Методологічні підходи та принципи формування професійного потенціалу майбутніх учителів з використанням вебтехнологій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методологічні підходи та принципи формування професійного потенціалу майбутніх учителів з використанням вебтехнологій

Шуляк Андрій Сергійович

доктор філософії, викладач кафедри інформатики та інформаційно-комунікаційних технологій Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини

Анотація

У статті розкрито методологію формування професійного потенціалу майбутніх учителів з використанням вебтехнологій. Подано визначення понять "вебтехнології", "професійний потенціал майбутнього вчителя", "формування професійного потенціалу майбутнього вчителя". Обгрунтовано методологічні підходи до формування професійного потенціалу майбутнього вчителя з використанням вебтехнологій: системний, технологічний, особистісно-професійний, діяльнісний, оптимізаційний та відповідні їм принципи. Застосовано специфічні методологічні підходи: проблемний, задачний, рівневий. Запропоновано об'єктно-адаптаційний підхід як теоретико-методологічну стратегію формування професійного потенціалу майбутніх учителів з використанням вебтехнологій. Обгрунтовано його сутність, що об'єднує дві ідеї: ідею об'єктності та ідею адаптації.

Ключові слова: методологічні підходи, принципи, формування, професійний потенціал, майбутні учителі, вебтехнології, система, професійна підготовка, особистісна позиція майбутнього вчителя.

METHODOLOGICAL APPROACHES AND PRINCIPLES OF PROFESSIONAL DEVELOPMENT OF FUTURE TEACHERS USING WEB TECHNOLOGIES Shuliak Andrii

Doctor of Philosophy, Lecturer at the Department of Informatics and Information and Communication Technologies

Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University

Introduction. The article describes the methodology for forming the professional potential of future teachers using web technologies. The definition of the concepts "web technologies", "professional potential of the future teacher", and "formation of the professional potential of the future teacher" is presented. Methodological approaches to the formation of the professional potential of the future teacher using web technologies are substantiated: system, technological, personal-professional, activity, optimization and corresponding principles. Specific methodological approaches are applied: problem-based, and level-based.

Purpose. The article aims to reveal the essence of methodological approaches and principles offorming the professional potential of future teachers using web technologies.

Methods. Theoretical methods of analysis and generalization of scientific literature, systematization, and generalization of the received information were used. вчитель професійний вебтехнологія

Results. The essence of the systemic approach, which is implemented within the framework of the following principles: objectivity, scientificity, cognition, determinization, historicism; technological (principles: manufacturability, selection of appropriate methods and tools), personal and professional (principles: naturalness, democratization and dialogization); activity (principles: activity, creative self-activity, unity of external and internal activity); optimization (principle of optimality) approaches. It was established that problematic and problem-based approaches contribute to the development of methodological and technological support for the process offorming the professional potential offuture teachers using web technologies; the level approach allows to develop evaluation and criterion toolkit of pedagogical monitoring.

Originality. An object-adaptive approach is proposed as a theoretical-methodological strategy for forming the professional potential of future teachers using web technologies. Its essence is substantiated, which unites two ideas: the idea of objectivity (the system of forming the professional potential of future specialists in the conditions of using web technologies is a technological object complex that provides full-fledged and high- quality training regardless of its forms and levels) and the idea of adaptation (reflects the processes of adaptation of the individual (as an object) to the conditions of the external and internal environment, which are carried out in higher education institutions under the conditions of informatization of education) and provides for adaptation of the system of formation of the professional potential of future teachers to the external computerized environment of professional training; adaptation of applicants and teachers to the internal environment - the system of forming the professional potential of future specialists using web technologies.

Conclusion. We substantiated the methodological approaches to the formation of the professional potential of the future teacher using web technologies: system, technological, personal-professional, activity, optimization and corresponding principles. Specific methodological approaches are applied: problem-based, and level-based. An object-adaptive approach is proposed as a theoretical-methodological strategy for forming the professional potential of future teachers using web technologies.

Key words: Methodological Approaches, Principles, Formation, Professional Potential, Future Teachers, Web Technologies, System, Professional Training, Personal Position of the Future Teacher.

Постановка проблеми. Проблема формування професійного потенціалу здобувачів вищої освіти з використанням вебтехнологій є однією з основних проблем сучасної педагогіки, що потребують вирішення на фундаментальному рівні. Актуальність цієї проблеми визначається соціально -економічними та інформаційно-технічними змінами, що відбуваються в країні, які викликають кардинальні перетворення в системі освіти, зумовлюють виникнення об'єктивного протиріччя між потребою практики в цілісному науково-теоретичному обґрунтуванні та методичному забезпеченні педагогічного освітнього процесу, спрямованому на формування професійного потенціалу здобувачів, та недостатньою теоретичною розробленістю цієї проблеми у педагогічних дослідженнях.

Нині в Україні дедалі ширше використовуються вебтехнології та засоби телекомунікацій не тільки у наукових дослідженнях і управлінні різними соціальними, економічними і політичними процесами, а й у системі освіти. Відбувається розширення масштабів нових форм освіти із застосуванням вебтехнології та комп'ютерних мереж (С. Заріцька [4], Н. Крутова [7], Н. Литвиненко [8], Л. Ляхоцька [9], В. Прошкін [11], Г. Ткачук [13], О. Шпеко [14]). На основі аналізу поглядів науковців під "вебтехнологіями" розумітимемо сукупність методів та програмно-технічних засобів, об'єднаних у технологічний ланцюг, що забезпечують збирання, обробку, зберігання, поширення та відображення інформації з метою зниження тривалих процесів її використання, а також підвищення надійності та оперативності інформаційних процесів.

Значимість вебтехнологій, які здійснюють вплив на всі сфери життєдіяльності суспільства, зокрема і освіту, безсумнівна. Проте, найістотнішим чинником, на який зважають під час використання цих технологій у системі освіти, є саме людина. Оскільки основою функціонування та розвитку суспільства є людина, то фундаментальним принципом освіти є положення, згідно з яким необхідно створити умови для розвитку особистістю свого потенціалу.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У межах нашого дослідження особливий інтерес має поняття "професійний потенціал", який досліджували науковці (В. Артемов [1], О. Білоус [2], О. Дубасенюк [10], В. Жигірь [3], В. Ковальчук [5], А. Коробченко [6]). У сучасних дослідженнях вивчення цієї проблеми вибудовується з позицій: мотиваційно-потребового підходу; активної реалізації свого потенціалу на благо людства; аксіологічного підходу, який розглядає потенціал як сукупність моральних, естетичних, інтелектуальних цінностей; з позиції акмеології, що досліджує потенціал як психологічне явище, що є процесом безперервного самовдосконалення і прагнення до досягнення вершин особистісного та професійного розвитку людини; реалізації творчих можливостей та здібностей.

Дослідники під професійним потенціалом розуміють перспективи розвитку професійного ставлення особистості до світу, що полягає у набутті нових, обумовлених професій, засобів пізнання, розуміння, оволодіння, перетворення світу речей, світу інших людей, світу свого "я"; досвід тієї чи іншої професійної діяльності, який може отримати особистість за умови сутнісного, глибинного оволодіння професією.

Отже, професійний потенціал людини змістово та якісно відображає ступінь біологічної зрілості індивіда, якість соціальної зрілості особистості, перспективу професійно -особистісного формування людини у професії та через професію.

Враховуючи вищевикладене вважаємо професійний потенціал майбутнього вчителя видом його інтелектуального потенціалу, що включає мотиваційну, ціннісну, змістову, операційну, діяльнісну сфери, як сукупних особистісних якостей і здібностей, психологічних станів, знань, умінь і навичок, необхідних для професійного розвитку.

Формування професійного потенціалу майбутнього вчителя розглядаємо як невід'ємну частину загального процесу його професійної підготовки; закономірну, цілеспрямовану зміну внутрішньої структури професійного потенціалу та зовнішніх форм його прояву, внаслідок чого виникають нові багаторівневі якісні його стани, основою яких є діалектична єдність можливого і дійсного, потенційного та актуального; саморегульований процес від наявних потенцій до вищих рівнів розвитку професійного потенціалу відповідно до етапів цього процесу: становлення, активного розвитку, трансформації.

Мета статті: розкрити сутність методологічних підходів та принципів формування професійного потенціалу майбутніх учителів з використанням вебтехнологій.

Виклад основного матеріалу. Соціально-економічними передумовами впливу вебтехнологій на формування професійного потенціалу майбутніх учителів є: прискорення темпів розвитку суспільства, розширення можливостей соціального вибору за рахунок активного впровадження вебтехнологій; перехід до інформаційного суспільства, що супроводжується значним зростанням інформаційних ресурсів; глобалізація світової економіки, динамічність розвитку економіки, зростання конкуренції, скорочення сфери некваліфікованої та малокваліфікованої праці, глибокі структурні зміни у сфері зайнятості за рахунок використання вебтехнологій; інформатизація системи вищої освіти, як один із чинників забезпечення високої якості підготовки фахівців, розвитку продуктивних сил суспільства, безперервного оновлення змісту професійної освіти, зростання професійного потенціалу майбутніх фахівців.

Для розкриття проблеми формування професійного потенціалу майбутнього вчителя з використанням вебтехнологій обрано такі основні підходи: системний, технологічний, особистісно - професійний, діяльнісний, оптимізаційний та специфічні: проблемний, задачний, рівневий.

Враховуючи той факт, що процес формування професійного потенціалу майбутніх учителів з використанням вебтехнологій відбувається у процесі їх професійної підготовки розглянемо особливості їх використання, а також обґрунтуємо принципи, у межах яких реалізуються ці підходи.

З урахуванням основних завдань дослідження особливого значення набуває аналіз професійного потенціалу та процесу його формування з використанням вебтехнологій з позицій системного підходу. Системний підхід - це загальнонауковий метод аналізу будь-якого педагогічного явища, що вивчається. Загальнонаукова розробка системного підходу представлена дослідженнями О. Білоус [2], В. Ковальчук [5], С. Харченко [12] та ін.

Використання системного підходу для формування професійного потенціалу майбутніх учителів з використанням вебтехнологій означає: визначення предмета дослідження як системи (склад, структура, зв'язок між ними); виявлення зв'язків досліджуваної системи з іншими; визначення умов удосконалення процесу формування професійного потенціалу майбутнього вчителя з використанням вебтехнологій; побудова моделей досліджуваної системи.

На думку С. Харченко, системний підхід у педагогіці необхідний з низки причин: по -перше, педагогічний процес постає як складна система, якою можна керувати тільки на основі системного підходу; по-друге, без системного підходу неможливо проникнути в сутність педагогічних явищ, виявити зв'язки, змоделювати чинники, умови вдосконалення педагогічного процесу; по-третє, дослідницька діяльність вимагає застосування методів, що відповідають структурі об'єкта; педагогічному процесу як системі мають відповідати системний підхід та відповідні йому системні методи; по -четверте, системний підхід - спосіб пізнання, організація функціонування системи у ширшій системі [12, с.231].

Системний підхід до формування професійного потенціалу майбутніх учителів з використанням вебтехнологій реалізовано в межах таких принципів: об'єктивності, науковості, що дозволяє розкрити сутність досліджуваного процесу, його зв'язків, рушійні сили та закономірності; пізнання, пов'язане з вибором наукових методів пізнання, їх оптимізацією у процесі формування професійного потенціалу майбутніх учителів з використанням вебтехнологій; детермінації, причинної обумовленості зв'язку елементів системи, її взаємодії із соціальним середовищем; історизму, що пов'язано з розглядом процесу залежно від конкретних історичних умов, потреб у суспільному розвиткові.

Найбільш значущі досягнення системного підходу пов'язують його використанням у межах педагогічної технології, з позиції взаємозв'язку системного та технологічного підходів. Вважаємо, що системний підхід має бути покладено в основу будь -якої педагогічної технології, відтворюваність та запланована ефективність якої цілком залежить від її системності та структурованості.

Додатково для системного підходу застосовано технологічний підхід (С. Заріцька [4], Н. Крутова [7], Н. Литвиненко [8]).

Аналіз наукової літератури дозволяє стверджувати, що жодне дослідження не обходиться без використання тих чи інших положень технологічного підходу, оскільки він базується на теоріях: психолого-педагогічної діагностики, соціальної психології, управління та менеджементу; є не стільки методом наукового пізнання (отримання нових знань у галузі педагогіки) скільки практичним підходом до цілісної побудови досліджуваного процесу; є науково-обгрунтованим проєктуванням аналізованого процесу, його планомірним і послідовним впровадженням у практику, з відстеженням одержуваних результатів, а також точного відтворення педагогічних дій, які гарантують ефективний результат.

Особливого значення набувають основні положення цього підходу, які виділені та систематизовані О. Шпеко: технологія розробляється під конкретний педагогічний задум, в основі лежить певна теоретико - методологічна позиція автора; технологічний ланцюг педагогічних дій вибудовується чітко відповідно до цільових установок, що мають форму конкретного очікуваного результату; педагогічна технологія будується на основі діяльнісного підходу з урахуванням принципів індивідуалізації та диференціації, оптимальної реалізації людських та матеріально-технічних можливостей; елементи запропонованої педагогічної технології повинні, з одного боку, бути відтворюваними, з іншого - гарантувати досягнення запланованих результатів усіма здобувачами; органічна частина педагогічної технології - діагностичні процедури, що містять критерії, показники та інструментарій вимірювання результатів діяльності [14, с.82].

Вищезазначені положення технологічного підходу враховувалися нами при побудові програми діагностики рівня сформованості професійного потенціалу майбутніх учителів з урахуванням використання вебтехнологій, при проектуванні змістово-процесуальних особливостей реалізації процесу формування професійного потенціалу майбутніх учителів з використанням вебтехнологій у межах виокремлених умов, а також при побудові логіки організації експериментального дослідження та доказу достовірності його результатів.

У процесі реалізації технологічного підходу виділено такі принципи: технологічності, суть якого полягає в тому, що процес формування професійного потенціалу майбутніх учителів з використанням вебтехнологій повинен забезпечувати систему послідовних взаємопов'язаних процедур та операцій, які виконуються більш-менш однозначно, мають на меті досягнення їх ефективності; підбору відповідних методів та інструментальних засобів, їх адаптації та інтеграції в межах робіт із формування професійного потенціалу майбутніх учителів з використанням вебтехнологій.

Відзначаючи широкі можливості технологічного підходу стосовно нашого дослідження, не можна не погодитися з критикою його положень рядом дослідників (С. Заріцька [4], О. Шпеко [14]), згідно з якими в процесі формування професійного потенціалу людини до діяльності не приділяється належної уваги розвитку особистості, не розроблено мотивацію її діяльності. Для нейтралізації негативних моментів технологічного підходу запропоновано особистісно-професійний підхід.

Особистісно-професійний підхід до формування професійного потенціалу майбутніх учителів з використанням вебтехнологій розглядається в комплексі з особистісною позицією майбутнього вчителя, його професійними знаннями та вміннями.

В основі особистісно-професійного підходу в освіті лежить перехід від суб'єкт-об'єктних до суб'єкт-суб'єктних відносин у освітньому процесі. Основні ідеї особистісно-професійного підходу можуть бути зведені до таких: забезпечення розвитку особистості через організацію її професійної діяльності; єдність взаємозв'язку та взаємопереходу особистісного та предметного аспектів діяльності; врахування і підпорядкування освіти на кожному рівні розвитку особистості її інтересам, здібностям; формування уявлення про професійну діяльність як особистісно значиму.

Особистісно-професійний підхід полягає в орієнтації освіти на особистість як мету, суб'єкт, як головний критерій її ефективності (В. Артемов [1], О. Дубасенюк [10], А. Коробченко [6], Н. Литвиненко [8]). У його зміст входять такі положення, вагомі для нашого дослідження: повага до особистості, довіра до неї, цілісний погляд на здобувача та викладача, концентрація уваги на розвитку їх особистості, створення ситуацій успіху для учасників освітнього процесу; надання управлінню процесом формування професійного потенціалу координуючого та мотиваційного характеру в цілому.

У межах реалізації особистісно-професійного підходу виділено такі принципи: природовідповідності, демократизації та діалогізації.

Суть принципу природовідповідності полягає в тому, що провідною ланкою будь-яких пізнавальних процесів є здобувач, з його конкретними особливостями та рівнем розвитку. Природа здобувача, його фізичний, фізіологічний, психічний та соціальний розвиток стають визначальним чинником відносин. Виділимо основні правила реалізації принципу природовідповідності: процес професійної підготовки здобувачів будувати з урахуванням здібностей, вікових та індивідуальних особливостей; знати зони найближчого розвитку, що визначають можливості здобувачів, спиратися на них в організації процесу професійної підготовки; спрямовувати процес формування професійного потенціалу майбутніх учителів з використанням вебтехнологій на самовдосконалення відповідно до своїх потенційних можливостей; враховувати психологічні можливості особистості під час використання вебтехнологій.

Принцип демократизації має таку особливість, в основі якої покладено взаємодію учасників освітнього процесу через співпрацю, співуправління. Правила застосування принципу демократизації у процесі формування професійного потенціалу майбутніх учителів з використанням вебтехнологій полягають у тому, щоб забезпечити взаємну повагу, педагогічну толерантність у взаємодії викладачів та здобувачів; надавати здобувачам у процесі професійної підготовки певну свободу для саморозвитку, саморегуляції, самовизначення, самоактуалізації; створювати умови для розвитку самодіяльності, ініціативи викладачів та здобувачів, відкрито обговорювати професійні питання з фахівцями з використанням вебтехнологій (відеоконференцій та телеконференцій, e-mail тощо) та приймати відповідні рішення.

Принцип діалогізації передбачає якісно іншу, на відміну від традиційних, структуру взаємодії викладачів і здобувачів. У процесі формування професійного потенціалу майбутніх учителів з використанням вебтехнологій необхідно створювати таку установку, яка б зумовлювала сприйняття будь - якої людини як самостійної цінності. Принцип діалогізації потребує реалізації таких правил: викладачеві необхідно актуалізувати, стимулювати прагнення здобувачів постійно підвищувати свій професійний потенціал; розвивати потреби викладачів у освоєнні та використанні вебтехнологій у своїй педагогічній діяльності; надавати здобувачам можливість висловити свою думку, аргументовано обґрунтовувати її; створювати у процесі формування професійного потенціалу умови вибору та самопроєктування стратегії розвитку: впровадження альтернативної системи спецсемінарів, варіативних дисциплін, факультативів.

Ефективний розвиток особистості, зокрема особистості майбутнього вчителя, можливий лише в процесі оволодіння різноманітними видами діяльності. Відтак пропоновано використовувати діяльнісний підхід. Діяльнісний підхід є теорією, яка у різних аспектах розглядалася багатьма вченими: В. Жигірь [3], В. Прошкін [11] та ін.

Основним положенням діяльнісного підходу є положення про провідну роль діяльності у процесі освіти та розвитку особистості. Це положення враховувалося нами при виборі структурних компонентів системи формування професійного потенціалу майбутніх учителів з використанням вебтехнологій та визначення умов її ефективного функціонування.

Використання принципів діяльнісного підходу у навчанні орієнтоване на способи засвоєння, на зразки та способи мислення й діяльності, на розвиток пізнавальних сил та творчого потенціалу здобувача. У межах реалізації діяльнісного підходу виділено такі принципи: активності (включає надситуативну активність як специфічну особливість психіки); творчої самодіяльності (означає, що вебтехнології сприяють зростанню особистісного потенціалу майбутніх учителів); єдності зовнішньої та внутрішньої діяльності).

Діяльнісний підхід дозволяє розкрити мету, засоби та результат діяльності викладача, здобувачів, їх взаємодію, взаємообумовленість. Але він не може претендувати на оптимізацію діяльності. Тому в нашому дослідженні використовувався оптимізаційний підхід, предметом дослідження якого є результативність використання вебтехнологій у процесі підготовки майбутніх учителів, зокрема, для формування їхнього професійного потенціалу.

Центральним поняттям оптимізаційного підходу є теорія оптимізації. У найбільш загальному сенсі теорія оптимізації є сукупністю фундаментальних математичних результатів і численних методів, орієнтованих на знаходження та ідентифікацію найкращих варіантів з безлічі альтернатив, що дозволяє уникнути повного перебору та оцінювання можливих варіантів. Процес оптимізації лежить в основі багатьох видів діяльності - управлінської, інженерної, економічної, оскільки класичні функції цих видів діяльності у тому, щоб з одного боку, проєктувати нові, більш ефективні технічні системи, з іншого боку, розробляти методи підвищення якості функціонування існуючих систем.

Оскільки вимоги, що висуваються оптимізаційним завданням, є досить загальними, і мають абстрактний характер, галузь застосування методів оптимізації може бути досить широкою.

Для того, щоб використовувати математичні результати для оптимізації системи формування професійного потенціалу майбутнього вчителя з використанням вебтехнологій, ми дотримувалися виконання необхідних умов для застосування оптимізаційних методів, сутність яких щодо педагогічної системи полягає в наступному: необхідно встановити межі оптимізації педагогічної системи, визначити кількісний критерій, з урахуванням якого можна провести аналіз варіантів з вибором найкращого, побудувати модель, що дозволяє оптимізувати досліджувану систему. Ця послідовність дій становить зміст процесу постановки задачі оптимізації.

Перед проведенням оптимізаційного дослідження, важливо чітко визначити межі системи, що вивчається. У цьому контексті система формування професійного потенціалу майбутніх учителів з використанням вебтехнологій постає як певний ізольований об'єкт реального світу. Межі системи задаються тим, що відокремлюють систему від середовища.

Досліджувана система є підсистемою професійної підготовки майбутніх учителів, тому зовнішнім середовищем (макроструктурою) для неї є компоненти цієї системи: професійна підготовка у ЗВО, виробнича практика на підприємстві, професійна самоосвіта з урахуванням використання вебтехнологій.

Після визначення меж досліджуваної системи наступним етапом постановки завдання оптимізації є здійснення вибору критерію, з урахуванням якого можна оцінити характеристики системи, щоб виявити безліч "найкращих" умов її функціонування. Незалежно від того, який критерій обирається при оптимізації, "найкращому" варіанту завжди відповідає мінімальне або максимальне значення показника якості функціонування системи.

Зокрема, щодо системи формування професійного потенціалу майбутніх учителів з використанням вебтехнологій виявлено такі критерії:

- зменшення тимчасових обмежень на формування професійного потенціалу майбутніх учителів із збільшенням використання вебтехнологій у системі професійної підготовки;

- мінімізація обмежень при перебудові традиційної системи професійної підготовки майбутніх учителів. Проте максимізується якість професійної підготовки за рахунок використання вебтехнологій;

- мінімізація негативного впливу вебтехнологій на психофізіологічну систему майбутнього вчителя. Проте максимізуються потреби у професійній творчості, самоаналізі та самооцінці майбутнього учителя.

Перераховані вище критерії не можуть бути реалізовані при оптимізації одночасно. Прийнятним компромісом є вибір як первинного показника - мінімальний час досягнення мети, зменшення тимчасових обмежень на формування професійного потенціалу майбутніх учителів із збільшенням використання вебтехнологій у системі професійної підготовки, з подальшим урахуванням необхідних вторинних умов, до яких належить: врахування позитивних моментів системи традиційної освіти, підвищення рівня готовності викладачів ЗВО до використання вебтехнологій у процесі професійної підготовки, а також обмеження негативного впливу вебтехнологій на психофізіологічну систему майбутніх учителів.

Отже, використання оптимізаційного підходу дозволило виділити критерії, які в системі формування професійного потенціалу майбутніх учителів з використанням вебтехнологій виступають у ролі спрямовуючого компонента та підвищують ефективність означеного процесу.

Процес формування професійного потенціалу майбутнього вчителя з використанням вебтехнологій у межах оптимізаційного підходу регламентується принципом оптимальності, що передбачає наявність системи критеріїв, за якими проводиться оптимізація означеного процесу в цілому.

Крім перерахованих вище основних підходів у дослідженні використовувалися специфічні: проблемний, задачний та рівневий. Проблемний та задачний підходи сприяють розробці методико- технологічного забезпечення процесу формування професійного потенціалу майбутніх учителів з використанням вебтехнологій. Рівневий підхід дозволяє розробити оцінно-критеріальний інструментарій педагогічного моніторингу.

Отже, аналіз аналізованих підходів дозволяє стверджувати, по-перше, що з-поміж них існує глибокий взаємозв'язок, внутрішня єдність. Взаємозв'язок між категоріями існує одночасно, принаймні, у трьох аспектах - у типологічному (принципова, якісна сутність), у змістовому (має онтологічний та логічний аспекти) та в генетичному (відображає особливості їх формування). Отже, можна стверджувати і про ці аспекти взаємозв'язку аналізованих підходів. По-друге, кожен із цих підходів є якісно новим, єдиним типом засобів наукового пізнання, має специфічні істотні позитивні ознаки. По-третє, кожен із підходів містить як науковий апарат дослідження, так і ідеї реалізації наукової проблеми. По-четверте, не вважаючи вичерпаними можливості означених підходів, маємо підстави стверджувати, що жоден з них достатньо не вирішує проблеми формування професійного потенціалу майбутніх учителів з використанням вебтехнологій.

Оскільки важливою особливістю внутрішнього взаємозв'язку між загальнонауковими підходами є їх взаємна доповнюваність стосовно один до одного, настільки найбільшу ефективність, евристичну потужність вони набувають у взаємодії.

Для вирішення такої комплексної проблеми, як формування професійного потенціалу майбутніх учителів з використанням вебтехнологій, необхідний підхід, який інтегрує кращі ознаки обраних підходів. В основу такого підходу мають бути закладені провідні тенденції суспільства загалом та вищої освіти, зокрема.

У пошуках концептуального підходу до застосування наукових знань для вирішення проблеми формування професійного потенціалу майбутніх учителів з використанням вебтехнологій, враховувано те, що сучасне суспільство, зокрема професійна сфера характеризується динамічністю, інформаційною насиченістю та є сукупністю об'єктів. Це стало основою для вибору об'єктно-адаптаційного підходу як узагальненої стратегії розробки проблеми формування професійного потенціалу майбутніх учителів з використанням вебтехнологій у ЗВО.

Сутнісне ядро цього підходу складає комплекс методологічних підходів, що взаємодоповнюють один одного, синтез яких дає можливість цілісного, багатопланового і багатоаспектного дослідження проблеми. Вбираючи особливості цих підходів, об'єктно-адаптаційний підхід, не розчиняється в них, оскільки має свої, властиві лише йому особливості. Він є особливою формою включення майбутніх учителів у пізнавальну та професійну діяльність творчого характеру з урахуванням використання вебтехнологій. Він містить інший теоретико-методологічний ключ до розуміння проблеми: процес формування професійного потенціалу майбутніх учителів має бути, з одного боку, технологічним, а з іншого - індивідуально-адаптованим до кожного з об'єктів.

Об'єктно-адаптаційний підхід використовується нами як узагальнена теоретико -методологічна стратегія розробки проблеми формування професійного потенціалу майбутнього фахівця з використанням вебтехнологій.

Цей підхід синтезує дві ідеї, покладені в основу теоретико-методологічної стратегії формування професійного потенціалу майбутніх учителів з використанням вебтехнологій. Перша ідея, ідея об'єктності - предметна галузь розділена на деяку множину щодо незалежних сутностей - об'єктів. Відповідно система формування професійного потенціалу майбутніх фахівців в умовах використання вебтехнологій є технологічним об'єктним комплексом, що забезпечує повноцінне і якісне навчання незалежно від його форм і рівнів. Друга ідея, ідея адаптації - відображає процеси пристосування особистості (як об'єкта) до умов зовнішнього та внутрішнього середовища, які здійснюються у ЗВО в умовах інформатизації освіти та передбачає: адаптацію системи формування професійного потенціалу майбутніх учителів до зовнішнього інформатизованого середовища професійної підготовки; адаптацію здобувачів та викладачів до внутрішнього середовища - системи формування професійного потенціалу майбутніх фахівців з використанням вебтехнологій.

Це дозволяє в межах ідеї об'єктності: здійснювати інкапсуляцію об'єктів з наданням зовні лише чітко певних даних, суттєвих для вирішення поставленої задачі; реалізовувати наступність системи, що дозволяє розвивати створені раніше компоненти; здійснювати поліморфізм, який дає можливість групувати об'єкти, характеристики яких з певного погляду можна вважати подібними; у межах ідеї адаптації: оперативно реагувати на змінну ситуацію у професійній сфері; встановити діючі зв'язки між теоретичним та практико-орієнтованим освоєнням професії; організувати процес так, щоб максимально адаптуватися до індивідуальних особливостей людини з опорою на механізм її саморегуляції; нарощувати запас готовності до змін, що відбуваються в умовах інформатизації суспільства, поетапно опановуючи новими ступенями свободи у вирішенні питань, пов'язаних з розвитком людини в сучасному інформаційному просторі; у міру вирішення одних професійних завдань переходити до наступних, перебувати в постійному розвитку та вдосконаленні, залежно від змін та вимог навколишньої дійсності.

Вебтехнології є обов'язковим компонентом процесу формування професійного потенціалу майбутніх учителів, тому необхідно структурувати дидактичні можливості цих технологій та виявити всі доцільні напрями використання вебтехнологій на кожному з етапів професійної підготовки майбутніх учителів.

Висновки

Нами обгрунтовано методологічні підходи до формування професійного потенціалу майбутнього вчителя з використанням вебтехнологій: системний, технологічний, особистісно-професійний, діяльнісний, оптимізаційний та відповідні їм принципи. Застосовано специфічні методологічні підходи: проблемний, задачний, рівневий.

Розкрито сутність: системного підходу, який реалізовано в межах таких принципів: об'єктивності, науковості, пізнання, детермінації, історизму; технологічного через принципи: технологічності, підбору відповідних методів та інструментальних засобів, особистісно-професійного (природовідповідності, демократизації та діалогізації); діяльнісного (активності, творчої самодіяльності, єдності зовнішньої та внутрішньої діяльності); оптимізаційного (оптимальності) підходів. Встановлено, що проблемний та задачний підходи сприяють розробці методико -технологічного забезпечення процесу формування професійного потенціалу майбутніх учителів з використанням вебтехнологій; рівневий підхід дозволяє розробити оцінно-критеріальний інструментарій педагогічного моніторингу. Запропоновано об'єктно- адаптаційний підхід як теоретико-методологічну стратегію формування професійного потенціалу майбутніх учителів з використанням вебтехнологій. Обгрунтовано його сутність, що об'єднує дві ідеї: ідею об'єктності та ідею адаптації.

Проте виконані дослідження не вирішують досліджувану проблему в повному обсязі: залишаються актуальними питання розробки педагогічних умов та програм формування професійного потенціалу майбутніх фахівців з використанням вебтехнологій у системі дистанційного навчання.

Список використаної літератури

1. Артемов В.Ю. Особистісно-орієнтований підхід та модель світу інформаційного аналітика. Педагогічний процес. 2008. № 2. С. 15-22.

2. Білоус О.С. Системний підхід у формуванні творчої активності майбутнього педагога. Вісник Дніпропетровського університету ім. А. Нобеля. Серія: Педагогіка і психологія. 2015. № 1. С. 227-232.

3. Жигірь В. Методологічні підходи як основа науково-педагогічних досліджень у професійній освіті. Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальноосвітній школах. 2016. Вип. 48. С. 107-115.

4. Заріцька С. І., Пархоменко О.М. Використання веб-технологій у навчальному процесі. Комп 'ютеру школі та сім 'ї. 2014. № 8. С. 39-43.

5. Ковальчук В.А. Системний підхід у дослідженні проблеми підготовки майбутніх учителів до роботи в умовах варіативності освітньо-виховних систем. Професійна педагогічна освіта: системні дослідження: монографія / за ред. О.А. Дубасенюк. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2015. С. 279-296.

6. Коробченко А.А. Проблеми особистісно-орієнтованого навчання у вищих навчальних закладах. Збірник наукових праць Бердянського державного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. 2005. № 4. С. 5-12.

7. Крутова Н. І. Цифрові технології у функціонуванні освітнього середовища вчителя математики. Цифрові технології в освітньому процесі закладів освіти: зб. матеріалів VO Всеукр. інтеракт. наук.-практ. конф. (Рівне, 24 вер. - 24 жовт. 2018 р.). Рівне: РОНЯЮ, 2019. С. 46-49.

8. Литвиненко Н. І., Заріцька С. І. Застосування веб-технологій для реалізації особистістно-орієнтованого підходу до навчання школярів. Нові інформаційні технології в освіті для всіх: зб. матеріалів Х Міжнар. конф. (Київ, 26-27 лист. 2015 р.). Київ: [Б. в.], 2015. Ч. 1. С. 173-181.

9. Ляхоцька Л. Цифрова освіта: виклики сьогодення. Застосування хмаро орієнтованого навчального середовища для формування інформаційно-цифрової компетентності учасників освітнього процесу в умовах реформи Нової української школи: зб. матеріалів Всеукр. наук.-практ. семінару (Київ, 17-20 травня 2018 р.). Київ: ДВНЗ "Ун-т менеджменту освіти" НАПН України, 2018. С. 69-75.

10. Професійна педагогічна освіта: системні дослідження: монографія / за ред. О.А. Дубасенюк. Житомир: Вид-во ЖДУ ім. І. Франка, 2015. 308 с.

11. Прошкін В. Освітні веб-ресурси в професійній підготовці майбутніх учителів. Освітологічний дискурс. 2017. № 1-2. С. 183-197.

12. Системний підхід у сучасних педагогічних дослідженнях в Україні : монографія / за ред. С.Я. Харченко та ін. Старобільськ: Вид-во ДЗ "ЛНУ імені Тараса Шевченка", 2016. 488 с.

13. Ткачук Г.В. Методика використання освітніх веб-ресурсів у процесі підготовки майбутніх учителів інформатики: монографія. Умань: Видавець "Сочінський", 2011. 177 с.

14. Шпеко О.С., Носовець Н.М. Освітні веб-технології у підготовці майбутніх учителів. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Серія: Педагогічні науки. 2018. Вип. 151. С. 79-83.

15. References

16. Artemov, V. Yu. (2008). Osobystisno-oriientovanyi pidkhid ta model svitu informatsiinoho analityka [Personal- oriented approach and model of the information analyst's world]. Pedahohichnyi protses - Pedagogical process, 2. 15-22. [in Ukrainian].

17. Bilous, O. S. (2015). Systemnyi pidkhid u formuvanni tvorchoi aktyvnosti maibutnoho pedahoha [A systematic approach in shaping the creative activity of the future teacher]. Visnyk Dnipropetrovskoho universytetu im. A. Nobelia - Bulletin of A. Nobel Dnipropetrovs'k University, 1, 227-232. [in Ukrainian].

18. Dubaseniuk, O. A. (Ed.). (2015). Profesiina pedahohichna osvita: systemni doslidzhennia [Professional pedagogical education: systematic studies]. Zhytomyr, Ukraine. [in Ukrainian].

19. Kharchenko, S. Ya. (Ed.). (2016). Systemnyi pidkhid u suchasnykh pedahohichnykh doslidzhenniakh v Ukraini [System approach in modern pedagogical research in Ukraine]. Starobilsk, Ukraine. [in Ukrainian].

20. Korobchenko, A. A. (2005). Problemy osobystisno-oriientovanoho navchannia u vyshchykh navchalnykh zakladakh [Problems of person-oriented learning in higher educational institutions]. Zbirnyk naukovykh prats Berdianskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu - Collection of scientific works of Berdiansk State Pedagogical University, 4. 512. [in Ukrainian].

21. Kovalchuk, V. A. (2015). Systemnyi pidkhid u doslidzhenni problemy pidhotovky maibutnikh uchyteliv do roboty v umovakh variatyvnosti osvitno-vykhovnykh system [A systematic approach to the study of the problem of preparing future teachers for work in the conditions of variability of educational systems]. Profesiina pedahohichna osvita: systemni doslidzhennia - Professional pedagogical education: systemic research. O. A. Dubaseniuk (Ed.). Zhytomyr, Ukraine. [in Ukrainian].

22. Krutova, N. I. (2019). Tsyfrovi tekhnolohii u funktsionuvanni osvitnoho seredovyshcha vchytelia matematyky [Digital technologies in the functioning of the educational environment of the mathematics teacher]. Tsyfrovi tekhnolohii v osvitnomu protsesi zakladiv osvity - Digital technologies in the educational process of educational institutions: Proceedings of the VII All-Ukrainian interactive scientific and practical conference. (pp. 46-49). Rivne, Ukraine. [in Ukrainian].

23. Liakhotska, L. (2018). Tsyfrova osvita: vyklyky sohodennia [Digital education: today's challenges]. Zastosuvannia khmaro oriientovanoho navchalnoho seredovyshcha dlia formuvannia informatsiino-tsyfrovoi kompetentnosti uchasnykiv osvitnoho protsesu v umovakh reformy Novoi ukrainskoi shkoly - Application of cloud-oriented learning environment for the formation of information and digital competence ofparticipants in the educational process in the context of the New Ukrainian School reform: Proceedings of the All-Ukrainian scientific and practical seminar (pp. 6975). Kyiv: SHEI "University of Education Management" of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. [in Ukrainian].

24. Lytvynenko, N. I., & Zaritska, S. I. (2015) Zastosuvannia veb-tekhnolohii dlia realizatsii osobystistno- oriientovanoho pidkhodu do navchannia shkoliariv [The use of web technologies for the implementation of a person-oriented approach to the education of schoolchildren]. Proceedings from: X Miznarodna konferenciia "Novi informatsiini tekhnolohii v osviti dlia vsikh" - X International Conference "New Information Technologies in Education for All". (Vols. 1), (pp. 173181). Kyiv, Ukraine. [in Ukrainian].

25. Proshkin, V. (2017). Osvitni veb-resursy v profesiinii pidhotovtsi maibutnikh uchyteliv [Educational web resources in the professional training of future teachers]. Osvitolohichnyi dyskur - Educational discourse, 1-2, 183-197. [in Ukrainian].

26. Shpeko, O. S., & Nosovets, N. M. (2018). Osvitni veb-tekhnolohii u pidhotovtsi maibutnikh uchyteliv [Educational web technologies in the training of future teachers]. Visnyk Chernihivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu - Bulletin of Chernihiv National Pedagogical University, 151, 79-83. [in Ukrainian].

27. Tkachuk, H. V. (2011). Metodyka vykorystannia osvitnikh veb-resursiv u protsesi pidhotovky maibutnikh uchyteliv informatyky [The method of using educational web resources in the process of training future informatics teachers]. Uman, Ukraine. [in Ukrainian].

28. Zaritska, S. I., & Parkhomenko, O. M. (2014). Vykorystannia veb-tekhnolohii u navchalnomu protsesi [The use of web technologies in the educational process]. Kompiuter u shkoli ta simi - Computer in school and family, 8, 39-43. [in Ukrainian].

29. Zhyhir, V. (2016). Metodolohichni pidkhody yak osnova naukovo-pedahohichnykh doslidzhen u profesiinii osviti [Methodological approaches as the basis of scientific and pedagogical research in professional education]. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchii i zahalnoosvitnii shkolakh - Pedagogy of formation of creative personality in higher and secondary schools, 48, 107-115. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru