Формування технологічної компетенції студентів-музикантів у закладах вищої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування технологічної компетенції студентів-музикантів у закладах вищої освіти

Совік Тетяна Віталіївна -

кандидат педагогічних наук, доцент, доцентка кафедри музичного мистецтва Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

ПУХАЛЬСЬКИЙ Тарас Дмитрович -

кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри музичного мистецтва

Кам'янець-Подільського національного університету імені Івана Огієнка

У статті розкриваються особливості формування технологічної компетенції студентів-музикантів у закладах вищої освіти. Проаналізовано вимоги стейкхолдерів (потреба закладів освіти у кваліфікованих фахівцях, спроможних забезпечити на високому рівні освітній процес, спрямований на виховання освіченого, креативного, творчого підростаючого покоління), що спрогнозувало якісну зміну концептуальних підходів освітньої діяльності здобувачів вищої освіти спеціальності Музичне мистецтво. Визначено поняття «технологічна компетенція майбутніх учителів музичного мистецтва» як спроможність вільно оперувати педагогічними методами, прийомами, засобами навчання в освітньому середовищі закладів загальної середньої освіти. На основі аналізу наукових досліджень з значеної проблеми та власного досвіду розроблено структуру технологічної компетенції студентів-музикантів та подано характеристику кожного компонента (методи, прийоми навчання (мотиваційні, розвитку музичного сприйняття, творчо-інтерактивні); форми навчання (різноманітні типи уроків музичного мистецтва/мистецтва та форми позакласної музично-виховної роботи); інструментарій навчання (засоби: інформаційні технології, музичний інструмент, методична та навчальна література); власна виконавська майстерність (гра на музичному інструменті, постановка голосу, хорове диригування); спроможність використання набутих методичних знань, умінь і навичок у практичній діяльності (проведення фрагментів музичної діяльності на уроці музичного мистецтва/мистецтва: слухання музики, спів, музична грамота, музично-дидактична гра, музично-ритмічна діяльність, гра на дитячих музичних інструментах; проведення фрагментів різних форм позакласної музично-виховної роботи). Обґрунтовано та висвітлено методичні рекомендації щодо формування технологічної компетенції студентів-музикантів у ході вивчення музичних дисциплін у закладах вищої освіти. Доведено, що володіння технологічною компетенцією є невід'ємною складовою фахової компетентності студента-музиканта та слугує запорукою високого рівня його майбутньої професійної діяльності.

Ключові слова: студент-музикант, технологічна компетенція, професійна підготовка, заклад вищої освіти, музичні дисципліни.

SOVIK Tetiana Vitaliivna -

Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor at the Department of Musical Arts технологічна компетенція музикант освіта

Ivan Ohiienko Kamianets-Podilskyi National University

PUKHALSKYI Taras Dmytrovych -

Candidate of Pedagogical Sciences, Senior Lecturer of the

Music Art Department

Kamyanets-PodHskyi Ivan Ohiyenko National University

FORMATION OF TECHNOLOGICAL COMPETENCE OF STUDENT MUSICIANS IN INSTITUTIONS OF HIGHER EDUCATION

Key words: musician student, technological competence, professional training, institution of higher education, musical disciplines.

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми

Нова українська школа потребує кваліфікованих фахівців, спроможних забезпечити на високому рівні освітній процес, спрямований на виховання освіченого, креативного, творчого підростаючого покоління. Тому перед вищою школою стоїть завдання забезпечити якісну підготовку педагогічних кадрів, зокрема майбутніх учителів музичного мистецтва для Нової української школи.

Зазначені чинники прогнозують якісну зміну концептуальних підходів до визначення змісту, форм, методів і засобів освітньої діяльності здобувачів вищої освіти спеціальності Середня освіта (Музичне мистецтво). Підготовка майбутніх учителів музичного мистецтва в закладах вищої освіти потребує зорієнтованості на запити початкової школи та закладів загальної середньої освіти: усі теоретичні знання, практичні уміння і навички, які здобуває студент, мають спрямовуватися на формування навичок і умінь практичного застосування у школі. Аналіз та спостереження за проходженням здобувачами вищої освіти Виробничої педагогічної практики в початковій школі та закладах загальної середньої освіти дозволили дійти висновку, що знання студентів на належному рівні, однак відірвані від контексту школи та врахування вікових особливостей учнів; присутні випадки, коли практичні навички та уміння гри на музичному інструменті не адаптовані до презентації шкільного музичного репертуару:студент володіє академічними навичками гри на інструменті, однак відчуває труднощі з презентацією нового музичного твору для слухання чи співу того чи того музичного, вокально-хорового твору. У зазначеному контексті проблема формування технологічноїкомпетенціїмайбутніх учителів

музичного мистецтва є актуальною.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Дослідженняпроблемиформування фахової компетентностімайбутньоговчителямузичного мистецтва висвітлено у ряді праць науковців. Л. Беземчук до структури професійної компетенції учителя музичного мистецтва відносить комунікативну(ерудованість,мова,артистизм, контакт з учнем), регулятивну (методичні уміння), операційну(власневиконання творів), інтелектуально-педагогічну (створення проблемно- пошукових ситуацій, застосування евристичних бесід), інформаційну (знання новітніх форм і методів навчання) компетенцію [1].

А.Король вважає,що професійну компетентністьмайбутньоговчителямузичного мистецтва складають уміння використовувати в освітньому процесі закладів загальної середньої освіти традиційні та новітні (ІКТ) технології навчання. [6]. Погоджуємося з тим, що використання в освітньому процесі ЗВО інноваційнихтехнологійсприяє формуванню фахової компетентності майбутнього вчителя музичного мистецтва.

Ван Юе фокусує увагу на методичній компетенції майбутнього вчителя музичного мистецтва та визначає її як здібність до організації та здійснення музичного навчання учнів відповідно до запитів сучасної школи. У своїх дослідженнях науковець розробив критерії оцінювання методичної компетенції (мотиваційно-цільовий, інформативно -мето дичний,операційно

моделюючий, системно-діяльнісний) майбутнього вчителя музичного мистецтва та визначив засади її удосконалення у ході вивчення фортепіано [3].

У дослідженнях методичної підготовки майбутніх учителів музики науковці класифікують її як феномен-систему керування навчальним процесом, своєрідну форму здобуття фахової музично-педагогічної освіти (Т. Бодрова [2]), синтез «навчання і самонавчання» студентів- музикантів музичній педагогічній діяльності у школі (Н. Верещагіна [4]), систему організації навчально-виховного процесу, яка базується на упорядкуванні й удосконаленні знань з методики музичного виховання, формуванні практичних умінь і навичок майбутніх учителів музичного мистецтва (Р. Гургула [5]). Нам імпонують викладені вище тлумачення поняття методичної підготовки майбутнього вчителя музичного мистецтва.

Т. Пляченко [7], на основі компетентнісного підходу у підготовці сучасного педагога-музиканта, спроектувала модель учителя музичного мистецтва, основою якої є володіння фаховими методиками та визначила функціональні компетенції вчителя музики. Складові функціональних компетенций, визначені авторкою є вагомим внеском у розгляд проблеми формування фахової компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва.

Мета статті

Метою дослідження є теоретичне обґрунтування та методичні рекомендації до формування технологічної компетенції майбутніх учителів музичного мистецтва.

Основними завданнями дослідження є:

• Визначення поняття «технологічна компетенція майбутніх учителів музичного мистецтва»;

• Визначення структури технологічної компетенції майбутніх учителів музичного мистецтва;

• Обґрунтування та висвітлення методичних рекомендацій щодо формування технологічної компетенції майбутніх учителів музичного мистецтва у ході вивчення музичних дисциплін в закладах загальної середньої освіти.

Виклад основного матеріалу дослідження

Фахова компетентність учителя музичного мистецтва включає ряд компетенцій: мотиваційну (професійна спрямованість: інтерес, цікавість до майбутньої професії), когнітивну (навчальну: об'єм знань, необхідних для викладання предмету Музине мистецтво в початковій школі та закладах загальної середньої освіти), технологічну (методика викладання музичного мистецтва) та практико- діяльнісну (спроможність застосувати набуті знання, уміння і навички на практиці).

Наша увага у дослідженні зосереджена на технологічній компетенції майбутнього учителя музичного мистецтва, адже вона акумулює та «закріплює» мотиваційну («навіщо мені знання, уміння і навички?») і когнітивну («банк» знань, необхідний для викладання музичного мистецтва в закладах загальної середньої освіти) компетенції. Під технологічною компетенцією майбутнього учителя музичного мистецтва розуміємо спроможність вільно оперувати педагогічними методами, прийомами, засобами навчання в освітньому середовищі закладів загальної середньої освіти. Технологічна компетенція учителя музичного мистецтва включає основні траєкторії:

- методи, прийоми навчання (мотиваційні, розвитку музичного сприйняття, творчо- інтерактивні);

- форми навчання (різноманітні типи уроків музичного мистецтва/мистецтва та форми позакласної музично-виховної роботи);

- інструментарійнавчання(засоби:

інформаційні технології, музичний інструмент, методична та навчальна література);

- власна виконавська майстерність (гра на музичному інструменті, постановка голосу, хорове диригування);

- спроможність використання набутих методичних знань, умінь і навичок у практичній діяльності (проведення фрагментів музичної діяльності на уроці музичного мистецтва та різних форм позакласної музично-виховної роботи).

Розглянемо детально кожен компонент структури технологічної компетенції та методичні поради щодо її формування у майбутніх учителів музичного мистецтва у ході вивчення музичних дисциплін.

До основних методів навчання відносимо:

• Методи, що забезпечують набуття теоретичних знань (словесний, наочний, методи практичної діяльності.

• Мотиваційні методи:ігровий метод

(використання квестів, подорожей під час пояснення теоретичного матеріалу); метод евристичної бесіди; метод створення пошукових ситуацій; метод сторітелінгу (подання нового матеріалу у формі цікавої історії, казки [9].

• Методи розвитку музичного сприйняття: метод вибору підхожих визначень, метод порівняння, метод варіювання, метод музичних колекцій (за Н. Гродзенською), метод співу фрагментів з музичного твору.

• Творчо-інтерактивні методи:метод

варіантної розробки (колективне виконання своєї інтерпретації музичного твору, пісні); інсценізація пісні (виконання пісні у 3-d форматі: поєднання співу, театральної гри, музично-ритмічних рухів); метод виконання етюдів («точкове» виконання проблемних місць у музичному творі; імпровізація (вокальна,ритмічна,інструментальна,

хореографічна - сприяє розвитку творчих музичних здібностей); метод моделювання (створення групою колажів, підбору музичних творів для німого кіно тощо); метод створення ескізів (схематичний аналіз прослуханого твору); інтерпретаційне виконання (виконання музичного твору, пісні у власному баченні).

Для ефективного формування технологічної компетенції майбутніх учителів музичного мистецтва зазначені методи слід застосовувати комплексно під час вивчення музичних дисциплін. Так, працюючи на заняттях з «Практикуму шкільного музичного репертуару», доцільно поєднувати методи практичної діяльності з методами імпровізації та інсценізації; у ході вивчення дисципліни «Аналіз музичних творів» дієвим буде поєднання сторітелінгу, методу створення пошукових ситуацій та методу моделювання; на практичних заняттях з хорового диригування формуванню практичних умінь і навичок студентів сприятиме синтез методів практичної діяльності (прийоми:наслідування, вправляння), наочного (прийоми:тактильний, «дзеркало», наочно-зоровий, наочно-слуховий) та словесного(сторітелінг, бесіда,розповідь, художньо-педагогічний та хоровий аналіз музичного твору).

Наступною траєкторією технологічної компетенціїмайбутнього вчителя музичного мистецтва/мистецтва є володіння організацією основних форм навчання у закладах загальної середньої освіти (різноманітні типи уроків музичногомистецтва/мистецтвата форми позакласної музично-виховної роботи). Володіння методикоюорганізації позакласноїмузично- виховної роботи в закладах освіти студенти- музиканти набувають у ході вивчення дисципліни «Організація позакласної музично-виховної роботи». У ході вивчення цієї дисципліни, здобувачі вищої освіти моделюють життєві ситуації з організації тієї чи іншої форми позакласної музично-виховної роботи в школі, проводять різноманітні заходи на музично-естетичну тематику, активно використовують інноваційні технології (застосовують нотний редактор Finale для створення харових партитур, акомпанементу, аранжування пісенного матеріалу [8]), виконують постановки музичних казок, інсценізації пісень, фольклорних свят тощо. Вказані види діяльності у ході практичних занять з означеної дисципліни забезпечують формування у студентів-музикантів досвіду організації позакласної музично-виховної роботи, необхідного для подальшої професійної діяльності в закладах загальної середньої освіти.

Наступною компонентою забезпечення ефективного формування технологічної компетенції майбутнього вчителя музичного мистецтва є інструментарій навчання, до якого відносимо: інформаційні технології (використання в освітньому процесі комп'ютерних програм, зокрема: нотного редактора Finale та Sibelius (набір нотного полотна, аранжування, створення партитур, їх прослуховування [8; 10], користуватися якими студенти-музиканти навчаються на практичних заняттях з Музичної інформатики), платформ Moodle, Zoom, Google Meet (опрацювання теоретичного матеріалу великого об'єму, контроль знань (тести), проведення лекційних та практичних занять під час дистанційного навчання); музичний інструмент, методична та навчальна література).

Невід'ємною складовою технологічної компетенції студента-музиканта є власна виконавська майстерність, до якої відносимо гру на музичному інструменті, постановку голосу, хорове диригування. Володіння вказаними видами виконавської майстерності набувається та удосконалюється під час практичних занять з Хорового диригування, Постановки голосу та Спеціального музичного інструменту і концертмейстерського класу, у ході яких викладачами застосовуються технології освітнього процесу (методи, прийоми, форми та засоби (інструментарій), викладені вище. Виконавська майстерність майбутнього вчителя музичного мистецтва перетворюється у інструмент, наочний засіб навчання на уроці музичного мистецтва/мистецтва під час проходження Виробничої педагогічної практики у закладах загальної середньої освіти та у подальшій професійній діяльності.

Наступною складовою технологічної компетенції майбутнього вчителя музичного мистецтва, яка інтегрує та закріплює попередні складові, є спроможність використання набутих методичних знань, умінь і навичок у практичній діяльності. Дана компонента формується у студентів-музикантів у ході проходження Виробничої педагогічної практики в закладах загальної середньої освіти. Під час практики студенти закріплюють уміння використовувати методи та прийоми, різноманітні форми та засоби музичного навчання і виховання в освітньому процесі закладів початкової та загальної середньої освіти, набувають досвіду роботи, необхідного для успішної подальшої професійної діяльності.

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму

Технологічна компетенція є незамінною складовою професійної компетентності вчителя музичного мистецтва. Компоненти її структури (методи, прийоми навчання; форми навчання; інструментарій навчання; власна виконавська майстерність; спроможність використання набутих методичних знань, умінь і навичок у практичній діяльності), набуті студентами у ході вивчення музичних дисциплін у закладах вищої освіти, уможливлюють якісне забезпечення освітнього процесу вчителем музичного мистецтва в закладах загальної середньої освіти.

Володіння технологічною компетенцією забезпечує майбутньому вчителю музичного мистецтва високий рівень професійних фахових умінь і навичок (продуктивний характер музично- естетичної діяльності:пошук раціональних прийомів, методів для розв'язання освітніх завдань), творче самовираження, підвищення самооцінки (впевненість у собі), удосконалення власної виконавської майстерності. Проблематика нашого дослідження досить багатогранна, подальших розвідок заслуговують питання формування технологічної компетенції майбутніх учителів музичного мистецтва в умовах дуальної освіти.

СПИСОК ДЖЕРЕЛ

1. Беземчук Л. Забезпечення професійної компетентності майбутнього вчителя музики в умовах магістратури. Засоби навчальної та науково-дослідної роботи'. Зб. наук. праць. Харків. 2012. Вип. 37. С. 11-21.

2. Бодрова Т. Методична підготовка майбутніх учителів музики. Наукові записки: Психолого-педагогічні науки. Серія: Наукові видання Ніжинської вищої школи. №1. Ніжин, 2015. С. 7-12

3. Ван Ю. Діагностика та умови формування методичної компетенції майбутніх учителів музики. Актуальні питання мистецької освіти та виховання. 2017. Вип. 1 (9). С. 106-114.

URL: https '//repository. sspu. sumy.ua/bitstream/123456789/39 38/1/Van%20Yue%20Diahnostyka%20ta%20umovy%20form uvannia%20metodychnoi.pdf

4. Верещагіна Н. О. Методична підготовка бакалаврів і магістрів у області природньонаукової освіти: методологія, теорія та перспективи. Моногр., 2011. 156 с.

5. Гургула Р. Специфіка професійно-методичної підготовки майбутнього вчителя музики. URL: http://intkonf.org/gurgula-r-i-spetsifika-profesiyno- metodichnoyi-pidgotovkimaybutnogovchitelya-muziki

6. Король А. Формування професійної компетенції майбутнього вчителя музичного мистецтва. Науковий вісник МНУ імені В. О. Сухомлинського. Педагогічні науки. №1 (60). лютий 2018. С.127-130.

7. Пляченко Т.М. Компетентнісна модель у

структурі фахової підготовки майбутнього вчителя музики. URL:https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/

570/1/T_Plyachenko Kompetentnisna%20model.pdf

8. Совік Т.В. Використання нотного редактора Finale під час дистанційного навчання музичних дисциплін, ITLT, вип. 92, вип. 6, с. 154-171. Груд. 2022. DOI: https://doi.org/10.33407/itlt.v92i6.5128

9. Совік Т.В. Застосування методу «сторітелінг» у ході вивчення дисциплін «Практикум шкільного музичного репертуару» та «Хорове диригування». Педагогічний дискурс. №31. 2021 р. Зб. наук. праць. Хмельницька гуманітарно-педагогічна академія. Хмельницький, 2021. С. 20-25. DOI: 10.31475/ped.dys.2021.31.03

10. Совік Т. В. Формування практико-діяльнісної

компетентності майбутніх учителів музичного мистецтва під час проходження педагогічної практики. Педагогічний дискурс. 2022.№ 33. С. 19-24. Doi:

10.31475/ped.dys.2022.33.02.

EFERENCES

1. Bezemchuk, L. (2012). Zabezpechennia profesiinoi kompetentnosti maibutnoho vchytelia muzyky v umovakh mahistratury. Zasoby navchalnoi ta naukovo-doslidnoi roboty [Ensuring the professional competence of the future music teacher in the conditions of the master's degree. Means of educational and research work]: Zb. Nauk. Prats. Kharkiv. Vyp. 37. S. 11-21. [in Ukrainian]

2. Bodrova, T. (2015). Metodychna pidhotovka maibutnikh uchyteliv muzyky [Methodical training of future music teachers]. Naukovi zapysky: Psykholoho-pedahohichni nauky. Seriia: Naukovi vydannia Nizhynskoi vyshchoi shkoly. №1. Nizhyn. S. 7-12. [in Ukrainian]

3. Van, Y. (2017). Diahnostyka ta umovy formuvannia

metodychnoi kompetentsii maibutnikh uchyteliv muzyky [Diagnostics and conditions for the formation of methodological competence of future music teachers]. Aktualni pytannia mystetskoi osvity ta vykhovannia. Vyp. 1 (9).S.106-114.

URL: https ://repository. sspu. sumy.ua/bitstream/123456789/39 38/1/Van%20Yue%20Diahnostyka%20ta%20umovy%20form uvannia%20metodychnoi.pdf [in Ukrainian]

4. Vereshchahina, N. (2011). Metodychna pidhotovka bakalavriv i mahistriv u oblasti pryrodnonaukovoi osvity: motodolohiia, teoriia ta perspektyvy [Methodical training of bachelors and masters in the field of natural science education: methodology, theory and perspectives]. Monohr. 156 s. [in Ukrainian]

5. Hurhula, R. Spetsyfika profesiino-metodychnoi

pidhotovky maibutnoho vchytelia muzyky [The specifics of the professional and methodical training of the future music teacher].URL: http://intkonf.org/gurgula-r-i-spetsifika-

profesiyno-metodichnoyi-pidgotovkimaybutnogovchitelya- muziki [in Ukrainian]

6. Korol, A. (2018). Formuvannia profesiinoi kompetentsii maibutnoho vchytelia muzychnoho mystetstva [Formation of professional competence of the future music teacher]. Naukovyi visnyk MNU imeni V.O. Sukhomlynskoho. Pedahohichni nauky. №1 (60), liutyi. S.127-130. [in Ukrainian]

7. Pliachenko, T. Kompetentnisna model u strukturi

fakhovoi pidhotovky maibutnoho vchytelia muzyky [Competency model in the structure of professional training of thefuturemusicteacher].

URL: https://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/570/1/T_Plyachen ko_Kompetentnisna%20model.pdf [in Ukrainian]

8. Sovik, T. (2022). Vykorystannia notnoho redaktora

Finale pid chas dystantsiinoho navchannia muzychnykh dystsyplin [Using the Finale notation editor during distance learning of musical disciplines] , ITLT, vyp. 92, vyp. 6, S. 154-171,Hrud.2022.DOI:

https://doi.org/10.33407/itlt.v92i6.5128 [in Ukrainian]

9. Sovik, T. (2021). Zastosuvannia metodu «storitelinh»

u khodi vyvchennia dystsyplin «Praktykum shkilnoho muzychnoho repertuaru» ta «Khorove dyryhuvannia» [Application of the «storytelling» method during the study of the disciplines «Practicum of school music repertoire» and «Choir conducting»]. Pedahohichnyi dyskurs. №31. Zb. Nauk. Prats. Khmelnytska humanitarno-pedahohichna akademiia.Khmelnytskyi.S. 20-25. DOI:

10.31475/ped.dys.2021.31.03 [in Ukrainian]

10. Sovik, T. (2022). Formuvannia praktyko-diialnisnoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv muzychnoho mystetstva pid chas prokhodzhennia pedahohichnoi praktyky [Formation of practical and activity competence of future music teachers during pedagogical practice]. Pedahohichnyi dyskurs, 33. S. 19-24. Doi: 10.31475/ped.dys.2022.33.02. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru