Психологічні особливості становлення креативної підсистеми суб’єкта навчально-професійної діяльності гуманітарного профілю

Державний вищий навчальний заклад «Донбаський державний педагогічний університет»

Актуальність дослідження. Проблема становлення креативності вчителя гуманітарного профілю набуває особливої виразності та значущості в умовах сучасних освітніх трансформацій.

Мета дослідження. Встановити та описати основні психологічні особливості динаміки становлення креативності майбутнього вчителя гуманітарного профілю в процесі навчання у виші.

Методи дослідження. Вибірка дослідження утворена студентами гуманітарного профілю ДВНЗ «ДДПУ» загальною кількістю 120 осіб та віком від 18 до 30 років. Використовується математико-статистична процедура аналізу ступеня статистичної достовірності розбіжностей середніх значень показників креативності. В якості методик дослідження використані скорочений варіант зображувальної (фігурної) батареї тесту Є. Торренса «Закінчи малюнок» та тест вербальної креативності С. Медніка.

Результати дослідження. Представлені основні результати аналізу ступеня статистичної достовірності розбіжностей середніх значень емпіричних показників креативності студентів гуманітаріїв на етапі першого, третього та п 'ятого років навчання.

Висновки. Емпіричним шляхом встановлено, що позитивна динаміка даної системи властива лише вербальній креативності та забезпечується за рахунок зростання більшості її показників виключно на завершальному етапі, а саме показників гнучкості, оригінальності та розробленості вербальної креативності. Виявлено зростання варіативності вербальних асоціацій, рівня їх нетиповості та прагнення до втілення вербального творчого задуму, його зрозумілості та доступності для оточуючих ймовірно викликане поглибленням особистісно-професійного становлення студента гуманітарного профілю. Доведено, що образна складова креативної психічної системи суб'єкта навчально-професійної діяльності гуманітарного профілю протягом професійної підготовки у виші демонструє негативні тенденції відсутності достовірного зростання та епізодичного достовірного занепаду, основними причинами таких незадовільних тенденцій може виступати вербальна когнітивна перевантаженість змісту навчально-професійної діяльності студентів-гуманітаріїв.

Nick V. Savrasov, Olesya V. Chernyakova,

Karyna D. Martynova

Revelance of the study. The problem offormation of creativity of the teacher of a humanitarian profile acquires special expressiveness and significance in the conditions of modern educational transformations.

The Aim of the study. To establish and describe the main psychological features of the dynamics of creativity of the future teacher of humanities in the process of higher education.

Research methods. The sample of the study was formed by students of the humanitarian profile of the State Pedagogical University "DDPU" with a total number of 120 people and aged 18 to 30 years. The mathematical- statistical procedure of the analysis of degree of statistical reliability of discrepancies of average values of indicators of creativity is used. The abbreviated version of the pictorial (figured) battery of E. Torrens' test "Finish drawing" and S. Mednik's test of verbal creativity were used as research methods.

Results. The main results of the analysis of the degree of statistical reliability of differences in the average values of empirical indicators of creativity of humanities students at the stage of the first, third and fifth years of study are presented.

Conclusions. It is empirically established that the positive dynamics of this system is inherent only in verbal creativity and is provided by the growth of most of its indicators only at the final stage, namely indicators of flexibility, originality and development of verbal creativity. The growth of variability of verbal associations, the level of their atypicality and the desire to implement verbal creative ideas, their intelligibility and accessibility to others is probably caused by the deepening of personal and professional development of the student of the humanities. It is proved that the figurative component of the creative mental system of the subject of educational and professional activity of humanitarian profile during professional training in higher education shows negative tendencies of lack of reliable growth and episodic reliable decline, the main reasons for such unsatisfactory tendencies may be verbal humanities.

Keywords: subject, verbal creativity, figurative creativity, educational and professional activities, indicator, difference, year of study.

Вступ

креативність вчитель гуманітарний

розглядається як процес, спрямований на пошук, реалізацію та удосконалення засобів викладання іноземної мови та на ретельне розроблення нових оригінальних педагогічних ідей лінгвістичного змісту, що характеризується розвиненими мотивами, почуттями, базовим лінгвістичним інтелектом, організаційними та комунікативними вміннями, які дають змогу розкрити, осмислити і реалізувати свої власні творчі можливості (Остафійчук, 2007).

В якості методів дослідження нами використовується аналіз та синтез психолого-педагогічної літератури з теми дослідження, психолого-діагностичне обстеження, методи статистичної обробки матеріалу (кількісний та якісний, структурний та рівневий аналіз отриманих в ході експерименту даних, аналіз ступеня статистичної достовірності розбіжностей середніх значень показників креативності студентів гуманітарного профілю з використанням критерію t- Ст'юдента). З психолого-діагностичною метою нами використаний скорочений варіант зображувальної (фігурної) батареї тесту Є. Торренса «Закінчи малюнок» та тест вербальної креативності С. Медніка у модифікації Т. В. Галкіної, Л. Г. Хуснутдінової. Експериментальною базою нашого дослідження став Державний вищий навчальний заклад «Донбаський державний педагогічний університет» (м. Слов'янськ). До складу емпіричної виборки увійшли студенти першого, третього та п'ятого років навчання денної форми філологічного факультету (спеціальність «Англійська мова. Українська мова та література», спеціальність «Мова та література (англійська, німецька)») загальною кількістю 120 осіб та віком від 18 до 30 років.

Результати дослідження

Нами пропонуються узагальнені результати аналізу ступеня статистичної достовірності розбіжностей середніх значень показників образної креативності студентів гуманітарного профілю навчання від першого до третього року.

Як бачимо, на початковому етапі навчання, від першого до третього року, у сфері образної креативності суб'єкта навчально-професійної діяльності гуманітарного профілю нами зафіксовано статистично достовірне зростання середніх значень емпіричного показника абстрактність назви образної креативності (t=-2,19 при t<0,05). Зазначимо, що усім іншим виділеним емпіричним показникам образної креативності (біглість, оригінальність, абстрактність назви та розробленість) властива деяка негативна динаміка, що не досягає статистично достовірного рівня. Це може означати, що процес вербалізації створеного образа стає дедалі більш узагальненим (можливо внаслідок зростання вербального тезаурусу студента - гуманітарія), набуває власної назви з урахуванням певних його функціональних або структурних характеристик, при цьому на другий план відходять суто зовнішні, поверхневі його ознаки чи характеристики.

Таблиця 1