Розвиток словникового запасу учнів початкових класів на уроках мови і літератури

Принципи роботи над словниковим запасом у викладанні румунської й української мови та літератури в початкових класах. Використання елементів етимологічного аналізу як прийому збагачення словникового запасу, способом пояснення значення та правопису слова.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 07.11.2023
Размер файла 28,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.Allbest.Ru/

Чернівецька філія Державної наукової установи «Інститут модернізації змісту освіти»

Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича

Кафедра румунської та класичної філології

Розвиток словникового запасу учнів початкових класів на уроках мови і літератури

С. Криган, науковий співробітник

Ф. Вринчану, к. філол. н., в.о. доцента

Чернівці, Україна

Анотація

У статті розглянуто принципи роботи над словниковим запасом у викладанні мовно-літературної освітньої галузі в початкових класах. Опрацьований матеріал допомагає учням початкових класів усвідомити основні закони мови, переконатися в конкретності слова. Основні новації в зазначеній сфері, базуючись на європейському досвіді гуманітарної освіти, виявилися результативними за їх концепцією і способами практичного втілення.

Доведено, що під час ознайомлення з новими словами важливо використовувати елементи етимологічного аналізу - ефективного прийому збагачення словникового запасу, який є важливим способом пояснення значення та правопису слова. Спрямована системна робота активізує збагачення словника учнів, розвитку мовлення та розв'язує актуальні лінгводидактичні проблеми.

Ключові слова: слово, словникова робота, система словникової роботи, словник, мова, література, європейський досвід, етимологія.

Annotation

S. Crigan, F. Vranceanu. Vocabulary improvement of primary class students in language and literature lessons

The purpose of this article is to examine the principles of vocabulary improvement during the teaching of linguistic and literary elements in primary school education. The study materials help elementary school students understand the basic laws of language and ensure they have a concrete understanding of words. The main innovations in this field, based on the experience of humanitarian education in Europe, have proven to be effective in terms of their concepts and practical implementation methods. It has been demonstrated that when learning new words, it is important to use elements of etymological analysis - an effective method of enriching vocabulary, which is an important way of explaining the meaning and spelling of a word. Systematic work in this direction results in the enrichment of students' vocabulary and the development of their speech skills while solving actual linguistic and didactic problems.

In primary school, students are introduced to concepts such as synonyms, antonyms and homonyms in the most accessible form possible without the usage of any lexicological terminology. They are also introduced to paronym words, but younger students may not be sufficiently oriented to distinguish between the meanings of paronyms due to their similar pronunciation. As a result, work on clarifying the lexical meanings of paronyms is often unpredictable. To prevent this, teachers must meticulously analyze each text offered to students and identify words that require clarification. To reinforce the understanding of paronym word meanings, we suggest that students use them in sentences. Knowing the general meaning of a word is not always enough to understand it in particular context, as students may be unaware of the shades of meaning that words acquire in a respective example. The typical mistakes that students make when using words are often caused by teachers' insufficient attention to vocabulary work.

Keywords: word, dictionary work, dictionary work system, dictionary, language, literature, European experience, etymology.

Постановка проблеми

Освітній процес здійснюється на основі компетентнісного підходу, який спрямований на розвиток конкретних цінностей і життєво необхідних знань і умінь учнів. До ключових компетентностей Нової української школи віднесено: спілкування рідною мовою та іноземними мовами тощо. Євроітеграційні процеси полягають у володінні кількома мовами, у вмінні комунікувати на різних рівнях, тому вважаємо, що обрана нами тема дослідження є актуальною. З огляду на поточні ситуації, що склалися через пандемію COVID-19, через повномасштабне вторгнення Росії в Україну, учасникам освітнього процесу довелося / доводиться спілкуватися в різних формах навчання (онлайн, офлайн чи змішана), оскільки відбулося / відбувається переміщення населення в межах однієї країни або переселення з однієї країни до іншої.

Основними труднощами в подоланні складних життєвих ситуацій є брак словникового запасу, володіння кількома мовами та важке пристосування. Саме розвиток словникового запасу й володіння іноземними мовами Ради Європи, починаючи з початкової школи, надасть можливість зняти напругу, подолати труднощі, швидше розв'язувати проблеми спілкування та адаптування.

У сучасному світі набуття в початкових класах уміння користуватися лексикою різних мов допомагають учням точніше передати свої думки, орієнтуватися у великому обсязі інформації. Адже саме від знань, умінь і навичок із мов і літератури залежить інтелектуальний та духовний розвиток. Завдяки слову учні можуть усвідомити основні закони мови та переконатися в його красі, багатстві, точності й важливості. Євроінтеграційні процеси зумовлюють нові вимоги до володіння мовами, зокрема й корінних народів і національних меншин, визначено Стратегією сталого розвитку «Україна - 2020» [1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема словникового запасу в мовно-літературної галузі є предметом дослідження багатьох науковців як В. Арвінте, М. Аврам, С. Бережан, Е. Косеріу, І. Котеану, Д. Ірімія, Н. Маткаш, М. Вашуленко, Т. Рамзаєва, О. Савченко, Т. Потоцька та інші.

Аналіз наукових праць зазначених дослідників дозволяє зробити висновок про те, що реформування шкільної освіти взагалі і мовної зокрема викликало появу нових термінів, що потребують уточнення й осмислення, нових технологій навчання тощо. Рекомендовані системи навчання мови не завжди одержують достатнє наукове обґрунтування: вони часто ґрунтуються на практичному досвіді й здоровому глузді. І це не випадково. Адже розвивається методика як наука на базі передового досвіду роботи вчителів та наукових пошуків і теоретичних узагальнень учених-методистів [3, с. 10].

Разом з тим, як свідчить аналіз лінгводидактичних джерел, недослідженим залишається питання словникової роботи з урахуванням сучасних вимог навчання української мови та мовам національних меншин.

Мета статті полягає в тому, щоб на конкретних прикладах та ситуації на уроках румунської й української мови в 1-4 класах (онлайн чи офлайн) навчити учнів долати мовні труднощі, раптово адаптуватися до групи цих мов та інтегруватися в мови Європи, починаючи з початкових класів, завдяки володінню кількома мовами, а також - системної роботи над розвитком словникового запасу з мови та літератури, використовуючи нові технології.

Виклад основного матеріалу дослідження

Словникова робота в початкових класах закладів загальної середньої освіти з різними етносами є однією зі складових різноманітної роботи з розвитку мови учнів, тому що зі значенням багатьох слів учні ознайомлюються шляхом натуральної або малюнкової наочності, способом перекладу слів рідною мовою, а також методом описового пояснення рідної й українською мовою. Переклад завжди повинен бути в резерві вчителя і використовуватися тільки тоді, коли інші прийоми виявляться недостатніми.

Саме в молодшому шкільному віці актуалізується підготовка артикуляційно-слухової бази для навчання читанню і письму. Важливу роль відіграє вміння слухати. Усні мовні навички базуються на основі слухання шляхом наслідуванням мови фахівців, акторів, дорослих, дітей [8, 144].

З перших уроків необхідно привчати дітей слухати мову, засвоювати мелодику, ритміку, слова, словосполучення, речення, фрази, але це все має супроводжуватися озвученою наочністю.

Доцільно відзначати, що на уроках під час слухання, аудіювання орфоепічні навички виробляються шляхом імітації, тобто копіювання вчителя, актора. Тому мова вчителя в 1 класі при викладання української мови повинна бути зразком для наслідування, чітка, щоб діти правильно сприймали всі звуки в словах.

Методика початкового навчання з мовно-літературної освітньої галузі налічує чимало прийомів ознайомлення з новим словом та його значенням: демонстрування предмета, малюнка, фото; з'ясування значення слова за тлумачним словником; переклад рідною мовою; добір синонімів; добір антонімів; використання контексту до слова родової назви або до родової назви - окремих його видових назв; пояснення слова з опорою на його видову чи родову ознаку; морфемний або елементарний словотворчий аналіз; етимологічний аналіз.

Система словникової роботи з мовно-літературної освітньої галузі в початкових класах ураховує вікові можливості учнів, сприяє розширенню їх активного словника, вчить використовувати слова в їх найбільш точному значенні. З цією проблемою пов'язані й інші методичні проблеми: запам'ятовування слів, словосполучень, речень і фраз, тобто тренування дитячої пам'яті, правильне сприйняття незнайомого слова молодшими школярами на слух; розуміння його відтінків (пояснення); повторюванням кілька разів хором та індивідуально; засвоєння і закріплення його в процесі виконання різних вправ; уживання виучуваного слова в мовному просторі відповідно до мовної ситуації.

Зазначаємо, що в процесі роботи над словником важливо здійснювати міжгалузевий зв'язок для всіх (наприклад, уроків літературного читання рідної і української мови, музики, мистецтва та інші). Це вчить учнів початкових класів вирізняти лексичне значення слів і стилістичні можливості української мови. Джерелом поповнення лінгвістичних знань про слово та його значень є словник.

Саме тому під час мовно-літературної освітньої галузі робота над словом має декілька аспектів: лексико-семантичний, морфемний і морфологічний. У початкової школі передбачено ознайомлення із значенням слова (багатозначність, пряме та переносне значення, синоніми. антоніми). Система роботи з лексичним значенням слова допомагає дітям засвоїти будову слова (коса, косити, косар, косовиця, покос; весна, веснянка, весняний, веснувати [10, с. 36]), приналежність до різних частини мови та її граматичні особливості.

Під час літературного читання та узагальнення теми «Письменники - дітям» намагаємося здійснювати міжгалузевий зв'язок (географія народження цих письменників: Іван Франко, Леонід Глібов, Михайло Коцюбинський, театралізація творів: «Лисичка та Журавель», «Чиж та голуб», «Про двох цапків», «Дві кізочки»; біологія або зоологія головних героїв; технології, математика, фізика, навколошній світ тощо ([10, с. 68-69; с. 74-75; с. 80-81).

Приклади:

Румунський Буквар: ac - tac, ai - tai, un - tun, cot - toc, trei - iert, [4, c. 44]; foi - voi, file - vile, far - var, fine - vine [3, c. 78]; baie - paie, barca -parca, bara

- para, bun - pun [4, c. 60]; gat - cat, gara - cara, gros - cros, goala -coala [4, p. 70]; zare - sare, zac - sac, vaze - vase, varza - varsa [4, c. 76].

Український Буквар: вів - вивів, нові - новина [9, с. 36]; лісок - лісник, клас - квас, сіно - сінокіс, калина - калинова, коса - коса [9, с. 42]; спіла - поспіла, писала - написала [9, с. 44]; ріс - виріс - доріс, роса - росла [9, с. 46]; дам - там, рот - рід, плід - пліт, сад - садок, садили - садівник, [9, с. 52]; коза

- коса, зерно - село, зірка - сітка [9, с. 54]; бік - пік, рибка -ріпка, зуб - суп, бабка - папка, бук, буква, буквар) [9, с. 58].

Багатозначність слів. Пряме та переносне значення.

етимологічний словниковий румунський український початковий клас

Я у дверях, у замку,

Я у нотному рядку.

Можу гайку закрутити

І у вирій полетіти [10, с. 6].

Порівняй:

Під парканом бачить діти

цуценятко ледь живе.

Що робити з ним? Де діти?

Каже Гриць: « Хай в нас живе.

Я зроблю для нього буду

й доглядати його буду» [10, с. 7 ].

Антоніми:

1. Будуть приходити люди - бідні і багаті, веселі і сумні (Леся Українка)

2. Нехай ні жар ні холод не спинять вас (І. Франко) [10, с. 20]

Багатозначність слів:

1. Щасливі люди йдуть навколо, на головах у них вінки (В. Сосюра)

2. Одна голова добре, а дві - краще. (Народна творчість)

3. Ти будеш головою в домі. У першому реченні слово «голова» означає частину тіла, у другому - розум, у третьому - керівника. [11, с. 40]

Важливо відзначати конкретні труднощі учнів - відхилення від літературної норми, а також характер вимовлення у двох видах мовної діяльності дітей: говоріння і читання.

Слова для словникової роботи обираються відповідно до спрямування, наприклад:

- ia iau, iar; ura, mura, ramura; nume renume, numere [4, c. 44];

- tren, trenul, trenului, trenurile, trenurilor [4, p. 34];

- ceas, iarba, iarna, moara, vioara, scoala, cheie, fluier, greier, deal [4, c. 40];

- grupul de litere ie si schimbarea lui in e: echer, echilibru, echipa, economie, ecou, ecran [5, c. 42];

- vocale duble: alee, feerie, licee, cooperativa, zoologie, fiica, fiinta, viitor, continuu, perpetuu [5, c. 54];

- соофпе duble: innora, innopta, accent, accident, succes, vaccin, interregional, interraional, transsiberian [5, c. 59];

- grupurile de litere ce, ci, che, chi: cerc, cetate, chenar, chip, unchi [5, c. 60];

- grupurile de litere ge, gi, ghe, ghi: ger, ghem, gingas, ghiveci [5, c 65];

- grupul de cuvinte s-a si cuvantul sa [5, c. 80];

- grupul de cuvinte s-au si cuvantul sau [5, c. 82];

- scrierea cuvintelor mi-i si mii, mie si mi-e, nea, ne-a, neam, ne-am, vii si vi-i [5, c. 90-96];

- sensurile lexicale ale cuvintelor: Mama paine alba coace. Bun ca painea cea calda. Greu se castiga painea.; observa diferentele: copac-capac, casa-coasa, prepozitie-propozitie, a apleca-a aplica; geam-fereastra, elev-scolar, timp-vreme, cale-drum; port (oras la mare) - port (imbracaminte caracteristica unui popor) [6, c. 79];

- observa ce sensuri are unul si acelasi cuvant folosit in diferite propozitii: mijloc 1. Punct aflat la egala departare de doua extreme; 2 talie; 3 procedeu; 4 resurse; 5. Vehicul. In mijlocul lacului este o insula. Fata si-a strans mijlocul cu o cingatoare. Cel mai bun mijloc de a afla capacitatea cuiva este sa-l verifici in practica. Nu are mijloace de trai. Avionul e cel mai rapid mijloc de transport [6, c. 80];

- cuvinte cu mai multe intelesuri:

1. Florin a impodobit pentru carnaval doua costume: capul calutului si al ursului. (parte a corpului animalului sau omului).

2. Dan e om cu cap (minte, inteligenta).

3. El este capul satului (conducator, sef).

4. Lovea cu putere in capul surubului (extremitatea proeminenta a unui obiect) [6, c. 86];

- sensul propriu si sensul figurat al cuvintelor: De treci codri de arama/, De departe vezi albind/ Si-auzi mandra glasuire/ A padurii de argint. M. Eminescu [7, c. 8].

В одних випадках спостерігаються граматично-орфографічні труднощі слів, в інших - семантичний напрямок. У нашій запропонованій практиці необхідні обидва напрямки словникової роботи, тому що кожен із них відображає свою специфіку та призначення. Водночас граматично-орфографічний напрямок має такі види роботи над словом: словниково-морфологічний, словниково-орфоепічний, словниково-морфемний, словниково-орфографічний.

Збагачення лексичного запасу учнів 1-4 класів сприяє система лексичних вправ. Велику роль відіграють запитання вчителя, що активізують мислення дітей. Якщо врахувати те, що багато слів мають не одне, а кілька значень, тоді зрозуміло наскільки неосяжна лексика мови.

Приклади:

Пише хвостиком лисиця

Слід по росяній траві.

Пише дятел, чорна птиця,

Дивні знаки на корі.

Щось таємне пишуть риби

Плавниками у ставку.

Зайчик сонячний на шибі

Пише казку золоту. (В. Лучук) [11, с. 40];

Pe un fir de papadie

Cu coafura argintie,

Stau rnfipte zeci si sute

De umbrele -parasute...

Si Furnica cea batrana

Tine-o parasuta-n mana,

Asteptand vantul s-adie,

Ca sa plece-n ospetie. (A. Suceveanu) [7, с. 9].

Більшість слів у мові становлять спеціальні слова, пов'язані з різними галузями знань, культури, виробництва тощо.

Отже, лексична система є найрухливішою, наймобільнішою складовою мови: у ній постійно з'являються нові слова, які набувають інших значень, а окремі слова стають рідковживаними. Однак учень звертається до словника чи довідника лише тоді, коли в нього розвинена потреба проконтролювати свої знання та мовленнєву продукцію, якщо він знатиме, яке саме джерело є носієм потрібної йому інформації і як користуватися ним. Тому на уроках української та румунської мови обов'язково маємо користуватися різними словниками, щоб навчити учнів знайти те слово, яке вони не розуміють, тобто не знають, що воно означає, наприклад: [10, c. 87] відчиняти - відкривати, відмикати, відчиняти, розгортати, розплющувати; відчинити - розчинити, відкрити, розкрити, прочинити, прокрити, відщепити, відімкнути...Супермаркет - великий універсальний магазин самообслуговування, що пропонує у продаж бакалійні та домогосподарські товари. На відміну від гіпермаркету в супермаркеті наявність продовольчих і господарських товарів є більшою).

Варто пам'ятати, що в початкових класах у найдоступнішій формі й без позначення явищ лексикологічними термінами відбувається формування в учнів таких понять, як синонімія, антонімія, багатозначність слів, омонімія. Діти ознайомлюються також зі словами-паронімами. Можна констатувати, що молодші школярі недостатньо орієнтуються в розрізненні значень слів паронімів, оскільки такі слова можуть бути дуже близькими за вимовою. Як показує практика, робота з уточнення лексичних значень паронімів часто має стихійний характер. Щоб цього уникнути, вчитель має скрупульозно аналізувати кожний запропонований учням текст, виписуючи слова, значення яких потребує уточнення. З метою закріплення розуміння значень слів - паронімів пропонуємо дітям ввести їх у речення. Адже знання загального значення слова не завжди служать показником того, що учні розуміють його в контексті. Вони часто не усвідомлюють відтінків значень, яких слова набувають у контексті. Типові помилки учнів, пов'язані з уживанням слів, зумовлені недостатньою увагою до словникової роботи вчителів.

Надзвичайно важливо під час підготовки до уроку читання уважно вивчити новий текст, визначити в ньому відповідні групи слів для проведення словникової роботи (під час уроку їх треба записати на дошці):

1) слова, нові для учнів, значення яких потрібно пояснити;

2) слова, що вживаються в тексті в переносному значенні; необхідно пригадати й прямі значення цих слів;

3) ключові слова, важливі для розуміння ідеї тексту;

4) слова, складні в орфоепічному плані: потрібно опрацювати їх правильну вимову;

5) близькозвучні слова, значення яких варто уточнити.

Висновки з дослідження і перспективи подальших розвідок

Проведене дослідження показує, що володіння певним словниковим запасом відповідних іноземних мов сприяє вмінню вільно спілкуватися, адаптуватися в різних життєвих непередбачених ситуаціях, розв'язує актуальні лінгводидактичні проблеми, відображає принцип неперервної мовної освіти.

Подальшого дослідження потребують проблеми збагачення словникового запасу школярів класів з навчанням мовами корінних народів та національних меншин поряд із державною засобами новітніх освітніх технологій.

Список використаних джерел

1. Стратегія сталого розвитку«Україна-2020».

2. Profesornl Eugen Coseriu si ligvistica integrala, prof. Georgeta Cornita, in revista Memoria ethnologica, Anul II, nr.2-3, februarie-iunie, 2002

3. Методика навчання української мови в середніх освітніх закладах. / Колектив авторів за редакцією М.І. Пентилюк: М.І. Пентилюк, С.О. Караман, О.М. Горошкіна, З.П. Бакум, М.М. Барахтян, І.В. Гайдаєнко, А.Г. Галетова, Т.В. Коршун, А.В. Нікітіна, Т.Г. Окуневич, О.М. Решетилова. К.: Ленвіт, 2005. 400 с.

4. Криган С. Abecedar. Підручник для 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів з румунською мовою навчання. Чернівці: Видавничий дім «Букрек», 2012. 143 с.

5. Криган С. Румунська мова: Підручник для 2 класу загальноосвітніх навчальних закладів з румунською мовою навчання. Чернівці: Букрек, 2008. 152 с.;

6. Криган С. Румунська мова: Підручник для 3 класу загальноосвітніх навчальних закладів з румунською мовою навчання. Чернівці: Букрек, 2008. 160 с.

7. Криган С. Румунська мова: Підручник для 4 класу загальноосвітніх навчальних закладів з румунською мовою навчання. Чернівці: Букрек, 2003,2015. 160 с.

8. Криган С., Сергійчук Ю. Українська мова. Усний курс: Підручник для 1 класу загальноосвітніх навчальних закладів з угорською мовою навчання. Чернівці: Букрек, 2003, 2007, 2015., 2020 144 с.

9. Криган С., Сергійчук Ю. Українська мова: Підручник для 2 класу з навчанням угорською мовою закладів загальноної середньої освіти (у 2-х частинах, з аудіосупроводом).Чернівці: Букрек, 2019. 72 с.

10. Криган С., Сергійчук Ю. Українська мова та читання: Підручник для 3 класу з навчанням угорською мовою закладів загальноної середньої освіти (у 2-х частинах, з аудіосупроводом).Чернівці: Букрек, 2020. 120 с.

11. Криган С., Сергійчук Ю. Українська мова та читання: Підручник для 4 класу з навчанням угорською мовою закладів загальної середньої освіти (у 2-х частинах, з аудіосупроводом).Чернівці: Букрек, 2021. 124 с.

References

1. Strategiya stalogo rozvy'tku«Ukrayina-2020».

2. Profesorul Eugen Coseriu si ligvistica integrala, prof. Georgeta Cornita, in revista Memoria ethnologica, Anul II, nr.2-3, februarie-iunie, 2002

3. Metody'ka navchannya ukrayins'koyi movy' v serednix osvitnix zakladax./ Kolekty'v avtoriv za redakciyeyu M.I. Penty'lyuk: M.I. Penty'lyuk, S.O. Karaman, O.M. Goroshkina, Z.P. Bakum, M.M. Baraxtyan, I.V. Gajdayenko, A.G. Galetova, T.V. Korshun, A.V. Nikitina, T.G. Okunevy'ch, O.M. Reshety'lova. K.: Lenvit, 2005. 400 s. [in Ukrainian].

4. Kry'gan S. Abecedar. Pidruchny'k dlya 1 klasu zagal'noosvitnix navchal'ny'x zakladiv z rumuns'koyu movoyu navchannya. Chernivci: Vy'davny'chy'j dim «Bukrek», 2012. 143 s. [in Ukrainian].

5. Kry'gan S. Rumuns'ka mova: Pidruchny'k dlya 2 klasu zagal'noosvitnix navchal'ny'x zakladiv z rumuns'koyu movoyu navchannya. Chernivci: Bukrek, 2008. 152 s. [in Ukrainian].

6. Kry'gan S. Rumuns'ka mova: Pidruchny'k dlya 3 klasu zagal'noosvitnix navchal'ny'x zakladiv z rumuns'koyu movoyu navchannya. Chernivci: Bukrek, 2008. 160 s. [in Ukrainian].

7. Kry'gan S. Rumuns'ka mova: Pidruchny'k dlya 4 klasu zagal'noosvitnix navchal'ny'x zakladiv z rumuns'koyu movoyu navchannya. Chernivci: Bukrek, 2003,2015. 160 s. [in Ukrainian].

8. Kry'gan S., Sergijchuk Yu. Ukrayins'ka mova. Usny'j kurs: Pidruchny'k dlya 1 klasu zagal'noosvitnix navchal'ny'x zakladiv z ugors'koyu movoyu navchannya. Chernivci: Bukrek, 2003, 2007, 2015., 2020 144 s. [in Ukrainian].

9. Kry'gan S., Sergijchuk Yu. Ukrayins'ka mova: Pidruchny'k dlya 2 klasu z navchannyam ugors'koyu movoyu zakladiv zagal'nonoyi seredn'oyi osvity (u 2- x chasty'nax, z audiosuprovodom). Chernivci: Bukrek, 2019. 72 s. [in Ukrainian].

10. Kry'gan S., Sergijchuk Yu. Ukrayins'ka mova ta chy'tannya: Pidruchny'k dlya 3 klasu z navchannyam ugors'koyu movoyu zakladiv zagal'nonoyi seredn'oyi osvity' (u 2-x chasty'nax, z audiosuprovodom). Chernivci: Bukrek, 2020. 120 s. [in Ukrainian].

11. Kry'gan S., Sergijchuk Yu. Ukrayins'ka mova ta chy'tannya: Pidruchny'k dlya 4 klasu z navchannyam ugors'koyu movoyu zakladiv zagal'nonoyi seredn'oyi osvity' (u 2-x chasty'nax, z audiosuprovodom). Chernivci: Bukrek, 2021. 124 s. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.Ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.