Реалізація принципів національно-патріотичного виховання в системі підготовки майбутнього вчителя

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реалізація принципів національно-патріотичного виховання в системі підготовки майбутнього вчителя

Янчук Дмитро Олександрович

викладач кафедри теорії і

методики фізичної культури

Центральноукраїнського державного

педагогічного університету

ім. В. Винниченка, м. Кропивницький

Анотація

педагог національний патріотичний виховання

Стаття присвячена проблемі реалізації принципів національно-патріотичного виховання в системі підготовки майбутнього вчителя.

У постановці та обґрунтуванні проблеми ми визначаємо, що через реалізацію принципів національно-патріотичного виховання відбувається підготовка майбутнього вчителя.

Аналізуємо останні дослідження та публікації, в яких проводились дослідження як відомих українських педагогів минулого, так і сучасних науковців, які працюють над питаннями національно-патріотичного виховання майбутніх вчителів.

В меті та викладенні основного матеріалу статті визначаємо основні принципи, методи, форми та засоби національно-патріотичного виховання.

Аналізуючи наукову літературу поділяємо методи на три окремі групи. Розуміємо, що реалізація принципів національно-патріотичного виховання в системі підготовки майбутнього вчителя відбувається через формування національної свідомості та самосвідомості. А це в свою чергу любов до рідної землі, свого народу, готовності до праці в ім'я України, освоєння національних цінностей (мови, території, культури), патріотизму, що сприяє утвердженню національної гідності, формуванню почуття гордості за свою Батьківщину.

В прикінцевих положеннях, аналізуючи статтю, робимо висновки, що реалізація принципів при підготовці майбутнього вчителя, є важливим ресурсом консолідації суспільства, виступаючі мобілізуючим каталізатором розвитку, активної громадянської позиції майбутніх вчителів, причетних до національно-патріотичного виховання. У цьому процесі вирішальним моментом є готовність таких вчителів до якісного здійснення своїх професійних функцій чи актуалізованих суспільно-державницьких завдань.

Ключові слова: національно-патріотичне виховання, патріотизм, національна свідомість, принципи національно-патріотичного виховання.

Yanchuk Dmytro Oleksandrovich Teacher of the Department of Theory and Methodology of physicalculture of the Central Ukrainianstate Pedagogical University name dafter V. Vinnichenko, Kropyvnytskyi

Implementation of the principles of national patriotic education in the future teacher training system

Abstract

The article is devoted to the problem of implementing the principles of national-patriotic education in the system of training future teachers.

In formulating and justifying the problem, we determine that through the implementation of the principles of national-patriotic education, the preparation of the future teacher takes place.

We analyze the latest studies and publications in which studies were conducted of both famous Ukrainian teachers of the past and modern scientists working on issues of national-patriotic education of future teachers.

In the purpose and presentation of the main material of the article, we define the main principles, methods, forms and means of national-patriotic education.

Analyzing the scientific literature, we divide the methods into three separate groups. We understand that the implementation of the principles of national-patriotic education in the system of training future teachers takes place through the formation of national consciousness and self-awareness. And this, in turn, is love for the native land, one's people, willingness to work in the name of Ukraine, mastering national values (language, territory, culture), patriotism, which contributes to the establishment of national dignity, the formation of a sense of pride for one's Motherland.

In the final clauses, analyzing the article, we conclude that the implementation of the principles in the preparation of future teachers is an important resource for the consolidation of society, acting as a mobilizing catalyst for the development, active civic position of future teachers involved in national-patriotic education. In this process, the decisive moment is the readiness of such teachers to qualitatively perform their professional functions or actualized social and state tasks.

Keywords: National-patriotic education, patriotism, national consciousness, principles of national-patriotic education.

Постановка проблеми

Актуальність реалізації принципів національно-патріотичного виховання в системі підготовки майбутнього вчителя визначається низкою обставин - соціальною ситуацією, що склалася нині в нашій країні, перетвореннями в суспільному, політичному, економічному житті, переоцінці цінностей у свідомості людей. Патріотичне виховання населення спрямоване на забезпечення цілісності, соборності України, що є серцевиною української національної ідеї.

Також актуальність визначається потребою суспільства у самодостатній, відповідальній особистості, яка здатна брати участь у суспільному житті, проявляти соціальну активність та ініціативність, усвідомлювати свою роль у житті держави, бути відданою її інтересам та готова до її захисту.

У Наказі МОН № 641 від 16 червня 2015 року “Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах” зауважується, що інтеграційні процеси, що відбуваються в Україні, європоцентричність, пробудження громадянської і громадської ініціативи, виникнення різних громадських рухів, розповсюдження волонтерської діяльності, відбуваються на тлі сплеску інтересу та прояву патріотичних почуттів і нових ставлень доісторії, культури, релігії, традицій і звичаїв українського народу [1].

Вища школа на сучасному етапі розвитку суспільства покликана віддати пріоритети розвитку патріотизму як складнику світогляду майбутнього вчителя, його ставленню до рідної країни, інших націй та народів, національних святинь, посиленню любові до України, мови, почуттю відповідальності за її незалежність, збереженню матеріальних і духовних цінностей.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Теоретичний аспект розвитку патріотизму розробляли відомі українські педагоги минулого: Х. Алчевська, Г. Ващенко, Б. Грінченко, М. Грушевський, О. Духнович, М. Драгоманов, А. Макаренко, І. Огієнко, С. Русова, В. Сухомлинський, К. Ушинський, які значну увагу приділяли любові до своєї землі, рідної мови, формуванню національної самосвідомості.

Також, важливість національно-патріотичного спрямування у розвитку патріотизму підростаючого покоління підкреслювали українські прогресивні діячі, педагоги, наприклад, Г. Ващенко, В. Винниченко, Б. Грінченко, М. Грушевський, О. Духнович, І. Огієнко, С. Русова, В. Сухомлинський та ін. Так, зокрема І. Огієнко стверджував, що у закладах освіти весь навчально-виховний процес повинен будуватися так, щоб особистість проймалася українським патріотизмом, національною свідомістю і світоглядом. Теоретико-методологічні засади сучасного розвитку патріотизму закладено у дослідженнях українських психологів та педагогів: І. Беха, М. Боришевського, О. Вишневського, Б. Ступарика, О. Сухомлинської, К. Чорної та ін. У своїх працях значне місце вони приділяють українській патріотично-національній ідеї, духовності, демократичним засадам навчання і виховання, гуманістичним цінностям. На сучасному етапі розвитку суспільства мета, завдання та головні положення втілення національно-патріотичного виховання викладені у Концепції національно-патріотичного виховання молоді.

Важливими для нас є дослідження К. Журби і О. Докукіної щодо педагогічних умов формування національно-культурної ідентичної підлітків. Вони підкреслювали, що робота з педагогами спрямовується на оволодіння ними методологією й теорією формування національно-культурної ідентичності, осмислення психологічних механізмів її формування, ознайомлення педагогів з нормативними документами, вивчення та впровадження у виховну практику сучасного змісту та інноваційних методик, спонукання педагогів до самостійної роботи з цього питання [ 2. с. 83].

Осмислення любові до Батьківщини як цінності знаходимо у роботі К. Журби. Дослідниця здійснює цілісний та глибокий аналіз виховання смисложиттєвих цінностей. Однією із таких цінностей визначено «любов» як високо почуттєве ставлення особистості до світу людей і світу речей та до самої себе, стимулює продуктивну життєву енергію, служить підґрунтям гуманістично-орієнтованої спрямованості особистості. На основі аналізу та осмислення психолого-педагогічних та філософських наукових праць авторка виділяє любов до Батьківщини та народу, яка є важливою складовою світогляду і виявляється у патріотизмі особистості, наявності та сформованості національної гідності, любові до своєї Батьківщини.

Значення підготовки майбутніх вчителів з питань національно-патріотичного виховання розкрито В. Кульчицьким. Автор розглядає патріотичне виховання як обов'язкову складову професійної підготовки майбутнього фахівця [3. с. 90]. При цьому в іншій своїй статті автор зазначає, що мета патріотичного виховання переплітається із завданнями соціалізації й індивідуалізації особистості, які полягають у тому, щоб розвивати у молодої людини позитивні загальнолюдські якості, сприяти її адаптації в суспільному житті[4. с. 91].

А зараз розглянемо дослідження українських філософів-гуманістів:

М. Драгоманова, О. Духновича, Г. Сковороди, Л. Українки, І. Франка, П. Юркевича. У своїх доробках мислителі звертаються до теми національно-патріотичного виховання через любов до українського народу, рідної Вітчизни, української мови, культури, мистецтва, історії, видатних постатей та історичних прикладів, які виступають фундаментом для формування національної свідомості майбутнього фахівця галузі фізичної культури та спорту.

Так, український філософ Г. Сковорода осмислював буття через сенс існування людини. На думку мислителя, кожна людина може пізнати себе через пізнання свого народу та усвідомлення власної ідентичності. Філософська парадигма П. Юркевича висвітлює пізнання людиною істини не тільки через мислення, а й через серце, моральні та патріотичні прагнення, віру та любов до Батьківщини. Філософія українського патріотизму проявлена у творах Тараса Шевченка, який любов до Батьківщини, українського народу пов'язує з філософією боротьби за волю, національну гідність, переживання за долю України. Світогляд І. Франка, який веде свої витоки з філософських поглядів Г. Сковороди, Т. Шевченка, насичений установками щодо цінності любові до сім'ї, Вітчизни та людства. Традиційну українську сім'ю І. Франко називав першим і найважливішим осередком виховання патріотизму, національної єдності, поваги до української мови, традицій, історії. Філософські погляди Л. Українки також наповнені почуттям любові до рідної землі і, водночас, сфокусована увага на згубності інертності. Твори пронизані закликами до пробудження, дії, прояву волі, мужності, духовності.

Мета статті

Використання виховного потенціалу навчальних предметів з метою патріотичного виховання майбутнього вчителя за допомогою реалізації ідей національно-патріотичного виховання, залучення студентської молоді до участі в соціально-значимих проєктах патріотичного спрямування, активне вивчення майбутніми вчителями національно-культурної спадщини українського народу.

Виклад основного матеріалу

Увага до національно-патріотичного виховання майбутніх вчителів зумовлена в першу чергу тим, що у суспільстві є наявна потреба у самодостатній, цілеспрямованій, відповідальній особистості, яка здатна брати участь у суспільному житті, проявляти соціальну активність та ініціативність, готова до захисту Вітчизни, віддана її інтересам, усвідомлює свою роль у житті держави і суспільства. Як зазначається у Стратегії національно-патріотичного виховання (затверджена Указом Президента України від 18 травня 2019 року № 286/2019), “в Україні національно-патріотичне виховання є одним із пріоритетів держави та суспільства щодо розвитку національної свідомості на основі суспільно-державних (національних) цінностей (самобутність, воля, соборність, гідність), формування у громадян почуття патріотизму, поваги до Конституції і законів України, соціальної активності та відповідальності за доручені державні та громадські справи, готовності до виконання обов'язку із захисту незалежності та територіальної цілісності України, сповідування європейських цінностей” [ 5. с.1].

Згідно зі Стратегією, змістовим наповненням національно-патріотичного виховання є: “формування національно-культурної громадянської ідентичності, національно-патріотичного світогляду, збереження та розвитку суспільно-державницьких та духовно-моральних цінностей Українського народу; готовність громадянина до виконання обов'язку із захисту незалежності та територіальної цілісності України; усвідомлення досягнень Українського народу, його інтелектуальних, духовних та інших надбань; розвиток діяльнісної відданості у розбудові України як суверенної держави, формування активної громадянської та державницької позиції, почуття власної та національної гідності; скоординована робота та взаємодія органів державної влади та органів місцевого самоврядування у сфері національно-патріотичного виховання, їх ефективної співпраці з громадськістю; постійне формування широкої громадської підтримки процесів національно-патріотичного виховання, розширення ролі та можливостей громадських об'єднань, підвищення ролі сім'ї, активної участі волонтерів, активістів; сприяння консолідації суспільства навколо ідей спільного майбутнього, всебічного розвитку і функціонування державної мови в усіх сферах суспільного життя, захисту територіальної цілісності України, успішних реформ і державотворення” (Стратегія національно-патріотичного виховання, 2019, п. 3).

Також, на сучасному етапі розвитку української держави нормативний супровід національно-патріотичного виховання чи його окремих аспектів забезпечується рядом нормативно-правових документів:

* Концепцією національно-патріотичного виховання в системі освіти України. В концепції національно-патріотичне виховання визначено як складову патріотичного виховання, яка в часи воєнної загрози стає пріоритетною. Завданнями національно-патріотичного виховання є формування готовності до захисту держави у молодого покоління (студентства), його дієва участь у збереженні держави від зовнішніх небезпек; професійна орієнтація молоді, популяризація військових професій; забезпечувати активну участь кожного громадянина. Змістове наповнення національно-патріотичного виховання окреслене національними інтересами та спрямоване на підготовку здобувачів освіти до захисту держави, фізичну та психологічну готовність до служби в Збройних Силах. Робота в закладах освіти з національно-патріотичного виховання має носити комплексний характер та проводитися спільно з органами державної влади, місцевого самоврядування, із залученням сім'ї, громадських організацій (дитячих та молодіжних об'єднань, благодійних організацій), Збройних Сил України, інших структур;

* Указом Президента України «Про пріоритетні заходи щодо сприяння зміцненню національної єдності та консолідації українського суспільства, підтримки ініціатив громадськості у цій сфері» (національно-патріотичне виховання дітей та учнівської молоді та створення умов для їх розвитку як творчих особистостей має забезпечуватись взаємодією центральних та місцевих органів виконавчої влади з організаціями громадянського суспільства).

Отже, національно-патріотичне виховання майбутнього вчителя, розвиток його духовних та моральних цінностей, формування національної ідентичності визначено пріоритетним напрямом діяльності держави та суспільства.

Враховуючі особливості національно-патріотичного виховання при підготовці майбутніх вчителів в Концепції національно-патріотичного виховання в системі освіти у редакції наказу Міністерства освіти і науки України від 29 липня 2019 року № 1038 визначені його основні принципи:

науковості - побудова процесу національно-патріотичного виховання майбутніх учителів на науково-педагогічних знаннях, культуровідповідності - органічний зв'язок з історією народу, його мовою, культурою, звичаями, обрядами та традиціями;

суспільної спрямованості патріотичного виховання - приведення змісту національно-патріотичного виховання майбутніх вчителів відповідно до сучасних потреб суспільства, спрямування їх на підготовку до активної педагогічної суспільної та громадської діяльності; діяльнісного підходу - створення таких технологій виховання, які активізують національно- культурний пошук особистості майбутнього вчителя та його творчу патріотичну діяльність;

національно-патріотичного виховання в колективі та через колектив - формування у майбутніх вчителів почуття колективізму, гордості за свій колектив, вміле використання сили суспільної думки в боротьбі з виявами негативної спрямованості патріотичної вихованості;

індивідуального підходу у виховній роботі - на основі всебічного урахування в роботі психолого-педагогічних, індивідуально-типологічних особливостей майбутнього вчителя, специфіки їх вияву в конкретних ситуаціях;

сензитивності - урахування особливостей і найбільш сприятливих періодів розвитку особистості для сприймання певного навчального матеріалу та інформаційного навантаження;

єдності, узгодженості та систематичності виховних дій - єдність вимог національно-патріотичної вихованості та їх реалізації з боку викладачів, колективу, навчального закладу, сім'ї, суспільства;

етнізації виховного середовища - створення такої інфраструктури навчального закладу, що забезпечує розвиток патріотичних почуттів, відносин і поведінки майбутніх вчителів;

демократизації - поєднання педагогічного керівництва національно-патріотичним вихованням з розвитком ініціативи й самостійності майбутніх вчителів;

гуманізації - можливість поставити особистість майбутнього вчителя в центр уваги педагогічного процесу, забезпечення умов для його активності у патріотичному вихованні й самовихованні;

психологізації - оволодіння кожним педагогом технологією діагностики і психодіагностики рівня патріотичної вихованості особистості майбутнього вчителя.

При підготовці майбутніх вчителів ми враховуємо також наявність системи методів, форм і засобів патріотичного виховання. Аналізуючи наукову літературу щодо класифікації методів розвитку патріотизму у майбутніх вчителів розуміємо, що найбільш оптимальним є варіант їх поділу на:

методи усвідомлення національно-патріотичних цінностей;

методи формування досвіду національно-патріотичної поведінки;

методи стимулювання (педагогічної підтримки) національно-патріотичної діяльності та поведінки.

Доречно, як зазначається в Концепції національно-патріотичного виховання в системі освіти, організація даного виховання майбутніх вчителів в таких напрямках:

проведення практичних робіт, дидактичних ігор при вивченні навчальних дисциплінах професійно-орієнтованого циклу;

організації різних видів практичної підготовки (поза навчальна виховна робота, спеціалізація, пробні заняття і уроки) з залученням студентів до самостійної підготовки та проведенні відповідних заходів з національно-патріотичного виховання, створення портфоліо виховних заходів, виховних проектів відповідно до тематики, яка пропонується Міністерством освіти і науки України.

Необхідною умовою втілення Концепції в практику є широке обговорення її положень і завдань, проведення конференцій, круглих столів, семінарів, що будуть актуалізувати порушені цією Концепцією питання і завдання та спонукатимуть до розроблення конкретних заходів з їх реалізації.

Ефективними формами та методами національно-патріотичного виховання майбутніх вчителів можуть бути: діяльність патріотичних клубів, участь у діяльності громадських організацій; проведення різноманітних фізкультурно-оздоровчих заходів патріотичного спрямування (фестивалі, відзначення Дня захисника та захисниці України, Дня Збройних Сил України, бесід, дискусій тощо); організація зустрічей з ветеранами та військовослужбовцями, миротворцями; здійснення пошуково-краєзнавчої роботи; організація походів, екскурсій, змагань з військово-прикладних видів спорту, проведення військово-спортивних ігор тощо.

Одним із головних напрямів здійснення національно-патріотичного виховання є формування у майбутніх вчителів національної свідомості та самосвідомості. Це передбачає виховання любові до рідної землі, свого народу, готовності до праці в ім'я України, освоєння національних цінностей (мови, території, культури), патріотизм, що сприяє утвердженню національної гідності, формування почуття гордості за свою Батьківщину.

На доцільність національно-патріотичного виховання майбутнього вчителя, яке має базуватися на національних цінностях, любові до сім'ї, родини, рідного краю, пошани до української мови, історичної спадщини, культури, традицій звертає увагу знаний український педагог В. Сухомлинський. Спираючись на ідею патріотизму, як ключового і благородного почуття, яке проявляється у любові до Батьківщини, педагог наголошує, що патріотичне виховання має здійснюватися через залучення до праці на благо народу й Вітчизни і починатися з родини, оскільки саме в родині закладаються і виховуються основи майбутнього громадянина, патріота, трудівника. Великого значення педагог надавав вихованню, яке здійснюється в закладі освіти, оскільки там закладається уявлення про Батьківщину як цінність.

Саме вчитель виступає суб'єктом соціально-педагогічних реформ, розробником і керівником проєктів, лідером, діагностом, консультантом і організатором навчально-пізнавальної діяльності учнів. «Важко переоцінити роль особистості вчителя, його моральності в пробудженні та розвитку здібностей, нахилів, талантів наших дітей», - писав В.О. Сухомлинський [6. с. 131]. Саме тому вирішальною та необхідною умовою організації професійної підготовки фахівця є різнобічна орієнтація майбутнього вчителя на всі сфери педагогічної діяльності.

Висновки

Таким чином, при підготовці майбутнього вчителя, патріотизм є важливим ресурсом консолідації суспільства, виступаючі мобілізуючим каталізатором розвитку, активної громадянської позиції майбутніх вчителів, причетних до національно-патріотичного виховання. У цьому процесі вирішальним моментом є готовність таких вчителів до якісного здійснення своїх професійних функцій чи актуалізованих суспільно-державницьких завдань. Підготовка майбутніх вчителів орієнтована на суспільно-правовий саморозвиток особистості, ствердження їх активної громадянської позиції. Така підготовка має здійснюватися на основі чітких критеріїв і показників готовності до національно-патріотичного виховання на засадах соціального партнерства. У такому разі компетентність майбутніх вчителів формується виявляється у спільній діяльності, під час розв'язання завдань у якості суб'єктів-партнерів національно-патріотичного виховання за умов теоретичної, практичної й організаційної допомоги координаторів процесу підготовки. Функціонування системи підготовки майбутніх вчителів до національно-патріотичного виховання дозволить оптимізувати цей процес і підсилить його ефективність. Водночас створення такої системи потребує суттєвої оптимізації всього освітнього процесу, осучаснення існуючих принципів, форм та методів національно-патріотичного виховання.

Література

1. Наказ МОН № 641 від 16.06.2015 року Про затвердження Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді, Заходів щодо реалізації Концепції національно-патріотичного виховання дітей і молоді та методичних рекомендацій щодо національно-патріотичного виховання y загально-освітніх навчальних закладах.

2. Журба, К., Докукіна, О. Педагогічні умови формування національно-культурної ідентичності підлітків у закладах загальної середньої освіти. Теоретико-методичні проблеми виховання дітей та учнівської молоді. Київ: Інститут проблем виховання НАПН України, 22. 2018 С. 75-89.

3. Кульчицький, В.И. (2019). Патріотичне виховання як складова професійної підготовки майбутнього фахівця. Науковий вісник Ужгородського національного університету: серія: Педагогіка. Соціальна робота. Ужгород: Говерла, (44). 2019. C. 88-92.

4. Кульчицький, В. &Петришин, Л. Патріотичне виховання молоді як соціальнопедагогічний процес. 2019. С. 89-93.

5. Стратегія національно-патріотичного виховання (затверджена Указом Президента України від 18 травня 2019 року № 286/2019. С. 1.

6. Омеляненко В.Л., Кузьмінський А.І. Теорія і методика виховання: Навч. посіб. - К.: Знання, 2008 С. 131.

References

1. Nakaz MON “Pro zatverdzhennja Koncepd'i nadonal'no-patriotichnogo vihovannja dtiej і molod^ ZahodN shhodo reaHzad'i Koncepcn nadonal'no-patriotichnogo vihovannja dtiej і molodі ta metodichnih rekomendadj shhodo nadonal'no-patriotichnogo vihovannja y zagal'no-osvtidh navchal'nih zakladah” [Order of the Ministry of Education and Culture “On the approval of the Concept of the national-patriotic education of children and youth, Measures regarding the implementation of the Concept of national-patriotic education of children and youth and methodical recommendations on national-patriotic education in general educational institutions”]. [in Ukrainian].

2. Zhurba, K., Dokukina, O. (2018). Pedagogichni umovi formuvannja nacional'no-kuftumoi identichnosti pidlitkiv u zakladah zagafnoi seredn'oi osviti [Pedagogical conditions for the formation of national and cultural identity of teenagers in institutions of general secondary education]. Teoretiko-metodichni problemi vihovannja ditej ta uchnivs'ko'i molodi - Theoretical and methodological problems of raising children and school youth, 22, 75-89 [in Ukrainian].

3. Kul'chic'kij, V.I. (2019). Patriotichne vihovannja jak skladova profesijnoi pidgotovki majbutn'ogo fahivcja [Patriotic education as a component of professional training of a future specialist]. Naukovij visnik Uzhgorods'kogo nacional'nogo universitetu: serija: Pedagogika. Social'na robota - Scientific bulletin of the Uzhhorod National University: series: Pedagogy. Social work, (44), 88-92 [in Ukrainian].

4. Kul'chic'kij, V., Petrishin, L. (2019). Patriotichne vihovannja molodi jak social'nopedagogichnij proces [Patriotic education of youth as a socio-pedagogical process], 89-93 [in Ukrainian].

5. Strategija nacional'no-patriotichnogo vihovannja (zatverdzhena Ukazom Prezidenta Ukraini vid 18 travnja 2019 roku № 286/2019 [Strategy of national and patriotic education (approved by the Decree of the President of Ukraine of May 18, 2019 No. 286/2019] [in Ukrainian].

6. Omeljanenko, V.L., Kuz'mins'kij, A.I. (2008). Teorija i metodika vihovannja [Theory and methods of education]. K.: Znannja [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru