Вища освіта в Україні: виклики сьогодення

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вища освіта в Україні: виклики сьогодення

Світлична Алла Василівна кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри підприємництва і права, Полтавський державний аграрний університет, , м. Полтава

Дядик Тетяна Василівна кандидат економічних наук, доцент, доцент кафедри маркетингу, Полтавський державний аграрний університет,

м. Полтава

Загребельна Ірина Леонідівна кандидат економічних наук, доцент кафедри економіки та міжнародних економічних відносин, Полтавський

державний аграрний університет, м. Полтава

Анотація

Конкурентоспроможність держави на світовому ринку та її економічний розвиток прямопропорційно залежать від якості вищої освіти. Оскільки вона є досить суттєвим та стійким сектором економіки, що має перспективи зростання. На сьогодні існує чимало суперечливих думок щодо стану та основних тенденцій розвитку освіти в Україні, у своєму дослідженні ми спробували виділити, на наш погляд, ключові.

До основних проблем системи вищої освіти в Україні варто віднести наступні: деградація окремих закладів вищої освіти (набуваючи масовості, вища освіта починає втрачати якість і престижність); прояви академічної недоброчесності, зокрема, досить гостро строїть проблема плагіату у наукових роботах; слабка взаємодія та довіра між учасниками освітнього процесу та стейкхолдерами; стрімкий відтік випускників вітчизняних шкіл за кордон; помітний розрив між знаннями, набутими під час навчання у закладі вищої освіти, та можливістю їх використання на практиці, окрім того, доволі часто рівень фахової підготовки випускників не відповідає запитам роботодавців; нераціональна структура підготовки фахівців з чітко вираженим викривленням у бік економічних, управлінських та правничих спеціальностей, при цьому технічні та технологічні спеціальності, втративши попит серед абітурієнтів, в останні роки суттєво скоротили контингент студентів; ускладнення практичної підготовки здобувачів вищої освіти та цільової підготовки фахівців на замовлення роботодавців.

В числі позитивних досягнень вищої освіти в Україні, на наш погляд, такі: розширення автономії закладів вищої освіти, зокрема, у питаннях організації освітнього процесу, фінансів; ліквідація відомчого розпорошення закладів вищої освіти; впровадження студентоцентрованого підходу до організації освітнього процесу; розширення можливостей студентів у формуванні індивідуальної освітньої траєкторії; із початком роботи Національного агентства із забезпечення якості вищої освіти почалося формування якісно нової культури вищої освіти та прозорої процедури акредитації освітніх програм; залучення роботодавців та практиків до організації освітнього процесу; інтернаціоналізація діяльності закладів вищої освіти в організації навчання, викладання та наукових досліджень; реформування аспірантури та підготовка здобувачів третього (освітньо-наукового) рівня вищої світи за європейськими стандартами.

Ключові слова. освіта, вища освіта, тенденції розвитку вищої освіти, заклад вищої освіти

Abstract

вища освіта європейський стандарт

Svitlychna Alla PhD in Economics, Associate Professor, Assistant professor of the Department of entrepreneurship and law, Poltava State Agrarian University, Poltava

Diadyk Tetiana PhD in Economics, Associate Professor, Assistant professor of the Department of Marketing, Poltava State Agrarian University, Poltava

Zahrebelna Iryna PhD in Economics, Assistant professor of the Department of Economicsand International Economic Relations, Poltava State Agrarian University, Poltava

HIGHER EDUCATION IN UKRAINE: CURRENT CHALLENGES

The competitiveness of a state in the global market and its economic development are directly contingent on the quality of higher education, considering that it is quite a significant and sustainable sector of the economy with growth prospects. Nowadays there are many controversial opinions concerning the current state of Ukrainian education and the main tendencies of its development. In our study we tried to identify those which seem to be the key ones from our point of view.

The major issues of Ukrainian system of higher education include the following: degradation of individual higher-educational institutions (while scaling up, higher education begins to decline in quality and lose prestige); manifestations of academic dishonesty, in particular, the problem of plagiarism in scientific publications which is quite acute; lack of interaction and trust between the participants of educational process and stakeholders; rapid outflow of graduates of domestic schools abroad; significant discrepancies between the knowledge acquired while studying in higher-educational institution and the possibility of its practical application, in addition, the professional qualification of graduates quite often does not meet the requirements of employers; unbalanced structure of professional training, with a clear prevalence of economic, managerial and legal specializations, while technical and technological specializations, facing the decline in demand among applicants, have significantly reduced the number of students in recent years; increased complexity of the process of practical training of higher education seekers and of the targeted training of specialists commissioned by employers.

In our opinion, the successful accomplishments of Ukrainian system of higher education include the following: expansion of the autonomy of higher-educational institutions, in particular, in matters concerning the organization of educational process and financing; elimination of departmental dispersion of higher-educational institutions; introduction of a student-centered approach to the organization of educational process; empowerment of students to form individual educational trajectory; establishment of the National Agency for Higher Education Quality Assurance which brought about the development of a qualitatively new culture of higher education and a transparent procedure for accreditation of educational programs; engagement of employers and practitioners in the organization of educational process; internationalization of the activities of higher-educational institutions aimed at managing learning, teaching and research processes; reformation of the system of postgraduate studies and training the seekers of third (educational and research) level of higher education in accordance with European standards.

Keywords: Education, higher education, tendencies of the development of higher education, higher-educational institution.

Постановка проблеми

Зростання вартості та якості людського капіталу, економічний розвиток держави та її конкурентоспроможність на світовому ринку навпряму залежать від якості вищої освіти. Оскільки, вона є досить суттєвим та стійким сектором економіки, що має перспективи зростання. На сьогодні існує чимало суперечливих думок щодо стану та основних тенденцій розвитку освіти в Україні. Через масову доступність (близько 85% випускників українських шкіл відразу після закінчення школи вступають до закладів вищої освіти [1]) вища освіта в державі втрачає свою престижність. За даними дослідження 2013 року серед країн ОЕСР (Організація міжнародного співробітництва та розвитку об'єднує 34 країни світу, більшість з яких є країнами з високим доходом громадян та високим індексом розвитку людського потенціалу), до першої десятки країн світу з найвищою часткою осіб, що мають вищу освіту, належать Канада (51 %), Ізраїль (46 %), Японія (45 %), США (42 %), Нова Зеландія (41 %), Південна Корея (40 %), Великобританія (38 %), Фінляндія (38 %), Австралія (38 %), Ірландія (37 %) [2]. Останнім часом чимало випускників шкіл ставлять під сумнів необхідність здобуття вищої освіти. Проте не варто нехтувати тим фактом, що вища освіта передусім розвиває розумові здібності, розширює кругозір, вчить самоорганізованості та дисципліні, дозволяє набути професійних знань, вмінь і навичок, допомагає у побудові кар'єри (бо доволі часто наявність диплому про вищу освіту є вирішальною при прийнятті на роботу). Тому особливої актуальності набуває необхідність з'ясування проблемних місць в її організації та розбудова позитивних практик.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Дослідженню основних тенденцій, що склались у вітчизняній освітній діяльності присвячена публікація Світличної А.В., Воронько-Невідничої Т.В., Хурдей В.Д. [3]. Взаємодію стейкхолдерів з закладами вищої освіти, визначенню їх впливу на ефективність оптимізації та вдосконалення освітнього процесу в своїй публікації досліджували Гевко І.В. та Борисова В.В. [4]. Серед останніх актуальних досліджень праця Українського інституту майбутнього «Майбутнє університетів. Частина 1. Еволюція університетів: на порозі невідомого майбутнього», серед основних тез якої є твердження: «щоб побудувати в Україні систему вищої освіти нового покоління потрібно передусім зрозуміти закономірності еволюції університету і у деталях розглянути його базові елементи [5, с.11]». При цьому не варто забувати , що, за твердженням Інни Совсун, завданням університету є «збереження, передача та розширення знань і певного інтелектуального досвіду. Таке формулювання не нав'язує жодної конкретної форми, натомість вказує на головну причину існування університету, пояснює потребу в університеті для окремих людей та спільнот [5, с. 15]».

Проте, динамічні зміни в суспільстві, пандемія СОУГО-19 стали новим викликом для освітньої системи в Україні та зумовлюють необхідність освоєння сучасних методик викладання й організації освітнього процесу з використанням дистанційних технологій.

Мета статті - дослідження основних тенденцій розвитку вищої освіти в Україні, виділенні здобутків та викликів сьогодення.

Виклад основного матеріалу

Роки існування незалежної України ознаменувалися суттєвими перетвореннями системи вищої освіти, починаючи від організації освітнього процесу та змісту Стандартів вищої освіти і освітніх програм, закінчуючи підходами у взаємодії викладач - студент - роботодавець. Вітчизняна освіта, поступово наближаючись до міжнародних стандартів та адаптуючись до сучасних потреб суспільства, зазнала суттєвих перетворень. Важливим кроком на цьому шляху стало приєднання України до Болонської системи освіти.

Реформуючи та розбудовуючи систему вищої освіти в державі не варто забувати, що еволюція університетської освіти має свої закономірності. По завершенню Другої світової війти (60-70-ті роки минулого століття) з'являється і не втрачає своє актуальності й по сьогодні теорія трьох етапів розвитку університетів Мартіна Троу (табл. 1).

Таблиця 1Етапи трансформації вищої освіти

Отже, ми можемо стверджувати, спираючись на табл. 1, що на сьогодні в Україні спостерігається криза елітної вищої освіти та відбувається перехід до універсальної вищої освіти з низьким рівнем селекції студентів (вище 50% їх вікової групи).

За твердженням експертів незалежного аналітичного центру «Український інститут майбутнього», система вищої освіти в Україні може бути схарактеризована як масова вища освіта без явно виділених лідерів якості за категоріями досліджень, зі слабкою інтернаціоналізацією та майже цілковитим браком дієвого зв'язку з ринком праці та високотехнологічним бізнесом [5].

Отже, ми можемо констатувати, що за останнє десятиліття кількість закладів вищої освіти в Україні скоротилась більше ніж на третину - на 298 одиниць, або 36,7%, при цьому темпи скорочення приватних і корпоративних вишів (31,8%)

Рис. 1. Динаміка кількості закладів вищої освіти в Україні за формами власності

Джерело: побудовано за даними Державної служби статистики України [7]

Рис. 2. Динаміка кількості студентів в Україні з розрахунку на 10000 осіб населення

Джерело: побудовано за даними Державної служби статистики України [7]

Серед основних причин цього, безумовно, є зменшення кількості студентів на 10000 населення, яке за досліджуваний період склало 38,6%. Водночас хочемо звернути вашу увагу, що останні п'ять років ситуація залишається порівняно стабільною (рис. 2).

До цього варто також зауважити, що, згідно з даними Державної служби статистики України, в спадок від Радянського Союзу в 1990 -1991 навчальному році Україні дісталося всього 149 закладів вищої освіти, в яких навчалося 881 300 студентів. А на початок 2021-2022 навчального року в Україні налічувалося 1 141 889 здобувачів вищої освіти ступенів «молодший бакалавр», «бакалавр», «спеціаліст» та «магістр».

Регіональний розподіл здобувачів є таким: майже чверть студентів навчається у м. Києві (23,7 %) та регіонах, міста-центри яких є університетськими хабами.

Так у рейтингу закладів вищої освіти за кількістю поданих заяв вступників (на базі ПЗСО) в 2021 році традиційно перше місце посідає Київський національний університет імені Тараса Шевченка - 54 тис. 387 заяв, 10-те місце - Київський університет імені Бориса Грінченка - 18 тис. 361 подана заява. До рейтингу університетів за наданими рекомендаціями на бюджет увійшли Національний технічний університет України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» (4 тис. 111 рекомендацій), Київський національний університет імені Тараса Шевченка (3 тис. 250 рекомендацій) та Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича (1 тис. 30 рекомендацій) [8].

Рис. 3. Регіональний розподіл здобувачів вищої освіти за місцем навчання в 2020-2021 навчальному році, %

Джерело: побудовано за даними Державної служби статистики України [7]

У 2020 році на навчання було прийнято уперше 277 057 осіб. Пріоритетними для навчання є заклади, засновані на державній формі власності, їм надало перевагу 84,7% першокурсників.

Узагальнення думок колег та експертів, власні спостереження дозволяють серед основних проблем системи вищої освіти в Україні виділити наступні:

- деградація окремих закладів вищої освіти, набуваючи масовості (для навчання за контрактом у багатьох закладах вищої освіти достатньо просто подолати пороговий півень ЗНО) вища освіта починає втрачати якість і престижність;

- прояви академічної недоброчесності, зокрема, досить гостро строїть проблема плагіату у наукових роботах;

- слабка взаємодія та довіра між учасниками освітнього процесу та стейкхолдерами;

- стрімкий відтік випускників вітчизняних шкіл за кордон, хтось їде на навчання, хтось під прикриттям статусу студента працевлаштовується, у декого за кордоном вже тривалий час працюють батьки, які не бачать майбутнього своєї дитини в Україні;

- помітний розрив між знаннями, набутими під час навчання у закладі вищої освіти та можливістю їх використання на практиці,окрім того, доволі часто, рівень фахової підготовки випускників не відповідає запитам роботодавців, що породжує зростання армії безробітних із дипломами про вищу освіту;

- нераціональна структура підготовки фахівців, з чітко вираженим викривленням у бік економічних, управлінських та правничих спеціальностей, при цьому технічні та технологічні спеціальності, втративши попит серед абітурієнтів, в останні роки суттєво скоротили контингент студентів;

- ускладнення практичної підготовки здобувачів вищої освіти та цільової підготовки фахівців на замовлення роботодавців, зумовлена, в окремих випадках, втратою довіри до вищої освіти, або ж небажанням витрачати на це час і кошти, звідси і прагнення роботодавців брати на роботу працівників із досвідом.

Серед основних викликів, з якими зіштовхнулись заклади вищої освіти останнім часом є і абсолютно нова процедура акредитації освітньо-професійних програм, яка вже принесла свої позитивні результати, забезпечивши об'єктивність і прозорість самого процесу її проведення.

Таблиця 2Інформація про прийняті Національним агентством рішення за період діяльності, 01.09.2019 - 31.12.2020 рр.

2. The Most Educated Countries in the World (2013). Edu-Active.com. Retrieved from: http://www.edu-active.com/news/2013/sep/21/most-educated-countries-wg2orld.html [in English].

3. Svitlychna, A.V., Voronko-Nevidnycha, T.V., & Khurdei, V.D. (2018). Problemy orhanizatsii osvitnoi diialnosti zakladiv vyshchoi osvity Ukrainy. [Problems of organization of educational activity of establishments of higher education of Ukraine.]. Zbirnyk naukovykh prats «Pedahohichni nauky». - Collection of scientific works is «Pedagogicalsciences», 83 (2), 57-61. [in Ukrainian].

4. Hevko, I.V., Borysov, V.V. (2020). Vzaiemodiia steikkholderiv iz zakladamy vyshchoi osvity v umovakh optymizatsii osvitnoho protsesu. [Interaction of stakeholders with higher education institutions in terms of optimizing the educational process]. Visnyk Cherkaskoho natsionalnoho universytetu im. B. Khmelnytskoho. Seriia «Pedahohichni nauky». - An announcer of the Tcherkasy national university is the name of B. Khmelnytskyi. Series are «Pedagogical sciences», 3, 57-63. [in Ukrainian].

5. Maibutnie universytetiv. Chastyna 1. Evoliutsiia universytetiv: na porozi nevidomoho maibutnoho. [Future of universities. Part 1. Evolution of universities: on the threshold of the unknown future] (2020). Retrieved from: https://uifuture.org/publications/majbutnye-universitetiv/ [in Ukrainian].

6. Krikunov, M. Evoliutsiia misii universytetiv. Maibutnie universytetiv. [Evolution of mission of universities. Future of universities]. Retrieved from: URL:https://uifuture.org/publications/majbutnye- universitetiv/ [in Ukrainian].

7. Derzhavna sluzhba statystyky Ukrainy. [Government service of statistics of Ukraine]. Retrieved from: http://www.ukrstat.gov.ua/ [in Ukrainian].

8. Serhii Shkarlet rozpoviv pro osnovni rezultati vstupnoi kampanii 2021 roku [Serhii Shkarlet spoke about the main results of the entrance campaign in 2021]. mon.gov.ua. Retrieved from https://mon.gov.ua/ua/news/sergij-shkarlet-rozpoviv-pro-osnovni-rezultati-vstupnoyi- kampaniyi-2021-roku [in Ukrainian].

9. Kvit, S., & Yeremenko, O. (Eds.). (2021). Richnyi zvit Natsionalnoho ahentstva iz zabezpechennia yakosti vyshchoi osvity. [An annual report of the National agency is from providing of quality of higher education]. Kyiv: is the National agency from providing of quality of higher education. [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru