Використання сучасних цифрових технологій під час дистанційного навчання іноземних мов

Размещено на http://www.allbest.ru/

Університет Григорія Сковороди в Переяславі (Переяслав, Київська область, Україна)

Приватний вищий навчальний заклад-інститут «Українсько-американський університет Конкордія» (Київ, Україна)

Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (Київ, Україна)

Використання сучасних цифрових технологій під час дистанційного навчання іноземних мов

Наталія Тонконог

кандидат педагогічних наук

старший викладач кафедри іноземної філології,

перекладу та методики навчання

Аліна Черепинська

старший викладач кафедри загальноосвітніх дисциплін

Тетяна Лисенко

старший викладач кафедри англійської мови

технічного спрямування № 1

Анотація

цифровий технологія дистанційний навчання

У статті досліджено особливості використання сучасних цифрових технологій під час дистанційного навчання іноземних мов як один із важливих структурних елементів у забезпеченні якісного освітнього процесу. Проаналізовано трактування сутності категорії «цифрові технології» та досліджено її основні ознаки. Встановлено, що впровадження та застосування сучасних цифрових технологій під час дистанційного навчання іноземних мов має здійснюватися як дидактично-обґрунтований, науково-організований, керовано-системний процес. Визначено цифрові технології для подання навчального матеріалу у контексті вивчення іноземних мов в умовах дистанційної освіти студентів, такі як: мультисенсорне навчання, завдяки якому всі органи чуття студентів функціонують одночасно, що допомагає їм краще засвоїти та зрозуміти матеріал; аудіокниги, використання яких у навчальному процесі дасть можливість студентам краще сприймати навчальний матеріал, одночасно отримуючи інформацію завдяки читанню та слуханню тексту на слух; мнемонічні пристрої, використання яких у навчальному процесі дасть можливість студентам краще запам'ятовувати навчальний матеріал. Встановлено, що для успішного впровадження концепції Education 3.0 використання сучасних цифрових технологій під час дистанційного навчання іноземних мов у межах навчального процесу стає не примхою, а необхідністю. Проаналізовано основні види сучасних цифрових технологій, які застосовуються під час дистанційного навчання іноземних мов, до яких належать модульні цифрові навчальні середовища, масові відкриті онлайн-курси та дистанційна освіта, системи LMS (системи управління навчанням) та LCMS (система управління змістом навчання), а також програми та додатки для забезпечення процесу відео- й аудіокомунікації. Встановлено, що масові відкриті онлайн- курси (MOOC) поділяються на: інструменти для створення мультимедійних презентацій, інструменти для створення інтерактивних вправ, інструменти для створення тестів, платформи MOOC для дистанційного навчання та платформи MOOC для вивчення іноземних мов.

Ключові слова: освіта, заклади освіти, дистанційне навчання, цифрові технології, іноземна мова.

Nataliia Tonkonoh, PhD in Pedagogics, Senior Lecturer at the Department of Foreign Philology, Translation and Applied Linguistics Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav (Pereiaslav, Kyiv region, Ukraine)

Alina Cherepynska, Senior Lecturer at the Department of General Studies Ukrainian-American Concordia University (Kyiv, Ukraine)

Tetiana Lysenko, Senior Lecturer at the Department English Language of Technical Orientation № 1 National Technical University of Ukraine “Igor Sikorsky Kyiv Polytechnic Institute” (Kyiv, Ukraine)

Using modern digital technologies in learning foreign languages during distance mode of studying

Abstract

The academic paper examines the features of using modern digital technologies in learning foreign languages during distance mode of studying as one of the important structural elements in ensuring a quality educational process. The interpretation of the essence of the category “digital technologies” has been analyzed and its main features have been investigated. It has been established that the introduction and using modern digital technologies in learning foreign languages during distance mode of studying should be carried out as a didactically grounded, scientifically organized, controlled systemic process. Digital technologies have been identified for the presentation of educational material in the context of learning foreign languages within the conditions of distance education of students, namely: multisensory learning, thanks to which all the senses of students function simultaneously, which helps them better assimilate and understand the material; audiobooks, the use of which in the educational process will make it possible for students to better perceive the educational material, while receiving information through reading and listening to the text by ear; mnemonic devices, the use of which in the learning process will provide the possibility for students to better remember the learning material. It has been established that for the successful implementation of the Education 3.0 concept, the use of modern digital technologies during learning foreign languages during distance mode of studying within the educational process becomes not a whim, but a necessity. The major types of modern digital technologies used in learning foreign languages during distance mode of studying have been analyzed, including as follows: modular digital learning environments, mass open online courses and distance education, LMS (learning management systems) and LCMS (learning content management system), and as well as programs and applications to support the video and audio communication process. It has been established that mass open online courses (MOOCs) are divided into the following tools, namely: tools for creating multimedia presentations, tools for creating interactive exercises, tools for creating tests, MOOC platforms for distance learning and MOOC platforms for learning foreign languages.

Key words: education, educational institutions, distance learning, digital technologies, foreign language.

Постановка проблеми

Структурна трансформація економіки, впровадження новітніх технологій у виробництво, зростання трудової міграції, активізація міжкультурного співробітництва й інтелектуалізація економічного та соціального життя викликали потребу у висококваліфікованих спеціалістах, які генерують інноваційні ідеї в умовах наукової інтеграції, застосовують передові інформаційні та цифрові інструменти, володіють кількома іноземними мовами та прагнуть до саморозвитку та професійного зростання. Виклики лінгвістичної глобалізації, проактивні орієнтири інформаційного простору, швидкий розвиток інформаційно-комунікаційних технологій і комп'ютеризація всіх галузей визначили пріоритет якості професійної підготовки студентів і розвитку знань у студентів з іноземних мов.

Вивчення іноземних мов як частина гуманізації вищої освіти є важливою умовою сучасності, оскільки сприяє розвитку цілісного уявлення про світ, побудові комунікативних стосунків і взаєморозуміння між різними людьми та націями. Сучасні інформаційно-комунікаційні технології надають неоціненну підтримку у процесі реалізації та забезпечення дистанційного навчання іноземних мов. Одним зі шляхів підвищення ефективності та забезпечення дистанційного навчання іноземних мов є застосування передових онлайн- платформ і цифрових технологій. Оскільки навчальний процес переживає період переходу від традиційних синхронних методів навчання, котрі відбуваються в аудиторії, до асинхронних, які можна застосовувати у будь-якому місці та/або часі, можуть бути представлені як дистанційне чи електронне навчання.

Одним із завдань сучасної системи мовної освіти є забезпечення відкритого доступу до освіти впродовж життя кожній людині з урахуванням її інтересів, можливостей і потреб. Нині, в епоху бурхливого розвитку комп'ютерних технологій, і через розповсюдження пандемії COVID-19 використання дистанційної форми навчання для вивчення іноземної мови стає дедалі більш популярним. Перехід до комп'ютерної системи навчання у вивченні іноземної мови суттєво підвищить ефективність підготовки фахівців у межах дистанційної освіти студентів, тому сьогодні надзвичайно актуальним є дослідження особливостей використання сучасних цифрових технологій під час дистанційного навчання іноземних мов.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Тематику використання сучасних цифрових технологій під час дистанційного навчання іноземних мов досліджує значна кількість науковців. Зокрема, праці А.П. Добриніна, Б. Тармана, В.М. Курепіної, В.П. Купріяновського, В.С. Синякова, Є. Закірова, І. Степанова, Л.В. Кокоріна, М.В. Жарикова, Н. Фоміна, О.В. Горлова, О. Дігтяра, О. Калімулліна, С.В. Найдюка, С.В. Уса, С.М. Погорєлова присвячені аналізу деяких аспектів та особливостей використання сучасних цифрових технологій під час дистанційного навчання іноземних мов, які вплинули на забезпечення якісної освіти.

Метою роботи є дослідження використання сучасних цифрових технологій під час дистанційного навчання іноземних мов. Для досягнення мети поставлено такі завдання: визначити сутність і характерні ознаки цифрових технологій; проаналізувати цифрові технології, які використовуються під час дистанційного навчання іноземних мов. При проведенні дослідження були використані загальнонаукові та спеціальні методи дослідження, зокрема аналіз і синтез, порівняння, узагальнення, системно-структурний аналіз.

Виклад основного матеріалу дослідження

З розвитком інформаційно-комунікаційних технологій їх широке використання та позитивний вплив на університети сприяють розробленню нових і стратегічних методів підготовки під час дистанційного навчання іноземних мов. Включення онлайн- освіти у навчальний процес спричинило позитивні зміни у низці педагогічних, технологічних та економічних аспектів. Необхідність доступу до інформації незалежно від часу та місця посилила ефекти цифрових і мобільних технологій, що внесло корективи у забезпечення навчального процесу підготовки студентів у процесі вивчення іноземних мов (Uysal, Gazibey, 2010).

Застосовування цифрових технологій до вивчення іноземних мов інтенсивно поширюється через розповсюдження пандемії COVID-19. За останнє десятиліття значення цифрових технологій продемонструвало значні переваги під час дистанційного навчання іноземних мов (Fu, 2018: 376-377). Основним завданням сучасності є забезпечення цілісної комп'ютерної мережі для забезпечення якісної освіти та реалізації дистанційного навчання, розробки індивідуалізованої освітньої системи на тривалий період, яка базується на цифрових технологіях (Fuchs, Woessmann, 2005).

Процес реалізації цифрових технологій під час дистанційного навчання іноземних мов базується на цілеспрямованій зміні, що включає елементи стійких цифрових інновацій у діяльність закладу освіти, ефективно впливаючи на його розвиток і функціонування. Цифрові технології у загально-педагогічному дискурсі трактуються як систематичний метод формування, застосування та визначення всього навчального процесу з урахуванням технічних і людських ресурсів і їх взаємодії, метою якого є оптимізація форм навчання (Leicht et al., 2018). У вітчизняній і міжнародній науковій думці існує чимало трактувань цифрових технологій (див. рис. 1).

Цифровізація навчального процесу передбачає імплементацію нових цифрових технічних засобів, удосконалення методів і цифрових технологій навчання та залучення до навчального процесу сучасного комп'ютерного та телекомунікаційного обладнання та цифрових програмних засобів.

Впровадження та застосування цифрових технологій під час дистанційного навчання іноземних мов повинно здійснюватися як дидактично обґрунтований, науково організований, керовано- системний процес (Markauskaite, 2003: 67).

Цифрове навчання визначається як процес застосування цифрових технологій, які можуть дозволити студентам швидше й повніше сприйняти навчальні концепції, більш вправно пов'язувати теорію та її застосовувати, а також удосконалювати методи навчання, ефективно використовуючи час викладача та сприяючи широкому обміну знаннями. Завдяки Інтернет-технологіям забезпечення освітньої підготовки у процесі вивчення іноземних мов стає вимогою часу, тому розробники курсів і викладачі повинні враховувати фактор доступності у розробці навчальних програм. Встановлено, що мобільний пристрій є інструментом, який забезпечує більший доступ до інформації та людей, ніж інші засоби, такі як комп'ютери. Таким чином, викладачі повинні мати можливість застосувати цей підхід до традиційних та електронних способів навчання, оскільки мобільний телефон зазвичай є найбільш доступним пристроєм для тих, хто вивчає іноземну мову (Ikonnikova, Komochkova, 2019: 127).

Дослідники пропонують використовувати цифрові технології для подання навчального матеріалу в контексті вивчення іноземних мов в умовах дистанційної освіти студентів задля вдосконалення їхніх навчальних можливостей (див. рис. 2).

У системі дистанційного навчання викладачі можуть обрати низку основних способів передачі інформації, зокрема: мультимедійні підручники та засоби; комп'ютери й Інтернет; радіо і телебачення; онлайн-спілкування викладачів і студентів (Digtyar et al., 2018: 10533). Запроваджуючи дистанційну освіту студентів для вивчення іноземних мов, викладачі можуть використовувати мережеві та кейс-технології, телеконференції для організації спілкування зі студентами та взаємного спілкування студентів, а також застосування електронної пошти, різноманітних чатів та електронної дошки оголошень.

Рис. 1. Трактування поняття «цифрові технології»

Примітка: складено на основі джерел: (Найдюк, 2013; Погорєлов, 2018; Kurliand, Halitsan, 2017; Farhodovna et al., 2020; Rakhimov et al., 2020)

Рис. 2. Види сучасних цифрових технологій для подання навчального матеріалу в контексті вивчення іноземних мов

Примітки: сформовано автором на основі джерела: (Pokrivcakova, 2015: 44)

На думку дослідників, ключові аспекти, які сприяють успішному навчанню студента іноземної мови у середовищі з цифровими технологіями, особливо у веб-середовищі, включають: 1) інституційну підтримку з відповідною технологією для задоволення потреб студента у середовищі вивчення іноземної мови (наприклад, вимоги до програмного й апаратного забезпечення, високошвидкісний Інтернет); 2) конкретні інструкції та навчання студентів для забезпечення безперервного навчання (наприклад, технологічне програмне забезпечення, здатність до усунення несправностей); 3) автентичні цифрові можливості мовної взаємодії між студентами; 4) навчання та підтримку студентів для усунення несправностей програмно-апаратних технологій.

Необхідно зазначити, що викладачі також можуть отримати користь від цих цифрових інновацій, оскільки можуть самостійно займатися цифровим навчанням і приділяти більше часу самонавчанню і, як наслідок, професійному розвитку (Ikonnikova, Komochkova, 2019: 128).

Нова концепція Education 3.0 повністю зосереджена на студенті. Вона передбачає особисту траєкторію для кожного студента та звертає увагу на нові вміння та навички, які здобуваються студентами, а не на простих оцінках, як доказ того, що якийсь конкретний предмет був засвоєний (Govindasamy, Kwe, 2020). Для успішного впровадження концепції Education 3.0 використання цифрових технологій у межах навчального процесу стає не примхою, а необхідністю. На рис. 3 відображено інноваційні онлайн-платформи та цифрові технології, що використовуються у навчальному процесі під час дистанційного навчання іноземних мов.

І. Масові відкриті онлайн-курси (MOOC) і дистанційна освіта. MOOC - це сучасний освітній проєкт, платформи якого можуть одночасно використовуватися і як інструмент, так і як цифрове середовище. Нині понад 48 млн студентів зареєстровано на найпопулярніших світових платформах MOOC (Kupriyanovskij et al., 2016). MOOC має на меті залучити студентів до самостійного навчання іноземної мови, співпраці з однолітками й обміну знаннями. Ця система забезпечує доступ до різноманітних лінгвістичних та інших мовних курсів онлайн і забезпечує цифровізацію, зв'язок, різноманітність та інформативність навчального процесу. MOOC варто активно використовувати в умовах вивчення іноземної мови, оскільки вони сприяють підвищенню якості навчального процесу за рахунок швидшого способу навчання та можливості вибору тих курсів, які здебільшого відповідають освітнім і науковим інтересам студентів, а також їхнім особистим потребам, мотивам і професійним прагненням (Ikonnikova, Komochkova, 2019: 128-129).

Як вказують дослідники, незважаючи на очевидні переваги дистанційного електронного навчання для закладів освіти, а також об'єктивну корисність MOOC і зручність використання онлайн-лекцій як альтернативи традиційним підручникам, дистанційна освіта не є ідеальною (Курепін та ін., 2020). Однією з основних проблем MOOC є низький ступінь проходження курсу - лише приблизно 10% студентів проходять онлайн- навчання. Обмежувальним фактором для розвитку широкого використання MOOC є відсутність викладача, котрий керує навчанням, і, як результат, відсутність зворотного зв'язку, необхідного для ефективного навчання. Відсутність мотиваційного фактора на онлайн-курсах призводить до невдалого проходження курсу, а відсутність гнучкості можна вважати мінусом MOOC.

Варто зазначити, що, незважаючи на невеликі технічні відмінності між структурою й інтерфейсами платформи, формат усіх відомих нині платформ MOOC передбачає використання відеолекцій і тестування із множинним вибором у питаннях відкритого та закритого типу. MOOC повністю вбудований у концепцію навчання впродовж життя як платформи для подальшої освіти дорослих.

ІІ. Модульні цифрові навчальні середовища. Заклади освіти та компанії створюють власні інтегровані цифрові модульні навчальні середовища, яскравим прикладом слугує PIES (персоналізована інтегрована освітня система). На сучасному етапі ця система вдосконалюється, що у підсумку забезпечить для студентів, викладачів, батьків та інших зацікавлених осіб повну функціональність (Курепін та ін., 2020). При використанні PIES роль викладача в особистісно орієнтованій парадигмі Education 3.0 переміститься до ролі посередника чи тренера. Викладач обиратиме та розроблятиме засоби навчання для студентів у модульних системах. Очікується, що PIES буде вбудованою модульною технологією, яка буде сумісна з усіма аспектами навчального процесу. PIES має відкритий вихідний код, що може збільшити швидкість розповсюдження та впровадження цифрових технологій для перспективи подальшої інтеграції в освітні установи. У майбутньому очікується надання дистанційної підтримки користувачам для навчання впродовж життя.

NGDLE може бути ще одним прикладом модульного цифрового навчального засобу (Kupriyanovskij et al., 2016). Технологія, розроблена Фондом Білла та Мелінди Гейтс, вивчає виникаючі розриви між сучасними інструментами управління освітнім процесом і цифровим середовищем навчання. Основні критерії для цього середовища включають: взаємодію між користувачами, персоніфікацію, автоматизовану аналітику, консалтинг та освітню оцінку, співпрацю зі сторонніми агентами й універсальний дизайн. Середовище дозволяє створити умови для навчання з урахуванням індивідуальних потреб та особливостей студентів, однак NGDLE також потребує наявності викладача, котрий зможе побудувати особисту траєкторію, беручи до уваги особливості слухача та контролювати успіхи своїх студентів.

Рис. 3. Види цифрових технологій, які використовуються у навчальному процесі під час дистанційного навчання іноземних мов

Примітка: складено на основі джерел: (Курепін та ін., 2020: 134; Kupriyanovskij et al., 2016; Brown et al., 2015; Freitas et al., 2015; Kalimullina et al., 2021; Kokorina et al., 2021)

ІІІ. Системи LMS та LCMS. LMS використовуються для організації дистанційного навчання, які реалізуються за допомогою таких програм, як LCMS. Вони застосовуються для проектування, управління та передачі навчальних матеріалів в Інтернеті за умови надання спільного доступу користувачам. LMS створюють єдине навчальне середовище, зручне для вивчення теорії, активних практик та отримання зворотного зв'язку з викладачем. Такі системи також дають можливість викладачам створювати курси у візуальному віртуальному середовищі. Завдяки вже досить тривалому існуванню та розвитку цих систем існує ціла група успішних LMS, зокрема Adobe Captivate Prime, Moodle і Claroline тощо. При використанні систем LMS внесок викладача у процес навчання залишається подібним до внеску традиційної освіти, але сам процес навчання переноситься у цифрове середовище (Kokorina et al., 2021).

LCMS та LMS під час дистанційного навчання іноземних мов спрямовані на те, щоб зробити час навчання більш гнучким, щоб студенти могли ефективно організувати своє навчання й успішно досягати навчальних цілей. Найбільш типові види діяльності такого навчання включають участь у дискусіях із однолітками, проходження онлайн-тестів і вікторин, доступ до програм курсу, таблиць оцінок, вивчення аудіо- та відеоматеріалів тощо. Важливо, що студенти під час дистанційного навчання іноземних мов можуть використовувати цифрові технології для підготовки групових та індивідуальних проєктів, презентацій, доповідей.

Документи Google дозволяють викладачам і студентам працювати в Інтернеті одночасно або асинхронно. Цифрові пристрої, такі як відеокамери ноутбуків, а також камери мобільних телефонів, можна використовувати для створення фільмів і драм, включаючи створення аудіо, відео та графіки, SD-фігур із мультфільмів (Nawmal, Animoto тощо), додавання субтитрів, переходів та анімації.

Особливу увагу варто приділити також інтерактивній дошці, яка називається Smartboard, оскільки вона заохочує студентів до взаємодії з викладачами й одногрупниками. Дослідники акцентують увагу на її інтерактивній проекції, яка дозволяє створювати сценарії для вивчення іноземної мови, та зазначають, що цифрові маркери дають змогу кільком студентам співпрацювати під час розповіді. Основна перевага цієї цифрової технології полягає у можливості збереження нотаток у цифровому форматі. У такий спосіб учасники навчального процесу мають можливість повторити вивчений матеріал, виявити помилки й усунути їх у майбутньому.

WebQuest (веб-квест) є формою запитів, за допомогою якого студенти можуть отримати основну інформацію з Інтернет-джерел, це спеціально організований за стандартами кібердовідник, що передається по мережі. Веб-квести допомагають студентам під час дистанційного навчання іноземних мов адаптуватися до можливостей і викликів Інтернету та згодом розвивати власні веб-квести у контексті досліджуваних лінгвістичних проблем. Як результат, вони обмінюються ними під час спільної діяльності з одногрупниками. Кібердовідники складаються з певних інструкцій, призначених як для студентів, так і для викладачів, які працюють зі спеціальною науковою літературою. Вони також містять опис завдання, покрокову інструкцію для досягнення мети й Інтернет- ресурси, необхідні для отримання результатів і їх оцінки у контексті кількох актуальних аспектів (Ikonnikova, Komochkova, 2019: 129-130).

Отже, можна зробити висновок, що використання сучасних цифрових технологій під час дистанційного навчання іноземних мов позитивно позначається на освітньому процесі завдяки ефективній координації зусиль викладачів для забезпечення якісної освіти.

Висновки

Отже, використання сучасних цифрових технологій під час дистанційного навчання іноземних мов протегує забезпечення якісного навчального процесу й освіти. Очевидно, що такий специфічний вид освіти, як дистанційне навчання, покладає великі очікування як на викладача, так і на студента. У дистанційній моделі викладач перестає бути основним джерелом знань та інформації, а бере на себе роль лідера, основним завданням якого є підтримка студента у самостійному й активному оволодінні знаннями та навичками. Враховуючи вищезазначені можливості й умови дистанційної освіти, можна зробити висновок, що навчання іноземної мови за підтримки цифрових технологій створює потенціал для розвитку різних видів мовної освіти.

Практичне значення проведеного дослідження полягає в тому, що висновки та рекомендації, розроблені авторами та запропоновані у статті, можуть бути використані для уникнення перешкод у використанні сучасних цифрових технологій під час дистанційного навчання іноземних мов. Перспективним напрямом подальших досліджень із цієї проблематики є вдосконалення навчального процесу під час вивчення іноземної мови на базі використання сучасних цифрових технологій, що дасть змогу стимулювати освітню сферу і сприятиме покращенню викладацької діяльності в освітньому інформаційно-технологічному просторі.

Список використаних джерел

1. Uysal M.P., Gazibey Y. E-Learning in Turkey: Developments and Applications, Yamamoto, G. T., Demiray, U. ve Kesim M. (Editorler), Cem Web Ofset, Ankara. 2010.

2. Fu Q.K. Impacts of mobile technologies, systems and resources on language learning: A systematic review of selected journal publications from 2007-2016. Knowledge Management & E-Learning, 2018. № 10 (4). Р 375-388.

3. Fuchs T., Woessmann L. Computers and student learning: Bivariate and multivariate evidence on the availability and use of computers at home and at school. 2005. URL: https://www.ifo.de/DocDL/IfoWorkingPaper-8.pdf (дата звернення: 03.12.2021).

4. Leicht A., Heiss J., Byun W.J. United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization. Issues and trends in Education for Sustainable Development. Education on the move. Paris, 2018. 271 р.

5. Найдюк С.В. Використання новітніх інформаційних технологій у процесі прийняття управлінських рішень. Демократичне врядування. 2013. Вип. 12. URL: http://www.lvivacademy.com/vidavnitstvo_1/visnik12/fail/Najdjuk.pdf (дата звернення: 03.12.2021).

6. Погорєлов С.М. Особливості застосування інформаційних технологій в менеджменті та економіці. Вісник НТУ «ХПІ» (економічні науки). 2018. № 19 (1295). С. 151-155.

7. Kurliand Z., Halitsan O. Innovative pedagogical technologies in a modern high school: facilitation and vitagene pedagogical technologies of teaching and upbringing students. Мodern tendencies in the pedagogical science of Ukraine and Israel: the way to integration. 2017. № 8. C. 130-135.

8. Farhodovna A., Olimboevich A., Badriddinovich K. Innovative Pedogogical Technologies For Training The Course Of Physics. The American Journal of Interdisciplinary Innovations and Research. 2020. vol. 02. Р. 82-91.

9. Rakhimov O.D., Manzarov Y.K., Karshiyev A.E., Sulaymanova S.A. Description of pedagogical technology and problematic teaching technology. Проблемы Науки. 2020. № 2 (147). URL: https://cyberleninka.ru/article/n7description-of-pedagogical-technology-and-problematic-teaching-technology (дата звернення: 03.12.2021).

10. Markauskaite L. Critical review of research findings on information technology in education. Informatics in Education. 2003. vol. 2 (1). Р 65-78.

11. Ikonnikova M., Komochkova O. Modern online platforms and digital technologies in teaching linguistics in the us higher education practice. Information Technologies and Learning Tools. 2019. Vol. 73, Iss. 5. Р 125-134.

12. Pokrivcakova S. Teaching foreign languages to learners with special educational needs in Slovakia. Teaching Foreign Languages to Learners with Special Educational Needs: e-textbook for foreign language teachers. Nitra: Constantine the Philosopher University, 2015, 128 p. URL: DOI:10.17846/SEN.2015.7-28 (дата звернення: 03.12.2021).

13. Digtyar O., Fomina N., Anyushenkova O., Esina L., Zakirova E. The problems of distance learning education while teaching foreign languages at the non-linguistic higher school. 2019, рр. 10531-10535. URL: 10.21125/edulearn.2019.2658 (дата звернення: 03.12.2021).

14. Govindasamy M.K., Kwe N.M. Scaffolding problem solving in teaching and learning the DPACE Model-A design thinking approach. Research in Social Sciences & Technology. 2020. № 5 (2). Р 93-112.

15. Курепін В. М., Синякова В. С., Ус С. В. Організація освітнього процесу в закладах професійної (професійно-технічної) освіти на період карантину. Актуальні проблеми життєдіяльності людини в сучасному суспільстві : тези доповідей ..., м. Миколаїв, 18-20 листопада 2020 р. Миколаїв : Миколаївський національний аграрний університет, 2020. С. 132-135.

16. Kupriyanovskij V.P., Sinyagov S.A., Namiot D.E., Dobrynin A.P., Hernyh C., Yu K. Information technologies in the system of universities, science and innovations in the digital economy on the example of Great Britain. International Journal of Open Information Technologies. 2016. № 4 (4).

17. Brown M., Dehoney J., Millichap N. The next generation digital learning environment. A Report on Research. ELI Paper. 2015. URL: https://library.educause.edu/~/media/files/library/2015/4/eli3035-pdf.pdf (дата звернення: 03.12.2021).

18. Freitas S.I., Morgan J., Gibson D. Will MOOCs transform learning and teaching in higher education? Engagement and course retention in online learning provision. British Journal of Educational Technology. 2015. № 46 (3). Р 455-471.

19. Kalimullina O., Tarman B., Stepanova I. Education in the Context of Digitalization and Culture: Evolution of the Teacher's Role, Pre-pandemic Overview. Journal of Ethnic and Cultural Studies. 2021. № 8 (1). Р 226-238. URL: http://dx.doi.org/10.29333/ejecs/347 (дата звернення: 03.12.2021).

20. Kokorina L.V., Potreba N.A., Zharykova M.V., Horlova O.V. Distance learning tools for the development of foreign language communicative competence. Linguistics and Culture Review. 2021 № 5 (S4). Р 1016-1034. URL: https://doi.org/10.21744/lingcure.v5nS4.1738 (дата звернення: 03.12.2021).

References

1. Uysal, M.P., Gazibey, Y. (2010). E-Learning in Turkey: Developments and Applications, Yamamoto, G.T., Demiray, U. ve Kesim M. (Editorler), Cem Web Ofset, Ankara.

2. Fu, Q.K. (2018). Impacts of mobile technologies, systems and resources on language learning: A systematic review of selected journal publications from 2007-2016. Knowledge Management & E-Learning, 10(4), 375-388

3. Fuchs, T., Woessmann, L. (2005). Computers and student learning: Bivariate and multivariate evidence on the availability and use of computers at home and at school, available at: https://www.ifo.de/DocDL/IfoWorkingPaper-8.pdf.

4. Leicht, A., Heiss, J., Byun, W.J. (2018). United Nations Educational, Scientific and Cultural Organization. Issues and trends in Education for Sustainable Development. Education on the move. Paris, 271 р.

5. Naidiuk, S.V. (2013). Vykorystannia novitnikh informatsiinykh tekhnolohii u protsesi pryiniattia upravlinskykh rishen. [The use of the latest information technologies in the process of making management decisions]. Demokratychne vriaduvannia, vol. 12, available at: http://www.lvivacademy.com/vidavnitstvo_1/visnik12/fail/Najdjuk.pdf [in Ukrainian].

6. Pohorielov, S.M. (2018). Osoblyvosti zastosuvannia informatsiinykh tekhnolohii v menedzhmenti ta ekonomitsi. [Features of the application of information technology in management and economics]. VisnykNTU “KhPI” (ekonomichni nauky). № 19 (1295). рр. 151-155 [in Ukrainian].

7. Kurliand, Z., Halitsan, O. (2017). Innovative pedagogical technologies in a modern high school: facilitation and vitagene pedagogical technologies of teaching and upbringing students. Modern tendencies in the pedagogical science of Ukraine and Israel: the way to integration, vol. 8, рр. 130-135.

8. Farhodovna, A., Olimboevich, A., Badriddinovich, K. (2020). Innovative Pedogogical Technologies For Training The Course Of Physics. The American Journal of Interdisciplinary Innovations and Research, vol. 02, pp. 82-91.

9. Rakhimov, O.D., Manzarov, Y.K., Karshiyev, A.E., Sulaymanova, S.A. (2020). Description of pedagogical technology and problematic teaching technology. Problemy Nauky. № 2 (147), available at: https://cyberleninka.ru/articleZn/description-of-pedagogical-technology-and-problematic-teaching-technology.

10. Markauskaite, L. (2003). Critical review of research findings on information technology in education. Informatics in Education, vol. 2(1), pp. 65-78.

11. Ikonnikova, M., Komochkova, O. (2019). Modern online platforms and digital technologies in teaching linguistics in the us higher education practice. Information Technologies and Learning Tools. Vol. 73, Iss. 5, рр. 125-134.

12. Pokrivcakova, S. (2015). Teaching foreign languages to learners with special educational needs in Slovakia. Teaching Foreign Languages to Learners with Special Educational Needs: e-textbook for foreign language teachers. Nitra: Constantine the Philosopher University, 128 p., available at: DOI:10.17846/SEN.2015.7-28.

13. Digtyar, O., Fomina, N., Anyushenkova, O., Esina, L., Zakirova, E. (2019). The problems of distance learning education while teaching foreign languages at the non-linguistic higher school, рр. 10531-10535, available at: 10.21125/edulearn.2019.2658.

14. Kurepin, V.M., Syniakova, V.S., Us, S.V. (2020). Orhanizatsiia osvitnoho protsesu v zakladakh profesiinoi (profesiino-tekhnichnoi) osvity na period karantynu. [Organization of the educational process in institutions of professional (vocational) education for the period of quarantine]. Aktualniproblemyzhyttiediialnosti liudyny vsuchasnomu suspilstvi: tezy dopovidei ..., m. Mykolaiv, 18-20 lystopada 2020 r. Mykolaiv: Mykolaivskyi natsionalnyi ahrarnyi universytet, рр. 132-135 [in Ukrainian].

15. Kupriyanovskij, V.P., Sinyagov, S.A., Namiot, D.E., Dobrynin, A.P., Hernyh, C., Yu, K. (2016). Information technologies in the system of universities, science and innovations in the digital economy on the example of Great Britain. International Journal of Open Information Technologies, vol. 4 (4).

16. Brown, M., Dehoney, J., Millichap, N. (2015). The next generation digital learning environment. A Report on Research. ELI Paper, available at: https://library.educause.edu/~/media/files/library/2015/4/eli3035-pdf.pdf.

17. Freitas, S.I., Morgan, J., Gibson, D. (2015). Will MOOCs transform learning and teaching in higher education? Engagement and course retention in online learning provision. British Journal of Educational Technology, vol. 46 (3), рр. 455-471.

18. Kokhanovskaya, E., Smychkova, E., Chai, M. (2020). Online learning as a result of globalization during the pandemic Covid-19. SHS Web of Conferences, vol. 92, available at: 10.1051/shsconf/20219201020.

19. Kalimullina, O., Tarman, B., Stepanova, I. (2021). Education in the Context of Digitalization and Culture: Evolution of the Teachers Role, Pre-pandemic Overview. Journal of Ethnic and Cultural Studies. vol. 8 (1), рр. 226-238, available at: http://dx.doi.org/10.29333/ejecs/347.

20. Kokorina, L.V., Potreba, N.A., Zharykova, M.V., Horlova, O.V. (2021). Distance learning tools for the development of foreign language communicative competence. Linguistics and Culture Review, 5(S4), 1016-1034, available at: https://doi.org/10.21744/lingcure.v5nS4.1738.

Размещено на Allbest.ru