Дослідження мотивації до вивчення іноземної мови у курсантів вищих військових навчальних закладів (військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти)

Постановка проблеми

Роль комунікації в сучасному світі складно переоцінити. Засилля інформації та надмір потоків, що її продукують, вимагають від особистості вміння якісно фільтрувати та перетворювати інформацію відповідно до особистісних та професійних потреб. Окрім того, від комунікативних навичок залежить вміння та якість самопозиціонування, створення власного комунікативного іміджу, що визначально для потенціалу самореалізації в особистісно-життєвих та професійних парадигмах сучасного соціуму. Необхідність таргетованого володіння спектром навичок, умінь, знань для успішної самореалізації та якісного, в ідеалі - творчого виконання професійних обов'язків зумовили домінанту компетентнісного підходу до вищої освіти в межах фахової підготовки здобувачів [1].

Методологічні аспекти вивчення іноземної мови в ЗВО мають певні особливості залежно від спеціальностей здобувачів. Основним акцентом є змістова організація професійного мовлення, його лексичне наповнення, що суттєво специфікується, коли йдеться про виражені фахові детермінанти. У середовищі здобувачів вищої освіти компетентнісне оволодіння іноземною мовою за професійним спрямуванням є основним завданням вивчення курсу іноземної мови.

Не дивно, що серед домінантних мов світу беззаперечно панівну позицію займає англійська мова, якою, за найновішими статистичними даними, розмовляє понад 1,1 млрд людей, або приблизно 15 % населення світу [2]. Пріоритетність і власне статус англійської мови як офіційної мови міжнаціонального спілкування послідовно закріплюється багатьма державами світу на рівні нормативно-регуляторних документів. Зокрема, Концепцією розвитку англійської мови в університетах, розробленою та схваленою на засіданні Колегії МОН у липні 2019 р., передбачено, що рівень володіння англійською на рівні В1 до 2023 р. стане обов'язковою умовою вступу на бакалаврат [3]. Це означає, що кожен абітурієнт попередньо повинен буде пройти обов'язковий "скринінговий" тест з англійської мови (напр., у формі ЗНО чи стандартизованих іноземних тестів) з метою встановлення рівня володіння іноземною мовою. Це дещо вирівняє наявний стан щодо значних коливань у рівні володіння англійською мовою курсантів, що особливо помітно на першому курсі навчання в ЗВО. Наразі зростає роль мотиваційних заходів щодо стимулювання вивчення професійно орієнтованої іноземної мови здобувачами освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавр, зокрема, серед немовних спеціальностей ВВНЗ та ВНП ЗВО, чому присвячено поточну наукову розвідку.

Унаслідок виняткового статусу професії військового, надто в період активних дій щодо протидії зовнішній агресії та часу військово-політичного самовизначення України як держави, вивчення іноземної мови військовими фахівцями стає питанням державної ваги. Це підтверджується спеціальними директивно-нормативними документами, що регламентують деякі аспекти щодо вивчення англійської мови курсантами немовних спеціальностей. Органом, який відповідає за реалізацію цих програмових документів, є Департамент військової освіти і науки Міністерства оборони України. Зокрема, у серпні 2019 р. було регламентовано "Основні засади мовної підготовки особового складу у системі Міністерства оборони України" [4]. Засади розроблені на основі попереднього висновку про те, що концептуальні аспекти мовної підготовки особового складу Міноборони України потребують корегування через невідповідність наявного стану щодо набуття військовими цільових рівнів оволодіння іноземними мовами. Знову-таки, базовим чинником, котрий зумовив загострення необхідності переглянути політику щодо оволодіння іноземними мовами військових, є перспектива імплементації євроатлантичних стандартів та посилення інтеграційних відносин з країнами-членами та партнерами НАТО.

У березні 2021 р. Міністерством оборони України схвалено Дорожню карту вдосконалення мовної підготовки у ЗС України на 2021-2025 роки. Зазначено, що після того, як Україна приєдналася до Програми НАТО з розширених можливостей, ще більше актуалізувалася і без того нагальна проблема підвищити ефективність функціонування сталої системи мовної підготовки, що спрямовано на забезпечення належного рівня володіння іноземною мовою серед особового складу ЗСУ. Зазначено, що належний рівень володіння саме англійською мовою є чинником, який дає змогу досягти взаємної сумісності з НАТО. Стратегічна мета полягає в тому, аби забезпечити інтенсивне збільшення кількості військових ЗСУ, котрі володіють англійською мовою на функціональному рівні відповідно до спеціального мовного стандарту НАТО STANAG 6001 [5]. У дорожній карті безпосередньо прописано, що досягнення ефективної іншомовної підготовленості військових можливе через забезпечення сформованості стійкої позитивної внутрішньої мотивації особового складу ЗСУ. Активізація навчально-пізнавальної діяльності визначається важливим методом такої цільової політики уряду. Самоосвіта, лідерство, самовдосконалення, інтеракція - це ті фундаментальні концепти дорожньої карти, що окреслені як базові шляхи активізації інтересу до іноземної мови, а також і підвищення ефективності освітньої діяльності військових щодо опанування англійською мовою.

Компетентнісний підхід до всієї системи освітньої вертикалі і зокрема до занять з опанування іноземної мови курсантами немовних спеціальностей визначив сучасні домінанти організації навчального простору майбутніх військових експертів з метою набуття ними іншомовних комунікативних компетенцій. Принциповими в означеному ракурсі є позиції, що: (1) компетенцій не можна навчити, натомість їх можна розвинути [6, с. 57-81; 7, с. 95-110]; (2) підходи до викладання та навчання організовуються як орієнтовані на особистість здобувача (англ. learner-centred); (3) метою навчального середовища є фасилітація розвитку іншомовних компетенцій, відповідальність за які та ініціативу й контроль з розвитку яких несуть і створюють насамперед самі здобувачі [8, с. 752-757]. Роль університету, отже, у контексті компетентнісного підходу трансформується на кшталт наукового співтовариства (англ. learning academia), що означає фундаментальний перехід від викладання до навчання. У цьому контексті зростає значення активної та свідомо мотивованої навчальної діяльності здобувача.

Отже, власне глобалізований простір сучасності, домінантна роль англійської як мови глобальної комунікації, стратегічний напрям державної політики, артикульований відповідними регуляторними кроками Міністерства оборони України, а також компетентнісний підхід до вищої освіти, визначили поняттєво-змістову організацію поточної розвідки щодо дослідження мотиваційних аспектів вивчення іноземної (англійської) мови курсантами немовних спеціальностей ВВНЗ та ВНП ЗВО.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Щодо артикуляції проблеми підвищення мотивації до вивчення іноземної мови в курсантів немовних спеціальностей ЗВО опираємося на позиції таких українських і зарубіжних вчених, як: Т. Брик та Н. Лєбошина [9], Л. Захарова та П. Черник [10], В. Галкіна [11; 12], В. Крикун [13], А. Аль-Кахтані [14; 15], С. Ардавані, П. Х. Дюрант [1б], К. Фарр [17], Джодаєм, А. Зафарганді, М. Тоусом [18], Л. Вен-Юнь [19] та ін.

Учені доказово підтверджують, що на вивчення іноземної мови військовими впливають подекуди досить несподівані чинники. Наприклад, А. Аль-Кахтані [11, с. 163-172], досліджуючи мотивацію до вивчення мови військовими курсантами Саудівської Аравії, виокремлює навіть релігійний інтерес, що може виступати мотиваційним фактором для курсантів досліджуваної категорії. Факторний аналіз, проведений Х. Джодаєм та ін.[18, с. 325], (респондентами виступали іранські курсанти військових спеціальностей), показав, що в механізмі мотивації вивчати іноземну мову визначальними є інтегративність, організаційний вплив, а також страх. За допомогою описово-статистичних методів виявлено, що повсякденний спосіб життя майбутніх офіцерів несприятливий для опанування іноземної, а навпаки, знижує вмотивованість здобувачів. Натомість розвідка К. Фарр (на прикладі шведських курсантів) актуалізувала досить суперечливу, проте беззаперечно правдиву ситуацію: незважаючи на високий рівень мотивації офіцерів, їхня готовність докладати зусиль для вивчення іноземної відносно низькою. Через це викладачі іноземної мови, на думку К. Фарр, повинні зосередитися на мотиваційній практиці викладання [17, с. 391-413]. Загалом помічено, що велику роль відіграють інструментальні засоби підвищення мотивації (т. зв. instrumental motivation). Вони стосуються практичних чи прагматичних причин вивчати іноземну мову. Наприклад, виконання чітких мовних нормативів, отримання грошової винагороди (перспектива мати більший престиж у професійному плані; вища стипендія, конкурсні винагороди тощо) [19, с. 1-4].

Специфічним чинником вивчення іноземної мови в середовищі майбутніх військових фахівців є політичний контекст: покращення політичної ситуації в країні, унормованість та перспективність геополітичного дискурсу збільшує бажання курсантів розвивати свою англійську, щоб покращити кар'єрні перспективи, бути визнаними членами спершу міжнародного співтовариства та сприяти розвитку своєї країни [16, с. 35-48].

Т. Брик та Н. Лєбошина обґрунтовують тезу, що ефективними способами підвищення мотивації вивчати іноземну мову є прийоми проблемного навчання, які розглядаються як стимул мисленнєвої активності майбутніх офіцерів [9, с. 25-29]. Зокрема, розглянуто потенціал комунікативних ігор під час вивчення іноземної мови. Особливо наголошено на можливостях гри як методу забезпечувати підвищення мотивації безпосередньо через мовну практику. Акцентують на важливості домінування свідомих підходів до навчальної діяльності також Л. Захарова та П. Черник [10, с. 350-359].

Визнаною щодо окреслення питань мотивації з вивчення іноземної мови є концепція, яку запропонував З. Дорні [20; 21], яка полягає в навчальній мотивації, отриману в результаті факторного аналізу. Зокрема, у межах цієї концепції виділено 7 базових компонентів: 1) інтегративність (Integrativeness); 2) інструментальність (Instrumentality); 3) значущість спільноти носіїв мови, що вивчається (Vitality of the L2 Community); 4) ставлення до носіїв мови, що вивчається (Attitudes toward the L2 Speakers / Community); 5) культурний інтерес (Cultural Interest); 6) лінгвістична впевненість (Linguistic Self-Confidence); 7) оточення (Milieu) [18]. Усі вони взяті до уваги та доопрацьовані, поглиблені в розробленому Р. Ґарднером тестувальнику [22]. мотивація іноземний мова курсант

Мета статті полягає в дослідженні наявного стану мотивації до вивчення іноземної мови у курсантів немовних спеціальностей ЗВО та розробці плану-проспекту задля подальшого контрольно-формувального впливу на позитивні мотиваційні установки майбутніх військових фахівців у процесі вивчення ними іноземної (англійської) мови для досягнення достатнього рівня компетентнісного оволодіння нею (з орієнтацією на функціональний рівень оволодіння іноземною мовою відповідно до мовних стандартів НАТО STANAG 6001). Оскільки загальна мета дослідження комплексна й така, що реалізується радше у більш далекій, аніж близькій (негайній) перспективі, вимагає продуманого формувально-коригувального впливу на психолого-педагогічні передумови діяльності курсантів та має ряд чинників, які впливають на мотиваційні механізми навчання, складність реалізації мети вимагає планомірного й поетапного підходу з проєктувально-прогностичними цілями на кожен наступний етап та можливими корекціями в процесі імплементації кожного з них. З огляду на це представлена стаття відображає лише перший етап дослідження (констатувальний експеримент, теоретико-узагальнювальний аналіз та планування й визначення наступних кроків у плані-проспекті). Результати подальших напрацювань будуть представлені в наступних авторських публікаціях із зазначеної теми.

У процесі підготовки та реалізації дослідження було використано такі методи, як:

• аналіз вітчизняних директивних документів у сфері мовної підготовки військовослужбовців;

• опрацювання актуальної наукової літератури з теми;

• тестування закритого типу за методикою AMTB Р. Ґарднера та саморефлексивне есе для визначення кількісного рівня мотивації в межах групи респондентів із середовища здобувачів немовних спеціальностей (констатувальний експеримент);

• опрацювання статистичних даних, отриманих у результаті емпіричного дослідження (зокрема, за допомогою інструментів Excel);

• системний та логічно-функціональний аналіз отриманих даних;

• метод синтезу та узагальнення отриманої інформації (під час формування висновків із дослідження та намічення перспектив подальших досліджень з теми).

Виклад основного матеріалу дослідження

Дослідження відбувалося в межах діяльності Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а саме, кафедри спеціальної мовної підготовки військового гуманітарно-лінгвістичного факультету, завдання діяльності якої полягає в оптимізації навчального процесу курсантів немовних спеціальностей з урахуванням сучасних досягнень у науково-технічній сфері, підготовка військових фахівців, конкурентоспроможних на вітчизняному та міжнародному ринку праці, які вільно, на достатньому щодо реалізації особистісно-професійних цілей комунікативному рівні володіють іноземною мовою (у нашому випадку - англійською). Для участі в дослідженні було залучено 125 курсантів другого та третього курсів військового гуманітарно-лінгвістичного факультету Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка (політологія, психологія, геодезія та землеустрій). Підготовка, реалізація та опрацювання результатів дослідження охопили період з жовтня до лютого 2021-2022 н. р.

Для з'ясування наявного рівня мотивації серед респондентів використано згаданий вище тестувальник Р. Ґарднера [22] "Тест на установки / мотивацію: Міжнародний дослідницький проєкт AMTB" (адаптований для використання в середовищі курсантів ЗВО: наприклад, "When I leave school..." (Коли я закінчу школу) замінено на "When I leave university." (Коли я закінчу університет)). Відповідно до системи тестування курсантам на І етапі треба було відповісти на 104 тестових запитання закритого типу. Суть полягала в тому, щоб погодитися чи не погодитися (і якою мірою) із твердженням щодо мотивації вивчення іноземної мови. За кожне запитання можна було отримати результат від 1 до 6 балів, відповідаючи на градаційно організовані варіанти: Strongly Disagree - 1 бал; Moderately Disagree - 2 бали; Slightly Disagree - 3 бали; Slightly Agree - 4 бали; Moderately Agree - 5 балів; Strongly Agree - 6 балів (якщо теза на кшталт "Studying English is important because it will be useful in getting a good job" / "Вивчення англійської мови важливе, бо воно допоможе мені віднайти хорошу роботу"). І у прямо протилежному напрямку, якщо завдання негативної спрямованості: наприклад, "My English teacher is one of the least pleasant people I know" / "Моя учителька з англійської - одна з найнеприємніших людей, яких я знаю". Усього за І етап: min. 104 - max. 624 бали.

На ІІ етапі за опитувальником Р. Ґарднера необхідно було дати рейтингову оцінку на кожне з 12 запропонованих запитань (1 (very little) - 7 (very much) балів). Мета етапу полягала у визначенні емоційного мотиваційного фону щодо вивчення іноземної мови. На цьому етапі можна було отримати min 12 - max 84 бали. Усього за тестувальником Р. Ґарднера можна було набрати 708 балів, що свідчило б про гранично високий рівень мотивації у вивченні іноземної мови, мінімально можливий набраний бал - 116 - свідчив би відповідно про критично низький рівень мотивації.

На ІІІ етапі курсантам необхідно було написати саморефлексивне есе на тему "Foreign language within modern professional military environment: challenge or opportunity" ("Іноземна мова в сучасному професійному військовому середовищі: виклик чи можливість"). Реалізувати це завдання пропонувалося за орієнтовним планом: 1. Сучасні тенденції функціонування іноземної мови в середовищі військовослужбовців. 2. Переваги оволодіння іноземною мовою: особистісні та професійні. 3. Труднощі в опануванні іноземної мови за професійним спрямуванням, з якими я зіткнувся. 4. Мої особисті перемоги в оволодінні англійською мовою. 5. Щоденні дрібні кроки до великої мети. 6. План особистісно-професійного самовдосконалення в оволодінні іноземною мовою.

Задля зручності підрахунків було вирішено, що завдання оцінюватиметься максимум 92 балами, мінімальний бал - 4 (якщо есе написане, але з дуже значними структурними недоліками чи так, що зміст абсолютно не розкриває теми та не реалізує план).

Оцінювання відбувалося експертною групою викладачів з кафедри спеціальної мовної підготовки військового гуманітарно-лінгвістичного факультету. Написання есе було анонімним. Сума балів, набраних за всіма трьома етапами, отже, становила мінімально 120 балів, а максимально 800 балів. Інтерпретація результатів відбувалася за схемою:

• 120-200 балів - критично низький рівень мотивації;

• 201-350 балів - мотивація здобувача потребує значного вдосконалення;

• 351-500 балів - посередній рівень мотивації;

• 501-650 балів - достатній рівень мотивації;

• 651-750 балів - дуже добрий рівень мотивації;

• 751-800 балів - високий рівень мотивації.

У результаті проведення всіх трьох етапів констатувального експерименту та їхньої наступної математико-статистичної обробки в межах групи респондентів було отримано усереднені дані щодо рівня мотивації до вивчення іноземної мови (табл. 1).

Таблиця 1

Усереднені результати щодо рівня мотивації до вивчення іноземної мови курсантів немовних спеціальностей ВВНЗ та ВНП ЗВО (за етапами)