Досвід формування професійної компетентності вчителя Нової української школи

Ольга Кіян, кандидат педагогічних наук, завідувач сектору експериментальної педагогіки, відділ інноваційної діяльності та дослідно-експериментальної роботи

Svitlana Kyrylenko, Olga Kyian. Experience Formation of the Professional Competence of the Teacher of New Ukrainian School.

The article describes various scientific approaches to the problem of the professional competence of the teacher, analyzes studies that reveal the content of the professional competence of the teacher in a modern educational institution, in particular, a primary school teacher. The results of the research are presented and the state of the problem in pedagogical theory and practice is revealed based on the experience of professional pedagogical colleges - experimental institutions of the all-Ukrainian level of education in Odesa.

Key words: professional competence, professional activity, primary school teacher, personal and professional development of the teacher.

Вступ

Постановка проблеми. Ключовою фігурою сучасних процесів модернізації освіти, безперечно, є педагог, чий рівень професійної компетентності та особистішої культури має забезпечувати і дієвість освітніх перетворень, і конкурентоспроможність учителя на сучасному ринку освітніх послуг. Нові вимоги до професійної та особистісної культури вчителя ставлять на порядок денний завдання суттєвих змін у методології, технологіях, змісті підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів, приведення їх у відповідність з освітніми реаліями сьогодення.

Особливої актуальності набуває пошук ефективних шляхів професійного розвитку педагогів в умовах інноваційного освітнього поля післядипломної освіти як продуктивного середовища впливу, що забезпечує оптимальні умови стимулювання, навчання, виховання та самовдосконалення майбутніх учителів у процесі їх професійного становлення.

Як зазначає Ю. Завалевський, що важко уявити по-справжньому гуманістичне суспільство без учителя - духовного провідника, наставника, який володіє мистецтвом впливати, будити думку, спонукати, захоплювати. Особистість учителя і педагогічна майстерність нероздільні як джерело його розвитку й саморозвитку, акцентуючи увагу на тому, що розвиток нації можливий лише за умови існування її освіченої, високодуховної, інтелігентної частини - професійного учительства [1].

Соціальна і професійна місія вчителя Нової української школи обумовлює необхідність підготовки фахівців, здатних до успішної професійної діяльності в умовах упровадження Концепції «Нова українська школа», які спроможні виконувати в освітньому процесі ролі наставника, коуча, фасилітатора і тьютора, мають академічну свободу, володіють навичками випереджувального проєктного менеджменту (планування й організації навчання, розроблення навчально -методичного забезпечення, оцінювання), характеризуються пошуком шляхів актуального реагування на зміни і освітянський простір, який потребує модернізації й професіоналізації освіти, адже змінилися вимоги до навчання, знань, до компетентностей.

Нові підходи до удосконалення якісної освіти передбачає природні процеси розвитку педагогічної практики, цілеспрямований управлінський вплив на систему підготовки педагогічних кадрів, суттєві корективи змісту, стилю діяльності педагогічних установ, педагогів (вихователя, вчителя, викладача), тобто перехід освітньої системи до функціонування на інноваційних організаційних та психолого -педагогічних засадах. Усвідомлення щодо оновлення освіти в реальній практиці, необхідності реформування роботи фахових педагогічних закладів освіти зумовлюють потребу в переформатуванні професійної підготовки, стилю професійної діяльності педагога. Особливо значущим є формування його компетентності, особистісно-професійних якостей, здатності жити і працювати в інноваційному режимі: прийняти і зрозуміти нове в умовах реформування освітньої галузі.

Саме від професійної компетентності вчителя залежить формування ключових компетентностей учнів, їх конкурентоздатності та спроможності увійти у світовий освітній простір.

Реалізація сучасних педагогічних завдань вимагає підготовки нового Вчителя, який повинен змінюватися, враховуючи сучасні виклики та продуктивний розвиток. ХХІ століття - це синтез кращих досягнень вітчизняної практики з прогресивними ідеями педагогіки.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Все частіше в центрі уваги дослідників перебуває питання професійної компетентності педагогічних працівників. Означеній проблемі присвячені наукові дослідження у галузі філософії освіти (В. Андрущенко, Ю. Завалевський, І. Зязюн, В. Кремень та ін.); професійної підготовки фахівців у вищій школі (А. Алексюк, Б. Андрієвський, С. Гончаренко); теорії компетентнісного підходу до навчання (В. Байденко, О. Дубасенюк, О. Овчарук, О. Пометун, О. Савченко, С. Сисоєва та ін.).

Глибокому теоретико-методологічному аналізу даної проблеми й винайденню шляхів її розв'язання на практичному рівні присвячені праці Т. Грабовської, Л. Даниленко, Т. Дем'янюк, І. Дичківської, Ю. Завалевського, Н. Клокар, О. Козлової, Л. Коростильової, Ю. Максимова, О. Мариновської, В. Уруського та ін.

Демократизація суспільства та динамізм розвитку системи освіти, зокрема оновлення змісту, структури, методів, організаційних форм навчання суттєво змінили ринок освітніх послуг: сучасна школа вимагає висококваліфікованих спеціалістів, здатних творчо підходити до організації освітнього процесу та створювати оптимальні умови для забезпечення його ефективності, які володіють досвідом інноваційної професійно-педагогічної діяльності, уміють зреалізувати особистісний потенціал кожного учня, спроможні самостійно набувати необхідні для професійної діяльності знання, уміння, навички.

Це вимагає подолання традиційних, когнітивних орієнтирів, вимагає оновлення змісту, методів і технологій навчання, активізації внутрішніх потенційних можливостей людини. Саме такий підхід забезпечує формування професійної компетентності як інтегрованого багаторівневого утворення у цілісній професійній структурі особистості вчителя початкової школи, спрямовується на досягнення поставленої мети, є показником сформованості професійно необхідних знань, умінь, навичок, якостей, цінностей і практичного досвіду самостійної та пошуково-дослідної роботи.

«Професійна компетентність педагога виражає єдність його теоретичної й практичної готовності до здійснення педагогічної діяльності і характеризує його професіоналізм», при цьому основу структури компетентності учителя складають чисельні педагогічні вміння, що характеризують цю готовність, як зазначають сучасні вчені Н. Бібік, Л. Ващенко, О. Овчарук, О. Пометун, С. Раков, О. Савченко [4].

Не дивлячись на значну кількість наукових праць дослідження залишається актуальним.

Метою статті є обґрунтування структури професійної компетентності вчителя початкової школи як важливої складової його професіоналізму у процесі експерименту та апробації на практиці освітніх та інноваційних педагогічних систем.

Виклад основного матеріалу дослідження

Реформування освіти в Україні є частиною процесів оновлення освітньої галузі в області визнанням вагомості знань як рушія суспільного прогресу. Такі зміни стосуються створення нових освітніх стандартів, оновлення та перегляду навчально - методичного забезпечення, форм і методів навчання за Концепцією «Нова українська школа»: зокрема:

- підвищення мотивації до навчання та збільшення кількості академічно здібної молоді шляхом перетворення учня із об'єкта в суб'єкт навчання; ставлення учня до навчання від «мене повинні навчити» до «я вчусь», від «я не обираю» до «я обираю» предмети, рівень та обсяг навчального матеріалу;

- залучення педагогів до проєктування цифрових (електронних) освітніх ресурсів для змішаного навчання задля усвідомлення персональної інформації, самореалізації, професійного розвитку та зростання.

Майбутнім вчителям необхідні всі ці якості, а це можливо лише за умови високого рівня професійної майстерності, наявності розвинених професійних здібностей та компететностей. Як відомо, компетентність - обізнаність у певній галузі, якомусь питанні, повноважність, повноправність у розв'язанні якоїсь справи, коло повноважень (прав, обов'язків) певного органу чи посадової особи згідно зі статутом установи, організації.

Дослідники виділяють такі аспекти професійної компетентності учителя: спеціальна (у галузі предмета, який викладається); методична (у галузі засобів формування предметних компетентностей учнів); психолого-педагогічна (у сфері освітньої діяльності); аутопсихологічна (рефлексія у сфері педагогічної діяльності). педагог професійний школа

Сьогодні вчитель поступово перестає бути джерелом знань, зараз процес передачі знань є багатовекторним «від усіх і всюди», а вчитель має стати партнером для учня у формуванні ключових компетентностей. Саме таку місію визначає педагогу Концепція Нової української школи.

Виклики, які постали перед вчителем спонукають учителів бути відкритими до змін. Майбутні педагоги повинні розуміти, що навчатися потрібно. Та й у новому Законі України «Про освіту» (ст. 59) зазначено, що професійний розвиток педагогічних працівників передбачає «постійну самоосвіту, участь у програмах підвищення кваліфікації та будь-які інші види і форми професійного зростання, а також визначає мету освіти як пріоритетно компетентнісну, тлумачить поняття компетентність, дає перелік ключових компетентностей.

З огляду на це, а також провідні тенденції розвитку безперервної педагогічної освіти в сучасний період, аналіз й узагальнення результатів наукових пошуків учених, осмислення практичного досвіду, накопиченого у фахових педагогічних закладах освіти та системі післядипломної педагогічної освіти змотивувало колективи Комунального закладу вищої освіти «Одеська Академія неперервної освіти Одеської обласної ради» та вищих навчальних комунальних закладів освіти: «Балтський педагогічний фаховий коледж», «Білгород-Дністровський педагогічний фаховий коледж», «Одеський педагогічний фаховий коледж» до експериментального дослідження за темою «Навчально-методичне забезпечення підготовки вчителів в умовах реформування освітньої галузі» стали учасниками всеукраїнського експерименту за ініціативи ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти» (відділ інноваційної діяльності та дослідно-експериментальної роботи).

Метою даного експерименту стало теоретичне обґрунтування та експериментальна перевірка навчально-методичного забезпечення підготовки вчителів в умовах реформування освітньої галузі засобами інноваційної діяльності. Реалізація експерименту передбачала осмислення процесу підготовки вчителя нової формації в процесі інноваційної діяльності; зміну змісту педагогічної освіти для студентів педагогічних коледжів; цілеспрямовану організацію підготовки вчителя як фахівця Нової української школи; створення умов для формування нового покоління вчителів початкової школи.

Експериментальне дослідження було зорієнтоване на визначення основних елементів системи навчально-методичного забезпечення підготовки вчителів для Нової української школи і відбувалось протягом 2017-2022 років. Здійснені організаційні заходи дозволили сформувати творчі групи викладачів педагогічних коледжів Одеської області, налагодити професійну співпрацю між цими групами, Одеською академією неперервної освіти, пілотними закладами загальної середньої освіти - базами переддипломної практики (Таїровська ЗОШ І-ІІІ ст. Овідіопольського району, Шабський НВК «ЗОШ І- ІІІ ст. - гімназія» Білгород-Дністровського району, Одеська ЗОШ №2 26 І-ІІІ ст. Одеської міської ради, НВК «Балтська ЗОШ І-ІІІ ст. імені Олеся Г ончара- ліцей» м. Балти, НВК «Балтська ЗОШ І-ІІІ ст. №2 2 - гімназія» Балтської міської ради, Нерубайський НВК «ЗОШ І-ІІІ ст. - гімназія» Біляївського району, Великодальницький НВК «Школа-гімназія» Біляївського району). Також була налагоджена постійна комунікація з ДНУ «Інститут модернізації змісту освіти», Міністерством освіти і науки України з питань наукового обґрунтування навчально-методичного забезпечення підготовки вчителів в умовах реформування освітньої галузі засобами інноваційної діяльності, розробки моделі підготовки компетентного випускника фахового педагогічного коледжу, здатного до реалізації інноваційної діяльності відповідно до Концепції «Нова українська школа», модернізації змісту педагогічної освіти та впровадження освітніх інновацій в системі неперервної освіти педагога. Вимірювання показників мотивації здобувачів освіти у педагогічних коледжах до опанування нових спецкурсів та вивчення їх готовності до реалізації інноваційної діяльності відповідно до Концепції «Нова українська школа» дозволило комплексно спроєктувати навчально-методичне забезпечення підготовки вчителів початкових класів для Нової української школи в умовах фахової передвищої освіти.

Послідовна реалізація поставлених завдань на основному етапі експерименту дозволила отримати суттєві результати, які відкривають нові підходи до підготовки сучасного вчителя початкових класів в умовах фахової передвищої освіти. Запропоновано новий зміст педагогічної освіти, представлений у програмах розроблених спецкурсів, обґрунтовано комплекс умов реалізації освітніх інновацій у сучасному освітньому середовищі педагогічного коледжу, удосконалених форм організації освітнього процесу; окреслено нові напрями методичної роботи педагогічного коледжу із розробки навчально-методичного забезпечення освітнього процесу, апробовано нові підходи до навчання викладачів педагогічних коледжів та організації неперервної освіти сучасного педагога.

Необхідною передумовою реалізації експерименту стала підготовка викладачів - дослідників на базі КЗВО «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради». В результаті дослідження була проведена значна робота з підвищення кваліфікації викладачів педагогічних коледжів Одеського регіону та підготовки визначеної групи викладачів - дослідників як педагогів- тренерів Нової української школи. Викладачі-тренери були долучені до процесу підвищення кваліфікації вчителів початкових класів відповідно до професійного стандарту загальних і професійних компетентностей вчителя, який дозволяє вчителям визначати чіткі орієнтири власного професійного розвитку. Це сприяло посиленню синергії теоретичної і практичної підготовки викладачів педагогічних коледжів до роботи зі створення навчально - методичного забезпечення підготовки вчителів для Нової української школи. Окрім цього, тренери-викладачі Балтського педагогічного училища пройшли навчання у межах українсько-швейцарського проєкту «Розвиток громадянських компетентностей в Україні - DOCCU» за курсом «Формування громадянських компетентностей у майбутніх учителів початкової школи». Тренери-викладачі педагогічних коледжів пройшли на базі КЗВО «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради» навчання щодо впровадження технології розвитку критичного мислення у студентів. Також викладачі трьох педагогічних коледжів пройшли підготовку за підтримки компанії The LEGO FOUNDATION, що дозволило широко впроваджувати в процес підготовки майбутніх учителів початкових класів ігровий та діяльнісний підходи. Окремо КЗВО «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради» та Балтський педагогічний коледж стали учасниками пілотного проєкту Міністерства освіти і науки України спільно з The LEGO FOUNDATION щодо розроблення методичного забезпечення підготовки вчителів початкової школи та педагогів закладів дошкільної освіти до впровадження ігрових та діяльнісних методів в освітньому процесі.

Викладачі педагогічних коледжів були активно включені у всі процеси підготовки фахівців та їх професійного розвитку у межах упровадження реформи «Нова українська школа», що проводились в Одеській академії неперервної освіти. Вони отримали кваліфікацію педагога -тренера, педагога- супервізора, освітнього експерта з сертифікації вчителів, постійно знаходились у комунікації з учителями пілотних шкіл, брали участь у численних заходах, присвячених реалізації різних аспектів освітньої реформи в початковій школі.

Практичне значення дослідження. У межах експерименту та регіонального проєкту «Нове покоління вчителів для української школи» Одеською академією неперервної освіти запроваджено нетрадиційну форму методичної роботи - методичну кав'ярню «Партнерство & Творчість», яка стала постійним майданчиком для зустрічей робочих груп експерименту, обміну думками та ідеями щодо розробки навчально -методичного забезпечення підготовки вчителів початкових класів.

Окремим напрямом роботи є навчання та мотиваційна підтримка викладачів спецкурсів «Навчання через гру» та «Діяльнісний підхід у початковій школі» (проведення очних та онлайн-зустрічей з обміну досвідом, участь у тренінгах, конференціях, проведення відкритих занять зі спецкурсів). Викладачі педагогічних коледжів брали активну участь у проєкті «Play Mate», здійснювали обмін досвідом з колегами з інших закладів передвищої фахової освіти. Разом зі студентами викладачі були учасниками всеукраїнського фестивалю гри, навчання і натхнення «Play Fest». Викладачі Комунального закладу «Одеський педагогічний фаховий коледж» були учасниками Магістральної (не)конференції для шкільних педагогів міні -EdCamp Odesa School 22 «Нове покоління - нові можливості», де презентували систему роботи педагогічних коледжів у межах експериментального дослідження.

У процесі такої діяльності виявлено науковою групою експерименту, що новий підхід до підвищення кваліфікації викладачів педагогічних коледжів, запроваджений в межах експерименту, дав суттєві результати і сприяв підвищенню якості освіти у закладах передвищої фахової освіти Одеської області, розвитку мережі професійних зв'язків фахівців різних ланок освіти, залученню висококваліфікованих педагогічних кадрів до процесу формування професійної компетентності вчителя для Нової української школи, а також науково-методичного супроводу його фахової діяльності.

Впродовж експерименту викладачі-тренери формували та уточнювали як зміст дисциплін фахового профілю та експериментальних спецкурсів, так і методику їх викладання.

У всіх трьох педагогічних коледжах викладається спецкурс «Нова українська школа», що містить такі складові: «Нова українська школа та сучасні педагогічні технології в початковій школі»; «Новий Державний стандарт початкової освіти». Моделювання навчального процесу в Новій українській школі», тренінгово-практичний курс «Компетентнісний підхід у підготовці майбутніх педагогів в умовах реалізації Концепції «Нова українська школа». Впроваджувались спецкурси та тематичні факультативи «Розвиток критичного мислення на уроках в початковій школі», «Діяльнісний підхід у початковій освіті» та «Навчання через гру», «Робота вчителя початкової школи з дітьми із особливими освітніми потребами» та «Недискримінаційний підхід у навчанні», «Вчителі НУШ - агенти змін».

Науково-методичною радою експерименту було сконцентровано увагу на узагальнення досвіду навчання студентів за спецкурсом «Нова українська школа», постійно здійснювався аналіз переваг і недоліків організації освітнього процесу, коригування та узгодження змісту програми спецкурсу «Нова українська школа» в різних педагогічних коледжах. У процесі впровадження спецкурсу відстежувались позитивні та негативні тенденції, ризики в організаційно-педагогічній діяльності викладачів - дослідників педагогічних училищ. Вчасне діагностування проблем дозволяло вносити зміни у зміст спецкурсу, умови його впровадження, методику викладання та форми організації освітнього процесу. Наприклад, ще на перших етапах реалізації експерименту вивчення ризиків показало необхідність створення спеціально організованого освітнього середовища для викладання вказаного спецкурсу.

Як результат КЗВО «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради» створила у всіх педагогічних коледжах навчально -тренінгові лабораторії НУШ, які обладнані мультимедійними комплексами, забезпечені різними засобами наочності, мобільними меблями. Все це є необхідною умовою забезпечення освітнього процесу та підготовки сучасного вчителя початкових класів.

В рамках експерименту розроблено Програму спецкурсу «Нова українська школа», яка була розрахована на здобувачів освіти випускного курсу і має на меті розкрити концептуальні засади освітньої реформи: ознайомити з новим навчально-методичним забезпеченням початкової освіти, озброїти практичними навичками роботи в умовах Нової української школи. Специфікою спецкурсу є не тільки зміст, що відповідає програмі формування професійної компетентності вчителя початкових класів до роботи за новим Державним стандартом початкової освіти, а і його структура: переважна частина навчальних годин відводиться на практичні, лабораторні та тренінгові заняття. Змістове наповнення спецкурсу розкриває основні питання освітньої реформи. Майбутніми вчителями розглядаються питання планування тематичного дня, тижня, місяця в початковій школі, у тому числі й за допомогою створення простих та інтерактивних ментальних мап. Наприклад, передбачено не лише теоретичне опрацювання поняття «ранкова зустріч», її структурних елементів, атрибутів, активностей («Крісло автора», «Куточок настрою») значення ранкового кола тощо, а і її повноцінне моделювання відповідно до конкретного тематичного дня. Під час вивчення спецкурсу майбутні педагоги практично розглядають способи згуртування дитячого колективу, створення класної спільноти, командної взаємодії, знайомляться з методикою введення та вироблення класних правил, «кола вибору», «шкільних рутин». Використовуються вправи, що дозволяють познайомитися з сучасними формами і методами роботи з батьківською громадськістю та опрацювати навички проведення педагогічних тренінгів.

Практико-орієнтованими були і тренінги з розвитку критичного та креативного мислення, що передбачають дефініції зазначених понять, основні прийоми застосування відповідно різних освітніх галузей.

Актуальними були зустрічі присвячені формуванню нового освітнього середовища, створенню дієвого освітнього простору, ознайомлення з сучасними прийомами візуалізації навчальної інформації - меми, хмари слів, скрайбінг, доповнена реальність тощо. Цікавими для здобувачів освіти є заняття за темою «Сучасні методи роботи вчителя початкової школи з використанням всесвітньої мережі «Інтернет» - це знайомство і практична робота з основними онлайн сервісами сучасного педагога.

Завершальний етап експерименту відзначався наявністю узгодженого та перевіреного на базі всіх трьох педагогічних коледжів - учасників експерименту змісту програми спецкурсу, розробленої єдиної (типової) програми спецкурсу, який може бути рекомендований до впровадження у масовій практиці роботи закладів фахової передвищої педагогічної освіти.

В ході експерименту були створенні комплекти навчально -методичного забезпечення підготовки вчителів початкових класів в умовах НУШ (програма курсу; програма тренінгу, розробки практичних занять, навчальний і дидактичний матеріал, завдання для самостійної роботи, діагностичні (тестові) матеріали, хрестоматія, електронні сервіси та інструменти). До кожного заняття зустрічі створено тематичну папку з розробкою відповідного конспекту, супроводжуючими мультимедійними презентаціями, фото, відео, аудіоматеріалами, матеріалами для командної взаємодії. Укомплектовано роздавальні матеріали для індивідуальної роботи, створено онлайн-сторінку з відповідним тематичним мультимедійним забезпеченням. Проведено апробацію запроваджених інноваційних педагогічних технологій, інтерактивних форм роботи в освітній процес педагогічних коледжів. Здійснено оновлення змісту фахових дисциплін, що передбачає надання знань щодо реалізації компетентнісного, особистісно-орієнтованого, інтегрованого, ігрового, діяльнісного підходів в освітньому процесі початкової школи; використання педагогічних технологій інтегрованого, інтерактивного, кооперативного навчання, модельного планування, формувального оцінювання, академічної свободи вчителя.

Окрім того, викладачі - учасники творчої групи експерименту розробляли й проводили у своїх закладах додаткові семінари -практикуми, семінари-тренінги, майстер-класи та інші заходи, організовували позаурочну діяльність (гурток гончарного ремесла, технологія виготовлення ляльок - мотанок, гурток «LEGO - технологія в початковій школі»).

При відборі компонентів професійної компетентності майбутніх учителів до роботи у Новій українській школі, виходили з того, що даний напрям освітньої роботи у педагогічних коледжах повинен мати системний характер: йдеться про формування цілісної методичної системи, спрямованої на підготовку фахівця; компетентного, креативного, конкурентоспроможного, психологічно готового до роботи в нових реаліях освіти та озброєного сучасними технологіями та методиками тощо.

Організація системної роботи із запровадження нових підходів до викладання у педагогічних коледжах дала можливість ефективно вирішувати завдання підготовки конкурентоспроможних фахівців. Викладачами методик навчання накопичено досвід активного впровадження нових інноваційних технологій з підготовки майбутніх фахівців в умовах реформування освітньої галузі. Цей процес став наскрізним і охоплює навчання студентів усіх курсів у межах дисциплін, передбачених навчальними планами.

Під час проведення спецкурсів викладачі-тренери готували студентів до педагогічної діяльності в умовах Нової української школи та формували вміння проводити на переддипломній практиці уроки з використанням сучасних підходів. Директори закладів загальної середньої освіти, де студенти проходили практику, в їхніх характеристиках зазначили, що практиканти показали глибокі знання, високу методичну підготовку, вміло й творчо використовували інноваційні технології у практичній діяльності, добре орієнтуються у завданнях НУШ.

У межах експерименту внесено корективи до програм педагогічної практики (обов'язкове проведення уроків «Я досліджую світ» та інтегрованого уроку в 1-2 класах, сюжетних уроків фізичної культури в 1 -му класі), апробовано нове дидактичне забезпечення. Організовано практичні заняття зі студентами 4-х курсів з метою розвитку у випускників умінь та навичок застосування мультимедійних засобів та інструментів Microsoft Office 365 для організації «змішаного навчання» в освітньому процесі початкової школи.

Слід відзначити вагому роль у запровадженні нових підходів до переддипломної практики студентів структурних підрозділів, створених у Балтському і Білгород-Дністровському педагогічних коледжах. Це приклад розвивального освітнього середовища: спеціальні приміщення з

демонстративними та робочими зонами, весь необхідний матеріал та обладнання, організовані освітні осередки. Як база переддипломної практики структурні підрозділи надають найкращі можливості для опанування студентами освітніх інновацій, які передбачені Концепцією «Нова українська школа».

Під час проходження педагогічної практики студенти використовують інноваційні методи та прийоми навчання - метод проєктів, групова робота, дослідні роботи, і люстраційно-демонстраційні методи, робота з квіткою Блума, складання інтелект-карти, робота з цеглинками LEGO тощо. Уроки проводяться в початкових класах структурного підрозділу коледжів та в базових закладах загальної середньої освіти міста під керівництвом досвідчених учителів. Про позитивну оцінку підготовки випускників до роботи в умовах реалізації Концепції Нової української школи закладами освіти свідчать схвальні відгуки вчителів початкових класів, директорів закладів загальної середньої освіти та численні пропозиції студентам щодо майбутнього працевлаштування.

Вивчення організаційних, психолого-педагогічних умов реалізації моделі науково-методичного забезпечення підготовки вчителів для Нової української школи потребувало залучення не тільки творчих груп викладачів - учасників експерименту, а й усіх викладачів, які забезпечують фахову підготовку майбутніх учителів. Це стимулювало до розвитку нових форм співпраці в педагогічних колективах коледжів, проведення тренінгів та робочих зустрічей, створило умови для плідних професійних дискусій у межах методичних та педагогічних рад. У коледжах проведено ряд засідань, де обговорювали результати проведеної роботи у рамках експерименту на різних його етапах.

За допомогою SWOT-аналізу було проаналізовано сильні та слабкі сторони роботи педагогів під час експерименту, визначені можливості і загрози. Все це дозволило створити оптимальні умови для впровадження розробленого навчально-методичного забезпечення (корегування освітніх програм, змістового наповнення лекційного матеріалу відповідно до сучасних змін в освіті, у структурі навчальних занять, пролонгований психолого- педагогічний супровід студентів у процесі їх підготовки до роботи в умовах Нової української школи тощо).

Накопичений за час проведення експерименту досвід розробки навчально-методичних матеріалів та нової моделі організації освітнього процесу підготовки майбутніх фахівців до роботи в умовах Нової української школи, дозволив кожному педагогічному колективу коледжів сформулювати нову науково-методичну проблему.

В межах роботи над обраною проблематикою викладачі педагогічних училищ здійснили розробку методичних рекомендацій для студентів щодо запровадження інтегрованого навчання, модельного планування, організації ранкових зустрічей. Упродовж реалізації експерименту викладачами педагогічних коледжів було створено понад 40 методичних матеріалів, які розглянуто на засіданні кафедри дошкільної і початкової освіти, ухвалені рішенням вченої ради Одеської академії неперервної освіти. Частина вказаних методичних розробок схвалена відповідною комісією Науково -методичною радою з питань освіти Міністерства освіти і науки України.

Важливою складовою експерименту є дослідницька робота, що передбачала організацію збору емпіричних даних про результативність впровадження навчально-методичних матеріалів, їх систематизація та аналіз. У педагогічних коледжах проведено діагностичну роботу з оцінки змін у рівні розвитку компетентностей студентів ІV курсу відповідно до Професійного стандарту вчителя початкових класів у процесі викладання спецкурсу «Нова українська школа» та впровадження основних елементів системи навчально - методичного забезпечення підготовки майбутніх фахівців. Упродовж реалізації експерименту було проведено численні анкетування студентів щодо їх усвідомлення тих змін, що відбуваються в освітньому процесі початкової школи, розуміння концепції Нової української школи, нового Державного стандарту початкової освіти тощо.

Позитивним є досвід участі психологічної служби педагогічних коледжів у впровадженні експерименту та вивченні його результатів.

За результатами (проведеного нами анкетування зі студентами випускних курсів педагогічних коледжів, студенти - випускники показали позитивні та перспективні результати, а саме, теоретичне навчання та педагогічна практика відіграла важливу роль у формуванні професійної культури майбутніх учителів, забезпечили взаємодію теоретичної і практичної підготовки, підвищили готовність студентів до постійного вдосконалення, професійного росту, збагатили творчий потенціал. Зокрема, результати анкетування засвідчують зростання впевненості студентів випускних курсів в опануванні сучасними освітніми технологіями інтегрованого, інтерактивного навчання, підвищення рівня обізнаності щодо організації освітнього процесу в початковій школі в умовах реалізації Концепції «Нова українська школа», готовності ділитись із колегами знаннями щодо інноваційних практик.

Цікавим результатом опитування стали відповіді студентів на питання «Хто для Вас є авторитетом під час підготовки до роботи у НУШ?» - 72,73% респондентів у І семестрі та 75% у ІІ семестрі обрали відповідь «викладачі коледжу та вчителі базових шкіл практики», 24, 24 % респондентів у І семестрі і 14, 29 % у ІІ семестрі обрали відповідь «спікери на освітніх платформах» (дані моніторингу Комунального закладу «Одеський педагогічний фаховий коледж» під час виробничої практики «Пробні уроки і заняття» (І семестр) та після практики «Безперервна» (ІІ семестр) упродовж 2021-2022 рр.). Це засвідчує необхідність упровадження системного навчання за Концепцією «Нова українська школа» саме в освітньому процесі підготовки майбутнього вчителя.

У цілому, проведення анкетування, зрізів емпіричних даних дозволило зробити висновки щодо позитивної динаміки у готовності студентів до роботи в умовах НУШ протягом IV курсу внаслідок організованого навчання за всіма визначеними елементами системи навчально -методичного забезпечення підготовки вчителів для Нової української школи. В цілому, систематизовані дані контрольного діагностування учасників навчання на предмет засвоєння нових технологій для роботи у початкових класах Нової української школи, результати порівняльного аналізу рівня сформованості професійних компетентностей випускників педагогічних коледжів наведено у публікаціях викладачів - членів творчих груп експерименту.

Проведення моніторингу в процесі експерименту на постійній основі стало важливою частиною роботи закладів освіти. Отримана інформація стала основою для своєчасної корекції наявних планів і оперативного прийняття управлінських рішень, метою яких служить забезпечення якості освітнього процесу закладу освіти, що визначається результативністю процесу освіти в суспільстві, відповідність потребам і очікуванням суспільства в розвитку та формуванні загальних і професійних компетентностей майбутнього вчителя початкових класів як фахівця Нової української школи.

Системна робота, організована учасниками експеримету в межах проведення експерименту всеукраїнського рівня «Нове покоління вчителів для Нової української школи» мала суттєві результати.

Випускники педагогічних коледжів проявили себе саме як фахівці, підготовлені для роботи в сучасному освітньому просторі, мотивовані до змін, до втілення ідей Концепції Нової української школи, впровадження нових освітніх технологій. За період проведення експерименту близько 1300 випускників педагогічних коледжів пройшли навчання за запропонованою і апробованою системою роботи з підготовки фахівців для Нової української школи.

Наукове осмислення проміжних результатів експерименту було представлено у виступах та публікаціях учасників за такими тематичними напрямами: професійне становлення вчителя Нової української школи; підготовка вчителя Нової української школи: виклики модернізації педагогічної освіти; теоретико-методичні засади трансформації змісту та технологій педагогічної освіти; навчально-методичне забезпечення підготовки вчителів в умовах реформування освітньої галузі: досвід впровадження експерименту.

На завершальному етапі експерименту здійснювались заходи щодо популяризації результатів експериментальної роботи серед педагогічних працівників України. Учасники експерименту брали участь у роботі методичних об'єднань вищих педагогічних навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації Південного регіону України, де активно обговорювалися питання впровадження новітніх технологій в освітній простір. Відбувалось поширення досвіду через виступи у ЗМІ, презентації на сайтах організацій - учасників експерименту.

Важливо, що всі види роботи в межах даного експерименту передбачали запровадження інноваційних педагогічних технологій, інтерактивних форм навчання, які сприяють розвитку професійних компетентностей випускників та забезпечували їх готовність до здійснення освітнього процесу згідно з Концепцією «Нова українська школа».

Отже, цілеспрямована підготовка молодих учителів дозволила суттєво покращити ситуацію із кадровим забезпеченням у закладах загальної середньої освіти Одеської області та реалізувати поставлені державою завдання з впровадження освітньої реформи в початковій школі.

Багаторічні спостереження та дослідно-експериментальна робота показали, що саморозвиток педагога й учня цілком залежить від педагогічної майстерності вчителя. Саме особистість педагога є головним «інструментом» освітнього процесу. Від його професійного самовдосконалення й саморозвитку залежить продуктивність педагогічної діяльності [7, с. 42].

Проте слід зазначити, що нині проблема формування професійної компетентності в період проходження студентами педагогічної практики не знайшла цілісного висвітлення. Розгляд цієї проблеми збагатить теорію професійної освіти майбутніх учителів для Нової української школи.

Висновки з дослідження і перспективи подальших розвідок

Професійна підготовка майбутнього вчителя Нової української школи повинна бути націлена на формування умінь самостійно вчитися, самовдосконалюватися, адже від нього чекають професіоналізму в діяльності, відповідального та творчого ставлення до своєї праці. Саме в процесі практики виявляються суперечності між наявним і необхідним запасом знань, що виступає рушійним чинником безперервної самоосвіти.

Матеріал статті не вичерпує усього спектра проблематики формування професійних педагогічних знань особистості вчителя, що потребує від учителя вміння синтезувати матеріал для успішного вирішення педагогічних завдань, аналізу педагогічних ситуацій, що зумовлюють необхідність осмислення психологічної сутності явищ, вибору засобів взаємодії. На ґрунті професійних знань формується педагогічна свідомість - принципи і правила, які є засадничими щодо дій і вчинків учителя. Ці принципи і правила кожний педагог виробляє на підставі власного досвіду, але осмислити, усвідомити їх можна лише за допомогою наукових знань, що потребують систематичного поповнення. Варто зауважити, що складність навчання педагога, набуття професійної компетентності полягає і в тому, що професійне знання має формуватися одночасно на всіх рівнях: методологічному, теоретичному, методичному, технологічному.

Подальшого дослідження потребує вивчення і, організаційні та методичні засади формування професійної компетентності майбутніх учителів у країнах Європейського Союзу.

Список використаних джерел

1. Завалевський Ю. І. Теоретико-методичні засади формування вчителя як конкурентоспроможного фахівця в процесі інноваційної діяльності: автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04 / Ю. І. Завалевський; Харків. нац. пед. ун-т ім. Г. С. Сковороди. Харків, 2015. 40 с.

2. Нова українська школа: концептуальні засади реформування середньої школи. URL: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/media/reforms/ukrainska-shkola-compressed.pdf

3. Концепція Нова українська школа. URL: https:// mon.gov.ua /ua/tag/nova-ukrainska-shkola.

4. Про актуальне в методичній діяльності. Думки й поради експертів. Методист. 2018. № 4 (76). С. 4-77.

5. Сидоренко В. В. Концепти Нової української школи: ключові компетентності, ціннності, орієнтири, освітні результати. Методист. 2018.№5(77). С. 4-17.

6. Стрюк М. І. Мобільність: системний підхід / М. І. Стрюк, С. О. Семеріков, А. М. Стрюк // Інформаційні технології і засоби навчання. 2015. Т. 49, вип. С. 37-70. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ITZN_2015_49_5_7

7. Сорочан Т. М. Підготовка вчителів до реалізації Концепції «Нова українська школа». Методист. 2018. № 6 (78). С.4-9.

8. Типова освітня програма організації і проведення підвищення кваліфікації педагогічних працівників закладами післядипломної педагогічної освіти від 15.01.2018 № 36. URL: https://www.auc.org.ua/sites/default/files/sectors/u-137/nakazmon_15012018_36.pdf

9. Особистість на шляху до духовних цінностей: інноваційна практика, набутий досвід. URL: https://imzo.gov.ua/2021/02/01/osobystist-na-shliakhu-do-dukhovnykh-tsinnostey-innovatsiyna-praktyka-nabutyy-dosvid-vidbulasia-iii- vseukrains-ka-naukovo-praktychna-konferentsiia/

References

1. Zavalevs'ky'j Yu. I. Teorety'ko-metody'chni zasady' formuvannya vchy'telya yak konkurentospromozhnogo faxivcya v procesi innovacijnoyi diyal'nosti: avtoref. dy's. ... d-ra ped. nauk: 13.00.04 / Yu. I. Zavalevs'ky'j; Xarkiv. nacz. ped. un-t im. G. S. Skovorody'. Xarkiv, 2015. 40 c. [in Ukrainian].

2. Nova ukrayins'ka shkola: konceptual'ni zasady' reformuvannya seredn'oyi shkoly'. URL: https://www.kmu.gov.ua/storage/app/media/reforms/ukrainska-shkola-compressed.pdf [in Ukrainian].

3. Koncepciya Nova ukrayins'ka shkola. URL: https:// mon.gov.ua /ua/tag/nova-ukrainska-shkola. [in Ukrainian].

4. Pro aktual'ne v metody'chnij diyal'nosti. Dumky' j porady' ekspertiv. Metody'st. 2018. # 4 (76). S. 4-77. [in Ukrainian].

5. Sy'dorenko V.V. Koncepty' Novoyi ukrayins'koyi shkoly': klyuchovi kompetentnosti, cinnnosti, oriyenty'ry', osvitni rezul'taty'. Metody'st. 2018.#5(77). S. 4-17. [in Ukrainian].

6. Stryuk M. I. Mobil'nist': sy'stemny'j pidxid / M. I. Stryuk, S. O. Semerikov, A. M. Stryuk // Informacijni texnologiyi i zasoby' navchannya. 2015. T. 49, vy'p. S. 37-70. URL: http://nbuv.gov.ua/UJRN/ITZN_2015_49_5_7 [in Ukrainian].

7. Sorochan T.M. Pidgotovka vchy'teliv do realizaciyi Koncepciyi «Nova ukrayins'ka shkola». Metody'st. 2018. # 6 (78). S. 4-9. [in Ukrainian].

8. Ty'pova osvitnya programa organizaciyi i provedennya pidvy'shhennya kvalifikaciyi pedagogichny'x pracivny'kiv zakladamy' pislyady'plomnoyi pedagogichnoyi osvity'. URL: https://www.auc.org.ua/sites/default/files/sectors/u-137/nakazmon_15012018_36.pdf [in Ukrainian]. (data zvernennya: 03.06.2019).

9. Osoby'stist' na shlyaxu do duxovny'x cinnostej: innovacijna prakty'ka, nabuty'j dosvid. URL: https://imzo.gov.ua/2021/02/01/osobystist-na-shliakhu-do- dukhovnykh-tsinnostey-innovatsiyna-praktyka-nabutyy-dosvid-vidbulasia-iii-vseukrains-ka-naukovo-praktychna-konferentsiia/ [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru