Розвиток навчальної автономії студентів в умовах гейміфікації навчального процесу у ЗВО
Принципи розвитку навчальної автономії студентів в умовах використання засобів гейміфікації навчального процесу. Застосування гейміфікованих засобів навчання в вимогах у закладах вищої освіти як засобу покращення залученості студентів в освітній процес.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 12.06.2023 |
| Размер файла | 675,9 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Університет Альфреда Нобеля
Університет митної справи та фінансів
Розвиток навчальної автономії студентів в умовах гейміфікації навчального процесу у ЗВО
Інна Чижикова
Анотація
Наявна складна ситуація з COVID-19 у світі та Україні зокрема, введення воєнного стану та перехід на дистанційну форму навчання у всіх закладах освіти вимагає застосування ефективних засобів та методів навчання. У статті розглядаються теоретичні принципи розвитку навчальної автономії студентів в умовах використання засобів гейміфікації навчального процесу. Автор надає огляд визначень поняття «навчальна автономія», які були опубліковані закордонними та вітчизняними науковцями та приходить до висновку, що дає можливість узагальнити вивчаєме поняття до «здатності брати на себе відповідальність за власне навчання».
Також, під час роботи над статтею, були проаналізовані наукові праці щодо гейміфікації навчального процесу та використання актуальних гейміфікованих засобів навчання в сучасних вимогах у закладах вищої освіти, де гейміфікація виступає ефективним засобом покращення залученості студентів в освітній процес, а створення додаткових стимулів у навчанні, збільшення кількості зацікавлених в освітній процес студентів є ефективним та необхідним в сучасних умовах. У статті наводиться загальне визначення терміну «гейміфікація» та надаються практичні приклади. Крім того, подано приклади імплементації гейміфікації у світовій практиці. Розглянуто різні види гейміфікованих засобів (рівні, бали, аватари, віртуальні валюти, рефлексія, прогрес, квести, змагання, віртуальна подорож, участь в історії, онлайн-платформи, застосунки). Спираючись на проаналізовану інформацію та отримані дані, виявлено, що гейміфікація підвищує рівень мотивації студентів до навчально-пізнавальної діяльності, збільшує продуктивність роботи та заохочує до навчальної діяльності, а також сприяє формуванню навчальної автономії студентів, надаючи їм можливість відчути зв'язок між реальними умовами використання та вивчаємим матеріалом, обирати час, кількість навчального матеріалу та види діяльності для опанування або повторення навчального контенту.
Ключові слова: автономія; навчальна автономія; гейміфікація; гра; навчальний процес; умови.
Abstract
Inna Chyzhykova
Alfred Nobel University, Ukraine University of Customs and Finance, Ukraine
The development of learner autonomy in terms of gamification of learning process in higher educational establishments
Abstract. There is a difficult situation with the Covid-19 in the world and in Ukraine in particular, the introduction of martial law and the transition to remote form of learning in all educational institutions require the use of effective tools and teaching methods. The article deals with theoretical principles of students' learner autonomy development in the conditions of gamification tools' application. The author provides an overview of the «learner autonomy» definitions, which were published by foreign and Ukrainian scientists and makes conclusions, leading to the summarized definition of the studied concept as «the ability to take responsibility for one's own learning.»
Also, during the study of the theme, scientific works on the gamification of the educational process and the use of topical gamified teaching tools in modern conditions in higher education institutions were made. Here, gamification is presented as an effective mean of improving students' involvement in the educational process, creating additional incentives in learning, increasing the number of interested students in the educational process in modern conditions. The article provides a general definition of the term «gamification» and supplies examples of its application. Examples of gamification implementation in the world practice are also provided. Different types of gamified tools are considered, such as levels, points, virtual currencies, avatars, reflection, progress, quests, competitions, virtual journey, participation in history, online platforms, applications. Based on the information and data received, it has been revealed that gamification increases students ' motivation in terms of educational and cognitive activity, increases productivity and encourages educational productivity, promotes the formation of students' learner autonomy, enabling students to feel a connection between real life conditions and studied material, to choose time, amount of educational material and activities for mastering or revision of educational content.
Keywords: autonomy; learner autonomy; gamification; game; learning process; conditions.
Основна частина
Постановка проблеми. Сучасний освітній процес в Україні знаходиться під постійним впливом зовнішніх чинників, таких як пандемія COVID-19, світова політична та економічна ситуація, воєнні дії та технологічний прогрес. Все це безпосередньо впливає на набір необхідних навичок та вмінь, які повинен опанувати майбутній спеціаліст. Також треба зазначити, що відсоток застосування інформаційних засобів навчання за останні чотири роки значно зріс, що обумовлено переходом усіх студентів на дистанційну форму навчання, яка вимагає під час освітнього процесу більшого рівня автономії від навчаючихся ніж при очному навчанні. Ось тому, застосування гейміфікації в освітньому процесі має сприяти формуванню потрібних студентові навичок та рівня навчальної автономії.
Аналіз останніх досліджень та публікацій. Перш за все відзначимо, що вивчення поняття «гейміфікації» (використання ігрових практик та механізмів у неігровому контексті для залучення користувачів до вирішення проблемних завдань), що виникло приблизно у 2010 р. триває і досі. Великий внесок у розвиток визначення та розуміння «гейміфікації» внесли Барбер М., Вербах К., Гапон Ю., Детердінг С., Кларк Д., Корноран Е., Котлярова Л., Макгонігел Дж., Паньків Т., Пассов Є., Свиридюк Т., Шелдон Л. та інші дослідники, які вказують на позитивний вплив гейміфікованих засобів навчання (наприклад зацікавленість студентів, що призводить до суттєвого підвищення успішності у навчанні; емоційна залученість та соціальна взаємодія), що обумовлює полегшення у сприйнятті вивчаємого матеріалу та підвищує рівень мотивації у студентів.
Далі звернемося по питання «навчальної автономії». Навчальна автономія - це здатність студентів бути відповідальними за власне навчання. Теоретико-методологічні аспекти навчальної автономії відображено у дослідженнях закордонних вчених, таких як: Бенсон Ф., Діккінсон Л., Дем Л., Літлвуд В., Літтлджон Е., Літтл Д., Нунан Д., Сінклер Б., Холек Х. та ін., а також у концепціях вітчизняних науковців: Задорожної І., Соловової О., Полат Є. та ін. Вчені аналізують різні аспекти автономії: навчальні стратегії та навички, рівні навчальної автономії, формування та процес розвитку автономії [11].
Мета даної статті - узагальнити теоретичний матеріал вітчизняних та закордонних дослідників щодо проблеми формування навчальної автономії студентів, а також систематизувати визначення поняття «гейміфікація» та принципи її застосування у навчальному процесі.
Виклад основного матеріалу. Розглянемо результати термінологічного аналізу поняття - «навчальна автономія». Проблема формування «навчальної автономії» набула особливого значення за часи реформаторської педагогіки ХХ століття, коли на перший план виходять принципи вільного виховання, трудової школи, експериментальної педагогіки, висловлювання власної думки при навчанні та поява активних методів в освіті, а також керування власною навчальною діяльністю.
Для кращого розуміння питання «автономії» необхідно звернути увагу на напрацювання таких відомих закордонних вчених як Джон Дьюї та Генрі Холек, Філ Бенсон та Пітер Воллер, а також Джона Літтла та Девіда Нунена, які наголошують на тому, що вивчаєме поняття можна узагальнено визначити як «здатність брати на себе відповідальність за власне навчання» [3,4,5].
Додамо, що цей термін є достатньо складним і, відтак, потребує поглибленого тлумачення. Пропонуємо розглянути питання визначення терміну «автономія», звертаючись до енциклопедичної, педагогічної, філософської та психологічної літератури. Так, у Великій Українській Енциклопедії «автономія» визначається як незалежність від влади чи зовнішніх впливів; самоврядування; право самостійного управління, розв'язання економічних, адміністративних та інших питань певним об'єктом [9].
Відповідно до визначення в українському педагогічному словнику, поняття «автономія» - це встановлення норм для самого себе, де суб'єктом може бути як особистість, так і група людей [14]. Згідно з визначенням Холека Г., професора, дослідника навчальної автономії у вивченні іноземних мов, «автономія» - це «здатність взяти на себе відповідальність за своє власне навчання», що містить в собі визначення цілей навчання, формування змісту навчання та шляхів відстежування навчального прогресу, вибір методів та технік навчання тощо [8]. Як зазначає Бенсон Ф., дослідник з питань студентської автономії та автор трьох книг та численних статей про самостійність, «автономію» можна схарактеризувати як здатність брати на себе відповідальність за власне навчання або контролювати цей процес [3].
З філософської точки зору, поняття «автономія» - це незалежність, а також право людини розпоряджатися власним життям [16].
Корисним для нашого дослідження є ще одне визначення вивчаємого поняття, яке розглядає «автономію» як характеристику високоорганізованих, насамперед живих і соціальних систем, коли автономія означає, що функціонування і поведінка таких систем визначається їх внутрішніми підставами, внутрішньою організацією та активністю і не залежать від впливу зовнішнього середовища [15].
Звернемося до психологічного тлумачення поняття «автономія». Так, в психології та етиці поняття «автономія» розуміється як стадія морального розвитку, яка характеризується здатністю особистості самостійно складати чи обирати моральні правила для свого життя та поведінки [10]. Поділяючи цю думку, робимо припущення, що психологічна складова виявляється однією із ключових компонентів навчальної автономії.
Як зазначає у своїй статті Дмітренко Н., «автономія» в психології особистості - це «готовність і здатність особистості до реалізації своїх планів відповідно до своїх уявлень» [12].
Підсумовуючи вищевикладене робимо висновок про те, що, по-перше, існує багато визначень поняття «навчальна автономія», які ґрунтуються на різних концепціях та наукових поглядах. Вважаємо за доцільне виділити в окрему таблицю основні з них:
навчальний студент гейміфікація освіта
Підходи науковців до визначення поняття «автономія»
|
Визначення поняття «автономія» |
Автор / Джерело |
|
|
Загально - енциклопедичні визначення |
||
|
«автономія» - це незалежність від влади чи зовнішніх впливів; самоврядування; право самостійного управління, розв'язання економічних, адміністративних та інших питань певним суб'єктом (регіоном, установою, спільнотою) |
Велика Українська Енциклопедія (2021) [9] |
|
|
Педагогічні визначення |
||
|
«автономія - це можливість відповідати за власне навчання» |
Холек Г. [8] |
|
|
«автономія - це здатність до прийняття відповідальності на власний навчальний процес або здійснення контролю за власне навчання» |
Бенсон Ф. [3] |
|
|
Філософські визначення |
||
|
«автономія» - це незалежність, а також право людини розпоряджатися власним життям |
Філософський енциклопедичнийсловник (2002) [16] |
|
|
«автономія» - характеристика високоорганізованих, насамперед живих і соціальних систем, коли автономія означає, що функціонування і поведінка таких систем визначається їх внутрішніми підставами, внутрішньою організацією та активністю і не залежать від впливу зовнішнього середовища. |
Філософія: словник термінів та персоналій (2020) [15] |
|
|
Психологічні визначення |
||
|
«автономія» - це стадія морального розвитку, яка характеризується здатністю особистості самостійно складати чи вибирати моральні правила для свого життя та поведінки. |
Велика психологічна енциклопедія [10] |
|
|
«автономія» - це готовність і здатність особистості до реалізації своїх планів відповідно зі своїми уявленнями. |
Дмітренко Н. [12] |
Для чіткого розуміння сутності «навчальної автономії» вважаємо за доцільне порівняти його з поняттям «самостійна робота». Проблема самостійної роботи студентів була і залишається актуальною і в наш час. Раніше цей вид роботи студентів розглядався як форма організації навчального процесу, що була значно меншою за обсягом ніж аудиторні заняття. Так, спираючись на нормативні документи, можна з впевненістю визнати самостійну роботу як таку, що належить до основного виду навчально-пізнавальної діяльності студентів [17].
Зібраний і проаналізований теоретичний матеріал дозволяє стверджувати про неоднозначність поняття «самостійна робота» та виділити наступне: 1) самостійна робота є обов'язковим компонентом для студентів під час здобуття вищої освіти; 2) самостійна робота виступає як форма освітнього процесу; 3) самостійна робота виступає базовим способом отримання необхідних знань, а також основним видом діяльності студента під час виконання завдань; 4) самостійна робота - це процес самоорганізації студентом власного процесу навчання та 5) наявність когнітивної діяльності студентів під час освітнього процесу [17].
На думку Гончаренка С., самостійна робота - це сукупність різних видів індивідуальної та колективної навчально-пізнавальної діяльності студентів (учнів), які виконуються під час проведення занять під або без безпосереднього керівництва викладачем (вчителем). Отже є підстави зробити висновок, що самостійна робота визначається як спланована навчально-пізнавальна діяльність студентів (учнів), що направлена на досягнення певного результату [17].
Також необхідно зазначити, що до основних функцій самостійної роботи студентів у ЗВО заведено відносити наступні форми діяльності: пізнавальну, самостійну, прогностичну, коригуючу та виховну [17].
Отже вивчаючи та аналізуючи наукові джерела можемо стверджувати, що поняття «самостійна робота» та «навчальна автономія» мають певні спільні характеристики, але «навчальна автономія» є більше ніж просто самостійна робота студентів і передбачає більш високий рівень самостійності, індивідуальної відповідальності та розширений список матеріалу, який вивчається студентами під час навчання.
Компаративний аналіз закордонної та вітчизняної літератури досліджуємого поняття дає можливість підсумувати, що цінність навчальної автономії спостерігається у розвитку самостійності, мотивації, цілепокладання, індивідуалізації освітнього процесу тощо. Треба зазначити, що студент не залишається на одинці з навчальним матеріалом, а практична робота виконується через взаємодію та співпрацю з іншими учасниками, студентами чи групою студентів [7]. У цьому випадку треба розуміти, що студент не займається самопідготовкою. Він отримує необхідні знання та навички, але його самовідповідальність є ключовою та необхідною частиною навчальної автономії.
У рамках теми звернемося до визначення поняття «гейміфікація», яка, у загальному розумінні, виступає як використання ігрових підходів для неігрових процесів, коли ігрові елементи (присудження балів, значки, рахунок, конкуренція) застосовують у неігрових ситуаціях з метою зробити виконання рутинних завдань більш цікавішим досвідом.
Відзначимо деякі точки зору на питання «гейміфікація» провідних фахівців даної галузі. Наприклад Дональд Кларк безпосередньо пов'язує гейміфікацію з питанням мотивації при опануванні нового матеріалу [6]. Аллен В. та Ерсоз Е. наголошують на підвищенні рівня мотивації студентів та на формуванні автономії у навчанні [1].
Сьогодні існує багато джерел гейміфікації: платформи, сайти, додатки, ігри тощо. Вибір того чи іншого засобу залежить від технічних можливостей студентів, зручності використання і т.д.
До основних засобів гейміфікації освітнього процесу можна віднести наступне: рівні, бали, віртуальні валюти, аватари, рефлексія, прогрес, квести, змагання, віртуальну подорож, участь в історії. Спираючись на зазначене вище, спробуємо навести приклади ефективних засобів гейміфікації освітнього процесу, попередньо розділивши їх на дві категорії (у рамках цієї статті): ті, що можна використовувати під час занять (самостійно або в невеликих групах) та ті, які є корисними для опанування або закріплення матеріалу самостійно (у позааудиторний час).
Засоби гейміфікації
Перш за все зазначимо, що існують різні засоби опанування нового матеріалу, які залежать від характеристик студентів та самого навчального матеріалу. Крім того, існують різноманітні стилі викладання навчальних дисциплін. Як зазначає Токарєва А. у своїй книзі «Навчальні цифрові ігри: від теорії до практики» [13] існує п'ять стилів викладання: 1) передача знань, 2) імітація як навчання, 3) експеримент, 4) навчання через участь (заохочення учнів бути частиною навчального процесу, спільноти), 5) навчання як відкриття. Додамо, що при використанні вищезазначених сценаріїв викладання, викладач може виступати у різних ролях - як тренер, експерт, фасилітатор чи оцінювач, де необхідно застосовувати відповідні методичні заходи. Для нашого дослідження важливо те, що під час цифрового навчання викладач виконує усі перераховані ролі та здійснює певне керування навчанням студента, допомагаючи йому з виконанням завдання, експериментом та рефлексією.
Також зазначимо, що цифрове заняття має чітку будову, а саме: 1) частина до початку гри, 2) гра, 3) частина після проведення гри [13].
Отже переходимо до першої категорії - гейміфікація під час занять. На підготовчому етапі до заняття перед кожним викладачем постає декілька питань: контингент студентів, предмет чи тема, засоби навчання. У цьому контексті на перший план виходить дебрифінг - «це зустріч, яка відбувається для того, щоб отримати інформацію про результати певної роботи, яку було завершено» [13], який застосовується в кінці гри або між різними частинами гри та орієнтован на зміст та мету навчання. До основних стадій дебрифінгу належать: опис (опис студентів власного досвіду та враження від гри), аналіз (обговорення основних проблем гри) та застосування (проєкція власних вражень від ігрового досвіду на реальні ситуації у житті). Імплементація дебрифінгу до ігрового процесу сприяє ефективному навчанню [13].
Таким чином, гейміфікація стає частиною ефективних засобів навчання для освітян. Додатково, корисним для нашої роботи вважаємо додати перелік наступних ігор, онлайн-платформ, застосунків тощо як «Arcademic Skill Builders» (освітня платформа з математики та мовні ігри), «BrainPOP» (інструмент, що складається з анімованих фільмів, інтерактивних квізів, навчальних ігор з соціальних наук, англійської мови, математики, музики, основ здоров'я тощо), «Second Life» (віртуальний світ с елементами соціальних мереж, які використовуються здебільше для вивчення іноземних мов), «Eve Online» (віртуальна гра), «Gradecraft» (ігрове середовищ до основних переваг якого належить сприяти автономії студентів), «Lingua Attack'^^^™ онлайн платформа).
Наступна категорія, яку ми б хотіли обговорити - це засоби гейміфікації для опанування або закріплення матеріалу самостійно (у позааудиторний час). У зв'язку з цим необхідно зазначити про важливість мотивації студентів, змагального характеру освітньо-пізнавальної діяльності, залученості студентів до освітньої діяльності. Мотивацію, як правило, визначають як силу, стимул або вплив, щоб заохотити до виконання дій. Існує два види мотивації, а саме внутрішня та зовнішня мотивація. Внутрішня мотивація навчаючихся шукає нові можливості та зміни, що тісно пов'язано з когнітивним та соціальним розвитком студента. Це також бажання студента шукати зростання та шлях до зрілості. Однак ця мотивація буде використовуватися лише якщо студент розуміє повною мірою, що він хоче досягти. Конкуренція, можливості, фактори навколишнього середовища тощо - це деякі зовнішні чинники, що впливають на студентів. Аналогічно, внутрішні чинники, такі як психологічні та фізіологічні проблеми тощо є внутрішніми чинниками, які можуть впливати на внутрішню мотивацію[2]. Відзначимо, що, у випадку позакласного навчання, з'являється можливість планування власного графіка, опанування або закріплення матеріалу у студентів. Ось тому, можна стверджувати, що «навчальна автономія» є одним з основних видів навчально-пізнавальної діяльності студентів.
Повертаємось до питання впровадження гейміфікації під час роботи поза межами класу. Поміж великого різноманіття ігор та засобів гейміфікації, які пов'язані з використанням цифрових технологій, що зараз є не питанням вибору, а необхідності, виділимо таку комп'ютерну гру як Майнкрафт («Minecraft»). За статистикою ця гра, яка була створена у 2009 році програмістом Маркусом Персоном, є найобговорюванішою відеогрою для дітей та дорослих, де сам ігровий процес відбувається у віртуальному світі. Середовище «Майнкрафт» є ефективним для викладання багатьох технічних та гуманітарних дисциплін. Серед основних переваг застосування цифрових ігор: «Майнкрафт» («Minecraft»), «Маркетінг гейм» («Marketing game»), «Глобал Менеджер» («Globall Manager»),
«Сівілізейшн В» («Civilization V» гра-стратегія, де можна тренувати навички з культури, її розвитку, міжнародних відносин, дипломатії) є використання сучасних цифрових технологій; індивідуальне або групове використання ігор, що сприяє росту навичок роботи у суспільстві; зручність використання у грі вивчених граматичних та лексичних структур для опанування іноземної мови (наприклад іноземної мови за професійним спрямуванням); автономія у навчанні (розподіл часу, вибір власної траєкторії навчання); підвищення мотивації. Разом з тим, до основних недоліків гейміфікації відносять: нерозуміння цілей та завдань, які з'являються перед студентом; надмірне використання гейміфікації під час освітнього процесу замість подачі основного матеріалу або його пояснення; можливе легковажне ставлення до вивчення дисципліни при надлишковому використанні гейміфікації; труднощі з залученням студентів різних рівнів володіння мовою до процесу гри; зростання часу, проведеного перед комп'ютером тощо.
Висновки. Підсумовуючи, зазначимо, що сучасну систему освіти зараз неможливо уявити без використання цифрових технологій та засобів гейміфікації (використання ігрових підходів для неігрових процесів), які є необхідними сучасному викладачу і студенту для досягнення певної навчальної мети за допомогою великої кількості онлайн платформ, квізів, віртуального середовища, сайтів, рівнів, балів, рефлексії, віртуальної валюти, аватарів, квестів, змагань, віртуальних подорожей, участі в історії, що полегшує засвоєння матеріалу та робить процес більш зручним та мобільним, надаючи студенту право вибору, самостійність та базові навички навчальної автономії, яка відіграє одну з ключових ролей у сучасному освітньому процесі і розглядається як можливість брати на себе відповідальність за власне навчання.
Список використаних джерел
1. Allen M. Guide to e-learning: building interactive, fun, and effective learning programs for any company. 2nd ed. New Jersey: Wiley, 2016. 432 p.
2. Arbolado K. et al. Levels of learner autonomy. Navotas Polytechnic College, 2012. 27 p.
3. Benson, P. The philosophy and politics of learner autonomy, In P. Benson and P. Voller (eds), Autonomy and Independence in Language Learning. London: Longman, 1997.
4. Benson, P. Autonomy as a learners' and teachers' right. In B. Sinclair, I. McGrath and T. Lamb (eds), Learner Autonomy, Teacher Autonomy: Future Directions. Harlow: Longman, 2000.
5. Benson, P. Teaching and Researching Autonomy in Language Learning. Essex. Pearson Education Ltd, 2001.
6. Clark D. Games and e-learning. St. Peters Gate: Caspian Learning Ltd., 2006. 31 p.
7. Cruaud C. The playful frame. Design and use of a gamified application for foreign language learning. Thesis submitted for the degree of Philosopiae Doctor. University of Oslo, 2017. 97 p.
8. Holec, H. Autonomy in Foreign Language Learning. Oxford: Pergamon, 1981.
9. Автономія. Велика українська енциклопедія.URL: https://vue.gov.ua/ABTOHOMm.
10. Велика психологічна енциклопедія: за ред. Н. Дубенюк. М.: Ексмо, 2007. 544 с.
11. Гагіна Н.В. Умови розвитку навчальної автономії студентів ВНЗ. Вісник Чернігівського національного педагогічного університету. Педагогічні науки. Чернігів, 2014. Вип. 117. С. 309-311.
12. Дмітренко Н.Є. Дефінітивний аналіз інтерпретації поняття «автономне навчання». Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського. Серія: педагогіка і психологія, 2018. Вип. 56. С. 15-21.
13. Токарєва А.В. Навчальні цифрові ігри: від теорії до практики (керівні принципи для викладачів).Lambert Academic Publishing, 2019. 103 c.
14. Український педагогічний словник: гол. ред. С. Головко. Київ: Либідь, 1997. 373 с.
15. Філософія: словник термінів та персоналій: В.С. Бліхар, М.А. Козловець, Л.В. Горохова, В.В. Федоренко, В.О. Федоренко. Київ: КВІЦ, 2020. 274 с.
16. Філософський енциклопедичний словник: НАН України, Ін-т філософії імені Г.С. Сковороди; [редкол.: В. І. Шинкарук (голова) та ін.]. Київ: Абрис, 2002. C. 8-9.
17. Шлєіна Л.І. Самостійна робота - одна із складових навчального процесу ВНЗ.URL: https://core.ac.uk/display/161859368? utm_source=pdf&utm_medium=banner&utm_campaign=pdf-decoration-v1.
References
1. Allen M. Guide to e-learning: building interactive, fun, and effective learning programs for any company. 2nd ed. New Jersey: Wiley, 2016. 432 p.
2. Arbolado K. et al. Levels of learner autonomy. Navotas Polytechnic College. 2012. 27 p.
3. Benson, P. The philosophy and politics of learner autonomy, In P. Benson and P. Voller (eds), Autonomy and Independence in Language Learning. London: Longman, 1997.
4. Benson, P. Autonomy as a learners' and teachers' right. In B. Sinclair, I. McGrath and T. Lamb (eds), Learner Autonomy, Teacher Autonomy: Future Directions. Harlow: Longman. 2000.
5. Benson, P. Teaching and Researching Autonomy in Language Learning. Essex. Pearson Education Ltd. 2001.
6. Clark D. Games and e-learning. St. Peters Gate: Caspian Learning Ltd., 2006. 31 p.
7. Cruaud C. The playful frame. Design and use of a gamified application for foreign language learning. Thesis submitted for the degree of Philosopiae Doctor. University of Oslo, 2017. 97 p.
8. Holec, H. Autonomy in Foreign Language Learning. Oxford: Pergamon. 1981.
9. Avtonomiia. Velyka ukrainska entsyklopediia. URL: https://vue.gov.ua/Avtonomiia.
10. Velyka psykholohichna entsyklopediia: za red. N. Dubeniuk. M.: Eksmo. 2007. 544s.
11. Hahina N.V. Umovy rozvytku navchalnoi avtonomii studentiv VNZ. Visnyk Chernihivskoho natsionalnoho pedahohichnoho universytetu. Pedahohichni nauky. Chernihiv, 2014. Vyp. 117. S. 309-311.
12. Dmitrenko N. Ie. Definityvnyi analiz interpretatsii poniattia «avtonomne navchannia». Naukovi zapysky Vinnytskoho derzhavnoho pedahohichnoho universytetu imeni Mykhaila Kotsiubynskoho. Seriia: pedahohika i psykholohiia. 2018. Vyp. 56. S.15-21.
13. Tokarieva A.V. Navchalni tsyfrovi ihry: vid teorii do praktyky (kerivni pryntsypy dlia vykladachiv). Lambert Academic Publishing.2019. 103 s.
14. Ukrainskyipedahohichnyislovnyk:hol. red. S. Holovko. Kyiv: Lybid, 1997. 373 s.
15. Filosofiia: slovnyk terminiv ta personalii: V.S. Blikhar, M.A. Kozlovets, L.V. Horokhova, V.V. Fedorenko, V.O. Fedorenko. Kyiv: KVITs, 2020. 274 s.
16. Filosofskyientsyklopedychnyislovnyk: NAN Ukrainy, In-t filosofii imeni H.S. Skovorody; [redkol.: V.I. Shynkaruk (holova) ta in.]. Kyiv: Abrys, 2002. S. 8-9.
17. Shlieina L.I. Samostiina robota - odna iz skladovykh navchalnoho protsesu VNZ. URL: https://core.ac.uk/display/161859368? utm_source=pdf&utm_medium=banner&utm_campaign=pdf-decoration-v1.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Закономірності та принципи навчання в вищих навчальних закладах. Ефективні методи комунікації викладача та студентів. Передумови ефективності навчальної роботи студентів. Оптимальний вибір методів навчання з метою підвищення ефективності процесу навчання.
реферат [61,0 K], добавлен 05.03.2013Характеристика основних стилів навчання. Сутність технології оптимізації організації навчального процесу. Визначення, особливості та властивості навчальної технології як засобу організації освітнього процесу та показника системи дій викладача і студентів.
реферат [23,7 K], добавлен 04.06.2010Особливості формування студентського контингенту навчального закладу вищої фізкультурної освіти. Прийом слухачів на підготовче відділення. Права і обов’язки студента вищого навчального закладу. Організація виховного процесу у вищому закладі освіти.
реферат [12,0 K], добавлен 03.01.2010Сутність процесу навчання. Функції процесу навчання: освітня, розвиваюча, виховна. Структура діяльності викладача в навчальному процесі. Психолого-педагогічні основи навчально-пізнавальної діяльності студентів. Типові варіанти навчання студентів.
контрольная работа [32,3 K], добавлен 23.10.2007Діяльність педагога і студентів у різних видах навчання. Традиційна організація навчального процесу. Проблемне, програмоване та модульно-розвиваюче навчання. Принципи та умови створення навчальних програм та технологічних схем навчальних модулів.
курсовая работа [40,4 K], добавлен 22.01.2011- Екологічне виховання студентів вищого навчального закладу як фактор цілісного формування особистості
Екологічне виховання студентів вищого навчального закладу як психолого-педагогічна проблема, особливості його реалізації в умовах сучасного вищого закладу. Функціональна модель та цілі екологічного виховання і освіти студентів біологічного факультету.
дипломная работа [167,4 K], добавлен 19.05.2013 Активізація учбово-пізнавальної діяльності студентів як один з засобів підвищення ролі їх самостійної роботи. Основні умови стимулювання та заходи підтримки розвитку академічних компетенцій в студентів в процесі навчально-пізнавальної діяльності.
дипломная работа [1005,5 K], добавлен 25.06.2013Виявлення властивостей особистості в діяльності студентів. Форми організації навчального процесу у вищій школі. Роль і місце лекцій, семінарських та практичних занять. Самостійна робота студентів. Результативність наукової організації праці студентів.
курсовая работа [46,2 K], добавлен 15.06.2010Психолого-дидактичний аналіз змісту, умов й форм взаємодії викладачів й студентів у процесі навчання. Мотивація як рушійна сила навчального процесу. Рівні оволодіння знаннями та способи їх перевірки. Самостійна робота студентів: контроль та самоконтроль.
реферат [33,2 K], добавлен 16.10.2010Огляд видів стимулів навчання. Дослідження ефективності різних методів стимулювання навчальної діяльності студентів. Аналіз ставлення українських студентів до навчання у вищому навчальному закладі. Особливості формування пізнавальних інтересів студентів.
дипломная работа [81,5 K], добавлен 27.05.2014
