Інноваційні методи навчання для підвищення ефективності викладання іноземної мови у ЗВО

Размещено на http://www.allbest.ru

Хмельницький національний університет

Інноваційні методи навчання для підвищення ефективності викладання іноземної мови у ЗВО

Максимчук Лариса Володимирівна кандидат педагогічних наук, доцент, доцент кафедри іноземних мов

Анотація

навчання іноземний інтерактивний

Проблема організації процесу навчання іноземній мові за професійним спрямуванням майбутніх фахівців стала предметом дослідження лише з середини XXІ століття, тому вдосконалення професійної підготовки студента ЗВО, як конкурентоспроможного фахівця своєї галузі потребує впровадження інноваційних методів навчання. В умовах виконання професійних функцій і з урахуванням мети спільних дій у зовнішньоекономічній, внутрішньо економічній та соціальних сферах студенти повинні усвідомлювати основні цілі фахової діяльності та її структури за допомогою спостережень за ознаками міжособистісних відносин, які можна змоделювати під час дидактичних ігор, навчальних тренінгів, проблемних лекцій, семінарів, брейн- стормінгів, психодрам, диспутів, дебатів, діалогів, полілогів, прес- конференцій, ділових ігор, інсценувань, тренінгів, що, є складовими інтерактивних технологій. Тому майбутні фахівці, беручи участь у змодельованих ситуаціях зразків професійної іншомовної взаємодії, повинні виявляти вміння організовувати і контролювати власну поведінку з метою забезпечення гармонійних стосунків з учасниками спільної професійної діяльності, і відтворювати професійну тематику іноземною мовою. Відтак актуалізується проблема застосування інтерактивних технологій при вивчення іноземної мови у професійній підготовці студента ЗВО.

Інтерактивне навчання в процесі вивчення іноземної мови за професійним спрямуванням розглядається як спеціальна форма організації навчально-пізнавальної діяльності студентів, за умов якої процес їхньої професійної підготовки відбувається шляхом постійної, активної взаємодії всіх учасників освітнього процесу іноземною мовою. Водночас, аналіз сутності інтерактивних технологій, їх класифікація, компонентний склад (інтерактивні форми, методи) і основні функції у професійній підготовці при вивчення іноземної мови майбутніх фахівців потребує визначення оптимальних педагогічних умов застосування цих педагогічних інновацій у процес навчання іноземної мови за професійним спрямуванням.

У статті здійснено аналіз інтерактивних методів навчання, визначено їх сутність, переваги та недоліки в процесі навчання іноземної мови за професійним спрямуванням.

Ключові слова: інтерактивні методи, технології, іноземна мова, майбутні фахівці, професійна підготовка, ЗВО.

Maksymchuk Larysa Volodymyrivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor, Associate Professor of the Department of Foreign Languages of the Khmelnytskyi National University

INNOVATIVE TEACHING METHODS TO INCREASE THE EFFICIENCY OF TEACHING A FOREIGN LANGUAGE IN INSTITUTIONS OF HIGHER EDUCATION

Abstract

The problem of organizing the process of learning a foreign language according to the professional direction of future specialists became the subject of research only from the middle of the 21st century; therefore, improving the professional training of a student of higher education as a competitive specialist in his field requires the introduction of innovative teaching methods. In the conditions of the performance of professional functions and taking into account the goal of joint actions in the foreign economic, domestic economic and social spheres, students must be aware of the main goals of professional activity and its structure by means of observations of the signs of interpersonal relations, which can be simulated during didactic games, educational trainings, problem lectures , seminars, brainstorming, psychodramas, disputes, debates, dialogues, polylogues, press conferences, business games, trainings, which are components of interactive technologies. Therefore, future specialists, taking part in simulated situations of examples of professional foreign language interaction, should demonstrate the ability to organize and control their own behavior in order to ensure harmonious relations with participants in joint professional activities, and reproduce professional topics in a foreign language. Therefore, the problem of using interactive technologies when learning a foreign language in the professional training of a student of higher education is actualized.

Interactive learning in the process of learning a foreign language in a professional direction is considered as a special form of organization of educational and cognitive activities of students, under the conditions of which the process of their professional training takes place through constant, active interaction of all participants in the educational process in a foreign language.

The article analyzes interactive learning methods, defines their essence, advantages and disadvantages in the process of learning a foreign language in a professional direction.

Keywords: interactive methods, technologies, foreign language, future professionals, professional training, higher education.

Постановка проблеми. Розвиток освіти і зростання вимог до підвищення ефективності підготовки майбутніх фахівців на сучасному етапі розвитку суспільства вимагає суттєвої корекції у спрямованості навчального процесу. Відбувається перехід від традиційної технології навчання, в основі якої - репродуктивне засвоєння певної суми знань, до інноваційних шляхів підготовки майбутнього фахівця до професійної сфери діяльності. Ефективність підготовки студентів у ЗВО та вдосконалення методики впровадження педагогічних інновацій у процес навчання майбутніх фахівців є однією з найактуальніших проблем у педагогічній науці. Розв'язання цієї проблеми потребує удосконалення змісту, форм, методів і технологій навчання. Сучасна вища школа перебуває у складному середовищі активних трансформацій у суспільстві, що спонукає викладачів ЗВО переосмислювати способи підготовки майбутніх фахівців на основі використання оптимальних педагогічних технологій і відмови від усталених традицій і стереотипів у навчанні студентів. Використання ефективних технологій навчання стає пріоритетною потребою на ринку освітньо-виховних послуг і визначає напрямки і способи опанування студентами необхідних професійних знань і вмінь.

Сьогодні потреба у фахівцях зі знанням іноземної мови обумовлена реаліями сучасного ринку праці. Україні потрібні фахівці, здатні займатися професійною діяльністю на якісно новому рівні. Від сучасного навчального закладу вимагається запровадження нових підходів до навчання, що забезпечують розвиток комунікативних, творчих і професійних компетенцій та стимулюють потребу майбутнього фахівця у самоосвіті. Перед викладачами іноземних мов постає проблема пошуку шляхів підвищення ефективності викладання іноземних мов (підвищення пізнавального інтересу, мотивації тощо). Однією з можливостей вирішення цієї проблеми є використання інтерактивних технологій, як інноваційних засобів, в процесі вивчення іноземної мови при підготовці майбутніх фахівців.

Аналіз останніх досліджень і публікацій дозволяє дійти висновку, що використання інтерактивних технологій в освітньому процесі вивчення іноземної мови при підготовці майбутніх фахівців привертає увагу багатьох науковців. Зокрема, обґрунтування технологічних аспектів упровадження інтеракцій у навчально-виховний процес здійснювали С. Кашлев [1] і В. Мельник [2]; проблемі диференціації активних та інтерактивних методів та тлумаченню основних понять інтерактивного навчання приділялася увага у наукових дослідженнях О. Пометун [5] і М. Скрипник [7]; особливості використання засобів інтерактивних технологій у вищій школі досліджувала І. Мельничук [3] та ін.

Невирішеними частинами загальної проблеми залишається дослідження інтерактивних технологій у підготовці майбутніх фахівців до вивчення іноземної мови за професійним спрямуванням.

Об'єкт дослідження - інтерактивні методи навчання в процесі вивчення іноземної мови за професійним спрямуванням.

Мета статті полягає в тому, щоб охарактеризувати особливості інтерактивних технологій як фактору підвищення ефективності підготовки майбутніх фахівців до вивчення іноземної мови за професійним спрямуванням та визначення їхньої суті, переваг та недоліків в процесі навчання іноземної мови за професійним спрямуванням.

Виклад основного матеріалу. Підвищення ефективності підготовки майбутніх фахівців в процесі навчання іноземної мови за професійним спрямуванням є однією з найактуальніших проблем на сучасному етапі розвитку суспільства і вивчається як у методичній науці, так і в процесі дослідження практики навчання студентів у вищій школі будь якого профілю. Розвиток міжнародних відносин потребує кваліфікованих фахівців зовнішньоекономічної та внутрішньо- економічної діяльності, які здатні будувати ефективну міжособистісну взаємодію на усіх рівнях з партнерами різних культур і різних країн. Відтак актуалізується проблема формування у майбутніх фахівців умінь будувати професійні міжособистісні контакти на високому рівні комунікативної компетентності, що залежить від якості гуманітарної підготовки студентів, на основі знань психологічних, педагогічних дисциплін та іноземної мови. Розв'язання цієї проблеми потребує удосконалення змісту, форм, методів, способів, засобів і технологій навчання, які базуються на міжособистісній взаємодії учасників освітнього процесу і дають змогу підготувати фахівців до ефективних професійних взаємин у майбутньому із високим рівнем володіння іноземною мовою.

Впровадження будь-яких педагогічних інновацій у навчальний процес ЗВО спрямовується на вдосконалення методики підготовки майбутніх фахівців із вищою освітою. Застосування інноваційних методів, прийомів, засобів має системно-алгоритмічний характер, що є основною ознакою технологічності педагогічних процесів. Термін «технологія» (з грецької - наука про мистецтво) вважається одним із найбільш уживаних понять у сучасній науковій літературі педагогічного спрямування й означає педагогічну діяльність, що максимально реалізує у собі закони навчання, виховання та розвитку особистості і є одним із компонентів педагогічного процесу, які шляхом послідовної реалізації сукупності способів педагогічної взаємодії гарантують вирішення педагогічних задач [1, С. 8].

Існування великої кількості педагогічних технологій у вітчизняній і зарубіжній практиці висуває перед викладачами іноземної мови проблему: виокремити для використання найбільш оптимальну технологію підготовки до вивчення іноземної мови майбутніх фахівців, що має високу ефективність у педагогічній практиці, відповідає поставленим цілям і завданням розвитку студентів, реалізується завдяки можливості систематичного використання, доступності, розвиваючому характеру й усвідомленню викладачем критеріїв її ефективності.

Сутність інтерактивного навчання розкривається через тлумачення терміну «інтерактив» (з англ. Interact, де «inter» - взаємний і «act» - діяти), що означає здатність до взаємодії. Тому на думку науковців зміст цієї педагогічної технології полягає в тому, що навчальний процес у контексті діалогу - це постійна активна взаємодія та спілкування його учасників, тобто «інтеракція» [1, С. 18; 2, С. 15]. Відтак у психолого- педагогічних дослідженнях багатьох авторів технології інтерактивного навчання привертають особливу увагу, оскільки «інтерактивні підходи сьогодні є найбільш ефективними, бо ставлять того, хто шукає знань, в активну позицію їх самостійного освоєння... і шукача істини» [4, С. 225].

Форма навчання є цілеспрямованою, наповненою змістом і методично оснащеною системою пізнавального і виховного спілкування, взаємодії, відносин між учасниками навчального процесу. У сучасній дидактиці виокремлюють різні форми навчання: фронтальні, групові та індивідуальні, які застосовуються як у традиційному, так і в інтерактивному навчанні.

Методи навчання є способами роботи викладача і студентів. За допомогою цих способів досягається певний результат оволодіння знаннями та навичками, формується світогляд студентів, як майбутніх фахівців. Одні і ті ж методи (бесіда, діалог) можуть використовуватися як окремий елемент як у традиційному навчанні, так і в умовах застосування інтерактивних технологій.

Застосування інноваційних методів та форм має системно- алгоритмічний характер, що є основною ознакою технологічності педагогічного процесу інтерактивного навчання. Тому інтерактивні форми і методи навчання можна вважати складовими компонентами більш глобального поняття - інтерактивні педагогічні технології. Однак у літературі словосполучення інтерактивні методи та інтерактивні технології часто застосовуються як ідентичні, тому їх об'єднують у загальному понятті - інтерактивне навчання. Наприклад, вважається, що інтерактивне навчання об'єднує принципово нові методи, що дедалі частіше застосовуються у навчально-виховному процесі.

Основою інтерактивного навчання є взаємодія учасників освітнього процесу, що здійснюється за допомогою методів, які активізують педагогічне спілкування, як рівноактивну міжсуб'єктну взаємодію.

Лінгвістичне значення слова „interactive”, представлене в іншомовних словниках, розтлумачує поняття „інтерактивності”, „інтерактивного” як взаємодію, або того, що взаємодіє, впливає один на одного.

Інтерактивність у навчанні можна пояснити як здатність до взаємодії, навчання у режимі бесіди, діалогу, дії. Отже, у дослівному розумінні інтерактивним може бути названий метод, у якому той, хто навчається, є учасником, тобто здійснює щось: говорить, управляє, моделює, пише, малює тощо. Він не виступає лише слухачем, спостерігачем, а бере активну участь у тому, що відбувається, власне створюючи це явище.

О. Пометун вважає, що інтерактивними можна вважати технології, які здійснюються шляхом активної взаємодії у процесі навчання. Вони дозволяють на підставі внеску кожного з учасників у ході заняття спільною справою отримати нові знання і організувати корпоративну діяльність, починаючи від окремої взаємодії двох-трьох осіб поміж собою й до широкої співпраці багатьох [5].

На нашу думку, сутність інтерактивного навчання полягає у взаємодії учасників навчального процесу, а також викладача між собою, у взаємонавчанні, груповій формі організації освітнього процесу із реалізацією активних групових методів навчання для вирішення дидактичних завдань. Викладач в процесі роботи виконує функції помічника, консультанта, організатора, стає одним із джерел інформації. Інтерактивне навчання виключає домінування будь-якого учасника, думки, точки зору над іншими, але має враховувати конкретний досвід та практичне застосування. В ході такого навчання студенти вчаться критично мислити, розв'язувати складні проблеми на основі аналізу обставин і відповідної інформації, зважуючи альтернативні думки, приймати продумані рішення, брати участь у дискусії, спілкуватись з іншими людьми. Інтерактивне навчання найбільш відповідає особистісноорієнтованому навчанню, активізує пізнавальну діяльність, забезпечує високий рівень комунікативної підготовленості, сприяє перетворенню зовнішнього досвіду у внутрішній.

Слід зазначити, що використання інтерактивних методів навчання в процесі вивчення іноземної мови є ефективним і через те, що зміст навчального процесу перегукується з обраним профілем навчання. Викладач повинен зважати на мовний рівень студентів, на рівень сформованості комунікативних навичок. Важливо, щоб теоретичні знання в процесі активного навчання ставали усвідомленими, щоб кожен розвивав і удосконалював не лише знання з мови, а й міг пов'язувати їх з майбутньою професійною діяльністю.

У практичній діяльності нами використовуються такі інтерактивні технології навчання як: рольові та ділові ігри, технологія критичних інцидентів, комунікативно-ситуативне моделювання, метод мозкового штурму та кейс-стаді.

Використання рольових ігор на заняттях з іноземної мови дозволяє зробити заняття більш різноманітним, студенти спілкуються в парах або в групах, що дає їм можливість проявити мовленнєву самостійність, реалізувати комунікативні вміння та мовленнєві навички. Вони можуть допомагати один одному, успішно коригувати висловлення своїх співрозмовників, навіть якщо викладач не дає такого завдання. Головна умова - всі виправлення робляться лише тоді, коли співрозмовник завершив свою думку.

Ділова гра як форма контекстного навчання є зразком створення предметного та соціального змісту майбутньої професійної діяльності, моделювання ситуацій та відносин, які характерні для даної діяльності. Під час ділової гри її учасники виконують квазіпрофесійну діяльність, яка поєднує в собі елементи навчання та професійної діяльності. Отримані в такий спосіб знання, вміння та навички засвоюються студентами не абстраговано, а в контексті їхньої майбутньої професійної діяльності. Такий спосіб організації навчального процесу сприяє розвитку загальних та професійних компетенцій, зокрема комунікативних; формує навички взаємодії з партнерами, сприяє вихованню особистісних якостей, викликає позитивні емоції, прискорює темп, поліпшує результат мисленнєвої діяльності, розвиває нестандартне мислення, формує ділові якості та риси майбутніх фахівців.

Так як у майбутній професійній діяльності для фахівців основними сферами спілкування є ділові зустрічі, переговори, презентації тощо, використання цього методу у процесі навчання вельми важливе. Під час використання ділової гри ми приділяємо увагу формуванню вмінь самостійно реагувати на конкретну ситуацію, будувати план наступних дій, висловлювати свою думку та ставлення стосовно різних питань, що сприяє розвитку творчої діяльності. Особливістю є створення проблемних ситуацій, під час яких спостерігалася індивідуальна реакція студентів на проблему, стиль її розв'язання, уміння довести розв'язок до логічного завершення. В такій діловій грі кожен студент має змогу відчути своє „Я”. Скованість, страх, закомплексованість в процесі навчання змінюються активністю та розкутістю. Створюються умови для самоствердження особистості, набуття впевненості в собі.

При організації ділової гри дуже важливим є момент розподілу ролей. Ми надаємо можливість кожному визначитися самостійно, проаналізувавши свої можливості, здібності (цей момент важливий для визначення суб'єктивної самооцінки). У процесі ділових ігор студенти наповнюють іншомовне спілкування предметним змістом, навчання набуває чітко вираженої професійної спрямованості. Студенти, активно використовуючи мовленнєві зразки та моделі, термінологічну лексику, лексико-граматичні конструкції та структури, вчаться висловлювати свої думки й наміри щодо вирішення ділового питання, а також вчаться конструювати та імітаційно відтворювати моменти професійної діяльності такі, як розмова по телефону, ділова зустріч, презентація тощо.

Технологія критичних інцидентів. Метою даної технології є ознайомлення студентів з професійними заплутаними, проблемними або конфліктними ситуаціями, в яких вони можуть опинитися в процесі професійної діяльності під час взаємодії з іноземними партнерами (необхідно враховувати тип їхньої культури та поведінки). При плануванні заняття з використанням даної технології слід враховувати те, що студенти мають володіти інформацією, на фоні якої виникла певна проблема.

Комунікативно-ситуативне моделювання. Методичною основою комунікативно-ситуативного моделювання є комунікативний метод, який забезпечує навчання іншомовної комунікації безпосередньо через спілкування. Основною умовою використання цього методу є побудова моделі навчання за допомогою комунікативної організації навчального процесу. Це забезпечує можливість використання отриманих фахових знань з іноземної мови в комунікативних ситуаціях, розширює мовне та соціальне середовища, максимально наближує до реалій іншомовного професійного спілкування.

Навчання студентів відбувається шляхом симуляції, імітаційно- ігрової діяльності, яка передбачає закріплення мовленнєвого матеріалу в змодельованих імітаційно-ігрових ситуаціях. На заняттях ми моделюємо ігрові ситуації двох типів: ситуації для роботи з текстами і загальнокомунікативні ігрові ситуації. Ситуації для роботи з текстом моделюються на трьох етапах: дотекстовому, текстовому та післятекстовому. Така організація навчання найкраще забезпечує набуття навичок самостійної роботи з професійно-орієнтованими текстами.

Загальнокомунікативні ігрові ситуації мають на меті сформувати у студентів мовленнєві навички монологічного та діалогічного мовлення в ситуаціях професійної взаємодії та уміння враховувати емоційний стан, поведінку партнерів у різних практичних ситуаціях.

Разом із моделюючими ігровими ситуаціями для роботи з текстом і професійно-комунікативними вправами на розв'язання ситуацій нами практикується використання загальноприйнятих виразів у професійному спілкуванні й зразків поведінки, що вимагає дипломатичний протокол, етикет та завдання для вироблення навичок вільного їх використання. Навчальна діяльність студентів на заняттях орієнтується на активне і самостійне вирішення комунікативних завдань, прийняття рішень, на їхню участь у різнопланових видах діяльності, максимально наближених до професійних ситуацій спілкування і таких, що потребують вільного володіння іноземною мовою.

Керування процесом засвоєння іноземної мови як засобу спілкування студентів передбачає цілеспрямовану роботу щодо збагачення їхнього вокабуляру та перетворення його в дієвий інструмент комунікативної взаємодії.

Метод мозкового штурму (brain-storming) - належить до найефективніших методів активізації творчої діяльності. Він був розроблений Алексом Осборном ще в 1953 році. Головною ідеєю даного методу є те, що страх, критика, відчуття невпевненості гальмують творчий процес та є головною перешкодою породження нових ідей, тому їх появу слід упередити. Суть методу полягає в тому, що студентам ставиться якесь проблемне запитання, на яке немає готових відповідей, що і є підставою для міні-дискусії в групі. Кожен студент намагається висловити своє бачення проблеми, запропонувати способи її розв'язання, аргументовано переконати одногрупників у правоті своєї позиції, враховуючи аргументи партнерів та наведені неспростовні факти.

Наведемо, для прикладу, кілька запитань:

Для чого проводяться презентації, хто їх організовує?

Чому деякі рекламні проекти є неефективними та як зробити їх успішними?

Що б Ви зробили, якби запізнилися на важливу ділову зустріч?

Студенти аргументують свої висловлювання стосовно поставлених запитань та підкріплюють їх фактами з реальної практики ділового життя, прикладами з власного досвіду, цитатами з різноманітних джерел, намагаються знайти вихід з таких ситуацій. На такому занятті відбувається не озвучування та відтворення матеріалу підручника або прочитаного тексту, а жваве обговорення нагальних проблем ділового життя, творче розв'язання характерних проблем ділової комунікації.

До особливостей даного методу слід віднести наступне:

вибір теми для обговорення та розв'язання. Вони мають бути цікавими, педагогічно виправданими, пробуджувати думку у кожного студента, спонукати до висловлювання, пошуку нових ідей;

критика (як з боку викладача так і з боку колег) є забороненою. Тобто учасники інтерактивної групи мають бути впевнені, що їх ніхто не буде критично оцінювати, виявляти несхвалення їхніх ідей. Стимулюється „політ фантазії” - студенти мають максимально дати волю думці, пошуку нових ідей, нестандартних рішень. Дозволено висловлювати будь-які, навіть абсурдні або фантастичні ідеї. Студенти мають усвідомлювати, що нема настільки безглуздих ідей, які б не можна висловити.

У практичній діяльності використовується і письмова форма даного методу. Усі перераховані умови залишаються незмінними, лише заощаджується час та студенти тренуються у письмовому мовленні.

Метод кейс-стаді - ґрунтується на розробці практичних ситуацій. На сучасному етапі він є одним з найпопулярніших у бізнес-освіті, хоча виник ще на початку ХХ ст. в школі бізнесу Гарвардського університету [1]. Ефективність методу полягає у тому, що він сприяє формуванню основних професійних компетенцій, розвиває комунікативні здібності, прагнення лідерства, вміння аналізувати в короткі терміни великий обсяг інформації, приймати рішення в умовах стресу та недостатньої інформації. Суть методу полягає в тому, що для дискусії обираються теми з реалій професійного життя. В обговоренні беруть участь як студенти, так і викладачі. Приклади професійних ситуацій зазвичай готуються в письмовому вигляді, їхній зміст становлять актуальні проблеми професійної діяльності. Спочатку студенти знайомляться з ситуацією, потім самостійно її опрацьовують, починається спільна дискусія під керівництвом викладача. Структура заняття з використанням методу кейс-стаді складається з таких етапів:

попередня підготовка письмового прикладу кейсу (з практичного досвіду, або бізнесу);

самостійне вивчення та обговорення кейса студентами;

спільне обговорення кейса під чітким керівництвом викладача;

дія за принципом: „обговорення важливіше за саме рішення”.

Під час використання даного методу на заняттях з іноземної мови спеціальності важливо вірно обрати кейс. Тема обговорення має бути вже відомою студентам з фахової дисципліни, а викладач має бути компетентним та обізнаним з даної теми. Ідеальний кейс виходить, якщо його підготувати на основі власного досвіду (бізнесу). Можливим є варіант ділової зустрічі, моделювання певної ситуації, проблеми, які вимагають вирішення, але не потребують додаткової інформації.

Метод симуляцій. Слід вказати, що в кібернетиці термін, який дав назву методу, використовується для моделювання та імітації реальності. В мовному навчанні студентів цей метод використовується для моделювання та програвання професійних ситуацій, виконання рольової діяльності. Йдеться про різноманітні стимуляційні бізнес-ігри, які надають студентам можливість застосовувати знання, відпрацьовувати власні навички для вирішення тієї чи іншої задачі в так званому „захищеному, безпечному середовищі”, яке імітує реальні ділові ситуації, наприклад, ситуація в бізнесі, випадок на перемовинах тощо.

Симуляція створює умови для випробування студентами певних професійних ролей - менеджера, маркетолога, керівника компанії, дає можливість дослідити систему роботи конкретного підприємства. Перед учасниками гри ставлять певні завдання - укласти договір, відповісти на претензії та рекламацію, збільшити прибуток фірми. Стимуляційні бізнес-ігри зацікавлюють студентів в такій мірі, що вони перестають помічати, що це гра, цілком поринають у проблему, втілюються в професійну роль, вболівають за результат роботи, змагаються.

Симуляції впорядковують знання студентів, готують їх до необхідності прийняття в майбутній діяльності швидких та вмотивованих рішень і, головне, формують уміння будувати план наступних дій, проводити перемовини, переконувати ділового партнера, навички комунікативної взаємодії тощо.

У організації навчальної діяльності студентів ми використовуємо також комп'ютерні симуляції, де учасники працюють з комп'ютерною програмою, створюють уявну фірму, керують нею та настільні симуляції, де учасники, фірми, підприємства „існували” у вигляді фішок, карт.

Формування внутрішніх позитивних мотивів залежить від позитивного емоційного середовища, від усвідомлення студентами власних можливостей професійного зростання, яке може створюватися саме в умовах професійно-мотиваційних тренінгів. Студент, будучи учасником професійно-віртуальних симуляційно-ігрових вправ іноземною мовою, як складових таких тренінгів, матиме змогу продемонструвати власні моделі можливих професійних дій, побачити такі ж моделі у виконанні інших студентів, визначити оптимальні зразки професійної діяльності, які можуть бути засвоєні, або вдосконалені на практиці майбутніми фахівцями. Тому використання професійно- мотиваційних тренінгів у підготовці майбутніх фахівців, не тільки створюватиме професійно-мотиваційне середовище, але й спонукатиме студентів до активної навчально-пізнавальної діяльності.

Студенти під час участі у професійно-мотиваційному тренінгу будуть усвідомлювати значущість своїх дій для майбутнього професійного зростання; здійснюватимуть самооцінку результатів власної діяльності та відчуватимуть відповідальність за них у роботі групи. Водночас, спостерігаючи за діяльністю своїх колег у змодельованих професійних ситуація іноземною мовою, на основі аналізу досвіду виконання професійних дій та самооцінки особистісного й професійного зростання відбувається розширення уявлень студентів про внутрішній і зовнішній світ інших людей, здійснюється перевірка власних установок до тих, хто поруч, сформованості прагнення зрозуміти позицію кожного учасника. Це спонукатиме студентів до формування правильної професійної позиції та переконань у необхідності фахового вдосконалення володіння іноземною мовою в певному напрямі.

У процесі впровадження інтерактивних технологій у навчальний процес доцільно використовувати всі групи інтерактивних методів у комплексі, що дасть змогу створювати специфічне інтерактивне середовище підготовки майбутніх фахівців.

Комплексне використання різних груп інтерактивних методів і форм проведення занять потребує дотримання таких вимог до сучасних педагогічних технологій (до яких відносяться й інтерактивні технології), як: концептуальність, системність, керованість, ефективність, відтворюваність.

Незалежно від класифікаційних ознак використання різних груп інтерактивних методів спрямовується на оптимізацію підготовки майбутніх фахівців різних сфер діяльності.

Використання педагогічних інновацій, що базуються на інтерактивній взаємодії між учасниками навчального процесу, вимагає від викладача вищої школи дотримання певних вимог у застосуванні інтеракцій, а саме:

на основі акцентування уваги на важливості діяльнісного підходу в організації навчання студентів необхідно визначати і враховувати критерії ефективності інтерактивного навчання;

у процесі конструювання занять з використанням інтеракцій необхідно вибирати такі інновації, які будуть оптимальними у вищому навчальному закладі для навчання фахових спеціальностей;

вибір інтерактивних методів має базуватися на прогнозуванні і результативності високої ефективності обраної інновації у педагогічній практиці;

застосування будь-яких інтерактивних методів має відповідати поставленим цілям і завданням розвитку особистості студента і підготовки майбутнього фахівця;

використання педагогічних інновацій має здійснюватися за умови систематичності та доступності у їх застосуванні;

інновації в навчальному процесі підготовки майбутніх економістів-міжнародників мають носити розвивальний характер у формуванні компетентного фахівця.

Комунікативна іншомовна підготовка майбутнього фахівця набуває особливої актуальності і зумовлюються вимогами до її кінцевого результату - формування гармонійної, різнобічно розвиненої особистості, для якої професійні знання, уміння, навички та їх постійне оновлення становлять основу самореалізації професіонала, а іноземна мова є невід'ємною складовою даного процесу. Оволодіння професією вважається показником готовності людини до трудової діяльності певного профілю неможливе без спеціальної теоретичної та практичної підготовки майбутніх фахівців, що здійснюється у закладах вищої освіти і пов'язується з такими поняттями, як «професіонал», «спеціаліст», «компетентність» тощо. Професійна підготовка майбутнього фахівця передбачає набуття студентами знань, формування вмінь і навичок, норм професійної поведінки, ціннісних орієнтирів, ідеалів, що спрямовується на процес професіоналізації особистості і набуття професійної іншомовної компетентності.

Усі вище згадані інтерактивні методи спрямовані на розвиток культури спілкування іноземною мовою і формування особистості, яка володіє креативним потенціалом, технологіями творчого саморозвитку, самовдосконалення, самоактуалізації.

Висновок

Розвитку позитивного професійного зростання майбутніх випускників вищої школи сприятиме удосконалення методики підготовки фахівців із вищою освітою, що ґрунтуватиметься на впровадженні активних форм і методів навчання, які складають основу інтерактивних технологій.

Отже, інтерактивні технології навчання при вивченні іноземної мови за професійним спрямуванням потребують від усіх учасників навчального процесу розвитку комунікативних умінь, навичок роботи в парах і групах, вмінь аргументувати й дискутувати тощо. В цілому інтерактивне навчання спілкуванню іноземною мовою створює сукупний ефект, який виявляється в тому, що на фоні програмного засвоєння знань формуються: вміння співпрацювати, продуктивність якого

характеризується зміною стратегії взаємодії, можливості залучати студентів у навчальну взаємодію і характером групової взаємодії; комунікативна компетентність, що визначається зміною стилю спілкування, усвідомленням бар'єрів спілкування, характером вирішення комунікативних завдань; толерантність, яка характеризується сприйняттям інших людей і забезпечує повноту та адекватність спілкування в різних ситуаціях.

Перспективи подальших розвідок у цьому напрямку ми вбачаємо у розробці спеціальних методик і їх наукового обґрунтування, зокрема, для професійного зростання майбутніх фахівців для успішного володіння іноземною мовою.

Література

Кашлев С. С. Технология интерактивного обучения / Кашлев С. С. - Мн. : Беларусский верасень, 2005. - 196 с.

Мельник В. В. Інтеракція в освітньому процесі: технологія організації / Мельник В. В. // Управління школою. - 2006. - № 13. - С.15-34.

Мельничук І. М. Інтерактивне навчання у системі педагогічних технологій вищої школи / І. М. Мельничук // Професіоналізм педагога в контексті Європейського вибору України : зб. статей за матеріалами міжнар. наук.-практ. конф., 18-20 вересня 2008 р. - Ялта : РВВ КГУ, 2008. - Ч. 2. - С. 15-19.

Підласий І. П. Практична педагогіка або три технології. Інтерактивний підручник для педагогів ринкової системи освіти / Підласий І. П. - К. : Видавничий Дім «Слово», 2004. - 616 с.

Пометун О. Активні й інтерактивні методи навчання: до питання про диференціацію понять / Пометун О. // Шлях освіти. - 2004. - № 3. - С.10-16.

Пометун О.І. Інтерактивні технології навчання: Теорія, досвід: метод. посіб. Авт.-уклад. : О. Пометун, Л. Пироженко. - К.: А.П.Н., 2002. - 136 с.

Скрипник М. Інтерактивне навчання: основні поняття / Ігри дорослих. Інтерактивні методи навчання / М. Скрипник; упоряд. Л. Галіцина. - К. : Ред. загальнопед. газ., 2005. - 128 с. - С. 30-44.

References

Kashlev, S. S. (2005). Tehnologija interaktivnogo obuchenija [Technology of interactive learning]. Mn. : Belarusskij verasen' [in Russian].

Mel'nik, V. V. (2006). Interakcija v osvitn'omu procesi: tehnologija organizaci'i [Interaction in the educational process: organization technology]. Upravlinnja shkoloju - School management, 13, 15-34 [in Ukrainian].

Mel'nichuk, I. M. (2008). Interaktivne navchannja u sistemi pedagogichnih tehnologij vishhoi shkoli [Interactive learning in the system of pedagogical technologies of the higher school]. Proceedings from: Mizhnarodna naukovo-praktychna konferentsiia «Profesionalizm pedagoga v konteksti Gvropejs'kogo viboru Ukraini» - The International Scientific and Practical Conference «Professionalism of the teacher in the context of the European choice of Ukraine». (pp. 15-19). Jalta : RVV KGU [in Ukrainian].

Pidlasij, I. P. (2004). Praktichna pedagogika abo tri tehnologii [Practical pedagogy or three technologies]. K. : Vidavnichij Dim «Slovo» [in Ukrainian].

Pometun, O. (2004). Aktivni j interaktivni metodi navchannja: do pitannja pro diferenciaciju ponjat' [Active and interactive methods of learning: to the question of differentiation of concepts]. Shljah osviti - Way of education, 3, 10-16 [in Ukrainian].6.

Pometun, O.I. (2002). Interaktivni tehnologii navchannja: Teorija, dosvid [Interactive learning technologies: Theory, experience].K.: A.P.N. [in Ukrainian].

Skripnik, M. (2005). Interaktivne navchannja: osnovni ponjattja / Igri doroslih. Interaktivni metodi navchannja [Interactive learning: basic concepts / Games for adults. Interactive teaching methods]. K. : Red. zagal'noped. Gaz. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru