Методика визначення стану розвитку мовлення у дітей дошкільного віку із загальним недорозвитком мовлення в ігровій діяльності

- називання слів-синонімів (говоїти - співати, казати);

- смислові заміни внаслідок недостатньої диференціації ситуативного зв'язку (високий -веїкий).

Не до всіх слів діти-логопати змогли навіть з допомогою дорослого підібрати антоніми. Зокрема, це стосувалося слів, що означають якості (твердий, свіжий),емоційні стани (сум, здивування).

Ми вважаємо, що неадекватне використання антонімів обумовлено недостатнім розумінням дітьми ЕГ та КГ парадигматичних пар, в основі яких лежить елемент заперечення.

Так само складно було дітям обох груп правильно назвати малюнки, використовуючи словапароніми: у 48,0% дітей із ЗНМ - достатній рівень, у 52,0% - низький (в КГ у 43,0високий рівень, у 57,0% - достатній). Зафіксовані неточності звучання слів, обумовлені несформованістю звуковимови (сапка - сапка); незнання назв предметів, відсутність диференціації у їх називанні. Діти виконували завдання невпевнено, повільно, потребували підбадьорювання з боку дорослого. Відповіді довго обдумували, але все одно припускалися помилок.

Отримані результати вказують на значні порушення у використанні слів на позначення лексико-семантичних явищ мовленнєвої діяльності. В словнику дітей із ЗНМ мало узагальнюючих слів, рідко використовуються антоніми, а синоніми і омоніми практично відсутні.

Експериментальне дослідження рівня сформованості лексичного ймовірного прогнозування було здійснено за допомогою проб 9-12 (на імпресивному рівні) та проб 13 - 16 (на експресивному рівні). Вони були спрямовані на вивчення особливостей використання словникового запасу дітьми, з'ясування рівня сформованості навичок ймовірного прогнозування на лексичному рівні.

Кількісний аналіз дослідження невербального прогнозування показав, що на достатньому рівні із завданням впоралися 64,0% дітей із ЗНМ, 36,0%дітей - на низькому (в КГ 68,0% дітей показали високий рівень, 32,0% - достатній рівень). Досвід попереднього оперування аналогічними лексичними одиницями дозволив значній частині дітей обох груп успішно справитись із завданням. Наочний матеріал став додатковим стимулом для отримання позитивного результату.

Ймовірність появи певної картинки була обумовлена доцільністю її смислового поєднання з попереднім словом-означенням або ж змістом цілого речення. Труднощі, які виникли у дітей із ЗНМ, були пов'язані саме з цим аспектом - вони довго не могли зрозуміти, за яким принципом має добиратися картинка. Надавалася допомога педагога у вигляді покрокового пошуку потрібного зображення: Чи можемо ми сказати «повітряні фарби»? Повітряні яблуко? Помічено, що діти в цьому процесі менше звертали увагу на граматичне оформлення слів у вислові, а більше - на семантичне співвідношення.

Складно було дітям передбачити доцільність появи картинки, яка б логічно закінчувала розпочате речення, адже при цьому потрібно було утримувати в пам'яті увесь семантичний ряд. Вони відволікалися на розглядання запропонованих картинок, починали їх описувати, розпочинали відсторонені розмови.

Порівняльний аналіз відповідей дітей із ЗНМ та із ЗМР засвідчив наявність суттєвих відмінностей в підході до розв'язання поставленого завдання. В нормі діти намагалися зрозуміти суть поставленого завдання, уточнювали незрозумілі зображення, виправляли допущені помилки і враховували їх в подальшій роботі. Аналіз запропонованих дітьми ЕГ варіантів відповідей показав, що найчастіше вони обирали картинки, які асоціативно були пов'язані з їхнім незначним життєвим досвідом. При цьому вони не зважали на невідповідність між їхнім вибором і суттю поставленого завдання. Отже, це дає нам можливість констатувати затримку у формуванні семантичної структури слова у дітей із ЗНМ.

Кількісний аналіз дослідження вербального прогнозування показав, що на достатньому рівні із завданням впоралися 54,0% дітей із ЗНМ, 46,0%дітей - на низькому (в КГ 53,0% дітей показали високий рівень, 47,0% - достатній рівень).

Виконання запропонованих діагностичних проб передбачало не тільки вибір ймовірного зображення, вербальне озвучення свого вибору, а й наявність навиків роботи з картками-символами. Це стало можливим завдяки впровадженню прийомів ейдетики в систему корекційної роботи логопедичних груп експериментальних ЗДО.

Завдяки використанню карток-символів діти значно довше утримували свою увагу на дотриманні інструкції, були жвавими і водночас зосередженими, позитивно налаштованими. Не зважаючи на складність запропонованих завдань, нам вдалося отримати достатньо перспективні результати.

Аналізуючи дитячі відповіді, отримані в результаті дослідження, варто відмітити їх різноплановість. Діти з допомогою педагога (фіксування уваги на певній ознаці, заохочення перевірити ще раз правильність своєї відповіді, порівняння протилежних карток-символів) в більшості випадків добирали правильно відповідні слова різних частин мови. Найменше труднощів виникло при підборі слів-іменників завдяки використанню стимульного матеріалу (предметні картки). Виконання аналогічних завдань без стимульного матеріалу мало значні нижчі результати (лише 28,0% дітей із ЗНМ показали достатній рівень), в багатьох випадках діти не змогли дати адекватної, аргументованої відповіді. Це свідчить про порушення механізму лексичного прогнозування через недостатній словниковий запас, порушення фонематичних уявлень, пам'яті.

Висновки

Проведення різносторонньої діагностики лексичної сторони мовленнєвої діяльності дітей ЕГ дає можливість констатувати, що обмеженість словникового запасу, диспропорційність між обсягом активного і пасивного словника, вербальні парафазії, несформованість семантичних полів, труднощі актуалізації словника, недостатня сформованість лексичного ймовірного прогнозування обумовлені недостатнім розвитком усіх видів сприймання, уваги, пам'яті, недорозвитком фонематичних процесів, образнологічного мислення, обмеженістю лексичного досвіду мовленнєвого спілкування. В комплексі ці чинники негативно впливають на формування мовленнєвої діяльності дітей із ЗНМ.

Список використаних джерел

1. Артемова Л. В. Моделі структур дидактичної гри та ігрових стосунків. Дошкільне виховання. 2015. №2 4. С. 15-18.

2. Баловсяк Н. В. Формування інформаційної компетентності майбутнього економіста в процесі професійної підготовки: дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук: 13.00.04. / Інститут педагогіки і психології професійної освіти АПН України. Київ, 2006. 334 с.

3. Брушневська І.М. Дослідження стану сформованості лексики у дітей п'ятого року життя із загальним недорозвитком мовлення. Науковий вісник Миколаївського національного університету імені В. О. Сухомлинського. Педагогічні науки. 2017. №3(58). С.39-45

4. Гавриш Н., Безсонова О. Калейдоскоп інформаційно-ігрової творчості дітей: методичний посібник. Київ: Слово, 2015. 148 с.

5. Кондукова С. В., Базима Н. В. Особливості застосування гри в системі дошкільного сенсорного виховання дітей із загальним недорозвиненням мовлення. Корекційна педагогіка. Вісник Української асоціації корекційних педагогів. 2015. № 1. С. 15-21.

6. Концепція спеціальної освіти осіб з психічними та фізичними вадами в Україні / Вступ до спеціальності: Логопедія: навч. посібник / І. М. Омельченко, В. В. Тарасун, Л. О. Федорович. Кременчук: Християнська Зоря. 2011. 416 с. С. 310-334.

References

1. Artemova L. V. Modeli struktur dydaktychnoi hry ta ihrovykh stosunkiv. [Models of didactic game structures and game relationships]. Doshkilne vykhovannia. 2015. № 4. S. 15-18. [in Ukrainian].

2. Balovsiak N. V. Formuvannia informatsiinoi kompetentnosti maibutnoho ekonomista v protsesi profesiinoi pidhotovky [Formation of information competence of the future economist in the process of professional training]: dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. ped. nauk: 13.00.04. / Instytut pedahohiky i psykholohii profesiinoi osvity APN Ukrainy. Kyiv, 2006. 334 s. [in Ukrainian].

3. Brushnevska I.M. Doslidzhennia stanu sformovanosti leksyky u ditei piatoho roku zhyttia iz zahalnym nedorozvytkom movlennia. [Study of the state of vocabulary formation in children of the fifth year of life with general underdevelopment of speech] Naukovyi visnyk Mykolaivskoho natsionalnoho universytetu imeni V. O. Sukhomlynskoho. Pedahohichni nauky. 2017. №3(58). S.39-45[in Ukrainian].

4. Havrysh N., Bezsonova O. Kaleidoskop informatsiino-ihrovoi tvorchosti ditei [Kaleidoscope of children's information and game creativity]: metodychnyi posibnyk. Kyiv: Slovo, 2015. 148 s. [in Ukrainian].

5. Kondukova S. V., Bazyma N. V. Osoblyvosti zastosuvannia hry v systemi doshkilnoho sensornoho vykhovannia ditei iz zahalnym nedorozvynenniam movlennia.[Peculiarities of using the game in the system of preschool sensory education of children with general underdevelopment of speech] Korektsiina pedahohika. Visnyk Ukrainskoi asotsiatsii korektsiinykh pedahohiv. 2015. № 1. S. 15-21. [in Ukrainian].

6. Kontseptsiia spetsialnoi osvity osib z psykhichnymy ta fizychnymy vadamy v Ukraini [Concept of special education of persons with mental and physical disabilities in Ukraine] / Vstup do spetsialnosti: Lohopediia: navch. posibnyk / I. M. Omelchenko, V. V. Tarasun, L. O. Fedorovych. Kremenchuk: Khrystyianska Zoria. 2011.416 s. S. 310-334. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru