Формування фахової компетентності у майбутніх вчителів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування фахової компетентності у майбутніх вчителів

кандидатка психологічних наук, доцентка кафедри психології, Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди

Греиліх Ольга Олексіївна

кандидатка психологічних наук, доцентка кафедри психології, Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди

Актуальність заявленої тематики наукового дослідження визначається нагальною важливістю питань формування професійних компе- тенцій у майбутніх вчителів в процесі їх навчання у вищому педагогічному закладі освіти, як фактор, що визначає успішність їх подальшої професійної діяльності.

Метою наукового дослідження виступає визначення основних критеріїв, що впливають на процес формування професійних компетентностей майбутніх вчителів середньої школи, безпосередньо на етапі закладання основ їх професійної підготовки, а також у процесі проходження практики в реальних умовах середньої школи і на етапі безпосереднього вступу в професію.

Провідним методологічним підходом в даній науково-дослідній роботі виступає поєднання методів системного аналізу процесу становлення компетентності майбутнього педагога на етапі його навчання у закладі вищої освіти, з аналітичним дослідженням перспектив формування професійної компетентності у майбутніх вчителів вже у процесі безпосереднього входження в професію і при поступовому оволодінні основами педагогічної майстерності.

Ключові слова: професійна компетентність, предметна компетентність суспільна компетентність, індивідуальна компетентність, професіоналізм, педагогічна майстерність, підготовка майбутнього вчителя.

VYDOLOB Natalia

Candidate of Psychological Sciences, Associate Professor Department of Psychology, HryhoriiSkovoroda University in Pereiaslav

HREILIKH Olga

Candidate of Psychological Sciences, Associate Professor Department of Psychology, HryhoriiSkovoroda University in Pereiaslav

FORMATION OF PROFESSIONAL COMPETENCE IN FUTURE TEACHERS

The relevance of the stated research topic is determined by the urgent importance of the formation of professional competencies of future teachers in the process of their education in higher pedagogical education, as a factor that determines the success of their further professional activities.

Keywords: professional competence, subject competence social competence, individual competence, professionalism, pedagogical skill, training of a future teacher.

Постановка проблеми

В умовах сучасної середньої школи вчитель повинен бути різносторонньою особистістю, яка володіє професійними компетентностями досить високого рівня в різних областях діяльності. Професійний рівень сучасного вчителя повинен підвищуватися постійно, причому підтвердженням подібного зростання має виступати не тільки якість проведених ним уроків, а й обсяг виконуваної педагогом навчально-методичної роботи, а також роботи, спрямованої на підвищення рівня його професіоналізму [1].

Ключові компетенції, що освоюються майбутніми учителями на етапі їх навчання в закладі освіти, не тільки сприяють підвищенню загального рівня освіченості майбутніх педагогів, а й мають вирішальне значення з точки зору успішності їх професійної діяльності в майбутньому [2]. У процесі напрацювання необхідних в професійній діяльності компетенцій, майбутній учитель розвиває впевненість у собі, здатність вирішувати будь-які, навіть найскладніші професійні завдання, що постають перед ним на етапі його професійної, викладацької діяльності. У даному контексті кінцевим завданням майбутнього педагога виступає продуктивна діяльність на благо соціуму в питаннях навчання і виховання молодого покоління [3].

Професіоналізм сучасного вчителя полягає в його здатності регулярно і з достатнім рівнем ефективності виконувати свої професійні обов'язки, спрямовані на навчання представників підростаючого покоління та формування у них самих компетентностей, необхідних їм у подальшому для знаходження власного місця в соціумі і самореа- лізації в ньому [4].

Формування професійної компетентності у майбутніх вчителів відбувається повільно і поступово, у цей процес мимоволі виявляються втягнутими численні викладачі навчального закладу, в якому проходить підготовку майбутній учитель. Від якості цього процесу багато в чому залежить не тільки обсяг сформованих у майбутнього вчителя професійних компетентностей, а і його вміння знаходити контакт з учнями і оточуючими, а також і якість його професійного та особистісного розвитку в подальшому.

У процесі дослідження використано методи теоретичного аналізу джерел, системного аналіз особливостей становлення професійної компетентності майбутнього вчителя на етапі проходження ним навчання в ЗВО.

Метою статті є дослідження особливостей формування професійних компетентностей майбутніх вчителів та визначення основних критеріїв, що впливають на цей процес. При цьому автори враховували як етап навчання студентів у виші, так і проходження ними педагогічної практики у школах.

Виклад основного матеріалу дослідження

Сучасна система освіти передбачає необхідність формування належного рівня професійної компетентності майбутніх вчителів, як викладачів знань, що будуть необхідні учням середньої школи в їх дорослому житті для формування власних компетенцій в різних галузях професійної та суспільної діяльності [5]. Основні професійні компетенції, що були набуті майбутнім вчителем на етапі його навчання, можна охарактеризувати тим, що під час викладання предмету в школі вони допоможуть йому успішно вирішувати найскладніші завдання, які стосуються найрізноманітніших сфер діяльності, що вимагає від шкільного педагога високого рівня розвитку інтелектуальних і пізнавальних здібностей. Перехід до інформаційного суспільства диктує необхідність швидко орієнтуватися в постійно мінливому інформаційному потоці, що передбачає досягнення сучасним учителем певного рівня інформаційної компетентності. Здатність швидко обробляти інформацію, що надходить, диктує необхідність розвитку комп'ютерної грамотності у сучасного вчителя, як невід'ємної властивості сучасного педагога.

На рисунку 1 представлені основні види професійної компетентності майбутніх вчителів, що формуються на етапі їх підготовки в педагогічному закладі освіти.

Рис. 1. Основні види професійної компетентності майбутніх вчителів, що формуються на етапі їх підготовки в педагогічному закладі освіти

Рис. 2. Основнівидипедагогічних

Дані види професійної компетентності майбутніх вчителів складають основу їх діяльності і відображають загальний рівень готовності сучасного шкільного педагога до якісного виконання своїх професійних обов'язків.

1. Предметна компетентність майбутнього вчителя виражається в рівні його знань в рамках конкретного предмета зі шкільної програми, умінні якісно викладати навчальний матеріал і доносити знання до аудиторії. Також мають велике значення навички педагога в застосуванні на практиці знань в області предмета, який він викладає.

2. Суспільна компетентність майбутнього вчителя виражається в його схильності до ведення суспільної діяльності, умінні налагоджувати якісну комунікацію з учнями і колегами, а також у здатності адекватно сприймати обов'язкове суспільне навантаження і своєчасно вирішувати питання щодо виконання суспільних доручень.

3. Індивідуальна компетентність майбутнього вчителя виражається в його здатності використовувати прийоми і методи саморегуляції з метою максимального збільшення тривалості професійної діяльності за умови нормалізації власного психологічного стану.

4. Особистісна компетентність майбутнього вчителя полягає в його здатності до саморозвитку, розвиненою схильності до самовираження і здатності активно протистояти процесам професійної деформації особистості, характерним для діяльності педагога в умовах сучасної середньої школи.

Професійна компетентність сучасного вчителя виражається також в його здатності до постійного саморозвитку, прагнення до неухильного підвищення рівня власного педагогічної та професійної майстерності. Зазначені вище види професійної компетентності можуть вважатися прийнятними для оцінювання рівня професійної компетентності вчителя як на стадії його підготовки в закладі освіти, так і безпосередньо в процесі його професійної діяльності.

Професійна компетентність майбутнього вчителя тісно пов'язана з його педагогічною компетентністю, як дві складові одного цілого. На Рисунку 2 представлені основні види педагогічних компетентностей майбутнього вчителя, що формуються безпосередньо в процесі навчання в педагогічному закладі освіти і мають істотне значення для його активної професійної діяльності.

Інформаційна педагогічна компетентність виражається в здатності швидко обробляти значні обсяги інформації з метою знаходження відомостей, необхідних для ведення професійної, педагогічної діяльності.

Діяльнісна педагогічна компетентність виражається в умінні правильно вибудовувати педагогічну діяльність в контексті виконання своїх професійних обов'язків в рамках викладання в середній школі. Комунікативна педагогічна компетентність виражається в умінні якісно вибудовувати комунікацію з учнями та їх батьками, з метою збереження високого рівня організації навчального процесу і досягнення всіх поставлених під час нього завдань. Емоційна педагогічна компетентність майбутнього вчителя виражається в розвиненій здатності управління власними емоціями під час навчального процесу і підпорядкування їх інтересам вибудовування правильної комунікації з його учасниками. Осо- бистісна педагогічна компетентність майбутнього вчителя виражається в здатності неухильно підвищувати рівень власної педагогічної майстерності, відповідно до вимог реалій сучасної системи освіти і останніх, актуальних наукових розробок у цій галузі. Творча (креативна) педагогічна компетентність виражається в здатності майбутнього вчителя творчо підходити до виконання своїх професійних обов'язків, з використанням нестандартних форм і методів організації типових навчальних ситуацій.

Таким чином, існує безумовний взаємозв'язок між професійною і педагогічною компетентністю майбутніх вчителів середньої школи, що обумовлює нагальну потребу їх спільного формування ще на етапі підготовки майбутніх фахівців педагогічної сфери під час навчання в закладі освіти. Даний факт слід враховувати при розробці навчальної програми педагогічного ЗВО, спрямованої безпосередньо на підготовку спеціальних програм, спрямованих на формування в учнів компетенцій зазначеного роду. Професійна компетентність майбутнього педагога і вчителя є багатоаспектним поняттям, що включає в себе безліч різних складових і перебуває в тісному взаємозв'язку, як з педагогічної компетентністю в цілому, так і з особистісними характеристиками самого здобувача педагогічної освіти. Від якості формування зазначених компетенцій залежить успішність професійної діяльності майбутніх вчителів та їх здатність до постійного самовдосконалення в рамках обраної педагогічної професії [6].

Нажаль, сучасний стан системи освіти, з наявністю численних проблем в цій галузі, не завжди сприяє якісному формуванню належного рівня професійних компетентностей майбутніх вчителів на етапі їх підготовки в закладі освіти [7]. Саме особисті- сні якості майбутнього вчителя, його любов до дітей, здатність до саморозвитку, а головне - прагнення до такого, виступають надійною основою для якісного формування як професійних, так і педагогічних компетентностей, що визначають його викладацьку культуру і є основою для подальшого вдосконалення професійної та педагогічної майстерності.

Система освіти на нинішньому етапі суспільного розвитку зазнала значних організаційних змін. Саме педагог виступає сьогодні найважливішою фігурою при здійсненні на практиці основних нововведень. Для успішного введення в практику інновацій та якісного здійснення поставлених перед ним завдань сучасний учитель повинен володіти необхідним рівнем професійної компетентності та професіоналізму [8]. Формування професійних компетентностей майбутнього вчителя в рамках сучасної системи освіти передбачає створення фундаментальних принципів універсальної підготовки майбутніх вчителів, виховання у них належного рівня відповідальності за свої слова і вчинки, здатності вести професійну та громадську діяльність в інтересах соціуму в цілому і для навчання і виховання представників підростаючого покоління зокрема [9]. Основу більшості сучасних технологій навчання майбутніх вчителів становить послідовне проектування цілісного дидактичного процесу формування професійних компетентностей, необхідних їм згодом в їх викладацькій діяльності. При цьому педагогічний процес слід сприймати як ретельно і спеціальним чином організовану спрямовану взаємодію викладачів навчального закладу зі слухачами педагогічних спеціальностей, метою якої виступає послідовне вирішення завдань розвитку і освіти студентів [10]. Вкрай складно в умовах педагогічного закладу освіти якісно реалізувати будь-який проєкт, пов'язаний з формуванням педагогічних і професійних компетенцій учнів. Це пояснюється тим, що у середовищі, що досліджується, надзвичайно сильний вплив зовнішніх чинників, які обумовлюють можливість виходу з- під контролю певних процесів і явищ, спроєктованих педагогом на стадії підготовки навчальної програми [11]. При підготовці навчального процесу вкрай важлива ретельно спланована технологія розвитку професійних компетенцій майбутніх вчителів, без чого неможливо якісне його ведення в принципі.

Педагогічне проєктування в сучасних умовах передбачає цілеспрямовану діяльність педагогічного колективу навчального закладу з вибудовування технології розвитку професійних і педагогічних компетентностей майбутніх вчителів. Реалізація принципів, закладених в основі подібної діяльності, в перспективі має гарантувати якісні результати, що виражаються у досягненні здобувачами вищої педагогічної освіти рівня компетенцій, необхідного для повноцінного виконання ними своїх обов'язків в рамках діяльності в середній школі [12]. Сучасна педагогічна наука під поняттям конструювання розуміє практичну реалізацію певного педагогічного проекту, який передбачає послідовний відбір, композицію, розробку різних аспектів навчального матеріалу, що в цілому передбачає створення основи для реалізації підготовленого педагогічного проєкту на практиці, безпосередньо в умовах програми навчального закладу. При цьому є істотні відмінності між поняттями педагогічного проєкту- вання і конструювання [13].

Засоби формування професійної компетентності майбутніх вчителів можуть суттєво відрізнятися в залежності від різних факторів, таких як мотивація студентів, умови їх навчання, а також методологічна база навчального закладу в цілому. Формування професійної компетентності майбутніх вчителів в сучасних умовах відбувається поетапно, від стадії усвідомлення майбутніми педагогами значущості обраної спеціальності, до безпосереднього входження в професію, за допомогою проходження практики в реальних умовах середньої школи і здійснення викладацької діяльності вже після закінчення педагогічного закладу освіти. На різних етапах навчання майбутніх вчителів використовуються різні засоби формування у них належного рівня педагогічних та професійних компетентностей - від проведення лекційних і теоретичних занять з різних аспектів професійної та педагогічної підготовки, до безпосереднього ведення уроків вже в якості вчителя, після отримання диплома про закінчену педагогічну освіту [14]. Таким чином, відповідальність за якість формування професійної компетентності майбутніх вчителів середньої школи лягає як на викладачів навчальних закладів, в яких вони навчаються, так і на них самих.

Професійні компетентності вчителів при правильному їх оволодінні дозволяють вирішувати широкий спектр вузькопрофесійних завдань, які знаходяться в самих різних областях знань. Вузьке педагогічне спілкування грає в даному контексті найважливішу роль, оскільки активно сприяє професійному розвитку і вдосконаленню навичок, необхідних для якісного оволодіння професією вчителя. Разом з тим, під час спілкування подібного роду у майбутнього вчителя розвивається повний набір ключових компетенцій, необхідних йому згодом у процесі його трудової діяльності: інтелектуальної, педагогічної, соціальної, емоційної та комунікативної [15]. Таким чином, відбувається закладка якісного фундаменту для його подальшої самореаліза- ції та розвитку закладеного творчого потенціалу.

Майбутньому вчителю під час його подальшої професійної діяльності буде необхідно багато спілкуватися з людьми, і це є основою його професії педагога в принципі. Педагогіка, як одна зі сфер діяльності, виражених системою взаємовідносин типу «людина-людина», покликана якісно задовольняти потреби індивідуума в спілкуванні. Завдання сучасного представника професії шкільного педагога-вчителя полягає в розумінні суті суспільних завдань і потреб і умінні направляти зусилля груп людей на їх досягнення в правильне русло. Досягнення цього вміння вже само по собі є свідченням напрацювання майбутнім вчителем високого рівня професійної та педагогічної компетентності.

Сучасні компетентні педагоги повинні брати активну участь в розробці практичних програм освіти, нести відповідальність за успішність їх реалізації в обсязі, передбаченому вимогами шкільної освітньої програми. Якісно організований педагогами контроль знань учнів, оцінки їх здібностей і рівня самостійної роботи повинні підтримувати на належному рівні процес творчої самореалізації учнів в рамках, визначених вимогами програми шкільного навчання. Саме розвинена професійна компетентність є тією категорією, яка сприяє розвитку вміння шкільного вчителя правильно організувати навчальний процес і забезпечити контроль якості знань учнів на належному рівні [16].

Розглядаючи питання формування професійної компетентності майбутніх вчителів, нерідко звертають увагу на конкретні ситуації, в яких вони безпосередньо проявляються. Будь-які компетенції мають практичне значення тільки тоді, коли вони виражені в конкретній ситуації, до цього момент немає можливості з певністю судити про їх наявність чи відсутність у майбутнього вчителя [17]. В системі сучасної освіти нерідко можна зустріти педагогів, які володіють значним набором теоретичних знань в галузі педагогіки і викладання, але не вміють належним чином застосовувати їх в практичній сфері, що дає підстави судити про відсутність у них належного обсягу напрацьованих професійних компе- тенцій. Щоб уникнути виникнення подібних ситуацій, слід ще на етапі підготовки майбутніх вчителів в закладі освіти робити акцент на контролі якості їх самостійної роботи безпосередньо при проходженні практики в умовах реальної школи, в тісному контакті з колегами і учнями, що само по собі буде сприяти розвитку у них належного рівня компетенцій, як вузькопрофесійних, так і психологічних. Реальна практика в школі дозволяє відточити всі навички, отримані на етапі підготовки до входження в професію, тому останнє слово за самими майбутніми учителями, за їх бажанням і прагненням до оволодіння всіма навичками, необхідними для якісного формування всіх компетентностей, які будуть мати значення на етапі поступового входження в професію сучасного шкільного педагога.

Висновки і перспективи подальших досліджень

Виконане наукове дослідження особливостей формування професійних компетентностей майбутніх вчителів призвело до наступних висновків.

Професійні компетентності, які необхідні для якісного виконання завдань, що стоять перед сучасним вчителем при виконанні ним своїх обов'язків в рамках ведення викладацької та суспільної діяльності в середній школі, формуються ще при навчанні в педагогічному закладі освіти. Належним чином поставлений навчальний процес в педагогічному закладі освіти сприяє формуванню компетенцій належного рівня, які в майбутньому визначають ступінь професіоналізму вчителя. Разом з тим, компетентність слід вважати своєрідним сплавом готовності майбутнього педагога до діяльності в умовах сучасної школи: як теоретичної, так і практичної. Професійною компетентністю сучасного вчителя можна назвати одночасно його професіоналізм, виражений в умінні якісно подавати навчальну дисципліну, так і педагогічну майстерність, яка проявляється в умінні швидко знаходити спільну мову з учнями та їх батьками. Учитель є представником творчої професії, він зобов'язаний постійно працювати над розвитком особистості учня, при цьому розуміючи, що кожен з його вихованців по-своєму унікальний і вимагає особливого, індивідуального підходу. Беручи до уваги різноманітність педагогічних ситуацій і їх неповторність, слід зазначити, що формування професійних компетенцій у майбутніх вчителів на етапі навчання у ЗВО вимагає від них великого бажання і самовіддачі у вивченні тонкощів професії, а також прагнення зрозуміти кожну дитину, її потреби, внутрішній світ, причини успіхів і невдач.

Напрацювання належного рівня педагогічних і професійних компетенцій майбутнім вчителем на етапі навчання в педагогічному закладі передбачає постійну роботу над собою, яка не закінчується з початком реальної викладацької діяльності, переходячи на новий якісний рівень. Тому професійну компетентність сучасного вчителя слід вважати явищем, що поєднує в собі безліч різноманітних факторів, таких як система знань і навичок, закладання фундаменту яких відбувається на етапі навчання у ЗВО, а також варіантів їх застосування в реальній практиці, які напрацьовуються виключно при самостійній роботі в школі.

Таким чином, багатофакторність професійної компетентності майбутнього вчителя багато в чому визначає різноманітність сучасних напрямів їх підготовки, з урахуванням особистісних характеристик педагогів і їх прагнень до оволодіння навичками обраної професії.

Список бібліографічних посилань

2. Dominguez-Ramos A., Alvarez-Guerra M., Diaz-Sainz G., Ibanez R., Irabien A. Learning-by-Doing: The Chem-E-Car Competition® in the University of Cantabria as case study. Education for chemical engineers, 2019. Vol. 26. P. 14-23.

3. Kurtboke I. Importance of Microbiology Teaching and Microbial Resource Management for Sustainable Futures. London: Academic Press, 2021.

4. Oosterhoff A.M.G., Oenerma-Mostert I.C.E., Minnaert A. Aiming for agency. The effects of teacher education on the development of the expertise of early childhood teachers. Teaching and teacher education, 2020. Vol. 96. Article number 103176.

5. Bradley S., Green C. The Economics of Education. London Academic Press, 2020.

6. Harden R., Laidlaw J. Essential Skills for a Medical Teacher. Oxford: Elsevier, 2020.

7. Billings D., Halstead J. Teaching in Nursing. Oxford: Elsevier, 2019.

8. Мадьярова С.А., Морхова И.В., Нишанова М.Х. Формированиепрофессиональнойкомпетентности у будущего учителя. Наука и образованиесегодня, 2018. № 8. C. 48-50.

9. Турбина Е.П. Формированиепрофессиональнойкомпетентностибудущихучителей. ВестникШадринскогогосударственногопедагогическогоуниверситета, 2017. №7. C. 70-76.

10. Delany C., Molloy E. Learning and Teaching in Clinical Contexts. Oxford: Elsevier, 2018.

11. Konstantinidis S., Bamidis P., Zary N. Digital Innovations in Healthcare Education and Training. London: Academic Press, 2020.

12. Erss M., Kalmus V. Discourses of teacher autonomy and the role of teachers in Estonian, Finnish and Bavarian teachers' newspapers in 1991-2010. Teaching and teacher education, 2018. Vol. 76. P. 95-105.

13. Wang Y., Gao S., Liu Y., Fu Y. Design and implementation of project-oriented CDIO approach of instrumental analysis experiment course at Northeast Agricultural University. Education for chemical engineers, 2021. Vol. 34. P. 47-56.

14. Sancar R., Atal D., Deryakulu D. A new framework for teachers' professional development. Teaching and teacher education, 2021. Vol. 101. Article number 103305.

15. Huang R., Yang W., Li H. On the road to participatory pedagogy: A mixed-methods study of pedagogical interaction in Chinese kindergartens. Teaching and teacher education, 2019. Vol. 85. P. 81-91.

16. Cohen A. Teaching to discuss controversial public issues in fragile times: Approaches of Israeli civics teacher educators. Teaching and teacher education, 2020. Vol. 89. Article number 103013.

17. Voisin A., Dumay X. How do educational systems regulate the teaching profession and teachers' work? A typological approach to institutional foundations and models of regulation. Teaching and teacher education, 2020. Vol. 96. Article number 103144.

References

1. Brame, C. (2019). Science Teaching Essentials. London Academic Press.

2. Dominguez-Ramos, A., Alvarez-Guerra, M., Diaz-

Sainz, G., Ibanez, R., Irabien, A. (2019). Learning-byDoing:The Chem-E-Car Competition® in the

University of Cantabria as case study. Education for Chemical Engineers, 26: 14-23.

3. Kurtboke, I. (2021). Importance of Microbiology Teaching and Microbial Resource Management for Sustainable Futures. London: Academic Press.

4. Oosterhoff, A.M.G.,Oenerma-Mostert,I.C.E.,

Minnaert, A. (2020). Aiming for agency. The effects of teacher education on the development of the expertise of early childhood teachers. Teaching and Teacher Education, 96: 103176.

5. Bradley, S., Green, C. (2020). The Economics of Education. London Academic Press.

6. Harden, R., Laidlaw, J. (2020). Essential Skills for a Medical Teacher. Oxford: Elsevier.

7. Billings, D., Halstead, J. (2019). Teaching in Nursing. Oxford: Elsevier.

8. Madyarova, S.A., Morkhova, I.V., Nishanova, M.Kh. (2018). Formation of professional competence in a future teacher. Science and Education Today, 8: 4850 [in Rus.].

9. Turbina, E.P. (2017). Formation of professional competence of future teachers. Bulletin of Shadrinsky State Pedagogical University,7^Л70-76 in Rus.].

10. Delany, C., Molloy, E. (2018). Learning and Teaching in Clinical Contexts. Oxford: Elsevier.

11. Konstantinidis, S., Bamidis, P., Zary, N. (2020). Digital Innovations in Healthcare Education and Training. London: Academic Press.

12. Erss, M., Kalmus, V. (2018). Discourses of teacher

autonomy and the role of teachers in Estonian, Finnish and Bavarian teachers' newspapers in 19912010. Teaching and Teacher Education,76:

95-105.

13. Wang, Y., Gao, S., Liu, Y., Fu, Y. (2021). Design and implementation of project-oriented CDIO approach of instrumental analysis experiment course at Northeast Agricultural University. Education for Chemical Engineers, 34: 47-56.

14. Sancar, R., Atal, D., Deryakulu, D. (2021). A new framework for teachers' professional development. Teaching and Teacher Education, 101: 103305.

15. Huang, R., Yang, W., Li, H. 2019. On the road to participatory pedagogy: A mixed-methods study of pedagogical interaction in Chinese kindergartens. Teaching and Teacher Education, 85: 81-91.

16. Cohen, A. 2020. Teaching to discuss controversial public issues in fragile times: Approaches of Israeli civics teacher educators. Teaching and Teacher Education, 89, Article number 103013.

17. Voisin, A., Dumay, X. 2020. How do educational

systems regulate the teaching profession and teachers' work?A typological approach to institutional foundations and models of regulation. Teaching and Teacher Education, 96, Article number 103144.

Размещено на Allbest.ru