Кейс-технологія як ефективний засіб формування професійної компетентності у майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей

Размещено на http://www.allbest.ru/

Кейс-технологія як ефективний засіб формування професійної компетентності у майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей

Кожушко Світлана Павлівна,

доктор педагогічних наук, професор, професор кафедри міжнародного туризму, готельно-ресторанного бізнесу та мовної підготовки ВНЗ «Університет імені Альфреда Нобеля», м. Дніпро, Україна

Кожушко С.П. Кейс-технологія як ефективний засіб формування професійної компетентності у майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей

У статті розглянуто кейс-технологію як ефективний інструмент реалізації компетентнісного підходу в умовах закладу вищої освіти, що сприяє розвитку особистості студентів, активізує їх до самовизначення, самоосвіти та формування професійних компетенцій.

На основі проведеного контент-аналізу ключового поняття дослідження систематизовано наукові погляди щодо визначення сутності кейс-технології. Розкрито основні аспекти використання педагогічних кейсів, що базуються на ситуативному підході та активізують інтелектуально-творчу діяльність студентів. Описано проблему використання кейс-технології в процесі формування у майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей професійної компетентності. Визначено технологічні особливості кейс-методу з погляду співвідношення з іншими педагогічними технологіями. Акцентовано на перевагах послугування кейсовою технологією в процесі формування у майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей професійної компетентності.

Висвітлено практичний досвід використання кейс-технології та основні етапи роботи з кейсом.

Ключові слова: професійна освіта, професійна компетентність, учителі гуманітарних спеціальностей, кейс-технологія.

Кожушко С.П. Кейс-технология как эффективное средство формирования профессиональной компетентности у будущих учителей гуманитарных специальностей

В статье рассмотрена кейс-технология как эффективный инструмент реализации компетентностного подхода в условиях высшей школы, что способствует развитию личности студентов, активизирует их стремление к самоопределению, самообразованию и формированию профессиональных компетенций.

На основе проведенного контент-анализа ключевого понятия исследования систематизированы научные взгляды относительно определения сущности кейс-технологии. Раскрыты основные аспекты использования педагогических кейсов, которые базируются на ситуативном подходе и активизируют интеллектуально-творческую деятельность студентов. Описана проблема использования кейс-технологии в процессе формирования у будущих учителей гуманитарных специальностей профессиональной компетентности. Определены технологические особенности кейс-метода с точки зрения соотношения с другими педагогическими технологиями. Акцентировано внимание на преимуществах использования кейсовой технологии в процессе формирования у будущих учителей гуманитарных специальностей профессиональной компетентности.

Освещены практический опыт использования кейс-технологии и основные этапы работы с кейсом.

Ключевые слова: профессиональное образование, профессиональная компетентность, учителя гуманитарных специальностей, кейс-технология.

Kozhushko S. Case Technology as an Effective Means of Building Professional Competence of Future Teachers of Humanities

The article considers case technology as an effective tool for implementing a competent approach in higher education, which contributes to the development of the students' personality, activates them towards selfdetermination, self-education and the formation of professional competencies.

Based on the content analysis of the key concept of the research, scientific views are systematized to determine the essence of case technology. The main aspects of use of pedagogical cases are revealed, which are based on situational approach and activate intellectual and creative students' activity. The problem of using case technology in the process of forming professional competence among future teachers of humanitarian specialties is described.

The technological features of the case method are determined in terms of the relationship with other pedagogical technologies. It focuses on the advantages of using case technology in the process of developing professional competence among future teachers of humanitarian specialties.

The practical experience of using case technology and the main stages of working with the case are highlighted.

Thus it is considered that case-technology plays fundamental role in the formation of both professional and personal qualities of high-quality and marketable specialists and makes them competitive at the labour market.

Key words: professional education, professional competence, teachers of humanities, case technology.

На сучасному етапі розвитку суспільства професійна діяльність постає як складний, динамічний процес. Серед головних вимог до фахівця, в тому числі й до майбутніх учителів гуманітарних дисциплін є, перш за все, здатність адаптуватися до нових умов, оволодівати інноваційними технологіями. Відповідно до концепції модернізації системи вищої освіти, яка характеризується практико-орієнтованим підходом, провідною метою вищої освіти є підготовка висококваліфікованого, конкурентоспроможного фахівця, який вільно володіє необхідними кометенціями, здатний до ефективної продуктивної діяльності на рівні світових стандартів, готового до професійного зростання, соціальної та професійної мобільності.

Такі зміни акцентують увагу на проблемі підготовки педагогічних кадрів з огляду на актуалізацію поєднання фундаментальної та прикладної підготовки майбутніх фахівців.

Варто зазначити, що важливу роль у підготовці компетентного педагога відіграють продуктивні технології професійного розвитку. До таких відносимо кейс-технологію, оскільки її включення в процес професійної підготовки сприяє формуванню вміння вирішувати професійні ситуації, розвитку аналітичних умінь, гнучкості й діалектичності мислення, уміння знаходити найбільш раціональні варіанти вирішення ситуації, активізації комунікативних здібностей.

Проблема використання кейс-технологій не є новою і досліджувалася багатьма науковцями. Так теоретичні аспекти її застосування знайшли своє відображення в дослідженнях О. Долгорукова, Є. Михайлової, В. Лободи, К. Меєр, Ю. Сурміна, О. Сидоренка, А. Фурди та інших дослідників.

Застосування кейс-технологій у процесі фахової підготовки стали предметом вивчення таких науковців як: І. Андріаді, Г. Багієв, О. Колесникова, С. Ковальова, Т. Кошманова, С. Мамаєва, В. Наумова, І. Осадченко, А. Сидоренко, О. Смолянінова, С. Тьоміна, В. Штейнберг та ін.

Не зважаючи на наявність значної кількості досліджень з означеного питання, використання кейсових технологій у процесі формування у майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей професійної компетентності залишається не до кінця вивченим. Отже, метою даної наукової розвідки є контент-аналіз наукових поглядів щодо розуміння сутності кейс-технології та визначення її можливостей в процесі формування у майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей професійної компетентності.

Провідною рисою сучасного етапу розвитку системи професійної освіти є прагнення до максимального послугування сучасними освітніми ресурсами, оскільки на етапі навчання в закладі вищої освіти майбутні вчителі мають оволодіти сучасними знаннями та процесуальними вміннями.

Педагогічний процес можна розглядати як безперервний ланцюг взаємопов'язаних, взаємопродовжуючих педагогічних ситуацій. Це найбільш рухомі елементи освітнього процесу, що швидко піддаються змінам (Бейзеров, 2014). кейс професійна компетентність учитель

Ефективна підготовка майбутніх вчителів гуманітарних дисциплін передбачає створення умов, які б дозволили майбутньому педагогу подумки змоделювати професійну ситуацію та набути практичних навичок її вирішення. Однією з таких умов організації освітнього процесу в ЗВО є послугування кейс-технологією, яка передбачає аналіз типових завдань, характерних для майбутньої діяльності вчителя-гуманітарія, що слугує дієвим засобом активізації когнітивної сфери, пізнавальної діяльності, професійних компетенцій та в кінцевому результаті передбачає позитивну динаміку формування професійної компетентності.

Професійна компетентність майбутнього вчителя гуманітарних спеціальностей є багатокомпонентним утворенням, саме тому використання активних форм у навчальному процесі набуває особливої актуальності.

Упровадження кейсових технологій у практику вищої освіти актуалізується двома основними аспектами: перший пов'язаний зі змістом сучасної освіти, яка має бути орієнтована не лише на отримання фахових знань, а й формування професійних компетенцій; другий аспект полягає у врахуванні вимог до особистості майбутнього фахівця, який має не лише задовольняти суспільні потреби в межах професії, а й вміти знаходити оптимальне рішення в будь-якій ситуації.

Аналіз наукової літератури з питання визначення змісту дефініції «кейс-технологія» засвідчив існування різноманітніх визначень даного методу. У деяких зарубіжних публікаціях зустрічаються такі поняття, як: метод ділових історій, метод кейсів, метод вивчення ситуацій. У вітчизняних роботах - метод аналізу ділових ситуацій, кейс-метод, кейс-стаді, ситуаційні задачі тощо.

Класичне визначення кейс-методу було запропоноване представниками Гарвардської школи бізнесу, які трактували його як метод навчання, що передбачав участь студентів та викладачів у безпосередніх дискусіях щодо проблем або випадків із практики. Такі приклади зазвичай готуються в письмовому вигляді як відображення актуальних практичних питань, вивчаються студентами, потім обговорюються ними самостійно, що дає основу для спільних дискусій під керівництвом викладача (Долгоруков, 2002).

Погоджуємося з міркуванням І. Осадченко, яка досліджуючи теорію і практику ситуаційного навчання у підготовці майбутніх учителів, кейс-стаді розглядає як особливий засіб навчання, зазначаючи, що домінантою цього методу є аналіз (проблемно-ситуаційний аналіз, розігрування, дискусія) конкретної ситуації, тобто командна робота з кейсом, що максимально наближає навчання до практики (Осадченко, 2011).

Продовжуючи думку дослідниці зазначимо, що будучи формою інтерактивного навчання, технологія кейс-стаді дозволяє студентам проявити та удосконалити аналітичні уміння, навчитися працювати в команді, застосовувати на практиці теоретичний матеріал, знаходити ефективне рішення конкретної ситуації.

Учена О. Смолянинова (Смолянинова, 2019), висвітлюючи дидактичні можливості case-study в процесі навчання студентів, зазначає, що case - це не просто правдива характеристика подій, а єдиний інформаційний комплекс, що дозволяє зрозуміти ситуацію. Авторка зазначає, що він має містити певний перелік питань, які спонукатимуть до вирішення поставленої проблеми.

У контексті нашого дослідження імпонує думка Ю. Царапкіної, яка в основі технології сase-study вбачає моделювання професійно значущої ситуації з метою виявлення суттєвих проблем та пошуку альтернативних рішень (Царапкина, 2015).

Дійсно, сase-study можна розглядати як змодельовану професійну ситуацію, що створюється для дискусії та аналізу запропонованої педагогічної ситуації.

Дослідниця Л. Козак сутність кейс-методу вбачає в самостійній пізнавальній діяльності студентів, у штучно створеному професійному середовищі, яке дає можливість поєднати теоретичну підготовку і практичні вміння, необхідні для творчої діяльності у професійній сфері (Козак, 2015).

Беззаперечно цікавими є міркування О. Шимутіної, яка кейс-технологію відносить до інтерактивних технологій для короткострокового навчання на основі реальних чи вигаданих ситуацій, спрямовану не стільки на засвоєння знань, скільки на формування нових умінь та якостей (Шимутина, 2009).

Суголосні з позицією М. Швардак, яка, розглядаючи кейс-метод у процесі професійної підготовки майбутніх учителів, визначає його як метод навчання, що використовує опис (демонстрацію) та аналіз реальних педагогічних ситуацій з метою формування у майбутнього вчителя певного досвіду вирішення проблем у професійно-педагогічній діяльності (Швардак, 2014).

Описуючи інноваційні технології у професійній підготовці сучасного вчителя, автори С. Романюк, О. Романюк case-study або метод конкретних ситуацій (від англійського «case» - випадок, ситуація) визначають як метод активного проблемно-ситуативного аналізу, заснований на навчанні шляхом вирішення конкретних завдань - ситуацій (вирішення кейсів) (Романюк, 2019).

Дослідниця К. Герасименко розглядає проблеми використання case- study в процесі професійної підготовки педагогічних кадрів, визначаючи дану технологію з позиції активного проблемно-ситуаційного аналізу, що дозволяє демонструвати академічну теорію з погляду реальних подій, сприяє активному засвоєнню знань та навичок збирання, обробки та збереження інформації, що характеризує різні ситуації (Герасименко, 2011).

Дослідниця Н. Волкова, дефінуючи метод кейс-стаді, відносить його до інтенсивних технологій активного навчання й характеризує як такий, що є інтерактивним, орієнтованим на співпрацю і ділове партнерство та може використовуватися з метою: закріплення знань та вмінь, що були набуті студентами на попередніх заняттях, розвитку навичок аналізу та критичного мислення, зв'язку теорії та практики (Волкова, 2018).

В освітній практиці підготовки майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей постала необхідність поєднання знання та дії, інтеграції знання й практики, що передбачає розробку навчальних програм щодо застосування кейс-методу.

Використання кейс-технології сприяє формуванню професійних навичок, і, відповідно, професійної компетентності майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей у цілому. До таких навичок відносимо: аналітичні, процесуальні, креативні, комунікативні, м'які навички (soft skills) та рефлексивні (рис. 1).

Визначаючи технологічні особливості кейс-методу, виходили з теоретичної позиції дослідниці О. Ваганової (Ваганова, 2011), яка виокремлює основні риси співвідношення даного методу з іншими педагогічними технологіями:

- специфічний різновид проєктної технології, спрямований на формування проблемної ситуації та шляхів її вирішення на основі кейсу, який одночасно виступає у вигляді технічного завдання та джерела інформації з метою усвідомлення варіантів ефективних дій;

- технологія створення успіху, що передбачає активізацію студентів, стимулювання успіху та акцентування на їх досягненнях.

У процесі роботи з кейсом під час аналізу професійної ситуації орієнтуємося на етапи, запропоновані В. Бейзеровим (Бейзеров, 2014) (Рис. 2): У процесі роботи з кейсом під час аналізу професійної ситуації орієнтуємося на етапи, запропоновані В. Бейзеровим (Бейзеров, 2014, с. 8) (Рис. 2):

Рис. 2. Основні етапи роботи з кейсом

У порівнянні з традиційними технологіями, що застосовуються в освітньому процесі кейс-технологія має низку беззаперечних переваг:

- має практичну спрямованість (послугування теоретичними знаннями, набутими в результаті засвоєння циклу базових та професійних дисциплін з метою вирішення проблемних ситуацій);

- характеризується інтерактивністю (активна участь студентів, емоційне включення всіх учасників у процесі вирішення професійних кейсів);

- дозволяє удосконалити навички, необхідні в професійній та особистісній сферах;

- посилює формування професійної компетентності майбутніх учителів, здібність до вирішення певного кола ситуацій;

- сприяє підвищенню рівня ангажованості, активності ідентифікації учасників із ситуацією, що потребує вирішення;

- дозволяють набути досвіду, наближеного до реальності в межах професійної діяльності;

- мають на меті продукування раціональних способів мислення й поведінки та колективної взаємодії;

- є потужним механізмом формування вміння ефективного використання методу спроб і помилок, своєчасно виправляти помилки та отримувати з них корисні уроки для майбутньої професійної діяльності.

На основі проведеного контент-аналізу нами визначено, що в педагогічній та методичній літературі наявні різні класифікації кейсів. Зупинимося детальніше на одній із них, запропонованій авторами Н. Федяніним та В. Давиденко:

1. Highly structured case (структуровані кейси) - містять мінімум інформації; основне завдання кейсів даного типу полягає в тому, щоб застосувати запропоновану заздалегідь схему або алгоритм вирішення конкретної ситуації.

2. Short vignetts case (невеличкі нариси, ескізи) - ознайомлюють в основному лише з ключовими поняттями, у процесі вирішення ситуації студент повинен покладатися на свої знання та інтелектуальний потенціал.

3. Long unstructured cases (великі неструктуровані кейси) - містять докладну та деталізовану інформацію, значна частина якої не має безпосереднього відношення до запропонованої проблеми. І навпаки, частина необхідної інформації може не надаватися. Студенти повинні враховувати всі важливі деталі та ігнорувати несуттєві, демонструвати логічне обґрунтування обраного ними рішення.

4. Ground breaking cases (першовідкривальні кейси) - при вирішенні цих кейсів студенти повинні не лише застосовувати вже засвоєні теоретичні знання та практичні навички, але й запропонувати щось нове, виступаючи в ролі дослідника (Давиденко & Федянин, 2000).

Практичний досвід використання кейс-технології доводить свою ефективність, оскільки сприяє розвитку в майбутніх фахівців гуманітарного профілю умінь і навичок, що відповідають основним структурним компонентам індивідуальної педагогічної діяльності: гностичному, проєктувальному, конструктивному, комунікативному, організаційному.

Успішність професійної діяльності майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей зумовлена рівнем їх професійної компетентності, що містить різноманітні моделі, конструкції, алгоритми та практичний досвід вирішення професійних ситуацій.

З метою забезпечення ефективності формування у майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей професійної компетентності в освітньому процесі використовуємо такі групи педагогічних кейсів:

1) педагогічні кейси, що стосуються загальних освітніх проблем, виховання, формування, адаптації, соціалізації та становлення особистості;

2) педагогічні кейси, що мають специфічне спрямування: діагностування, прогнозування, планування, проєктування, моделювання, оцінку тощо;

3) педагогічні кейси, що передбачають педагогічні функції адаптації, консультування, контролю, корекції, підтримки, просвітництва, профілактики тощо.

Раціональне застосування кейс-технології у процесі професійної підготовки майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей сприяє розвитку пізнавальних здібностей, ініціативності в прийнятті рішень. У ході роботи над кейсом виявляються індивідуальні здібності студентів, їх схильності та інтереси, що сприяють розвитку уміння аналізувати факти і явища, сприяють самостійному мисленню, що, в свою чергу, призводить до формулювання власної думки, поглядів, особистої позиції. Кейс-метод являє собою сукупність навчальних ситуацій, в яких сформульовано педагогічні проблеми практичного характеру та передбачає колективний або індивідуальний спосіб вирішення.

Case-study стимулює майбутніх фахівців до пошуку нових знань, сприяє розвитку нових професійно-особистісних якостей, мотивують до засвоєння нових видів діяльності. Такі педагогічні можливості характеризують кейс-технологію як аксіологічний ресурс високоякісної професійної освіти.

Отже, кейс-технологія відіграє фундаментальну роль у формуванні як професійних, так і особистісних якостей висококваліфікованих та затребуваних фахівців, що дозволяє бути їм конкурентоспроможними на ринку праці.

Звичайно, послугування кейс-технологією в процесі підготовки майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей не має стати самоціллю, оскільки не вирішить усіх дидактичних питань. Необхідно враховувати мету та завдання кожного заняття, характер навчального матеріалу, готовність групи до взаємодії. Однак раціональне застосування кейс-технології в процесі підготовки майбутніх учителів гуманітарних спеціальностей дозволяє вирішити надважливі завдання системи професійної підготовки, забезпечуючи конструктивну взаємодію теорії та практики, підготовку майбутніх фахівців до вирішення професійних ситуацій, сприяючи розвитку їх професійної компетентності, інтелектуального та творчого потенціалу.

Список використаної літератури

1. Бейзеров В. А. 105 кейсов по педагогике: педагогические задачи и ситуации : учебное пособие. 2-е изд. Москва : ФЛИНТА, 2014. 85 с.

2. Ваганова О. И. Метод кейсов в профессиональном обучении : учебно-методическое пособие. Н. Новгород : ВГИПУ, 2011. 57 с.

3. Волкова Н. П. Інтерактивні технології навчання у вищій школі :

навчально-методичний посібник. Дніпро : Університет імені Альфреда Нобеля, 2018. 360 с. 4. Герасименко К. М. Использование технологии case-study в процессе профессиональной подготовки педагогических кадров. Дополнительное профессиональное образование в условиях модернизации: материалы ІІІ Всероссийской научно-практической конференции. Ярославль: Изд-во ЯГПУ им. К. Д. Ушинского, 2011. С. 46-48. 5. Давиденко В., Федянин Н. Чем кейс отличается от чемоданчика? Образование за рубежом. 2000. №7. С. 52-56.

6. Долгоруков А. М. Case study как способ понимания. Практическое руководство для тьютера системы Открытого образования на основе дистанционных технологий. М.: Центр интенсивных технологий образования, 2002. С. 21-44. 7. Козак Л. В. Кейс-метод у підготовці майбутніх викладачів до інноваційної професійної діяльності. Освітологічний дискурс. 2015. № 3 (11). С. 153-162. URL : http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/12809/1/Kozak_L_OD_3(11).pdf.

8. Осадченко І. І. Теорія і практика ситуаційного навчання у підготовці майбутніх учителів початкової школи : монографія. Умань : Жовтий О. О., 2011. 414 с. 9. Романюк С. З., Романюк О. В. Інноваційні технології у професійній підготовці сучасного вчителя: вітчизняний та зарубіжний досвід. Молодий вчений. 2019. № 7.1 (71.1). С. 64.

10. Смолянинова О. Г. Дидактические возможности метода case-study в обучении студентов. Современные научные исследования и инновации. URL: http://ipps.sfu-kras.ru/sites/ipps. institute. sfu-kras.ru/files/publications/57.pdf. 11. Царапкина Ю. М. Использование кейс-технологий при обучении студентов. Образование и наука. 2015. №3 (122). С. 120-129. 12. Швардак М.В. Кейс-метод у процесі професійної підготовки майбутніх учителів. Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Педагогіка. Соціальна робота. Ужгород : Видавництво УжНУ «Говерла», 2014. Вип. 33. С. 209-211. 13. Шимутина Е. Кейс-технологии в учебном процессе. Народное образование. 2009. № 2. С. 172-179.

References

1. Bejzerov, V. A. (2014). 105 kejsov po pedagogike: pedagogicheskie zadachi i situacii [105 cases on pedagogy: pedagogical tasks and situations]. 2-e izd. Moscow: FLINTA [in Russian]. 2. Vaganova, O. I. (2011). Metod kejsov v professional'nom obuchenii [The case method in vocational training].

N. Novgorod: VGIPU [in Russian]. 3. Volkova, N. P. (2018). Interaktyvni tekhnolohii navchannia u vyshchii shkoli [Interactive learning technologies in higher education]. Dnipro: Universytet imeni Alfreda Nobelia [in Ukrainian].

4. Gerasimenko, K. M. (2011). Ispol'zovanie tekhnologii case-study v processe professional'noj podgotovki pedagogicheskih kadrov [The use of case-study technology in the process of professional training of teaching staff]. Dopolnitel'noe professional'noe obrazovanie v usloviyah modernizacii -

Additional professional education in the context of modernization. Yaroslavl': Izd-vo YAGPU im. K. D. Ushinskogo [in Russian]. 5. Davidenko, V., & Fedyanin, N. (2000). Chem kejs otlichaetsya ot chemodanchika? [How is a case different from a suitcase?]. Obrazovanie za rubezhom - Education abroad, 7, 52-56 [in Russian]. 6. Dolgorukov, A. M. (2002). Case study kak sposob ponimaniya [Case study as a way of understanding]. Prakticheskoe rukovodstvo dlya t'yutera sistemy Otkrytogo obrazovaniya na osnove distancionnyh tekhnologij - A practical guide for a tutor of the Open Education system based on distance technologies. M.: Centr intensivnyh tekhnologij obrazovaniya [in Russian]. 7. Kozak, L. V. (2015). Keis-metod u pidhotovtsi maibutnikh vykladachiv do innovatsiinoi profesiinoi diialnosti [Case method in the preparation of future teachers for innovative professional activities]. Osvitolohichnyi dyskurs - Educational discourse, 3 (11). Retrieved from http://elibrary.kubg.edu.ua/id/eprint/12809/1/Kozak_L_OD_3(11).pdf [in Ukrainian]. 8. Osadchenko, I. I. (2011). Teoriia i praktyka sytuatsiinoho navchannia u pidhotovtsi maibutnikh uchyteliv pochatkovoi shkoly [Theory and practice of situational learning in the training of future primary school teachers]. Uman: Zhovtyi O. O. [in Ukrainian]. 9. Romanyuk, S. Z., & Romanyuk, O. V. (2019). Innovatsiini tekhnolohii u profesiinii pidhotovtsi suchasnoho vchytelia: vitchyznianyi ta zarubizhnyi dosvid [Innovative technologies in the professional training of modern teachers: domestic and foreign experience]. Molodyi vchenyi - Young Scientist, 7.1 (71.1), 64 [in Ukrainian]. 10. Smolyaninova, O. G. Didakticheskie vozmozhnosti metoda case-study v obuchenii studentov [Didactic possibilities of the case-study method in teaching students]. Sovremennye nauchnye issledovaniya i innovacii - Modern research and innovation. Retrieved from http://ipps.sfu- kras.ru/sites/ipps.institute.sfu-kras.ru/files/publications/57.pdf [in Russian].

11. Carapkina, Yu. M. (2015). Ispol'zovanie kejs-tekhnologij pri obuchenii studentov [The use of case technologies in teaching students]. Obrazovanie i nauka - Education and science, 3 (122), 120-129 [in Russian].

12. Shvardak, M. V. (2014). Keis-metod u protsesi profesiinoi pidhotovky maibutnikh uchyteliv [Case-method in the process of professional training of future teachers]. Naukovyi visnyk Uzhhorodskoho natsionalnoho universytetu. Seriia: Pedahohika. Sotsialna robota - Scientific Bulletin of Uzhgorod National University: Series: Pedagogy. Social work, 33, 209-211. Uzhhorod: Vydavnytstvo UzhNU «Hoverla» [in Ukrainian]. 13. Shimutina, E. (2009). Kejs-tekhnologii v uchebnom processe [Case-technologies in the educational process]. Narodnoe obrazovanie - Public education, 2, 172-179 [in Russian].

Размещено на Allbest.ru