Формування професійної компетентності фахівців туристичної галузі

Abstract. The article presents various approaches to the formation of professional competence of future specialists in the tourism industry. It has been proven that professional competence is considered in the scientific literature as the ability of an individual to productively solve professional tasks at various levels: managerial, analytical, and design. It was determined that key competencies are invariant to professional activity and include such types of activity as: scientific research, pedagogical, analytical, organizational, and legal. Macro strategies for the formation of professional competence of future specialists in the tourism industry are characterized. The first macro-strategy is based on the theory that it is impossible to teach a person without his active participation in this process, the best solution to this problem is to create favorable conditions for cognitive activity. The second macro-strategy is based on the use of classroom discussion by teachers and students of professional problems. The third macro-strategy involves the didactic interaction of all subjects of the educational process through the use of a heuristic type of learning, business games, etc. The importance of practical training in the process of forming the professional competence of future specialists in the tourism sector and the factors on which its effectiveness depends are determined, namely: the technology of the organization of practical training, which provides for the orientation of the content of education on future professional activity; formation of abilities and skills starting with practical classes using active methods, such as dialogue, discussion, business games, trainings. The components of the professional competence of future tourism specialists are singled out, namely: motivational, which includes the presence of motivation for the future tourism profession, interest in cognitive activities; cognitive, which implies the presence of deep professionally oriented knowledge of tourism; creative and active, including professional knowledge and skills, creative potential; reflective, which implies the presence of critical thinking and the ability to introspect.

Keywords: tourism specialists, tourism industry, professional competence, labor market of specialists, marketing of the tourism sphere.

Постановка проблеми. Нині відбувається переосмислення підходів до розвитку туристичної галузи та її значення в різних сферах життєдіяльності людей - соціальній, культурологічній й освітній через ознайомлення з досягненнями інших країн, світовим духовним та матеріальним надбанням. Туризм набув трансконтинентального характеру, створені міжнародні організації, такі як Всесвітня туристична організація, що нині перетворилася в окремий орган Організації Об'єднаних Націй. Розвиток туризму, формування туристичної галузі в Україні залежить від наявності кваліфікованих, конкурентоспроможних на ринку праці фахівців цієї галузі. Підготовка таких фахівців у закладах вищої освіти спрямована на формування професійної компетентності фахівців з туризму.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У науковій літературі представлено наукові дослідження різних аспектів проблеми формування професійної компетентності майбутніх фахівців туристичної сфери, а саме : формування професійної компетентності майбутніх фахівців з туризму у процесі вивчення дисципліни «Спеціалізований туризм» (Н. Маковецька); формування професійної компетентності майбутніх маркетологів туристичної галузі у процесі фахової підготовки (Г. Зайчук); стратегії формування професійної компетентності фахівців сфери туризму в процесі вивчення іноземних мов (М. Прадівлянний, Н. Бондар, Г. Щука); організація практичної підготовки майбутніх фахівців туристичної індустрії (Г. Щука); формування професійної компетентності майбутніх агентів з організації туризму у професійному коледжі (В. Любарець).

Мета статті полягає у теоретичному аналізі проблеми формування професійної компетентності фахівців туристичної галузі.

Виклад основного матеріалу. У стандарті вищої освіти спеціальності 242 «Туризм» для першого (бакалаврського) рівня вищої освіти виписано основні компетентності та результати навчання, котрі є орієнтиром для здійснення освітньої діяльності викладачами відповідних дисциплін [1]. Так, Н. Маковецька у статті «Формування професійної компетентності майбутніх фахівців з туризму у процесі вивчення дисципліни «Спеціалізований туризм» формулює компетентності, котрими мають оволодіти майбутні фахівці з туризму у конкретно визначеній дисципліні, серед яких такі: розуміння основних тенденцій і регіональних пріоритетів розвитку туризму; розуміння особливостей організації комплексного туристичного обслуговування; усвідомлення принципів і технологій організації роботи туристичної індустрії; здатність здійснювати моніторинг, аналіз, систематизацію інформації, презентацію туристичної інформації; уміння будувати індивідуальні туристичні інтереси, застосовувати сучасні туристичні технології [2].

На думку Г. Зайчук, професійна компетентність фахівців туристичної сфери включає сукупність професійних та ключових компетенцій. При цьому, професійні компетенції розглядаємо як здатність особистості продуктивно вирішувати професійні задач різних рівнів: управлінські, аналітичні, проектувальні; ключові компетенції - це інваріативні до професійної діяльності та включають таки види діяльності, як: науково-дослідна, педагогічна, аналітична, правова, організаційна, правова. Формування цих компетенцій передбачає інкорпорування майбутнього фахівця через різні способи діяльності (розвиток здібностей) у процес засвоєння ним різних фахових практик (видів діяльності). Професійна компетентність фахівця туристичної сфери характеризується автором як структура, котра інтегрує досвід, фахові знання, вміння та навички, особистісні якості, до її суттєвих ознак належать: гнучкість, мобільність, критичність та креативність мислення. Компетенції характеризуються також як здатність особистості до професійної діяльності, що формується через інтеграцію й диференціацію міждисциплінарних знань за умови їх постійного оновлення й удосконалення. Г. Зайчук пропонує моделювання процесу формування професійної компетентності фахівців туристичної сфери побудувати через включення певних елементів, а саме: цільового, змістовного; процесуального; контрольного [3, с. 12].

М. Прадівлянний, Н. Бондар визначають у термінах професійної компетентності освітньо-кваліфікаційні характеристики студентів - майбутніх фахівців туристичної сфери. В освітньо-професійній програмі «Туризм» професійна компетентність фахівців туристичної сфери визначається як засвоєння системою професійних знань, умінь, навичок, володіння фаховими термінами, усвідомлення та здатність до вирішення проблем професійної діяльності. Дослідивши досвід Оксфордського університету автори пропонують до використання педагогічні умови формування професійної компетентності майбутніх фахівців туристичної сфери, котрі засновані на використанні макростратегій. Перша макростратегія базується на теорії про нереальність навчити людини без її активної участі у цьому процесі, найкращим вирішенням цієї проблеми є створення сприятливих умов пізнавальної діяльності. Друга макростратегія заснована на використанні аудиторного обговорення викладачами і студентами професійних проблем. Третя макростратегія передбачає дидактичну взаємодію всіх суб'єктів освітнього процесу через використання евристичного типу навчання, ділових ігор тощо [4, с. 169].

Важливого значення у процесі формування професійної компетентності майбутніх фахівців туристичної сфери відіграє практична підготовка. Ефективність котрої залежить від ряду факторів, а саме від : технології організації практичної підготовки, що передбачає спрямованість змісту освіти на майбутню професійну діяльність; формування умінь й навичок починаючи з практичних занять з використанням активних методів, таких як діалог, дискусія, ділові ігри, тренінги. Г. Щука, яка досліджувала проблему організації практичної підготовки майбутніх фахівців туристичної індустрії, стверджує, що важливою передумовою ефективної практичної підготовки фахівців є формування професійного мислення студента. Професійне мислення забезпечує самостійне вирішення професійних завдань у нестандартних умовах виробничого процесу, здатність прогнозувати результати власної діяльності. Ще однією умовою розвитку професійного мислення майбутнього фахівця туристичної сфери є удосконалення змісту професійної підготовки, забезпечення набуття студентами професійних умінь. Перспективним напрямом формування професійної компетентності автор називає індивідуалізацію професійної підготовки майбутніх фахівців туристичної сфери, особливо практичної підготовки. Важливою умовою удосконалення процесу формування професійної компетентності є професійна компетентність викладачів, що не тільки посилює практичну підготовку , але й формує у студентів професійну культуру, розвиває професійне мислення, професійні навички на власному прикладі [5, с. 120].

В. Любарець, досліджуючи проблему формування професійної компетентності майбутніх агентів з організації туризму у професійному коледжі, виокремлює основні вимоги до туристичної сфери, зокрема : вища освіта у туристичній сфері має сприяти прогресивному розвитку туризму й туристичної інфраструктури; до туристської освіти залучати молодь, що має відповідну мотивацію, яскраві здібностями, належну інтелектуальну підготовку, що є важливим для майбутньої діяльності у сфері туризму; завданням професійної підготовки майбутніх фахівців туризму є забезпечення студентів фундаментальними професійними знаннями, достатнім рівнем загальної культури, вихованням громадянської позиції. Основною метою туристичної освіти автор вважає формування компетентних фахівців туристичної сфери, що оволоділи фаховими знаннями і є конкурентоспроможними на ринку праці. Професійна компетентність фахівці з туризму визначається автором як інтегрована особистісна здатність, яка уможливлює здійснення професійної діяльності у сфері туризму на основі використання наявних фахових знань, умінь, особистісних якостей. Актуальним завданням професійної підготовки майбутніх фахівців з туризму є постійний перегляд та оновлення змісту освіти відповідно до сучасних вимог до фахівців профілю, суттєвим є оптимальний набір навчальних дисциплін, встановлення їх взаємозв'язків, послідовність вивчення [6].

Н. Сударєва запропонувала власне розуміння поняття формування професійної компетентності майбутніх фахівців із спортивно-оздоровчого туризму, у котрому це поняття визначається як інтегративна характеристика особистісно-професійних якостей майбутнього фахівця, що відображає відношення до туристської діяльності, якість фахових знань та умінь, творчі здібності особистості. Автором виокремлено компоненти професійної компетентності майбутніх фахівців з туризму, а саме : мотиваційний, що включає наявність мотивованість до майбутньої туристичної професії, інтересу до пізнавальної діяльності; когнітивний, що передбачає наявність глибоких професійно спрямованих знань з туризму; креативно-діяльнісний, що включає фахові знання й уміння, творчий потенціал; рефлексивний, що передбачає наявність критичного мислення та здатності до самоаналізу. Автором визначено педагогічні умови формування професійної компетентності фахівців з туризму, до яких віднесено : перша - «розвиток особистості студента на основі гуманізації й гуманітаризації освітнього процесу з урахуванням майбутньої діяльності у галузі спортивно-оздоровчого туризму»; друга - «організація співпраці, орієнтованої на створення ситуацій успіху у майбутній професійній діяльності у галузі спортивно-оздоровчого туризму»; третя - «педагогічне оцінювання в умовах кредитно-модульної системи навчання» [7, с. 130].

У науковій літературі є й інші підходи до структурування поняття професійної компетентності фахівців туристичної галузі. Наприклад, виокремлюються такі складові: духовна компетентність, що передбачає усвідомлення сенсу життя, відношення до професійної діяльності, ієрархії ідеалів; психічна компетентність, котра передбачає інтелектуальну здатність до набуття знань і навичок; фізична компетентність як наявний фізичний стан організму; технологічна компетентність, що передбачає здатність до використання технічних засобів; соціальна компетентність - це наявність сформованих Soft skills [8, с. 67].

Деякі науковці (Н. Бахмат) важливим напрямом формування професійної компетентності майбутніх фахівців туристичної сфери вважають професійну мобільність майбутніх фахівців сфери туризму. З іншого боку професійна компетентність фахівців з туризму сприяє розвитку мобільності для вирішення професійних проблем у галузі туризму. Формування мобільності фахівців має великого значення для посилення професійного й творчого потенціалу на світовому ринку праці. Зміст професійної підготовки в сфері туризму базується на принципах системності та єдності. Н. Бахмат вважає, що розвиток професійної мобільності у фахівця з туризму пов'язано з наповненням змісту навчання практичним професійно спрямованим змістом, спрямованим на розвиток професійних компетентностей, формування системи професійних цінностей. Професійна мобільність фахівців галузі туризму орієнтується на: особистісну компетентність, що включає певні якості особистості, такі як здатність до творчості, ініціативність, готовність до ризику, прагнення до саморозвитку; професійну компетентність як систему компетентностей особистості, що стосуються професії - це знання й уміння, досвід творчого вирішення нестандартних професійних ситуацій, навички проєктування та прогнозування розвитку галузі туризму тощо; соціальну компетентність як здатність до соціального життя, постановка й досягнення цілей, прийняття рішень [9].

Висновки. Таким чином, до особливостей формування професійної компетентності майбутніх фахівців з організації туризму відносять: урахування інноваційності змісту професійної підготовки; інтегрований підхід до формування змісту дисциплін фахової підготовки; урахування глобального характеру сфери туризму; конкретизацію особистісно-професійних цілей навчання; визначення новітніх шляхів реформування професійної підготовки майбутніх фахівців туристичної сфери.