Дидактико-методичні аспекти організації освітнього процесу в Новій українській школі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Комунальний заклад вищої освіти

«Луцький педагогічний коледж» Волинської обласної ради

Дидактико-методичні аспекти організації освітнього процесу в Новій українській школі

Пуш Олена Анатоліївна кандидатка педагогічних наук,

викладачка кафедри педагогіки, психології та окремих методик

Яцик Тетяна Олегівна викладачка кафедри теорії та

методики дошкільної освіти

Царик Тетяна Мирославівна викладачка циклової комісії

методики музичної освіти та вокально-хорової підготовки

Анотація

У статті розглянуто дидактико-методичні аспекти організації освітнього процесу в НУШ для розвитку ключових компетентностей та наскрізних умінь школяра, що забезпечують успішну самореалізацію учня - як особистості, громадянина і фахівця. Визначено головне завдання сучасного освітнього простору: з упровадженням нових інформаційних технологій; нових підходів до навчання, забезпечення розвитку комунікативних, творчих і професійних знань, потреби в самоосвіті. У сучасному швидкому та постійно мінливому світі навички 21-го століття є важливими. Коли учні зможуть адаптуватися до нових вимог і подолати несподівані перешкоди, вони процвітатимуть незалежно від того, куди їх занесе життя. Наведені приклади освітньої діяльності учнів:

Розглянуто модель гібридного ротаційного навчання, під час вивчення нової теми. Така модель дозволяє вчителям забезпечити різноманітні навчальні потреби учнів шляхом поєднання цифрового та традиційного методів навчання у диференційованому форматі. Учні об'єднуються у гнучкі групи з трьох навчальних станцій у класі. Кожна станція стратегічно розроблена, щоб надати дітям індивідуальні навчальні можливості для демонстрації володіння змістом вивченої теми. Ротаційна модель дозволяє школярам працювати в парах або командах над спільними проектами або освітньою діяльністю.

Модель використовує часте формувальне оцінювання для оцінювання навчання і стимулює диференційоване навчання в гібридному класі. Гібридна ротаційна модель навчання мотивує учнів на успіх через залучення до індивідуального навчання в динамічному класі. Учням надається пряме навчання відповідно до їхніх потреб. Запропоновані станції дають змогу учням застосовувати свої уміння та аналізувати зміст нового матеріалу, включаючи використання інформації в нових ситуаціях як зв'язки між ідеями. Діти отримують прямий та зворотній зв'язок, пов'язаний з їхнім навчанням кожного дня.

Мета дослідження передбачала розгляд дидактико - методичних аспектів організації освітнього процесу в новій українській школі на прикладі гібридної моделі ротаційного навчання.

Окреслено особливості поєднання гібридної моделі ротаційного навчання з навичками 21 століття.

Ключові слова: НУШ, гібридна модель ротаційного навчання, навички 21 століття, нові інформаційні технології, освітній простір.

Push Olena Anatoliivna Candidate of Pedagogical Sciences, teacher of the Department of Pedagogy, Psychology and Specific Methods, Communal Institution of Higher Education «Lutsk Pedagogical College» of the Volyn Regional Council, Lutsk,

Yatsik Tetyana Olehivna Teacher of the Department of Theory and Methodology of Preschool Education, Communal Institution of Higher Education «Lutsk Pedagogical College» of the Volyn Regional Council, Lutsk,

Tsaryk Tetiana Myroslavivna Teacher of the cycle committee of the methodology of music education and vocal and choral training,

Communal institution of higher education «Lutsk Pedagogical College» of the Volyn Regional Council, Lutsk,

DIDACTIC-METHODOLOGICAL ASPECTS OF THE ORGANIZATION OF THE EDUCATIONAL PROCESS IN THE NEW UKRAINIAN SCHOOL

Abstract

The article examines the didactic-methodical aspects of the organization of the educational process at NUS for the development of key competences and end-to-end skills of the student, which ensure the successful selfrealization of the student as an individual, citizen and specialist. The main task of the modern educational space is determined: with the introduction of new information technologies; new approaches to learning, ensuring the development of communicative, creative and professional knowledge, the need for self-education. In today's fast-paced and ever-changing world, 21st century skills are essential. When students can adapt to new demands and overcome unexpected obstacles, they will thrive no matter where life takes them. Examples of educational activities of students are given:

The model of hybrid rotational training, during the study of a new topic, is considered. This model allows teachers to meet the diverse learning needs of students by combining digital and traditional learning methods in a differentiated format. Students are grouped into flexible groups of three learning stations in the classroom. Each station is strategically designed to provide children with individualized learning opportunities to demonstrate content mastery of the topic being studied. The rotational model allows students to work in pairs or teams on joint projects or educational activities.

The model uses frequent formative assessment to assess learning and encourages differentiated learning in the hybrid classroom. The hybrid rotational learning model motivates students to succeed by engaging in individualized learning in a dynamic classroom. Students are provided with direct instruction according to their needs. Proposed stations allow students to apply their skills and analyze the content of new material, including using information in new situations as connections between ideas. Children receive direct and feedback related to their learning every day.

The purpose of the study was to consider the didactic and methodological aspects of the organization of the educational process in a new Ukrainian school using the example of a hybrid model of rotational training.

Features of combining the hybrid model of rotational training with 21st century skills are outlined.

Keywords: NUSH, hybrid model of rotational training, 21st century skills, new information technologies, educational space.

Вступ

Постановка проблеми. Демократичний метод навчання, який використовується в новій українській школі, впливає на освіту школярів. Сьогодні, як ніколи раніше, діти повинні вміти критично мислити та динамічно застосовувати науки, технології, інженерію та математику (STEM) для вирішення складних проблем, щоб зайняти затребувані робочі місця, які мають вирішальне значення для майбутнього розвитку. Це передбачає надання школярам можливості зануритися в проекти та діяльність, які змушують їх розвивати навички 21 століття та інноваційне мислення. Головним у цих зусиллях є зосередження на найважливішому елементі будь-якої системи освіти: вчителі, відповідальні за надання освіти дітям. Жоден інший компонент системи освіти не має більш прямого відношення до результатів учнів, ніж вчителі. Вчителі, які є вмотивованими, знають, як залучити учнів, і розуміють, як використовувати сучасні методики педагогіки та навички 21 століття.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Аналіз науково-методичної літератури (І. Бех, Н. Бібік, В. Боголюбова, В. Гузєєва, Т. Ільїна, С. Карпенчук, О. Пометун, О. Савченко, Л. Сохань та ін.) дозволяє стверджувати, що розвиток ключових, життєвих компетентностей особистості сприяють самостійному мисленню, творчості, ініціативності, командній роботі школярів [2;7].

Т. Деміракі, В. Стойкова досліджували освітній простір в умовах реалізації концепції «Нова українська школа» [5].

Зокрема, науковці: Богданова А., Лукіна Т., Палій Т., Савченко О. та ін. досліджували проблеми реформування освіти [6;7;8].

Актуальними дослідженнями розбудови української національної школи є роботи: Богданової А., Палій Т., Савченко О. та інших.

Мета статті - окреслити сучасні дидактико - методичні аспекти організації освітнього процесу в НУШ.

Виклад основного матеріалу

Враховуючи сучасні світові потреби інтелектуальний капітал є рушійною силою ХХІ століття. Політичний, соціальний та економічний прогрес у цьому тисячолітті залежатиме від інтелектуального потенціалу майбутнього покоління. Навички, яких навчають школярів, спосіб, у який вони навчаються є сучасною необхідністю відновити свої навички [4].

Щоб бути успішними, затребуваними, учні повинні набувати свої навички та компетенції в рамках сучасних навичок. Здатність школярів реалізувати свої навички в епоху цифрових технологій, а також об'єктивні оцінки навичок визначатимуть, чи готові сучасні діти жити, навчатися, працювати та служити суспільству в цифровому середовищі.

Бути грамотним у 21 столітті означає, що особистість маєте відмінні академічні здібності, може думати і розуміти зміст, може працювати в команді та знати, як використовувати інноваційні технології. Щоб прогресувати в цифровій економіці, школярі мають отримати навички цифрової ери. Освітня система повинна встигати за цими змінами, щоб успішно готувати учнів до реалізації своїх можливостей у класі та поза ним [9].

Рис. 1.Елементи ефективного вирішення проблем

Швидке володіння рішенням пропонує школярам визначити проблему, розробити та згенерувати рішення, а також оцінити сам процес і результати.

Рис. 2. Кроки для швидкого використання рішення

дидактичний методичний освітній

Завдяки цим навичкам діти можуть долати будь-які нові проблеми, з якими вони можуть зіткнутися як у класі так і поза ним. Аналітичне мислення є важливим кроком перед критичним мисленням. Щоб критично мислити про щось, школярі повинні це проаналізувати та розібрати.

Рис. 3. Що включає аналітичне мислення?

У класі та в повсякденному житті діти не просто пасивно отримують інформацію. Вони стежать за онлайн-контентом, діляться ним і ставлять йому лайки, тому навчити їх критично мислити щодо джерела та значення важливо. Критичне мислення, крок після аналітичного мислення, заохочує школярів розвивати навички метапізнання та глибше думати про проблеми, з якими вони зустрічаються. Глобалізація та нові комунікаційні технології змінили наше уявлення про співпрацю в класі з дітьми - і поза ним.

Є багато способів зробити спільну роботу цікавою та захоплюючою для дітей. Крім того, вони отримують цінні навички, які стануть у нагоді їм у подальшому житті. Забезпечити проведення позакласних заходів, які активно залучають учнів: гуртки за спільними інтересами, як-от робототехніка, шахи чи учнівська газета; спільна робота над проектом; участь у конкурсі та ін.

У цифровому та фізичному просторі школярі повинні мати можливість разом розвивати ідеї та працювати над проектами. Це означає, що коли вони отримують інформацію (пасивно прокручуючи Instagram) або шукають інформацію (пишуть дослідницьку роботу), вони повинні мати можливість знаходити надійні джерела, ідентифікувати відповідну інформацію та правильно інтерпретувати те, що вони споживають.

Можна запропонувати дітям ознайомитися з найкращими дослідницькими практиками: перевірка надійності джерел новин або популярних публікацій у соціальних мережах; аналіз інформації та медіа в заняття в класі, щоб учні могли з перших вуст дізнатися, як відрізнити знання від дезінформації.

Перевернуте навчання базується на тому, що основні пізнавальні навички учня (аудіювання, запам'ятовування) можна активувати переважно вдома, незалежно, обидва навчання за допомогою відео та подкастів, або читання текстів, запропонованих учителем або поширених іншими вчителями [1]. На уроці ж високий пізнавальний рівень навички можуть бути активовані (розуміння, застосування, оцінка, створення), тому що студент не самотній і, разом із однокласниками та вчителем поруч із ним, потім намагається застосувати те, що він навчився, для практичного вирішення проблеми, запропоновані вчителем. Роль учителя трансформується: його завданням стає керівництво учень в активній обробці та розробці комплексних завдань. Оскільки вивчення основ переїжджає додому, в час, проведений у класі з учителем, можна використати для інших видів діяльності, заснованих на активному навчанні, з погляду на диференційовану педагогіку та проектне навчання. Новий цикл навчання [3] можна схематизувати починаючи від спроб активізувати в учнів інтерес, допитливість, прагнення до пізнання конкретної теми. Це проходження є фундаментальним, тому що немає істотного навчання без когнітивної та емоційної участі дітей.

Отже, для вчителя це питання поставити розробку теми як проблему транспонування дисциплінарного змісту з екс позитивного, демонстративного та резолютивного до сумнівного та гіпотетичній формі, максимально прив'язаній до реальності, і залишаючи дітям завдання розробки та пропонуючи рішення. Ця фаза може проходити по-різному способи залучення учнів поза школою та до уроків, але це також можливо зробити на уроці.

Потім ми переходимо до фази, в яку діти повинні активно практикувати, хоча й у формах і модальностях, що відповідають їхнім здібностям і контексту, когнітивні стратегії та процедури дослідження, що відповідають предмету навчальної діяльності. Йдеться про залучення учня у розумові процеси, які лежать в основі побудови знань, виявляючи свій критичний дух, навчитись ставити відповідні запитання, формулювати надійні гіпотези, розробляти методи їх перевірки припущення. Це можна реалізувати, створивши освітнє середовище, яке сприятиме пошуку інформація, глибокі роздуми, порівняння однолітків, польові експерименти. Зазвичай цей етап включає в себе виготовлення учнями, індивідуально або в групах, матеріалів і документів, які потім будуть корисні [5;6].

На слідуючому етапі вчитель бере на себе роль тьютора (тёПше), який допомагає кожному учневі: автентичне завдання («реальність») або творче завдання, поставлене вчителем таким чином, що дозволяє розподілити роботу на команди.

Цикл завершується фазою повторного опрацювання та оцінювання. Це колективний процес рефлексія та порівняння вивченого вчителем через залучення всього класу. Мета полягає в тому, щоб уточнити, зробити ясним і закріпити навчання, починаючи з аналізу діяльності, які учні досягли на другому етапі. Тут учитель виконує функцію стимулювання, модерування, порівняння, полегшення процесів абстрагування та формалізації вивченого. це єна цьому етапі формується більше оцінювальних дій.

Насправді вони пронизують усі фази як практика безперервного навчання через спостереження та конспектування діяльності студентів у контексті; оцінка, індивідуальні та групові, стосується їхніх продуктів, із практиками спільного самооцінювання учнями [2;7].

За допомогою «Наскрізних навичок» ми вказуємо на широкий набір навичок людини, яка бере участь у багатьох типах робочі завдання, від найпростіших до найскладніших, які виконуються в різних робочих ситуаціях. В інших словами, це відноситься до загальних навичок широкого спектру, пов'язаних з процесами мислення та пізнання, домодальності поведінки в соціальному та робочому контекстах, модальності та здатність рефлексувати та використовувати навчання стратегії та самокорекція поведінки [8].

Розглянемо гібридну ротаційну модель навчання (організація навчання, таким чином, що учні переходять між різними форматами навчання за фіксованим розкладом або на розсуд вчителя). Ця модель є частиною традиційного режиму навчання, але в середовищі змішаного навчання онлайн- навчання є значною частиною ротаційного поєднання [1].

На Рис.4. зображена гібридна ротаційна модель обертання під час вивчення нової теми.

Станція ротацій вимагає від учнів взаємодіяти між собою у різних видах діяльності, за однаковою кількістю часу та здобуваючи знання найбільш практичними та передовими способами. Приклад: поділ учнів на групи (А, В, С) та призначення їм різних завдань у вигляді станцій. Наприклад, група А починає роботу на першій станції вивчаючи нову тему, читаючи статті, переглядаючи відео, презентації тощо, тоді як група Б перебуває на другій станції де вони мають перевірити практичні приклади та тематичні дослідження. Група С на третій станції, навчаючись через обговорення та мозковий штурм віч-на-віч з учителем. Також ці групи можуть чергуються на цих станціях.

Лабораторія ротацій: практична взаємодія учасників під час повторення теми чи виконання самостійної роботи Слідуючи цій моделі, учні однієї групи чергуються між різними завданнями та вправами. Таким чином, кожен може брати рівну участь у всіх заходах, як-от відвідування уроків, перегляд онлайн-лекцій тощо.

Рис. 4. Гібридна ротаційна модель

Висновки

Таким чином, замість пасивного вивчення абстрактних або відокремлених понять, навчання, засноване на явищах, представляє проблеми реального життя та вимагає від учнів активно відкривати знання та навички 21 століття, необхідні для вирішення цих проблем, пов'язаних з навчанням, не тільки покращує навички, але й відразу дає зрозуміти, як ці навички можна застосувати на практиці.

Критика традиційного навчання, методу, який зазвичай використовується в корпоративному навчанні, полягає в тому, що навчання є пасивним. Це означає, що інструктори диктують знання учням. У результаті учні більше зосереджені на запам'ятовуванні фактів, а не на тому, як застосувати знання до нових проблем чи ідей. Традиційне навчання також зосереджено на окремих предметах, які здаються відокремленими один від одного. Досить часто учні навчаються теоріям і концепціям різних предметів, але потім не можуть встановити зв'язки між ними та тим, як вони стосуються реального життя. Іншими словами, навчанню бракує сенсу та контексту. Навчання, засноване на явищах, забезпечує більш змістовний досвід навчання, активно залучаючи учнів до вирішення проблем, які мають контекст реального світу. Це також допомагає учням встановити зв'язки між різними дисциплінами.

Література

1. Бабенко О. Впровадження моделі «ротація за станціями» у процес навчання хімії. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://repository.sspu.edu.ua/bitstream/

123456789/5650/1/Babenko.pdf

2. Бібік Н. Нова українська школа: порадник для вчителя. за заг. ред. Н. М. Бібік. Київ: Літера ЛТД, 2018. 160 с.

3. Демченко Ю. Проблема формування мотивації у навчальній діяльності. Завуч. 2004. № 5 (191). С. 8-11.

4. Концепція Нової української школи. [Електронний ресурс]. Режим доступу: https://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova-ukrainska-shkola-compressed.pdf

5. Моделювання освітнього простору в умовах реалізації концепції «Нова українська школа»: методичні рекомендації / Укл. Т. В. Деміракі, за заг. ред. В. В. Стойкової. Миколаїв: ОІППО, 2018 36 с.

6. Початкова освіта: історія, проблеми, перспективи: матеріали Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції, присвяченої Дню початкової освіти, м. Ніжин, 19 жовтня 2018 р. / за заг. ред. Є. І. Коваленко, упоряд. Н. В. Білоусова. Ніжин: НДУ ім. М. Гоголя, 2018. 269с.

7. Савченко О., Бібік Н., Мартиненко В. та ін..Концепція початкової освіти. Початкова школа. 2016. № 6. С. 1 - 4.

8. Сучасні технології початкової освіти: реалії та перспективи: збірник наукових праць. Кам 'янець-Подільський національний університет імені Івана Огієнка, педагогічний факультет, кафедра теорії та методик початкової освіти; редкол.:Н.В. Бахмат, Н.В. Гудима, О.В. Ковальчук. Київ: Міленіум

9. Пуш О. А., Яцик Т. О., Замелюк М. І. Супровід розвитку пізнавальних інтересів молодших школярів: діагностичний апект. Вісник Запорізького національного університету: Збірник наукових праць. Педагогічні науки. Запоріжжя: Запорізький національний університет. 2021. № 1 (33). С. 135

References

1. Babenko O. Vprovadzhennia modeli «rotatsiia za stantsiiamy» uprotses navchannia khimii [Implementation of the «rotation by stations» model in the process of teaching chemistry]. n.d.). repository.sspu.edu.ua. Retrieved fromhttps: https://repository_.sspu.edu.ua/bitstream/ 123456789/565o/1/Babenko.pdf [in Ukrainian].

2. Bibyk N. (2018) Nova ukrainska shkola: poradnyk dlia vchytelia. za zah. red. N. M. Bibik [New Ukrainian school: a teacher's guide. in general ed. N. M. Bibyk]. Kyiv: Litera LTD, 160 [in Ukrainian].

3. Bakhmat N., Hudyma N., Kovalchuk 0.(2020). Suchasni tekhnolohii pochatkovoi osvity: realii ta perspektyvy [Modern technologies of primary education: realities and prospects]. Kamianets-Podilskyi natsionalnyi universytet imeni Ivana Ohiienka, pedahohichnyi fakultet, kafedra teorii ta metodyk pochatkovoi osvity - Kamyanets-Podilskyi National University named after Ivan Ohienko, Faculty of Pedagogy, Department of Theory and Methods of Primary Education, Milenium, 3, 184[in Ukrainian].

4. Demchenko Yu.(2004). Problema formuvannia motyvatsii u navchalnii diialnosti [The problem of formation of motivation in educational activity]. Zavuch - Head teacher,5 (191), 8-11 [in Ukrainian].

5. Demiraki T.(2018). Modeliuvannia osvitnoho prostoru v umovakh realizatsii kontseptsii «Nova ukrainska shkola»[Modeling of the educational space in the context of the implementation of the «New Ukrainian School» concep]. OIPPO - OIPPO, 36[in Ukrainian].

6. Kontseptsiia pochatkovoi osvity [The concept of the New Ukrainian School.]. (n.d.). mon.gov.ua. Retrieved fromhttps://mon.gov.ua/storage/app/media/zagalna%20serednya/nova- ukrainska-shkola-compressed.pdf [in Ukrainian].

7. Kovalenko I., Bilousova N. (2018). Pochatkova osvita: istoriia, problemy, perspektyvy: materialy [Primary education: history, problems, prospects: materials]. Vseukrainskoi naukovo- praktychnoi internet-konferentsii, prysviachenoi Dniu pochatkovoi osvity, m. Nizhyn, 19 zhovtnia 2018 r.. Nizhyn: NDU im. M. Hoholia - All-Ukrainian scientific and practical internet conference dedicated to the Day of Primary Education, Nizhyn, October, Nizhyn: NSU named after M. Gogol, 269[in Ukrainian].

8. Savchenko O., Bibik N., Martynenko V. ta in.. (2016). Kontseptsiia pochatkovoi osvity [The concept of primary education]. Pochatkova shkola - Primary school, 6, 1 - 4[in Ukrainian].

9. Push O., Yatsyk T., Zameliuk M. (2021). Suprovid rozvytku piznavalnykh interesiv molodshykh shkoliariv: diahnostychnyi apekt [Supporting the development of cognitive interests of younger schoolchildren: diagnostic aspect]. Visnyk Zaporizkoho natsionalnoho universytetu: Zbirnyk naukovykh prats. Pedahohichni nauky. Zaporizhzhia: Zaporizkyi natsionalnyi universytet - Bulletin of Zaporizhzhya National University: Collection of Scientific Works. Pedagogical sciences. Zaporizhzhia: Zaporizhzhia National University,1(33), 135-138 [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru