Дослідження пізнавальної активності дітей дошкільного віку із системними порушеннями мовлення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Державний заклад «Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського»

ДОСЛІДЖЕННЯ ПІЗНАВАЛЬНОЇ АКТИВНОСТІ ДІТЕЙ ДОШКІЛЬНОГО ВІКУ ІЗ СИСТЕМНИМИ ПОРУШЕННЯМИ МОВЛЕННЯ

Соколова Г.Б. доктор

психологічних наук, доцент

Анотація

Стаття присвячена актуальній проблемі розвитку пізнавальної активності дітей дошкільного віку із системними порушеннями мовлення. Показано, що особливого значення ця проблема набуває в умовах підготовки реформи дошкільної освіти. Результати емпіричного дослідження довели, що діти дошкільного віку із системними порушеннями мовлення мають низький рівень пізнавальної активності (за всіма завданнями, які надавалися дітям). Виходячи з отриманих результатів, припускаємо, що особливу увагу на тлі корекції порушень мовленнєвого розвитку необхідно приділити формуванню емоційної складової пізнавальної активності дітей; формувати сприймання; розширювати спектр зовнішніх та внутрішніх пізнавальних дій.

Ключові слова: пізнавальна активність, особистість дитини дошкільного віку, системні порушення мовлення, самооцінка, тривожність.

Annotation

Sokolova H. Doctor of Psychological Sciences, associate professor, South Ukrainian National Pedagogical University named after K. D. Ushynsky, 4, Fontanska Doroha Str., Odesa, Ukraine

RESEARCH OF COGNITIVE ACTIVITY OF PRESCHOOL CHILDREN WITH SPEECH DISORDERS

Modern requirements for the development of personality in the early stages of ontogenesis provide for its diverse enrichment: spiritual, moral, intellectual, social and communicative, and others. A significant place in this process is occupied by the child's speech development, which in preparation for the reform of preschool education is formed into a holistic effective system that should successfully solve the problem of combining speech development and stimulating cognitive activity in different social and psychological-pedagogical situations.

But, despite the sufficient number of studies of the speech sphere of personality in the Ukrainian psychological science, the issues of studying the cognitive activity of children with speech disorders remain out of the attention of scientists. This direction is especially important because a number of scientists emphasize that the development of speech is closely linked with the formation of the most important mental functions: sensation, perception, memory, attention, imagination, and through the stimulation of speech develops thinking and such important competencies as the ability to awareness and expression of the perceived, etc.

Thus, the importance of the problem of development of cognitive activity of children with speech disorders at different stages of preschool age is relevant and practically significant.

The purpose of the article: to identify the level of development of cognitive activity of children with speech disorders and different stages of preschool age.

The objectives of the study at the ascertaining stage were: to investigate the levels of development of cognitive activity of children of junior, middle and senior preschool age with speech disorders; identify levels of cognitive activity of children with speech disorders.

Object of research: the personality of a preschool child with speech disorders. Subject of research: features of cognitive activity of preschool children with speech disorders. The results of empirical research have shown that preschool children with speech disorders have a low level of cognitive activity (for all tasks assigned to children).

Based on the results, we assume that special attention on the background of the correction of speech disorders should be paid to the formation of the emotional component of cognitive activity of children; to form perception; expand the range of external and internal cognitive actions.

Key words: cognitive activity, personality of a preschool child, speech disorders, self-esteem, anxiety.

Постановка проблеми

Сучасні вимоги до розвитку особистості на ранніх етапах онтогенезу передбачають її різнобічне збагачення: духовне, моральне, інтелектуальне, соціально-комунікативне та ін. Суттєве місце в цьому процесі посідає мовленнєвий розвиток дитини, який в умовах підготовки до реформи дошкільної освіти оформлюється в цілісну ефективну систему, що має успішно вирішувати завдання поєднання мовленнєвого розвитку та стимулювання пізнавальної активності дитини у різних соціальних та психолого-педагогічних ситуаціях. Але, не дивлячись на достатню кількість досліджень мовленнєвої сфери особистості в українській психологічній науці (Л. В. Засєкіна, К. Л. Крутій та ін.), поза увагою вчених залишаються питання вивчення пізнавальної активності дітей із системними порушеннями мовлення. Цей напрямок має особливе значення, оскільки низка вчених (В. І. Лубовський, І. В. Мартиненко, М. С. Певзнер та ін.) наголошують, що розвиток мовлення щільно пов'язаний з формуванням найважливіших психічних функцій: відчуття, сприймання, пам'ять, увага, уява, а через стимулювання розвитку мовлення розвиваються мислення та такі важливі компетентності як здатність до усвідомлення та висловлювання сприйнятого тощо. Отже, важливість проблеми розвитку пізнавальної активності дітей із системними порушеннями мовлення на різних етапах дошкільного віку є актуальною та практично значимою.

Мета статті: виявлення рівня розвитку пізнавальної активності дітей із системними порушеннями мовлення на різних етапах дошкільного віку.

Завданнями дослідження на констатуючому етапі були:

1) дослідити рівні розвитку пізнавальної активності дітей молодшого, середнього та старшого дошкільного віку із системними порушеннями мовлення;

2) виявити та схарактеризувати рівні пізнавальної активності дітей із системними порушеннями мовлення.

Об'єкт дослідження: особистість дитини дошкільного віку із системними порушеннями мовлення.

Предмет дослідження: особливості пізнавальної активності дітей дошкільного віку із системними порушеннями мовлення.

Виклад основного матеріалу дослідження

Категорія активності розглядається в науці як здатність особистості до просоціальної трудової діяльності, як характеристика цілеспрямованого втручання та змінювання середовища і самої себе, а реалізується активність в ініціативності, цілеспрямованості, позитивному настрої на діяльність. Реалізується активність в діяльності, праці, навчанні, спорті, іграх тощо [7]. В дошкільному віці пізнавальна активність набуває особливого значення, оскільки активізує процес відкриття дитиною причинно-наслідкових зв'язків та відношень, стимулює інтелектуальний та мовленнєвий розвиток.

Традиційно в науці активність досліджувалася широко. Так, за В. А. Петровським, активність стає головним пусковим механізмом діяльності [8]. Розвиваючи цю думку, В. А. Петровський підкреслює, що немає діяльності поза активністю і активності поза діяльністю. Протилежної думки дотримувався С. Л. Рубінштейн та підкреслював, що, незважаючи на діалектичний зв'язок активності та діяльності, ці поняття не є тотожними [9]. К. О. Абульханова-Славська розглядала активність як засіб самовираження особистості, який сприяє становленню її автономності та суб'єктності [1], а Г. С. Костюк -- як здатність людини міняти навколишнє середовище щодо особистісних потреб, поглядів та мети [3].

Отже, можна підтвердити, що активність характеризує діяльність, однак через ставлення особистості до цього процесу, через готовність, прагнення до діяльності та бажання досягти певної мети.

Мовленнєвий розвиток людини завжди привертає увагу психологів та психолінгвістів завдяки його багатоаспектності (Л. В. Засєкіна, К. Л. Крутій та ін.). Водночас інтерес до вивчення дитячого мовлення та його порушень з позиції системного підходу пов'язаний із його надзвичайною значущістю та зв'язком із цілісним розвитком особистості, зокрема із пізнавальною активністю дитини.

Результати дослідження

Організуючи емпіричне дослідження, ми спиралися на наукові доробки І. В. Мартиненко, яка, розглядаючи мовлення як систему, наголошувала, що його порушення можна визначати як системні, коли мають місце розлади функціонування однієї із системоутворюючих ланок мовлення, що суттєво впливає на мовленнєвий механізм в цілому [6, с. 98].

До емпіричного дослідження були залучені діти із системними порушеннями мовлення четвертого (20 дітей), п'ятого (20) та шостого (20) років життя, які навчаються у закладах дошкільної освіти міст Одеси та Чорноморська. Були застосовані методи спостереження та психолого-педагогічного експерименту відповідно до кожного віку.

Так, для дітей молодшого дошкільного віку нами були використані такі завдання: відтворити рухами та мімікою усіх персонажів казки та за допомогою психолога відповісти на запитання.

Отримані результати подано в таблиці 1.

Таблиця 1

Рівні розвитку пізнавальної активності дітей молодшого дошкільного віку