Готовність здобувачів вищої освіти до фізичної активності

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кременецька обласна гуманітарно-педагогічна академія ім. Тараса Шевченка

Готовність здобувачів вищої освіти до фізичної активності

Банах Володимир Ігорович

кандидат наук з фізичного виховання та спорту

доцент кафедри теоретико-біологічних

основ фізичного виховання

Анотація

студент вищий освіта спорт

Статтю присвячено проблемам фізичної підготовки здобувачів вищої освіти та готовності до занять фізичною активністю. В процесі побудови занять фізичної культури значна увага приділяється процесу індивідуалізації та особистісному підходу, які не в повній мірі можуть вирішити завдання підвищення ефективності процесу фізичного виховання. Проблема готовності здобувачів вищої освіти до фізичної активності є актуальною для сучасного суспільства, оскільки наявність або відсутність цієї готовності визначає чи буде він займатися фізичною культурою і спортом. На основі аналізу літературних джерел встановлено, що готовність до занять фізичною активністю включає мотиваційно-ціннісний, когнітивний, руховий, діяльнісний, функціональний, рефлексивний компоненти (критерії). Вони визначають рівень компетентності студента. Вказані компоненти є тісно пов'язані між собою. В них спостерігаються спільні риси. Компоненти готовності проявляються в знаннях, вміннях та навичках студента. Серед зазначених критеріїв необхідно виділити ціннісно-мотиваційний, функціонально-діяльнісний, що в найбільшій мірі визначають готовність до занять фізичною активністю. Цілеспрямований вплив на кожен окремий компонент сприятиме підвищенню рівня готовності до занять фізичної культури і спортом та прояву фізичної активності. Ціннісно-мотиваційний компонент готовності визначає особливості особистісної мотивації студентів, що повинно бути враховано під час персоналізованого процесу навчання. В структурі цього компоненту необхідно виділяти силу прояву вольових якостей. Моральні якості доповнюють ціннісно-мотиваційний компонент і сприяють взаємодії студента із колективом, партнерами, командою противника, викладача, тренера. В значній мірі цей компонент готовності взаємозалежний з рівнем розвитку функціональних систем, прояву функціональних можливостей і фізичних якостей.

Ключові слова: фізичне виховання, фізична активність, персоналізація, студенти.

Banakh Volodymyr Ihorovych Ph.D. (sport), Candidate of Sciences in physical education and sports, docent, docent of the Department of Theoretical and Biological Basics of Physical Education, Kremenets Taras Shevchenko Regional Academy of Humanities and Pedagogy

Students readiness to physical activity

Abstract

The article is devoted to the problems of physical training and readiness for physical activity of higher education students. In the process of preparing physical education classes, considerable attention is paid to the process of individualization and the personal approach, which cannot fully solve the task of increasing the effectiveness of the physical education process. The problem of readiness of higher education students for physical activity is relevant for modern society, because the presence or absence of this readiness determines whether he will engage in physical culture and sports. Based on the analysis of literary sources, it was established that readiness for physical activity includes motivational-value, cognitive, motor, activity, functional, reflective components (criteria). They determine the level of student's competence. These components are closely related to each other. They have common features. Components of readiness are manifested in the student's knowledge, abilities and skills. Among the specified criteria, it is necessary to highlight value-motivational and functional-activity criteria, which to the greatest extent determine readiness for physical activity. Targeted influence on each individual component will contribute to increasing the level of readiness for physical education and sports and the manifestation of physical activity. The value- motivational component of readiness determines the peculiarities of the personal motivation of students, which should be taken into account during the personalized learning process. In the structure of this component, it is necessary to highlight the strength of willpower. Moral qualities complement the value-motivational component and contribute to the student's interaction with the team, partners, opponent's team, teacher, coach. To a large extent, this component of readiness is interdependent with the level of development of functional systems, manifestation of functional capabilities and physical qualities.

Keywords: physical education, physical activity, personalization, students.

Постановка проблеми

Рухова активність є необхідною умовою здорового довголіття. Фізичне виховання у закладі вищої освіти вирішує комплекс важливих завдань, зокрема реалізації базової потреби світового суспільства - руховою активністю. Ефективність методичної системи фізичного виховання у навчально-виховному процесі може бути визначена як ступінь відповідності досягнутих результатів прогнозованим. Загальний критерій ефективності функціонування методичної системи фізичного виховання визначається як сукупність часткових показників, які підвищують якість її впливу на процес формування у студентів фізкультурно-оздоровчих компетентностей [1].

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Одним із ефективних способів поліпшення ефективності фізичного виховання у закладах вищої освіти є застосування персоналізованого підходу до організації освітнього процесу. Під час організації освітнього педагогічного процесу та реалізації його змісту із використанням особистісного підходу виникає проблема забезпечення кожному студенту оптимальних саме для нього умов, зокрема і параметрів фізичних навантажень [2]. У фізичному вихованні під час організації занять у закладах вищої освіти зустрічається проблема неврахування викладачем ціннісних орієнтацій, потреб, інтересів, що складають сутність особистості студента [3].

В практиці зустрічається використання диференційованого підходу із врахуванням соматотипу, що є одним із ефективних способів реалізації персоналізованого навчання у процесі фізичного виховання студентської молоді [4; 5]. Проте такий спосіб реалізації персоналізованого підходу не часто застосовується під час занять фізичного виховання.

Персоналізоване навчання під час організації занять фізичного виховання у закладах вищої освіти потребує врахування емоційного стану який безпосередньо впливає на їх мотивацію. Зважаючи на це, необхідно звернути увагу на готовність студентів до занять фізичною культурою і спортом з різною структурою будови тіла людини та соматотипом. Фахівці стверджують, що у здобувачів астеноїдного соматотипу на початку навчального року проявляються нижчі від оптимальних величини емоційні процеси за показниками самопочуття, активності, настрою та середні за показником особистої тривожності. Одночасно вкінці навчального року (під час літньої екзаменаційної сесії) особистісна тривожність студентів астеноїдного та торакального соматотипів є високою, а у м'язового, дигистивного соматотипів знаходяться на середньому рівні [4].

Серед компонентів готовності учнів до занять фізичною активністю в закладах вищої освіти необхідно виділяти руховий компонент, що включає рівень розвитку фізичних якостей. Процес фізичного виховання часто передбачає використання державних тестових нормативів оцінки рівня розвитку фізичних якостей [5; 6]. У зв'язку з цим, організація і зміст фізичного виховання в закладах вищої освіти, його засоби передбачають побудову такого процесу із врахуванням нормативів та належного рівня розвитку фізичних якостей. З погляду персоналізованого підходу спеціалісти галузі пропонують коригування нормативів оцінки, оскільки в зв'язку з дією різних зовнішніх та внутрішніх чинників актуальні раніше оцінки сьогодні не відповідають сучасному рівню підготовленості студентів, а є більшими чи меншими [7]. Проте застосування такого персоналізованого підходу не дозволить вирішити всі проблеми рівня підготовленості та накладає відповідні вимоги на рівень готовності студентів до занять фізичною активністю, зокрема на рівень фізичної підготовленості та розвитку фізичних якостей у здобувачів вищої освіти.

Потрібно зазначити, що вирішення усіх проблем пов'язаних з потребами і побажаннями здобувача, навіть в персоналізованому підході не може бути вирішено. Відсутність готовності до фізичної активності проявляється в різних формах у студентів. Зокрема зустрічається мотивована відмова від виконання завдань з посиланням на втомленість та біль, переважання егоїстичних та індивідуалістичних мотивів поведінки, байдужість до виконання рухових завдань (часткове, неповне виконання), відсутність значимих інтересів та прагнень в колективних діях (естафети та ігри). Виникнення причин таких проявів дозволить визначити чинники, та способи їх подолання [8].

Тому студент повинен уміти швидко змінювати ціннісні орієнтації та мотиви відповідно до сучасних умов та бути готовий до зовнішніх умов що здійснюється під час організованих форм фізичного виховання в закладах вищої освіти. В таких умовах виявлення та обґрунтування компонентів готовності до фізичної активності залишається актуальним питанням.

Сьогодні існує достатня кількість праць, що стосуються компонентів готовності до навчання. В праці Г.П. Грибана [8] представлено схему модель методичної системи застосування фітнес-технологій в освітньому процесі з фізичного виховання студентів, де виокремлено компоненти готовності до застосування цих технологій. Зокрема з моделі стає зрозумілим, що готовність студентів у фізкультурно-оздоровчій діяльності визначається рівнями сформованості компетентностей (високим, достатнім, середнім і низьким рівнем) мотиваційного, когнітивного, діяльнісного і рефлексивного компонентів [8]. Як вказують фахівці «основними критеріями готовності студентів до фізичної активності та здоров'язберігаючої поведінки є систематичне використання фізичних вправ та інших засобів оздоровлення організму, висока мотивація до систематичних занять спортом і фізичними вправами. Умовою досягнення мети загальної освіти є високий рівень стану здоров'я й фізичної підготовленості студентів. Бажання та готовність здобувачів вести здоровий спосіб життя визначає ціннісно-мотиваційний компонент готовності. Також в дослідженнях [1; 8; 9] представлено основні компоненти (критерії) готовності студента до занять фізичною культурою. Існуючі праці тільки частково висвітлюють питання готовності студентів до занять фізичною активністю, що вимагає уточнення даних стосовно їх змісту.

Мета статті полягала у вивченні за даними літературних джерел компонентів готовності до фізичної активності. Досягнення поставленої мети забезпечило використання комплексу загальнонаукових методів, зокрема аналізу, систематизації й узагальнення інформації літературних джерел.

Виклад основного матеріалу

У структурі підготовленості студентів до занять фізичною активністю великого значення набувають діяльнісний (руховофункціональний), ціннісно-мотиваційний та емоційно-вольовий компоненти.

Як вказують фахівці «основними критеріями готовності студентів до фізичної активності та здоров'язберігаючої поведінки є систематичне використання фізичних вправ та інших засобів оздоровлення організму, висока мотивація до систематичних занять спортом і фізичними вправами. Умовою досягнення мети загальної освіти є високий рівень стану здоров'я й фізичної підготовленості студентів. Бажання та готовність здобувачів вести здоровий спосіб життя» визначає ціннісно-мотиваційний компонент готовності.

Фахівці галузі вказують, що готовність до навчання у фізичному вихованні визначається за допомогою контрольних вправ (тестів) і відомостей про попередній руховий досвід. Одним із основних компонентів готовності студента визначається фізичною підготовленістю, тобто ступенем розвитку фізичних якостей. Іншими компонентами є рухова готовність, що виражається ступенем розвитку координації та психічна готовність, що головним чином виражається мотивацією навчальної діяльності [9; 10]. На нашу думку ці компоненти готовності мають більш широкий спектр.

А. Мельніков серед педагогічних умов формування готовності до самопізнання виокремлює організаційно-педагогічну, що має орієнтацію на ціннісне ставлення до формування особистості здобувача; етапність і послідовність формування готовності до самопізнання; створення установки на продуктивну взаємодію між викладачем і студентом; здійснення консультативних бесід для створення інформативної бази для засвоєння цінностей самопізнання в процесі фізичної підготовки. Ці характеристики, що перелічує автор також відповідають ціннісно-мотиваційній готовності [10].

Інша група особистісно-орієнтовані умови передбачають визначення вектору самопізнання в процесі фізичної підготовки з урахуванням цінностей особистості; вільний вибір здобувачів видів фізичної активності, що адекватні фізкультурно-спортивній діяльності, з метою самовдосконалення, розширення і збагачення індивідуального досвіду тощо [11].

Співпраця та соціальне визнання під час фізичної активності потребує прояву комунікабельності у здобувачів. Такі студенти менше бояться і піддаються впливам критики, у них спостерігається вища емоційна стійкість та витримка. Їм в більшій мірі властиві: оптимізм, наполегливість, рішучість, здатність повести за собою колектив та успішно взаємодіяти в роботі, вони вільніше вступають в контакти, серед них частіше зустрічаються лідери, їм легше вдається здатність до самоконтролю та самоволодіння [12].

Значні фізичні навантаження характеризуються надзвичайним станом психічної напруги. Це вимагає від студентів, усупереч втомі і болю, контролю власних дій, прийняттю правильних рухових реакцій, рішень та планувань їх в логічне завершення, часто в досить короткий проміжок часу [13, 5 с.]. Психологічна та функціональна готовність вимагає обов'язкову функціональну та психічну підготовленість до виконання рухових дій. Це створює підвищені вимоги до м'язової, серцево-судинної та дихальної систем. Недотримання цієї вимоги призводить до травм, тому неможна недооцінювати їх значення [14].

Виконання будь-яких покладених на студента вимог у вправах, що супроводжуються певним ризиком, виконання вправи до „відмови”, виконання обов'язків під час такої вправи потребує від здобувача організованості та дисциплінованості тощо [15].

Застосування інтенсивних фізичних вправ часто призводить до стомлення, гіпоксії, спраги, супроводжується больовими відчуттями і внутрішньою перешкодою фізіологічного характеру та вимагають від особистості однократну тривалу протидію несприятливим чинникам та прояву наполегливості, терпеливості [16]. Виконання завдань, що передбачають самостійне прийняття рішень, в яких учням необхідно знаходити вихід із ситуації власними зусиллями - потребує готовності та прояву ініціативи. Вправи, в яких необхідно вирішувати ситуації та моделювати швидкі і самостійні прийняття рішень, у вправах різної спрямованості і складності, а також виконання вправ в ускладнених умовах, що супроводжуються проявом ризику, вимагають у студентів прояв сміливості, рішучості, ініціативності та витримки і самоволодіння [16]. У процесі формування наполегливості на заняттях фізичної культури необхідно застосовувати вправи, що сприяють доланню втоми емоційної, сенсорної (чутливої), розумової, фізичної.

Під час організованих та самостійних форм занять спостерігається різна спрямованість їх змісту, методів і засобів, що вимагає різної готовності до цих видів рухової активності від студента. Організація самостійних занять потребує правильної побудови методики, що передбачає підбір засобів, методів, дозування обсягу та інтенсивності виконання фізичних вправ. Важливим моментом під час організації таких вправ є питання техніки безпеки, що передбачає виконання розминки, страхування та самострахування. В таких умовах важливого значення набуває освоєння організаційних умінь і навичок для проведення самостійних форм занять фізичною активністю, що визначає рівень теоретичної підготовки та діяльнісний вид готовності. Самостійні заняття передбачають здатність до самоаналізу, здатності обирати відповідно до власного фізичного та психоемоційного стану необхідний вид діяльності. В таких умовах важливого значення набуває здатність здійснювати самоконтроль, здатність відчувати та контролювати власні фізичні та психічні можливості, знати способи здійснення саморегуляції та здійснювати її. Саме завдяки вольовим якостям, що визначають структуру вольової організації особистості, здійснюється особистісна саморегуляція діяльності людини [17; 18]. Систематичні заняття фізичними вправами сприяють розкриттю потенційних можливостей людини і формуванню таких моральних та вольових якостей, що створюють передумови до становлення особистості. Труднощі та складні ситуації, що виникають під час навчання чи занять фізичною культурою призводить до психічного напруження та потребують від студента прийняття швидких, точних рішень, сконцентрованих і безпомилкових дій [2]. Вольова організація особистості людини, яка володіє стійкою системою мотивів, цілісним світоглядом та необхідними вольовими якостями, дозволяє долати будь-які перепони, що постають перед нею в житті, а проблемні ситуації для неї є незначними і досить легко вирішуються.

Фізична та функціональна готовність, передусім з боку функціональних систем передбачає розвиток аеробних можливостей та анаеробних можливостей, поліпшення діяльності систем енергозабезпечення, покращення рівня фізичних якостей (сили, швидкості, витривалості, гнучкості, координаційних якостей) та їх похідних.

Висновки

Готовність здобувачів вищої освіти до фізичної активності - це інтегративна особистісна якість, яка визначає стан студента і включає різні види: пізнавальний, мотиваційно-ціннісний, когнітивний, руховий, діяльнісний, функціональний, рефлексивний, пізнавальний, процесуальний та емоційно-вольовий компоненти. На нашу думку найбільш важливими є мотиваційно-ціннісний, руховий, діяльнісний та функціональний компоненти, що коротко охарактеризували у роботі. Встановлено, що усі зазначені компоненти готовності доповнюють і взаємопов'язані один із одним. Цілеспрямований вплив на кожен окремий компонент сприятиме підвищенню рівня до занять фізичної культури і спортом та прояву фізичної активності. Перспективи подальших досліджень полягають в розробці теоретико-методичних засад персоналізованого підходу до процесу фізичного виховання у закладах вищої освіти з врахуванням рівнів готовності до фізичної активності.

Література

1. Грибан Г.П. Критерії та рівні фізкультурно-оздоровчих компетентностей випускників вищих навчальних закладів. Слобожанський науково-спортивний вісник. 2013. №5 (38). С. 78-81.

2. Банах В. Персоніфікований підхід до фізичного виховання студентської молоді Вісник Кам'янець-Подільського нац. у-ту імені Івана Огієнка. Фізичне виховання, спорт і здоров'я людини. 2019. Випуск 15. С. 11-15.

3. Дутчак М., Трачук С. Методологічні засади організації фізичного виховання в навчальних закладах України. Фізична активність, здоров 'я і спорт. 2012. № 2 (8). С. 11-16.

4. Edinak G.A. Some theoretical and methodological aspects of strengthening the motivation of students to systematic physical activity of health orientation. Bulletin of the Chernihiv National University ped. in the name of Taras Shevchenko. Series: Pedagogical sciences. 2014. Vip. 118, T. 3. S. 109-114.

5. Мамешина М. Диференціація змісту навчальних занять з фізичного виховання з урахуванням показників фізичного здоров'я та фізичної підготовленості школярів 7-9-х класів. Слобожанський науково-спортивний вісник. 2019. № 6(74). С. 25-31. doi: 10.15391/snsv.2019-6.004.

6. Krivoruchko N., Masliak I., Bala T., Shesterova L., Mameshina M., Kuzmenko I. & Kotliar S. Physical health assessment of 10-16 year old schoolgirls of the Kharkiv Region of Ukraine. Research journal of pharmaceutical, biological and chemical sciences (RJPBCS). 2018. 9(4). рр. 1498-1506.

7. Фізичне виховання: проблеми та перспективи: монографія за загальною редакцією проф. Г.П. Грибана. Житомир: Рута, 2020. 384 с.

8. Фізичне виховання студентів аграрних вищих навчальних закладів: монографія / Г.П. Грибан. - Житомир: Вид-во Рута, 2012. - 514 [1] с.

9. Орленко Н.А., Скидан І.В., Гейченко С.П. Фізичне виховання студентів ЗВО під час військових дій в Україні. Фізичне виховання в контексті сучасної освіти: тези доповідей XVII Міжнародної науково-методичної конференції. - Національний авіаційний університет. Київ, 2022. С. 68-70.

10. Мельніков А.В. Теоретичні та методичні засади підготовки майбутніх офіцерів-прикордонників до фізичного виховання особового складу [Текст]: автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.04 / Мельніков Андрій Вікторович; наук. консультант Г.А. Єдинак; Нац. акад. Держ. прикордонної служби України імені Б. Хмельницького. Хмельницький, 2020. 40 с.

11. Хавруняк І.В., Музика В.І. Вплив фізичної культури на формування особистісних морально-вольових якостей студентів. «Молодий вчений» № 3.1 (43.1) 2017. С. 293-296.

12. Штонда А.Г. Змагання як засіб формування вольових якостей учнів. Фітнес & Здоров'я: матеріали Х Всеукр. наук.-практ. інтернет-конф. (м. Харків, 21 квітня 2020 р.) / за заг. ред. О.М. Школи. Харків, 2020. С. 82-85.

13. Фізичне виховання у схемах [навчально-методичний посібник] / О.А. Чичкан, М.М. Кость. - Львів: Львівський державний університет внутрішніх справ, 2011. - 104 с.

14. Хом'юк А.В. Формування у підлітків вольових якостей у процесі фізичного виховання Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова. Серія 15: Науково-педагогічні проблеми фізичної культури (фізична культура і спорт): зб. наук. праць. - Київ: Вид-во НПУ імені М.П. Драгоманова, 2017. Вип. 4(85)17. С. 120-123.

15. Дудник І. Формування вольових якостей студентів у процесі занять фізичною культурою. Фізична активність, здоров'я і спорт. 2015. № 2(20). C. 11-16.

16. Кравченко Т.П., Троценко Т.Ю., Базилевич Н.О. Особливості виховання у студентської молоді морально-вольових якостей під час занять фізичною культурою. «Молодий вчений» 2019. № 4.1(68.1). С. 12-16.

17. Лукавенко А.В. Диференційований підхід до корекції психофізичного стану студентів у процесі фізичного виховання: автореф. дис... канд. наук з фіз. виховання та спорту: 24.00.02 ЛДУФК. Львів, 2013. 20 с.

18. Kulichenko A. Polyezhayev Y. Innovative information and communication technologies for ergotherapists applied during English learning in Ukraine. AD ALTA: Journal of Interdisciplinary Research - V 10, № 02 P. 228-233.

References

1. Hryban, H.P. (2013). Kryterii ta rivni fizkulturno-ozdorovchykh kompetentnostei vypusknykiv vyshchykh navchalnykh zakladiv [Criteria and levels of physical culture and wellness competencies of graduates of higher educational institutions] Slobozhanskyi naukovo-sportyvnyi visnyk, 5(38), 78-81. [in Ukraine].

2. Banakh, V. (2019). Personifikovanyi pidkhid do fizychnoho vykhovannia studentskoi molodi [personalized approach to physical education of student youth] Visnyk Kamianets-Podilskoho nats. u-tu imeni Ivana Ohiienka. Fizychne vykhovannia, sport i zdorovia liudyny. 15, 11-15. [in Ukraine].

3. Dutchak, M. & Trachuk, S. (2012) Metodolohichni zasady orhanizatsii fizychnoho vykhovannia v navchalnykh zakladakh Ukrainy [Methodological principles of the organization of physical education in educational institutions of Ukrain] . Fizychna aktyvnist, zdorovia i sport. 2(8), 11-16. [in Ukraine].

4. Edinak, G.A. (2014). Some theoretical and methodological aspects of strengthening the motivation of students to systematic physical activity of health orientation. Bulletin of the Chernihiv National University ped. in the name of Taras Shevchenko. Series: Pedagogical sciences. Issue. 118, (Vols. 3), (pp.109-114) [in English].

5. Mameshyna, M. (2019). «Dyferentsiatsiia zmistu navchalnykh zaniat z fizychnoho vykhovannia z urakhuvanniam pokaznykiv fizychnoho zdorovia ta fizychnoi pidhotovlenosti shkoliariv 7-9-kh klasiv» [The differentiation of the content of physical education classes taking into account indicators of physical health and physical fitness of the 7th-9th grades pupils]. Slobozhansky scientific and sports bulletin, 6(74), 25-31. [in Ukraine].

6. Krivoruchko, N., Masliak, I., Bala, T., Shesterova, L., Mameshina, M., Kuzmenko, I. & Kotliar, S. (2018) Physical health assessment of 10-16 year old schoolgirls of the Kharkiv Region of Ukraine. Research journal of pharmaceutical, biological and chemical sciences (RJPBCS), 9(4), 1498-1506 [in English].

7. Hryban, P. (2020) Fizychne vykhovannia: problemy ta perspektyvy: monohrafiia za zahalnoiu redaktsiieiu prof. H.P. Hrybana [Physical education: problems and prospects] Zhytomyr: Ruta. [in Ukraine].

8. Hryban, H.P. (2012) Fizychne vykhovannia studentiv ahrarnykh vyshchykh navchalnykh zakladiv: monohrafiia [Physical education of students of agricultural higher educational institutions] Zhytomyr: Vyd-vo Ruta [in Ukraine].

9. Orlenko, N.A., Skydan, I.V. & Heichenko, S.P. (2022) Fizychne vykhovannia studentiv ZVO pid chas viiskovykh dii v Ukraini [Physical education of students of higher education institutions during military operations in Ukraine] Fizychne vykhovannia v konteksti suchasnoi osvity: tezy dopovidei XVII Mizhnarodnoi naukovo-metodychnoi konferentsii. - Natsionalnyi aviatsiinyi universytet. Kyiv, 68-70. [in Ukraine]

10. Melnikov, A.V. (2020) Teoretychni ta metodychni zasady pidhotovky maibutnikh ofitseriv-prykordonnykiv do fizychnoho vykhovannia osobovoho skladu [Theoretical and methodical principles of training future border guards officers for physical training of personne] Extended abstract of Doctor's thesis, Khmelnytskyi, Nats. akad. Derzh. prykordonnoi sluzhby Ukrainy imeni B. Khmelnytskoho. [in Ukraine].

11. Khavruniak, I.V. & Muzyka, V.I. (2017) Vplyv fizychnoi kultury na formuvannia osobystisnykh moralno-volovykh yakostei studentiv [The influence of physical culture on the formation of personal moral and volitional qualities of students] «Molodyi vchenyi», 3.1 (43.1), 293-296 . [in Ukraine].

12. Shtonda, A.H. Zmahannia yak zasib formuvannia volovykh yakostei uchniv [Competition as a means of forming willpower of students] Fitnes & Zdorovia : materialy Kh Vseukr. nauk.-prakt. internet-konf. (m. Kharkiv, 21 kvitnia 2020 r.) Kharkiv, 82-85. [in Ukraine].

13. Chychkan, O.A. & Kost, M.M. (2011) Fizychne vykhovannia u skhemakh [Physical education in schemes] Lviv: Lvivskyi derzhavnyi universytet vnutrishnikh sprav [in Ukraine].

14. Khomiuk, A.V. (2017) Formuvannia u pidlitkiv volovykh yakostei u protsesi fizychnoho vykhovannia [Formation of willpower in teenagers in the process of physical education] Naukovyi chasopys Natsionalnoho pedahohichnoho universytetu imeni M.P. Drahomanova. Seriia 15: Naukovo-pedahohichni problemy fizychnoi kultury fizychna kultura i sport): zb. nauk. prats. Kyiv, Issue. 4(85)17. 120-123. [in Ukraine].

15. Dudnyk, I. (2015) Formuvannia volovykh yakostei studentiv u protsesi zaniat fizychnoiu kulturoiu [Formation of willpower of students in the process of physical education] Fizychna aktyvnist, zdorovia i sport, 2(20). 11-16. [in Ukraine].

16. Kravchenko T.P., Trotsenko T.Yu., Bazylevych N.O. (2019) Osoblyvosti vykhovannia u studentskoi molodi moralno-volovykh yakostei pid chas zaniat fizychnoiu kulturoiu [Peculiarities of education of moral and volitional qualities in student youth during physical education classes] «Molodyi vchenyi» 4.1(68.1). 12-16 [in Ukraine].

17. Lukashenko, A.V. (2013), “Dyferentsiyovanyy pidkhid do korektsiyi psykhofizychnoho stanu studentiv u protsesi fizychnoho vykhovannya” [Differentiated approach to correction of psychophysical condition of students in the process of physical education]. Extended abstract of candidate's thesis. Lviv: LSUFK. [in Ukraine].

18. Kulichenko A. Polyezhayev Y. Innovative information and communication technologies for ergotherapists applied during English learning in Ukraine. AD ALTA: Journal of Interdisciplinary Research - V 10, № 02 P. 228-233.

Размещено на Allbest.ru