Вплив методу проектів на формування предметної компетентності з біології в учнів закладу загальної середньої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Університет Григорія Сковороди в Переяславі

Вплив методу проектів на формування предметної компетентності з біології в учнів закладу загальної середньої освіти

Юрій Шапран, доктор педагогічних наук, професор, завідувач

кафедри біології, методології і методики навчання

Людмила Довгопола, кандидат педагогічних наук, доцент

кафедри біології, методології і методики навчання

Марія Супрунова, студентка факультету

гуманітарно-природничої освіти і соціальних технологій

У статті з'ясовано сутнісні ознаки та можливості застосування методу проектів у процесі формування предметної компетентності з біології в учнів закладу загальної середньої освіти. Визначено мету навчального проєктування, розкрито його особливості та практичну значущість, розглянуто класифікацію проєктів (дослідницькі, творчі, ігрові, практико зорієнтовані, інформаційні, з безпосередньою координацією, з прихованою координацією, індивідуальні, групові, мініпроєкти, короткочасні, тижневі, довготривалі, монопроєкти, інтегровані). Обґрунтовано поняття «проєктна діяльність учня», «навчальний проєкт», «учнівський дослідницький проєкт». Здійснено аналіз змісту типових навчальних програм із курсів «Біологія» та «Біологія і екологія» (рівень стандарту) для закладів загальної середньої освіти. Запропоновано рекомендації щодо впровадження методу проєктів в освітній процес закладів означеного типу.

У процесі вивчення курсу «Біологія» в 6-му класі впроваджено освітню технологію навчання метод проєктів за такими темами: «Фотосинтез як характерна особливість рослин, живлення, дихання, рухи рослин», «Уплив світла на ріст рослин», «Умови вирощування рослини», «Уплив абіотичних факторів на будову листків стрілолиста звичайного» тощо. Запропоновано тематику творчих дослідницьких проєктів. За результатами проведеного аналізу генези проблеми обґрунтовано й експериментально доведено ефективність упровадження методу проєктів в освітній процес закладів загальної середньої освіти, що сприятиме підвищенню рівня сформованості знаннєвого компонента предметної компетентності здобувачів середньої освіти. Результативність проведеної роботи доведено шляхом порівняння результатів констатувального й формувального експериментів. У процесі дослідження зафіксовано, що початковий, середній, достатній і високий рівні знань в експериментальних групах виявили 3,6%, 28,6%, 35,7% і 32,1% респондентів, а в контрольних 20,7%, 34,5%, 27,6%, 17,2% відповідно.

Ключові слова: метод проєктів, здобувачі середньої освіти, біологія, освітній процес, заклад загальної середньої освіти.

Yurii Shapran, Doctor of Pedagogical Sciences, Professor, Head of the Department of Biology, Methodology and Teaching Methods Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav

Liudmyla Dovhopola, PhD in Pedagogical Sciences, Associate Professor at the Department of Biology, Methodology and Teaching Methods Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav

Mariia Suprunova, Student at the Faculty of Humanities and Social Technologies Hryhorii Skovoroda University in Pereiaslav

The influence of the project method on the formation of subject competence in biology in general secondary education institution pupils

The article clarifies the essence and objectives of the application of the project method in the process of biology competence forming in students of general secondary education. The purpose of educational design is determined, its features and practical value are revealed, the classification of projects is considered. The concepts of “student project activity”, “educational project”, “student research project” are substantiated. An analysis of the content of standard curricula for the courses “Biology” and “Biology and Ecology” (standard level) for general secondary education is done. Recommendationsfor the introduction of the project method in the educational process of institutions of this type are offered.

In the process ofstudying the course “Biology” of the 6th grade educational learning technology is introduced, which is a method ofprojects on the topics, such as: “Photosynthesis as a characteristic feature ofplants, nutrition, respiration, plant movements”, “Influence of light on plant growth”, “Plant growing conditions” and “Influence of abiotic factors on the structure of arrowheads”, etc. The topics of creative, research projects are indicated. According to the results of the analysis of the genesis of the problem, the effectiveness of the introduction of the project method in the educational process of general secondary education is substantiated and experimentally proved, which will increase the level of knowledge component of subject competence of secondary education. In the course of the research it was recorded that 3,6%, 28,6%, 35,7% and 32,1% of respondents have the initial, average, sufficient and high levels of knowledge in the experimental groups, and in the control groups respectively: 20,7%, 34,5%, 27,6%, 17,2%.

Key words: project method, applicants for secondary education, biology, educational process, general secondary education institution.

Вступ

Постановка проблеми. У контексті реформування загальної середньої освіти та відповідно до положень Концепції Нової української школи (2016 р.) основним завданням НУШ є формування креативної і мобільної особистості. Знаннєвий компонент (формування загальнобіологічних понять (клітина, організм, обмін речовин, єдність організму й середовища існування тощо) змісту сучасної біологічної освіти перманентно змінюється у формі зміщення акценту від накопичення дитиною знань до розвитку вмінь їх застосовувати не лише в навчанні, а й у повсякденному житті.

Актуальність теми дослідження детермінується наявними суперечностями, котрі потребують нагального розв'язання, як-от створення освітніх умов, у яких учні розвивають уміння орієнтуватися у сучасному інформаційному просторі, вчаться користуватися набутими знаннями для розв'язання пізнавальних і практичних задач, формують уміння щодо планування роботи; набувають комунікативних умінь, працюючи в різних соціальних групах; розвивають дослідницькі вміння (уміння виявляти науково-педагогічну проблему, віднаходити відповідну інформацію, здійснювати спостереження й організовувати експериментальні дослідження, здійснювати критичний аналіз отриманих даних); розвивають креативні та пізнавальні здібності, логічне мислення, адекватну самооцінку, формують позитивну особистісну концепцію; набувають досвіду публічних оприлюднень отриманих результатів. Із метою успішної реалізації завдань НУШ у процесі навчання біології важливо створити умови, за яких школярі зможуть застосовувати набуті біологічні знання у процесі розв'язання реальних життєвих проблем.

Однією з найперспективніших педагогічних технологій, що здатна забезпечити розв'язання поставлених перед сучасною школою завдань, є метод проєктів. Він є однією з базових інтерактивних освітніх технологій, у процесі конструювання і застосування якої формуються ключові (інноваційні, інформаційно-комунікативні, особистісно-креативні, дослідницькі, організаційні, вміння працювати в групах тощо) і предметні компетентності учнів.

Аналіз досліджень. Теоретичне обґрунтування методу проектів надано зарубіжними (Д. Дьюї, У. Кілпатрик, М. Кнолл (M. Knoll), Є. Коллінгс та ін.) та вітчизняними (І. Єрмаков, О. Кайдановська, О. Падалка, О. Пєхота, С. Сисоєватаін.)педагогами.

Різні аспекти застосування інноваційних освітніх технологій, зокрема й методу проєктів у шкільній та вищій біологічній освіті, досліджують сучасні українські науковці, педагоги-практики, педагоги-новатори: М. Білянська, Т Вороненко, Н. Грицай, Т Коршевнюк, О. Козленко, Н. Матіяш, Л. Рибалко, Ю. Шапран та ін. Здійснивши аналіз сучасної психолого-педагогічної літератури з досліджуваної проблеми, виявлено, що проблема використання методу проєктів у процесі навчання біології учнів хоч і достатньо вивчена у теоретичному аспекті, але, на жаль, на практиці використовується обмежено, лише декларується педагогами його застосування.

Мета статті проаналізувати стан досліджуваної проблеми й експериментально перевірити ефективність упливу методу проєктів на формування предметної компетентності (знаннєвого компонента) з біології в учнів закладів загальної середньої освіти.

Виклад основного матеріалу

Одним із завдань шкільного курсу «Біологія» є розвиток розумових здібностей та якостей особистості (пізнавального інтересу, спостережливості, уваги, уяви, пам'яті, теоретичного стилю мислення), прагнення до самоосвіти, самопізнання, самовдосконалення, самооцінки, самореалізації у різних видах діяльності. Реалізувати це завдання можна лише за умови такої організації освітньої та виховної роботи з учнями, яка б передбачала активне залучення їх до процесу пізнання, практичного використання і втілення теоретичних відомостей про різні біологічні об'єкти й процеси. Так, у процесі формування предметної біологічної компетентності здобувачів середньої освіти значний потенціал має проєктна технологія.

За визначенням С. Гончаренка, метод проєктів це організація навчання, коли учні набувають знань і навичок у процесі планування й виконання практичних завдань проєктів, які поступово ускладнюються (Гончаренко, 2000: 184). О. Полат і С. Сисоєва розглядають метод проєктів як технологію, яка включає дослідницький, пошуковий, проблемний і творчий методи (Полат та ін., 2002; Сисоєва, 2011).

Основна мета методу проєктів надати здобувачам освіти можливість самостійно набувати знання у процесі розв'язання практичних завдань. Окреслений метод спрямований на застосування знань на практиці, поєднання індивідуальної і групової форм освітньої діяльності. Педагогу в проєкті відводиться роль координатора, експерта, додаткового джерела інформації. Т. Вороненко стверджує, що саме метод проєктів орієнтований на творчу самореалізацію особистості в процесі самостійної роботи учнів під керівництвом учителя і відіграє активну роль у формуванні ключових компетентностей. Виконання проєктів вимагає від учня використання дослідницьких методів, що активізує самостійне здобуття знань, надбання вмінь виконувати практичні дії (Вороненко, 2018).

Як зазначає Є. Коваленко, технологія проєктної діяльності полягає у тому, що для вивчення якоїсь теми чи розділу програми ставлять певне проблемне завдання, у процесі обговорення якого виникають гіпотези, які й стають темами для індивідуальних чи групових досліджень. На основі зібраних у процесі пошуково-пізнавальної діяльності матеріалів учні створюють роботи за матеріалами своїх досліджень: презентації, буклети, публікації. Завершальною частиною проєктної діяльності є захист проекту (Коваленко, 2011).

Отже, аналіз сучасної педагогічної літератури дає підстави зробити висновок про те, що на сучасному етапі (відповідно до змістовного та процесуального наповнення) метод проєктів розглядається як: метод навчання (застосовується на окремому етапі навчальної діяльності як комплекс дидактичних прийомів, що спрямовані на досягнення освітньої мети в межах певної організаційної форми); форма організації навчання (за умови узгодженої діяльності вчителя й учнів за встановленими етапами); педагогічна технологія (комплексний інтегративний процес, котрий передбачає цілепокладання, планування, відповідну організацію, реалізацію мети за допомогою адекватних методів і форм).

У нашому дослідженні під проектною діяльністю учня розуміємо форму навчально-пізнавальної активності, котра полягає у мотиваційному досягненні свідомо поставленої мети зі створення учнівських проєктів, має певну структуру, комплексний характер, забезпечує активний процес дії учня з навчальним матеріалом і є засобом розвитку особистості як суб'єкта навчання. Водночас навчальний проєкт розглядається як методична форма організації занять, що передбачає комплексний інтегрований характер діяльності всіх його учасників з отримання самостійно запланованого результату за певний проміжок часу в умовах консультативної підтримки вчителя, відповідно учнівський дослідницький проєкт як самостійно розроблений і створений учнем або групою учнів предметний (дослідження об'єктів живої природи) результат освітньої діяльності, що має суб'єктивну цінність (Супрунова, Довгопола, 2021).

Учені Є. Полат, М. Бухаркіна розробили класифікацію проектів, яка є найбільш поширеною в сучасній педагогічній літературі (Полат та ін., 2002) (таблиця 1).

Із метою дотриманням сучасних методичних підходів до організації процесу навчання біології навчальні проєкти вперше включено в навчальну програму з біології для основної школи 2013 р., де їх виконання здобувачами середньої освіти стало обов'язковим. Так, проаналізувавши типові навчальні програми з курсів «Біологія» і «Біологія і екологія» (рівень стандарту) (Біологія..., 2017) для закладів загальної середньої освіти, варто зазначити (табл. 2), що:

1) кількість проектів незначна в межах класів, а саме від чотирьох до двох (пропонуємо збільшити їх кількість, оскільки виконання учнем одного проєкту відповідно до навчальної програми є обов'язковим);

2) розподіл їх між класами є нерівномірним, бо спостерігається зменшення кількості проєктів від чотирьох до двох (пропонуємо здійснити рівномірний та рівноцінний розподіл проєктів за класами, зокрема збільшувати їх кількість до 11 класу);

проект предметна компетентність біологія