Важливі аспекти викладання дисципліни «Мікробіологія, вірусологія та імунологія" студентам-медикам іфнму в умовах сьогодення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Івано-Франківський національний медичний університет

Важливі аспекти викладання дисципліни «Мікробіологія, вірусологія та імунологія» студентам-медикам іфнму в умовах сьогодення

Гаморак Галина Петрівна кандидат медичних наук, доцент кафедри мікробіології, вірусології та імунології

Гаморак Марта Ігорівна студентка третього курсу медичного факультету

вул. Галицька, 2, м. Івано-Франківськ

Анотація

Умови військового стану в Україні внесли свої корективи не тільки в медичну галузь, але і в освітній процес. В обставинах, що склалися в Україні у розпал повномасштабної війни та епідемії коронавірусної інфекції, більшість закладів освіти використовують сучасні інноваційні моделі, які здатні доповнити або замінити традиційні методи навчання, модифікувати їх та успішно реалізувати у навчальному процесі.

Підготовка висококваліфікованих лікарів у вищих навчальних медичних закладах вимагає постійного удосконалення загальноприйнятих та пошукових шляхів оптимізації навчального процесу. Якість технологій навчання у вищому навчальному медичному закладі безпосередньо впливає на рівень фахової підготовки лікарів.

Сучасному суспільству необхідні фахівці здатні оперативно приймати нестандартні рішення, діяти творчо. Основним засобом формування цих рис є самостійна навчально-пізнавальна діяльність студентів. Сучасний студент це особа, яка належить до нового, цифрового покоління, для якого використання мобільних засобів та інтернету для роботи і навчання є цілком природнім, але все одно дистанційне навчання потребує відповідної підготовки студентів. Перш ніж його запроваджувати, студентів треба навчити вчитись - навчити опрацьовувати літературні джерела, аналізувати їх, виділяти головне, систематизувати знання, робити висновки.

Викладачі у закладах вищої медичної освіти вже на високому рівні володіють можливостями, які надає дистанційна освіта, що дещо спрощує підготовку до занять самого науково-педагогічного працівника. Але ситуація, яка, наразі, наявна на теренах нашої держави, унеможливлює проведення практичних занять у звичайному режимі.

Процес навчання, за якого традиційні технології навчання поєднуються з інноваційними технологіями електронного, дистанційного та мобільного навчання називають змішаним навчанням.

Ключові слова: дистанційне навчання, змішане навчання, мікробіологія, вірусологія та імунологія, студенти-медики, освіта, модульний контроль, тестовий контроль.

Abstract

Hamorak Halyna Petrivna Candidate of Medical Sciences, Associate Professor, Associate Professor at the Department of Microbiology, Virology and Immunology, Ivano-Frankivsk National Medical University, Halytska St., 2, Ivano-Frankivsk

Hamorak Marta Ihorivna Student of the third year of Studying of Medical Department, Ivano-Frankivsk National Medical University, Halytska St., 2, Ivano-Frankivs

IMPORTANT ASPECTS OF TEACHING THE DISCIPLINE “MICROBIOLOGY, VIROLOGY AND IMMUNOLOGY” TO MEDICAL STUDENTS OF IFNMU IN THE PRESENT CONDITIONS

The conditions of martial law in Ukraine have made their adjustments not only in the medical fields, but also in the educational process. In the circumstances that have developed in Ukraine in the midst of a full-scale war and the epidemic of coronavirus infection, most educational institutions use modern innovative models that can complement or replace traditional teaching methods, modify them and successfully implement them in the educational process.

Training of highly qualified doctors in higher educational medical institutions requires constant improvement of generally accepted and search ways to optimize the educational process. The quality of teaching technologies in a higher educational medical institution directly affects the level of professional training of doctors.

Modern society needs specialists who are able to quickly make non-standard decisions and act creatively. The main means of forming these features is independent educational and cognitive activity of students. The modern student is a person belonging to the new, digital generation, for whom the use of mobile devices and the Internet for work and study is quite natural, but still distance learning requires appropriate training of students. Before introducing it, students must be taught to learn - to learn how to process literary sources, analyze them, highlight the main thing, systematize knowledge, draw conclusions.

Teachers in higher medical educational institutions already have a high level of possibilities provided by distance education, which somewhat simplifies the preparation for the classes of the scientific and pedagogical worker. But the situation that currently exists in our country makes it impossible to conduct practical classes in the usual mode.

The learning process in which traditional learning technologies are combined with innovative technologies of electronic, distance and mobile learning is called blended learning.

Keywords: distance learning, blended learning, microbiology, virology and immunology, medical students, education, module control, test control.

Вступ

Постановка проблеми. Сьогодні не можливо не усвідомлювати та не визнавати того факту, що високий професійний рівень випускників вітчизняних закладів вищої медичної освіти сприяє задоволенню потреб суспільства у ракурсі надання ними виключно якісних медичних послуг, первинної медичної допомоги населенню. Задля забезпечення країни висококваліфікованими медичними працівниками, необхідно пройти довгий шлях із виявлення та пошуку можливостей розв'язання різних супутніх проблем, починаючи від організації освітнього процесу в медичних закладах вищої освіти і закінчуючи необхідністю удосконалення та реформування системи підготовки медичних працівників різного профілю, відповідно до міжнародних вимог оцінювання якості підготовки фахівця на основі сформованості професійної компетентності майбутніх лікарів, що зумовлює необхідність сформувати міжнародну професійну компетентність кожного випускника медичного закладу вищої освіти, сутність якої відбита в полікомпонентності.

Бурхливий розвиток медичної науки показав важливість і фундаментальне значення мікробіології у підготовці майбутніх медичних працівників.

Метою вивчення дисципліни є максимальна орієнтація студента на формування знань, умінь та навичок з дисципліни, необхідних для фахової діяльності, більш глибоке розуміння та усвідомлення важливості проведення профілактики, діагностики та лікування інфекційних захворювань

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналізу особливостей дистанційного навчання у медичних закладах за умови пандемії коронавірусної хвороби та війни, проблемам адаптації студентів до дистанційного та змішаного типу навчання, присвячені роботи таких учених, як: Безкоровайна І.М., Ряднова В.В., Стебловська І.С., Губарь А.О., Бачурін Г.В., Бичко М.В., Стеценко С.А., Щедріна М.М., Дідух М. М. У своїх працях науковці розкривають сутність поняття дистанційне навчання, його перспективи та переваги, визначають особливості інформаційних та комунікаційних педагогічних технологій. Загалом аналіз літературних джерел показав недостатню вивченість питання - дистанційного викладання дисципліни мікробіологія, вірусологія та імунологія у вищому медичному навчальному закладі.

Мета статті - проаналізувати особливості дистанційної форми викладання дисципліни «Мікробіологія, вірусологія та імунологія» у студентів ІІ та ІІІ курсу медичного факультету ІФНМУ.

Виклад основного матеріалу

У програмі дисципліни “Мікробіологія, вірусологія та імунологія” особливу увагу приділено практичним навичкам, які необхідні майбутнім спеціалістам у їхній роботі: визначення методу діагностики, взяття матеріалу від хворого та транспортування його до лабораторії для дослідження, посів матеріалу на живильні середовища, дотримання техніки безпеки під час роботи зі збудниками інфекційних хвороб.

Програма дисципліни складається з двох розділів -- загальної і спеціальної. Під час вивчення загальної мікробіології велика увага приділяється морфології та фізіології мікроорганізмів. У темі “Мікроби та навколишнє середовище” вивчається вплив різних факторів навколишнього середовища на мікроорганізми, а також протимікробні заходи, які широко використовують у медицині. навчальний медичний дистанційний

У розділі “Генетика і мінливість мікроорганізмів. Бактеріофаги. Антибіотики” висвітлено роль сучасної біотехнології та генної інженерії у виготовленні профілактичних, лікарських і діагностичних препаратів. Приділено увагу сучасним мікроскопічним, бактеріологічним, вірусологічним, серологічним, імунологічним, алергійним та біологічним методам дослідження, висвітлено їх пріоритетне та конкретне використання в лабораторній практиці.

У темі “Вчення про інфекцію” розглянуто різні типи взаємовідносин, що складаються між патогенними мікроорганізмами і організмом людини, механізми та шляхи зараження, періоди й форми інфекційних захворювань.

Значну увагу приділено вивченню значення умовно-патогенних мікроорганізмів у розвитку різноманітної патології людини. Останніми роками значного поширення набули внутрішньолікарняні інфекції. Глибоке вивчення розділу “Вчення про імунітет”, надає розуміння механізмів та закономірностей імунної системи, знання видів імунітету і механізмів розвитку алергій.

Вивчення розділу “Спеціальна мікробіологія”, рекомендуємо розпочати із загальної характеристики групи патогенних мікроорганізмів, а потім приступити до найхарактерніших особливостей збудників. Знання основних біологічних властивостей збудників, їх стійкості у навколишньому середовищі, чутливості до дезінфекційних засобів та хіміотерапевтичних препаратів дадуть можливість медичному працівникові кваліфіковано надавати допомогу пацієнтам, правильно здійснювати елементи догляду.

Засвоївши дисципліну “Мікробіологія”, студенти отримують необхідні знання для подальшого вивчення генетики, епідеміології, інфекційних хворіб та інших клінічних дисциплін.

Викладання має проводитися на рівні сучасних досягнень у відповідній галузі медицини, із застосуванням новітніх інформаційних технологій, з позицій вчення про цілісність організму, про вплив навколишнього середовища на організм людини, приділяючи увагу екологічному вихованню студентів.

Видами навчальних знань згідно з навчальним планом є лекції, практичні заняття та самостійна робота студентів.

Теми лекційного курсу розкривають проблемні питання відповідних розділів мікробіології.

Практичні заняття за методикою їх організації є лабораторними, бо передбачають дослідження студентами морфології та структури бактерій, постановку серологічних реакцій, експерименти на культурах клітин, тваринах та курячих ембріонах, або на підставі дослідів, записаних у відеофільмах, кінофільмах, поданих у комп'ютерних програмах та інших навчальних технологій, вирішення ситуаційних задач (лабораторна діагностика інфекційних хворіб, оцінка показників імунітету, санітарно-мікробіологічна оцінка стану навколишнього середовища та ін.), що мають експериментальне, клініко-діагностичне або санітарно-гігієнічне спрямування.

Рекомендується студентам на практичних заняттях коротко записувати протоколи проведених досліджень, де зазначати мету дослідження, назву методу, хід роботи, результати дослідження та висновки.

Кафедра мікробіології, вірусології та імунології має право вносити зміни до навчальної програми залежно від організаційних і технічних можливостей, напрямків наукових досліджень, екологічних особливостей регіону, але має виконати в цілому обсяг вимог з дисципліни згідно з кінцевими ОКХ і ОПП за фахом підготовки та навчальними планами.

Поточна навчальна діяльність студентів контролюється на практичних заняттях у відповідності з конкретними цілями. Рекомендується застосовувати такі засоби діагностики рівня підготовки студентів: тестування, письмова або усна відповідь на контрольні питання, розв'язування ситуаційних задач, проведення лабораторних досліджень і трактування та оцінка їх результатів, контроль практичних навичок.

Підсумковий контроль засвоєння модулів здійснюється по їх завершенню. Оцінка успішності студента з дисципліни є рейтинговою і виставляється за багатобальною шкалою як середня арифметична оцінка засвоєння відповідних модулів і має визначення за системою ECTS та шкалою, прийнятою в Україні.

Предметом вивчення навчальної дисципліни є властивості патогенних представників світу мікробів, їх взаємодія з організмом людини, механізми розвитку інфекційних захворювань, методи їх діагностики, специфічної профілактики та лікування.

Згідно з вимогами стандарту дисципліна забезпечує набуття студентами компетентності. Здатність розв'язувати типові та складні спеціалізовані задачі та практичні проблеми у професійній діяльності у галузі охорони здоров'я, або у процесі навчання, що передбачає проведення мікробіологічних досліджень та здійснення інновацій та характеризується комплексністю та невизначеністю умов та вимог. Здатність застосовувати знання в практичних ситуаціях. Здатність до здійснення саморегуляції, ведення здорового способу життя, здатність до адаптації та дії в новій ситуації. Здатність до вибору стратегії спілкування; здатність працювати в команді; навички міжособистісної взаємодії. Навички використання інформаційних і комунікаційних технологій. Здатність до абстрактного мислення, аналізу та синтезу, здатність вчитися і бути сучасно навченим. Визначеність і наполегливість щодо поставлених завдань і взятих обов'язків. Здатність діяти соціально відповідально та з громадською свідомістю. Прагнення до збереження навколишнього середовища. Універсальні компетентності, що не залежать від предметної області, але важливі для успішної подальшої професійної та соціальної діяльності здобувача в різних галузях та для його особистісного розвитку. Здатність до оцінювання результатів лабораторних та інструментальних досліджень. Здатність до проведення санітарно-гігієнічних та профілактичних заходів. Здатність до планування профілактичних та протиепідемічних заходів щодо інфекційних хворіб. Здатність до обробки державної, соціальної, економічної та медичної інформації. Здатність до оцінки впливу соціально-економічних та біологічних детермінант на стан здоров'я індивідуума, сім'ї, популяції. Здатність застосовувати науково-обґрунтовані психологічні прийоми ефективної роботи з колегами, медичним персоналом, пацієнтами та їхніми родичами, готовність до взаємодії з іншими людьми. Обізнаність індивіда в галузі культури інших народів.

Поточний контроль здійснюється у ході вивчення конкретної теми для визначення рівня сформованості окремої навички або вміння, якості засвоєння певної порції навчального матеріалу шляхом спостереження за навчально- пізнавальною діяльністю студентів на заняттях, усного опитування, письмового контролю знань і умінь за допомогою письмових робіт (письмові відповіді на питання, реферати, вирішення ситуативних задач тощо) та тестового контролю з використанням набору стандартизованих завдань.

Рубіжний контроль передбачає підсумок балів, отриманих під час поточного контролю.

Підсумковий контроль передбачає підсумок результатів поточного контролю, підсумкового модульного контролю.

Максимальна кількість балів, що присвоюється студентам при засвоєнні кожного модулю (залікового кредиту) - 200, в тому числі за поточну навчальну діяльність - 120 балів (60%), за результатами модульного підсумкового контролю - 80 балів (40%).

Поточний контроль здійснюється на кожному практичному занятті відповідно конкретним цілям з кожної теми. При оцінюванні навчальної діяльності студентів необхідно надавати перевагу стандартизованим методам контролю: тестуванню, структурованим письмовим роботам, структурованому за процедурою контролю практичних навичок в умовах, що наближені до реальних.

Оцінювання поточної навчальної діяльності. Вага кожної теми в межах одного модуля має бути однаковою, але може бути різною для різних модулів однієї дисципліни і визначається кількістю тем в модулі.

При засвоєнні кожної теми модуля за поточну навчальну діяльність студенту виставляються оцінки, які потім конвертуються у бали в залежності від кількості тем у модулі після завершення практичних занять та лекцій.

Мікробіологія, як навчальна дисципліна є однією з найважливіших дисциплін у системі вищої медичної освіти. Це базова медико-біологічна дисципліна, що є обов'язковою у фундаментальній підготовці з усіх медичних спеціальностей. Вона закладає студентам фундамент для подальшого засвоєння ними знань із молекулярної біології, генетики, фізіології, фармакології, загальної гігієни, інфекції, епідеміології та всіх клінічних дисциплін, що передбачає інтеграцію викладання з цими дисциплінами та формування умінь застосовувати знання з мікробіології для правильної діагностики та профілактики інфекційних хворіб.

Завдання медичної мікробіології полягає у вивченні біологічних властивостей патогенних та непатогенних мікроорганізмів, закономірностей їх взаємодії з макроорганізмом, популяцією людей і зовнішнім середовищем; розробка та використання методів мікробіологічної діагностики, етіотропної терапії та специфічної профілактики інфекційних хворіб, розробці методів мікробіологічного дослідження: мікроскопія, фарбування, культивування, виділення чистих культур, імунологічні методи, моделювання на тваринах, вірусологічні методи, біотехнологічні та генно-інженерні.

Невід'ємною частиною медичної мікробіології є використання мікробів для одержання імунобіологічних, хіміотерапевтичних лікарських засобів і біотехнологічних процесів.

Важливий зв'язок медичної мікробіології є з практичною діяльністю лікаря. Він допомагає налагодити правильні принципи організації мікробіологічної служби, впровадити їх у заклади мікробіологічного профілю.

Основний об'єкт вивчення мікробіології є мікроби. На сьогодні відомі доклітинні і клітинні форми мікробів та інфекційних агентів: пріони, віроїди, віруси, бактерії, спірохети, рикетсії, хламідії, мікоплазми, актиноміцети, гриби, та найпростіші. Спільними з вищими тваринами і рослинами є такі ознаки мікробів: самоорганізація, самовідтворення, саморегуляція, онтогенетичний і філогенетичний розвиток. Поряд із спільними ознаками є важливий ряд відмінних ознак, які визначають їх специфічність . Особливості мікроорганізмів як живих істот наступні - мікроскопічні розміри, порівняно проста організація, велика швидкість розмноження, виняткова біохімічна активність, пластичність і пристосовуваність, повсюдне поширення в біосфері, можливість патогенних властивостей.

Важливе значення у дисципліні належить оволодінням практичними навичками, що забезпечується проведенням практичних занять у спеціалізованих навчальних лабораторіях з обладнаними для бактеріологічних досліджень робочими місцями з газифікацією, водопостачанням, додатковим електричним освітленням, мікроскопами, наборами лабораторного посуду, реактивів, барвників. Навчальний процес забезпечується необхідними для вивчення кожної теми поживними середовищами, музейними мікробними культурами, демонстраційним матеріалом.

Дистанційне навчання - це форма організації освітнього процесу, учасники якого віддалені одне від одного і взаємодіють за допомогою сучасних цифрових технологій. Дистанційне навчання вирізняється за певними варіантами та може бути як синхронним (лекція, відеоконференція), так і асинхронним (чати, форуми) залежно від поставлених завдань, мети, відносно подання інформаційних матеріалів.

В період дистанційного навчання викладачі кафедри використовували методики та напрацювання, які були раніше розроблені та апробовані колективом. Так, зокрема, на сайті університету представлено комплекс тестових завдань, перелік питань для усної частини складання підсумкових модульних контролів, а також мультимедійні матеріали для практичних занять.

Проведення занять з інтерактивними методиками викладання сприяє засвоєнню теоретичних знань, оволодінню практичними навичками, формуванню позитивної мотивації до майбутньої професійної діяльності.

Дистанційне навчання, насамперед, передбачає певну форму навчання з використанням персональних комп'ютерних і телекомунікаційних технологій, електронних підручників, які забезпечують інтерактивну взаємодію викладачів та студентів на різних етапах навчання і самостійну роботу з матеріалами інформаційної мережі.

В теперішній час ми маємо можливість запровадити змішану або гібридну форму навчання студентів-медиків (поєднання онлайн-навчання, традиційного та самостійного навчання), яка дозволяє більш активне спілкування викладача і студента, надає змогу урізноманітнити проведення як лекційних, так і практичних занять, а особливо опановувати практичні навички, компетентності кожної обов'язкової компоненти освітньо- професійної програми з певним рівнем оволодіння.

Змішане навчання - це організація освітнього процесу, що поєднує застосування технологій дистанційного навчання на очній формі. Змішане навчання можливо здійснювати за декількома варіантами різних моделей, а саме, ротаційна модель (он-лайн, оф-лайн навчання)

Впровадження інтерактивних технологій під час підготовки майбутніх лікарів сприяє ефективності оволодіння професійними навичками та вміннями. Студенти набувають досвід командної роботи, культури спілкування і колегіальності, навчаються аргументувати свою точку зору та прислухатись до інших у процесі пошуку оптимального вирішення проблеми. Технології інтерактивного навчання дозволяють оптимізувати підготовку майбутніх фахівців загальної практики - сімейної медицини на додипломному рівні для відпрацювання вміння приймати ефективні професійні лікарські та управлінські рішення.

Висновки

Впровадження змішаного та онлайн-навчання в системі медичної освіти полягає в розширенні та підвищенні рівня знань здобувачів освіти. Дистанційне навчання стає сьогодні вагомою складовою системи вищої школи. Он-лайн форма навчання в медичній галузі потребує від здобувача освіти - майбутнього лікаря, високого рівня професійної та пізнавальної мотивації, самоконтролю та самодисципліни. Форми організації навчального процесу, необхідність набуття нових навичок та компетенцій сприяють активізації пізнавальної діяльності та позитивно впливають на динаміку навчального процесу. Умови воєнного стану в нашій країні дестабілізують всі галузі життя, освітній процес зокрема. У цей нелегкий час здобувачам освіти складно адаптуватися до такого способу навчання майбутній медичній професії, здобувати знання, і особливо практичні навички на високому рівні. У зв'язку з цим здобувачам освіти слід надавати не тільки освітню, але й психолого-педагогічну підтримку.

Література

1. Кучин Ю.Л., Лимар Л.В. Основні принципи організації дистанційного навчання медиків. Медична освіта. 2022. № 1. с. 30-37.

2. Дундюк В.О. Дистанційне навчання у системі сучасної освіти. «Сучасні цифрові технології та інноваційні методики навчання: досвід, тенденції, перспективи», (Тернопіль 11-12 листопада). - Тернопіль, 2021. № 8. с 129-130.

3. Гринь О.О., Цисар Ю.В. Особливості дистанційного навчання в медичному університеті за умов пандемії Covid-19. Медичний форум. 2021. №24. с. 19-22.

4. Яремина І.В., Головчанська-Пушкар С.Є., Дерезюк А.В., Байдюк І.А. Сучасні переваги, недоліки та перспективи розвитку освіти в умовах дистанційного навчання у закладах вищої медичної освіти. Український журнал медицини, біології та спорту. 2021. Т.6, № 6(34). с. 224-229.

5. Живцова Л.І. Дистанційне навчання з використанням сучасних інформаційних технологій. Український журнал будівництва та архітектури. 2022. № 2(008). С. 29-36.

6. Багрій К.Л. Особливості дистанційного навчання у вищій освіті в умовах пандемії COVID-19 // Методика викладання у вищій школі. 2021. Вип. 1 (81). с. 129-144.

7. Потоцька І.С., Рибінська В.А., Мацько Н.Г., Савенко А.А. Особистісне ставлення студентів медичного навчального закладу до дистанційного навчання. Norwegian Journal of development of the International Science. 2021. № 65. с. 51-57.

8. Саєнко М.С., Лобач Н.В., Ісичко Л.В. Проблеми впровадження дистанційного навчання у закладах вищої медичної освіти в умовах карантину. Науковий часопис НПУ імені М. П. Драгоманова. Серія 5. Педагогічні науки: реалії та перспективи. 2021. Т. 2, Вип.79. с. 98-102.

References

1. Kuchyn Yu.L., & Lymar L.V. (2022) Osnovni pryntsypy orhanizatsii dystantsiinoho navchannia medykiv [Basic principles of the organization of distance education of doctors]. Medychna osvita - Medical education, 1, 30-37 [in Ukrainian].

2. Dundyuk V.O. (2021) Dystantsiine navchannia u systemi suchasnoi osvity [Distance learning in the system of modern education]. «Suchasni tsyfrovi tekhnolohii ta innovatsiini metodyky navchannia: dosvid, tendentsii, perspektyvy» - "Modern digital technologies and innovative teaching methods: experience, trends, prospects". (pp. 129-130). Ternopil [in Ukrainian].

3. Hryn O.O., & Tsysar Yu.V. (2021) Osoblyvosti dystantsiinoho navchannia v medychnomu universyteti za umov pandemii Covid-19 [Peculiarities of distance learning at a medical university under the conditions of the Covid-19 pandemic]. Medychnyi forum - Medical forum, 24, 19-22 [in Ukrainian].

4. Yaremina I.V., Golovchanska-Pushkar S.E., Derezyuk A.V., & Baidyuk I.A. (2021) Suchasni perevahy, nedoliky ta perspektyvy rozvytku osvity v umovakh dystantsiinoho navchannia u zakladakh vyshchoi medychnoi osvity [Modern advantages, disadvantages and prospects for the development of education in the conditions of distance learning in institutions of higher medical education]. Ukrainskyi zhurnal medytsyny, biolohii ta sportu - Ukrainian Journal of Medicine, Biology and Sports, 6, 224-229 [in Ukrainian].

5. Zhivtsova L.I. (2022) Dystantsiine navchannia z vykorystanniam suchasnykh informatsiinykh tekhnolohii [Distance learning using modern information technologies]. Ukrainskyi zhurnal budivnytstva ta arkhitektury - Ukrainian Journal of Construction and Architecture, 2, 29-36 [in Ukrainian].

6. Bagriy K.L. (2021). Osoblyvosti dystantsiinoho navchannia u vyshchii osviti v umovakh pandemii COVID-19 [Peculiarities of distance learning in higher education in the conditions of the COVID-19 pandemic]. Metodyka vykladannia u vyshchii shkoli - Teaching methodology in higher education, 81, 129-144 [in Ukrainian].

7. Pototska I.S., Rybinska V.A., Matsko N.G., & Savenko A.A. (2021) Osobystisne stavlennia studentiv medychnoho navchalnoho zakladu do dystantsiinoho navchannia [Personal attitude of medical school students to distance learning]. Norwegian Journal of development of the International Science, 65,51-57 [in Ukrainian].

8. Sayenko M.S., Lobach N.V., & Isychko L.V. (2021) Problemy vprovadzhennia dystantsiinoho navchannia u zakladakh vyshchoi medychnoi osvity v umovakh karantynu. [Problems of implementing distance learning in institutions of higher medical education in quarantine conditions]. Naukovyi chasopys NPU imeni M. P. Drahomanova. Seriia 5. Pedahohichni nauky: realii ta perspektyvy. - Scientific journal of the M.P. Drahomanov NPU. Series 5. Pedagogical sciences: realities and prospects, 79, 98-102 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru