Вітчизняний досвід формування інформаційно-цифрової компетентності майбутніх учителів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Уманський державний педагогічний університет імені Павла Тичини, м. Умань

Вітчизняний досвід формування інформаційно-цифрової компетентності майбутніх учителів

Тітова Любов Олександрівна

аспірант кафедри педагогіки та

освітнього менеджменту

викладач-стажист кафедри інформатики і

інформаційно-комунікаційних технологій

Анотація

інформаційно-цифровий компетентність освіта

Стрімкий розвиток інформаційного суспільства сприяє зміні традиційних форм, методів та засобів навчання на інноваційні. Через масштабну цифровізацію соціуму провідна роль надається саме тим освітнім інструментам, що базуються на використанні інформаційно-комунікаційних технологій в процесі підготовки здобувачів. Поряд з цим пандемією COVID-19 та повномасштабним військовим вторгненням Росії на територію України, було зумовлено широке використання, здебільшого, дистанційної або змішаної форм навчання, що, в свою чергу, вимагає від педагогів володіння навичками роботи із засобами ІКТ, щонайменше сервісами для підтримки дистанційного навчання та відеотелефони (Classroom, Moodle, Zoom, Google Meet, Webex Meet та інші). Все це є важливими чинниками, що демонструють необхідність формування інформаційно-цифрової компетентності майбутніх учителів у процесі їх професійної підготовки у закладах вищої освіти.

У статті схарактеризовано різні підходи до формулювання поняття «інформаційно-цифрова компетентність» та «цифрова компетентність», розкриті у працях вітчизняних дослідників. Проаналізовано сутність поняття «інформаційно-цифрова компетентність вчителя закладу загальної середньої освіти», визначеного у професійному стандарті, затвердженому у 2020 році. При цьому, розглянуті праці дали змогу стверджувати, що, на даний момент, інформаційно-цифрова компетентність є однією із основних у підготовці сучасного висококваліфікованого вчителя, адже реалії сьогодення, коли глобальний процес інформатизації є незворотнім, вимагають від педагога впевненого володіння навичками роботи з комп'ютерною технікою.

Зазначено, що серед основних шляхів формування інформаційно-цифрової компетентності вчені виділяють використання е-середовища закладу вищої освіти, вивчення дисциплін інформатичного циклу та використання інформаційно-комунікаційних технологій у професійній підготовці майбутнього вчителя, зокрема хмарних та мобільних технологій, технології гейміфікації та інших.

Стаття є теоретичним підґрунтям наших подальших емпіричних досліджень.

Ключові слова: інформаційно-цифрова компетентність, інформаційно-комунікаційні технології, гейміфікація, технологія гейміфікації, майбутній учитель, професійна підготовка, е-середовище.

Titova Liubov Oleksandrivna Graduate student of the Department of Pedagogy and Educational Management, Trainee teacher of Informatics and Information and Communication Technologies, Pavlo Tychyna Uman State Pedagogical University, Uman

Domestic experience of forming information and digital competence of future teachers

Abstract

The rapid development of the information society contributes to the change of traditional forms, methods, and means of education to innovative ones. Due to the large-scale digitization of society, the leading role is given to those educational tools based on the use of information and communication technologies in the process of training students. Along with this, the Covid-19 pandemic and the full-scale military invasion of russia on the territory of Ukraine led to the widespread use of, for the most part, distance or mixed forms of education, which, in turn, requires teachers to have skills in working with ICT tools, at least services to support distance education training and videotelephony (Classroom, Moodle, Zoom, Google Meet, Webex Meet and others). All these are important factors that demonstrate the need for the formation of information and digital competence of future teachers in the process of their professional training in institutions of higher education.

The article characterizes different approaches to the formulation of the concept of "information-digital competence" and "digital competence" revealed in the works of domestic researchers. The essence of the concept of "information and digital competence of a teacher of a general secondary education institution" defined in the professional standard approved in 2020 was analyzed. At the same time, the considered works made it possible to assert that, at the moment, information and digital competence is one of the main ones in the training of a modern highly qualified teacher, because today's realities, when the global process of informatization is irreversible, require the teacher to have confident skills' computer equipment.

It is noted that among the main ways of forming information and digital competence, scientists single out the use of the e-environment of a higher education institution, the study of the disciplines of the informatics cycle and the use of information and communication technologies in professional training of future teachers, in particular cloud and mobile technologies, gamification technology and others.

The article is the theoretical foundation of our further empirical research.

Keywords: information and digital competence, information and communication technologies, gamification, gamification technology, future teacher, professional training, e-environment.

Постановка проблеми

Поряд зі стрімким розвитком інформаційного суспільства інноваційні педагогічні технології поступово витісняють в освітньому процесі традиційні методи і форми навчання. Через масштабну цифровізацію соціуму провідна роль виділяється саме тим інноваціям, що базуються на використанні інформаційно-комунікаційних технологій в процесі підготовки здобувачів. Одночасно з цим, ряд причин, а саме пандемія COVID-19 та повномасштабне військове вторгнення Росії на територію України, зумовили використання, здебільшого, дистанційної або змішаної форм навчання, що, в свою чергу, спричинило необхідність освоєння чи вдосконалення педагогами навичок роботи із засобами ІКТ, зокрема сервісами для підтримки дистанційного навчання та відеотелефони (Classroom, Moodle, Zoom, Google Meet, Webex Meet та інші). Все це є важливими чинниками, що демонструють необхідність формування інформаційно-цифрової компетентності майбутніх учителів у процесі їх професійної підготовки у закладах вищої освіти.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Окремим аспектам проблеми формування інформаційно-цифрової компетентності майбутніх учителів присвячено значну кількість праць вітчизняних та зарубіжних дослідників: Бойчука Ю., Боярської-Хоменко А., Громяка М., Доценко С., Дроговоз Н., Карабін О., Кравець О., Матяш В., Розлуцької Г., Самборської О., Трифонової О., Цюняк О. та інших.

Зокрема, Дроговоз Н. та Матяш В. розглядають процес формування інформаційно-цифрової компетентності здобувачів закладів вищої освіти педагогічних спеціальностей в умовах дистанційної навчання, виділяючи ключову роль вивченню дисциплін з галузі інформатики з використанням вікі-курсів [1].

Науковці Кравець О., Розлуцька Г., Самборська О., Цюняк О. у своїх працях обґрунтовують теоретичні та практичні аспекти, а також визначальні фактори формування інформаційно-цифрової компетентності майбутнього вчителя початкових класів, зазначаючи при цьому, що важливу роль відіграє інформаційно-освітнє е-середовище закладу вищої освіти [5, 10].

У своєму дослідженні Карабін О. та Громяк М. розглядають окремі аспекти формування цифрової компетентності у розрізі професійної підготовки фахівців у педагогічних закладах вищої освіти [2].

У науковій та науково-методичній літератури поняття «інформаційно-цифрова компетентність» розглядається з різних точок зору, при чому змінюється як трактування даної компетентності, так і шляхи її формування. Тому для кращого розуміння даного терміну варто розглянути напрацювання провідних вітчизняних учених.

Мета статті - проаналізувати наукові праці, розкрити сутність поняття «інформаційно-цифрова компетентність» та теоретичні засади формування даної компетентності у майбутніх учителів.

Виклад основного матеріалу

Все частіше ми можемо спостерігати, що традиційні засоби навчання стають менш ефективними у порівнянні з інноваційними. Педагогічна діяльність потребує все більш творчого підходу та використання засобів, що дозволять підвищити пізнавальний інтерес та зацікавити здобувачів у навчальній діяльності, особливе місце серед яких займають інформаційно-комунікаційні технології, що спричинено тотальною цифровізацією. Крім того, у концепції «Нова українська школа» (2016) та Професійному стандарті за професією «Вчитель закладу загальної середньої освіти» (2020) інформаційно-цифрова компетентність зазначена, як одна з ключових для здобувачів та педагогів відповідно [3, 4].

Зумовлене карантинними вимогами та повномасштабним вторгненням РФ на територію України, більш широке застосування дистанційної форми навчання стало вирішальним фактором активного створення та використання е-середовищ закладами освіти, що в свою чергу вимагає від педагогів достатньо розвиненої інформаційно-цифрової компетентності.

Саме тому, сучасному вчителю, що йде у ногу з часом, необхідно володіти компетентностями з пошуку та обробки інформації, роботи з комп'ютерною технікою, а також здатністю використовувати їх у професійній діяльності та для вирішення особистих проблем.

Часто у працях вітчизняних дослідників інформаційно-цифрова компетентність визначається як цифрова, інформаційно-комунікаційна, інформаційно-комунікаційно-технологічна (ІКТ-компетентність). Усі ці поняття є схожими та зводяться до впевненого володіння навичками роботи з інформаційно-комунікаційними технологіями.

Ведучи мову про Професійний стандарт вчителя зазначимо, що інформаційно-цифрова компетентність визначається як здатність вільно орієнтуватись в інформаційному просторі, вміння здійснювати операції з пошуку та обробки інформації, а також здатність до її об'єктивної оцінки та використання у педагогічній діяльності; здатність використовувати освітні електронні ресурси або ж створювати власні; здатність до впровадження цифрових технологій в освітній процес (не лише освітніх, а й для забезпечення організаційно-методичної роботи, зокрема ведення електронних журналів, електронних форм оцінювання, е-портфоліо) [4].

У своєму дослідженні Жерновникова О., Перетяга Л., Ковтун А., Кордубан М., Наливайко О., Наливайко Н. пропонують власне визначення цифрової компетентності, що є «інтегральною здатністю здобувача освіти, що поєднує комплекс знань, умінь, навичок і рефлексійних установок майбутніх учителів у взаємодії з цифровим освітнім середовищем» [6].

О. Трифонова у своїй праці, спираючись на концепцію «Нова українська школа» та навчальні програми закладів загальної середньої освіти, характеризує інформаційно-цифрову компетентність як систему з трьох складових:

уміння (пошуку та добору інформаційних джерел, аналізу та обробки інформації із застосуванням сучасних інформаційно-комунікаційних засобів, дотримання правил поведінки у мережі Інтернет задля убезпечення власних даних);

ставлення (ціннісні орієнтири педагога до застосування у власній діяльності новітніх інформаційно-комунікаційних засобів, дотримання академічної доброчесності);

навчальні ресурси (підручники та навчальні посібники, електронні освітні ресурси, засоби гейміфікації, тощо) [8].

Лосєва Н., Кириленко Н., Кириленко В. та Крижановський А. означують інформаційну компетентність професіонала як якість особистості, що окреслює рівень володіння навичками роботи з інформаційно-комунікаційними технологіями, а також готовність до об'єктивної оцінки ситуації та прийняття рішення щодо вирішення певної проблеми [9].

Сучасні вчені зазначають важливість та, навіть, необхідність формування інформаційно-цифрової компетентності у здобувачів педагогічних спеціальностей, досліджуючи при цьому вплив на процес формування найрізноманітніших засобів, прийомів, методів та технологій в цілому. Проте, усі думки сходяться у тому, що дана компетентність є однією із ключових у підготовці сучасного вчителя, зважаючи на всесвітню глобалізацію та інформатизацію.

Дослідники, розглядаючи проблему формування інформаційно-цифрової компетентності у майбутніх фахівців освітньої галузі, пропонують різні шляхи її вирішення, зокрема створення та постійне використання е-середовища закладу освіти, вивчення дисциплін інформатичного циклу, застосування інформаційно-комунікаційних технологій при вивченні дисциплін загальної та фахової підготовки, використання STEM-технології, технології гейміфікації та інших інноваційних технологій.

Так, наприклад, Н. Дроговоз та В. Матяш вбачають можливості формування інформаційно-цифрової компетентності у вивченні здобувачами педагогічного закладу вищої освіти дисципліни «Інформаційно-комунікаційні технології» на базі вікі-курсу розміщеного в е-середовищі закладу вищої освіти. При цьому програма курсу спрямована на вивчення програмних засобів, що дійсно є необхідними у професійній діяльності педагога (операційна система, пакет програм LibreOffice, що включає текстовий та табличний процесори, а також Google сервіси та хмарні ресурси для створення публікацій та презентацій). Крім того, автори публікації зазначають, що засоби відеотелефонії та месенджери, які застосовуються у процесі дистанційного навчання для безпосереднього зв'язку учасників освітнього процесу, є не менш важливими факторами у формуванні інформаційно-цифрової компетентності майбутніх фахівців [1].

Дослідниці Цюняк О., Розлуцька Г. та Кравець О. мають схожу думку та вбачають основний потенціал при формуванні інформаційно-цифрової компетентності майбутніх учителів початкових класів саме у вивченні дисципліни «Методика електронного навчання в початковій школі». У ході вивчення даного курсу здобувачі знайомляться з інноваційними технологіями, що базуються на використанні інформаційно-комунікаційних засобів та є доцільними при викладанні у Новій українській школі. Зміст даної дисципліни, за словами науковиць, здебільшого спрямований на ознайомлення з можливостями е-навчання та формування у майбутніх педагогів цифрової грамотності та навичок роботи з інформаційно-комунікаційними технологіями, включаючи мобільні застосунки, хмарні технології та елементи гейміфікації освітнього процесу [10].

Апелюючи до думки О. Самборської, що розглядає інформаційно-цифрову компетентність у розрізі трьох аспектів - особистісного, загальнопрофесійного та методичного, знову підкреслюємо важливість використання інформаційно-комунікаційних технологій у процесі неперервної підготовки майбутнього фахівця. Крім того, у праці зазначено, що важливим фактором, який підвищує рівень сформованості особистісного аспекту інформаційно-цифрової компетентності є використання електронного освітнього середовища закладу вищої освіти [5].

Жерновникова О., Перетяга Л., Ковтун А., Кордубан М., Наливайко О., Наливайко Н. серед засобів, що сприяють активному формуванню інформаційно-цифрової компетентності виділяють технологію гейміфікації, адже саме вона є «мотиватором» до підвищення пізнавального інтересу та активної навчальної діяльності. Експериментальна перевірка, проведена дослідниками, із впровадженням в освітній процес таких засобів гейміфікації, як: DuoLingo, Ribbon Hero, ClassDojo, The World Peace Game, Coursera, GoalBook, Mr Pai's Class, Brainscape, Socrative 101, дала змогу стверджувати про сприяння підвищенню рівня сформованості цифрової компетентності майбутніх учителів [6].

На нашу думку, технологія гейміфікації є одним з найбільш ефективних засобів формування інформаційно-цифрової компетентності, особливо у реаліях змішаного та дистанційного навчання. Зважаючи на те, що гра є одним із основних видів людської діяльності, а занурення у її середовище дозволяє урізноманітнити освітній процес, залучити здобувачів до навчальної діяльності та збільшити їх пізнавальну активність, здобувачі отримують не лише знання, а й навички їх використання у професійній діяльності та у повсякденному житті.

Проте попередні дослідження показали, що інформаційно-цифрову компетентність варто розглядати не лише як цілісну систему, а необхідно приділити увагу формуванню окремих її компонентів. Так, наприклад, медіаграмотність здобувачів освіти доцільно розвивати з використанням онлайн-інструментів - ігрових середовищ та медіаосвітніх ресурсів, а у формуванні інформаційної грамотності доречним є використання масових освітніх курсів на відкритих Інтернет-платформах, зокрема Prometheus, EdEra, ВУМ online, Get Digital від Facebook, Google Digital Workshop, Coursera, Academy Cisco [7].

Ведучи мову про компоненти інформаційно-цифрової компетентності, зазначимо, що існує також досить широкий спектр інструментів освітньої гейміфікації для формування навичок алгоритмізації та програмування, наприклад Kodable, CodinGame, Elevator Saga, CheckiO, BlocklyGames та інші.

Аналізуючи вищесказане, можемо стверджувати, що існує безліч доступних шляхів для формування інформаційно-цифрової компетентності майбутнього вчителя, що включають як освітній процес, так і самоосвітню діяльність здобувача.

Висновки

На основі аналізу наукових досліджень та нормативних документів можемо зробити висновок, що наявність сформованої інформаційно-цифрової компетентності у педагогів є вимогою сучасності, адже вона передбачає вміння працювати з інформацією та інформаційними джерелами, навички взаємодії з комп'ютерним та мультимедійним обладнанням, що є ключовими у підготовці та проведенні сучасного уроку. Серед засобів, що сприятимуть цьому виділяють використання інформаційно-цифрового освітнього середовища ЗВО, вивчення дисциплін інформатичного циклу та використання інформаційно-комунікаційних технологій у професійній підготовці майбутнього вчителя.

Перспективи подальших досліджень у цьому напрямку вбачаємо у висвітленні інструментів освітньої гейміфікації, що сприяють формуванню інформаційно-цифрової компетентності майбутніх учителів математики.

Література

1. Дроговоз Н.А., Матяш В.В. Формування інформаційно-цифрової компетентності майбутніх вчителів в умовах дистанційного навчання. Наукові записки: Серія Педагогічні науки. 2021. № 198. С. 231-234. URL: https://doi.org/10.36550/2415-7988-2021-1-198-231-234 (дата звернення: 22.09.2022).

2. Карабін О.Й., Громяк М.І. Формування цифрової компетентності майбутніх учителів із метою їх професійної підготовки в закладах вищої освіти. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання: досвід, тенденції, перспективи: матеріали V Міжнар. науково-практ. інтернет-конф., м. Тернопіль, 30 квіт. 2020 р. Тернопіль, 2020. С. 121-123. ЦКЬ: http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/15384 (дата звернення: 22.09.2022).

3. Нова українська школа: Концепція від 27.10.2016 р. URL: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf (дата звернення: 24.09.2022).

4. Про затвердження професійного стандарту за професіями "Вчитель початкових класів закладу загальної середньої освіти", "Вчитель закладу загальної середньої освіти", "Вчитель з початкової освіти (з дипломом молодшого спеціаліста)": Наказ від 23.12.2020 р. № 2736-20. URL: https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v2736915-20#Text (дата звернення: 24.09.2022).

5. Самборська О. Інформаційно-цифрова компетентність майбутнього вчителя початкових класів і фактори її формування. Міжнародний науковий журнал «Університети і лідерство». 2019. № 1(7). С. 114-125. URL: https://doi.org/10.31874/2520-6702-2019-7-1-114-125 (дата звернення: 22.09.2022).

6. Технологія формування цифрової компетентності майбутніх учителів засобами гейміфікації / О.А. Жерновникова та ін. Інформаційні технології і засоби навчання. 2020. Т. 75, № 1. С. 170-185. ШЛ: https://doi.org/10.33407/itlt.v75i1.3036 (дата звернення: 20.09.2022).

7. Тітова Л.О. Онлайн-засоби формування інформаційно-цифрової компетентності майбутніх педагогів в умовах дистанційного навчання. Vлda а perspektivy. 2022. № 5(12). С. 132-143. ШЛ: https://doi.org/10.52058/2695-1592-2022-5(12)-132-143.

8. Трифонова О.М. Інформаційно-цифрова компетентність: зарубіжний та вітчизняний досвід. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки. 2018. 173(2). С. 221-225. ПЯЛ: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nz_p_2018_173(2)51 (дата звернення: 22.09.2022).

9. Формування інформаційної компетентності у студентів педагогічних спеціальностей засобами сучасних інформаційно-комунікаційних технологій / Н. Лосєва та ін. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. 2020. № 55. С. 178-185. ЛКЛ: https://lib.iitta.gov.ua/723174/1/^,Z-55-dmk.pdf#page=178 (дата звернення: 30.09.2022).

10. Цюняк О., Розлуцька Г., Кравець О. Формування інформаційно-цифрової компетентності майбутніх учителів початкових класів у закладах вищої освіти. Науковий вісник Ужгородського університету. Серія: «Педагогіка. Соціальна робота». 2021. № 1(48). С. 435-438. URL: https://doi.org/10.24144/2524-0609.2021.48.435-438 (дата звернення: 22.09.2022).

References

1. Drohovoz, N.A., & Matiash, V.V. (2021). Formuvannia informatsiino-tsyfrovoi kompetentnosti maibutnikh vchyteliv v umovakh dystantsiinoho navchannia [Formation of information and digital competence of future teachers in conditions of distance education]. Naukovi zapysky. Seriia: Pedahohichni nauky - Proceedings. Series: Pedagogical sciences. 198. 231-234. Retrieved from https://doi.org/10.36550/2415-7988-2021-1-198-231-234 [in Ukrainian].

2. Karabin, O.Y., & Hromiak, M.I. (2020). Formuvannia tsyfrovoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv iz metoiu yikh profesiinoi pidhotovky v zakladakh vyshchoi osvity [Formation of digital competence of future teachers for the purpose of their professional training in institutions of higher education]. Suchasni informatsiini tekhnolohii ta innovatsiini metodyky navchannia: dosvid, tendentsii, perspektyvy - Modern information technologies and innovative teaching methods: experience, trends, perspectives: Proceedings of the V International Scientific and Practical Internet-Conference, (pp. 121-123). Ternopil. Retrieved from http://dspace.tnpu.edu.ua/handle/123456789/15384 [in Ukrainian].

3. Nova ukrainska shkola : Kontseptsiia vid 27.10.2016 r. [New Ukrainian school: Concept from 27.10.2016]. (2016). mon.gov.ua. Retrieved from https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf [in Ukrainian].

4. Pro zatverdzhennia profesiinoho standartu za profesiiamy «Vchytel pochatkovykh klasiv zakladu zahalnoi serednoi osvity», «Vchytel zakladu zahalnoi serednoi osvity», «Vchytel z pochatkovoi osvity (z dyplomom molodshoho spetsialista)»: Nakaz vid 23.12.2020 r. № 2736-20 [On approval of the professional standard for the professions "Primary school teacher of general secondary education", "Teacher of general secondary education", "Primary teacher (with a diploma of junior specialist)": Order of 23.12.2020 № 2736-20]. zakon.rada.gov.ua. Retrieved from https://zakon.rada.gov.ua/rada/show/v2736915-20#n10 [in Ukrainian].

5. Samborskaya O. (2019). Informatsiino-tsyfrova kompetentnist maibutnoho vchytelia pochatkovykh klasiv i faktory yii formuvannia [Informational and digital competence of the future primary school teacher: forming factors]. Mizhnarodnyi naukovyi zhurnal «Universytety i liderstvo» - International Scientific Journal «Universities and Leadership». 1(7). 114-125. Retrieved from https://doi.org/10.31874/2520-6702-2019-7-1-114-125 [in Ukrainian].

6. Zhernovnykova, O.A., & Peretiaha, L.Ye., & Kovtun, A.V., & Korduban, M.V., & Nalyvaiko, O.O., & Nalyvaiko, N.A., (2020). Tekhnolohiia formuvannia tsyfrovoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv zasobamy heimifikatsii [The technology of prospective teachers' digital competence formation by means of gamification]. Informatsiini tekhnolohii i zasoby navchannia - Information Technologies and Learning Tools. 75(1). 170-185. Retrieved from https://doi.org/10.33407/itlt.v75i1.3036 [in Ukrainian].

7. Titova L.O. (2022). Onlain-zasoby formuvannia informatsiino-tsyfrovoi kompetentnosti maibutnikh pedahohiv v umovakh dystantsiinoho navchannia [Online tools for formation of information and digital competence of future teachers in the conditions of distance learning]. Veda a perspektivy - Science and perspectives. 5(12). 132-143. Retrieved from https://doi.org/10.52058/2695-1592-2022-5(12)-132-143 [in Ukrainian].

8. Tryfonova O.M. (2018). Informatsiino-tsyfrova kompetentnist: zarubizhnyi ta vitchyznianyi dosvid [Information and digital competence: foreign and domestic experience]. Naukovi zapysky. Seriia: Pedahohichni nauky - Proceedings. Series: Pedagogical sciences. 173(2). 221-225. Retrieved from http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nz_p_2018_173(2) 51 [in Ukrainian].

9. Losieva, N.M., & Kyrylenko, N.M., & Kyrylenko, V.V., & Kryzhanovskyi, A.I. (2020). Formuvannia informatsiinoi kompetentnosti u studentiv pedahohichnykh spetsialnostei zasobamy suchasnykh informatsiino-komunikatsiinykh tekhnolohii [Formation of information competence in students of pedagogical specialties by means of modern information and communication technologies]. Suchasni informatsiini tekhnolohii ta innovatsiini metodyky navchannia v pidhotovtsi fakhivtsiv: metodolohiia, teoriia, dosvid, problem - Modern information technologies and innovation methodologies of education in professional training: methodology, theory, experience, problems. 55, 178-185. Retrieved from https://lib.iitta.gov.ua/723174/1/Z-55-druk.pdf#page=178 [in Ukrainian].

10. Tsiuniak, O., & Rozlutska, H., & Kravets, O. (2021). Formuvannia informatsiino-tsyfrovoi kompetentnosti maibutnikh uchyteliv pochatkovykh klasiv u zakladakh vyshchoi osvity [Formation of information and digital competence of future primary teachers in higher education institutions]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho universytetu. Seriia: «Pedahohika. Sotsialna robota» - Scientific Bulletin of Uzhhorod University. Series: «Pedagogy. Social Work». 1(48). 435-438. Retrieved from https://doi.org/10.24144/2524-0609.2021.48.435-438 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru