Методологічні підходи організації методичної підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти в умовах сучасного фахового коледжу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Методологічні підходи організації методичної підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти в умовах сучасного фахового коледжу

Найда Руслана Григорівна кандидат педагогічних наук, доцент, голова циклової комісії, ВСП «Дубенський педагогічний фаховий коледж, Рівненський державний гуманітарний університет», м. Дубно

Анотація

методична підготовка вихователь заклад дошкільної освіти

У статті визначено та обґрунтовано методологічні підходи організації методичної підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти в умовах сучасного фахового коледжу. Проаналізовано наукові розвідки щодо категоріального апарату дослідження, виокремлено професійно зорієнтоване тлумачення поняття «методична підготовка»; нами з'ясовано, що вчені виділяють різні методологічні підходи, як домінантного складника педагогічної дії, серед яких найбільш часто зустрічаються історичний, біхевіористський, конструктивістський, когнітивістський, гуманістичний, мультикультуролістичний, системний, компетентнісний. Представлено авторське бачення ключових понять окресленої теми (методична компетентність, фахова підготовка, методика фахових дисциплін); проаналізовано методологічні принципи, які слід враховувати при формування компетентного фахівця дошкільної галузі. З'ясовано, що в наукових педагогічних працях учених недостатньо приділено уваги розгляду питанню теоретико-методологічних засад щодо дослідження процесу розвитку теорії і практики методичної підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до професійної діяльності в закладі дошкільної освіти, що передбачає в подальшому розроблення методики емпіричного дослідження та науковий аналіз отриманих результатів. Визначено наративи ефективної теоретичної та практичної підготовки здобувачів спеціальності Дошкільна освіта. Запропоновано шляхи впровадження методологічних підходів в систему методичної підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти в умовах педагогічного коледжу. Доведено конструктивність заходів, спрямованих на реалізацію цілей фахової підготовки - активні форми, методи та інноваційні засоби навчання; організація практичної підготовки, як підґрунтя для формування компетентного фахівця. Окреслено перспективи подальшої роботи щодо моделювання систем методичної підготовки майбутніх вихователів закладу дошкільної освіти.

Ключові слова: методична підготовка, методологічні підходи, фахова підготовка, педагогічний коледж, майбутні вихователі закладу дошкільної освіти.

Abstract

Naida Ruslana Hryhorivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Chairman of the cycle committee, Separate structural Unit «Dubno Teacher Training College of Rivne State University of the Humanities», Dubno

METHODOLOGICAL APPROACHES TO THE ORGANIZATION OF METHODICAL TRAINING OF FUTURE TEACHERS OF PRESCHOOL EDUCATION INSTITUTIONS IN THE CONDITIONS OF A MODERN VOCATIONAL COLLEGE

The article defines and substantiates methodological approaches to the organization of methodological training of future teachers of preschool education institutions in the conditions of a modern vocational college. Scientific research on the categorical apparatus of research was analyzed, a professionally oriented interpretation of the concept of "methodical training" is singled out; we found out that scientists single out different methodological approaches as the dominant component of pedagogical action, among which historical, behaviorist, constructivist, cognitivist, humanistic, multicultural, systemic, and competence approaches are most often found.

The author's vision of the key concepts of the outlined topic is presented (methodical competence, professional training, methods of professional disciplines); the methodological principles that should be taken into account when forming a competent specialist in the preschool field are analyzed. It was found that in scientific pedagogical works of scientists insufficient attention is paid to the consideration of the issue of theoretical and methodological foundations regarding the study of the process of developing the theory and practice of methodical training of future teachers of preschool education institutions for professional activities in preschool education institutions, which implies in the further development of the methodology of empirical research and scientific analysis of the obtained results.

Narratives of effective theoretical and practical training of applicants of the Preschool education specialty have been determined. Ways of introducing methodological approaches into the system of methodological training of future teachers of preschool education institutions in the conditions of a teacher training college are proposed. Constructive measures aimed at realizing the goals of professional training have been proven - active forms, methods and innovative means of training; the organization of practical training as a basis for the formation of a competent specialist. Prospects for further work on the modeling of methodological training systems for future preschool teachers are outlined.

Keywords: methodological training, methodological approaches, professional training, pedagogical college, future teachers of preschool education institution.

Постановка проблеми

Стрімкі темпи інтеграції вітчизняної педагогічної освіти до Європейської спільноти вимагають розвитку систем фахової передвищої освіти, яка потребує конкурентоспроможних фахівців дошкільної галузі, готових до інноваційної діяльності. Така ситуація вимагає розроблення теоретико-методологічних та концептуальних засад системи методичної підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти й обґрунтування нових підходів до її практичного застосування.

Попри багатоаспектність методології наукових досліджень, невирішеним залишається питання теоретико-методологічних засад щодо дослідження процесу розвитку теорії і практики підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до методичної діяльності в закладі дошкільної освіти. Дане питання є досить значущим при одержанні результатів подальшого наукового пошуку щодо проблеми розвитку теорії та практики підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до методичної роботи як важливого складника їх педагогічної діяльності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Зупинимося на деяких визначеннях поняття «методична підготовка» детальніше.

Дослідниця Н. Грицай визначає поняття «методична підготовка» як цілеспрямоване засвоєння ними системи методичних знань, формування в них методичних компетенцій у контексті розв'язання методичних задач [1, с.105]; на думку Г. Жигадло, доцільно брати під час «методичної підготовки» за основу загальну мету освіти, яка виступає своєрідним орієнтиром і дає змогу окреслити конкретні цілі та завдання і побудувати відповідний алгоритм досягнення даних цілей та завдань [2]; К. Авраменко вважає, що суть методичної підготовки педагога полягає в діалектичній єдності всіх її компонентів: теоретичного (методики викладання навчальних дисциплін), практичного (проходження різних видів педагогічної практики) та аутометодичного (самостійна робота, саморегуляція методичних знань та умінь, авторизація педагогічного досвіду, запровадження у власну педагогічну діяльність сучасних освітніх технологій) [3]; на думку І. Шумілової, «методична підготовка» є складовою, що ґрунтується на уміннях використовувати методи, прийоми й форми навчання учнів, керувати власною поведінкою під час роботи з учнями, управляти їх навчально-пізнавальною діяльністю, використовувати нові методи в роботі, оптимізувати методики з питань формування компетентностей в учнів, використовувати методи і прийоми активізації їх діяльності, прийоми педагогічної майстерності, бачити їх прояв у формах і методах [4].

Аналіз різних підходів до визначення поняття «методична підготовка» свідчить, що в наукових джерелах його універсальне визначення відсутнє.

Мета статті - дослідження ґенези ідей методичної підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти, його сучасного стану в педагогічному просторі; виявлення найбільш доцільних методологічних підходів до розв'язання проблеми теоретичної та практичної методичної підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти.

Виклад основного матеріалу

Узагальнюючи проаналізовані підходи науковців щодо визначення поняття «методична підготовка», зазначимо, що воно є багатоаспектним як за своїм змістом, так і за структурою, тому розглядається як складова професійної підготовки, функція, форма, процес, система, уміння, сукупність дій, діяльність (вид діяльності) тощо.

У нашому дослідженні під поняттям «методична підготовка майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти» розуміється цілеспрямований керований процес набуття методичної компетентності, тобто інтегрованого особистісного утворення, яке відображає теоретичну та практичну готовність педагога до здійснення професійно методичної діяльності (усвідомлена, планомірна й неперервна робота педагога, що передбачає вивчення досягнень психолого-педагогічної науки, використання сучасних педагогічних технологій, методик, прийомів і способів ефективного розвитку, виховання та навчання дітей дошкільного віку; узагальнення й упровадження перспективного педагогічного досвіду, збагачення власного методичного досвіду; удосконалення методичної майстерності у процесі самоосвіти, розвитку методичної активності, рефлексії та творчості).

Формування компетентного фахівця нового покоління неможливе без створення цілісного освітнього простору на різних його рівнях та ступенях освіти. Ефективність методичної підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти реалізується на основі методологічних підходів. До основних методологічних підходів належать, як-от:

1. Історичний, сутність якого полягає в тому, що він надає змогу аналізувати педагогічні проблеми в контексті їх генези, сучасного стану тощо. Історичний підхід до проблеми дослідження надає змогу визначити особливості розвитку системи методичної роботи саме з майбутніми вихователями, що надає змогу під час дослідження реалізувати формування в майбутніх вихователів методичних знань, навичок, умінь, недостатній рівень яких завжди викликає труднощі у фахівців-початківців під час їх професійного становлення. Зазначений підхід базується на історичному принципі, який зумовлюють вимоги наступності, урахування досвіду, традицій, наукових досягнень минулого.

2. У 30-40-х роках ХХ століття зародився біхевіористський підхід (поведінковий), а прихильниками цього підходу є - Дж. Б. Уотсон, Б. Блум та інші, які здійснюють розповсюдження ідеї, що методологія цього підходу зумовлює науковий характер педагогічних та психологічних положень, що сутність і поведінка особистості детерміновані зовнішнім середовищем незалежно від генетичних та персональних відмін. Процес навчання та виховання уявляється науковцями як набір цілей, умов навчання, їх критеріїв, оцінки, тестування, що надає допомогу для уточнення поставлених цілей. Варто відзначити, що не можна віднести програми фахової підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти до тих, які засновані на біхевіоризмі [5].

3. У 80-90-ті роки відбулося домінування когнітивістського напрямку над біхевіористським, із-за якого самостійна дослідницька діяльність запропонована практично в усіх програмах стосовно забезпечення підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти. В процесі застосування конгнітивістського підходу майбутні вихователі закладів дошкільної освіти здійснюють науково-дослідну роботу, шляхом вивчення курсів за вибором. Водночас, підхід не заперечує повністю біхевіоризм, натомість розширює його, надаючи увагу внутрішнім трансформаціям, які аналізуються.

4. Конструктивістський підхід в реалізації змісту методичної підготовки майбутніх вихователів закладу дошкільної освіти пропонує персональне пояснення природи знань, формуючи власне розуміння, бо те, що «особистість знала до цього моменту, вступає у взаємодію з новітніми для неї ідеями і діяльністю». Здобуття таких знань відбувається в результаті занурення у її зміст, при цьому вихователь закладу дошкільної освіти забезпечує підтримку дітей, які навчаються висувати нові проблеми, думки, ідеї та не вимагають правильних відповідей та інтерпретацій [6, с. 27-38 ].

При використанні конструктивістського підходу головна увага відводиться внутрішньому розвитку. Конструктивістський підхід проявляється тоді, коли майбутні вихователі закладів дошкільної освіти персонально виробляють для себе розуміння навчального матеріалу, здійснюють самостійно його оцінку, виступаючи в ролі експертів у процесі навчання.

5. Гуманістичний підхід скерований на самореалізацію, на абсолютизацію особистості, її неповторності та унікальності, на самовиявлення особистості. Означений підхід сприяє підвищенню якості фахової підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти у педагогічних коледжах. А. Маслоу, К. Роджерс та інші розробили теоретичних засади гуманістичного підходу [7, с.69]. Американський учений К.Т.П. Даймонд вважає, що лише гуманістичний (персоналістський) підхід до підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти, вирішить питання формування творчого вихователя, здатного до неперервного самовдосконалення, шляхом асекурування повного розуміння їх персональних якостей, професійних умінь та нахилів

6. Мультикультуралістичний підхід до підготовки педагогічних кадрів забезпечує розв'язання таких завдань:

- формування належних можливостей для отримання освіти для всіх категорій громадян (незалежно від їхньої етнічної та расової приналежності);

- створення та розроблення технологій з бікультурної, етнокультурної, білінгвальної підготовки здобувача освіти;

- одержання відповідних відомостей із змістом різних культур, створення толерантного ставлення до інших культур.

Інтеграція представлених підходів виводить фахову освіту на новий рівень, у центрі якого стає особистість, її розвиток і самореалізація, що надає змогу встановити людиноцентристську скерованість педагогічної освіти.

7. Один з головних теоретико-методологічних підходів, який було засновано у 70-х роках ХХ ст. являється системним підходом. На думку американських учених Дж. Розенцвейга та І. Каста, системний підхід являє собою упорядковану сукупність змісту, цілей, форм і методів взаємодії суб'єктів педагогічної освіти, який забезпечив основу для інтеграції педагогічних концепцій [7].

Реалізація системного підходу передбачає встановлення того, як відбувається процес реалізації методичної підготовки майбутнього вихователя, як здійснюється створення методичного складника та як взаємодіють і взаємопов'язані її структурні елементи на різних рівнях структурної ієрархії, як асекурується цілісність процесу фахової підготовки. Натомість системний підхід надає змогу встановити загальні властивості, оскільки якісні характеристики окремих компонентів складають систему методичної підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти і розглядаються не ізольовано, а у взаємодії.

Окрім зазначеного, варто сказати про те, що системний підхід до методичної підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти в дослідженні ґрунтується на принципах: готовності до методичної діяльності; ієрархії; єдності; організованості та управління; розвитку; функціональності; єдності теорії та практики.

8. Американські вчені Дж. Сайкс, А. Ліберман, Ф.Б. Хейслі та інші у 70-х роках ХХ століття ввели у науковий обіг компетентнісний підхід.

Вважаємо за необхідне зазначити, що під компетентнісним підходом розуміємо метод моделювання результатів фахової передвищої освіти як норм її якості, що поєднує структурні компоненти професійної та загальної культури (рівень освіченості, достатній для самоосвіти й самостійного розв'язання пізнавальних проблем), а також досвіду педагогічної діяльності та педагогічної творчості, що конкретизується у відповідній системі знань, умінь, готовності до професійної діяльності.

Сучасний етап розвитку та реалізації компетентнісного підходу характеризується тим, що навіть у матеріалах ЮНЕСКО виділяється коло компетенцій, які слід вважати важливим результатом навчання. У доповіді голови міжнародної комісії з питань освіти за XXI століття Жака Делора «Освіта: прихований скарб» було сформульовано «чотири стовпи», на яких будується освіта: «вчитися вчитись, вчитися робити, вчитися жити разом, навчитися жити» [8], тому реалізація компетентнісного підходу в освітніх закладах є особливо актуальною.

Н. Побірченко трактує компетентнісний підхід як засіб оновлення змісту освіти, і як механізм приведення його у відповідність до вимог сучасності [9,с.24]. Дослідниця Т. Танько визначає компетентність майбутнього вихователя закладу дошкільної освіти як динамічний, процесуальний бік його професійної підготовки, характеристику професійного зростання, професійних змін, як явище поступової професіоналізації майбутнього вихователя. Основними складовими професійної компетентності майбутнього вихователя закладу дошкільної освіти Т. Танько визначає: мотиваційну, особистісну, змістовну, професійно- діяльнісну [10,с.182-183].

Цікавим є твердження вченої В. Нестеренко про те, що професійно- валеологічна компетентність є складником загальної професійної компетентності майбутнього вихователя закладу дошкільної освіти, оскільки конкретизує його теоретичну і практичну підготовку стосовно вирішення питань, які пов'язані з вихованням у дітей дошкільного віку навичок здорового способу життя [11,с.20].

Визначаючи компетентність як найважливіший компонент фахової компетентності вихователя, Л. Алексєєнко-Лемовська, зазначає, що розвиток методичної компетентності є процесом, що триватиме впродовж усієї професійно-педагогічної діяльності вихователя закладу дошкільної освіти, тому визначити тимчасові межі етапів формування методичної компетентності не є можливим [12].

Особливу увагу привертають міркування С. Мітіної, котра виділяє методичну компетентність в структурі професійної педагогічної компетентності, під якою розуміє здатність розпізнавати та розв'язувати методичні завдання, проблеми, що виникають у процесі педагогічної діяльності [13].

Узагальнення різних підходів до розуміння сутності поняття «компетентність», дозволило сформувати власну дефініцію. У контексті означеної проблеми, «компетентність» розуміємо як сукупність оперативно- методичних та психолого-педагогічних умінь, сформованих у процесі підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти, а також готовність професійно використовувати сучасні педагогічні технології, методи та прийоми.

Висновки

Отже, теоретичне обґрунтування методологічних підходів до методичної підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти дає підстави для розгортання подальшої роботи щодо моделювання системи фахової підготовки майбутніх вихователів закладів дошкільної освіти, оскільки методична підготовка професійно-компетентного майбутнього вихователя закладу дошкільної освіти в процесі вивчення фахових методик здійснюється на основі цілей та завдань, що визначаються вимогами соціальних умов економіки до системи освіти та особистості в цілому.

Література

1. Грицай Н.Б. Основні принципи методичної підготовки майбутніх учителів біології. Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології, 2014, № 3 (37), 105

2. Жигадло Г. Б. Розвиток методичної підготовки вчителів фізичного виховання у вищих педагогічних навчальних закладах України (1964-1998 рр.) : автореф. дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01 / Інститут вищої освіти АПН України. Київ, 2007. 20 с.

3. Авраменко К. Б. Методична підготовка вчителів початкових класів у педагогічних навчальних закладах України (1956-1996 рр.) : автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України. Київ, 2002. 20 с.

4. Шумілова І. Ф. Теоретичні і методичні основи формування загальнокультурної компетентності майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей : дис. ... д-ра пед. наук : 13.00.04 / Харківський національний педагогічний університет імені Г. С. Сковороди. Харків, 2017. 562 с .

5. Vasbieva D.G., Kalugina O.A. An Analysis of Students' Intercultural Competence Levels in a Non-Linguistic Higher School. XLinguae Journal, 2016, Volume 9, Issue 3, pp. 58-69.

6. Canneila G.S., Reiff J.C. Individual constructivist teacher education: Teachers as empowered learners. Teacher education quarterly. 1994. № 21. рр. 27-38.

7. Vasbieva D.G., Kalugina O.A. An Analysis of Students' Intercultural Competence Levels in a Non-Linguistic Higher School. XLinguae Journal, 2016, Volume 9, Issue 3, pp. 58-69.

8. Delor J. Education: the hidden treasure. UNESCO. 1996. № 40.

9. Побірченко Н. С. Компетентнісний підхід у вищій школі : теоретичний аспект. Освіта та педагогічна наука. 2012. № 3. С. 24-31.

10. Танько Т. П. Теорія та практика музично-педагогічної підготовки майбутніх вихователів дошкільних закладів у педагогічних університетах : дис. на здобуття наук. ступеня доктора пед. наук: 13.00.04/Т. П. Танько. X., 2004. 503 с.

11. Нестеренко В. В. Підготовка майбутніх педагогів до виховання у дошкільників навичок здорового способу життя : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук / В. В. Нестеренко ; ПДПУ імені К. Д. Ушинського. Одеса, 2003. 20 с.

12. Алексєєнко-Лемовська Л.В. Принципи розвитку методичної компетентності вихователів дошкільних навчальних закладів. Вісник Черкаського університету. Серія «Педагогічні науки», вип. № 14. 2016.

13. Mitina S. The psychological component in the structure of professional competence of the teacher of the high school. Aktualnipytannia osvity i nauky, 2016, рр. 301-305.

References

1. Hrytsai, N.B. (2014). Osnovni pryntsypy metodychnoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv biolohii. [Basic principles of methodological training of future biology teachers]. Pedahohichni nauky: teoriia, istoriia, innovatsiini tekhnolohii, № 3 (37), 105. [in Ukrainian]

2. Zhyhadlo, H. B. (2007) Rozvytok metodychnoi pidhotovky vchyteliv fizychnoho vykhovannia u vyshchykh pedahohichnykh navchalnykh zakladakh Ukrainy (1964-1998 rr.).[ Development of methodical training of physical education teachers in higher pedagogical educational institutions of Ukraine (1964-1998)7 (Avtoreferat dysertatsii kandydata pedagogichnykh nauk). Instytut vyshchoi osvity APN Ukrainy. Kyiv. [in Ukrainian]

3. Avramenko, K. B.(2002) Metodychna pidhotovka vchyteliv pochatkovykh klasiv u pedahohichnykh navchalnykh zakladakh Ukrainy (1956-1996 rr.). [Methodical training of primary school teachers in pedagogical educational institutions of Ukraine (1956-1996)] (Avtoreferat dysertatsii kandydata pedagogichnykh nauk). Instytut pedahohiky i psykholohii profesiinoi osvity APN Ukrainy. Kyiv. [in Ukrainian]

4. Shumilova, I. F. (2017). Teoretychni i metodychni osnovy formuvannia zahalnokulturnoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv humanitarnykh spetsialnostei. [Theoretical and methodological bases of formation of general cultural competence of future teachers of humanitarian specialties] (Dysertatsiia doktora pedagogichnykh nauk). Kharkivskyi natsionalnyi pedahohichnyi universytet imeni H. S. Skovorody. Kharkiv. [in Ukrainian]

5. Vasbieva, D.G., & Kalugina, O.A. (2016). An Analysis of Students Intercultural Competence Levels in a Non-Linguistic Higher School. [Analysis of Students' Intercultural Competence Levels in a Non-Linguistic Higher School] XLinguae Journal, Volume 9, Issue 3, pp. 58-69. [in Ukrainian]

6. Canneila, G.S., & Reiff J.C.(1994). Individual constructivist teacher education: Teachers as empowered learners. [. Individual constructivist teacher education: Teachers as empowered learners.]Teacher education quarterly. № 21. rr. 27-38. [in Ukrainian]

7. Vasbieva, D.G., & Kalugina, O.A.(2016). An Analysis of Students Intercultural Competence Levels in a Non-Linguistic Higher School.[ Analysis of Students' Intercultural Competence Levels in a Non-Linguistic Higher School] XLinguae Journal, Volume 9, Issue 3, pp. 58-69. [in Slovakia].

8. Delor, J. (1996). Education: the hidden treasure. [Education: the hidden treasure] UNESCO. № 40. [ in France].

9. Pobirchenko, N. S.(2012). Kompetentnisnyi pidkhid u vyshchii shkoli : teoretychnyi aspekt. [Competence-based approach in higher education: theoretical aspect] Osvita ta pedahohichna nauka. № 3. S. 24-31. [in Ukrainian]

10. Tanko, T. P. (2004). Teoriia ta praktyka muzychno-pedahohichnoi pidhotovky maibutnikh vykhovateliv doshkilnykh zakladiv u pedahohichnykh universytetakh [Theory and practice of musical and pedagogical training of future preschool teachers in pedagogical universities](Dysertatsiia doktora pedagogichnykh nauk). Kharkiv. [in Ukrainian]

11. Nesterenko, V. V. (2003). Pidhotovka maibutnikh pedahohiv do vykhovannia u doshkilnykiv navychok zdorovoho sposobu zhyttia.[ Preparation of future teachers for the education of preschoolers' healthy lifestyle skills] (Avtoreferat dysertatsii kandydata pedagogichnykh nauk). PDPU imeni K. D. Ushynskoho. Odesa. [in Ukrainian]

12. Aleksieienko-Lemovska, L.V. (2016). Pryntsypy rozvytku metodychnoi kompetentnosti vykhovateliv doshkilnykh navchalnykh zakladiv. [Principles of development of methodological competence of preschool teachers]Visnyk Cherkaskoho universytetu. Seriia «Pedahohichni nauky», vyp. № 14. [in Ukrainian]

13. Mitina, S.(2016). The psychological component in the structure of professional competence of the teacher of the high school.[ The psychological component in the structure of professional competence of the teacher of the high school] Aktualni pytannia osvity i nauky, rr. 301-305. [in Ukrainian]

Размещено на Allbest.ru