Розвиток морально-етичної культури майбутніх учителів історії в освітньому середовищі закладу вищої освіти

In modern times, when the Ukrainian education system is undergoing reforms and integration into the European educational space, the important problem of preparing highly qualified teachers arises. To successfully implement the conceptual principles of the development of pedagogical education, it is necessary to activate the task of forming moral qualities in future teachers as examples for the imitation of moral behavior in the younger generation.

Future teachers should become ethical authorities for their students and pupils, so it is important to ensure their readiness for systematic work on improving their own moral sphere. Solving these tasks requires activating the process of forming a moral and ethical culture in future teachers.

Optimization of the educational process in the preparation of the younger generation, which should be worthy of the idea of building an open, humane democratic society, is impossible without solving the problem of improving the professional and moral-psychological training of the teacher for pedagogical activities.

The necessity of improving the system of moral education in educational institutions, which plays an important role in improving the moral state of society, is undeniable. However, achieving this goal is only possible through the improvement of the process of formation of the moral culture of future teachers, who are potential representatives of the intellectual and managerial elite. Given that morality and ethics have real power that can change the situation to the same level as a concrete action, this becomes a necessary condition for success in improving the moral situation in society.

The moral and ethical culture is of great importance for personal development as it promotes the formation of moral values and behavioral norms that are essential in the life of every individual. Special attention is given to the use of interactive teaching methods, which allow students to actively participate in the learning process and develop moral and ethical qualities.

The article emphasizes the need to improve the qualifications of teachers in the issues of moral and ethical education of students. To achieve this goal, special seminars and trainings are necessary, which will help teachers better understand the problems and work more effectively with students.

Overall, the article is dedicated to the pressing problem of forming moral and ethical culture of future history teachers, which is an important element of the professional preparation of educators. It contains important recommendations and practical advice for teachers and students who are preparing for future pedagogical activities.

Key words: moral and ethical culture, moral consciousness, worldview, values, national traditions, civic consciousness, tolerance.

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми. Потреба передавати досвід та знання підростаючим поколінням, яка виникла у сучасному суспільстві, створила необхідність в системі навчання майбутніх вчителів та породила новий вид соціальної діяльності - професійну педагогічну діяльність. Елементи педагогічної етики з'явилися разом із становленням педагогічної діяльності як окремої соціальної функції.

Принципи морально-етичної культури визначають погляд майбутнього вчителя історії на суспільство та його розвиток, на батьківщину та людей, на працю та соціальну власність, на людину та колектив.

Формування особистості вчителя є важливішим у становленні професіонала, що володіє спеціальними знаннями в певній галузі педагогічної діяльності. Немає сумнівів у тому, що успішність професійної підготовки у вузі залежить від розвитку професійно значущих особистісних якостей, а недостатній розвиток таких якостей у певної групи студентів може стати причиною недостатньої професійної успішності.

Більшість особистісних якостей, що дозволяють передбачати характер взаємодії між особистістю і педагогічною професією, формуються ще в шкільні роки.

Проблема розвитку морально-етичної культури майбутніх вчителів історії є актуальною у сучасному освітньому середовищі. З одного боку, ця проблема постає внаслідок зміни соціальних вимог до майбутніх вчителів історії. Суспільство потребує вчителів, які не тільки мають високі професійні знання, але й володіють морально-етичними якостями, що дозволяють їм бути моральними авторитетами для своїх учнів.

З іншого боку, розвиток морально-етичної культури майбутніх вчителів історії пов'язана зі зміною цінностей в суспільстві та зміною соціальної парадигми. Сьогодні більшість людей розуміє важливість морально-етичних якостей та культури в будь-якій професії, включаючи професію вчителя.

Нарощування культури моралі та етики майбутніх вчителів історії є важливою умовою успішної професійної діяльності вчителів, а також передумовою розвитку суспільства в цілому. Оскільки вчителі історії займаються формуванням ціннісних орієнтацій та морально-етичного світогляду молодого покоління, важливо, щоб вони мали високий рівень морально-етичної культури. Це дозволить їм впливати на молодь позитивно та сприяти формуванню здорового та етичного суспільства.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. Аналіз наукових праць з питань морально-етичної культури майбутніх учителів історії демонструє високу актуальність цієї проблеми. У дослідженнях вчених з'являється все більше доказів того, що морально-етична свідомість вчителя має важливе значення у вихованні молодого покоління.

У науково-педагогічній літературі накопичено значний досвід дослідження особливостей морально-етичної культури учителя. Це, насамперед праці В. Андрущенко, Л. Грінберг, А. Донцов, Л. Москальова, О. Панасюк. Всі ці автори досліджують питання формування моральної культури вчителя і розвитку особистості вчителя в сучасних умовах. Вони досліджують, яким чином морально- етична культура може бути відображена в процесі професійної підготовки вчителів і як вона може бути забезпечена. І. Бех, О. Кучерявий, О. Пономарьов, розглядають ефективні шляхи забезпечення майбутніх учителів поглибленими знаннями про морально-етичну свідомість в процесі професійної підготовки, досліджують технології морального виховання майбутніх вчителів. Всі ці питання пов'язані з практичною реалізацією моральної свідомості вчителя і відображають актуальні проблеми освіти в Україні.

А. Буллда досліджує педагогічні навчальні заклади та методи підготовки майбутніх вчителів історії, висвітлює історію формування цієї професії та важливість розвитку морально-етичної культури учительського колективу.

Водночас огляд наукової літератури засвідчив, що формування морально-етичної компетентності майбутніх викладачів потребує подальшого вивчення.

Метою статті є розгляд проблеми розвитку морально-етичної культури майбутніх учителів історії та визначення шляхів підвищення рівня моральності та етики майбутніх педагогів у процесі професійної підготовки.

Виклад основного матеріалу дослідження. У сучасному суспільстві актуальним є питання морально-етичного виховання майбутніх вчителів історії. Це пов'язано зі суперечностями, які існують між потребами суспільства у високопрофесійних фахівцях, які можуть ефективно працювати в складних соціально-економічних умовах, і недостатньою підготовкою вчителів історії у закладах вищої освіти до самовдосконалення на моральних засадах.

Також існує необхідність в особистісній активності випускників педагогічних вузів для ефективної учительської діяльності, але недостатньо засобів мотивації для її формування у студентів. У зв'язку з цим, дослідження та розв'язання зазначеної проблеми є дуже важливими та доцільними [1, с. 58].

Особливу важливість та складність процесу виховання конструктивних засад організації професійної взаємодії випускника вищої школи відчувають багато людей. Проте, у сучасній педагогічній науці та практиці є недостатня кількість ефективних засобів, які можуть забезпечити успішний процес формування таких засад [11, с. 360].

Морально-етична культура вчителя - це комплекс особистісних якостей, знань, умінь та навичок, що включає в себе вміння орієнтуватися на морально-етичні цінності, дотримання правил етичної поведінки у професійній діяльності, високий рівень самосвідомості та відповідальності за свої вчинки та рішення. Культура моральної поведінки вчителя базується на глибокому розумінні та внутрішньому усвідомленні принципів моралі та етики, що дозволяє вчителю не тільки наслідувати етичні стандарти, але й вибудовувати їх у своєму житті та професійній діяльності[13, с. 375].

В своїх працях А. Донцов розкриває сутність моральної культури як складової частини професійної культури вчителя. Наголошує на тому, що моральна культура вчителя включає у себе систему моральних цінностей, норм і правил поведінки, що регулюють міжособистісні відносини вчителя з учнями, батьками, колегами, адміністрацією та суспільством в цілому.

Також зазначає, що моральна культура вчителя передбачає високу моральну самосвідомість, відповідальність за свої вчинки, повагу до прав і свобод людини, а також здатність діяти відповідно до встановлених моральних норм та цінностей [6, с. 8182].

А. Донцов виділяє п'ять основних складових моральної культури вчителя: моральна свідомість, моральний досвід, моральні почуття, моральні якості та моральні навички. Та стверджує, що розвиток цих складових є надзвичайно важливим для формування моральної культури вчителя, що в свою чергу забезпечує успішне виконання професійних обов'язків та взаємодію зі студентами, батьками, колегами та іншими учасниками освітнього процесу [6, с. 94].

Моральна свідомість - це конкретний вид індивідуальної та суспільної свідомості, який спрямований на усвідомлення ціннісних аспектів взаємин між людьми та їх діями, відповідно до морально-етичних норм та принципів, що є прийнятими в суспільстві. Культура моральної свідомості особистості включає культуру етичного мислення та культуру моральних почуттів. Основним джерелом культурного потенціалу моральної свідомості є культура етичного мислення. Оптимальність прийняття моральних рішень та розв'язання моральних конфліктів є критерієм культури етичного мислення. Моральна свідомість має базуватися не лише на розумових аргументах, але й на силі почуттів. І саме перетворені та відшліфовані моральністю почуття людини є могутнім фактором перетворення етичних знань на моральні вчинки [8, с. 138].

Б. Жебровський підкреслює, що професійна етика є невід'ємною складовою роботи вчителя і відповідає за його моральний статус у суспільстві. Він описує основні принципи педагогічної етики, які повинні дотримуватись вчителі, зокрема, принципи справедливості, чесності, толерантності, доброзичливості та інші [14, с. 65].

Розвиток морально-етичної компетентності майбутніх учителів історії передбачає комплексні заходи, які повинні бути забезпечені в освітньому середовищі закладу вищої освіти.

По-перше, викладачі повинні бути прикладом гідної поведінки, відповідальності та професійної майстерності. Учні повинні мати змогу побачити в своїх наставниках зразок моральної та етичної поведінки, а не лише отримувати від них теоретичні знання.

По-друге, важливо розробити курси, присвячені морально-етичним проблемам вчителів історії, які повинні бути обов'язковими для майбутніх педагогів. У рамках цих курсів студенти повинні вивчати етичні принципи поведінки, професійну етику, проблеми міжособистісних взаємин між учнями та педагогами. Також доцільно організовувати дискусії, дебати, групові заняття, що спрямовані на формування морально-етичної культури майбутніх викладачів історії.

По-третє, важливо стимулювати саморозвиток студентів у цій сфері. Для цього можна проводити майстер-класи з психології, ділитися з досвідом роботи вчителів, які здійснюють педагогічну діяльність з високою моральною свідомістю. Такі заходи можуть допомогти студентам зрозуміти важливість моральної та етичної культури в професії вчителя історії [10, с. 96].

Крім того, важливо забезпечити можливість студентам застосовувати свої знання на практиці. Для цього доцільно включати студентів до роботи з учнями шкіл, організовувати практики та стажування. Така практика дозволить студентам познайомитися з проблемами, які виникають у роботі вчителів історії, та дізнатися, як вирішувати конфліктні ситуації [9, с. 298].

Технологія морального виховання майбутніх вчителів, була розроблена О. Панасюком, яка базується на таких основних принципах: особистісний підхід, соціалізація, взаємодія, активність, наочність, науковість та системність. За допомогою цієї технології, майбутні вчителі зможуть навчитися бути взірцями моральності для своїх учнів, розвивати свої особистісні якості та підвищувати рівень своєї професійної майстерності. Ключовим елементом цієї технології є поєднання теоретичних знань та практичних навичок у педагогічній діяльності, що дає змогу реалізувати моральний потенціал майбутнього вчителя [12, с. 103-104].

Слід зазначити, що розвиток культури моральної поведінки майбутніх учителів історії є важливою складовою підготовки кваліфікованих фахівців. Викладачі, які працюють з молодими людьми, мають бути гідними прикладом у сфері моральної та етичної поведінки. Тому заклади вищої освіти мають забезпечувати всі необхідні умови для розвитку цих якостей у студентів, які в подальшому стануть вчителями історії. Тільки в такий спосіб можна забезпечити виховання наступного покоління з високою моральною культурою і відповідальністю за свої вчинки [5, с. 58].

Найважливішим завданням в розвитку морально- етичної компетентності майбутніх учителів історії є формування у студентів світогляду, який базується на загальнолюдських цінностях. Зокрема, у процесі викладання історії важливо навчати студентів критично мислити, розуміти історичний контекст подій та процесів, а також усвідомлювати взаємозв'язок між минулим і сучасністю. Це сприятиме розвитку у студентів поваги до культурних та національних традицій, збереженню історичної пам'яті та формуванню громадянської свідомості [7, с. 245].

Вчитель історії відіграє важливу роль у формуванні свідомого громадянина, який розуміє важливість демократії, прав людини та інших моральних та етичних принципів.

Світогляд майбутнього вчителя історії сприяє формуванню громадян, які здатні розуміти важливість історичних подій, розвивати критичне мислення, вміти аналізувати інформацію та приймати рішення, що враховують етичні та моральні аспекти. Це важливо для створення здорового та сильного громадянського суспільства [4, с. 231].

Потрібно використовувати інтерактивні методи навчання, які сприяють розвитку творчих та аналітичних здібностей у студентів, формуванню навичок самостійного пошуку та аналізу інформації. Зокрема, доцільно проводити дискусії, групову роботу, проекти, які дозволяють студентам долучитися до вирішення конкретних проблем та завдань, що стосуються історії. Проводити різноманітні тренінги та семінари, присвячені питанням моральної та етичної поведінки в професійній діяльності вчителя історії. На таких заняттях студенти можуть отримати практичні навички у вирішенні етичних проблем, які можуть виникати в їхній професійній діяльності, а також вчитися спілкуватися з учнями, батьками та колегами з урахуванням моральних та етичних норм [13, с. 374-376].

Можна виділити основні підходи до формування морально-етичної культури майбутнього вчителя історії:

1. Приклад викладача: викладач повинен бути прикладом для своїх студентів в плані моральних та етичних стандартів. Він має відповідати за свої дії та вчинки перед студентами.

2. Ціннісне виховання: викладач повинен надавати студентам можливість зрозуміти та оцінити важливість моральних та етичних стандартів в навчанні та в їх подальшому житті.

3. Активна педагогічна діяльність: викладач повинен стимулювати студентів до розвитку морально-етичного виховання та надавати можливості для їх реалізації.

4. Соціальний досвід: викладач повинен надавати студентам можливість здобути соціальний досвід, який є важливим для розвитку морально-етичної культури.

5. Самоаналіз та саморозвиток: викладач повинен надавати студентам можливість проводити самоаналіз своєї морально-етичної культури та займатися саморозвитком у цій сфері.

Важливо також забезпечити, щоб морально- етична культура майбутнього вчителя історії не була відокремлена від навчального процесу. Вона має бути частинкою усього навчального процесу та вбудована в програму підготовки вчителя.

Окрім того, важливо підтримувати міжнаціональну та міжкультурну толерантність у студентів, навчати їх поважати та розуміти різноманітні культури, традиції та світогляди. Це дозволить студентам бути відкритими до різних поглядів та думок, а також сприятиме їхньому професійному розвитку у майбутньому.

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму. Отже, можна зробити висновок, що формування морально-етичної культура майбутніх учителів історії через освітнє середовище вищого навчального закладу є важливою складовою їх професійної підготовки. Розвиток моральних та етичних якостей майбутніх педагогів є необхідною умовою їх успішної професійної діяльності та взаємодії зі суспільством. Національні традиції та громадянська свідомість є важливими складовими формування морально-етичної культури майбутніх учителів історії. Важливим аспектом формування морально-етичної компетентності майбутніх учителів історії є розвиток толерантності та поваги до різних культур та світоглядів. Розвиток моральності майбутніх учителів історії є складним та багатогранним процесом, який вимагає зусиль і з боку навчального закладу, і з боку студентів. Проте, успішне формування цієї компетентності має важливе значення для підготовки висококваліфікованих та морально-етично свідомих учителів.

Тому, заклади вищої освіти мають брати на себе відповідальність за формування в учасників освітнього процесу цінностей, національних традицій, громадянської свідомості та толерантності, які відповідають вимогам сучасного суспільства.