Формування культури безпеки діяльності при викладанні безпекових дисциплін

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний технічний університет «Харківський політехнічний інститут»

ФОРМУВАННЯ КУЛЬТУРИ БЕЗПЕКИ ДІЯЛЬНОСТІ ПРИ ВИКЛАДАННІ БЕЗПЕКОВИХ ДИСЦИПЛІН

Демідова Юлія Євгенівна кандидат технічних наук, доцент

кафедри педагогіки і психології управління соціальними системами,

Мовмига Наталія Євгенівна кандидат психологічних наук,

доцент кафедри безпеки праці та навколишнього середовища

м. Харків

Анотація

викладання безпека культура праця

Сьогодні особливої актуальності набуває формування у майбутніх фахівців не тільки розуміння ролі безпеки праці та необхідності її забезпечення, але й важливості виховання та прищеплення стійких навичок безпечних прийомів праці, тобто формування культури професійної безпеки. Необхідно формувати у майбутніх фахівців розуміння особистості людини, її життя і здоров'я як найвищої цінності. Тому основними складовими системи формування культури безпеки діяльності є: професійна комплексна підготовка з питань безпеки діяльності; володіння принципами, методами та засобами забезпечення безпеки в професії та вміння знаходити обґрунтовані оптимальні рішення організаційного, управлінського та технічного характеру для кожного конкретного випадку, розуміючи сутність запропонованих рішень та їх можливих наслідків. Формування таким чином системи знань дозволить визначити зв'язки між окремими спеціальними дисциплінами та дисциплінами з безпеки діяльності

В роботі наведено дані щодо напрацювань з формування культури професійної безпеки зарубіжних та вітчизняних авторів, розглянуто підходи щодо формування культури безпеки праці при викладанні безпекових дисциплін в процесі набуття професійних знань. Розглянуто використання STEM-підходу у формуванні культури безпеки професійної діяльності майбутніх фахівців в процесі професійної підготовки. Найважливішою метою освітнього процесу у сфері безпеки є формування у майбутніх фахівців мислення, заснованого на глибокому усвідомленні принципу -- безумовності пріоритетів безпеки під час вирішення будь-яких професійних та особистісних завдань. Отже, виникає необхідність у формуванні особливого виду культури, що враховує специфіку діяльності людини в умовах досягнення меж зростання безпечного перетворення довкілля, культури безпеки діяльності.

Ключові слова: безпека професійної діяльності, культура безпеки праці, STEM-підхід, формування культури безпеки дільності, викладання безпекових дисциплін.

Annotation

Demidova Yuliia Yevhenivna PhD, Associate Professor, Department of Pedagogy and Psychology of Social Systems Management, National technical university «Kharkiv polytechnic institute», Kharkiv,

Movmyga Nataliia Yevhenivna PhD of Psychology, Associate professor, Department of Occupational and Environmental Safety, National Technical University «Kharkiv Polytechnic Institute», Kharkiv,

FORMATION OF A SAFETY CULTURE OF ACTIVITIES WHEN TEACHING SAFETY DISCIPLINES

Today, the formation of future specialists is gaining not only an understanding of the role of occupational safety and the need to ensure it, but also the importance of educating and instilling sustainable skills in safe work methods, that is, the formation of a culture of occupational safety. It is necessary to form in future specialists an understanding of the personality of a person, his life and health as the highest value. Therefore, the main components of the system of forming a culture of activity safety are: comprehensive professional training on activity safety issues; mastery of the principles, methods and means of ensuring safety in the profession and the ability to find reasonable optimal solutions of an organizational, managerial and technical nature for each specific case, understanding the essence of the proposed solutions and their possible consequences. The formation of the knowledge system in this way will allow to determine the connections between individual special disciplines and the disciplines of safety of activity

The work provides data on the development of the culture of occupational safety by foreign and domestic authors, approaches to the formation of the culture of occupational safety in the teaching of safety disciplines in the process of acquiring professional knowledge are considered. The use of the STEM approach in the formation of the safety culture of the professional activity of future specialists in the process of professional training is considered. The most important goal of the educational process in the field of security is the formation of thinking in future specialists based on a deep understanding of the principle -- the unconditionality of security priorities when solving any professional and personal tasks. Therefore, there is a need for the formation of a special type of culture that takes into account the specifics of human activity in the conditions of reaching the limits of growth, safe transformation of the environment, a culture of safety of activity.

Keywords: safety of professional activity, culture of labor safety, STEMapproach, formation of a culture of occupational safety, teaching of safety disciplines.

Постановка проблеми

Визначення ступеня розробки проблем формування культури безпеки діяльності свідчить про невідповідність наявності знань з професійної безпеки фактичним досягненням рівня безпеки. Концепції формування знань з безпеки діяльності, які стосуються стратегії подолання причин неефективності навчання з безпеки діяльності виявили, що основними недоліками є:

• ізольованість принципів навчання з безпеки діяльності від принципів виконання професійного алгоритму;

• невідповідність завдань з безпеки діяльності можливостям їх застосування;

• недостатнє фінансове забезпечення заходів з безпеки діяльності;

• невикористання систем стимулювання навчання з безпеки діяльності;

• відсутність чіткої системи відповідальності за незабезпечення вимог безпеки діяльності і незастосування заходів відповідальності;

• низький рівень трудової і виробничої дисципліни;

• недостатній рівень знань у сфері безпеки діяльності робітників і компетентності керівників у питаннях забезпечення безпеки праці;

• низька ефективність контролю за безпекою діяльності та ін.

В даний час у зв'язку з широким розвитком засобів масової інформації загальною проблемою стає те, що обсяг знань, засвоєних майбутніми фахівцями поверхово, досить великий. Це висуває особливі вимоги до змісту та організації їх пізнавальної діяльності. Тому для успішного формування професійних знань будь-якого напряму, умінь і навичок необхідно спиратися на наявні знання студентів, активізуючи їх пізнавальну діяльність. Особливо важливе значення набуває виконання цієї умови при формуванні знань в галузі професійної підготовки та формуванні культури безпеки в професії. Для професійного виконання функцій у сфері безпеки діяльності, в першу чергу набуті знання повинні бути систематизовані, мати практичну спрямованість, тобто забезпечувати особисту безпеку діяльності фахівця.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Питання виховання культури безпеки діяльності знаходять своє відображення у роботах провідних вчених, зокрема В.В. Бєгуна, В.М. Заплатинського, О.В. Кобилянського, В.О. Михайлюка, І.М. Науменка, Л. А. Сидорчук, Б.Д. Халмурадова та інших. Аналіз літературних джерел свідчить про не повне використання зв'язків між курсами та різними дисциплінами у системі знань безпеки діяльності при викладанні безпекових дисциплін. Цей негативно позначається на формування знань, умінь, навичок з культури безпеки діяльності майбутніх фахівців.

Метою статті є визначення актуальності питання формування культури професійної безпеки в контексті створення комплексної системи навчання професійній безпеці.

Виклад основного матеріалу

Для захисту людини від професійних небезпек передбачено загальну систему безпеки праці. Ця система включає комплекс засобів впливу на професію та професійну діяльність людини, спрямованих на попередження факторів травматизму.

Загальна безпека професійної діяльності забезпечується трьохрівневою системою безпеки:

1. Перший рівень - це рівень людини

Можна виділити чотири фактори, що зумовлюють здатність людини протидіяти небезпеці в професії:

1. Суто біологічний чинник, що складається з природних властивостей людини обумовлених несвідомою регуляцією. Комплекс безумовних рефлексів, якими людина несвідомо відповідає на різні небезпеки. Наприклад, у разі порушення оптимальних умов середовища в організмі людини виникають відповідні реакції, які створені задля компенсації шкідливих впливів і є пристосуванням до нових умов середовища.

2. Фактор, що визначає індивідуальні особливості психічного відображення та психічних функцій людини. Визначальною реакцією людини на небезпеку є:

* психофізіологічні якості та стан людини;

* чутливість до сигналів небезпеки;

* визначення небезпечної ситуації;

* здатності до виявлення сигналів небезпек;

* можливостях реагувати на ці сигнали;

* емоційних реакціях;

* адекватності реакції, яка залежить від індивідуальних особливостей та будови ЦНС.

3. Фактор, що випливає з досвіду людини, її навичок, знань, умінь. До цього відносять професійні якості людини, здатність до безпечного вирішення ситуації.

4. Фактор, що характеризує спрямованість людини в професії, До цього відносять мотивацію до безпеки в професії.

Людина є складною системою що самоорганізується, здатною в залежності від ситуації гнучко використовувати свої можливості для досягнення необхідного результату при мінімальному ризику. Наприклад, при невисоких біологічних якостях з протидії небезпеці, він може компенсувати це за рахунок розвитку професійних вмінь і високої мотивації до безпеки праці. І навпаки. При високих біофізіологічних та професійних якостях з протидії небезпеці через низьку мотивацію до праці людина може виявитися погано захищеним від небезпеки.

2. Професійні фактори

Професія завжди розглядається як комплексне джерело небезпеки. Серед різних видів діяльності виділяються професії підвищеної небезпеки. Розділяючи професії на категорії високої та невисокої небезпеки, слід зазначити, що нещасні випадки, як показує досвід, найчастіше виникають при роботах з невисокою небезпекою. Це пояснюється низкою причин. По-перше, до робіт з підвищеною небезпекою допускаються лише особи, які мають спеціальну підготовку з техніки безпеки. По-друге, на таких роботах використовуються досконаліші засоби захисту. По-третє, небезпечних робіт значно менше, ніж звичайних. По-четверте, висока ціна помилки під час роботи з підвищеною небезпекою обумовлює серйозніше ставлення робітника до її виконання.

3. Техніка безпеки праці

Система безпеки праці покликана вирішувати три головні завдання:

1. Знижувати рівень професійної небезпеки Передбачається, що безпека праці повинна закладатися вже в процесі проектування техніки та умов праці.

2. Сприяти підвищенню захищеності людини у праці, Для захисту людини від шкідливих професійних факторів чи зниження рівня їхнього впливу в технічні пристрої вбудовуються спеціальні механізми які виконують функції засобів захисту. До всіх засобів захисту пред'являється одна серйозна вимога: виконуючи свої захисні функції, вони не повинні створювати людині перешкоди під час виконання основного професійного алгоритму.

Тому операції з використання засобів захисту повинні органічно вписуватись у трудовий процес, а не бути «добавками» до робочих операцій.

Засоби індивідуального захисту, на відміну від стаціонарних, надаються не машинам, а безпосередньо працюючій людині. До індивідуальних засобів належать: захисні каски, захисні окуляри, захисний одяг. Причому, якщо стаціонарні засоби - це пристрої, то індивідуальні засоби повністю контактують з людиною, тією чи іншою мірою обмежуючи, а часом стискаючи її дії. Тому розробка засобів індивідуального захисту, які б охороняли робітника і не тільки не заважали, а й сприяли основному трудовому процесу, є найбільш складною психологічною та технологічною проблемою безпеки праці. Прикладом засобу індивідуального захисту, що входить у трудовий процес, можуть бути захисні окуляри з коригуючим склом. Подібні окуляри, покращуючи зір, сприяють більшій ефективності роботи та одночасно захищають очі від впливу небезпечних виробничих факторів.

3. Навчання безпечному професійному алгоритму, розробка та впровадження правил безпеки праці, навчання робітників, контроль знань та виконанням цих правил, формування культури безпеки професійної діяльності на різних рівнях виконання професійного алгоритму.

У процесі трудової діяльності робітнику доводиться дотримуватись професійних правил - відповідних обмежень, що накладаються на нього виробничим процесом. Ці обмеження робітник зазвичай приймає як об'єктивну необхідність, без дотримання якої не може бути досягнуто мети його трудової діяльності. Правила з безпеки накладають на нього свої додаткові обмеження. Там, де ці обмеження виявляються незначними або збігаються з обмеженнями виробничого процесу, вони не створюють для людини додаткових труднощів. Однак найчастіше з правилами техніки безпеки пов'язані свої додаткові обмеження, які тією чи іншою мірою ускладнюють виконання професійного алгоритму. Тому дуже важливо, щоб навчання за професією здійснювалося з урахуванням як правил виробничого процесу, так і основ безпеки в професії. Як результат цього - одночасне формування навичок виконання професійного алгоритму, засвоєння правил техніки безпеки в професії та формування культури безпеки людини.

Таким чином, система безпеки праці, впливаючи на людину, сприяє, з одного боку, підвищенню вмінь до безпечної праці, мотивації до безпечної праці, формуванню культури безпеки та, з іншого - забезпечує людину правилами, індивідуальними засобами захисту і таким чином додатково підвищує її захист. На основі взаємодії всіх трьох розглянутих підсистем (людина, професійні фактори, система безпеки праці) складається фактичний рівень безпеки людини в професійній діяльності.

Зміст освіти у вищому навчальному закладі являє собою категорію, яка обумовлена потребами суспільства, виробництва і відбивається у вимогах суспільства до системи знань, умінь і навичок, до світоглядних позицій і професійно значущих особистісних якостей фахівців [2].

Якщо загальне розуміння складових культури безпеки діяльності майбутнього фахівця передбачає наявність в її структурі культури, професійної культури та специфічних знань, умінь та навичок, що становлять безпеку здобутої професії, то в сучасних умовах важливою її складовою виступає виконання організаційно-управлінських функцій. Останнім часом в формуванні культури безпеки, особливого значення набуває соціально-технічний чинник, головна увага у якому приділяється не тільки технічним складовим професії, а людському й чиннику, тобто змісту і характеру діяльності людини, її ціннісним, соціальним і психологічним аспектам.

Проблема культури безпеки професійної діяльності на сьогодні стає однією з центральних у комплексному дослідженні складових безпеки діяльності. Її розв'язання відображає прагнення людини до безпечної праці в динамічних умовах соціуму, до уникнення ризиків та небезпек у соціальних та професійних системах, до розвитку ефективної системи безпеки праці та безперервного удосконалення навичок управління нею. Як показують останні дослідження, питання формування знань з культури безпеки професійної діяльності залишається актуальним [1]. Особливо на тлі комп'ютерізації виробництва, що є причиною зростання техногенного фактору у виникненні особливих професійних ситуацій. Слід зазначити. що в умовах реформування вищої освіти культура безпеки діяльності повинна формуватися й розвиватися у спеціально організованій навчально-педагогічній діяльності. А саме, раціональне поєднання інноваційних форм і методів навчання з традиційними, комплексне поєднання загальних та спеціальних дисциплін, вирішення організаційних, технічних, навчально-методичних питань тощо.

Зміст освіти у вищому навчальному закладі являє собою категорію, яка обумовлена потребами суспільства, виробництва і відбивається у вимогах суспільства до системи знань, умінь і навичок, до світоглядних позицій і професійно значущих особистісних якостей фахівців [1].

Сьогодні особливої актуальності набуває формування у майбутніх фахівців розуміння не тільки головних аспектів безпеки діяльності але й прищеплення стійких навичок безпечних прийомів праці, формування культури безпеки на всіх рівнях виробничого алгоритму. Важливо при цьому показати зв'язок цього напряму із загальним напрямом розв'язання професійних завдань: технічних, соціальних та економічних. У структурі професійної діяльності система безпеки праці посідає важливе місце. Вона обов'язково має бути присутня у будь-якій складовій її компонентів: соціальній, психологічній, технічний, організаційній, науковій. Тому необхідно формувати у майбутніх фахівців розуміння особистості людини, її життя і здоров'я як найвищої цінності. Таке завдання стає комплексним і повинне реалізуватися не тільки у процесі професійної підготовки при вивченні фахових дисциплін, а й при вивченні основ безпечної праці [3].

Необхідність удосконалення методик навчання з безпеки діяльності майбутніх фахівців зумовлена тим, що протягом останніх років відбулося помітне зниження припустимого рівня небезпек і шкідливих навантажень у різних промислових галузях України, тобто спостерігається переорієнтація в цінностях і оцінках сучасного суспільства, насамперед, по відношенню до людського чинника.

Однією з важливих складових культури безпеки в професії є формування знань з безпеки професійної діяльності. Формування знань повинно базуватися на наступних аспектах:

1) загальнопрофільні і спеціальні дисципліни повинні мати тісний зв'язок з елементами дисциплін з безпеки діяльності;

2) викладання спеціальних курсів з безпеки діяльності.

Досягненням питомих результатів формування знань є розробка і впровадження в процес підготовки майбутніх фахівців навчальних курсів, які забезпечать високу компетентність спеціалістів у питаннях безпеки діяльності.

Формування таким чином системи знань дозволить надати системність методам створення та підтримання безпеки праці та дозволить відокремити сутність напряму безпеки діяльності від змісту інших дисциплін і визначити зв'язки між окремими дисциплінами [2].

Треба відзначити, що кваліфіковані знання безпеки діяльності можливі тільки за умови, якщо фахівці володіють питаннями щодо нормативно-правових документів з безпеки праці, а також вільно володіють термінологією з питань безпеки діяльності і усвідомлюють сучасний стан проблем і головних завдань профілактики особливих професійних ситуацій.

Організація вивчення основ безпеки діяльності виходить із соціальної необхідності створення безпечних умов життя та діяльності людини. Отриманні знання з безпеки праці повинні мати чітку практичну спрямованість, сприяти вмінню щодо прийняття швидкого і правильного рішення стосовно ситуації та найбільш доцільного реагування на виникнення стандартних і особливо нестандартних виробничих ситуацій. Ці сучасні вимоги висувають низку цілей і завдань з формування навичок безпеки діяльності та культури безпеки при підготовці фахівців:

1) формування усвідомлення значення дисциплін з безпеки діяльності;

2) забезпечення глибоких знань нормативно-правових основ безпеки діяльності, які включають організацію і управління безпекою праці на всіх рівнях і стадіях професійного алгоритму;

3) формування знань про принципи, методи і засоби забезпечення безпеки праці та умінь знаходити обґрунтовані оптимальні рішення організаційного, управлінського і технічного характеру для кожного конкретного випадку, глибоко розуміючи сутність запропонованих рішень та їх можливих наслідків;

4) формування знань і умінь прогнозувати та оцінювати можливі економічні, соціальні та екологічні наслідки прийнятих рішень, віддаючи при цьому перевагу морально-етичним вимогам [3].

Формування культури безпеки, професійна підготовка з питань безпеки діяльності в умовах сучасності, створення та підтримання безпечних умов праці можливо при виконані наступних аспектів: всі фахівці мають достатній рівень знань, умінь, навичок з питань безпеки праці.

Важливими складовими формування культури безпеки є професійна підготовка. Професійна підготовка фахівця з питань безпеки діяльності складається з: професійної орієнтації, професійного добору, навчання безпечним прийомам праці. Професійна орієнтація являє собою систему форм, методів, заходів впливу на тих, що навчаються, працевлаштування осіб, які свідомо обрали вид трудової діяльності. Суттєвою складовою професійної орієнтації є раціональне розташування, ефективне використання кадрів з врахуванням здібностей, схильностей кожного працівника. Професійний добір - складова професійної орієнтації, що призначена виявляти професійні здатності, а саме відповідність психофізіологічним особливостям організму людини до виконання функціональних обов'язків обраного фаху. Метою формування культури безпеки діяльності є переконання працівників у необхідності виконання вимог безпеки праці, виховання свідомого відношення до заходів з поліпшення умов праці, популяризації досягнень науки та передового досвіту.

Важливою складовою культури безпеки є навчання з безпеки діяльності. Навчання здійснюється на кваліфікаційних курсах цільового призначення стовно галузі, де вивчаються сучасні прийоми, методи та засоби безпеки в професії. Технічний персонал організації підвищує рівень знань з питань безпеки діяльності на спеціальних курсах у галузевих навчальних центрах.

Формування культури безпеки діяльності являє собою важливу складову професійної підготовки. У якості засобів формування використовують лекції, бесіди, конференції. Обладнуються інформаційні стенди з безпеки діяльності, випускається експрес-інформація з нещасних випадків, професійних захворювань, конфліктних професійних ситуацій. Одним з найбільш дієвих засобів формування культури безпеки діяльності є створення науково-популярних фільмів.

Практика дає підставу стверджувати, що абсолютно безпечного виду діяльності не існує. За аксіомою про потенційну небезпеку жодна галузь професійної діяльності та оточуючого середовища не може вважатися цілком безпечними [2]. У зв'язку з цим формування знань і вмінь безпечної професійної діяльності - важливий елемент підготовки майбутніх фахівців у вищих навчальних закладах.

Необхідною умовою формування умінь і навичок професійної діяльності сучасного фахівця є навчання безпечним методам взаємодії людини та професійного середовища. Американський психолог А. Скиннер ще в 1971 році вказував, що у практичній діяльності людина спирається на дві категорії знань. Першу з них утворюють знання, отримані від викладача, більш досвідченого колеги або з інформаційних джерел, це за його визначенням, - «холодні знання». До другої категорії відносять знання, накопичені людиною в процесі власної практичній діяльності, набуті на власному досвіді та власних помилках. За Скиннером - це «гарячи знання» [3].

Для зосередження фахівця у своїй професійної діяльності на «холодних» знаннях, необхідна істотна зміна методик навчання, якими володіють і які застосовують у педагогічній практиці викладачі з урахуванням сучасних потреб суспільства та вимог до професійної компетенції фахівця. Рівень знань має бути таким, щоб у наступній професійній діяльності фахівці змогли свідомо застосовувати безпечні методи праці і здійснювали належні заходи з безпеки праці.

Формування компетенцій безпеки діяльності майбутніх фахівців має метою базуватися на наступних аспектах:

1) загальнопрофільні і спеціальні дисципліни повинні мати тісний зв'язок з елементами дисциплін з безпеки діяльності;

2) викладання спеціальних курсів з безпеки діяльності.

Досягненням питомих результатів формування знань є розробка і впровадження в процес підготовки майбутніх фахівців навчальних курсів, які забезпечать високу компетентність спеціалістів у питаннях безпеки діяльності [4].

Формування таким чином системи знань дозволить надати системність методам створення та підтримання безпеки праці та дозволить виокремити сутність напряму безпеки діяльності від змісту інших дисциплін і визначити зв'язки між окремими дисциплінами [3]. Треба відзначити, що кваліфіковані знання безпеки діяльності можливі тільки за умови, якщо фахівці володіють питаннями щодо нормативно-правових документів з безпеки праці, а також вільно володіють термінологією з питань безпеки діяльності і усвідомлюють сучасний стан проблем і головних завдань профілактики небезпечних ситуацій.

Формування культури професійної безпеки майбутніх фахівців у закладах вищої освіти, зокрема в гуманітарній галузі, базується на викладанні курсів дисциплін протягом всього періоду навчання:

1) Психологія здоров'я та безпека професійної діяльності;

2) Психологія невизначеності та ризику в професійній діяльності;

3) Психолого-педагогічні засади безпеки діяльності в освіті.

Названі блоки дисциплін спонукають викладачів безпеки діяльності для забезпечення належної якості підготовки майбутніх фахівців застосовувати нові підходи та інноваційні методики навчання. Це має сприяти скороченню періоду адаптації фахівців до умов професії та до професійних ситуацій.

Порушення системно-логічного підходу до формування компетенцій, умінь і навичок у галузі безпеки професійної діяльності призводить до поверхового вивчення студентами циклу дисциплін безпеки діяльності. І як наслідок, сьогодні молодим фахівцям досить часто доводиться безсистемно, самостійно опановувати функціями професійної безпеки діяльності безпосередньо в умовах професійного середовища. Це призводить до збільшення кількості помилково ухвалених рішень, допущених невірних дій, професійного ризику, до збільшення особливих професійних ситуацій, професійного вигоряння На жаль, це пов'язано з серйозною загрозою людському життю і здоров'ю. Катастрофічне зростання виробничого травматизму можна зупинити тільки впроваджуючи ефективні інноваційні методики навчання основам безпеки професійної діяльності.

В даний час у педагогічній науці активно реалізується тенденція STEAM підходу - одного із проривних інструментів трансформації сучасної вищої освіти через науку. STEM-підхід спрямований на розвиток особистості через формування компетентностей, природничо-наукової картини світу, світоглядних позицій і життєвих цінностей з використанням трансдисциплінарного підходу до навчання, що базується на практичному застосуванні наукових, математичних, технічних та інженерних знань і вмінь для розв'язання практичних проблем для подальшого використання їх у професійній діяльності. Здобувачі освіти вчаться гармонійно поєднувати у своїй діяльності наукову точність та творчу свободу [5].

Найважливішою метою освітнього процесу у сфері безпеки є формування у майбутніх фахівців мислення, заснованого на глибокому усвідомленні головного принципу -- безумовності пріоритетів безпеки під час вирішення будь-яких професійних та особистісних завдань. Отже, виникає необхідність у формуванні особливого виду культури, що враховує специфіку діяльності людини в умовах досягнення меж зростання безпечного перетворення довкілля, культури безпеки життєдіяльності.

На методичному рівні, стосовно розглянутої теми, ми можемо виділити основні напрямки STEAM-підхіду, що, окрім вирішення інженерних завдань, у проєктній діяльності здобувачі освіти:

- набувають соціальну компетентність (володіння способами спільної діяльності та співробітництва, прийнятими прийомами професійного спілкування); створення клімату безпеки діяльності;

- навчаються конструктивно критикувати та відстоювати свою думку;

- освоюють м'які навички - soft skills;

- вчаться генерувати ідеї в умовах невизначеності та діяти в умовах небезпеки;

- проявляють творчу активність у забезпеченні безпеки життєдіяльності (здатність до бачення проблем; нестандартність мислення; здатність до сприйняття інновацій);

- підвищують інтеграцією знань окремих аспектів забезпечення безпеки життєдіяльності у єдиний взаємопов'язаний (взаємообумовлений) комплекс;

- переносять фокус сприйняття від мислення до мислетворчості, що в сукупності сприяє не тільки підвищенню та розвитку креативних здібностей, а й формуванню досвіду прийняття нестандартних рішень у процесі професійної діяльності.

Висновки

Таким чином, підсумовуючи усе вище сказане, вважаємо, що використання STEM-підходу та особливих педагогічних умов у формування культури безпеки професійної діяльності майбутніх фахівців в процесі професійної підготовки:

• підвищує інтеграцією знань окремих аспектів забезпечення безпеки діяльності у єдиний взаємопов'язаний (взаємообумовлений) комплекс;

• посилює практико-орієнтовану спрямованість формованих умінь та навичок забезпечення безпеки діяльності;

• розвиває культурологічний кругозір студента, а також формуються різноманітні прийоми, засоби та методи в професійній діяльності;

• збільшує частину творчих форм навчання у процесі оволодіння знаннями, вміннями, навичками безпечної діяльності з метою ініціювання активності студентів;

• формує творчу спрямованість студента та досвід прийняття нестандартних рішень у процесі професійної діяльності.

Література

1. Мовмига Н.Є. Демідова Ю.Є., Максименко О.А. Ресурсне забезпечення безпеки праці на сучасних підприємствах. Theoretical foundations in research in Engineering: collective monograph / Andrushchak I. etc. International Science Group. Boston: Primedia eLaunch, 2022. 181 р. (p.144-162).

2. Демідова Ю.Є., Шахова Г.А. Формування компетенцій з безпеки професійної діяльності як важлива складова підготовки магістрів у вищих навчальних закладах. Вісник Дніпропетровського університету імені Альфреда Нобеля. Серія «Педагогіка і психологія». Педагогічні науки. Днепр, 2017. №1 (13) с. 182-187.

3. Демідова Ю.Є., Ігнатюк О.А. Необхідність вдосконалення методик формування знань щодо психології безпеки професійної діяльності у фаховій підготовці майбутніх інженерів, психологів та викладачів вищої школи. Педагогіка формування творчої особистості у вищий і загальноосвітній школах. Запоріжжя: Класичний приватний університет, 2015. Вип. №41(94).

4. Мовмига Н.Є. Психолого-педагогічні аспекти формування професійної ідентичності майбутнього фахівця з охорони праці. / Науковий журнал «Virtus». (№37). Видавництво: NGO Sobornist (Ukraine) - CPM «ASF» (Канада, Монреаль). 2019 р. С.113-119.

5. Мовмига Н.Є. Формування культури безпеки життєдіяльності студентів у процесі професійної підготовки. STEM-освіта: науково-практичні аспекти та перспективи розвитку сучасної системи освіти в умовах війни: матеріали всеукраїнського науково-педагогічного підвищення кваліфікації, 2022 року. Одеса: Видавничий дім «Гельветика», 2022. с.132-136.

References

1. Demidova YuU., Ihnatiuk O.A. (2015). Neobkhidnist vdoskonalennia metodyk formuvannia znan shchodo psykholohii bezpeky profesiinoi diialnosti u fakhovii pidhotovtsi maibutnikh inzheneriv, psykholohiv ta vykladachiv vyshchoi shkoly. [The need for Improved Methods of Forming Knowledge in Psychology Security Professional Work in the Training of Future Engineers, Psychologists and Teachers of High School]. Pedahohika formuvannia tvorchoi osobystosti u vyshchyi i zahalnoosvitnii shkolakh, 41(94), s. 524-529 [in Ukrainian].

2. Demidova Yu., Shakhova H.A. (2017). Formuvannia kompetentsii z bezpeky profesiinoi diialnosti yak vazhlyva skladova pidhotovky mahistriv u vyshchykh navchalnykh zakladakh [Formation of competences for the safety of professional activity as an important component of master's training in higher educational institutions]. Visnyk Dnipropetrovskoho universytetu imeni Alfreda Nobelia - Alfred Nobel University Journal of Philology, 1(13), s.182-187 [in Ukrainian].

3. Movmyga, NU. Demidova, JuU., Maksimenko, O.A. (2022). Resursne zabezpechennja bezpeki praci na suchasnih pidprkmstvah. Theoretical foundations in research in Engineering. Boston: Primedia eLaunch [in Ukrainian].

4. Movmyga, NU. (2019). Psykholoho-pedahohichni aspekty formuvannia profesiinoi identychnosti maibutnoho fakhivtsia z okhorony pratsi [Psychological and pedagogical aspects of formation professional identity of a future safaty professional]. Naukovyi zhurnal «Virtus» - Virtus: Scientific Journal, 37, s. 113-119. NGO Sobornist (Ukraine) - SPM «ASF» (Kanada, Monreal) [in Ukrainian].

5. Movmyga NU. (2022). Formuvannia kultury bezpeky zhyttiediialnosti studentiv u protsesi profesiinoi pidhotovky [Formation of the culture of safety of life activities of students in the process of professional training]. STEM-osvita: naukovo-praktychni aspekty ta perspektyvy rozvytku suchasnoi systemy osvity v umovakh viiny - STEM-education: scientific and practical aspects and prospects for the development of the modern education system in the conditions of war: materialy vseukrainskoho naukovo-pedahohichnoho pidvyshchennia kvalifikatsii. (рр.132-136). Odesa: Vydavnychyi dim «Helvetyka» [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru