Модель педагогічної системи формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології

Размещено на http://www.allbest.ru/

Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка

Модель педагогічної системи формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології

Хроленко Марина Володимирівна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри теорії і методики викладання природничих наук

Глухів

Анотація

У статті обґрунтована авторська модель педагогічної системи формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології у процесі фахової підготовки. Проаналізовано підходи до визначення понять «модель», «моделювання», «педагогічне моделювання».

У статті модель системи формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології розглядається як формалізований проєкт освітнього процесу з формування окресленої здатності, який спрямовано на досягнення визначеної мети й розв'язання поставлених завдань, чітко відображає компоненти цього процесу, їх системоутворювальні й інтегративні зв'язки, ґрунтується на концептуальних засадах, визначає шляхи і технології досягнення визначених цілей, спрямований на досягнення результату.

Акцентовано увагу, що досліджувана модель розглядається як ієрархічна система, яка складається з підсистем, і, водночас, є складником системи вищого рангу, підпорядкована й узгоджена з ними.

Проаналізовано підходи вчених до виокремлення структурних компонентів моделей педагогічних систем з професійної підготовки майбутніх педагогів. Автором визначена й схарактеризована структурно-функціональна модель педагогічної системи формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології, яка складається з чотирьох компонентних блоків, об'єднаних між собою прямими і зворотніми зв'язками у контексті їх алгоритмічного функціонування: методологічно-цільового, суб'єкт-суб'єктного, змістово-технологічного і діагностично-результативного.

У статті кожний структурний блок-підсистема розглянуто з точки зору особливостей його функціонування, змістового наповнення, місця у процесі реалізації педагогічної системи формування екологічної компетентності майбутніх педагогів.

Автор відзначає, що пропонована модель, яка відтворює і візуалізує взаємозв'язки між складниками спроєктованої педагогічної системи, є динамічною з огляду на трансформацію екологічного концепту як у змісті фахової підготовки майбутніх учителів біології відповідно до новітніх освітніх тенденцій, та і в глобальному цивілізаційному розвитку суспільства.

Ключові слова: модель, моделювання, система, екологічна компетентність, майбутні учителі біології, фахова підготовка студентів.

Abstract

Maryna Volodymyrivna Khrolenko Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor of the Department of Theory and Methods of Natural Sciences Teaching, Oleksandr Dovzhenko Hlukhiv National Pedagogical University, , Hlukhiv

THE MODEL OF THE PEDAGOGICAL SYSTEM OF THE ECOLOGICAL COMPETENCE FORMATION OF FUTURE BIOLOGY TEACHERS

The article substantiates the author's model of the pedagogical system of the ecological competence formation of future biology teachers in the process of professional training. Approaches to defining the concepts of "model", "modeling", "pedagogical modeling" have been analyzed.

In the article, the model of the system of environmental competence formation of future biology teachers is considered as a formalized project of the educational process for the formation of a defined ability, which is aimed at achieving a defined goal and solving the set tasks, clearly reflects the components of this process, their system-forming and integrative connections, is based on conceptual principles, determines the ways and technologies of achieving the specified goals, is aimed at achieving the result.

It has been emphasized that the studied model is considered as a hierarchical system, which consists of subsystems, and, at the same time, is a component of a higher-ranking system, subordinated and coordinated with them.

The approaches of scientists to distinguish structural components of models of pedagogical systems for professional training of future teachers have been analyzed. The author had defined and characterized the structural-functional model of the pedagogical system for the ecological competence formation of future biology teachers. It consists of four component blocks connected to each other by direct and feedback links in the context of their algorithmic functioning: methodological-target, subject- subject, content-technological and diagnostic-resultative.

In the article, each structural block-subsystem is considered from the point of view of the peculiarities of its functioning, its content, its place in the process of implementing the pedagogical system of the ecological competence formation of future teachers.

The author notes that the proposed model, which reproduces and visualizes the relationships between the components of the projected pedagogical system, is dynamic in view of the transformation of the ecological concept both in the content of the professional training of future biology teachers in accordance with the latest educational trends, and in the global civilizational development of society.

Keywords: model, simulation, system, ecological competence, future biology teachers, professional training of students.

Вступ

Постановка проблеми. На сучасному етапі суспільного розвитку удосконалення діяльності системи вищої освіти потребує комплексного проєктування моделей всіх її ланок, моделювання процесу підготовки майбутніх фахівців таким чином, щоб він забезпечував професійну й життєву компетентності, якісні професійні знання й уміння, професійну мобільність і стійкість, конкурентоздатність і конкурентоспроможність випускників закладів вищої освіти [1, С. 5].

Процес формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології у площині фахової підготовки являє собою педагогічну систему, яка є багаторівневим конструктом взаємозв'язаних елементів: цілей, змісту, методів, засобів, організаційних форм, а також діагностичних процедур визначення досягнутих зрушень певних якісних властивостей відповідно до поставлених завдань. Ефективність реалізації будь-якої педагогічної системи залежить насамперед від проєктування її структурно-функціональних компонентів, напрямів досягнення окреслених завдань, що унаочнюються у вигляді моделі. З огляду на це виникає необхідність розробки та обґрунтування моделі системи формування екологічної компетентності майбутніх педагогів як стратегічного орієнтиру, що забезпечує оптимальність її реалізації.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Теоретичним підґрунтям для розробки моделі досліджуваної системи є науковий доробок науковців щодо проблеми моделювання педагогічних процесів: С. Вітвицької, С. Гончаренка, О. Дубасенюка, В. Кременя, А. Кузьмінського, Є. Лодатка, П. Лузана, О. Мещанінова, Н. Ничкало, О. Шапран, Ю. Шапрана, В. Ягупова та ін.

Аналіз наукових пошуків дослідників щодо визначення структурних компонентів (блоків, підсистем) моделей педагогічних систем професійної підготовки майбутніх учителів біології засвідчує різноплановість підходів до їх виокремлення.

Так, І. Сяська, презентуючи концептуальну модель системи формування екологічної компетентності майбутніх учителів природничих дисциплін, вирізняє такі взаємозв'язані компонентні блоки: концептуально-методологічний, теоретико-змістовий, організаційно-процесуальний і діагностично-оцінювальний [2, С. 223-226]. Науковиця наголошує на важливих концептах структури розробленої моделі, які визначають її цільову ефективність, як-от: мета і результат. Зазначені структурні елементи виходять за межі компонентних блоків і є вхідними і вихідними позиціями авторської моделі.

М. Білянська дотримується дещо іншого підходу до визначення структури моделі педагогічної системи. Створюючи модель системи підготовки майбутніх учителів біології до еколого-педагогічної діяльності, дослідниця акцентує увагу на необхідності виділення таких її компонентів: цільового, змістового, організаційно-діяльнісного, результативно-оцінювального [3, С. 261]. Мета і результат запропонованої моделі педагогічної системи є органічними складниками виокремлених блоків.

Основними компонентами моделі системи виховання ціннісного ставлення до природи у майбутніх учителів біології, на думку О. Молчанюк, є: цільовий, методологічний, змістовий, операційно-дієвий і результативно- оцінний [4, С. 257]. Авторка підкреслює функціональність і динамічність визначених складників, які демонструють відмінності між вихідним і кінцевим станом досліджуваної якості студентів.

Модель процесу формування професійної компетентності майбутніх учителів біології шляхом інтеграції природничих і педагогічних дисциплін, розроблена І. Фурсою, структурно поєднала теоретично-концептуальний, інтегративно-змістовний і організаційно-технологічний блоки [5, С. 88].

У структурі моделі формування екологічної культури майбутніх учителів природничих спеціальностей у процесі професійної підготовки В. Гончарук вирізняє чотири взаємозв'язані блоки: цільовий, теоретико- методологічний, організаційно-педагогічний і результативний [6, С. 87].

Н. Баюрко, проєктуючи модель процесу формування готовності майбутніх учителів біології до розвитку екологічної компетентності учнів основної школи, обґрунтовує функціонування цільового, теоретико-методологічного, змістово-операційного, оцінно-результативного складників у її структурі [7, С. 118]. Науковиця відзначає, що авторська модель у такому компонентному складі максимально точно відтворює особливості досліджуваного педагогічного явища.

Заслуговує на увагу розроблена І. Кореневою концептуальна модель системи підготовки майбутніх учителів біології до реалізації функцій освіти для сталого розвитку, яка містить п'ять підсистем: методологічно-цільову, суб'єктну, структурно-змістову, технологічну, моніторингову [8, С. 175]. Дослідниця наголошує, що запропонована модель дозволяє спроєктувати процес підготовки майбутніх педагогів до реалізації функцій освіти для сталого розвитку, який вона розглядає з позицій континуальної (взаємозв'язаності, одночасності та неперервності у педагогічній системі). Науковиця з-поміж інших компонентів моделі, які найчастіше зустрічаються у моделюванні педагогічних процесів, виокремлює суб'єктний складник, який включає підсистему «Педагоги» і підсистему «Майбутні вчителі біології».

Аналіз праць із проблем моделювання освітніх систем дає підстави висновкувати, що педагогічне моделювання «об'єднує емпіричне та теоретичне знання, дозволяє глибше проникнути в сутність об'єкта дослідження» [1], уможливлює статично і динамічно відтворити структуру багатофакторного педагогічного явища на спеціально сконструйованих моделях-аналогах, за допомогою яких генеруються нові знання та екстраполюються на досліджуваний об'єкт у «межах топічно визначеного соціокультурного кластера на загальноосвітньому, професійно орієнтованому або іншому рівнях» [9].

Мета статті - обґрунтувати модель педагогічної системи формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології у процесі фахової підготовки.

Виклад основного матеріалу

У довідкових джерелах поняття «модель» тлумачиться як:

- уявна або матеріально-реалізована система, котра відображає або відтворює об'єкт дослідження (природний чи соціальний) і здатна змінювати його так, що її вивчення дає нову інформацію стосовно цього об'єкта [10, С. 516];

- відтворення чи відображення об'єкту, задуму (конструкцій), опису чи розрахунків, що відображає, імітує, відтворює принципи внутрішньої організації або функціонування, певні властивості, ознаки чи (та) характеристики об'єкта дослідження чи відтворення (оригіналу) [11, С. 235-236];

- схема, графік будь-якого об'єкта, процесу або явища, що використовується як його спрощена копія [12, С. 109];

- аналог (графік, схема, знакова система, структура) певного об'єкта (оригіналу), фрагмента реальності, артефактів, витворів культури, концептуально-теоретичних утворень тощо; замінник, представник оригіналу у пізнанні [13, С. 391];

- аналог якоїсь речі або процесу, що покликаний відтворити ті їх якості, які вивчаються, але внаслідок різних причин не можуть досліджуватись на самих автентичних об'єктах [14, С. 103].

- штучна система елементів, яка з певною точністю відображає деякі властивості, сторони, зв'язки об'єкта, що досліджується; модель виступає як аналогія і є проміжною ланкою між висунутими теоретичними положеннями та їх перевіркою в реальному педагогічному процесі [15, С. 120];

- уявна або матеріально реалізована система, котра, відображаючи чи відтворюючи об'єкт дослідження, здатна замістити його так, що вона сама стає джерелом інформації про об'єкт пізнання [16, С. 75];

- умовний (ідеальний) образ, схема кінцевого результату проєкту і за визначенням повинна мати обмеження [17];

- об'єкт, який відповідає іншому об'єкту (оригіналу), замінює його при пізнанні і дає про нього або його частини інформацію; система елементів, що відтворює певні частини, зв'язки, функції досліджуваного предмета [18, С. 100];

- знакова система, за допомогою якої можна відтворити дидактичний процес, предмет дослідження, показати в цілісності його структуру, функціонування й зберегти цю цілісність на всіх етапах дослідження [19];

- будь-який образ, аналог, (уявний чи умовний): зображення, визначення, схема, креслення, графік, карта якого-небудь об'єкта, процесу або явища («оригіналу» цієї моделі) [1, С. 22];

- результат абстрактного узагальнення практичного досвіду, співвіднесення теоретичних уявлень про об'єкт і емпіричних знань про нього [20, С. 39].

Зазначені вище підходи до трактування поняття «модель» дають підстави для узагальнення: у вузькому розумінні це поняття застосовується для відтворення певного об'єкта, явища за допомогою іншого, більш вивченого і зрозумілого, у широкому - для відображення певного стану педагогічної реальності.

Проєктування і створення моделей відбувається у процесі моделювання, яке є одним із важливих напрямів пошуку шляхів підвищення якості професійної підготовки здобувачів вищої освіти. За С. Гончаренком «суть моделювання полягає у встановленні подібності явищ (аналогій), адекватності одного об'єкта іншому в певних відношеннях і на цій основі перетворення простішого за структурою і змістом в модель складнішого (оригінал) [15, С. 119].

Моделювання педагогічних процесів, явищ, законів є необхідним елементом пізнання та управління ними. Моделювання дає можливість відобразити загальні аспекти пізнавального процесу, перевести його в теоретичну площину, краще зрозуміти структуру та механізми взаємодії досліджуваної системи, відокремивши головне від другорядного [21, С. 260].

Модель системи формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології ми розглядаємо як формалізований проєкт освітнього процесу з формування окресленої здатності, який спрямовано на досягнення визначеної мети й розв'язання поставлених завдань, чітко відображає компоненти цього процесу, їх системоутворювальні й інтегративні зв'язки, ґрунтується на концептуальних засадах, визначає шляхи і технології досягнення визначених цілей, спрямований на досягнення результату. Наголосимо, що зазначену вище модель ми розглядаємо як ієрархічну систему, яка складається з підсистем, і, водночас, є складником системи вищого рангу, підпорядкована й узгоджена з ними.

Погоджуємось з Є. Лодатко, що розроблена модель педагогічного явища (об'єкта чи процесу) має шанс на апробацію і практичне «виживання» в умовах реального освітнього процесу лише за умови достатньої загальності досліджуваних змістових і структурно-процесуальних компонентів, тобто достатньо високого рівня абстрагування [9, С. 6].

Взявши за основу класифікацію педагогічних моделей С. Важинського, О. Єжової, Є. Лодатка схарактеризуємо тип авторської моделі: за сферою застосування - науково-дослідна (використовується для проведення наукового пошуку в професійній педагогіці), за об'єктом дослідження - модель системи (аналог сукупності взаємозв'язаних елементів, які являють собою цілісну єдність), за завданнями - прогностична (передбачає результат функціонування та розвитку педагогічної системи), за формою - ідеальна (наочне-образне, вербальне, знакове, математичне відображення об'єкта дослідження), за розвитком в часі - динамічна (відображає стан системи у певних хронологічних межах), за способом відношень між параметрами та змінними - нелінійна (властивий синергізм).

Обґрунтування моделі системи формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології у процесі фахової підготовки узгоджується з такими позиціями:

- екологічна компетентність здобувачів вищої освіти є провідним складником професійної компетентності майбутніх учителів біології;

- соціальне замовлення екокомпетентних майбутніх учителів, нормативно-регулятивне поле фахової підготовки здобувачів освіти педагогічних університетів визначають цілі й завдання формування досліджуваної здатності;

- екологічна компетентність майбутніх педагогів виконує коеволюційно-біосферну, просвітницьку, виховну, практично-регулятивну, діяльнісно-нормативну, професійно-орієнтаційну функції та проявляється у здатності студентів активно і відповідально реалізовувати свій екологічний потенціал, в активній екологічній позиції, в усвідомленні особистої відповідальності за наслідки екологічної діяльності у природному довкіллі, в умінні здійснювати екологічну освіту і виховання учнів;

- система формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології характеризується динамічністю її структурно- функціональних компонентів і є відкритою, нелінійною сукупністю взаємозв'язаних елементів;

- теоретичним підґрунтям побудови моделі є методологічні підходи, загальнопедагогічні й специфічні принципи;

- екологічна компетентність майбутніх учителів біології відображається в власному потенціалі особистості й у професійно орієнтованій діяльності, розвиток і удосконалення означеної здатності повинно тривати протягом усього життя особистості.

Загалом базовою функцією розробленої моделі системи є апробація й реалізація її в реальному освітньому процесі з метою удосконалення формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології під час їхньої фахової підготовки. Авторська модель, як базисний орієнтир системи, адресована науково-педагогічним працівникам для розробки наукового супроводу фахової підготовки майбутніх учителів біології в контексті формування екологічної компетентності, навчально-методичного забезпечення цього процесу, створення еколого орієнтованого освітнього середовища. педагогічний біологія екологічний

На основі результатів аналізу наукових розвідок учених, дотичних до проблеми дослідження, власного наукового пошуку та з опертям на визначені теоретично-концептуальні конструкти ми розробили модель педагогічної системи формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології у процесі фахової підготовки, яка включає цілі й кінцевий результат формування цієї здатності, теоретико-методологічні основи, змістово- технологічні особливості цього процесу й моніторинг стану сформованості екокомпетентності студентів (рис. 1).

Рис. 1. Модель педагогічної системи формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології у процесі фахової підготовки

Структурно-функціональна модель педагогічної системи формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології складається з чотирьох компонентних блоків, які об'єднані між собою прямими і зворотніми зв'язками у контексті їх алгоритмічного функціонування: методологічно-цільового, суб'єкт-суб'єктного, змістово-технологічного і діагностично-результативного.

Методологічно-цільовий блок розробленої моделі структурно поєднує такі складники: мету, завдання, методологічні підходи і принципи.

Системоутворюючим концептом всієї моделі є мета, яка передбачає цілеспрямоване, системне формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології. Мета пропонованої моделі зумовлена суспільним запитом на підготовку екокомпетентних майбутніх педагогів, які здатні усвідомлено-ефективно здійснювати професійну діяльність з екологічної освіти й виховання учнів, приймати екологічно доцільно рішення, відчувати власну причетність і відповідальність за збереження і відновлення природного довкілля, є суб'єктами особистісного і професійного зростання. Отже, мета моделі відповідає актуальним завданням сьогодення, соціальному замовленню і концепції Нової української школи.

Зазначений вище блок репрезентує методологічні підходи, які уможливили визначити провідні ідеї дослідження як підґрунття наукового пошуку, а саме: компетентнісний, системний, аксіологічний, особистісно орієнтований, діяльнісний, рефлексивний, еколого-гуманістичний. Методологічну основу нашого дослідження становлять також загальнопедагогічні (науковості, систематичності й послідовності, єдності свідомості й діяльності, активності й самостійності, зв'язку навчання з практичною діяльністю, реаліями життя) й специфічні (міждисциплінарної інтеграції, створення екологічно орієнтованого освітнього середовища, професійної спрямованості, варіативності, взаємозв'язку локального регіонального і глобального підходів в освітньому процесі, емоційної ціннісності сприймання природного середовища у практичній діяльності) принципи.

Суб'єкт-суб'єктний блок моделі передбачає педагогічну взаємодію всіх учасників освітнього процесу, які безпосередньо беруть участь в реалізації освітньо-професійної програми підготовки майбутніх учителів біології: науково-педагогічних і педагогічних працівників, роботодавців, професіоналів-практиків і здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти. В основі суб'єкт-суб'єктних відносин викладачів і студентів лежать прямі й зворотні, вертикальні й горизонтальні зв'язки, які визначають вектор педагогічної взаємодії. Принципи гуманізму, самореалізації, діалогічності, співробітництва є провідними у взаємодії всіх учасників освітнього процесу.

До моделі системи формування досліджуваної здатності інтегровано змістово-технологічний блок, який структурує такі складники: компоненти екологічної компетентності студентів, зміст формування означеної здатності у процесі фахової підготовки майбутніх учителів, етапи реалізації педагогічної системи, педагогічні технології, методи, засоби і форми організації освітнього процесу.

Зміст процесу формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології охоплює низку освітніх компонентів, які спрямовані на формування структурно-функціональних складників досліджуваної здатності (знаннєво-змістового, мотиваційно-ціннісного, діяльнісно-технологічного, професійно-рефлексивного), які в сукупності визначають рівень сформованості означеної компетентності. Змістовий складник цього блоку моделі включає нормативні освітні компоненти фахової підготовки, вибіркові навчальні дисципліни, педагогічну і польові практики, самостійну роботу, науково-дослідну роботу, позааудиторну роботу студентів.

З огляду на особливості формування екокомпетентності здобувачів вищої освіти авторська модель передбачає розвиток цієї здатності у послідовності трьох умовно виокремлених етапів: мотиваційно-цільового, процесуального й оцінно-діагностичного.

Функціонування й реалізація змістової частини зазначеного вище блоку моделі на кожному з визначених етапів здійснюється з допомогою технологічного супроводу процесу формування досліджуваної здатності. Найбільш ефективними педагогічними технологіями, які забезпечують формування екологічної компетентності студентів у процесі фахової підготовки, на нашу думку, є: інтерактивні, проєктні, тренінгові, інформаційно-комунікаційні, проблемного навчання, кейс-технології, квест-технології. Украй важливу роль у технологічному контексті досліджуваного процесу відіграють як традиційні (словесні, наочні, практичні) так й інноваційні (кейс-метод, екологічне моделювання, проєктування, імітаційно-ігрові, «веббінг» та ін.) методи.

Формування екокомпетентності здобувачів вищої освіти педагогічних закладів освіти передбачає комплексне застосування таких засобів: навчально-методичних комплексів дисциплін, посібників, робочих зошитів (практикумів), презентацій і відеоматеріалів, мережі Інтернет тощо.

Модель розробленої педагогічної системи передбачає залучення майбутніх учителів до певних форм організації освітнього процесу, як-от: лекції (проблемні, бінарні, лекції-візуалізації), практичні й лабораторні заняття, самостійна робота, виробнича практика, тренінги, екскурсії, майстер-класи, наукові гуртки, проблемні наукові групи.

Важливу операційно-формувальну роль у реалізації змістово-технологічного блоку моделі системи належить педагогічним умовам, які у прикладному форматі наскрізно пронизують всі його складники й уможливлюють ефективне досягнення визначених освітніх цілей.

Діагностично-результативний блок уведений до спроєктованої педагогічної системи з метою моніторингу динаміки рівнів сформованості екокомпетентності студентів і визначення ефективності реалізації розробленої моделі. Означений блок передбачає діагностику, аналіз і корекцію рівнів сформованості досліджуваної здатності бакалаврів із середньої освіти (високого, середнього, достатнього, початкового) на основі визначених критеріїв (когнітивного, аксіологічно-спонукального, операційно-продуктивного, оцінно-професійного) і системи показників за допомогою діагностичного інструментарію. Передбачуваним результатом пропонованої моделі є позитивна динаміка, тобто підвищення рівнів сформованості екокомпетентності здобувачів педагогічних закладів вищої освіти.

Висновки

Отже, розроблена модель педагогічної системи формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології відображає мету цього процесу, яка конкретизована у завданнях і спрямована на досягнення визначеного результату, містить методологічні засади, психолого- педагогічний фундамент, змістове наповнення і методичне оснащення процесу формування досліджуваної здатності, моніторинг дієздатності педагогічної системи і зорієнтована на ефективну суб'єкт-суб'єктну взаємодію всіх учасників освітнього процесу. Позиціонуємо обґрунтовану модель як практичну реалізацію системного формування екологічної компетентності майбутніх педагогів у процесі фахової підготовки.

На реалізації розробленої й обґрунтованої структурно-функціональної моделі педагогічної системи формування екологічної компетентності майбутніх учителів біології в освітньому процесі педагогічних закладів вищої освіти України акцентуємо свій подальший науковий пошук у матеріалах дисертаційного дослідження.

Література

1. Моделювання професійної підготовки фахівців в умовах євроінтеграційних процесів. Монографія / за ред. С. С. Вітвицької. Житомир: Вид. О.О. Євенок, 2019. 304 с.

2. Сяська І. О. Теоретичні і методичні засади формування екологічної компетентності майбутніх учителів природничих дисциплін у процесі професійної підготовки: дис. ... д-ра пед. наук: 13.00 04. Рівне, 2021. 566 с.

3. Білянська М. М. Теоретичні і методичні засади підготовки майбутніх учителів біології до еколого-педагогічної діяльності у загальноосвітніх навчальних закладах: дис. ... д-ра .пед. наук: 13.00.04. Київ, 2018. 623 с.

4. Молчанюк О. В. Теоретико-методологічні засади виховання в майбутніх учителів біології ціннісного ставлення до природи: дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.07. Київ, 2020. 478 с.

5. Фурса І. В. Формування професійної компетентності майбутніх учителів біології на основі інтеграції природничих та педагогічних дисциплін: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. Переяслав-Хмельницький, 2016. 238 с.

6. Гончарук В. В. Формування екологічної культури майбутніх учителів природничих спеціальностей у процесі професійної підготовки: дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. Хмельницький, 2019. 296 с.

7. Баюрко Н. В. Підготовка майбутніх учителів біології до розвитку екологічної компетентності учнів основної школи: дис. ... канд пед. наук: 13.00.04. Вінниця, 2017. 314 с.

8. Коренева І. М. Теоретичні та методичні засади підготовки майбутніх учителів біології до реалізації функцій освіти для сталого розвитку: дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04. Глухів, 2020. 634 с.

9. Лодатко Є. О. Педагогічне моделювання: монографія. Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2022. 206 с.

10. Енциклопедія освіти / за ред. В. Г. Кременя. Київ: Юрінком Інтер, 2008. 1040 с.

11. Сучасний психолого-педагогічний словник / за заг. ред. О. І. Шапран. Переяслав-Хмельницький: Домбровська Я.М., 2016. 473с.

12. Словник-довідник з професійної педагогіки / за ред. А. В. Семенової. Одеса: Пальміра, 2006. 221 с.

13. Філософський енциклопедичний словник / за заг. ред. В. І. Шинкарука. Київ: Абрис, 2002. 751 с.

14. Петрушенко В. Тлумачний словник основних філософських термінів. Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2009. 264 с.

15. Гончаренко С. У. Педагогічні дослідження: метод. поради молодим науковцям. Київ-Вінниця: ДОВ «Вінниця», 2008. 278 с.

16. Лузан П. Г., Сопівник І. В., Виговська С. В. Основи науково-педагогічних досліджень. Київ: Нац. ун-т біоресурсів і природокористування України, 2010. 220 с.

17. Рудишин С. Д. Системний підхід до вищої освіти в Україні: освіченість, компетентність, національні цінності. Педагогіка і психологія. 2013. № 3. С. 69-75.

18. Сисоєва С. О., Кристопчук Т. Є. Методологія науково-педагогічних досліджень: Підручник. Рівне: Волинські обереги, 2013. 360 с.

19. Ягупов В. В. Моделювання педагогічного процесу як педагогічна проблема. Неперервна педагогічна освіта: теорія і практика. 2003. Вип.1. С. 28-37.

20. Шапран Ю. П. Педагогічне моделювання у процесі формування професійної компетентності майбутнього вчителя біології. Рідна школа. 2012. № 12. С. 39-43.

21. Романюк Р. К. Теоретичні і методичні засади професійної підготовки вчителів біології до профільного навчання учнів: дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04. Житомир, 2021. 453 с.

References

2. Siaska, I. O. (2021). Teoretychni i metodychni zasady formuvannia ekolohichnoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv pryrodnychykh dystsyplin u protsesi profesiinoi pidhotovky [Theoretical and methodological principles of the formation of environmental competence of future teachers of natural sciences in the process of professional training]. Doctor's thesis. Rivne [in Ukrainian].

3. Bilianska, M. M. (2018). Teoretychni i metodychni zasady pidhotovky maibutnikh uchyteliv biolohii do ekoloho-pedahohichnoi diialnosti u zahalnoosvitnikh navchalnykh zakladak [Theoretical and methodological principles of training future biology teachers for ecological and pedagogical activities in general educational institutions]. Doctor's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

4. Molchaniuk, O. V. (2020). Teoretyko-metodolohichni zasady vykhovannia v maibutnikh uchyteliv biolohii tsinnisnoho stavlennia do pryrody [Theoretical and methodological principles of education of future teachers of biology in a valuable attitude to nature]. Doctor's thesis. Kyiv [in Ukrainian].

5. Fursa, I. V. (2016). Formuvannia profesiinoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv biolohii na osnovi intehratsii pryrodnychykh ta pedahohichnykh dystsyplin [Formation of professional competence of future biology teachers based on the integration of natural and pedagogical disciplines]. Сandidate's thesis. Pereiaslav-Khmelnytskyi [in Ukrainian].

6. Honcharuk, V. V. (2019). Formuvannia ekolohichnoi kultury maibutnikh uchyteliv pryrodnychykh spetsialnostei u protsesi profesiinoi pidhotovky [Formation of ecological culture of future teachers of natural sciences in the process of professional training]. Сandidate's thesis. Khmelnytskyi [in Ukrainian].

7. Baiurko, N. V. (2017). Pidhotovka maibutnikh uchyteliv biolohii do rozvytku ekolohichnoi kompetentnosti uchniv osnovnoi shkoly [Preparation of future biology teachers for the development of environmental competence of elementary school students]. Candidate's thesis. Vinnytsia [in Ukrainian].

8. Koreneva, I. M. (2020). Teoretychni ta metodychni zasady pidhotovky maibutnikh uchyteliv biolohii do realizatsii funktsii osvity dlia staloho rozvytku [Theoretical and methodological principles of training future biology teachers to implement the functions of education for sustainable development]. Doctor's thesis. Hlukhiv [in Ukrainian].

9. Lodatko, Ye. O. (2020). Pedahohichne modeliuvannia: monohrafiia [Pedagogical modeling: monograph]. Ternopil: Navchalna knyha - Bohdan [in Ukrainian].

10. Kremen, V. H. (2008). (Ed.). Entsyklopediia osvity [Encyclopedia of Education]. Kyiv: Yurinkom Inter [in Ukrainian].

11. Shapran, O. I. (2016). (Ed.). Suchasnyi psykholoho-pedahohichnyi slovnyk [Modern psychological and pedagogical dictionary]. Pereiaslav-Khmelnytskyi: Dombrovska [in Ukrainian].

12. Semenova, A. V. (2010). (Ed.). Slovnyk-dovidnyk z profesiinoi pedahohiky [Dictionary-handbook on professional pedagogy]. Odesa: Palmira [in Ukrainian].

13. Shynkaruk, V. I. (2002). (Ed.). Filosofskyi entsyklopedychnyi slovnyk [Philosophical encyclopedic dictionary]. Kyiv: Abrys [in Ukrainian].

14. Petrushenko, V. (2009). Tlumachnyi slovnyk osnovnykh filosofskykh terminiv [Explanatory dictionary of basic philosophical terms]. Lviv: Vydavnytstvo Natsionalnoho universytetu «Lvivska politekhnika» [in Ukrainian].

15. Honcharenko, S. U. (2018). Pedahohichni doslidzhennia: metod. porady molodym naukovtsiam [Pedagogical research: method. advice to young scientists]. Kyiv-Vinnytsia: DOV «Vinnytsia» [in Ukrainian].

16. Luzan, P. r., Sopivnyk, I. V., Vyhovska, S. V. (2010). Osnovy naukovo- pedahohichnykh doslidzhen [Basics of scientific and pedagogical research.]. Kyiv: Nats. un-t bioresursiv i pryrodokorystuvannia Ukrainy [in Ukrainian].

17. Rudyshyn, S. D. (2013). Systemnyi pidkhid do vyshchoi osvity v Ukraini: osvichenist, kompetentnist, natsionalni tsinnosti [Systematic approach to higher education in Ukraine: education, competence, national values.]. Pedahohika i psykholohiia. 3, 69-75 [in Ukrainian].

18. Sysoieva, S. O., Krystopchuk, T. Ye. (2013). Metodolohiia naukovo- pedahohichnykh doslidzhen: Pidruchnyk. [Methodology of scientific and pedagogical research: Textbook]. Rivne: Volynski oberehy [in Ukrainian].

19. Iahupov, V. V. (2003). Modeliuvannia pedahohichnoho protsesu yak pedahohichna problema [Modeling the pedagogical process as a pedagogical problem]. Neperervna pedahohichna osvita: teoriia i praktyka. 1, 28-37 [in Ukrainian].

20. Shapran, Yu. P. (2012). Pedahohichne modeliuvannia u protsesi formuvannia profesiinoi kompetentnosti maibutnoho vchytelia biolohii [Pedagogical modeling in the process of forming the professional competence of a future biology teacher]. Ridna shkola. 12, 39-43 [in Ukrainian].

21. Romaniuk, R. K. (2021). Teoretychni i metodychni zasady profesiinoi pidhotovky vchyteliv biolohii do profilnoho navchannia uchniv [Theoretical and methodical principles of professional training of biology teachers for specialized training of students]. Doctor's thesis. Zhytomyr [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru