Вивчення особистісних уявлень учнів 8-9 класів про можливість використання смартфонів для формування та розвитку наскрізних умінь

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вивчення особистісних уявлень учнів 8-9 класів про можливість використання смартфонів для формування та розвитку наскрізних умінь

Жук Юрій Олексійович доктор педагогічних наук, доцент,

завідувач відділу моніторингу та оцінювання якості загальної середньої освіти Інститут педагогіки НАПН України, м. Київ, Україна

Гривко Антоніна Вікторівна

кандидат педагогічних наук, старший дослідник, старша наукова співробітниця відділу моніторингу та оцінювання якості загальної середньої освіти Інститут педагогіки НАПН України, м. Київ, Україна

Анотація

У статті розглянуто питання потенціалу смартфону як сучасного освітнього інструменту і засобу навчання. Метою висвітленого суб'єктно орієнтованого дослідження було вивчення особистісних та гендерних особливостей уявлень учнів про можливості формування та розвитку наскрізних умінь за допомогою смартфону як найпоширенішого засобу самостійного/дистанційного навчання.

Для досягнення мети дослідження застосовано метод опитування з використанням авторської анкети, яка містила 23 пункти (дескриптори наскрізних умінь), що оцінювались за ступенем згоди із запропонованим твердженням за порядковою шкалою Лікерта. Результати опитування (N=156) проаналізовано за гендерною ознакою із застосуванням методів дескриптивного та факторного аналізу. Новизна дослідження полягає в застосуванні інструментального та диференційованого підходів до вивчення питань формування наскрізних умінь як спільних для всіх предметів результатів навчання, визначенні кластерів значущих для учнів чоловічої і жіночої статей складників наскрізних умінь у площині можливостей, які виникають завдяки використанню смартфонів. За результатами аналізу індивідуальних і узагальнених за відповідними ознаками матриць рангів визначено вміння, розвитку яких, на думку респондентів, сприяє використання смартфонів, та вміння, розвиток яких учні піддають сумніву. За результатами факторного аналізу побудовано чотирифакторні моделі значущих для респондентів наскрізних умінь. Порівняння характеристик об'єктів оцінювання у відповідних факторних просторах дало змогу визначити гендерні відмінності в особистісних уявленнях учнів про вплив смартфонів на результати навчальної діяльності. За виявленими перевагами і недоліками використання смартфонів для оволодіння учнями наскрізними вміннями запропоновано практикоорієнтовані висновки, які можуть бути використані при розробленні методичних рекомендацій щодо ефективних методів, інструментів і засобів формування й оцінювання наскрізних умінь.

Ключові слова: наскрізні вміння; смартфон; інструмент навчання; результати навчання; гендерні відмінності.

STUDY ON THE PERSONAL PERCEPTIONS OF 8-9TH GRADE STUDENTS ABOUT THE POSSIBILITY OF USING SMARTPHONES FOR THE CROSS- CUTTING SKILLS FORMATION AND DEVELOPMENT

Head of the Monitoring and Assessment of the Education Quality Department, Institute of Pedagogy of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine

Antonina V. Hryvko смартфон навчання гендерний

PhD of Pedagogical Sciences, Senior Research Fellow

Senior Researcher of the Monitoring and Assessment of the Education Quality Department, Institute of Pedagogy of the National Academy of Educational Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine

The article discusses the potential of the smartphone as a modern educational and learning tool. The purpose of the presented subject-oriented research was to study the personal and gender peculiarities of students' perceptions about the possibilities of forming and developing cross-cutting skills using smartphones as the most common means of independent/distance learning.

For the purpose of the study, the survey was conducted using the authors' questionnaire, which contained 23 items (descriptors of cross-cutting skills), which were assessed by the degree of agreement with the proposed statement on an ordinal Likert scale. The results of the survey (N= 156) were analysed by gender using descriptive and factor analysis. The novelty of the study is based on the application of an instrumental and differential approaches to the study of the formation of crosscutting skills as learning outcomes common to all subjects and consists in the identification of crosscutting skills clusters components that are important for male and female students in terms of opportunities that arise from the using of smartphones. Based on the analysis of individual and generalized rank matrices by the relevant features, we identified the skills which development, according to the respondents, is facilitated by smartphone use and the skills which development is questioned by students. Based on the factor analysis, four-factor models of cross-cutting skills that are important for respondents, which, in the opinion of students, are formed as a result of using smartphones, were created. Comparison of the characteristics of the assessment objects in the respective factor spaces made it possible to identify gender differences in students' perceptions of the impact of smartphones on learning outcomes. Based on analysis of the identified advantages and disadvantages of using smartphones for students' mastery of cross-cutting skills, practice-oriented conclusions are proposed that can be used in developing methodological recommendations for effective methods, tools and means of forming and assessing cross-cutting skills.

Keywords: cross-cutting skills; smartphone; learning tool; learning outcomes; gender differences.

Вступ

Постановка проблеми. Загальні тенденції повсюдного впровадження ІКТ з одного боку та кризові умови навчання, спричинені глобальними соціально-політичними процесами в У країні и у світі з іншого (карантинні обмеження, організація навчання під час воєнного стану), зумовлюють особливу увагу науково-педагогічної спільноти до питань використання інтернет-технологій, ресурсів і комунікаційних платформ в освіті.

Згідно з останніми дослідженнями, станом на 2019 рік учні і студенти складають найбільшу групу (97%) регулярних користувачів інтернету в Україні [1]. За відомостями опитування 2020 - 2021 років, 96% дітей у віці 10 - 17 рбків постійно користуються інтернетом, а основним пристроєм для виходу в мережу, який використовує абсолютна більшість українських школярів віком від 6 до 17 років, є смартфон. Більшість дітей вибірки, репрезентативної для України (86%), мають власний телефон із доступом до інтернету, а ще чверть використовує для виходу в інтернет телефон когось із членів родини [2]. 91% опитаних учнів користуються інтернетом в освітніх цілях. Водночас, за результатами дослідження [3], більшість здобувачів освіти серед інших пристроїв, які використовуються для навчання (ноутбук, планшет), перевагу надають саме смартфонам (64% опитаних).

Можливість використання смартфонів як засобів та інструментів навчання забезпечується їх функціями, що корелюють із функціями персонального комп'ютера: оперування файлами MS Office, пошук інформації в інтернеті, можливість використання навчальних застосунків, застосунків для обміну текстовими й графічними повідомленнями та відео, комунікаційних (соціальних мереж) і освітніх платформ, читання електронних книг і документів тощо. Водночас процес і результати використання смартфону як засобу, так і інструменту навчання, особливо в контексті концепції кризових інновацій [4], потребують всебічного вивчення.

Актуальність дослідження щодо продуктивності використання смартфонів з метою реалізації освітніх цілей зумовлена декількома взаємопов'язаними аспектами:

1. Поширення практики як організованого (вчителем), так і неорганізованого (під час розв'язування певного навчального завдання окремими учнями) використання смартфонів, що на сьогодні пов'язано здебільшого з кризовими умовами навчання, які впливають на особливості організації освітнього процесу та є причиною необхідності використання ІКТ (і відповідних пристроїв) для забезпечення дистанційного (синхронного та асинхронного) і змішаного навчання.

2. Потреба всебічного науково обґрунтованого (емпірично висуваного) опису

переваг і недоліків використання смартфонів, пов'язаного з освітніми результатами. Функціональний характер широкого спектру результатів навчання, передбачених Державним стандартом базової середньої освіти (2020 р.) [5] забезпечується формуванням як предметних, так і ключових компетентностей, спільними для яких є наскрізні вміння, задекларовані в Законі України "Про освіту" (2017 р.). Відповідно до рекомендацій МОН України [6], наскрізні вміння підлягають оцінюванню та фіксуванню результатів спостереження вчителів за їх сформованістю в учнів у свідоцтві досягнень. У зв'язку з цим нагальними є дослідження, пов'язані з пошуком ефективних методів і засобів формування та оцінювання не лише предметних, а й наскрізних результатів навчання здобувачів загальної середньої освіти.

3. Зважаючи на пункти 1 і 2, можна стверджувати про необхідність розроблення відповідного науково-методичного супроводу використання смартфонів для розвитку в учнів наскрізних умінь.

Одним з актуальних напрямів досліджень, спрямованих на визначення впливу на якісні показники та результати навчання використання певних засобів і інструментів, є вивчення думок здобувачів освіти (як активних користувачів цих засобів і інструментів) щодо продуктивності їх використання. Оскільки учень є кінцевим адресатом системи педагогічних впливів, у парадигмі особистісно орієнтованого навчання, саме його думка є вираженням ступеню результативності впливу на нього цієї системи (в аспекті проблематики статті - з урахуванням мережевого засобу навчання - смартфону). Окрім того, розуміння сформованої на підґрунті уявлень, поглядів, переконань, мотивів, досвіду цифрової поведінки учнів (за А. Сама [7]) у процесі досягнення ними навчальних цілей допоможе визначити переваги і недоліки використання смартфонів як засобів і інструментів навчання, а також підвищити рівень обізнаності учасників освітнього процесу щодо стратегій продуктивного і творчого використання смартфонів у кризових умовах навчання.

Метою пропонованої статті є висвітлення результатів суб'єктно орієнтованого дослідження особистісних та гендерних особливостей уявлень учнів про можливості оволодіння наскрізними уміннями за допомогою смартфону як найпоширенішого засобу самостійного/дистанційного навчання.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Публікації з питань використання смартфонів у навчальних цілях охоплюють різні аспекти. Ряд досліджень присвячено методико-інструментальному аспекту, зокрема вивченню переваг конструктивного використання смартфонів для мобільного навчання ([3], [8], [9], [10], [11] та ін.), персоналізованого навчання [12], саморегульованого навчання [13], проведення уроків [14]. У таких дослідженнях здебільшого аналізуються переваги використання смартфонів: портативність пристроїв; гнучкість навчання (можливість навчатися незалежно від часу й місця); розширення середовища і моделей навчання (зокрема сукупності дидактичних методів) завдяки інструментарію пристрою (конструктивне використання функцій камери, доступ до інтернету як можливість встановлювати різні навчальні застосунки й використовувати онлайн-платформи та сервіси, що спрощує організацію самостійного, диференційованого і персоналізованого навчання); організація контрольованої співпраці між учнями та між учнями та вчителем; безперервність обміну інформацією будь-якого формату тощо.

Проблеми щодо використання смартфонів у навчанні, розкриті в працях методико- інструментального аспекту, - складність контролю використання застосунків (відволікання на ненавчальний контент, обмін розважальними повідомленнями); безпечна поведінка в Інтернеті та кіберзалякування; неусвідомлення важливості використання смартфонів у навчанні викладачами; медіаграмотність [8], [15].

У психолого-педагогічному аспекті окреслене питання розглядається в дослідженнях, спрямованих на виявлення впливу смартфонів на психологічні особливості навчальної діяльності учнів і якість результатів навчання [16], [17], [18]. В огляді [19] систематизовано праці, які розкривають як позитивні, так і негативні наслідки використання смартфонів. Зокрема дослідники доводять, що надмірне використання цих мобільних пристроїв негативно впливає на навчальні досягнення учнів [20]. Науковці пояснюють зниження рівня результатів навчання порушенням дисципліни та зниженням концентрації уваги учнів внаслідок використання смартфонів [8], а також ефектом відволікання [21]. Зниження концентрації уваги пов'язують із багатозадачністю смартфонів, що зумовлює неконтрольоване переключення уваги між різними видами діяльності на мобільному пристрої [15], [16]. У дослідженні [22] доведено вплив багатофункціональності смартфонів на виникнення у здобувачів освіти психічного явища "блукання думок" (mind-wandering, [23]) під час використання цих пристроїв у навчанні (виникнення думок, не пов'язаних із завданням, розфокусування уваги). Дефіцит уваги і відволікання під час навчання може призводити до проблем гальмування роботи оперативної пам'яті (зниження швидкості і продуктивності кодування, зберігання та отримання інформації ускладнює пригадування необхідної інформації в потрібний момент, наприклад, на іспитах). Водночас у праці [24] аргументовано, що одні і ті самі функції смартфонів можуть позитивно впливати на одних користувачів і негативно на інших.

Окрім того, у дослідженні [25] виявлено гендерні відмінності у наслідках використання смартфонів під час навчання, зокрема вплив їх на результати навчальної діяльності є більш значущим для здобувачів освіти чоловічої статі, які водночас виявляють ознаки залежності від смартфонів. У праці [26] визначено, що використання смартфонів впливає на формування дефіциту уваги в дівчат-підлітків та їх самоконтроль, тоді як для хлопців-підлітків значущий вплив смартфонів виявлено лише на концентрацію уваги.

У низці праць аргументовано також і позитивні результати використання смартфонів у навчанні. Так, у дослідженні [27] виявлено позитивний зв'язок між застосуванням мобільного телефону та навчальними досягненнями учнів, а також між використанням смартфону та метакогнітивною обізнаністю (свідомістю). За результатами контрольованого емпіричного дослідження [17] доведено відсутність когнітивного недоліку відволікання технічними пристроями, що теоретично може призводити до зниження рівня навчальних досягнень учнів (значущих відмінностей у навчальних досягненнях експериментальної і контрольної груп не виявлено), а також спростовано вірогідність виникнення когнітивних недоліків, пов'язаних із використанням смартфонів (підвищене когнітивне навантаження, ефект новизни). Натомість у дослідженні доведено, що використання смартфонів сприяє підвищенню інтересу до навчання і допитливості учнів. У праці [18] висвітлено результати вивчення впливу використання мобільних пристроїв на навчальну мотивацію учнів. Авторка доводить, що використання мобільних застосунків, адаптованих до відповідного освітнього рівня, стимулює учнів до навчання як у спеціально організованих умовах під час уроків, так і в позаурочний час, особливо за умови своєчасного зворотного зв'язку за діяльністю учнів.

У дослідженні [28] доведено, що вплив використання смартфонів не є однозначним і залежить від типу використовуваних програм. Автори довели, що належне використання навчальних застосунків позитивно впливає на навчальні досягнення здобувачів освіти, тоді як використання ігрових застосунків, соціальних мереж, музичних та відеозастосунків та програм для розважального читання негативно впливає на якість і результати навчання та водночас сприяє розвитку номофобії (страх недоступності смартфонів). Водночас у праці [29] доведено, що можливість конструктивно використовувати смартфон для самостійного навчання і його вплив на навчальні досягнення залежить від особистісних характеристик користувача. У праці [30] обґрунтовано, що множину проблем, які виникають під час застосування смартфонів, можна представити як багатовимірний простір, у якому вектори дидактичних властивостей засобу, методик його використання, особистісних якостей усіх учасників процесу як суб'єктів навчальної діяльності узгоджуються відповідно до контексту педагогічної ситуації, цілей і завдань навчання окремих предметів і освіти загалом. Йдеться не лише про змістове наповнення навчального курсу, що подається засобами мобільних технологій, або про залежність від них, а й про діяльнісний складник на рівні керування такими засобами діяльності безпосередньо в навчальному процесі [30]. Цим можна пояснити широкий спектр результатів досліджень та варіювання висновків щодо позитивних і негативних наслідків використання смартфонів у системі інституційної освіти.

Аналізовані дослідження в основному проводились у штучно організованих умовах (експеримент) і здебільшого є об'єктно орієнтованими (розкривають спостереїбґване зовні явище на основі аналізу якісних характеристик і здобутих результатів навчання). Водночас для всебічного розкриття окресленого питання необхідним є вивчення суб'єктивної думки користувачів смартфону як засобу навчання - проведення с^уб'єктно орієнтованого дослідження, спрямованого на вивчення сформованих на підґрунті користувацького досвіду особистісних уявлень учнів щодо продуктивності використання смартфону (більшість досліджень, зокрема українських науковців, висвітлюють погляди педагогів щодо означеного питання, водночас вивчення поглядів і уявлень учнів, на яких спрямовано педагогічну діяльність вчителів, залишається актуальним).

Смартфон як інтелектуальне знаряддя, яке використовує учень у процесі навчального пізнання, визначає формування не тільки структур його операційної діяльності ("кнопкові технології"), але й впливає на формування структури розумових дій як результату інтерпретації екранного образу, прийняття рішень щодо властивостей цього образу, способів впливу на властивості та відповідники образу "екранної реальності" реальності фізичного світу [31]. Внаслідок такого користувацького досвіду в учнів формується система уявлень та оцінок щодо використання з навчальною метою (зокрема легкості і зручності використання, можливості досягнення поставлених цілей засобами цього інструменту діяльності). Ці чинники визначають "траєкторію" розвитку учня, систему цілей діяльності в інформаційному середовищі, стратегію і тактику досягнення цих цілей. З огляду на це та з урахуванням недосліджених аспектів питання щодо використання смартфонів в аспекті вибору учнями індивідуальних стратегій і тактик оволодіння наскрізними уміннями як спільними для всіх предметів результатами навчання в базовій школі, ми провели дослідження, метою якого визначено вивчення особистісних уявлень учнів 8-9 класів про можливість оволодіння наскрізними уміннями в результаті використання смартфонів.

Новизна дослідження визначається застосуванням інструментального та диференційованого підходів до вивчення питань формування наскрізних умінь як спільних для всіх предметів результатів навчання, зокрема оцінки суб'єктами навчання за власним користувацьким досвідом продуктивності використання смартфонів як засобів та інструментів досягнення загальних навчальних цілей, визначення кластерів значущих для учнів чоловічої і жіночої статей складників наскрізних умінь у площині можливостей, які виникають завдяки використанню смартфонів; визначення гендерних відмінностей: 1) у розумінні учнями складників наскрізних умінь та їх значущості; 2) в оцінках можливостей оволодіння наскрізними уміннями засобами смартфонів. Виявлення переваг і недоліків використання смартфонів для оволодіння наскрізними уміннями дасть можливість врахувати їх у процесі розроблення методичних рекомендацій щодо ефективних методів, інструментів і засобів їх формування й оцінювання.

Методика дослідження

Для вивчення оцінки учнями практики використання смартфону як засобу оволодіння наскрізними уміннями застосовано метод опитування. У дослідженні взяли участь 156 учнів 8-х (N=85) та 9-х (N=69) класів з рівним розподілом учасників опитування за статтю. Середній вік респондентів М=13,15 років (SD=0,39).

Опитування проводилось в очному форматі в ситуації реального освітнього процесу. Протягом опитування респонденти не отримали жодної зовнішньої оцінки щодо правильності результату оцінювання запропонованих в анкеті питань.

Опитувальник, розроблений авторами статті, містив 23 пункти - дескриптори наскрізних умінь, що оцінювались за ступенем згоди із запропонованим твердженням за порядковою шкалою Лікерта (де 5 - максимальний ступінь згоди). Оскільки наскрізні вміння, визначені Державним стандартом базової середньої освіти, розмежовані умовно і часто є взаємодоповнюваними, один і той самий дескриптор може описувати декілька різних умінь. З огляду на це наскрізні вміння було об'єднано в змістові кластери, за якими відповідно згруповано їх дескриптори (Табл. 1).

Таблиця 1