Досвід організації дистанційного навчання у закладах загальної середньої освіти України

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державна наукова установа «Інститут модернізації змісту освіти», Київ, Україна

Досвід організації дистанційного навчання у закладах загальної середньої освіти України

Оксана Мельник

кандидат педагогічних наук

старший дослідник, начальник відділу

науково-методичного забезпечення інтеграції

у європейський освітній простір

Анотація

дистанційний навчання компетентність вчитель

У дослідженні проаналізовано відповіді учасників Всеукраїнського освітньо-методологічного відбору «Родовід Учитель - 2022» на запитання щодо організації дистанційного навчання. З'ясовано, що більшість конкурсантів використовує у власній професійній діяльності цифрові засоби й сучасні інструменти навчання та прагне посилити цифрову компетентність за допомогою різних суб'єктів підвищення кваліфікації, найчастіше за допомогою матеріалів, розміщених на освітньому порталі «На Урок», студії онлайн-освіти «EdEra», національній освітній платформі «Всеосвіта».

Виявлено певні проблеми, пов'язані з: кількістю авторських напрацювань для дистанційної форми здобуття освіти; увагою учасників до питання міжпредметних зв'язків під час дистанційного навчання; активністю вчителів щодо розміщення в Інтернеті власних розробок з питань організації дистанційного навчання; розуміння учасниками відмінностей між організацією дистанційного та очного навчання; рівнем цифрової компетентності вчителів для організації ефективного дистанційного навчання та потребою у додатковій підготовці до його проведення; активністю обласних інститутів підвищення кваліфікації педагогічних працівників щодо навчання вчителів питанням організації ефективного та якісного дистанційного навчання.

Для усунення з'ясованих у результаті опитування прогалин запропоновано суб'єктам підвищення кваліфікації вчителів звернути увагу на необхідність підвищення цифрової компетентності вчителів щодо організації ефективного та якісного дистанційного навчання, надано рекомендації з цього питання. Подальших розвідок потребує вивчення кращого зарубіжного досвіду із зазначеного питання.

Ключові слова: дистанційне навчання; цифрові інструменти; цифрова компетентність; якісне та ефективне навчання; цифрове освітнє середовище.

Oksana Melnyk

Experience of Distance Education in General Secondary Education Institutions of Ukraine

Abstract

The purpose of the research was to analyze the results of the All-Ukrainian educational and methodological selection «RodovidUchitel - 2022» and to provide recommendations on the organization of distance learning, based on the experience of distance learning in schools in Ukraine. The answers of 313 participants of the selection were analyzed, the purpose of which was to identify and spread the best experience of distance learning in general secondary education institutions. The analysis of the results showed that the majority of contestants use digital tools and modern learning tools in their own professional activities and strive to strengthen digital competence with the help of various subjects of professional development, most often with the help of materials posted on the educational portal “Na Urok”, the online education studio «EdEra», the national educational platform «Vseosvita». At the same time, certain problems were identified related to: the number of author's studies for the distance form of education; participants' attention to the issue of intersubject connections during distance learning; the activity of teachers regarding posting on the Internet of their own developments regarding the organization of distance learning; participants' understanding of the differences between distance learning andface-to-face learning; the level of digital competence of teachers for the organization of effective distance learning and the need for additional preparation for its implementation; the activity of regional institutes for the improvement of the qualifications ofpedagogical workers regarding the training of teachers on the issue of organizing effective and high-quality distance learning. In order to eliminate the gaps identified as a result of the survey, the subjects of teacher training were suggested to pay attention to the need to improve the digital competence of teachers regarding the organization of effective and high-quality distance learning, and recommendations were provided on this issue. Further research is needed to study the best foreign experience on the mentioned issue.

Keywords: distance learning; digital tools; digital competence; high-quality and effective training; digital educational environment.

Постановка проблеми

Дистанційне навчання, запроваджене у світовому масштабі під час пандемії COVID-19, нині є основною формою здобуття освіти у вітчизняних освітніх закладах у зв'язку з оголошенням воєнного стану в Україні. Освітній процес, орієнтований на дитиноцентризм та компетентнісній підхід і водночас побудований з використанням цифрових засобів навчання, має враховувати також сучасні життєві обставини. Саме вони здійснюють істотний вплив на організацію навчання, потребують зміни ролі учасників освітнього процесу та створення безпечного й емоційно-позитивного цифрового освітнього середовища. Ключову роль у цьому відіграє цифрова компетентність учителів, від якої залежить їх уміння організувати та проводити якісне дистанційне навчання. Все більше вчителів, розуміючи значущість сучасних засобів, форм та методів навчання, підвищують свій рівень цифрової компетентності у різний спосіб з метою забезпечення ефективного викладання під час дистанційної форми здобуття освіти. Організація навчання під час воєнного стану, в якому Україна опинилася з 24 лютого 2022 року, характеризується певними змінами та особливостями, у зв'язку з чим посилюється актуальність обраної теми дослідження. Враховуючи сучасні обставини навчання, вивчення досвіду організації дистанційного навчання в закладах загальної середньої освіти з метою виявлення кращого з них та можливих проблем з цього питання є сьогодні як ніколи на часі.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Уже з появою дистанційної форми здобуття освіти у 1990-х роках, вона стала предметом багатьох наукових напрацювань. Різні аспекти дистанційного навчання досліджували вітчизняні науковці, зокрема В. Биков, Л. Гаврілова, А. Гуржій, Л. Калініна, Л. Карташова, Ю. Катасонова, В. Кухаренко, В. Лапінський, С. Литвинова, Н. Морзе, О. Спірін та ін., а також їх зарубіжні колеги, такі як Ґ.А. Аданір (G.A. Adanir), А. Алпер (A. Alper), К. Ґалиен (K. Galyen), О. Ґренлунд (А. Gronlund), Й. Ґулбагар (Y. Gulbahar), К. Діксон-Деане (C. Dickson-Deane), М. Езонур (M. Ozonur), Дж. Л. Мооре (J. L. Moore) та ін.

Під час пандемії COVID-19 зазначене питання ще більше актуалізувалося, підвищилася увага до нього в наукових колах. Проблеми дистанційного навчання в закладах загальної середньої освіти в умовах карантину, спричиненого пандемією COVID-19, розглядали в своїх працях І. Женченко, М. Женченко, І. Іванюк, О. Мельник, О. Овчарук, М. Прихода та ін. Розвиток дистанційного навчання в системі вищої освіти досліджували В. Вишнівський, М. Гніденко, Г. Гайдур, О. Ільїн, О. Квасник, В. Мороз, Н. Підбуцька, О. Романовський, А. Черкашин, В. Шаповалова, Т. Ярошенко та ін. Досвід упровадження дистанційного навчання в інших країнах вивчали В. Биков, О. Гриценчук, Ю. Жук, О. Овчарук, М. Сулім та ін.

Зарубіжні науковці також не залишили поза увагою питання дистанційної освіти, на яку вимушено перейшли під час пандемії COVID-19. Одне з таких досліджень, проведене в Омані серед 30 найкращих учителів, обраних з 395 учасників Першого Віртуального освітнього форуму, описано в праці [1]. Незважаючи на те, що дистанційне навчання є формою освіти, яка існує вже майже три десятиліття, результати виявили недостатній рівень підготовки або кваліфікованості вчителів та учнів для переходу на онлайн-навчання, а також те, що вчителі все ще потребують додаткової професійної підготовки для проведення онлайн та змішаного навчання.

Дослідження дистанційного навчання в початкових та середніх школах Італії, проведене на національному рівні, розкрито в праці Ф. Скарпелліні (F. Scarpellini), Ґ. Сеґре (Giulia Segre), М. Картабіа (M. Cartabia), М. Занетті (M. Zanetti), Р. Кампі (R. Campi), А. Клавенна (A. Clavenna), М. Бонаті (M. Bonati) [4]. Освітні переваги очного навчання порівняно з дистанційним у початкових і середніх школах: природний експеримент під час закриття шкіл у Швейцарії через пандемію COVID-19 висвітлено в [5]. Канадський досвід закриття шкіл під час COVID-19 розглянуто в дослідженні [2].

Проведений аналіз наукових джерел засвідчує наявність досліджень з питань дистанційного навчання під час пандемії COVID-19, але кращі практики організації дистанційної форми здобуття загальної середньої освіти в Україні в умовах воєнного станом недостатньо розкрито у наукових дискурсах.

Мета статті - проаналізувати результати Всеукраїнського освітньо-методологічного відбору «Родовід Учитель - 2022» та надати рекомендації з організації дистанційного навчання, спираючись на досвід в школах України.

Виклад основного матеріалу дослідження

Дистанційне навчання не є новацією чи інноваційним напрямом розвитку освіти. Ця форма здобуття освіти з'явилася наприкінці 1990-х років після винайдення глобальної мережі «Інтернет» та започаткування впровадження комп'ютерів в освітній процес.

Розглядаючи питання дистанційного навчання в країнах Європи та США і перспективи для України, В. Биков зазначає, що «ця форма освіти з'явилась як відповідь освітніх систем, з одного боку, на об'єктивні тенденції глобалізації світу, підвищення динаміки його соціально-економічного розвитку, а, з іншого, є реакцією на бурхливий розвиток інформаційних і телекомунікаційних технологій, необхідність їх застосовування в освітній практиці як засіб навчання і предмет вивчення та дослідження» [ 9, с. 72]. Науковець виокремлює такі особливості дистанційної освіти, як модульність, економічна ефективність, нова роль викладача, спеціалізований контроль якості освіти, використання спеціалізованих технологій і засобів навчання [ 9].

Розглянемо поняття «дистанційне навчання», яке прийнято на державному рівні. Положення про дистанційне навчання, затверджене наказом МОН України від 25.04.2013 р. N° 466 з останніми змінами, внесеними 8 вересня 2020 року, визначає дистанційне навчання як індивідуалізований процес набуття знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, який відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників навчального процесу у спеціалізованому середовищі, яке функціонує на базі сучасних психолого-педагогічних та інформаційно-комунікаційних технологій (далі - ІКТ). Цей документ також зазначає, що дистанційна форма навчання - це форма організації навчального процесу у закладах освіти (ВНЗ, ЗПО, ПТНЗ, ЗНЗ), яка забезпечує реалізацію дистанційного навчання та передбачає можливість отримання випускниками документів державного зразка про відповідний освітній або освітньо-кваліфікаційний рівень [15].

У Положенні про дистанційну форму здобуття повної загальної середньої освіти, прийнятому на державному рівні у вересні 2020 року, дистанційним навчанням визначено організацію освітнього процесу (за дистанційною формою здобуття освіти або шляхом використання технологій дистанційного навчання в різних формах здобуття освіти) в умовах віддаленості один від одного його учасників та їх переважно опосередкованої взаємодії в освітньому середовищі, яке функціонує на базі сучасних освітніх, інформаційно-комунікаційних (цифрових) технологій [12].

Отже, спираючись на згадані визначення, зазначимо, що дистанційною формою здобуття освіти можна вважати таку, що передбачає створення цифрового освітнього середовища, яке забезпечує опосередковану взаємодію віддалених один від одного учасників освітнього процесу та функціонує за допомогою ІКТ.

З метою виявлення та поширення кращого досвіду дистанційного навчання в закладах загальної середньої освіти у 2022 році громадська організація «РОДОВІДсвіт» за інформаційної та науково-методичної підтримки ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» провела Всеукраїнський освітньо-методологічний відбір «Родовід Учитель - 2022» (далі - Конкурс). Конкурсантами на добровільних засадах стали 313 вчителі з усіх областей України, які викладають у початкових класах та навчальні предмети (інтегровані курси) на рівні базової середньої освіти. Тобто можна припустити, що у відборі взяли участь найкращі педагогічні працівники з усіх куточків України.

Представники жіночої статі становлять більшість учасників (90,1%), чоловіків, які взяли участь у Конкурсі, було майже в 10 разів менше (9,9 %).

Серед конкурсантів не мали педагогічного стажу 2 особи, вчителів зі стажем 0-5 років, 11-15 років, 16-20 років - майже однакова кількість (16,2%, 15,6%, 16,6% відповідно), досвідчених педагогів із досвідом роботи у школі більш як 20 років - 31% (96 осіб) (рис. 1). Ці дані засвідчують, що фахівці з великим педагогічним стажем швидко адаптувалися до нових форм навчання та багато хто з них оволодів навичками використання ІКТ у професійній діяльності.

Рис. 1. Розподіл учасників Конкурсу за педагогічним стажем

Джерело: розроблено автором.

За Регламентом Конкурсу (далі - Регламент), відбір відбувався з різних навчальних предметів (інтегрованих курсів), що були поділені на три групи: 1) початкова освіта; 2) базова середня освіта, 3) навчальні предмети та інтегровані курси з 1 по 9 клас. Розподіл учасників за категоріями представлено на рис. 2.

Рис. 2. Розподіл учасників Конкурсу за категоріями

Джерело: розроблено автором.

Під час вибору конкурсантами навчального предмету/інтегрованого курсу, з якого вони погодились надати матеріали згідно з Регламентом, перші три позиції за кількістю посіли: іноземні мови (цю опцію обрали 12,5% від загальної кількості учасників), українська мова та читання в початковій школі (11,5%), математика в початковій школі та «Я досліджую світ» (по 9,6%). Останні три позиції за кількістю бажаючих надати розроблені власноруч електронні освітні ресурси (далі - ЕОР) припали на: «Основи здоров'я» та «Всесвітня історія» (по 1,3%), «Образотворче мистецтво» (1,6%) та «Технології» (2,2%). Занепокоєння викликає той факт, що фізику, хімію, географію - природничі науки, розуміння яких полегшується за допомогою кращої візуалізації, використання наявних в мережі «Інтернет» та власних ЕОР, обрали лише від 2,6% до 3,5% конкурсантів. До того ж кількість учасників, які зазначили при цьому навчальний предмет «Фізика», була майже однакова з тими, хто вказав фізичну культуру та музичне мистецтво (по 2,6%).

Конкурсантам було запропоновано навести унікальні, авторські, новаторські приклади напрацювань з дистанційного навчання. Учасники часто не обмежувалися прикладом одного ЕОР, сервісу чи онлайн-платформи, тому загальна сума всіх відповідей перебільшує 100%. Частіше за все вчителі вказували на відеоматеріали (28,7% учасників), друге місце посіли презентації (28%), третє - тестові завдання, розроблені за допомогою різноманітних онлайн-сервісів і платформ. Про використання вікторин, проєктів, мультиплікаційних роликів, ментальних карт, кросвордів, віртуальних лабораторій, онлайн-музеїв вказала незначна частина (від 5% до 1%) конкурсантів (рис. 3). Серед унікальних, авторських, новаторських прикладів згадали змагання, інфографіку, підкасти з української мови та емодзі менш як 1%. Прийомами, які використовують вчителі, були названі такі: створення учнями завдань для вчителя за допомогою цифрового інструменту LearningApps (лайфхак «Завдання для вчителя») та долучення учнів за допомогою Google форми до планування наступного уроку (лайфхак «Урок на замовлення, або Лист не Діду Морозу»), «онлайн-дзвінок з митцем», «кейс мистецьких знахідок», проведення онлайн-уроків за участі носія мови, подання теоретичного матеріалу в вигляді лайфхаків, представлення завдань у вигляді коміксів, робота дітей в командах (використання сесійних залів), 3D аватари для проведення уроків, «живі» презентації (з використанням анімацій) тощо. Однак надали посилання на ЕОР як унікальні та новаторські, хоча не всі з них є авторськими, лише близько 12% конкурсантів. Певні учасники обмежилися просто загальними фразами про те, що вони у своїй роботі використовують онлайн-платформи або інфографіку, вебквести, онлайн-музеї чи створюють онлайн-кросворди, онлайн-малюнки, онлайн-ігри без надання посилань на розроблені ЕОР. Деякі вчителі вказали, що не мають унікальних, авторських напрацювань з дистанційного навчання (7%), також значна частина конкурсантів (12%) написала просто загальні фрази, наприклад: «підбір творчих інтерактивних завдань для розвитку та вдосконалення загальнокультурних компетентностей здобувачів освіти», «залучення учнів до міжнародних проєктів, впровадження цих елементів у навчання», «...доцільно працювати через онлайн-платформи, використовувати методики «переверненого класу», «значення рослин для життя на планеті Земля та людини», «маю певні напрацювання», «уроки математики», «залучаю до всеукраїнських конкурсів та олімпіад на платформах «На Урок» та «Всеосвіта», «сайт «На Урок», «використовую різноманітні сервіси в роботі» тощо. Незначна кількість конкурсантів указали серед унікальних прикладів своїх напрацювань проведення уроків за допомогою сервісу Meet та спілкування у групах viber учнів 7-11 класів. Це може бути пояснено тим, що у Регламенті не чітко вказано про необхідність представлення посилань на такі розробки, або тим, що не всі конкурсанти мають достатній рівень цифрової компетентності для розроблення власних ЕОР, тому користуються напрацюваннями колег, які є в мережі «Інтернет».

Рис. 3. Розподіл відповідей учасників Конкурсу на пропозицію навести унікальні, авторські, новаторські приклади напрацювань з дистанційного навчання

Незважаючи на розуміння важливості інтеграції шкільних предметів, на прохання навести приклади використання міжпредметних зв'язків під час дистанційного навчання надали лише загальний перелік предметів, з якими інтегрується той предмет, що викладають, іноді з поясненням переваг такого підходу або просто із загальними чи зовсім недоречними відповідями - 50,5% вчителів. Серед них такі: «кожний розділ підручника «Я досліджую світ» - це інтегративна сукупність логічно пов'язаних тем з таких галузей: природничої, соціальної та здоров'язбережувальної, громадянської та історичної, технологічної, інформативної та елементів математичної, і мовно - літературної», «мозковий штурм та колесо майбутнього», «формую в учнів загальнопредметні вміння оперування поняттями: порівнювати, конкретизувати, узагальнювати, формулювати їхні визначення», «проєкт учениці з профорієнтації» тощо. Посилання на власні розробки, що містять міжпредметні зв'язки, вказала незначна частина учасників (1,6%). Більшість з 47,9% обмежилася назвами тем із зазначенням предметів з якими інтегрується їх предмет і лише одиниці - навели детальні приклади з певних тем уроків і завдання із зазначенням міжпредметних зв'язків.

Дистанційне навчання вносить свої корективи не лише в форми, методи, засоби та способи представлення навчального матеріалу учням. Для створення мотиваційного інформаційно-освітнього середовища залучають нові інструменти та прийоми. На прохання навести приклади формування під час дистанційного навчання емоційно сприятливого середовища, ситуацій успіху тощо, трохи менше за половину (39,9%) вчителів, які взяли участь в Конкурсі, зазначили ті самі педагогічні прийоми, що застосовують під час очного навчання, а саме: проведення ранкового кола, музичні руханки, емоційне заохочення та похвала учнів за правильно виконане завдання, демонстрація довіри, презентації, наочність, диференційовані завдання тощо, не акцентуючи увагу на дистанційному навчанні. Майже 30% конкурсантів вказали на те, що проводять психологічні хвилинки та використовують ігри, які сприяють розвитку особистості учнів, розумінню їхніх здібностей, створенню ситуації успіху, не акцентуючи при цьому увагу на дистанційній формі здобуття освіти та її відмінностях від очної. Використання саме цифрових технологій, їх можливостей та особливостей задля формування зазначеного середовища продемонструвала лише менш як третя частина учасників (28%). Вони виявили не лише розуміння особливостей такого середовища під час дистанційного навчання, а й уміння використовувати для його формування різні цифрові інструменти (онлайн - дошки для спілкування та моніторингу емоційного стану учнів на початку та в кінці уроку, зворотного зв'язку, платформи Kahoot, Quizizz, Mentimeter для проведення змагання серед учнів та підбиття підсумку, смайли та емодзі під час вираження ставлення до виконання роботи та у разі формувального оцінювання, онлайн-виставки робіт, під час яких учні оцінюють один одного, чат для опису одним словом свого настрою, готовності до уроку, розумінні теми тощо, тематичні аватарки). Більш як 2% вчителів-учасників Конкурсу нічого вказали в цьому розділі опитувальника.

На запитання «Чи є Інтернет-ресурс, на якому Ви ділитеся досвідом організації дистанційного навчання?» (зазначте покликання на нього) майже половина конкурсантів (45%) відповіли, що не мають такого. Частина учасників (приблизно 4% з усієї кількості) не вказали ніякого посилання, тому їхні відповіді під час аналізу результатів не враховувалися. Результати засвідчують, що частіше за все для обміну своїм досвідом респонденти користуються власним YouTube каналом. Про це зазначили 11,8% конкурсантів. На другому місці серед цифрових засобів поширення досвіду - веб-сайти. Використовують для цього вебсайти закладів освіти, в яких вони працюють, 9,6% учасників; вказали, що виставляють свої матеріали на веб-сайті «На Урок» майже 7%, роблять це на веб-сайті «Всеосвіта» 5%; мають власний веб-сайт та користуються ним для обміну досвідом 3,8% вчителів - учасників Конкурсу. Незначна кількість зазначила, що використовують власні блоги та сторінки в Фейсбуці для обміну таким досвідом (відповідно 3,2% та 1,6% від усіх учасників). Деякі конкурсанти зазначили, що, на жаль, досі немає єдиного централізованого ресурсу для вчителів, де можна було б розміщувати свої напрацювання, поширювати досвід та ознайомлюватися з напрацюваннями колег. Розподіл відповідей респондентів на зазначене запитання представлено на рис. 4.

Рис. 4. Розподіл відповідей учасників Конкурсу на запитання «Чи є Інтернет-ресурс, на якому Ви ділитеся досвідом організації дистанційного навчання?»

Джерело: розроблено автором.

Підвищення кваліфікації вчителів залишається однією з ключових умов якості освіти, особливо під час дистанційного навчання. Відповіді конкурсантів на запитання щодо проходження курсів та участі заходів з організації дистанційного навчання протягом останніх двох років (із проханням зазначити приклади) засвідчують високий рівень підготовки до викладання з використанням цифрових технологій більшості учасників Конкурсу. Аналіз відповідей показує, що професійне зростання вчителів з питань цифровізації освіти відбувається різноманітними способами. Це й онлайн-курси, вебінари, конференції, семінари, тренінги, самоосвіта, ознайомлення з досвідом колег тощо. Трохи менше за четверту частину (24,5%) конкурсантів вказали лише назви наукових заходів та онлайн-курсів без зазначення організаторів чи онлайн-платформ, порталів, на яких вони розміщені. За результатами найбільша кількість (22,7%) конкурсантів користуються онлайн-курсами, вебінарами, конференціями освітнього порталу «На Урок», онлайн-курси студії онлайн-освіти «EdEra» пройшли 18,8% вчителів, матеріали національної освітньої платформи «Всеосвіта» опанували приблизно 15,3% респондентів, курси підвищення кваліфікації при обласних інститутах післядипломної педагогічної освіти (далі - ОІППО) згадали 10,8%, онлайн-курси платформи «Prometheus» закінчили 9,9%, майже 8% підвищили кваліфікацію в Академії цифрового розвитку (далі - АЦР), самоосвітою займаються 6,4%, вивчають досвід колег 5,1% учасників Конкурсу. Незначна кількість учителів зазначили, що проходили навчання, організоване різними громадськими організаціями, а також KM MEDIA EDProfi, МОН України і ДНУ «ІМЗО» (відповідно 1,6% та по 0,3%) (рис. 5).

Рис. 5. Способи підвищення кваліфікації конкурсантів з питань дистанційного навчання

Джерело: розроблено автором.

Однак, незважаючи в цілому на позитивну тенденцію з підвищення цифрової компетентності вчителів-учасників Конкурсу, 4,8% не надали детальної або конкретної відповіді на зазначене запитання, а обмежилися загальними фразами на кшталт «проходження всіх курсів, які пропонують в управлінні освіти», «курси в міжатестаційний період», «конференції, вебінари», «відвідую онлайн-семінари, конференції, симпозіуми, вебінари, курси, написання статей» тощо. До того ж 1,6% конкурсантів замість відповіді вказали «-», ще приблизно 0,3% просто зазначили, що проходили навчання в закладі освіти. Незначна частина (0,3%) учасників відмітила, що «курси підвищення кваліфікації нічого не дали», стільки ж написали побажання, що «хотілося б більше таких пропозицій від ДНУ «ІМЗО». Хоча це засвідчує, швидше за все, про відсутність бажання у них учитися вкрай необхідним сьогодні навичкам, оскільки для цього існує безліч інших, відкритих можливостей. Спираючись на зазначене, можна вважати, що в цілому 7,3% респондентів не підвищували своєї цифрової компетентності протягом останніх двох років попри актуальність зазначеного питання.

Останнє запитання анкети стосувалося надання колегам-учителям п'яти рекомендацій щодо організації дистанційного навчання. Конкурсанти поділилися своїми практичними порадами. Однак звернули увагу на особливості дистанційного навчання в умовах воєнного стану, зокрема щодо створення сприятливого емоційного середовища та атмосфери психологічного комфорту, лише 15,3% вчителів. Про важливість зворотного зв'язку з учнями й батьками та необхідність вибору цифрового сервісу чи ресурсу з інтуїтивно зрозумілим учням інтерфейсом вказала незначна частина вчителів (по 14,7%). Корисними є рекомендації не переобтяжувати урок платформами та додатками, до яких учням потрібно адаптуватися, та не перенасичувати урок ЕОР. На необхідність дотримання Санітарного регламенту, зокрема тривалості заняття під час навчання з використанням технологій дистанційного навчання, звернули увагу майже 8% конкурсантів. Не надали відповіді на зазначене запитання 2% учасників.

Спираючись на аналіз результатів опитування та виявлені проблеми можна надати такі рекомендації з організації дистанційного навчання:

Для проведення онлайн-уроків обирайте найзручніший та найзрозуміліший для учнів цифровий інструмент. Ідеальною буде одна платформа, яка дає змогу проводити відеоуроки, розміщувати навчальні матеріали, здійснювати комунікацію з учнями, оцінювати навчальні досягнення з автоматичним повідомленням результатів виконавцям, проводити тестування, управляти освітнім процесом тощо. Для зручності всім учасникам освітнього процесу бажано, щоб всі вчителі одного закладу освіти обрали однаковий цифровий інструмент для проведення онлайн-уроків під час дистанційного навчання.

Практикуйте та аналізуйте. Не бійтесь оволодівати новими онлайн-сервісами для збагачення уроку інтерактивними вправами/презентаціями/плакатами, змаганнями, вікторинами, веб-квестами, ребусами, хмарами слів, картами знань, дошками оголошень, 3 D моделями тощо. Пам'ятайте про те, що їх застосування має бути спрямовано на досягнення мети уроку, а також - зрозумілим та цікавим учням. Аналізуйте, якому віку чи навіть класу які з інструментів більш подобаються, а якими не варто користуватися, бо вони не забезпечують очікуваний результат. Обирайте цифрові інструменти разом з учнями (наприклад, можна проводити голосування на 3 найбільш цікаві сервіси раз на місяць/чверть) та іноді змінюйте їх з метою уникнення набридання та підтримки зацікавленості учнів.

Все має бути в міру. Пам'ятайте про дотримання вимог до організації роботи з технічними засобами навчання, зазначеними у Санітарному регламенті для закладів загальної середньої освіти. Використовуйте також на одному уроці обмежену кількість онлайн-сервісів/платформ/інтерактивних вправ (2-3, наприклад) залежно від віку учнів та особливостей їх сприйняття, щоб зосередити увагу на навчальному процесі.

Творіть разом з учнями. Долучайте їх до планування наступного уроку та розроблення ЕОР, спираючись на учнівські інтереси та вподобання.

Не забувайте про зворотний зв'язок. Будьте відкритими до допомоги. Залишайте в кінці уроку час на запитання, зокрема не лише чого вони навчилися, а що саме сподобалося, а що ні, що хотілося б дізнатися ще з цієї теми. Приділіть час тим учням, які щось не зрозуміли.

Будьте позитивним та сучасним. Будьте завжди привітні, позитивно налаштовані, прикладом гарного настрою для учнів. Можна, зокрема, розпочинати урок з обговорення позитивних мотиваторів, цитат відомих людей або прислів'їв тощо. Ставте вподобайки учням за гарну роботу на уроці, застосовуйте для заохочення ті цифрові інструменти, що близькі їм.

Розробіть разом з учнями на початку навчального року правила поведінки або етикету на уроці під час дистанційного навчання та слідкуйте за їх дотриманням.

Висновки з дослідження і перспективи подальших розвідок

Аналіз результатів проведення Всеукраїнського освітньо-методологічного відбору «Родовід Учитель - 2022» дав змогу виявити певні проблеми з організації дистанційного навчання у закладах загальної середньої освіти України та узагальнити рекомендації щодо зазначеної форми здобуття освіти. Результати дослідження засвідчують, що більшість конкурсантів є досвідченими вчителями, мають значний педагогічний стаж (більш як 10 років), розуміють актуальність дистанційного навчання, прагнуть оволодіти новими цифровими технологіями та опанувати нові, вкрай необхідні для якісного викладання, цифрові навички. Було з'ясовано, що унікальними, авторськими напрацюваннями частіше за все конкурсанти вважають відеоматеріали, презентації, тестові завдання та лише незначна кількість учасників надала посилання на зазначені ЕОР, не всі з яких виявилися авторськими. Аналіз відповідей респондентів щодо наведення прикладів використання міжпредметних зв'язків під час дистанційного навчання продемонстрував, що трохи більше половини опитаних учителів не надали повної відповіді на цей пункт анкети. Виявлено, що майже половина конкурсантів не діляться власним досвідом організації дистанційного навчання в Інтернеті. Визначено, що підвищення рівня цифрової компетентності респондентів відбувається різними способами, але найчастіше за допомогою матеріалів освітнього порталу «На Урок», студії онлайн-освіти «EdEra», матеріалів національної освітньої платформи «Всеосвіта».

Отже, під час дослідження було виявлено певні проблеми, пов'язані з:

авторськими напрацюваннями для дистанційної форми здобуття освіти;

увагою учасників до питання міжпредметних зв'язків під час дистанційного навчання;

активністю вчителів з розміщення в Інтернеті власних розробок з питань організації дистанційного навчання;

розумінням учасниками відмінностей між організацією дистанційного та очного навчання;

рівнем цифрової компетентності вчителів для організації ефективного дистанційного навчання та потребою у додатковій підготовці до його проведення;

активністю ОІППО у навчанні вчителів питанням організації ефективного та якісного дистанційного навчання.

Для розв'язання з'ясованих у результаті опитування проблем необхідно здійснювати подальше підвищення цифрової компетентності вчителів щодо організації ефективного та якісного дистанційного навчання і запропонувати основні рекомендації з цього питання.

Подальших досліджень потребує вивчення закордонного досвіду з організації дистанційного навчання в закладах загальної середньої освіти з метою виявлення та використання в майбутньому кращих педагогічних практик.

Список використаних джерел

1. Ambusaidi A. and Al-Abri M. Exploring Teaching Experience in Distance Learning during COVID-19: A Qualitative Case Study. International Journal of Information and Education Technology. 2023. Vol. 13. № 2. URL: https://doi.org/10.18178/rjiet.2023.13.2.1812 (дата звернення: 17.03.2023).

2. Aurini J., Davies S. COVID-19 school closures and educational achievement gaps in Canada: Lessons from Ontario summer learning research. Canadian Sociological Association/Revue canadienne de sociologie. 2021. 58:165185. URL: https://doi.org/10.1111/cars.12334 (дата звернення: 19.03.2023).

3. Dolenc K., Sorgo A., a Ploj Virtic М. The difference in views of educators and students on Forced Online Distance Education can lead to unintentional side effects. Education and Information Technologies. 2021. URL: https://doi.org/10.1007/s10639-021-10558-4 (дата звернення: 15.03.2023).

4. Scarpellini F., Segre G., Cartabia M., Zanetti M., Campi R., Clavenna A. and Bonati M. Distance learning in Italian primary and middle school children during the COVID-19 pandemic: a national survey. BMC Public Health. 2021. 21:1035. URL: https://doi.org/10.1186/s12889-021-11026-x (дата звернення: 18.03.2023).

5. Tomasik M.J., Helbling L.A., and Moser U. Educational gains of inperson vs. distance learning in primary and secondary schools: A natural experiment during the COVID-19 pandemic school closures in Switzerland. International Journal of Psychology. 2020. URL: https://doi.org/10.1002/ijop.12728 (дата звернення: 28.03.2023).

6. Zarzycka E., Krasodomska J., Mazurczak-M^ka A. & Turek-Radwan M., Jin H. (Reviewing editor). Distance learning during the COVID-19 pandemic: students' communication and collaboration and the role of social media. Cogent Arts & Humanities. 2021. 8:1. URL: https://doi.org/10.1080/23311983.2021.1953228 (дата звернення: 29.03.2023).

7. Zhenchenko M., Melnyk O., Prykhoda Ya., Zhenchenko I. Experience of use of electronic educational resources by Ukrainian teachers during the distance learning due to the COVID-19 pandemic (March-May 2020). 17th International Conference on ICT in Education, Research, and Industrial Applications: Integration, Harmonization, and Knowledge Transfer (ICTERI 2021). 2021. Vol. 3104, P. 55-65. URL: http://ceur-ws.org/Vol-3104/ (дата звернення: 21.03.2023).

8. Биков В.Ю., Гриценчук О.О., Жук Ю.О. Дистанційне навчання в країнах Європи та США і перспективи для України. Інформаційне забезпечення навчально-виховного процесу: інноваційні засоби і технології: кол. монографія. Київ: Атіка. 2015. С. 77-140.

9. Биков В.Ю. Дистанційна освіта: актуальність, особливості і принципи побудови, шляхи розвитку та сфера застосування. Інформаційне забезпечення навчально-виховного процесу: інноваційні засоби і технології: Колективна монографія. К.: Атіка, 2005. С. 77-92.

10. Вишнівський В.В., Гніденко М.П., Гайдур Г.І., Ільїн О.О. Організація дистанційного навчання. Створення електронних навчальних курсів та електронних тестів. 2014. 140 с. URL: https://dut.edu.Ua/ua/lib/5/category/729/view/786 (дата звернення: 27.03.2023).

11. Гаврілова Л., Катасонова Ю. Теоретичні аспекти впровадження дистанційного навчання в Україні. Освітологічний дискурс. 2017. № 1-2 (1617). С. 168-182.

12. Деякі питання організації дистанційного навчання: Наказ Міністерства освіти і науки України від 08.09.2020 № 1115. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0941-20#Text (дата звернення: 25.03.2023).

13. Іванюк І.В., Овчарук О.В. Результати онлайн-опитування «Готовність і потреби вчителів щодо використання цифрових засобів та ІКТ в умовах карантину: 2021»: аналітичний звіт. Київ: ІІТЗН НАПН України, 2021. 55 с.

14. Мельник О.М. Організація дистанційного навчання українських школярів. Світові освітні тренди: створення творчого середовища STEAM-навчання: матеріали Міжнародної науково-практичної online-конференції (2527 березня 2021 р.). С. 74-77.

15. Про затвердження Положення про дистанційне навчання: Наказ Міністерства освіти і науки України від 25.04.2013 № 466. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0703-13#Text (дата звернення: 20.03.2023).

16. Романовський О.Г., Квасник О.В., Мороз В.М., Підбуцька Н.В., Резнік С.М., Черкашин А.І., Шаповалова В.В. Фактори розвитку та напрями вдосконалення дистанційної освіти навчання в системі вищої освіти України. Інформаційні технології та засоби навчання. 2019. Т. 74. № 6. С. 20-42. URL: https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/issue/view/103 (дата звернення: 23.03.2023).

17. Ярошенко Т.О. Дистанційне навчання в системі вищої освіти: сучасні тенденції. Інженерні та освітні технології. 2019. Т.7. № 4. С. 8-21. URL: http://eetecs.kdu.edu.ua/2019_04/EETECS2019_007(4)_01 (дата звернення: 20.03.2023).

References

1. Ambusaidi, A., Al-Abri, M. (2023). Exploring Teaching Experience in Distance Learning during COVID-19: A Qualitative Case Study. International Journal of Information and Education Technology, Vol. 13. № 2. URL: https://doi.org/10.18178/ijiet.2023.13.2.1812 [in English].

2. Aurini, J., Davies, S. (2021). COVID-19 school closures and educational achievement gaps in Canada: Lessons from Ontario summer learning research. Canadian Sociological Association/Revue canadienne de sociologie, 58:165-185. URL: https://doi.org/10.1111/cars.12334 [in English].

3. Dolenc, K., Sorgo, A., a Ploj Virtic, М. (2021). The difference in views of educators and students on Forced Online Distance Education can lead to unintentional side effects. Education and Information Technologies. URL: https://doi.org/10.1007/s10639-021-10558-4 [in English].

4. Scarpellini, F., Segre, G., Cartabia, M., Zanetti, M., Campi, R., Clavenna, A. Bonati, M. (2021). Distance learning in Italian primary and middle school children during the COVID-19 pandemic: a national survey. BMC Public Health, 21:1035. URL: https://doi.org/10.1186/s12889-021-11026-x [in English].

5. Tomasik, M.J., Helbling, L.A., and Moser, U. (2020). Educational gains of in-person vs. distance learning in primary and secondary schools: A natural experiment during the COVID-19 pandemic school closures in Switzerland. International Journal of Psychology. URL: https://doi.org/10.1002/ijop.12728 [in English].

6. Zarzycka, E., Krasodomska, J., Mazurczak-M^ka, A. & Turek-Radwan, M. (2021). Distance learning during the COVID-19 pandemic: students' communication and collaboration and the role of social media. Cogent Arts & Humanities, 8:1. URL: https://doi.org/10.1080/23311983.2021.1953228 [in English].

7. Zhenchenko, M., Melnyk, O., Prykhoda, Ya., Zhenchenko, I. (2021). Experience of use of electronic educational resources by Ukrainian teachers during the distance learning due to the COVID-19 pandemic (March-May 2020). 17th International Conference on ICT in Education, Research, and Industrial Applications: Integration, Harmonization, and Knowledge Transfer (ICTERI 2021). 2021. Vol. 3104, P. 55-65. URL: http://ceur-ws.org/Vol-3104/ [in English].

8. Bykov, V.Yu., Hrytsenchuk, O.O., Zhuk, Yu.O. (2015). Dystantsiine navchannia v krainakh Yevropy ta SShA i perspektyvy dlia Ukrainy. Informatsiine zabezpechennia navchalno-vykhovnoho protsesu: innovatsiini zasoby i tekhnolohii: kol. monohrafiia. Kyiv: Atika. P. 77-140 [in Ukrainian].

9. Bykov V.Yu. (2005). Dystantsiina osvita: aktualnist, osoblyvosti i pryntsypy pobudovy, shliakhy rozvytku ta sfera zastosuvannia. Informatsiine zabezpechennia navchalno-vykhovnoho protsesu: innovatsiini zasoby i tekhnolohii: Kolektyvna monohrafiia. K.: Atika, P. 77-92 [in Ukrainian].

10. Vyshnivskyi V.V., Hnidenko M.P., Haidur H.I., Ilin O.O. (2014).

11. Orhanizatsiia dystantsiinoho navchannia. Stvorennia elektronnykh navchalnykh kursiv ta elektronnykh testiv. 140 p. URL: https://dut.edu.ua/ua/lib/5/category/729/view/786 [in Ukrainian].

12. Havrilova, L., Katasonova, Yu. (2017). Teoretychni aspekty vprovadzhennia dystantsiinoho navchannia v Ukraini. Osvitolohichnyi dyskurs. № 1-2 (16-17). P. 168-182 [in Ukrainian].

13. Deiaki pytannia orhanizatsii dystantsiinoho navchannia: Nakaz Ministerstva osvity i nauky Ukrainy vid 08.09.2020 № 1115. https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0941-20#Text (дата звернення: 25.03.2023).

14. Ivaniuk, I.V., Ovcharuk, O.V. (2021). Rezultaty onlain-opytuvannia «Hotovnist i potreby vchyteliv shchodo vykorystannia tsyfrovykh zasobiv ta IKT v umovakh karantynu: 2021»: analitychnyi zvit. Kyiv: IITZN NAPN Ukrainy, 55 p. [in Ukrainian].

15. Melnyk O.M. (2021). Orhanizatsiia dystantsiinoho navchannia ukrainskykh shkoliariv: materialy Mizhnarodnoi naukovo-praktychnoi online-konferentsii «Svitovi osvitni trendy: stvorennia tvorchoho seredovyshcha STEAM - navchannia» (25-27 bereznia 2021 r.). P. 74-77 [in Ukrainian],

16. Pro zatverdzhennia Polozhennia pro dystantsiine navchannia: Nakaz Ministerstva osvity i nauky Ukrainy vid 25.04.2013 № 466. URL: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/z0703-13#Text.

17. Romanovskyi, O.H., Kvasnyk, O.V., Moroz, V.M., Pidbutska, N.V., Reznik, S.M., Cherkashyn, A.I., Shapovalova, V.V. (2019). Faktory rozvytku ta napriamy vdoskonalennia dystantsiinoi osvity navchannia v systemi vyshchoi osvity Ukrainy. Informatsiini tekhnolohii ta zasoby navchannia. Vol. 74. № 6. P. 20-42. URL: https://journal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/issue/view/103 [in Ukrainian].

18. Iaroshenko T.O. (2019). Dystantsiine navchannia v systemi vyshchoi osvity: suchasni tendentsii. Inzhenerni ta osvitni tekhnolohii. Vol. 7. № 4. P. 8-21. URL: http://eetecs.kdu.edu.ua/2019_04/EETECS2019_007(4)_01 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru