Професійна готовність майбутніх військових психологів, як регулятивна компонента в системі військової освіти сьогодення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Військовий інститут, Київський національний університет імені Тараса Шевченка

ПРОФЕСІЙНА ГОТОВНІСТЬ МАЙБУТНІХ ВІЙСЬКОВИХ ПСИХОЛОГІВ, ЯК РЕГУЛЯТИВНА КОМПОНЕНТА В СИСТЕМІ ВІЙСЬКОВІ ОСВІТИ СЬОГОДЕННЯ

Юрков Анатолій Вікторович кандидат

педагогічних наук, полковник

Анотація

Євроатлантична інтеграція та перехід Збройних Сил України на стандарти НАТО спонукає систему військової освіти до постійного оновлення пошуку нових форм роботи, інновацій у підготовці військових психологів. Модернізація вищої військової освіти передбачає, що в основу оновленого змісту освіти закладено компетентністний підхід, який здійснює орієнтацію на формування готовності майбутніх офіцерів-психологів на майбутню соціально значиму професію.

В науковій статті проаналізовано і доведено, що:

- різнопланові підходи до визначення готовності до професійної діяльності у окремих дослідників пояснюються різними видами готовності, різними видами самої діяльності та специфікою різноманітних професійних спеціальностей;

- результатом підготовки майбутніх військових психологів повинен бути високий рівень сформованості готовності до професійної діяльності, який обумовлено постійною систематичною, комплексною і правильно спланованою роботою по формуванню всіх видів та структурних компонентів готовності на основі принципу цілісної єдності та взаємодоповнюваності;

- проблеми щодо рівня готовності майбутніх військових психологів до професійної самореалізації пов'язані з недоліками професійної підготовки, недосконалою системою відбору абітурієнтів у ВВНЗ та ВНП(ЗВО) та з недостатньо розробленою і організованою роботою по формуванню психологічної готовності здобувачів вищої освіти.

Встановлено, що сутність та завдання психологічного супроводження професійної підготовки військовослужбовців полягають в проведенні заходів спрямованих на підтримку професійної придатності, психологічної готовності до професійної діяльності військовослужбовців та забезпеченні їх стійкості до впливу стрес-факторів службово-бойової обстановки.

Ключові слова. професійна готовність, офіцери - психологи, Збройні Сили України, система військової освіти.

Abstract

військовий психолог готовність професійний

Yurkov Anatoiy Viktorovich Candidate of pedagogical sciences, colonel, Military Institute, Taras Shevchenko National University of Kyiv

FUTURE MILITARY PSYCHOLOGISTS PROFESSIONAL READINESS AS A REGULATORY (NORMATIVE) COMPONENT IN TODAY'S MILITARY EDUCATION SYSTEM

Euro-Atlantic integration and the transition of the Armed Forces of Ukraine towards NATO standards encourage the military education system towards constant updating, searching for new forms of work, and innovations in the training of military psychologists. The modernization of higher military education implies that the updated content of education is based on a competency-based approach that focuses on the formation of the readiness of future psychology officers for a further socially significant profession.

The article analyzes and proves that:

- diverse approaches to the definition of readiness for professional activity by individual researchers are explained by different types of readiness, various forms of activity itself and the specifics of diverse professional specialties;

- the result of training of future military psychologists should be a high level of readiness for professional activity, which is due to the constant systematic, comprehensive and properly planned work on the formation of all types and structural components of readiness based on the principle of integral unity and complementarity;

- concerns about the future military psychologists level of readiness for professional self-realization are associated with shortcomings in professional training, imperfect applicants selection system to the higher military education institutions and higher education institutions, as well as insufficiently developed and organized work on the psychological readiness development of higher education students.

It has been determined that the essence and purpose of psychological support for servicemen professional training is to conduct activities aimed at professional suitability, psychological readiness for servicemen professional activities and ensuring their sustainability to the stress factors impact of service and combat.

Keywords. Professional readiness, officers-psychologists, the Armed Forces of Ukraine, military education system.

Постановка проблеми

Модель навчання, яка на даний час використовується у ВВНЗ та ВНП(ЗВО) не до кінця формує творчу індивідуальність, особистість, яка знає свої можливості та здатна не тільки їх оцінити, а й бути максимально готовою до їх використання під час виконання своїх професійних обов'язків. Ми спостерігаємо інформаційну модель навчання, сутність якої зводиться до сприйняття інформації курсантом, її опанування та демонстрації ступеня її засвоєння. Це зумовлює формування у молодих фахівців репродуктивного способу вирішення професійних завдань, пасивності, низького рівня професійної мотивації. Тому виникає нагальна потреба щодо розробки програми військово-професійної підготовки де передбачено навчити майбутніх офіцерів проявляти ініціативу та вміти генерувати власні варіанти вирішення завдань.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

За останні роки проблеми професійно-педагогічної підготовки офіцерів ЗСУ та формування їхньої готовності до професійної діяльності стали предметом низки наукових праць та дисертаційних робіт (С. Білявець, С. Бурий, О.Діденко, О. Маслій, О. Прохоров та ін.).

У психолого-педагогічній науці проаналізовано й обґрунтовано значення рушійних сил освітнього процесу під час формування готовності до опанування навчального матеріалу як психолого-педагогічної категорії (О.Вовк В. Курило, Л.Нічуговська, В.Рижиков, Ягупов та ін.). Модель розвитку військової освіти й готовності офіцера до професійної діяльності запропоновано у працях А. Зельницького, А. Кучерявого, О. Маслія, М. Нещадима, О. Прохорова, В. Рижикова, В. Ягупова та багатьох інших. Чимало наукових досліджень стосуються вивчення військово-спеціальної компетентності (праці С. Білявця, І. Толока, О. Торічного та ін.) майбутніх офіцерів.

Мета статті - дослідити та провести науково-практичний огляд, систематизувати спеціальну літературу, провести оцінку висновків зроблених іншими дослідниками, виділити головне в сучасному етапі дослідження теми готовності особистості до діяльності, яка визначається вимогами до діяльності (її видів). Розкрити поняття готовність до професійної діяльності, визначити властивості загальної готовності людини до діяльності, та яка притаманна їй специфіка.

Виклад основного матеріалу

Поняття «готовність» з'явилося ще на початку минулого століття і було пов'язане з необхідністю створення моделі активності особистості в різних сферах життя (Д. Кац, Г. Олпорт, Г. Сміт, В. Томас).

У філософському розумінні поняття «готовність» зв'язується з інтегративними якостями особистості, що характеризується наявністю прагнення постійно розширювати діапазон сприйняття життя з метою більш глибокого її розуміння [2].

Особливе місце в сучасному суспільстві посідає професійна діяльність. Як і всі різновиди діяльності, вона виникла та розвивається на основі праці. На цей час у сучасній науковій літературі це поняття набуло широкого значення, однак, науковці не мають єдиного бачення поняття «професійної діяльності». На нашу думку, цей факт зумовлений тим, що в кожній із професійних сфер, професійна діяльність має конкретний, характерний саме цій діяльності, специфічний прояв. Професійна діяльність визначається, як діяльність людини за ознаками певної сукупності професійних завдань і обов'язків (робіт), які виконує фахівець (Лернер І., Платонов К., Торічний О.).

Як зазначає у своїх наукових працях Лещинський О.П. - система освіти завжди існує в певному історичному контексті і змінюється разом з ним. Система вищої освіти України входить в єдиний європейський простір в умовах, коли європейська система вищої освіти, в свою чергу, змінюється під впливом дедалі ширшої промислової революції, глобальної зміни клімату і змін у світовому освітньому просторі. Глобальні світові процеси породжують нові вимоги до компетентностей фахівців в різних країнах. О.Лещинський переконливо доводить, що остання вимога в системі освіти сьогодення - зростання потреби в розмаїтті компетентностей в рамках однієї спеціальності - є провідною тенденцією в багатьох галузях. Таким чином, перед системою вищої освіти ставиться нове завдання - збільшення різноманітності підготовки по кожній спеціальності. Але разом з новими завданнями з'являються і нові можливості [4].

Водночас, говорячи про професійну діяльність особистості, треба пам'ятати, що вона починається з психологічної готовності. Саме готовність очолює низку основних структурних складників успішної та ефективної діяльності людини. Важливим показником психологічної готовності особистості до професійної діяльності є рівень її мотиваційної сфери. Вона впливає на вибір та успішність освоєння професії, цікавість до діяльності, домогтися і продемонструвати професійні навички, визначає особливості взаємодії особистості в професійному колективі.

У найбільш загальному вигляді готовність особистості, на думку В. Бродовської, зводиться до володіння такими якостями, як інтелект, стійкість до стресів, впевненість в собі і прийняття себе, самостійність [1].

Готовність як професійно важлива якість це складне психологічне утворення, що включає в себе наступні компоненти:

1) мотиваційний (інтерес та позитивне ставлення до професії, а також інші досить стійкі професійні мотиви);

2) орієнтацій ний (знання та уявлення про особливості й умови до професійної діяльності та її вимоги до особистості);

3) операційний(володіння способами та прийомами професійної діяльності, процесами аналізу, порівняння, узагальнення та необхідними знаннями й навичками);

4) вольовий (самоконтроль, управління власними професійними діями);

5) оцінювальний (самооцінка своєї професійної підготовки) [8 ; 9].

Досліджуючи питання готовності до професійної діяльності науковці визначають, що дана категорія залежить від відповідного рівня професійної компетентності, професійної майстерності, а також здатності до саморегуляції, налаштованості на відповідну соціальну діяльність, уміння мобілізувати свій професійний (духовний, особистісний та фізичний) потенціал на розв'язання поставлених завдань у відповідних умовах [5; 7].

Проводивши аналіз загальної складової регуляторної компоненти Л.Нічуговська, переконливо доводить, що вона тісно пов'язана з існуванням проблем адаптації студентів та їх подальшої самореалізації в процесі навчання; аналізом значущості мотивів та досягнення поставлених цілей; зміни умов професійної діяльності; співвідношення можливостей майбутнього фахівця та зовнішніх чинників; опанування вміннями самоаналізу, самооцінки, самодіагностики та рефлексії. Для нашого дослідження, формування готовності майбутніх психологіє до віирішення конфліктних ситуацій у професійній діяльності, є вагомим той фактор, що така регуляторна компонента розглядає значимість моментів щодо процесу адаптації та практики зменшення адаптації у реальній професійній діяльності. Як зауважує Л.Нічуговська, важливим є усвідомлення, що не зважаючи на відмінності у змісті та специфіці їх виявлення, всі компоненти професійної мобільності діалектично пов'язані, а її формування буде ефективним, якщо буде чітко визначено комплекс організаційно-педагогічних умов, що максимально сприяють суб'єкт-суб'єктним відношенням між викладачем і студентом у організації освітнього простору у ВНЗ. Але це можливо тільки при умові адекватного відображення реалій педагогічного процесу: особливостей діяльності викладача, готовності до співпраці в цьому напрямку, творчої діяльності, його власної позиції щодо змісту, програми, стратегії і тактики викладання навчальних дисциплін, напрямків практичного використання знань, реалізації структурно-логічних міжпредметних та внутрішньо предметних зв'язків; діяльності студентів, взаємодії особистості та колективу; специфіки етапу навчання, його організаційних форм тощо [ 6, С.84].

Наприклад, стосовно недопрацювань по системі відбору до ЗВО - іноді абітурієнти мають певні ілюзії щодо своєї майбутньої професії або гіпертрофоване прагнення до соціального просування (головне вступити до ЗВО, неважливо на яку спеціальність) [10].

Розглянемо специфіку поняття «професійна готовність» та особливості її формування в залежності від виду діяльності та своєрідності вибраної спеціальності.

Проаналізувавши наукову літературу з проблеми професійної підготовки майбутніх військових психологів у ми дійшли висновку, що підготовка майбутніх військових психологів має ґрунтуватися на таких компонентах:

- особистісний компонент формування готовності передбачає наявність особистішої підготовки, яка б дозволила уникнути непрофесіоналізму - це стійкі мотиви вибору професії, сформована спрямованість на діяльність, об'єктивна самооцінка професійно значущих якостей особистості, наявність умінь організації самовиховання та самовдосконалення, стан упевненості в собі, психологічна стійкість, стан задоволеності вибором професії та ін.;

- теоретичний компонент формування готовності складається зі знань теоретичних засад консультативної роботи, тобто основні теоретичні підходи, положення професійної орієнтації особистості, особистісний підхід, принцип гуманізації, принцип суспільно-особистісного прагматизму та партнерства та ін.;

- практичний компонент формування готовності включає в себе володіння конкретними методами і методиками консультування [11].

Під психологічним супроводженням професійної діяльності військовослужбовців розуміється сукупність заходів спрямованих на підтримку професійної придатності, психологічної готовності до професійної діяльності та стійкості до впливу стрес-факторів службово-бойової обстановки [3].

Психологічне супроводження складається з двох компонентів: психологічної підтримки; психологічної допомоги.

Під психологічною підтримкою розуміється комплекс психологічних заходів для підтримки здатності військовослужбовців протистояти негативному впливу в процесі виконання службових обов'язків та виконувати поставлені завдання.

При цьому головною метою психологічної підтримки має бути попередження появи індивідуальних та групових негативних психічних станів. Психологічна допомога, являє собою комплекс заходів, спрямованих на безпосереднє подолання впливу негативних факторів в процесі службової діяльності, що здатні травмувати психіку військовослужбовців.

Психологічне супроводження дозволяє управляти професійним ростом та кар'єрою військовослужбовців, планувати підвищення їх кваліфікації, створювати резерв на висування.

Психологічне супроводження включає в себе: головну мету; суб'єкт та об'єкт психологічного супроводу; психологічне супроводження на етапах діяльності; форми, методи і засоби психологічного супроводу.

Мета психологічного супроводу полягає в підтримці надійного функціонування психіки військовослужбовців, уміння самостійно долати виникаючі труднощі, відповідально відноситись до своїх професійних обов'язків у різних умовах професійної діяльності. Ця складова психологічного супроводження охоплює моральну сферу діяльності, усі рівні психіки - свідомий (раціональний), емоційно почуттєвий, підсвідомий (інстинктивний).

Метою психологічного супроводження професійної діяльності військовослужбовців є високий рівень психологічної готовності в будь-яких умовах оперативно-службової діяльності.

Серед суб'єктів психологічного супроводу особлива роль належить офіцерському складу військової частини, який, завдяки своїм службовим повноваженням та психологічній компетентності, здатний свідомо та цілеспрямовано реалізовувати заходи, що спрямовані на підвищення рівня психологічної готовності підлеглого особового складу, і сприяти ефективному виконанню ними завдань. Крім цього, такими суб'єктами також можуть стати молодші командири та товариші по службі. Об'єктами психологічного супроводу, виступають психічні процеси та психічні стани особистості військовослужбовців за контрактом.

У результаті цього формується та підтримується психологічна готовність, що і забезпечує ефективне виконання завдань професійної діяльності. Поняття «готовність майбутніх військових психологів до вирішення конфліктних ситуацій у професійній діяльності і» в першу чергу, передумовою ефективного виконання службово-бойової діяльності. За своєю суттю психологічна готовність є єдністю внутрішнього настрою на майбутню діяльність та інших якостей (особистісних, інтелектуальних та інше) необхідних для її успішної діяльності. Готовність військових психологів до вирішення конфліктних ситуацій у професійній діяльності має визначатися як система знань, практичних умінь та професійно значимих навичок, психологічних властивостей та особистісних здібностей, які зумовлюють мотивацію до саморозвитку й самореалізації особистості в межах її професійної діяльності. На думку автора, фундаментальними критеріями підготовки майбутніх військових психологів у ВЗВО мають стати: особистісний, когнітивний, практичний та рефлексивний.

Психологічне супроводження професійної підготовки військовослужбовців необхідно здійснювати на всіх етапах їх професійної діяльності.

Висновки

Отже, готовність майбутніх військових психологів до вирішення конфліктних ситуацій у професійній діяльності має визначатися як система знань, практичних умінь та професійно значимих навичок, психологічних властивостей та особистісних здібностей, які зумовлюють мотивацію до саморозвитку й самореалізації особистості в межах її професійної діяльності.

Готовність до діяльності безпосередньо пов'язана із самою діяльністю. Тому вивчати проблему готовності до професійної діяльності неможливо без вивчення самої діяльності та її специфіки. З професійної точки зору військова діяльність відрізняється від усіх інших видів трудової діяльності задачами, способами і умовами досягнення цілі. Вона має свої психологічні закономірності, певну внутрішню структуру, мотиви, способи, через які на її перебіг впливає низка факторів: військово-професійні, бойова підготовка особового складу, військово-технічні і психологічні, робота з особовим складом.

Аналіз психолого-педагогічних досліджень, проведених у науковій статті, спрямований на вивчення процесу формування професійної готовності, і свідчить про те, що готовність до діяльності військового психолога - це складне цілісне утворення, яке проявляється як потенційна якість особистості; особливий психічний стан особистості, наявність у неї зразка (моделі) щодо структури відповідної дії та спрямованості свідомості на її виконання; цілеспрямоване вираження особистості, що охоплює установку, погляди і переконання, систему відносин, мотивацію емоційно-вольові та розумові якості, професійну компетентність та навички і вміння її практичного втілення.

Професійна готовність набувається в процесі отримання освіти й виховання в освітньому закладі. Вона є результатом всебічного розвитку особистості з урахуванням вимог, що визначаються особливостями фаху.

Література

1. Бродовська В.Й. Тлумачний словник психологічних термінів в українській мові [Текст]: словарь / В.Й. Бродовська, І.П. Патрик, В.Я. Яблонко. Миколаїв: Видавництво ПСІ КСУ, 2003. 216 с.

2. Гончаренко, Семен Устимович. Український педагогічний словник / Семен Гончаренко ; [гол. ред. С. Головко]. Київ: Либідь, 1997. 373, [1] с.

3. Інноваційні педагогічні технології та методики в освітньому процесі військових навчальних закладів провідних країн-членів НАТО і України: колективна монографія / за заг. ред. проф. В. С. Рижикова. Київ: Науково-досл. центр Військового ін-ту Київського нац. ун-ту імені Тараса Шевченка, 2018. 320 с.

4. Лещинський О.П. Модель формування індивідуального професійного профілю фахівця в умовах інтеграції у світовий освітній простір/ О.П.Лещинський// Неперервна професійна підготовка фахівців в умовах формування спільного європейського освітнього простору: монографія / за редакцією С.П. Архипової, О.П. Лещинського. Черкаси: ЧНУ, 2020. С.11-43.

5. Маслій О. М. Система професійної підготовки майбутніх офіцерів ракетноартилерійського озброєння у вищих військових навчальних закладах: теоретичний і методичний аспекти: [моногр.]. Хмельницький: ФОП Мельник А. А., 2019. 324 с.

6. Нічуговська Л. І. Фундаментальна підготовка фахівців з економіки як чинник розвитку професійної мобільності студентів внз /Л.І.Нічуговська // Вісник Черкаського університету серія «педагогічні науки». вип. № 15.2017. с.81 - 87.

7. Прохоров О.А. Інтерактивні методи навчання: теорія та практика впровадження ділових (рольових) ігор в освітній процес військових навчальних закладів /В.Рижиков, О.Прохоров// Інноваційна педагогіка: науковий журнал, Одеса, - 2020. Вип №21 т.3. С.8792.

8. Рижиков В. С. Значення професійних якостей в цільовій моделі навчальновиховного процесу підготовки військових. Вісник Київського національного університету імені Тараса Шевченка: соціальна робота. 2017. № 2, С. 61-64.

9. Рижиков В. С. Теорія і практика конструювання цільових моделей (професіограм) та процесу професійної підготовки майбутніх юристів: монографія. Херсон: ТОВ «Айлант», 2010. 280 с.

10. Юрков А.В. Педагогічні умови формування готовності майбутніх психологів до професійної діяльності / А.В.Юрков // Інноваційна педагогіка: науковий журнал, Одеса, - 2021. Вип №34 т.. С.

11. Bakhov I., Ryzhykov V., Kolisnyk O. Leadership Abilities of a Military Manager, Professionalism of a Commander as the Guarantee of the Practice of Effective Activity of a Military Organization. International Journal of Engineering & Technology; Vol. 7. No. 4.38 (2018): Special Issue 38. С. 45-49.

References

1. Brodovs'ka, V.J. (2003). Tlumachnij slovnikpsihologichnih terminiv v ukrams'kij movi [Explanatory dictionary of psychological terms in the Ukrainian language]. Mikolaiv: Vidavnictvo PS! KSU [in Ukrainian].