Реєстри системи освіти в європейських країнах: корисний досвід для України

Досвід північноєвропейських країн із функціонування систем електронних інформаційних ресурсів у галузі освіти, його урахування в українських реаліях. Процес створення Єдиної державної електронної бази з питань освіти в Україні, розгляд її реєстрів.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 12.12.2022
Размер файла 41,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Реєстри системи освіти в європейських країнах: корисний досвід для України

М.В. Пугачова, доктор економічних наук, старший науковий співробітник, головний науковий співробітник, Інститут демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України

У сфері освіти будь-якої країни функціонують великі обсяги інформації, що стосується освітніх закладів, наукових установ, учнів та студентів, педагогічних працівників, науковців, освітніх дипломів і сертифікатів тощо. Тому системи реєстрів, які надають змогу систематизувати ці відомості, зберігати їх у зручному вигляді, редагувати та надавати як фізичним особам - власникам даних, так і забезпечувати підтримку прийняття управлінських рішень, є необхідним інструментом задоволення інформаційних потреб сучасного суспільства. Реєстри (бази даних) галузі освіти є невід'ємною складовою системи інформаційних електронних ресурсів у розвинених країнах, що зазвичай складається з двох підсистем - реєстрів, які містять інформацію про населення, та реєстрів щодо бізнесу.

Найбільшого прогресу у створенні систем електронних інформаційних ресурсів, за визнанням експертів міжнародних організацій, досягнуто у північноєвропейських країнах. Ці країни стали й піонерами у проведенні переписів населення на основі реєстрів, у тому числі, - і реєстрів галузі освіти.

Метою статті є узагальнення досвіду північноєвропейських країн із створення та функціонування систем електронних інформаційних ресурсів у галузі освіти для його урахування в українських реаліях У роботі розглянуто освітні реєстри (бази даних) Данії, Нідерландів, Норвегії, Естонії та здійснено порівняння цих систем у шести країнах Північної Європи. Зазначено, що у Данії створено найбільш розгалужену систему реєстрів, які веде і профільне міністерство, і статистичний офіс, у Нідерландах та Норвегії існує тільки по два освітніх реєстри, що містять необхідні відомості стосовно усіх рівнів освіти населення, в Естонії функціонує єдина Інформаційна система освіти, а у Швеції та Фінляндії створено окремі реєстри для кожного рівня освіти Усі зазначені системи галузі освіти мають достатнє наповнення інформацією та постійно вдосконалюються. А найголовніше - що ці освітні реєстри (бази даних) у всіх розглянутих країнах пов'язані за допомогою персонального ідентифікатора фізичної особи з іншими реєстрами, які містять інформацію про населення.

У статті досліджено процес створення Єдиної державної електронної бази з питань освіти в Україні, розглянуто реєстри, які включено до цієї системи, та їх наповнення На основі узагальненого досвіду створення систем електронних інформаційних ресурсів у північноєвропейських країнах представлено висновки та рекомендації щодо удосконалення та подальшого розвитку українських освітніх реєстрів та їх взаємодії з іншими реєстрами, що містять інформацію про населення.

Ключові слова: електронний інформаційний ресурс, системи реєстрів європейських країн, реєстр, що містить інформацію про населення, реєстри системи освіти, Єдина державна електронна база з питань освіти України.

Registers of the education system in European countries: useful practices for Ukraine

M.V. Puhachova, DSc in Economics, Senior Researcher, Chief Research Fellow, Ptoukha Institute for Demography and Social Studies of the National Academy of Sciences of Ukraine

Education sectors at country level rely on the circulation of large scopes of information pertaining to education institutions, research institutions, pupils and students, teaching staff, researchers, education diploma or certificates etc. Therefore, the register systems allowing to systematize this information, file it in a convenient form, edit and communicate to physical persons whom these data belong, and to support administrative decision making constitute a necessary tool for the satisfaction of information needs of the modern society. The registers (databases) of the education sector are integral components of the online information resource system in developed countries, which usually consists of the two subsystems: registers containing information about the population, and business registers

The greatest progress in creating online information resource system, according to experts from international organizations, has been achieved in North European countries These countries have also become pioneers in carrying out population censuses on the basis of registers, including ones in the education sector.

The article's objective is to sum up the practices of North European countries in creating and operating electronic information resource systems in the education sector for its adaptation in the Ukrainian realities.

The education registers (databases) of Denmark, the Netherlands, Norway, and Estonia are discussed, with making comparison of register systems in six North European countries. It is stressed that Denmark has created the most elaborate register system operated by the line ministry and the statistical office, in the Netherlands and Norway only two education registers exist, containing the necessary information on all the education levels of the population, Estonia has the single information system for the education, and in Sweden and Finland separate registers for each education level have been created All the above mentioned register systems in education have sufficient information content, and they are continuously improved And most importantly, these education registers (databases) in all the studied countries are linked by personal identifiers of individuals with other registers containing information about the population.

The process of creating the Unified State Electronic Database on Education in Ukraine is analyzed, with elaborating on the registers included in this system and their content. Conclusions and recommendations on improvements and further developments in education registers of Ukraine and their links with other population-specific registers are made by summing up the practices of creating electronic information resource systems in North European countries

Key words: online information resource, register systems of European countries, register containing information about the population, registers of education system, Unified State Electronic Database on Education in Ukraine.

Вступ

Для здійснення діяльності у будь-якій сфері державного управління необхідно мати повну, якісну й об'єктивну інформацію про суспільство та населення країни Уже протягом десятків років у північноєвропейських країнах таку інформацію статистичні та інші державні органи отримують із добре організованих систем адміністративних реєстрів Це не тільки надає змогу економити значні кошти при проведенні переписів населення та житла, на чому наголошують як статистики цих країн, так і експерти поважних міжнародних організацій (див., наприклад, перелік посилань до [1]), але й значно полегшує спілкування жителів країни з різними державними інституціями

Система електронних інформаційних ресурсів у країні має функціонувати таким чином, щоб уся інформація з відомчих, регіональних реєстрів і баз даних окремих установ та організацій надходила через засоби зв'язку до центральних реєстрів, які використовуються для прийняття рішень на державному рівні.

Система освіти - одна з тих галузей, що використовує великі обсяги інформації про населення та потребує її постійного оновлення й упорядкування.

Зрозуміло, що і до появи обчислювальної техніки та інформаційних технологій навчальні заклади різних рівнів фіксували на паперових носіях (у реєстрах на папері) усю необхідну інформацію щодо студентів (учнів), викладачів та навчальних програм. Але тільки у сучасних умовах стало можливим створити електронні інформаційні ресурси, що впорядкували та систематизували інформацію, яка циркулює в системі освіти. І, як підкреслено вище, найкраще з цим завданням упоралися країни Північної Європи.

Матеріали та методи

Зрозуміло, що створення повноцінної системи інформаційних електронних ресурсів вимагає розроблення баз даних, реєстрів, необхідних класифікаторів та довідників для різних сфер функціонування суспільства: виробничої, соціальної, екологічної тощо. Необхідно створити реєстри (бази даних) населення, компаній (підприємств), адрес, нерухомості, охорони здоров'я, освіти, пенсійного забезпечення, соціальних програм, зайнятості (безробіття) тощо, які матимуть відповідні ідентифікаційні коди для зв'язування між собою та збирання усієї необхідної інформації щодо певного об'єкта, не звертаючись безпосередньо до нього. Саме такі електронні інформаційні ресурси вже створені у Данії (яка була першою країною, що провела перепис населення та житла на основі реєстрів, не звертаючись безпосередньо до самого населення), Нідерландах, Норвегії, Фінляндії, Швеції та Естонії (яка наздоганяє цих своїх партнерів, швидко просуваючись у створенні диджиталізованої держави.

На жаль, наразі у відкритому доступі практично відсутні публікації щодо створення та використання електронних реєстрів і баз даних, що містять інформацію, пов'язану з освітніми процесами й підвищенням кваліфікації. Освітні реєстри, в основному, згадуються лише в контексті використання реєстрів для проведення переписів населення Публікації з аналізом українських освітніх електронних ресурсів також відсутні. Щодо функціонування реєстрів галузі освіти у скандинавських країнах достатньо докладним є дослідження данського досвіду [2], хоча його результати опубліковані майже 10 років тому.

Метою статті є узагальнення досвіду північно-європейських країн зі створення та функціонування систем електронних інформаційних ресурсів у галузі освіти для його урахування в українських реаліях Для досягнення мети використано такі методи дослідження: системний аналіз, наукове узагальнення, порівняльний аналіз, методи дослідження складних систем Новизна статті полягає в узагальнені інформації щодо систем реєстрів сфери освіти країн Північної Європи: Данії, Нідерландів, Норвегії, Фінляндії, Швеції та Естонії і порівняльному аналізі з українською системою - Єдиною державною електронною базою з питань освіти (ЄДЕБО).

Результати та обговорення

Данія, на нашу думку, є країною, що найбільше приділила увагу створенню розвиненої системи реєстрів галузі освіти, якими охоплено усі рівні освіти та які ведуть і Міністерство освіти, і Статистика Данії, а також доступним описам цих реєстрів Слід зауважити, що Статистика Данії не тільки використовує загальнодержавні та галузеві реєстри, а й суттєво доповнює їх інформацію шляхом проведення спеціальних спостережень та переписів. Крім того, вона веде ще й свої адміністративні реєстри, які дозволяють надавати користувачам великий обсяг статистичної інформації, зокрема тієї, що стосується сфери освіти.

Ще у 1910 р. Міністерство освіти Данії (DMoE) почало збирати інформацію про оцінки школярів Зрозуміло, що ця інформація зберігалася на папері Наразі міністерство та статистичний офіс ведуть 7 реєстрів, що містять інформацію про різні рівні освіти. Також Датське управління охорони здоров'я та лікарських засобів веде реєстр щодо медичної освіти та працевлаштування осіб, які її отримали Зокрема, міністерство є держателем Реєстру студентів (the Student Register - SR, що містить два підреєстри: SR1 і SR2), Реєстру академічних досягнень (the Academic Achievement Register, AAR), Реєстру освіти населення (the Population's Education Register, PER) і Реєстру освіти та підвищення кваліфікації дорослих (the Adult Education and Continuing Training Register, AR) Два останні поєднують інформацію з опитувань та адміністративних записів установ, тоді як SR та AAR базуються винятково на інформації з адміністративних записів установ [2], яка щорічно оновлюється закладами освіти.

Реєстри містять інформацію лише про освіту, дозволену міністерством та тривалістю понад 80 годин, за винятком Реєстру освіти та підвищення кваліфікації дорослих, який також містить інформацію про навчання меншої тривалості та менш формальних типів Починаючи з 2007 р , до реєстрів входять усі навчальні заклади, де студенти мають право на державні освітні стипендії. Винятком є лише деякі приватні установи, наприклад ті, що надають спеціалізовану освіту щодо альтернативного медичного лікування. Хоча в 1974 р. до Реєстру студентів почали збирати лише інформацію про осіб, які вступили до 8 класу, у 2007 р. збирання інформації розпочалося вже з найнижчої сходинки освіти - дошкільної.

Усі реєстри сфери освіти базуються на унікальному персональному ідентифікаційному номері особи (CPR-номер). До реєстрів автоматично включаються всі особи, які отримують освіту в Данії, і ця інформація зв'язується протягом року або більш тривалого періоду за допомогою саме номера CPR Наприклад, протягом року особа закінчила школу (отримала вищу середню освіту) та вступила до університету чи коледжу, і ця інформація, що міститься у різних реєстрах або різних записах, зв'язується за ідентифікаційним номером особи.

Реєстри також містять унікальний ідентифікаційний номер установи, дати зарахування та закінчення навчання, а також ідентифікують поточну та завершену освіту. Тривалість навчання (як правило, зазначена в місяцях) реєструється у всіх реєстрах. DMoE визначає стандартну тривалість навчання для кожного типу освіти. Будь-який додатковий час, витрачений на завершення рівня освіти, розраховується на основі інформації про дату його закінчення.

Обов'язкове навчання в Данії - це початкова (primary) та нижча середня (lower secondary) освіта, тоді як вища середня (upper secondary) освіта не є обов'язковою, зазвичай її здобувають в інших навчальних закладах. Підреєстр студентів SR1 містить інформацію про рівень освіти, здобутий за результатами обов'язкового і вищого середнього навчання, та про професійно-технічну освіту Реєстр академічних досягнень в основному містить бали за конкретні предмети для останніх класів обов'язкового навчання та всіх формальних тестів у вищій середній освіті Ці дані мають високий рівень деталізації, оскільки тести визначаються як усні чи письмові іспити, а предмети можуть бути обов'язковими чи факультативними.

Підреєстр студентів SR2 та Реєстр освіти населення містять відмінну інформацію як щодо рівнів освіти, так і щодо ідентифікаторів освіти Реєстр освіти населення відображає дані про найвищий рівень освіти кожної особи (і це найбільш використовуваний освітній реєстр), тоді як SR2 фіксує будь-який закінчений рівень освіти, тобто усі сходинки, які людина пройшла, здобуваючи освіту У SR2 рівень освіти визначається унікальним чотиризначним кодом освіти, у PER - восьмизначним кодом: перша та друга цифри позначають основну групу освіти, таку як університет короткого, середнього та тривалого циклів; третя-шоста цифри докладніше позначають тип освіти, а дві останні цифри - точну назву отриманого фаху, наприклад “фахівець з педіатрії”. Восьмизначний код із PER легко перетворюється на коди Міжнародної стандартної класифікації освіти (ISCED). До 2007 р. найвища закінчена освіта визначалася тривалістю навчання, а пізніше - останнім завершеним рівнем освіти. Наразі найвищий рівень освіти визначається ідентифікатором освіти (перші дві цифри), довжиною та останньою датою завершення.

Як підкреслюється у [2], ідентифікатори освіти в Реєстрі освіти населення можуть змінюватися відповідно до значних змін тривалості та змісту певного типу освіти На відміну від цього, ідентифікатор освіти в SR2 є унікальним у часі. Статистика Данії рекомендує ідентифікатори освіти з SR2 для історичних цілей, а PER - для загального використання, оскільки PER легше обробляти.

Реєстр освіти та підвищення кваліфікації дорослих збирає інформацію про громадську (загальнодоступну) освіту та навчання дорослих. Інформація обмежується навчанням поза межами робочого місця або тренінгом, що завершується тестом, якщо це навчання проводиться на роботі. AR визначає завершення курсу, чи мають бути складені тести та чи складені. Науковці стверджують [2], що хоча ці дані є достатньо якісними, все ж таки існує певна помилка вимірювань для навчальних курсів, які не закінчуються іспитом або відвідування яких не є обов'язковим.

Статистика Данії також веде декілька освітніх реєстрів для своїх цілей - це Реєстр найвищих освітніх досягнень, Реєстр перехідних навчальних програм та Вихідний реєстр.

Реєстр найвищих освітніх досягнень (Highest Education Attainment Register, HEAR) збирає інформацію про найвищий рівень освіти для кожної людини на основі відомостей студентського та кваліфікаційного реєстрів Це лонгітюдний реєстр, заснований на оцінці освітньої кар'єри кожної людини, тобто він віддзеркалює, як розвивається кваліфікаційна кар'єра у часі. Зміст реєстру оновлюється щорічно 31 грудня, а інформація про освіту - 30 вересня поточного року [3]. Змінні в Реєстрі найвищих освітніх досягнень - ідентифікаційний номер особи, початкові дані для найвищого рівня освіти, кінцеві дані для найвищого рівня освіти, заклад, найвища здобута освіта, джерела для здобуття найвищої освіти тощо.

Мета Реєстру перехідних навчальних програм, або Реєстру перехідної освіти (Education Transition Register, ETR) - дати основу для опису переходів у системі освіти поряд із тією інформацією, що міститься у Реєстрі студентів В ETR існує ряд простих підрахунків змін у системі освіти особи, наприклад кількість разів зміни студентом освіти в межах однієї освітньої групи (пакета) та час закінчення навчання [4]. У реєстрі центральною одиницею є освітня група (пакет) замість окремих програм. Реєстр перехідних навчальних програм розглядає ці освітні групи та студентів, які навчаються у цій групі, разом із новим вибором студента та можливими майбутніми змінами у навчанні.

ETR - це орієнтована на групи версія Реєстру студентів, де освіта згрупована, а кар'єра розділена на пакети освіти. Група (пакет) визначається як послідовність навчальних сходинок у кар'єрі людини з одним і тим самим кодом освіти Група обмежена у часі першим записом у ній і рухається вперед до:

- першого вибуття з набутою компетенцією;

- останнього запису у групі (за ним йде запис у новій групі або останній запис у кар'єрі людини)

Базуючись на такому підході до освітніх груп, ETR описує великі потоки у системі освіти, при цьому фіксуються всі зміни, що відбуваються Реєстр розглядає колишнє професійне навчання й ідентифікує кількість тих, хто починає свій пакет (групу) навчання і хто його завершує Якщо хтось зі студентів змінить освіту, тоді програма, яку особа закінчує, не буде тією, яку вона розпочинала Слід зауважити, що особа може навчатися за одним і тим самим пакетом кілька разів Потім ці пакети будуть вчасно відокремлені іншим або пакет завершиться отриманням компетенції, а після цього студент перезапуститься у групі за новою освітою або продовжить ту саму підготовку на вищому рівні.

Мета Вихідного реєстру (the Exit Register, ER) - дати основу для опису переходів з групи (пакета) освіти в Реєстрі перехідної освіти до подальшого навчання або зареєстрованої праці [5]. Для заповнення цього реєстру не відбувається збирання даних Стартовою точкою є група студентів, які завершують навчальний пакет у Реєстрі переходів. Для кожної групи інформація про освіту та статус праці, що отримується з ринку праці та Реєстру студентів, прив'язується через 3, 9, 15 та 21 місяць після закінчення навчання. Також відомості надходять з адміністративного реєстру установ Вихідний реєстр складається з 2012 р.і в інших країнах відповідного реєстру немає.

Датське управління охорони здоров'я та лікарських засобів є держателем Реєстру професійної мобільності [6], який містить інформацію про робочу силу та освіту в галузі охорони здоров'я Реєстр створюється шляхом зв'язування даних декількох реєстрів і надає інформацію про те, в яких галузях, секторах тощо працюють медики. Основні дані надходять з реєстру статистичних дозволів Національної ради зі статистики охорони здоров'я, що містить інформацію про осіб, які мають медичну освіту і отримали дозвіл на практику від Датського агентства з безпеки пацієнтів. Ці дані доповнюються інформацією про освіту та ринок праці зі Статистики Данії.

У Нідерландах діти навчаються 8 років у початковій школі, а ще за 4, 5 або 6 років (залежно від типу школи) отримують середню освіту Після середньої школи вони можуть перейти до професійно-технічної або вищої освіти На всіх рівнях системи освіти є як державні, так і приватні установи, останні здебільшого базуються на релігійних та ідеологічних принципах Початкова освіта передбачена для дітей вікової групи від 4 до 12 років, але з 5 років є обов'язковою.

У віці 12 років діти переходять до одного з таких типів середньої освіти [7]:

- підготовча професійна середня освіта (vmbo) тривалістю 4 роки;

- старша загальна середня освіта (havo) тривалістю 5 років;

- університетська підготовча освіта (vwo) тривалістю 6 років

У Нідерландах існує два типи вищої освіти: професійна й орієнтована на дослідження Освіта, орієнтована на дослідження (wetenschappelijk onderwijs, WO), традиційно пропонується науково-дослідними університетами Вищу професійну освіту (hoger beroepsonderwijs, HBO) пропонують університети прикладних наук (hogescholen), програми яких готують студентів до певних професій і, як правило, більш орієнтовані на практичну діяльність Ці заклади надають ступінь бакалавра або магістра

Програми в науково-дослідних університетах зосереджені на теоретичних аспектах дослідницької галузі та готують студентів до проведення незалежних досліджень Ці заклади також надають ступінь бакалавра або магістра. У науково-дослідних університетах можна отримати ступінь доктора наук (PhD).

Міністерство освіти, культури та науки Нідерландів (OCW) має два реєстри із затвердженими навчальними програмами Для вищої освіти (коледжів та університетів) - це Центральний реєстр навчальних програм вищої освіти (CROHO). А Центральний реєстр професійної підготовки (CREBO) призначений для подальшого навчання дітей, які отримали підготовчу професійну середню освіту [8] Існує три списки акредитованих навчальних закладів:

1) реєстр приватної середньої загальної середньої освіти (vavo);

2) реєстр курсів (mbo);

3) реєстр програм вищої освіти

Окремих реєстрів для початкової та середньої освіти немає

У Норвегії органи управління державою використовують Реєстр дипломів, розроблений на замовлення Міністерства освіти та досліджень Управлінням інформаційно-комунікаційних технологій та спільних служб у сфері вищої освіти та досліджень У 2011 р. Центр інформаційних технологій Університету Осло розпочав розроблення специфікації для цифрового реєстру дипломів, а у 2015-2017 рр. у співпраці з проектом Erasmus+ (під назвою EMREX) його було створено і запущено в експлуатацію [9]

Компанії з працевлаштування (Human Resources Company, HR) можуть з'єднувати свої системи з Реєстром дипломів Тобто наразі при поданні заявки на роботу особа може не представляти свої дипломи, уся інформація доступна з реєстру Отже, цей реєстр:

• полегшує шукачам роботи представлення своєї кваліфікації;

• полегшує отримання результатів роботодавцями та навчальними закладами;

• забезпечує достовірність інформації

Увійти до Реєстру дипломів і побачити свої результати може сама особа або ті, кому вона надає дозвіл на доступ Вхід до системи здійснюється через порт-ID з допомогою:

- банківського ідентифікатора (BankID);

- спеціальної електронної системи входу, яка використовується для забезпечення широкого спектра інтернет-послуг у державному секторі Норвегії (MinID);

- сертифікатів для інтернет-доступу Buypass чи Commfides або з використанням спеціально розробленої для норвезьких студентів та освітян платформи загального електронного управління ідентичністю - Feide, завдяки якій представники цієї групи користувачів отримують один цифровий ідентифікатор, що надає їм доступ до вебсервісів освітньої галузі.

Для шукача роботи Реєстр дипломів створює посилання на дипломи безпосередньо з баз даних усіх навчальних закладів, де ця особа навчалася. Вибрані з переліку результати можна як посилання відправляти бажаному одержувачу Унікальний код надсилається разом із посиланням. Одержувач повинен застосувати код для доступу до результатів. Також можна вибрати, як довго посилання буде активним і якою мовою будуть показані результати для одержувача (офіційною норвезькою письмовою мовою букмол, новонорвезькою письмовою мовою нюнорск або англійською). Система управління реєстром дає змогу особі відстежувати кількість переглядів за її посиланнями Також у будь-який час можна дезактивувати свої посилання [9].

Поки що не усі HR-системи підключені до Реєстру дипломів, але він збирає результати майже всіх університетів та університетських коледжів Норвегії При цьому Реєстр дипломів відображає лише результати, що зберігаються в університеті / університетському коледжі у цифровому форматі Деякі навчальні заклади мають електронну інформацію, тільки починаючи з року запровадження своїх інформаційних систем, а деякі додали результати і за попередні роки. Інформація про дипломи, отримані студентом за обміном або в іншій країні, відображатимуться в реєстрі лише у тому випадку, якщо закінчено повний курс навчання у закладі, який передає результати до Реєстру дипломів

Статистика Норвегії також має власний Реєстр освіти, в якому зібрано дані з навчальних закладів про те, хто є учнями та студентами, а також про рівень освіти населення [10].

Естонська інформаційна система освіти (EHIS) - це державна база даних, яка об'єднує всю інформацію, пов'язану з освітою в країні. В інфосистемі кожна фізична особа може переглядати свої дані про початкову, загальну, професійну та вищу освіту, а також освіту за інтересами [11]. База даних зберігає детальну інформацію про навчальні заклади, студентів, викладачів, випускні документи, навчальні матеріали та навчальні програми. Ця послуга призначена для тих, хто пов'язаний із процесом здобуття освіти, - будь то студенти, які навчаються на загальних, професійних, вищих чи хобі-програмах, або викладачі, які забезпечують цю освіту Також є доступ до інформації про кваліфікацію та подальше навчання, яке пройшли викладачі й науковці EHIS також є частиною моніторингу системи освіти, щоб влада могла переконатися, що вона готує людей до ринку праці у майбутньому. Вища освіта в державних університетах Естонії безкоштовна. А подання заявки на навчання в університеті шляхом простого перенесення даних у бажаний університет є найбільш поширеним використанням бази даних EHIS [12].

Отже, циркулювання інформації у такій інформаційній системі передбачає наявність відповідних реєстрів, що містять необхідну інформацію щодо кожного рівня освіти кожної фізичної особи. З інфо- системи можна отримати таку інформацію [11]:

• загальні дані особи (також можна перевірити можливість отримання навчального кредиту з державною гарантією);

• дані про навчання;

• дані про роботу як викладача

Результат запиту також відображає дані про кваліфікацію і додаткове навчання педагога Але слід зауважити, що в інфосистемі не міститься інформація про освіту, отриману за кордоном, і про роботу викладачем за кордоном EHIS містить дані осіб щодо професійної, загальної та вищої освіти, а також дані про викладачів у сфері загальної та професійної освіти з 2005 р., а щодо студентів та учнів - починаючи з 1998 р.

Онлайн-система естонської шкільної освіти існує за тими самими принципами, що й уся електронна держава Дві найпоширеніші вебпрограми для шкіл в Естонії - eKool (Е-школа) та Stuudium (Студія). Ці інноваційні інструменти забезпечують прості способи співпраці батьків, вчителів і дітей та організації всієї інформації, необхідної для успішного навчання Програма eKool була запущена у 2002 р , а з 2008 р вона працює в кожній естонській школі Система надає безліч функцій для різних користувачів [13]:

- учителі вводять у систему оцінки та інформацію про відвідуваність, публікують домашні завдання й оцінюють поведінку учнів Вони також використовують eKool для надсилання повідомлень батькам, окремим учням або цілим класам;

- батьки використовують систему, щоб постійно брати участь у навчанні своїх дітей З допомогою цілодобового доступу через Інтернет вони можуть бачити домашні завдання своїх дітей, оцінки, інформацію про відвідуваність та примітки вчителя, а також спілкуватися безпосередньо з викладачами;

- учні можуть читати власні оцінки та щодня відстежувати, яке домашнє завдання було призначено Вони також мають можливість зберегти найкращі роботи в особистих електронних портфелях;

- адміністратори району мають доступ до останніх статистичних звітів на вимогу, що полегшує консолідацію даних у школах району

Як зазначає О. Кушина, для електронної школи Естонії існують два головні принципи [13]:

1. Гарантія приватності й конфіденційності даних та інформації Ніхто не може мати доступ до інформації про учня, окрім самого учня, його батьків і вчителів Дані надійно захищені, а доступ надається лише за цифровою ідентифікацією особи У школі це допомагає, наприклад, зберігати конфіденційність оцінювання Учні не знають оцінок один одного, якщо тільки самі не побажають поділитися, а вчителі не знають оцінок учнів з інших предметів

2. "Тільки раз". Держава не може запитувати ті самі дані більш ніж один раз і не може зберігати їх у кількох місцях (лише в одному). Завдяки цьому принципу вступнику не потрібно подавати документи до університету Система вишу звертається до шкільної бази даних та отримує всі необхідні параметри. Вступнику залишається лише авторизуватися та зробити кілька кліків. Жодних сканованих копій, розрахунків середнього балу та фотокарток.

Хоча в самій системі eKool і немає такого різноманіття інтерактивних функцій, як у системі Moodle (упровадженій в естонських університетах), вчителі активно діляться сторонніми інтернет-ресурсами та створюють інтерактивні завдання на інших платформах

Вебпрограма Stuudium містить навчальні матеріали та інформацію про академічний прогрес і надає змогу обмінюватися простими повідомленнями у тому самому інтернет-середовищі.

У табл. 1 (складено автором на основі [2-17]) узагальнено інформацію щодо наявності електронних інформаційних ресурсів у галузі освіти у шести найбільш просунутих європейських країнах, розподілену за рівнями освіти населення Як зазначалося вище та видно з табл. 1, найбільш розгалужена система реєстрів освіти створена в Данії. У Норвегії, навпаки, уся інформація щодо освіти зосереджена в Реєстрі дипломів профільного міністерства та статистичному Реєстрі освіти. У Швеції та Фінляндії для кожного рівня освіти створено окремі реєстри.

В Україні тільки в останньому десятиріччі розпочались активні процеси створення систем електронних інформаційних ресурсів у певних сферах функціонування суспільства, у тому числі - й в освіті. Обіг паперів у цій галузі завжди був значним через необхідність зберігати інформацію щодо учнів, студентів, аспірантів і докторантів (їх навчання та виданих документів), учителів та викладачів, навчальних закладів тощо.

Таблиця 1. Реєстри системи освіти північноєвропейських країн

Рівень освіти

Країна

Данія

Нідерланди

Норвегія

Естонія

Швеція

Фінляндія

1

Загальна середня та середня професійна освіта

Підреєстр студентів (SR1) щодо середньої та середньої професійної освіти, Реєстр академічних досягнень, Реєстр найвищих освітніх (кваліфікаційних) досягнень

Центральний реєстр професійної підготовки

Реєстр дипломів, Реєстр освіти

Онлайн- система шкільної освіти, Інформаційна система освіти

Реєстр середньої та середньої професійної освіти

Реєстр прийому для отримання загальної та професійно-технічної, освіти, Реєстр студентів

2

Освіта у вищих навчальних закладах

Підреєстр студентів вищих навчальних закладів (SR2), Реєстр перехідної освіти, Вихідний реєстр, Реєстр освіти населення (найвища здобута освіта)

Центральний реєстр навчальних програм вищої освіти

Реєстр освіти

Інформаційна система освіти

Реєстр студентів вищих навчальних закладів

Реєстр прийому для отримання вищої освіти, Реєстр студентів

3

Закінчена вища освіта

Вихідний реєстр, Реєстр освіти населення (найвища здобута освіта), Реєстр найвищих освітніх (кваліфікаційних) досягнень

Центральний реєстр навчальних програм вищої освіти

Реєстр дипломів, Реєстр освіти

Інформаційна система освіти

Реєстр вищої освіти

Реєстр студентів, Реєстр щодо освіти та наукових ступенів

4

Наукові ступені (як найвищий рівень вищої освіти)

Реєстр найвищих освітніх (кваліфікаційних) досягнень, Реєстр освіти населення (найвища здобута освіта)

Центральний реєстр навчальних програм вищої освіти

Реєстр дипломів, Реєстр освіти

Реєстр здобуття наукових ступенів

Реєстр студентів, Реєстр щодо освіти та наукових ступенів

5

Підвищення кваліфікації дорослих (курси, тести)

Реєстр освіти та підвищення кваліфікації дорослих

Інформаційна система освіти

Зрозуміло, що в архівах шкіл, технікумів, коледжів, закладів вищої освіти (ЗВО), наукових установ та організацій, Міністерства освіти і науки та відповідних державних органів до запровадження електронних реєстрів інформація зберігалася на паперових носіях. Тому прийняття рішення про створення у 2011 р. Єдиної державної електронної бази з питань освіти (ЄДЕБО) [18] можна вважати революцією в інформаційній системі галузі. Хоча слід зауважити, що процеси так званої диджиталізації освіти не можна назвати достатньо інтенсивними: тільки у 2018 р. прийнято Положення про ЄДЕБО, в якому вона визначена як “...інтегрована інформаційно-телекомунікаційна система, технічні засоби якої перебувають в межах території України, яка складається з комплексу автоматизованих робочих місць, об'єднаних в єдину інформаційну систему захищеними каналами зв'язку з використанням технології віддаленого доступу, має підключення до мереж зв'язку загального користування з розмежуванням прав доступу, забезпечує захист від порушень цілісності інформації, забезпечує різні рівні доступності (блокування) відкритої інформації та інформації з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законом” [19, розд. І, п. 3].

У цьому Положенні визначено перші обов'язкові складові ЄДЕБО: Реєстр суб'єктів освітньої діяльності, Реєстр документів про освіту, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання та Реєстр студентських (учнівських) квитків [19, розд. І, п. 4]. Пізніше правками до Закону України “Про освіту” додано такі обов'язкові складові: Реєстр здобувачів освіти, Реєстр педагогічних працівників, Реєстр сертифікатів педагогічних працівників [20, ст. 74, п. 2]. Останній із указаних реєстрів уже введено в експлуатацію [21].

ЄДЕБО містить картки фізичних осіб, які здобувають або здобули освіту в Україні, а також інформацію про переможців різних видів олімпіад і конкурсів. Особову картку фізичної особи створює адміністратор закладу освіти (установи), який першим вносить відомості про особу до ЄДЕБО, або ж картка заводиться автоматично у разі створення вступником електронного кабінету та подання заяви на вступ в електронній формі до закладу освіти Отже, кожна зареєстрована персона в ЄДЕБО має одну особову картку з унікальним кодом - ID персони У картці міститься загальна інформація про персональні дані особи - ПІБ та дата народження, дані документа, що посвідчує особу, документів про освіту, реєстраційний номер облікової картки платника податків І якщо особа здобувала освіту в період з 2012 року, її картка вже має бути зареєстрована в ЄДЕБО [22, п. 6.1].

Підключення ЗВО до Єдиної державної електронної бази з питань освіти розпочалось у 2012 р , професійних (професійно-технічних) закладів освіти - у 2013 р , а департаментів (управлінь) освіти - у 2014 р З 2012 р ЄДЕБО забезпечує інформаційне супроводження вступної кампанії до закладів вищої освіти За відомостями сайта Міносвіти [23], з 2014 р. заклади освіти почали використовувати її дані для виготовлення студентських (учнівських) квитків державного зразка, а з 2015 р. - для виготовлення документів про вищу та професійну (професійно-технічну) освіту За останньою інформацією цього самого сайта, станом на 01 січня 2020 р до ЄДЕБО підключено:

• 789 закладів вищої освіти, що є юридичними особами, та 686 їх відокремлених структурних підрозділів;

• 1064 заклади професійної (професійно-технічної) освіти, що є юридичними особами, та 93 їх відокремлені структурні підрозділи;

• 323 інші заклади, що є юридичними особами і надають професійну (професійно-технічну) освіту або здійснюють професійно-технічне навчання, та 25 їх відокремлених структурних підрозділів;

• 777 обласних, районних, місцевих органів управління у сфері освіти

На жаль, автором не знайдено інформації щодо кількості фізичних осіб, інформація про яких вже міститься у базі даних

Наразі ЄДЕБО надає змогу користувачам - фізичним особам не тільки створювати/переглядати/змінювати свої електронні картки, а й переглядати історію свого навчання в усіх закладах освіти, починаючи з 2012 р. Більше того, у Реєстрі документів про освіту, наприклад, містяться відомості та дані про документи, виготовлені у період з 2000 р , крім інформації про випускників військових закладів вищої освіти та військових навчальних підрозділів ЗВО Інформація про цю групу випускників зберігається у зазначених закладах освіти або у відповідних структурних підрозділах державних органів, яким підпорядковуються військові заклади вищої освіти або військові навчальні підрозділи ЗВО

електронний інформаційний реєстр освіта

Висновки та рекомендації

1 У північноєвропейських країнах існують добре організовані системи реєстрів, що містять інформацію про населення, зокрема інформацію галузі освіти Найбільш розгалуженою є система реєстрів освіти населення Данії Незважаючи на те, що Естонія пізніше за інші країни півночі Європи розпочала створення системи електронних інформаційних ресурсів усіх сфер діяльності суспільства, вона розробила достатньо повну Інформаційну систему освіти, яка містить інформацію про навчання фізичних осіб на усіх рівнях: від дошкільного до найвищого. На жаль, доступна з відкритих джерел інформація не завжди дозволяє скласти найповнішу картину щодо електронних реєстрів та баз даних у певній країні, але все ж таки вважаємо, що нам вдалося зробити узагальнення і порівняння

2 В Україні в останні роки запущено Єдину державну електронну базу з питань освіти, що дало змогу розпочати процес упорядкування інформації, яка циркулює у галузі освіти, створити додаткове джерело інформації для майбутніх переписів населення та забезпечити підтримку прийняття управлінських рішень

3 Зрозуміло, що вкрай необхідно наповнити ЄДЕБО відповідною інформацією, яка наразі зберігається на папері та створена до запровадження цієї бази даних

4 Для отримання повноцінної інформації щодо сучасного стану системи освіти в Україні необхідно приєднати до ЄДЕБО усі навчальні заклади та наукові установи й організації, що надають освітні послуги та присвоюють кваліфікацію (наприклад, вчені звання, наукові ступені або робітничий розряд - швачки, слюсаря тощо).

5 Запозичення досвіду північноєвропейських країн з організації інформаційних систем освіти й особливо, на нашу думку, щодо тих реєстрів, які містять інформацію про осіб, що набувають освіту, та тих, які мають наукові ступені та вчені звання, є вкрай необхідним для України. Також корисним є вивчення та впровадження досвіду взаємодії електронних реєстрів системи освіти з іншими інформаційними ресурсами, перш за все - реєстрами, що містять інформацію про населення.

Напрями подальших досліджень. На нашу думку, наразі ЄДЕБО більше орієнтована на середню освіту та вступників до ЗВО, а інформація щодо отримувачів наукових ступенів і вчених звань не є повною та доступною для користувачів. Тому доцільно з'ясувати, чи містяться в електронній картці фізичної особи в ЄДЕБО відомості про місце роботи та посаду науковця (державного службовця, співробітника компанії, організації тощо), який на час здобуття наукового ступеня або вченого звання не був педагогічним працівником (щодо цієї категорії інформація зберігається у відповідному реєстрі) У такий спосіб можна отримувати відомості про здобувачів відповідних дипломів, які не працюють у галузі освіти Інформація щодо здобувачів наукових ступенів та вчених звань мала б зберігатися в окремому реєстрі, яким може стати ще не запроваджений Реєстр здобувачів освіти, хоча наразі невідомо, чи міститиме він ще й дані про вчене звання особи Отже, потребує подальшого дослідження необхідність або запровадження додаткового реєстру щодо осіб, які мають наукові ступені та вчені звання, та відповідних документів, або доповнення вже наявних реєстрів зазначеною інформацією.

Ще однією важливою проблемою залишається зв'язування ЄДЕБО з іншими реєстрами, що містять інформацію про населення. На жаль, в Україні поки що не створено єдиного персонального ідентифікатора фізичної особи, тому для зв'язування ЄДЕБО з реєстрами різних сфер діяльності слід використовувати, крім ПІБ, також реквізити документа, що посвідчує особу, ідентифікаційний номер платника податку, місце/дату народження та інші поля реєстрів. Зрозуміло, що це не є зручним для поєднання відомостей із різних реєстрів, тому додаткового дослідження потребує визначення таких ідентифікаційних ключів для реєстрів (баз даних) кожної окремої сфери діяльності.

Список використаних джерел

1. Пугачова М.В., Гладун О.М., Виноградова М.В. Використання систем електронних реєстрів при проведенні переписів населення. Статистика України. 2020. № 4. С. 32-44.

2. Jensen V.M., Rasmussen A.W. Danish education registers. Scandinavian Journal of Public Health. 2011. 39 (Suppl. 7). Р. 91-94.

3. Highest Education Attained. Statistics Denmark.

4. The Education Transition Register. Statistics Denmark.

5. The Exit Register. Statistics Denmark.

6. Bevaegelsesregisteret. eSundhed.

7. Education in the Netherlands. Site of the Dutch organisation for internalisation in education (Nuffic).

8. Waar vind ik een overzicht van erkende opleidingen? Rijksoverheid.

9. Diploma registry. Vitnemalsportalen.

10. Causes and effects of measurement errors in educational attainment. Statistics Norway.

11. Data from the Estonian Education Information System (EHIS). Portal eesti. ee - Gateway to eEstonia.

12. Education and research, e-estonia.

13. Кушина О. E-стонія: як працюють школи в країні цифрового дива. Освіторія.

14. Register on Participation in Education. Statistics Sweden.

15. Swedish Register of education.Joint Programming Initiative.

16. Register Description and Cookies. Site of Studyinfo.

17. Education. Statistics Finland.

18. Про створення Єдиної державної електронної бази з питань освіти: Постанова Кабінету Міністрів України від 13.07.2011 р. № 752, станом на 18.12.2018.

19. Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти: затверджено наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 р. № 62.

20. Про освіту: Закон України від 05.09.2017 р. № 2145-VIII, станом на 24.06.2020 р.

21. Реєстри та сервіси. Сайт Єдиної державної електронної бази з питань освіти.

22. Програмний комплекс ЄДЕБО. Керівництво користувача. Розділ 6. Фізичні особи. Сайт ДП “Інфоресурси”.

23. Про ЄДЕБО Сайт Єдиної державної електронної бази з питань освіти

References

1. Puhachova M.V., Gladun O.M., Vynohradova M.V. (2020) Vykorystannia system elektronnykh reiestriv pry provedenni perepysiv naselennia. Statystyka Ukrainy - Statistics of Ukraine, 4, 32-44. [in Ukrainian].

2. Jensen V.M., Rasmussen A.W. (2011). Danish education registers. Scandinavian Journal of Public Health, 39 (Suppl. 7), 91-94.

3. Highest Education Attained. (2020). Statistics Denmark.

4. The Education Transition Register. (2019). Statistics Denmark.

5. The Exit Register. (2015). Statistics Denmark.

6. Bevaegelsesregisteret. eSundhed.

7. Bevaegelsesregisteret [in Danish]

8. Education in the Netherlands Site of the Dutch organisation for internalisation in education (Nuffic)

9. Waar vind ik een overzicht van erkende opleidingen? Rijksoverheid. [in Dutch].

10. Diploma registry. Vitnemalsportalen.

11. Causes and effects of measurement errors in educational attainment. (2020). Statistics Norway.

12. Data from the Estonian Education Information System (EHIS). Portal eesti.ee - Gateway to eEstonia.

13. Education and research, e-estonia.

14. Kushyna O. (2020). E-stoniia: yak pratsiuiut shkoly v kraini tsyfrovoho dyva [E-stonia: How Schools Work in the Country of the Digital Miracle]. Osvitoriia. [in Ukrainian].

15. Register on Participation in Education. (2020). Statistics Sweden.

16. Swedish Register of education. Joint Programming Initiative. jpi-dataproject.eu.

17. Register Description and Cookies. Site of Studyinfo.

18. Education. Statistics Finland.

19. Pro stvorennia Yedynoi derzhavnoi elektronnoi bazy z pytan osvity: Postanova Kabinetu Ministriv Ukrainy vid 13.07.2011 r. № 752, stanom na 18.12.2018 r. [On Creation of Unified State Electronic Database on Education. Resolution of the Cabinet of Ministers of Ukraine of July 13, 2011 No. 752, as of December 18, 2018]. zakon.rada.gov.ua. [in Ukrainian]

20. Polozhennia pro Yedynu derzhavnu elektronnu bazu z pytan osvity: zatverdzheno nakazom Ministerstva osvity i nauky Ukrainy vid 08.06.2018 r. № 62 [Regulations on the Unified State Electronic Database on Education. Approved by the Order of the Ministry of Education and Science of Ukraine of June 08, 2018 № 62]. zakon.rada.gov.ua. [in Ukrainian].

21. Pro osvitu: Zakon Ukrainy vid 05.09.2017 r. № 2145-VIII, stanom na 24.06.2020 r. [On Education. Law of Ukraine of September 05, 2017, as of June 24, 2020]. zakon.rada.gov.ua. [in Ukrainian],

22. Reiestry ta servisy [Registers and services], info.edbo.gov.ua. [in Ukrainian],

23. Prohramnyi kompleks YeDEBO. Kerivnytstvo korystuvacha. Rozdil 6. Fizychni osoby [EDEBO software package. User manual. Section 6. Individuals], www.inforesurs.gov.ua. [in Ukrainian].

24. Pro YeDEBO. Sait Yedynoi derzhavnoi elektronnoi bazy z pytan osvity [About YEDEBO. Website of the Unified State Electronic Database on Education]. info.edbo.gov.ua. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Реформування освітньої системи в незалежній Україні. Нова законодавча і нормативна бази національної освіти. Проблеми наукової діяльності, управління освітою. Посилення гуманітарного компоненту освіти, пріоритетні напрями державної політики в її розвитку.

    реферат [41,5 K], добавлен 09.02.2011

  • Гуманізації різноманітних аспектів освітньої діяльності. Авторитаризм у вітчизняній освіті. Гуманізація змісту та спрямованості освіти, організаційних основ освіти. Розгляд освіти з кадрово-професійної точки зору. Особистісно-орієнтоване навчання.

    монография [112,1 K], добавлен 15.07.2009

  • Рівні підготовки фахівців. Сутність ступеневості вищої освіти. Нормативний, вибірковий компоненти змісту освіти. Складові державного стандарту освіти. Форми навчання: денна, вечірня, заочна. Ознаки громадсько-державної моделі управління освітою в Україні.

    реферат [16,9 K], добавлен 18.01.2011

  • Глобальні тенденції у світовій системі освіти. Структура системи світової вищої освіти. Значення європейських інтеграційних процесів. Глобальний процес інтеграції до європейського освітнього простору. Синтез науки через створення найбільших технополісів.

    реферат [26,3 K], добавлен 10.02.2013

  • Системи вищої освіти у країнах Європи і Америки. Болонський процес як засіб інтеграції і демократизації вищої освіти країн Європи. Характерні особливості системи ЕСТS. Запровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу у ВНЗ України.

    курс лекций [291,5 K], добавлен 21.12.2009

  • Аналіз системи управління вищою освітою в Україні. Основні завдання Міністерства освіти і науки України: сприяння працевлаштуванню випускників вищих навчальних закладів, здійснення державного інспектування. Характеристика системи стандартів вищої освіти.

    реферат [49,1 K], добавлен 30.09.2012

  • Експертна оцінка освіти Італії на рівнях дошкільної, шкільної і вищої системи освіти. Напрями вдосконалення і розвитку системи освіти Італії: негативні і позитивні тенденції. Вплив і значення розвитку італійської освіти для освіти України.

    реферат [14,3 K], добавлен 10.02.2011

  • Запровадження Болонських принципів як важливий крок на шляху до євроінтеграції України та засіб полегшення доступу громадян до якісної освіти. Знайомство з особливостями процесу реформування системи вищої освіти України та Росії у пострадянський період.

    статья [29,0 K], добавлен 11.09.2017

  • Політичні і економічні аспекти "Болонського процесу", його основні історичні етапи, концептуальні положення та проблеми розгортання в вітчизняних умовах. Особливості вітчизняної системи вищої освіти і розмаїття систем вищої освіти в європейських державах.

    реферат [44,9 K], добавлен 25.04.2009

  • Специфіка освіти як соціального інституту. Болонський процес та реформування вищої освіти в Україні: ризики та перспективи. Якість освіти як мета реформування в контексті демократизації освітнього простору. Розширення масштабів підготовки спеціалістів.

    дипломная работа [814,9 K], добавлен 23.10.2011

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.