Інтернаціоналізація вищої освіти в Словаччині: цільові пріоритети та особливості реалізації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Інтернаціоналізація вищої освіти в Словаччині: цільові пріоритети та особливості реалізації

Ключкович Тетяна Василівна кандидат педагогічних наук, доцент кафедри загальної педагогіки та педагогіки вищої школи, ДВНЗ «Ужгородський національний університет», м. Ужгород

Ключкович Анатолій Юрійович доктор політичних наук, доцент, професор кафедри політології і державного управління, ДВНЗ «Ужгородський національний університет», м. Ужгород

Анотація

У статті проаналізовано сучасну ситуацію у сфері інтернаціоналізації вищої освіти в Словацькій Республіці. З'ясовано основні цілі, форми та інструменти реалізації інтернаціоналізації вищої освіти в Словаччині. Для здійснення інтернаціоналізації створені відповідні умови на інституційному, національному та загальноєвропейському рівнях. Як частина Європейського простору вищої освіти словацька освіта дотримується принципів співпраці, координації та впорядкування спільної діяльності. Інтернаціоналізація знаходить системну підтримку на рівні державної політики Словаччини. Окреслено національну стратегію інтернаціоналізації вищої освіти в Словацькій Республіці. Стратегія пропонує середньострокову концепцію, спрямовану на інтернаціоналізацію вищої освіти як ефективного інструменту підвищення якості навчального та дослідницького середовища в університетах Словаччини до 2030 року. Визначено, що реалізація стратегії інтернаціоналізації є одним із пріоритетних завдань національної політики у Словаччині. Аналіз досвіду словацьких університетів дає змогу виокремити такі основні форми та інструменти інтернаціоналізації: розробка університетських стратегій інтернаціоналізації; впровадження різних форм академічної мобільності; інтернаціоналізація освітніх програм і навчальних курсів, їх просування на міжнародному освітньому ринку; реалізація спільних із закордонними партнерами освітніх і наукових проєктів; організаційна підтримка закордонних стажувань студентів і науково-педагогічних працівників та ін. Поряд з перевагами інтернаціоналізація та мобільність ставлять нові виклики перед словацьким суспільством. У Словаччині існує проблема дисбалансу між вхідною та вихідною формами мобільності. Попри очевидні переваги міжнародної мобільності, дослідники все частіше акцентують на проблемі «відпливу мізків» і втраті інтелектуального потенціалу. На основі аналізу актуального стану інтернаціоналізації у Словаччині зроблено висновок, що система вищої освіти країни характеризується значним ступенем європейської інтегрованості та міжнародної відкритості.

Ключові слова: Словаччина, інтернаціоналізація вищої освіти, рівні інтернаціоналізації освіти, академічна мобільність, вищі навчальні заклади.

Klyuchkovych Tetyana Vasylivna Candidate of Pedagogical Sciences, Associate Professor at the Department of General Pedagogy and Pedagogy of Higher School, Uzhhorod National University, Uzhhorod

Klyuchkovych Anatoliy Yuriyovych Doctor of Political Sciences, Professor at the Department of Political Science and Public Administration, Uzhhorod National University, Uzhhorod

INTERNATIONALIZATION OF HIGHER EDUCATION IN SLOVAKIA: TARGET PRIORITIES AND FEATURES OF IMPLEMENTATION

Постановка проблеми

В умовах динамічних глобалізаційних процесів інтернаціоналізація є одним з ключових чинників модернізації вищої освіти, підвищення її якості та конкурентоздатності в міжнародному освітньому просторі. На характер та інтенсивність інтернаціоналізації суттєво вплинув процес європейської інтеграції, який розкрив багато можливостей для активізації освітньої та наукової співпраці в рамках Європейського простору вищої освіти (далі ЄПВО). Вступ Словаччини в ЄС та інтеграція в європейський освітній простір обумовили структурне реформування національної системи вищої освіти, і зокрема в напрямку її інтернаціоналізації. Словацька Республіка (далі СР) здійснила значний поступ в інтернаціоналізації та модернізації вищої освіти, водночас зберігається й ряд проблемних аспектів, що актуалізує вивчення її досвіду.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Упродовж останніх десятиліть проблема інтернаціоналізації вищої освіти знаходиться у фокусі уваги педагогічної науки, що осмислює як теоретичні аспекти глобальних освітніх трансформацій, так і особливості імплементації національних стратегій в окремих країнах. Словацький досвід інтернаціоналізації вищої освіти проаналізовано в працях М. Багни [4], Н. Шумейко [3], Г. Ліповскої та Я. Фішера [8], Е. Світачової, Д. Моравчікової та А. Мравцової [17]. Дослідники характеризують засади, форми та проблеми інтернаціоналізації, дають оцінку її результатам і заходам з реалізації в системі вищої освіти Словаччини. Питання інтернаціоналізації вищої освіти є предметом обговорень на різних політико - владних рівнях ЄС і Словаччини, що відображається у прийнятті концептуальних документів і стратегій розвитку [ 6; 9; 15; 18; 20]. Дослідження у цій сфері актуалізуються й наявністю соціального замовлення від зацікавлених суб'єктів, яким необхідні наукові знання про поточний стан, проблеми та тенденції розвитку інтернаціоналізації вищої освіти.

Мета статті полягає у з'ясуванні специфіки інтернаціоналізації вищої освіти Словаччини в розрізі її основних рівнів, цілей і форм реалізації.

Виклад основного матеріалу

Інтернаціоналізація освіти є багатовимірним і динамічним процесом, що обумовлює різноманіття наукових підходів до його осмислення. Підкреслюючи різні аспекти інтернаціоналізації, Ганс де Віт виокремлює такі підходи до її визначення: діяльнісний (визначає інтернаціоналізацію крізь призму категорій чи видів діяльності); раціональний (описує інтернаціоналізацію в розрізі її цілей та очікуваних результатів); компетентнісний (розглядає інтернаціоналізацію з точки зору розвитку нових навичок і знань); процесуальний підхід (розуміє інтернаціоналізацію як процес, що інтегрує міжнародний вимір або перспективи в основні функції інституцій) [5, с. 10]. інтернаціоналізація вища освіта словаччина

У словацькому контексті важливим є розуміння інтернаціоналізації, яке викладене в урядовому документі «Стратегія інтернаціоналізації вищої освіти до 2030 року» (далі «Стратегія»). У розумінні поняття «інтернаціоналізація» «Стратегія» опирається на відоме визначення Дж. Найт [7, с. 2-3] і трактує інтернаціоналізацію як процес інтеграції міжнародного, міжкультурного та глобального вимірів у цілі, функції та результати діяльності вищих навчальних закладів. При чому підкреслюється, що інтернаціоналізацію слід розглядати не як мету, а як інструмент, що сприяє досягненню цілей і покращенню результатів [15, с. 5].

Досягнення цілей і втілення стратегій інтернаціоналізації обумовлює різні форми її реалізації, як у внутрішньодержавному, так і міжнародному контексті. Найбільш поширеною формою інтернаціоналізації є академічна мобільність, яка диференціюється за критеріями суб'єктності, просторовості, темпоральності. Іншими формами інтернаціоналізації є модернізація освітніх програм, запровадження інтегрованих програм навчання, розширення міжнародного інституційного партнерства та ін. Застосування усього різноманіття форм інтернаціоналізації освіти не є самоціллю, адже більш важливим є аналіз їх результативності, як на рівні окремих ВНЗ, так і в рамках країни загалом.

Інтернаціоналізація вищої освіти - це багаторівнева цілеспрямована діяльність, аналіз якої дав змогу дослідникам диференціювати її транснаціональні, національні, галузеві та інституційні характеристики [1, с. 46-47; 7, с. 2-3; 12, с. 8]. Насамперед інтернаціоналізація освіти включає транснаціональні процеси, які відбуваються на глобальному та регіональному рівнях (зокрема, у рамках ЄПВО). Інтернаціоналізація є складовою національних освітніх стратегій на загальнодержавному рівні, в рамках яких владні структури (профільні міністерства) окреслюють шляхи та перспективи розвитку національної вищої школи. І безумовно, до процесу інтернаціоналізації активно долучаються окремі ВНЗ для покращення якості освіти та підвищення своїх міжнародних позицій.

Важливим чинником структурних перетворень у напрямку інтернаціоналізації освіти є участь Словаччини в розбудові ЄПВО. Болонська декларація 1999 р. визначила основні цілі щодо розширення академічної мобільності, стандартизації та гармонізації архітектури системи вищої освіти в європейському просторі [18]. Взявши курс на європеїзацію освіти, владні кола Словаччини усвідомили важливість і масштабність Болонського процесу, який «реалізується на інституційному, національному та європейському рівнях, має підтримку європейських органів, урядів, національних ректорських конференцій і вищих шкіл» [12, с. 8]. У процесі розбудови ЄПВО Словаччина приєдналася до загальноєвропейських програм і стратегій інтернаціоналізації освіти, прийнятих на конференціях у Льовені (2009 р.), Будапешті та Відні (2010 р.), Бухаресті (2012 р.), Єревані (2015 р.), Римі (2020 р.). У даному контексті вкрай важливо, що європеїзація як стратегія розвитку вищої освіти Словаччини відображає не тільки територіальний зв'язок з європейськими країнами, її участь у виробленні загальноєвропейських підходів чи «імпорт» європейської інституційної структури, але й передбачає узгодження європейських цінностей з національними культурними орієнтирами.

У процесі інтернаціоналізації вищої освіти Словаччина долучалася до ключових європейських програм (Erasmus, Grundtvig, Leonardo da Vinci, Jean Monnet та ін.). Важливу роль в активізації міжнародних контактів словацьких університетів і стимулюванні інтернаціоналізації вищої освіти відіграли проєкти в рамках європейської програми PHARE-TEMPUS. Зі вступом до ЄС перед Словаччиною відкрилися можливості залучення ресурсів європейських структурних фондів для реформування вищої освіти. Також словацькі університети активно беруть участь у розбудові центральноєвропейського співробітництва у сфері освіти та науки ( International Visegrad Fund, CEEPUS). Наведені дані засвідчують важливість загальноєвропейського контексту для інтернаціоналізації словацької вищої школи, стратегічна ціль якої - гармонізація розвитку національної освіти із європейськими та світовими трендами.

На загальнонаціональному рівні інтернаціоналізація розглядається як інструмент модернізації вищої освіти та складова міжнародного позиціонування Словаччини. На цьому рівні держава визначає цілі, пріоритети та стратегії у сфері вищої освіти, які реалізуються у процесі інтернаціоналізації. У контексті інтернаціоналізації вищої освіти Уряд СР ухвалив ряд важливих документів загальнонаціонального рівня: «Національну програму розвитку виховання та освіти» [9], «Концепцію подальшого розвитку вищої освіти Словаччини у ХХІ столітті» [20], «Стратегію інтернаціоналізації вищої освіти до 2030 року» [5], довгострокову стратегію розвитку університетів на 2016-2021 рр. [6] та ін.

У «Програмній заяві Уряду Словацької Республіки на період 2021-2024 рр.» визначено основні завдання у контексті інтернаціоналізації вищої освіти: розбудовувати якісну, конкурентоспроможну та ефективну вищу освіту в європейському вимірі; розширювати фінансові механізми для ВНЗ, що дадуть змогу отримувати кошти із зовнішніх джерел; підтримувати відкритість системи вищої освіти до міжнародного середовища та інтернаціоналізації; переструктурувати навчальні спеціальності та програми з метою підвищення міжнародної конкурентоздатності словацьких університетів; інтенсивно впроваджувати сучасні форми навчання з відповідною актуалізацією їх змісту та контролю якості вищої освіти [11, с. 76-77].

Наприкінці 2021 р. профільне міністерство прийняло «Стратегію інтернаціоналізації вищої освіти до 2030 року» [15], яка підсумувала результати розвитку вищої освіти та визначила пріоритети її трансформації у міжнародному контексті. В документі запропонована середньострокова концепція розвитку інтернаціоналізації вищої освіти як ефективного інструменту підвищення якості навчання і дослідницької діяльності в словацьких університетах [15, с. 4].

На початкових етапах розвитку впровадження інтернаціоналізації було комбінацією заходів, реалізованих переважно на основі індивідуальних інтересів університетів, окремих ініціатив на державному рівні та можливостей фінансування з боку ЄС. Для досягнення мети інтернаціоналізації у «Стратегії» пропонується перейти від відносно ізольованих видів діяльності до їх реалізації на основі системного підходу, щоб інтернаціоналізація стала невіддільною частиною процесу функціонування значної кількості словацьких університетів.

«Стратегія» запроваджує системний і скоординований підхід до інтернаціоналізації, заснований на спільних цілях профільного міністерства та ВНЗ. Важливим є запровадження системи показників, пов'язаних з інтернаціоналізацією освіти, та їх врахування у наданні державних дотацій публічним університетам. Реалізація такого підходу забезпечить відповідну ресурсну базу на рівні університетів і якість інституційного стратегічного планування у сфері інтернаціоналізації вищої освіти, зокрема шляхом підвищення фінансової підтримки важливих заходів, запровадження нових схем фінансування і вдосконалення регулятивних механізмів для інтернаціоналізації [15, с. 11].

З метою покращення якості освіти, наукових досліджень і підвищення конкурентоспроможності словацьких університетів у рамках ЄПВО та глобальному масштабі інтернаціоналізація спрямована на: пропозицію якісних навчальних програм з міжнародним реноме; розширення можливостей для встановлення та розвитку ефективного партнерства із закордонними університетами; надання майбутнім випускникам університетів знань, навичок і компетенцій, необхідних для реалізації на глобальному ринку праці; стимулювання університетів до запровадження міжнародних імпульсів в усі сфери суспільного життя, як на національному, так і локальному рівні [15, с. 11].

У документі визначено три стратегічні цілі розвитку словацької вищої освіти в контексті інтернаціоналізації:

1. Підвищення якості вищої освіти (посилення міжнародного виміру освітніх програм, розробка якісних освітніх програм іноземними мовами, забезпечення сприятливого робочого середовища для викладачів і науковців, покращення міжнародної відкритості вакансій у словацьких університетах);

2. Забезпечення міжнародної доступності навчання (активне просування за кордоном можливостей навчання у словацьких університетах, модернізація процедури вступу та активний набір іноземних студентів, їхня інтеграція в академічне середовище та соціальне життя університету, розширення стипендіальних програм для реалізації міжнародної академічної мобільності, визнання результатів навчання в рамках міжнародної мобільності).

3. Модернізація вищої освіти в умовах інтернаціоналізації (використання можливостей міжнародного оцінювання якості інтернаціоналізації університетів, підтримка мережевої діяльності університетів і модернізація управління ними, застосування диджиталізації та інформаційно-комунікаційних технологій у навчанні) [15, с. 12-18].

Отже, національна стратегія спрямована на підвищення ефективності заходів і ресурсного забезпечення у сфері інтернаціоналізації та максимізації її користі для словацької вищої освіти та суспільства загалом.

Заслуговує на особливу увагу політика інтернаціоналізації на рівні окремих словацьких університетів, які посилили свою автономію в контексті децентралізаційних реформ. Більшість словацьких університетів розробляють перспективні стратегії інтернаціоналізації,якіспіввідносяться із

загальнонаціональними документами у сфері вищої освіти. Стратегічні документи університетів визначають ключові цілі, показники, форми та очікувані результати у сфері інтернаціоналізації освіти та науки.

Наприклад, Пряшівський університетурамках «Стратегії інтернаціоналізації на 2019-2023 рр.» визначає такі основні цілі: 1) міжнародне стратегічне партнерство; 2) міжнародна мобільність; 3) інтернаціоналізація навчання; 4) інтернаціоналізація наукової та іншої творчої діяльності; 5) покращення міжнародних позицій та іміджу університету [13, с. 6-8]. Перспективна візія інтернаціоналізації університету спрямована на те, щоб задовольнити інтерес словацьких студентів до навчання за кордоном та запропонувати належні умови для навчання іноземців у Пряшівському університеті, а також розвивати полікультурну інституційну співпрацю в освітній і науковій сферах [13, с. 5].

Стратегія інтернаціоналізації Трнавського університету визначає комплекс індикаторів та інструментів для інтернаціоналізації навчання, дослідницької та творчої діяльності, проєктуючи перспективи інституційного розвитку в європейському та міжнародному вимірі [14, с. 8-12]. Заслуговує на увагу підхід до інтернаціоналізації Університету ім. Святих Кирила та Мефодія, який поряд зі стратегією і планом реалізації, включає поетапний контроль виконання запланованих заходів [16].

Аналіз досвіду словацьких університетів дає змогу виокремити такі основні форми та інструменти інтернаціоналізації: розробка університетських стратегій інтернаціоналізації та нормативне вдосконалення положень про міжнародну співпрацю, проєктно-грантову діяльність та академічну мобільність; створення структурних підрозділів для міжнародних відносин; реалізація спільних із закордонними партнерами освітніх і наукових проєктів; інтернаціоналізація освітніх програм і навчальних курсів, їх просування на міжнародному освітньому ринку; впровадження різних форм академічної мобільності; надання освітніх послуг іноземцям; організаційна підтримка закордонних стажувань студентів і науково-педагогічних працівників; стимулювання і підтримка участі студентів і викладачів у міжнародних конференціях; заохочення викладачів до публікацій наукових праць у міжнародних журналах; впровадження у навчальний процес світових інформаційних ресурсів та ін.

Найбільш поширеною формою інтернаціоналізації є академічна мобільність. У словацьких університетах створені належні умови для реалізації академічної мобільності студентів, які зокрема включають: організаційну, нормативну та фінансову підтримку мобільності; створення та постійне оновлення баз даних про програми міжнародної мобільності; індивідуальне формування навчального плану; реалізацію навчальних програм іноземними мовами; запровадження інтегрованих програм навчання; можливості переривати та поновлювати навчання в різних університетах та ін. [ 2, с. 21].

Останні роки засвідчили зростання інтересу словацьких студентів до участі в міжнародній мобільності. Втім, Словаччина не належить до країн з високими показниками вихідної кредитної мобільності студентів. Так, лише 5,24% випускників, які закінчили навчання у 2019-2020 н.р., здійснювали мобільність протягом щонайменше двох місяців. Серед перешкод найчастіше вказується на адміністративну складність реалізації міжнародної мобільності, навчальні зобов'язання у «домашньому» університеті, недостатній розмір стипендії для покриття витрат за кордоном, недостатнє володіння іноземною мовою та непривабливі пропозиції університетів -партнерів.Водночас словацькі університети направляють на мобільність значно більшу кількість студентів, ніж приймають. Так, у 2019-2020 н.р. університети направили 2172, а прийняли 1517 студентів [15, с. 8-9].

У Словаччині передбачений внутрішній механізм фінансової підтримки академічної мобільності, зокрема є можливості використання студентами державних грантів і кредитів для навчання за кордоном (т.зв. «портативність» мобільності). В аспекті оцінки портативності мобільності слід зазначити, що вона є обмеженою, оскільки Словаччина реалізує державну грантову підтримку тільки для кредитної короткострокової мобільності студентів. Втім, державні кредити в Словаччині є доступними для здійснення освітньої мобільності, як кредитної (з метою здобуття кредитів ЄКТС), так і ступеневої (з метою здобуття ступеня вищої освіти). У порівняльно-географічному аспекті Словаччина займає проміжне положення між країнами ЄПВО з високим (Північна та Північно - Західна Європа) і низьким рівнем портативності для цілей академічної мобільності (Східна Європа) [19, с. 146-150].

У сучасних умовах поширення пандемії СОУГО-19 академічна мобільність та інтернаціоналізація освіти загалом постали перед серйозними викликами. Водночас у Словаччині є чимало успішних прикладів створення університетами спільних цифрових освітніх просторів для реалізації віртуальної академічної мобільності. Відбувається швидкий перехід на цифрове навчання, яке варто розглядати не як альтернативу інтернаціоналізації, а як інструмент для нових форм інтернаціоналізації та спрощення участі в мобільності [19, с. 161].

Політика інтернаціоналізації вищої освіти у Словаччині йде шляхом поступової диверсифікації. Якщо в минулому університети приділяли більше уваги академічній мобільності, то на сучасному етапі поширюються нові форми інтернаціоналізації освітнього середовища. Однією з важливих тенденцій у розвитку університетського середовища в Словаччині є інтернаціоналізація освітніх програм. Дослідники підкреслюють перспективність флексибільних освітніх програм з міжнародним виміром, які опираються не лише на вивчення іноземних мов, а й висвітлюють, приміром, теми, що інформують студентів про процеси, проблеми та ризики в новому глобальному середовищі [17, с. 5-6].

З точки зору привабливості навчання за останні два десятиліття значно покращилися готовність і потенціал словацьких університетів залучати студентів-іноземців, про що свідчить впровадження англомовних предметів, розширення спектру освітніх програм, які викладаються іноземними мовами, а також поглиблення співпраці з закордонними університетами на базі створення спільних програм. Наприклад, у Словаччині станом на 16.04.2021р. із 7110 акредитованих освітніх програм всіх рівнів 1277 здійснювалися виключно іншою мовою, ніж державна. Станом на вказану дату акредитовано 54 спільні освітні програми, які реалізуються словацькими ВНЗ у співпраці з іноземними університетами [15, с. 8].

Водночас міжнародні позиції Словаччини як цільової країни для навчання іноземців наразі не є сильними. Зростання кількості іноземців, які приїжджають до Словаччини на навчання, не може компенсувати відтік словацьких студентів за кордон. Наприклад, у 2018 р. в університетах за кордоном навчалося 31472 студенти зі словацьким громадянством, тоді як кількість іноземців, які навчалися в університетах Словаччини у 2018-2019 н.р., становила 12706 осіб [15, с. 7].

Отже, в Словаччині спостерігається значний дисбаланс між вхідною та вихідною формами мобільності, насамперед ступеневої. Слід зазначити, що в рамках ЄПВО та ОЕСР Словаччина належить до країн із сильними потоками вихідної ступеневої мобільності. У 2018 р. з-поміж країн ОЕСР тільки Люксембург трохи випереджував Словаччину за часткою громадян, які виїхали на навчання за кордон (19% проти 18%) [10, с. 229]. Згідно з експертними розрахунками коефіцієнт вихідної ступеневої мобільності в Словаччині у 2016-2017 рр. становив 13%, тоді як середнє значення в рамках ЄПВО - 3,5% [19, с. 140]. При чому від'їзд словаків за кордон не обмежується лише періодом навчання. За даними деяких досліджень, більш ніж половина словацьких студентів не повертається на батьківщину після завершення навчання [4, с. 11; 8, с. 54]. Попри очевидні переваги інтернаціоналізації та академічної мобільності, експерти все частіше наголошують на проблемі «відтоку мізків», стиранні національної специфіки, комерціалізації освіти та послабленні інноваційного потенціалу країни.

Висновки. Аналіз концептуальних документів і механізмів реалізації дає підстави говорити про формування цілеспрямованої державної політики Словаччини щодо інтернаціоналізації вищої освіти, яка спрямована на розбудову якісного, ефективного, конкурентоспроможного освітнього та наукового середовища в європейському та глобальному вимірах. Цільові пріоритети державної стратегії інтернаціоналізації вищої освіти Словаччини співвідносяться із загальноєвропейською політикою у цій сфері. Важливість налагодження партнерських відносин з іноземними навчальними закладами, посилення міжнародного виміру освітніх програм, розширення академічної мобільності та залучення студентів з-за кордону як ключові цілі інтернаціоналізації підкреслюють також стратегії словацьких університетів.

Словаччиною взято курс на перехід від ситуативних до системних підходів у сфері інтернаціоналізації вищої освіти, як на національному рівні, так і на рівні освітніх інституцій.

Очевидними здобутками інтернаціоналізації словацької вищої освіти є поглиблення її європейської інтегрованості, розширення міжнародних контактів словацьких університетів та підвищення їх конкурентоспроможності, а також створення належних умов для академічної мобільності, покращення якості навчання та досліджень. У сучасній Словаччині реалізуються різні форми інтернаціоналізації, найбільш поширеною з яких є академічна мобільність. Попри очевидні здобутки та переваги академічної мобільності, її асиметричний характер (насамперед ступеневої мобільності) формує виклики перед країною, на які потрібно реагувати в короткостроковій перспективі.

У контексті інтернаціоналізації вищої освіти для Словаччини важливо знайти баланс між національними інтересами та міжнародними пріоритетами, між інноваціями та традиціями, щоб зберегти й примножити інтелектуальний потенціал, забезпечити якість освіти відповідно до європейських стандартів і зберегти національну специфіку в підготовці фахівців.

Література:

1. Інтернаціоналізація вищої освіти в Україні: методичні рекомендації / За ред.

І.Степаненко. К.: ІВО НАПН України, 2016. 158 с.

2. Ключкович Т. Академічна мобільність у Словаччині: вхідні та вихідні потоки міграції студентів. Інженерні та освітні технології. 2021. № 9(3). C. 18-29.

3. Шумейко Н. В. Професійна іншомовна підготовка майбутніх фахівців гуманітарного профілю в університетах Словаччини: автореф. дис. ... канд. пед. наук: 13.00.04. Рівне, 2017. 20 с.

4. Bahna M. Slovenski absolventi vysokoskolskeho studia v zahranick Unik mozgov, alebo otvarajuce sa mobilitne kanaly na Slovensku? Working Papers in Sociology. 2015/1. S. 1-13. URL: http://www.sociologia.sav.sk/cms/uploaded/2179_attach_bahna_brain_drain_PT12015b.pdf

5. De Wit, Hans. Internationalisation of Higher Education in Europe and its assessment,

trends and issues. NVAO, 2010. URL:https://www.eurashe.eu/library/modernising-

phe/mobility/internationalisation/WG4%20R%20Hans%20de%20Wit%20Internationalisation_of_H igher_Education_in_Europe_DEF_december_2010.pdf

6. Dlhodoby zamer vo vzdelavacej, vyskumnej, vyvojovej a d'alsej tvorivej cinnosti pre oblast' vysokych skol na roky 2016-2021. MSVVSSR. Qslo uznesenia: 507/2016. URL: https://rokovania.gov.sk/RVL/Resolution/16097/2

7. Knight J. Updating the Definition of Internationalization. International Higher Education. 2003. № 33. Р. 2-3. URL: https://ejournals.bc.edu/index.php/ihe/article/view/7391

8. Lipovska H., Fischer J. Brain Drain - Brain Gain: Slovak Students at Czech Universities. Journal in Efficiency and Responsibility in Education and Science. 2015. Vol. 8. №3. P. 54-59.

9. Narodny program rozvoja vychovy a vzdelavania (2018-2027). URL: https://www.minedu.sk/17786-sk/narodny-program-rozvoja-vychovy-a-vzdelavania/

10. OECD. Education at a Glance 2020: OECD Indicators. Paris: OECD Publishing, 2020. 473 р.

11. Programove vyhlasenie vlady Slovenskej republiky na obdobie rokov 2021-2024. URL: https://www.nrsr.sk/web/Dynamic/DocumentPreview.aspx?DocID=494677

12. Sprievodca bolonskym procesom. Slovenske vysoke skoly a bolonsky proces. Bratislava: SAAIC-NK Socrates, 2006. 64 s.

13.

14. Stratйgia intemacionalizвcie Presovskej univerzity v Presove na roky 2019-2023. URL: https://www.unipo.sk/public/media/33756/Strat%C3%A9gia%20internacionaliz%C3%A1cie%20P U%20-%20WEB.pdf

15. Stratйgia intemacionalizвcie Tmavskej univerzity v Trnave na obdobie 2021-2026. URL: https://www.truni.sk/sites/default/files/dokumenty/strategia_intemacionalizacie_tu_2020-2026_0.pdf

16. Stratйgia intemacionalizвcie vysokйho skolstva do roku 2030. MSVVSSR, 2021. URL: https://www.minedu.sk/data/att/21457.pdf

17. Stratйgie intemacionalizвcie UCM na roky 2020-2023. Kontrola plnenia Akcnйho plвnu

na akademicky rok 2020/2021. URL:https://www.ucm.sk/docs/medzinarodne_vztahy/

si_kontrola_plnenia_akcneho_planu_ar_2020_2023.pdf

18. Svitacovв E., Moravcikovв D., Mravcovв A. Globвlne a rozvojovй tйmy v univerzitnom vzdelвvani. Academia. 2016. C. 1-2. S. 3-16.

19. The Bologna Declaration of 19 June 1999. Joint declaration of the European Ministers of

Education. URL:http://www.ehea.info/media.ehea.info/file/Ministerial_conferences/02/8/1999_

B ologna_Declarati on_English_553028.pdf

20. European Commission, EACEA, Eurydice. The European Higher Education Area in 2020: Bologna Process Implementation Report. Luxembourg: Publications Office of the European Union, 2020. 201 p.

21. Uznesenie vlвdy SR 685/2000 z 30. augusta 2000 k nвvrhu koncepcie dalsieho rozvoja vysokйho skolstva na Slovensku pre 21. Storocie. URL: http://www.vlada.gov.sk/uznesenia/2000/ 0830/u_0685_2000.html

References: