Організація рефлексивної діяльності учнів у сучасній середній школі
Розкриття та обґрунтування важливості й аспектів організації рефлексивної діяльності учнів у сучасній середній школі. Розвиток творчої особистості, здатної до рефлексії та самореалізації, як один із важливих складників мети базової середньої освіти.
| Рубрика | Педагогика |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 12.05.2023 |
| Размер файла | 27,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Размещено на http://www.allbest.ru/
Комунальний заклад вищої освіти «Одеська академія неперервної освіти Одеської обласної ради»
Організація рефлексивної діяльності учнів у сучасній середній школі
Наталя Сенчина,
кандидат педагогічних наук, старший викладач кафедри методики викладання і змісту освіти
м. Одеса
Анотація
Статтю присвячено розкриттю та обґрунтуванню важливості й основних аспектів організації рефлексивної діяльності учнів у сучасній середній школі. На основі аналізу наукових джерел і нормативних документів визначено, що одним із важливих складників мети базової середньої освіти є розвиток творчої особистості, здатної до рефлексії та самореалізації, що потребує цілісного залучення учнів до рефлексивної діяльності у процесі їхньої шкільної освіти. Встановлено, що особливістю формування рефлексивної позиції учнів є неможливість її розвитку прямими методами навчання або передачі у вигляді навчальної інформації. Формування відбувається через різні види стимулювання та створення відповідних умов, які передбачають використання таких навчальних ситуацій, розв'язання яких потребуватиме від учнів їхньої осмисленої рефлексивної діяльності.
Зроблено висновки про те, що з педагогічної позиції рефлексія є невід'ємним компонентом діяльності, необхідною умовою її вдосконалення, а отже, є обов'язковою умовою процесу розвитку особистості учня, його соціалізації та творчого становлення. Важливість рефлексії полягає в тому, що вона забезпечує не лише потенціальну, а й цілком реальну готовність особистості до сприйняття нового досвіду, є джерелом інновацій і розвитку. Рефлексія допомагає учням осмислити отримані результати, окреслити цілі своєї майбутньої діяльності, у разі необхідності відкоригувати власну навчальну діяльність, зіставити її цілі з отриманими результатами.
Важливою особливістю одержання учнями основної школи досвіду рефлексивної діяльності та формування в них рефлексивних умінь і навичок є те, що їх потрібно формувати як невід'ємну складову частину цілісного процесу розвитку особистості, а саме забезпечити залучення учнів до розв'язання таких навчальних завдань, які потребуватимуть їхньої осмисленої рефлексивної діяльності.
Ключові слова: рефлексія, рефлексивна діяльність, рефлексивні вміння, розвиток учнів.
Abstract
Natalia Senchyna,
PhDinPedagogy,
SeniorLecturerattheDepartmentofTeachingMethodsandEducationOdesaAcademyofContinuingEducationofOdesaRegionalCouncil (Odesa, Ukraine)
Organization of reflective activities of students in modern secondary school
Thearticledealswiththeelucidationandjustificationoftheimportanceandcoreaspectsoforganizingreflectiveactivitiesofstudentsinmodernsecondaryschool. Berelyingontheanalysisofscientificsourcesandregulatorydocuments, theauthorstatesthatoneoftheessentialcomponentsofthegoalofbasicsecondaryeducationisthedevelopmentof a creativepersonalitycapableofreflectionand self-realization, whichrequirestheintegralinvolvementofstudentsinreflectiveactivitiesinthecourseofschooleducation. Itisestablishedthatthepeculiarityoftheformationofthereflectivepositionofstudentsistheimpossibilityofitsdevelopmentusingdirectmethodsofteachingorrenderingintheformofeducationalinformation. Formationoccursthroughvarioustypesofstimulationandthecreationofappropriateconditionsthatinvolveusingsuchlearningsituationsthesolutionofwhichwilldemandfromstudentstheirconsciousreflectiveactivities.
Theauthorconcludesthatfromthepedagogicalperspective, reflectionisanintegralcomponentoftheactivity, a necessaryconditionforitsimprovement, andthus, isanindispensableconditionforthedevelopmentofthestudent'spersonality, socialization, andcreativebecoming. Theimportanceofreflectionisthatitensuresbothpotentialandgenuinereadinessoftheindividualtoacceptnewexperiencesandactsas a sourceofinnovationanddevelopment. Reflectionhelpsstudentstocomprehendtheresultsobtained, todeterminethegoalsoftheirfutureactivities, ifnecessary, toadjusttheirlearningactivities, tocomparethepurposesoftheiractivitieswiththeresults.
Anessentialfeatureofmiddleschoolstudents'experienceofreflectiveactivityandtheformationofreflectiveskillsisthattheymustbeformedasanintegralpartof a holisticprocessofpersonaldevelopment, i.e., toensuretheinvolvementofstudentsinsolvingsucheducationaltasksthatwillrequiretheirconsciousreflexiveactivity.
Keywords: reflection, reflectiveactivity, reflectiveskills, studentdevelopment.
Основна частина
Постановка проблеми. Сучасне суспільство вимагає від школи сформувати компетентну особистість, здатну приймати обґрунтовані рішення та брати на себе відповідальність, тобто людину, яка готова до зміни видів діяльності та постійної самоосвіти. У відповідь на ці суспільні запити розроблено Державний стандарт базової середньої освіти, у якому передбачено, що метою сучасної системи шкільної освіти є «розвиток природних здібностей, інтересів та обдаровань учнів, формування компетентностей, необхідних для їх соціалізації і громадянської активності, свідомого вибору подальшого життєвого шляху та самореалізації» (Міністерство освіти і науки України, 2020). Повноцінна реалізація цієї мети є важливим і складним завданням для сучасної школи, що потребує не тільки формування в учнів певної сукупності компетентностей, необхідних для їхньої соціалізації та громадянської активності, а й розвитку в них творчого мислення, навичок самоаналізу, здатності до критично-об'єктивної самооцінки, а отже, і рефлексії.
Обов'язковою вимогою освітнього процесу в сучасній школі є забезпечення умов для розвитку й саморозвитку учнів, становлення їх як творчих особистостей. Сутність розвитку в педагогічному процесі розглядається як послідовні зміни в особистісній структурі учня, мотивах його діяльності, емоціях і відчуттях, знаннях та вміннях тощо. Оцінка результативності та продуктивності розвитку й саморозвитку здійснюється суб'єктом через самоспостереження і самоаналіз, а саме через уміння рефлексувати. Унаслідок аналізу та осмислення власної навчальної діяльності учень фіксує свою увагу як на продуктах цієї діяльності, зокрема знаннях, так і на структурі, логіці, алгоритмі самої діяльності, яка привела його до створення цих продуктів чи зміни їх стану.
У цьому контексті Я.М. Бугерко вказує на те, що без рефлексії практично неможливо забезпечити належний рівень соціалізації учнів, підготовити їх до дорослого життя. Зокрема, дослідниця зазначає, що рефлексія безпосередньо пов'язана з процесом соціалізації учнівської молоді та дає змогу повною мірою реалізувати позитивний потенціал учителя й учня в розумовому, соціальному та духовному розвитку, розкриває рефлексивно-творчий потенціал особистості, культивує рефлексію як постійно діючу систему самоорганізації внутрішньої активності суб'єктів навчання (Бугерко, 2009: 4).
Важливою рефлексія буде й для міжособистісного спілкування. Так, академік Національної академії педагогічних наук України О.Я. Савченко зазначила, що рефлексія є надзвичайно важливою умовою забезпечення взаєморозуміння людей у процесі їх спілкування. На переконання вченої, люди, замислюючись про вплив своїх слів і результатів діяльності, можуть більш ефективно керувати власною поведінкою (Савченко, 2015: 3).
Таким чином, можемо стверджувати, що одним із важливих складників мети базової середньої освіти є розвиток творчої особистості, здатної до рефлексії та самореалізації, що потребує цілісного залучення учнів до рефлексивної діяльності у процесі їхньої шкільної освіти.
Аналіз досліджень свідчить про те, що проблематика рефлексії в науковому дискурсі не нова, вона була предметом розгляду вже в період античності. На сьогодні проблема рефлексії є складним міждисциплінарним утворенням, різні аспекти якого активно досліджуються в багатьох галузях науки, зокрема філософії, психології, педагогіці. Так, філософсько-методологічні основи дослідження рефлективності як засобу формування уявлень про внутрішній світ людини, що сприяє самопізнанню особистості та її духовному розвитку, розкриваються у працях Платона, Арістотеля, Р. Декарта, Дж. Локка, Г Лейбніца, І. Канта, Й. Фіхте, Г Гегеля, Е. Гартмана, Дж. Дьюї, Е. Гуссерля, Ж.-П. Сартра, М.О. Бердяєва, О.О. Зінов'єва, М.М. Алексєєва, М.К. Мамардашвілі, М.О. Розова, І.С. Ладенка та інших науковців.
Психолого-педагогічні аспекти розвитку рефлективності як засобу особистісного розвитку та як механізму осмислення сутності й умов розвитку рефлективності людини в соціокультурному просторі розкриваються в роботах А. Буземана, А. Маслоу, К. Роджерса, І.М. Сєченова, Б.Г. Ананьєва, П.П. Блонського, С.Л. Рубінштейна, Л.С. Виготського, К.О. Абульханової-Славської, І.М. Семенова, С.С. Степанова, В.В. Давидова, Л.І. Айдарової, І.С. Якиманської, М.М. Марусинець, О.Я. Савченко, Н.Г. Сенчиної, В.Б. Легін, Я.М. Бугерко та інших учених.
Водночас необхідно зазначити, що, незважаючи на значну кількість досліджень явища рефлексії, питання організації рефлексивної діяльності учнів у сучасній школі залишається відкритим та потребує подальших розробок.
Мета статті полягає в розкритті основних аспектів організації рефлексивної діяльності учнів у сучасній середній школі та обґрунтуванні її важливості в освітньому процесі.
Виклад основного матеріалу. Дослідження питання організації рефлексивної діяльності учнів у сучасній середній школі безпосередньо пов'язане з визначенням суті понять «рефлексія», «рефлексивна діяльність» і «рефлексивні вміння».
У «Філософському енциклопедичному словнику» поняття «рефлексія» тлумачиться як «самосвідомість і самопізнання, співвідносність елементів мислення й дійсності» (Шинкарук, 2002: 547).
В.О. Лекторський розглядає рефлексію як особливий вид пізнання, що реалізується через процес виходу за межі наявної системи знань та породження нового (явного чи неявного) знання, а також як засіб трансформації і розвитку індивідуального «Я», розвитку Я-концепції особистості (Лекторский, 1980: 269).
Натомість О.Я. Савченко розглядала рефлексію як здатність людини до самоаналізу, самопізнання, самоусвідомлення, самооцінювання, самоконтролю, самокритики та самокорекції (Савченко, 2015: 2).
Незважаючи на наявні розбіжності у визначеннях поняття «рефлексія», можна однозначно стверджувати, що наведені дефініції повною мірою вказують на її особистісно-розвивальний характер. У цьому контексті рефлексія є необхідною складовою частиною шкільного освітнього процесу. Випускник сучасної школи, з огляду на вимоги Державного стандарту базової середньої освіти (Міністерство освіти і науки України, 2020), повинен володіти множиною ключових компетенцій і наскрізних умінь, серед яких - інноваційність, здатність до навчання впродовж усього життя, уміння критично й системно мислити, діяти творчо, виявляти ініціативність, здатність логічно обґрунтувати позицію, оцінювати ризики, приймати рішення та розв'язувати проблеми, що прямо пов'язані з рефлексією, тобто з усвідомленням учнем змісту та способів власної діяльності, здатністю об'єктивно оцінити власні результати, умінням виявляти допущені недоліки (Виногородський, Булах, 1997: 36).
Водночас мусимо зазначити, що, незважаючи на доведену багатьма науковцями важливість формування рефлексивних умінь саме в підлітковому віці, нині в основній школі не приділяється досить уваги педагогічній діагностиці рефлексивних умінь підлітків, відсутня програма їх цілеспрямованого формування з урахуванням вікових особливостей учнів. У цьому контексті О.Я. Савченко зазначила, що складність і різноплановість проявів рефлексії зумовлює труднощі її формування в учнів у сучасній школі (Савченко, 2015: 3).
Особливістю формування рефлексивної позиції учнів є неможливість її розвитку прямими методами навчання або передачі у вигляді навчальної інформації. Формування відбувається через різні види стимулювання та створення відповідних умов. Щоб забезпечити формування рефлексивної позиції учня, педагог повинен сприяти зміні його ставлення до своєї ролі в навчанні, а саме забезпечити перехід від ролі пасивного, повністю керованого вчителем виконавця до активної позиції, яка передбачає чітке усвідомлення й обміркування всіх своїх дій перед виконанням роботи, у її процесі та після досягнення результату (Савченко, 2015: 3).
Забезпечити формування рефлексивної позиції учня можна лише за умови, що у процесі його шкільного навчання будуть створені такі навчальні ситуації, розв'язання яких потребуватиме від нього осмисленої рефлексивної діяльності.
У педагогічній науці рефлексивна діяльність розглядається як особливий вид внутрішньо вмотивованої аналітичної діяльності, спрямованої на усвідомлення її ціннісно-смислового, процесуального та результативного складників із метою їх уточнення, коригування чи вдосконалення (Хміль, 2016: 146). Ця діяльність повинна являти собою мисленнєво - або практично-діяльнісний процес цілісного усвідомлення учнем своєї діяльності. Метою і результатом цього процесу буде виявлення й усвідомлення учнем основних компонентів власної діяльності, зокрема її цілей, суті та змісту, типу, способів, наявних труднощів і проблем у реалізації процесу власної діяльності та шляхів їх подолання, досягнених результатів (Хуторской, 2007).
О.Я. Савченко зазначила: «Рефлективність характеризує здатність творчих людей занурюватися у свій внутрішній світ. Окрім того, за рахунок свідомої регуляції людиною своїх дій підвищується ефективність її пізнавальних процесів» (Савченко, 2015: 3).
Рефлексивна діяльність учнів зумовлює процес їхнього неперервного розвитку не лише в навчальному середовищі, а й у подальшому житті, оскільки активує внутрішні механізми саморозвитку та самоосвіти. Вимоги до освітнього процесу сучасної середньої школи передбачають формування особистості такого учня, який буде готовим до продуктивної взаємодії з навколишнім світом, матиме здібності до самопізнання, саморозвитку, самовдосконалення й самоконтролю.
Отже, рефлексивна діяльність учнів є важливим засобом розуміння ними власного процесу навчання, тобто механізмів пізнання та засвоєння не лише знань і вмінь, а й відповідних компетен цій. Саме рефлексія дає змогу учням сформулювати та проаналізувати отримані результати, окреслити цілі подальшої роботи, відповідно до них скоригувати свою діяльність. Саме рефлексія є для учня джерелом власного внутрішнього досвіду та самопізнання. Тому В.В. Котенко вказує на важливість включення в учнівську навчальну діяльність спеціальних рефлексивних завдань, які повинні активізувати процес усвідомлення та відображення учнями відповідних компонентів навчальної діяльності (Котенко, 2000: 15), завдяки яким в учнів у процесі їхньої навчально-пізнавальної рефлексивної діяльності будуть формуватися відповідні рефлексивні вміння й навички, які ми розглядаємо як особистісні методи самоаналізу, оцінки, контролю та корекції власної навчально-пізнавальної діяльності.
До основних рефлексивних умінь учнів сучасної середньої школи належать: 1) уміння зіставляти свої дії з очікуваними результатами діяльності; 2) уміння підбирати способи й моделі власних дій у межах наявних вимог та умов; 3) здатність здійснювати контроль, самооцінювання та коригування своєї діяльності; 4) здатність оцінювати правильність розв'язання навчальних завдань, наявність умов і можливостей для їх вирішення; 5) здатність до усвідомленого прийняття рішень у власній навчальній і пізнавальній діяльності; 6) уміння здійснювати власний осмислено-обґрунтований вибір; 7) сформовані вміння самоконтролю та самооцінки (Шорина, 2015).
Відповідно, важливими структурними компонентами рефлексивних умінь є:
- мотиваційно-вольовий компонент, що передбачає розуміння учнем доцільності своїх дій, прагнення до рефлексії та самоконтролю;
- діяльнісний компонент, який передбачає вміння самостійно розробляти, здійснювати та коригувати покрокову стратегію власних дій для досягнення бажаного результату навчання;
- оціночний компонент, що передбачає вміння сприймати та об'єктивно оцінювати наявні ситуації, об'єктивно оцінювати себе й інших у процесі діяльності в межах ситуацій, що склалися, осмислено та обґрунтовано виражати своє ставлення до ситуації.
Рефлексивні вміння й навички є основою для розвитку таких важливих якостей особистості, як здатність абстрагуватися, упевненість у діях, критичне мислення. У зв'язку із цим рівень сформо-ваності рефлексії істотно впливає на подальший розвиток і життєву та професійну самореалізацію особистості.
Відповідно, надзвичайно важливим завданням для педагогів основної школи є забезпечення цілісного неперервного процесу формування в учнів рефлексивних умінь і навичок. Формування рефлексивних умінь учнів у сучасній школі ми розглядаємо як складний цілеспрямований процес взаємодії вчителя та учнів із метою формування в учнів особистісних рефлексивних новоутворень шляхом стимулювання їхньої самостійної рефлексивної діяльності. У цьому випадку рефлексія буде також показником суб'єктності учня, що дасть йому змогу регулювати власну навчальну активність. У разі зайняття учнем рефлексивної позиції він зобов'язаний аналізувати та критично осмислювати свою діяльність, порівнювати її цілі й результати, прагне зрозуміти її особливості, виявити її недоліки та переваги.
Таким чином, уже сформовані в учня рефлексивні вміння й навички сприятимуть усвідомленню ним своєї поточної діяльності, виявленню в ній успішних і помилкових дій. У цьому випадку рефлексія спрямована на пошук причини невдач та шляхів їх подолання, у процесі чого учень усвідомлює, що використані ним засоби не відповідають завданню, - формується критичне ставлення до наявних, відомих учневі знань і вмінь, засобів та технологій їх застосування. Завдяки цьому здійснюється переосмислення умов завдання та пошук нових засобів його розв'язання, що зумовлює висування учнем нових припущень і гіпотез, відбувається інтуїтивне вирішення наявної проблеми, а потім надаються логічні обґрунтування та здійснюється втілення цього рішення. За допомогою зазначеного забезпечується подальший розвиток наявних рефлексивних умінь і навичок учня та формуються нові (Габдрахманова та ін., 2015: 56).
Завдяки сформованим рефлексивним умінням учень здатний критично аналізувати та цілісно усвідомлювати власну діяльність, свідомо застосовувати засоби її коригування й регулювання, що в результаті завжди приводить до досягнення бажаного результату (Ушева, 2013: 248-251).
Закономірно, що для забезпечення таких результатів учитель повинен забезпечити реалізацію рефлексивної діяльності учнів на всіх етапах уроку. Так, на етапі організаційного моменту можна (і навіть необхідно) забезпечити учням належний мотиваційний складник та емоційне налаштування на навчальну діяльність. На етапі актуалізації знань учні отримують змогу здійснити самоконтроль рівня своєї підготовленості до уроку. На основному етапі уроку відбувається оволодіння учнями новим навчальним матеріалом, формування відповідних умінь і навичок. Цей етап може стати одним із найбільш значущих у плані рефлексії учнів, на ньому вони отримують можливість усвідомити наявну конфліктну ситуацію між знанням і незнанням, появу нових навчальних завдань та способів їх розв'язання. Цей етап характеризується можливістю самостійного пошуку вирішення навчального завдання, для розв'язання якого наявних знань і вмінь уже не досить. Останній етап уроку - підведення його підсумків - традиційно пов'язується з рефлексією.
У цьому контексті О.Я. Савченко стверджувала, що рефлексивний підсумок уроку завжди повинен бути розгорнутим, має спрямовувати учнівське мислення, забезпечувати залучення учнів до розгорнутих міркувань щодо свого способу дій, привертати їхню увагу до його результатів. Тим самим він сприяє формуванню в учнів досвіду узагальнення та самооцінювання. На цьому етапі учні здійснюють самоконтроль власної діяльності, оцінюють свою участь у досягненні визначеної та сприйнятої мети навчальної діяльності (Савченко, 2015: 6).
За умови використання прийомів рефлексії на уроках як зворотного зв'язку вчитель має можливість відстежувати у процесі уроку рівень розуміння й засвоєння учнями навчального матеріалу, особливості їхнього психологічного стану (ступінь втоми, байдужості, зацікавленості), ставлення до навчального матеріалу та уроку загалом. Отже, рефлексія на уроці являє собою процес спільної діяльнісної взаємодії педагога та учнів, що забезпечує можливість удосконалення освітнього процесу з урахуванням потреб і можливостей кожного учня, створює умови для внутрішньої мотивації на діяльність, допомагає кожному учневі осмислити одержувані результати та намітити цілі майбутньої роботи.
Висновки. Таким чином, рефлексія є складною, багатоаспектною міждисциплінарною категорією, суть якої полягає в унікальному досвіді особистісного осмислення, переживання, оцінки ставлення до того, що пов'язано з різними сферами діяльності людини; це особлива реальність, яка забезпечує осмислення минулого та проєктування майбутнього, а тому є незамінним механізмом у педагогічній практиці.
З педагогічної позиції рефлексія є невід'ємним компонентом діяльності, необхідною умовою її вдосконалення, а тому є обов'язковою умовою процесу розвитку особистості учня, його соціалізації та творчого становлення. Важливість рефлексії полягає в тому, що вона забезпечує не лише потенційну, а й цілком реальну готовність особистості до сприйняття нового досвіду та є джерелом інновацій і розвитку. Рефлексія допомагає учням осмислити отримані знання й результати, окреслити цілі своєї майбутньої діяльності, у разі необхідності відкоригувати власну навчальну діяльність, зіставити цілі своєї діяльності з отриманими результатами.
Важливою особливістю одержання учнями основної школи досвіду рефлексивної діяльності та формування в них рефлексивних умінь і навичок є те, що їх необхідно формувати як невід'ємну складову частину цілісного процесу розвитку особистості, а саме забезпечити залучення учнів до розв'язання таких навчальних завдань, які потребуватимуть їхньої осмисленої рефлексивної діяльності.
Список використаних джерел
рефлексія учень школа освіта
1. Бугерко Я.М. Психологічна динаміка розгортання рефлексивних процесів у модульно-розвивальному освітньому циклі: дис…. канд. психол. наук: 19.00.07. Одеса, 2009. 255 с.
2. Виногородський А.М., Булах І. С. Рефлексивний пошук як механізм вирішення конфліктів у підлітковому віці. Вінниця, 1997. 145 с.
3. Габдрахманова Р Г., Хусаинова Р М., Чиркина С.Е. Рефлексивнаядеятельность студента в системепсихологопедагогическогообразованиякакпоказательегоготовности к профессиональнойдеятельности. Образование и саморазвитие. 2015. №2 (44). С. 55-61.
4. Державний стандарт базової середньої освіти: затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 30 вересня 2020 р. №898 / Міністерство освіти і науки України. URL: https://mon.gov.ua/ua/osvita/zagalna-serednya - osvita/nova-ukrayinska-shkola/derzhavnij-standart-bazovoyi-serednoyi-osviti.
5. Котенко В.В. Рефлексивная задача каксредствоповышенияобучаемостишкольников в процессеизучения базового курсаинформатики: дисс…. канд. пед. наук: 13.00.02. Омск, 2000. 166 с.
6. Лекторский В.А. Субъект, объект, познание. Москва: Наука, 1980. 360 с.
7. Савченко О.Я. Рефлексивний компонент уроку. Учитель початкової школи. 2015. №4. С. 2-6.
8. Ушева Т.Ф. Организационныеосновы для формированиярефлексии будущих педагогов. ВестникИркутскогогосударственноголингвистическогоуниверситета. 2013. №3 (24). С. 248-251.
9. Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. Київ: Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України; Абрис, 2002. 742 с.
10. Хміль Н.А. Організація рефлексивної діяльності майбутніх учителів у процесі формування їхньої професійної готовності до використання хмарних технологій у навчально-виховному процесі. Педагогічні науки: збірник наукових праць. 2016. Вип. LXXIII. Т. 1. С. 144-149. URL: https://ps.journal.kspu.edu/index.php/ps/article/view/2319/2104.
11. Хуторской А.В. Современная дидактика. Санкт-Петербург: Высшая школа, 2007. 640 с.
12. Шорина А.В. Проблема формированиярефлексивныхуменийстудентов в образовательномпроцессевуза. Интернет-журнал «Науковедение». 2015. Т 7. №3. URL: http://naukovedenie.ru/PDF/186PVN315.pdf.
References
1. BuherkoYa. M. Psykholohichnadynamikarozghortanniarefleksyvnykhprotsesiv u modulno-rozvyvalnomu osvitnomutsykli [Psychologicaldynamicsofdevelopmentofreflexiveprocessesinthe modular-developmental educationalcycle]. Candidate'sthesis. Odesa, 2009. 255 p. [inUkrainian].
2. Vynohorodskyi A.M., Bulakh I.S. Refleksyvnyiposhukyakmekhanizmvyrishenniakonfliktiv u pidlitkovomuvitsi [Reflexivesearchas a mechanismforresolvingconflictsinadolescence].Vinnytsia, 1997. 145 p. [inUkrainian].
3. Gabdrakhmanova R.G., Khusainova R.M., Chirkina S.E. Refleksivnayadeyatel'nost'studenta v sisteme psikhologo - pedagogicheskogoobrazovaniyakakpokazatel'egogotovnosti k professional'noydeyatel'nosti [Reflexiveactivityof a studentinthesystemofpsychologicalandpedagogicaleducationasanindicatorofhisreadinessforprofessionalactivity]. Obrazovanie i samorazvitie, 2015, no. 2 (44), pp. 55-61 [inRussian].
4. MinistryofEducationandScienceofUkraine. Derzhavnyistandartbazovoiserednoiosvity: zatverdzhenyiPostanovoiuKabinetuMinistrivUkrainyvid 30 veresnia 2020 r. №898 [State Standard ofBasicSecondaryEducation: approvedbytheResolutionoftheCabinetofMinistersofUkraineofSeptember 30, 2020 №898]. Retrievedfrom: https://mon.gov.ua/ua/ osvita/zagalna-serednya-osvita/nova-ukrayinska-shkola/derzhavnij-standart-bazovoyi-serednoyi-osviti [inUkrainian].
5. Kotenko V.V. Refleksivnayazadachakaksredstvopovysheniyaobuchaemostishkol'nikov v protsesseizucheniyabazovogokursainformatiki [Reflexivetaskas a meansofincreasingthelearningabilityofschoolchildrenintheprocessofstudyingthebasiccourseofcomputerscience]. Candidate'sthesis. Omsk, 2000. 166 p. [inRussian].
6. Lektorskiy V.A. Sub'ekt, ob'ekt, poznanie [Subject, object, cognition].Moscow: Nauka, 1980. 360 p. [inRussian].
7. Savchenko O. Ya. Refleksyvnyikomponenturoku [Reflexivecomponentofthelesson]. Uchytelpochatkovoishkoly, 2015, no. 4, pp. 2-6 [inUkrainian].
8. Usheva T.F. Organizatsionnyeosnovydlyaformirovaniyarefleksiibudushchikhpedagogov [Organizationalfoundationsfortheformationofreflectionoffutureteachers]. VestnikIrkutskogogosudarstvennogolingvisticheskogouniversiteta, 2013, no. 3 (24), pp. 248-251 [inRussian].
9. Shynkaruk V.I. (ed.) Filosofskyientsyklopedychnyislovnyk [Philosophicalencyclopedicdictionary]. Kyiv: HryhoriySkovorodaInstituteofPhilosophyoftheNationalAcademyofSciencesofUkraine; Abrys, 2002. 742 p. [inUkrainian].
10. Khmil N.A. Orhanizatsiiarefleksyvnoidiialnostimaibutnikhuchyteliv u protsesiformuvanniayikhnoiprofesiinoihotovnostidovykorystanniakhmarnykhtekhnolohii u navchalno-vykhovnomu protsesi [Organizationofreflectiveactivityoffutureteachersintheprocessofformationoftheirprofessionalreadinessfortheuseofcloudtechnologiesintheeducationalprocess]. Pedahohichninauky: zbirnyknaukovykhprats, 2016, issue LXXIII, vol. 1, pp. 144-149. Retrievedfrom: https://ps.journal.kspu.edu/index.php/ps/article/view/2319/2104 [inUkrainian].
11. Khutorskoy A.V. Sovremennayadidaktika [Moderndidactics].SaintPetersburg: Vysshayashkola, 2007. 640 p. [inRussian].
12. Shorina A.V. Problemaformirovaniyarefleksivnykhumeniystudentov v obrazovatel'nomprotsessevuza [Theproblemoftheformationofstudents'reflectiveskillsintheeducationalprocessoftheuniversity]. Internet-zhurnal «Naukovedenie», 2015, vol. 7, no. 3. Retrievedfrom: http://naukovedenie.ru/PDF/186PVN315.pdf [inRussian].
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Поняття та принципи розвитку рефлексії як самоаналізу діяльності (осмислення людиною власних дій) і її результатів, міркування про свій внутрішній стан, самопізнання й самоусвідомлення. Методи формування даного явища на уроках хімії в середній школі.
статья [23,0 K], добавлен 18.05.2015Стан і розвиток індивідуального підходу до учнів в історії педагогічної думки. Порівняння видів диференціації та індивідуалізації. Використання різнорівневих завдань в середній школі та методичні рекомендації щодо підвищення ефективності поділу навчання.
курсовая работа [238,5 K], добавлен 19.01.2011Мета, принципи й методи процесу виховання. Класифікація нестандартних уроків. Розумове виховання при вивченні математики в сучасній школі. Активізація діяльності учнів у процесі проведення уроку-казки та уроку-гри, організація математичних гуртків.
курсовая работа [194,9 K], добавлен 21.06.2011Характеристика головних форм організації навчальної роботи учнів на уроках інформатики в сучасній школі: поняття, класифікація, різновиди, відмінності. Застосування інтерактивних методик на уроках інформатики. Інші форми організації навчального процесу.
курсовая работа [29,5 K], добавлен 19.06.2011Творче самовираження дитини, як педагогічна проблема. Використання жанру дитячої опери, як форми організації творчої діяльності учнів. Взаємозв'язок уроків музики та позакласних форм навчання. Методи організації музично-театральної діяльності учнів.
курсовая работа [120,2 K], добавлен 24.11.2015Шляхи організації групової навчальної діяльності. Ігри на уроках математики в сучасній школі. Класики педагогіки про значення гри у навчанні і вихованні. Вимоги до ігрової діяльності учнів на уроках. Урок-гра з теми: "Квадратні рівняння і не тільки".
курсовая работа [380,7 K], добавлен 20.06.2012Поняття та сутність виховання. Цілі та завдання виховного процесу в сучасній школі. Основні риси менеджменту освіти. Організаційно-педагогічні умови, форми і методи, які забезпечують ефективну оптимізацію виховного процесу у загальноосвітній школі.
курсовая работа [50,4 K], добавлен 15.02.2010Науково-дослідницька робота учнів як чинник самореалізації особистості в школах нового типу. Модель комплексної педагогічної підтримки творчої самореалізації школярів. Особливості підготовки вчителя до керівництва творчими дослідницькими гуртками учнів.
дипломная работа [165,3 K], добавлен 15.11.2011Поняття пізнавальної діяльності. Інтерактивне навчання як сучасний напрям активізації пізнавальної діяльності учнів. Методика застосування групового методу навчання та проведення ігрового навчання. Організація роботи учнів на основі кейс-технології.
курсовая работа [122,6 K], добавлен 18.02.2012Розкриття проблеми патріотичного виховання молоді та його концептуальних ідей в системі освіти. Практика патріотичного виховання школярів у сучасній школі. Вікові особливості підлітків і юнаків, їх використання педагогом в процесі патріотичного виховання.
курсовая работа [127,2 K], добавлен 31.10.2014
