту дітей старшого дошкільного віку на ціннісно-смислову сферу, на ціннісне ставлення до освіти, до накопичення інформації, до вироблення цілісної картини світу, на провідні положення « ,,, педагогічної аксіології, фундаментальними поняттями якої є цінність, значущість, ідеал..» [5, с. 115].

Цінності, ціннісні орієнтації, зразки поведінки дитини старшого дошкільного віку як відображення «суб'єктивної складової в дитячих уявленнях про світ..» [4, с.8]. Особистісне ставлення до предметного та соціального світу - основа гармонійної взаємодії між об'єктивною інформацією та суб'єктними званнями та підґрунтя для формування механізмів подальшого саморозвитку дитини. Актуалізація одних цінностей і відмова від інших (С. Рубінштейн), зміна життєвих, професійних пріоритетів - свідчення еволюції особистості.

Аксіологічною основою представленого дослідження є розуміння того, що „Старший дошкільник здатний по-новому експериментувати з предметами і в практичному плані, і навіть подумки. «Проживання» дитиною таких життєвих ситуацій, коли розум, почуття і воля в гармонії взаємодіють, виводить пізнавальну діяльність на рівень ціннісної для дитини, пізнавальний пошук стає потребою” [4, с. 9], та визнання того, що в сучасній дошкільній педагогіці основним орієнтиром повинна стати „збереження цілісності образного сприймання світу. Це означає, що у дитини, як і у дорослих людей, мають формуватися цілісні образи, які об'єднують у собі емоційне сприйняття, смислове наповнення об'єкту пізнання та оцінне-ціннісне ставлення людини до предмета та явища» [4, с. 79].

Особистісно-орієнтований підхід. Як вважає Г. Цвєткова, «Вітчизняна педагогічна наука звертається до особистісно зорієнтованого підґрунтя освіти разом з розвитком дидактики, виховання та педагогічної психології» [5, с. 138]. Прикладом є введення поняття особистісної компоненти Н. Алексєєва. Сучасні вимоги до особистісно зорієнтованого підходу визначено в дослідженнях К. Абульханової-Славської, О. Асмолова, В. Бондаря, А. Богуш, H. Гавриш, Л. Зданевич, В. Давидова, В. Моляко, Т. Піроженко, В. Татенко, I. Якіманської.

Не можна не підкреслити, що у 70-х роках ХХ століття питання необхідності особистісного підходу в педагогіці стало основою праць B. Сухомлинського.

Сучасна педагогічна наука у світлі останніх наукових досліджень презентує в цьому аспекті кілька напрямів: розкриття „парадигмальної формули” сучасного гуманістичного підходу (А. Богуш, І. Зязюн, А. Маслоу, C. Подмазін,); визначення засобів особистісно зорієнтованого навчання й виховання особистості (І. Бех, О. Бондаревська, В. Євдокимов, О. Падалка та ін.).

Особистісно зорієнтований підхід є особливо актуальним для дошкільної освіти, для якої характерна зміна: ставлення для дитинства; жорстко когнітивно зорієнтованої парадигми на особистісно зорієнтовану; зміна дисциплінарно-авторитарної моделі виховання дошкільника на модель, де цінується унікальність, рідкісність, самобутність дошкільного дитинства. та головним завданням якої є «сприяння зростанню щасливих людей» [4, с. 6]. Підсумовуючи уявлення щодо особистісно зорієнтованого підходу у формуванні критичного мислення дітей старшого дошкільного віку, зазначимо, що останній - методологічна орієнтація в педагогічній діяльності, що розкриває можливості (за допомогою взаємозв'язаних впливів, ідей і способів дій) забезпечення орієнтації на розвиток та підтримку особистості дитини як на мету, суб'єкт, результат і головний критерій ефективності дошкільної освіти.

Для особистісно зорієнтованого підходу характерна суб'єктна орієнтація, розуміння, відчуття та прийняття дитинства як «.. періоду народження і становлення особистості з її майбутніми духовними і моральними цінностями, період пізнання соціуму і її величності Людини; відкриття дитиною царини Життя на планеті Земля в усьому її розмаїтті, з усіма його позитивними та негативними проявами; це перші кроки навчання; це жадоба знань, це перші радощі, перші розчарування і перші сльози... Це нарешті, фундамент становлення громадянина і патріота своєї країни» [6, с. 86]. У цьому контексті критичне мислення дітей старшого дошкільного віку - опосередковане й узагальнене відображення дійсності дитиною на ґрунті аналітико-синтетичних операцій, високого рівня пізнавальної активності, нерозривно пов'язаний з мовленням, оцінкою інформації, дій, вчинків (своїх та інших людей), здатність самостійно приймати рішення. А формування критичного мислення у дітей старшого дошкільного віку не можливо без активного психолого-педагогічного супроводу розвитку дитини, що сприяє становленню критичного мислення, збагаченню ментального досвіду дитини старшого дошкільного віку (як сукупність індивідуальних інтелектуальних ресурсів), що в перспективі формують критичне осмислення дійсності.

З позицій особистісно-орієнтованого підходу формування критичного мислення дитини йде на основі адекватної, пластичної і здорової „Я”- концепції дошкільника, надання допомоги в особистісному становленні дитини, взаємозбагачення в процесі педагогічної взаємодії „вихователь - дитина старшого дошкільного віку ”. У цьому випадку вихователь - стимулятор інтелектуального зростання дитини. Головною умовою формування критичного мислення дитини є її прийняття, повага до неї, її прийняття.

Системно-цілісний підхід - ми розглядаємо разом з Г. Цвєтковою та Краєвським як постнекласичний тип наукової раціональності (В. Краєвський). Цей аспект дозволяє враховувати співвідношення знань про об'єкт з ціннісно-цільовими структурами. Н. Луман [7] та наголошує на існуванні трьох видів систем: біологічної (живі організми), психологічної (свідомість індивідів) і соціальної.

Сутність системного підходу при розгляді процесу формування критичного мислення дітей старшого дошкільного віку полягає в тому, що такі відносно самостійні компоненти, як особистість дитини, процес її критичного мислення розглядаються не ізольовано, а в тісному взаємозв'язку, динамічному розвитку. Тобто вивчення формування критичного мислення особистості дитини відбувається в цілісності, неподільності й комплексності.

Цікавим та корисним для створення цілісної концепції формування критичного мислення дітей старшого дошкільного віку з позицій системного підходу представляє погляд Б. Ананьєва на людину як індивіда, особистість, суб'єкта діяльності й індивідуальності. Позиція вченого, що розглядає людину в нерозривній єдності соціальних і природних задатків є вельми важливою для нашого дослідження.

Усвідомлення та розуміння дитини старшого дошкільного віку як індивіда, особистості, суб'єкта діяльності та індивідуальності дає можливість розглянути її як цілісну систему яка «... збагачується досвідом життєдіяльності в гармонії з самим собою, атакуючим світом людей і природи» [4, с. 14].

Отже, формування критичного мислення з погляду системного підходу - код активної, системи „дитина старшого дошкільного віку”, що розвивається, множина взаємозв'язаних елементів, (індивід, особистість, суб'єкт діяльності, індивідуальність), що в результаті веде до формування критичного мислення в означеній системі. Таким чином, системний підхід є орієнтиром до опису критичного мислення дітей старшого дошкільного віку. Системний підхід забезпечує усвідомлення формування критичного мислення дітей старшого дошкільного віку, як цілісної системи, що має змістові, структурні й функціональні зв'язки та дозволяє впровадити одержані результати в педагогічну практику.

До групи конкретно-наукових підходів формування критичного мислення дітей старшого дошкільного віку, відносимо: діяльнісний, інтерактивний, синергетичний, компетентнісний.

Діяльнісний підхід. Розгляд проблеми формування критичного мислення дитини старшого дошкільного віку відбувається з позицій діяльнісного підходу. Згідно з цього підходу активний та успішний розвиток особистості дитині здійснюється в процесі включення її в різноманітні види діяльності. У психолого-педагогічних дослідженнях робиться акцент на провідній діяльності, що є специфічною для кожного вікового періоду. Основою діяльнісного підходу в педагогіці є ідеї Б. Ананьєва, Л. Виготського, П. Гальперіна, І. Зязюна, Д. Ельконіна, О. Запорожця, М. Кагана, O. Леонтьєва, С. Рубінштейна. Сучасна інтерпретація усвідомлення важливості діяльнісного підходу реалізується в суб'єктно-діяльнісному підході, який відображено в поглядах І. Беха, А. Богуш, Н.Гавриш, І. Зязюна, P. Косова, Л. Рибалко, М. Чобітко.

Розмірковуючи над важливістю діяльнісного підходу А. Богуш зазначає, що «Діяльнісний аспект передбачає збереження унікальної провідної діяльності дошкільного віку, з поступовим її ускладненням і літичним переходом до нової, більш складної навчальної діяльності, яка вимагає від дитини довільності всіх психічних процесів» [6, с. 99].

Актуальними з позицій діяльнісного підходу є фундаментальні погляди Т. Піроженко, яка вважає, що сучасні діти більш прагматичні, це частково пояснюється більш широким досвідом користування технікою, що вимагає цілеспрямованості, осмисленості дій. Саме тому дорослі повинні в освітньому процесі з дітьми старшого дошкільного віку враховувати прагнення дітей вважати себе рівноправними дорослими. Як зазначає дослідниця «досвід організації осмисленої життєдіяльності в умовах дошкільного закладу, де дитині пропонується різноманітні специфічні дитячі види діяльності - ігрова, пізнавальна, художньо-образна (музична, зображувальна: малювання, Аплікація, ліплення, конструювання) господарчо-побутова діяльність надає дитині безцінні практику чередування та переключення різних видів активності, що, в цілому, характеризує життєву компетентність дошкільника» [4, с. 11].

Особливостями діяльнісного підходу до питань формування критичного мислення є визнання особистості дитини як суб'єкта. В цьому випадку діяльність постає як засіб становлення й розвитку суб'єктності особистості дитини. У межах діяльнісного підходу основним аспектом є орієнтація на розвиток особистості дитини старшого дошкільного віку, яка, «... при реалізації місії дорослого - ростити щасливих дітей, ... відчуває щастя, реалізуючи себе в різних формах і видах активності, де повною мірою розкриваються її особистісні інтереси, талант і здібності. Все це вимагає по новому оцінити категорію ДОСВІДУ, навички КОМУНІКАЦІЇ і ВАЗАЄМОДІЇ з оточуючим світом і навички САМОПРЕЗЕНТАЦІЇ» [4, с. 14].

У межах дослідження важливим є визнання особистості дитини старшого дошкільного віку суб'єктом педагогічної діяльності. Саме через свою суб'єктність дитина буде повною мірою реалізовувати власний потенціал розвитку.

Отже, з позицій діяльнісного підходу формування критичного мислення - перспективно спрямований, інтегративний процес удосконалення (за допомогою дорослого) суб'єктом (дитиною старшого дошкільного віку) навичок мислення, активне пізнання усіх мисленнєвих операцій.

Інтерактивний підхід у формуванні критичного мислення дітей старшого дошкільного віку (Дж. Хоманса, Дж. Міда, Ю. Хабермас, І. Бех, А. Богуш, Н. Гавриш, О. Стаєнна, О. Хартман та ін) має на увазі цілком конкретні і прогнозовані цілі: діалогове навчання та спілкування, в ході якого здійснюється взаємодія між дитиною та вихователем, між самими дітьми; створення комфортних умов перебування в ЗДО, при яких дитина старшого дошкільного віку відчуває свою успішність, інтелектуальну спроможність, що робить продуктивним сам процес формування критичного мислення, а також створює підґрунтя для пізнавальної активності за межами ЗДО. В цьому сенсі для нашого дослідження є важливим думка вчених (О. Запорожець, Ю. Гіпеппенрейтер, С. Ладивір, Т .Піроженко), які вважають, що «Факторами. Які детермінують розвиток дошкільної зрілості, є складна система взаємозалежності компонентів природного розвитку, соціальної ситуації розвитку, участь дитини в різних видах діяльності, внутрішня позиція особистості і своєрідність індивідуальної життєвої біографії» [4, с. 46]. Іншими словами, формування критичного мислення дитини старшого дошкільного віку - це, перш за все, створення умов для набуття суб'єктного досвіду кожною дитиною; розвиток та навчання на основі діалогу; співпраці в освітньому процесі; досягнення успіху кожної дитини; наявності проблемних завдань, обміну думками, способами діяльності в атмосфері взаємної підтримки. допомоги й доброзичливості: «Дорослий світ своїм ставленням до діяльності, її організаціє. Стосунками з дитиною, спілкуванням, своєю ерудицією, духовними інтересами, принципами, вимогами, щирістю - діалогічною взаємодією, управлінням без авторитарного смислу, управлінням уміннями дитини має сприяти її всебічному розвитку як суб'єкта активності (Г. Костюк) [4, с. 51].

Синергетичний підхід у формуванні критичного мислення дітей старшого дошкільного віку характеризується тим, що «... сучасна педагогічна наука перестала бути детерміністичною. Велика частка в ній віддається випадковості, хаосу, нестійкості» [4, с. 125].

Особистість з погляду цього підходу вивчається як складна, переважно нелінійна система сутнісних сил людини. Синергетика - міждисциплінарний напрям дослідження, метою якого є вивчення процесів самоорганізації та саморозвитку соціальних явищ. Використання синергетичного підходу в педагогіці, в дошкільній педагогіці можна стверджувати, що єдиної думки на доцільність останнього не існує. Вважаємо, що синергетичний підхід має ґрунтовне значення для педагогічного моделювання процесу формування критичного мислення дітей старшого дошкільного віку як інтегральна теорія, що вивчає закономірності виникнення порядку із хаосу. Представники синергетичного підходу, зокрема Л. Бевзенко, Д. Бондаренко, О. Коротаєв, Л. Лєсков, М. Моісєєв, Г. Платонов, П. Рачков, Г. Рузавін, уважають, що соціальна система постійно знаходиться в русі і її цілісність принципово досяжна лише на нетривалий час.

Питання формування критичного мислення, розглянуті в руслі синергетичного підходу, набувають нового сенсу, оскільки соціально-педагогічна система розглядається в цьому контексті як система з життєвим циклом від однієї точки біфуркації (критичний момент невизначеності майбутнього розвитку дитини, точка розгалуження можливих шляхів еволюції системи) до іншої.

Для педагогічної системи синергетизм - це процес взаємодії двох суміжних, взаємозв'язаних систем (наприклад, вихователь - вихованець; сім'я - дитина; виховання - самовиховання), що веде до новоутворень, підвищення енергетичного та творчого потенціалу системи,

Узагальнюючи погляди вчених, спробуємо виділити базові положення нашого дослідження щодо формування критичного мислення дітей старшого дошкільного віку:

- дитина старшого дошкільного віку - активна, розвивальна система, що складається з певних якостей, здатна до самоорганізації та саморозвитку. Критичне мислення - спосіб розвитку такої системи та її еволюційний код, що залишається перспективою, протягом усього життя особистості;

- процес формування критичного мислення розглядається з урахуванням чинників, що впливають на нього як на психолого-педагогічний феномен. Тобто критичне мислення - множина взаємозв'язаних елементів, який дає можливість дитині сприймати, аналізувати, систематизовувати, оцінювати інформацію, результат діяльності та обирати власну позицію, власну думку пробувати аргументувати свої дії, знаходити оптимальне розв'язання проблеми та приймати правильні рішення на основі критичного аналізу;

- процес формування критичного мислення веде до розвитку нових якостей і властивостей у системі „ дитина старшого дошкільного віку ”, які виникають у результаті їхньої взаємодії у визначеній системі зв'язків, та має перевагу над зовнішніми впливами;

- нове в системі „дитина старшого дошкільного віку” з'являється в результаті відхилення миттєвих значень параметрів системи від їхніх середніх значень - флуктуацій, що, своєю чергою, веде до біфуркацій - розгалуження можливих шляхів еволюції системи, що програмує нові умови формування критичного мислення суб'єкта педагогічної діяльності;

- ефективне керівництво процесом формування критичного мислення можливе при усвідомленні тенденцій його розвитку, коли зовнішні впливи гармонізуються з внутрішніми якостями системи « дитина старшого дошкільного віку.

Компетентнісний підхід. Відомо, що ідея компетентнісного підходу в педагогіці зародилася на початку 80-х років минулого століття. Розуміння Компетентнісний підхід стає предметом ґрунтовного наукового дослідження І. Беха, А. Богуш, Н. Гавриш, Н. Бібік, І. Ґудзик, І. Драча, Я. Кодлюк, О. Локшиної , О. Овчарук, Т. Піроженко О. Пометун, О. Савченко та ін.

І. Бех [8], концептуально оформлюючи термін „компетентність”, підкреслює, що останній можна розглядати як досвідченість суб'єкта в певній життєвій сфері. Саме на досвідченості, а не на обізнаності, поінформованості учений робить наголос.

Як стверджує Г. Цвєткова: «Компетентнісно зорієнтована педагогічна освіта - об'єктивне явище, зумовлене соціально-економічними, політико-освітніми та педагогічними передумовами. ... компетентнісний підхід - реакція освіти на нові соціально-економічні умови та ринкову економіку. Сьогодення висуває до сучасного дитини дошкільного віку цілий набір нових вимог (БКДО). Так. Т. Піроженко вважає, що на сьогоднішній день «Компетентність -- ключова категорія оцінки якості результату освіти. Мета створення нової редакції стандарту (БКДО) полягає у збереженні самоцінності дошкільного дитинства, визначенні особливостей та вимог до рівня розвиненості, освіченості та вихованості дитини дошкільного віку та забезпеченні наступності між дошкільною та початковою освітою» [2].

На думку Н. Гавриш: «... побудова освітнього процесу з дітьми дошкільного віку має здійснюватися за умов пріоритетності досвіду дитини у спілкуванні з дорослими та однолітками в усіх дитячих видах діяльності, в універсальному розвивальному (ігровому) середовищі на засадах діяльнісного, компетентнісного, особистісно зорієнтованого, інтегрованого, соціокультурного підходів до організації освітнього процесу» [2].

Аналіз ідей компетентнісного підходу дозволяє уточнити окремі положення щодо формування критичного мислення дитини дошкільного віку:

- з погляду компетентнісного підходу здатність дитини до критичного мислення - компетентність високого ґатунку, що виявляється в потребі, здатності до аналізу, узагальнення, співставлення та порівняння;

- основними складниками успішного формування критичного мислення дітей старшого дошкільного віку в межах компетентнісного підходу є: пріоритетність досвіду дитину в усіх видах діяльності, здатність до сприйняття та обробки інформації, «характері відтворення дійсності» в індивідуальній свідомості.

Компетентнісний підхід дозволяє змістити акценти з процесу простого накопичення нормативно визначених знань, умінь і навичок у площину формування критичного, дослідницького погляду на дійсність та оточуюче середовище за рахунок збагачення його ментального досвіду.

У процесі визначення методологічних та методичних основ формування критичного мислення дітей старшого дошкільного віку усі зазначені підходи мають бути враховані у цілісності та взаємодоповнюваності.

Визначення теоретичних засад формування критичного мислення дітей старшого дошкільного віку включало виокремлення основних принципів цього процесу, а саме, принципів, які лежали в основі БКДО: «... принцип єдності афекту та інтелекту, Для дитини дошкільного віку важливим виступає розвиток емоційного інтелекту, що спрямовує увагу не стільки на логічному аналізі, доказах, обґрунтуванні власної позиції, скільки на важливості емоційного проживання ситуації (пізнавальної дослідницької, етично мистецької), здатності до виразу своїх почуттів, свого ставлення до події.

Принцип орієнтованості на формування компетентної особистості. Зміна знаннєво-інформувальних професійних дій педагога на компетентнісний підхід стосується кожної ланки освіти - від дошкільної, початкової до вищої - та полягає у визначенні особливих вимог до розвитку особистості, учасниками освітнього процесу. Адже для результату освіти важливим стає не лише «що знає» вихованець (або фахівець зокрема педагог), але «як» він може діяти, «якими» цінностями керується під час організації своєї діяльності [2. С. 7].

Принцип пріоритету досвіду перед научінням. Цей принцип ґрунтується на досвіді взаємодії та творчої діяльності. І саме цей досвід виступає критерієм сформованості компетентностей. Досвід діяльності має статус дидактичної одиниці [2. С. 7].

Для нашого дослідження є вельми необхідними є принципи, на які звертає увагу А. Богуш: «- принцип рівності - світ дитинства та світ дорослих є повністю рівноправними частинами людського світу, їхні «переваги» і «недоліки» гармонійно доповнюють один одного;

- принцип діалогізму - світ дитинства та світ дорослих є рівноправними учасниками спілкування, обміну думками, мовленнєвої взаємодії, з урахуванням пропозицій і думки кожного мовця, учасника спілкування;

- принцип співіснування - світ дитинства і світ дорослих повинні підтримувати взаємний суверенітет: діти не повинні страждати від дій дорослих, якими б були мотиви цих дій;

- принцип свободи - світ дорослих повинен вилучити всі види контролю над світом дитинства (окрім збереження життя і здоров'я), надати світу дитинства обрати свій шлях;

- принцип співрозвитку - розвиток світу дитинства є паралельним процесом розвитку світу дорослих, мета розвитку людини - гармонізація зовнішнього і внутрішнього «я» є метою розвитку;

- принцип єдності - світ дитинства і дорослих не створюють двох розділених світів, що мають межі переходу, вони складають єдиний світ людей;

- принцип прийняття - людину ( дитину) інші повинні сприйматитакою, якою вона є, безвідносно до норм, оцінок дорослості та дитячості» [6. С.97].

Аналізуючи праці фахівців з питання формування особистості, особистості дитини дошкільного віку, можемо дійти висновку, що до основних принципів формування критичного мислення можемо додати принцип інноваційності основними аспектами якого є соціокультурний діалог та інноваційні методи навчання на основі розуміння, прийняття й визнання особистості як найефективніші форми та методи навчання за інноваційним принципом (Г. Цвєткова) .

Висновки з дослідження і перспективи подальших розвідок у цьому напрямі

Аналіз психолого-педагогічної літератури дає можливість для наступних висновків: формування критичного мислення - складний процес, результатом якого є творча, активна особистість, спроможна ефективно розв'язувати завдання, соціального, культурного, індивідуального розвитку, збагачення інтелектуального досвіду дитини і разом з тим, збереження самоцінності дошкільного дитинства, його унікальності та неповторності.

Формування критичного мислення у дітей старшого дошкільного віку - цілеспрямований процес створення умов, що ефективно впливають на розвиток критичного мислення, збагачення ментального досвіду дитини старшого дошкільного віку (як сукупність індивідуальних інтелектуальних ресурсів), сприяють критичному осмисленню дійсності.

Отже, методологічними основами формування критичного мислення дітей старшого дошкільного віку є загальнонаукові: аксіологічний, особистісно-орієнтований, системно-цілісний та конкретнонаукові:

діяльнісний, інтерактивний, синергетичний, компетентнісний підходи, реалізація яких уможливить дотримання низки принципів (принципу єдності афекту та інтелекту, принцип орієнтованості на формування компетентної особистості, принцип пріоритету досвіду перед научінням, принцип рівності, принцип діалогізму, принцип співіснування, принцип свободи, принцип співрозвитку, принцип єдності, принцип прийняття, принцип інноваційності).

Література

1. Терно С.О. Критичне мислення як інструмент проведення правоосвітніх заходів у загальноосвітніх навчальних закладах. URL: http://sites.znu.edu.ua/interactiv.edu.lab/Posibnyky/ReaderCT.pdf (дата звернення: 29.09.2019), с. 4-5.

2. Базовий компонент дошкільної освіти. Нова редакція та поради для організації освітнього процесу. Вийшла 22 січня 2021 року https://ezavdnz.mcfr.ua/868347.

3. Миськова Наталія Миколаївна. Підготовка майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до формування у старших дошкільників навичок, орієнтованих на сталий розвиток: Кандидат педагогічних наук: спец.. 13.00.04 - Теорія і методика професійної освіти: захищена 2018-11-02; Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія. - Хмельницький, 0418U003568.

4. Піроженко Т.О. Прийняття дитиною цінностей: посібник. Київ: Видавничий Дім «Слово» 2018. 240 с.

5. Цвєткова Г.Г. Професійне самовдосконалення викладачів гуманітарних дисциплін вищої школи: монографія. Слов'янськ: Вид-во Б.І. Маторіна, 2014. 478 с.

7. Богуш А.М. Педагогічні виміри Василя Сухомлинського в сучасному освітньому просторі: монографія. Кам'янець-Подільський: «Друкарня «Рута», 2018. 392 с. с. 99.

8. Луман Н. Поняття цілі і системна раціональність: щодо функції цілей у соціальних системах. пер. з нім. М. Бойченок, В. Кебуладзе. К.: Дух і літера, 2011. 336 с.

9. Бех І.Д. Теоретико-прикладний сенс компетентнісного підходу в педагогіці. Педагогіка і психологія: вісн. НАПН України. К.: „Педагогічна преса”, 2009. № 2(63). С. 26-41.

10. Впевнений старт: книга вихователя: методичний посібник. В 3-х частинах. Ч.І/ наук. Ред. Т.О. Піроженко, заг. Ред. О.Ю. Хартман. 2ге вид., випр. Київ Українська акдемія дитиства, 2018. 112 с.

11. Paul R., & Elder, L. (2009). Guide to Critical Thinking Concepts and Tools, Foundation for Critical Thinking Press.

12. Scriven M., & Paul, R. (1992, November).Critical thinking defined. Handout given at Critical ThinkingConference, Atlanta,GA.

References

1. Terno, S.O. Kritichne mislennja jak mstrument provedennja pravoosvіtnіh zahodA u zagarnoosvhmh navchal'nih zakladah [Critical thinking as a tool for conducting legal educational activities in general educational institutions]. sites.znu.edu.ua Retrieved from http://sites.znu.edu.ua/interactiv.edu.lab/Posibnyky/ReaderCT.pdf [in Ukrainian].

2. Bazovij komponent doshkirno'i' osvhi. Nova redakdja ta poradi dlja organіzacії osvhn'ogo procesu [asic component of preschool education. New edition and tips for organizing the educational process]. ezavdnz.mcfr.ua Retrieved from https://ezavdnz.mcfr.ua/868347 [in Ukrainian].

3. Mis'kova, N.M. (2018). PMgotovka majbutrnh vihovatehv zakladA doshkіl'noї osvhi do formuvannja u starshih doshkіl'nikіv navichok, orkntovanih na stalij rozvitok [Preparation of future teachers of preschool education institutions for the formation of skills in older preschoolers oriented to sustainable development]. Candidate 's thesis. Hmel'nic'kij: Hmel'nic'ka gumarntarno-pedagogkhna akademija [in Ukrainian].

4. Phozhenko, T.O. (2018). Prijnjattja ditinoju cinnostej [Acceptance of values by a child]. Ki'iv: Vidavnichij Dm « Slovo» [in Ukrainian].

5. Cvєtkova, G.G. (2014). Profes^ne samovdoskonalennja vikladaMv gumamtarnih disciplm vishhot shkoli [Professional self-improvement of humanities teachers of higher education]. Slov'jans'k: Vid-vo B.І. Matorina [in Ukrainian].

6. Bogush, A.M. (2018). Pedagogwhm vimdi Vasilja Suhomlins'kogo v suchasnomu osvdn'omu prostori [Pedagogical dimensions of Vasyl Sukhomlynskyi in the modern educational space]. Kam'janec'-Podd's'kij: «Drukarnja «Ruta»[in Ukrainian].

7. Luman, N. (2011). Ponjattja cih і sistemna ra^onal'n^t': shhodo funkcu cdej u sodal'nih sistemah [The concept of goals and systemic rationality: regarding the function of goals in social systems]. K.: Duh і htera [in Ukrainian].

8. Beh, І.D. (2009). Teoretiko-prikladnij sens kompetentrnsnogo pMhodu v pedagogy [Theoretical and applied meaning of the competence approach in pedagogy]. Pedagog^a і psiholog^a - Pedagogy and psychology, 2(63), 26 - 41 [in Ukrainian].

9. Hartman, O.Ju. (2018). Vpevnenij start: kniga vihovatelja [A confident start: the educator's book]. (vol. 1-3). Ki'iv Ukrams'ka akdempa ditistva [in Ukrainian].

10. Paul, R., & Elder, L. (2009). Guide to Critical Thinking Concepts and Tools, Foundation for Critical Thinking Press [in English].

11. Scriven, M., & Paul, R. (1992, November).Critical thinking defined. Handout given at Critical ThinkingConference, Atlanta,GA [in English].

Размещено на Allbest.ru