Здобуття вищої юридичної освіти у непрофільних закладах вищої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЗДОБУТТЯ ВИЩОЇ ЮРИДИЧНОЇ ОСВІТИ У НЕПРОФІЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Рєзнік О.М.

доктор юридичних наук, заслужений юрист України, доцент, доцент кафедри адміністративного, господарського права та фінансово-економічної безпеки Сумського державного університету

Полянська Є. А.

аспірантка

Навчально-наукового-інституту права Сумського державного університету м. Суми, Україна

Професія юриста є однією з найдавніших. Особа, що мала юридичну освіту, завжди викликала повагу. Проте якщо декілька десятирічь тому отримати юридичну освіту було вкрай важко, то на сьогодні ситуація зовсім інша. юрист професія освіта непрофільний

Взагалі освіта стала більш доступною, в Україні є обов'язковою загальна середня освіта, а також кожен громадянин має право на отримання безоплатної вищої освіти, також кожен має право на отримання середньої чи вищої освіти за власні кошти. Тому, на жаль, особи не завжди з відповідальністю підходять до вирішення питання про свою освіту та отримання майбутньої професії. Що має своє відображення й на закладах вищої освіти, їх якості викладання та підходу до навчального процесу.

Професія юриста є дуже відповідальною та вимагає відповідних знань та навичок. На сьогодні особа з юридичною освітою може працювати в будь-якій сфері, приватній чи державній, такі особи займають посади починаючи від юрист-консультант у невеликих юридичних особах і закінчуючи центральними органами усіх гілок влади. Багатьох із них правовий статус визначений Конституцією України, що наголошує на значимості цих посад та високому рівні відповідальності перед суспільством.

Випуск юридичних кадрів навчальними закладами на сьогодні є значним, і на жаль, не великий відсоток працевлаштовується саме за цим напрямком. Тому говорять про перенасичення ринку праці юридичними працівниками й при працевлаштуванні ти повинен мати високий рівень знань та щось відмінне від інших, щоб зацікавити роботодавця.

Саме тому неодноразово наголошувалось на необхідності удосконалення юридичної освіти Комітетом Міністрів Ради Європи, Організацією з безпеки і співробітництва в Європі, Міністерством освіти і науки України тощо, була проведена низка досліджень на підставі яких були розроблені Концепції роз - витку/вдосконалення юридичної освіти та навіть розроблено два законопроекти: «Про юридичну (правничу) освіту і загальний доступ до правничої професії» № 7147 від 28 вересня 2017 р. та «Про юридичну освіту та юридичну (правничу) професію» № 7147-1 від 17 жовтня 2017 р. Проте проекти законів були відкликані у 2019 році, а положення розроблених Концепцій не впровадженні, реформування юридичної освіти відбувається дуже повільно. На сьогодні найвагомішим є запровадження вступ - них випробувань до магістратури з використанням технологій ЗНО, а також єдиного державного кваліфікаційного іспиту для низки спеціальностей серед яких й «Право».

Загалом юридична освіта має низку проблем серед яких: не відповідність навчальної програми дійсності, недостатність кваліфікованих педагогічних кадрів, відсутність ефективної системи забезпечення якості освіти, застарілість навчальної бази у більшості ЗВО, значна кількість навчальних закладів що готує правників тощо.

Згідно з відкритих даних реєстру вищих навчальних закладів в Україні зареєстровано 3862 державних, комунальних та приватних навчальних заклади [1]. При цьому на початку 2019/2020 навчального року за даними державної служби статистики кількість діючих вищих навчальних закладів становила 281, з них близько 200 закладів здійснюють підготовку з напрямку «Право» [2]. І є зрозумілим, що більшість із цих закладів не є профіль - ними, так отримання юридичної освіти є можливим в аграрних, технічних, педагогічних навчальних закладах тощо. Хочемо звернути увагу на те, що кількість ЗВО в європейських країнах є значно меншою, у Польщі у сфері вищої юридичної освіти налічується лише 25 вишів (із яких 10 - приватні), у Німеччині - 42, у Великій Британії - 97. І навіть у США, які за населенням майже у 8 разів є більшими за Україну, кількість вишів, які надають послуги із підготовки юристів, не перевищує 200 [3].

Навіть не кожен профільний вищий навчальний заклад готує правників, знання та вміння яких відповідають вимогам сучасного суспільства, бо правнича професія це не тільки про теоретичні знання, а й про низку практичних навичок та таких властивостей як стресостійкість, уміння швидкого реагування, зібраність, відповідальність, вмотивованість, адаптивність тощо.

Саме тому ЗВО необхідно здійснювати комплексну підготовку правників, зосереджуючи уваги на особливостях цієї професії, слідкуючи за змінами, що відбуваються в суспільстві. У випадку з непрофільними вузами це вкрай складно, у більшості випадків навіть дисципліни, що викладаються на юридичних факультетах є загальногуманірними, викладачі далекі від практики в юридичній сфері, або ж взагалі від юриспруденції.

Не менш важливим є й питанням баз практик для студентів юридичних факультетів. У непрофільних вузах вони є мізернішими, й студенти не мають змоги отримати практичні вміння саме там де вони б хотіли. Або ж взагалі останні роки, наприклад, в аграрних вузах все більше стає поширеним проходження практики закордоном, у тому числі серед студентів юридичних факультетів, проте на дійсності ця практика не має жодного відношення до юриспруденції.

Про недосконалість підготовки юристів у непрофільних вузів говорять статистичні дані, відповідно до яких абітурієнти юридичних факультетів непрофільних закладів вищої освіти мають нижчі бали зі зовнішнього незалежного оцінювання, а також демонструють низьку успішність складання єдиного фахового вступного випробування для магістратури (близько 9% відмінників із дипломом з відзнакою не подолали поріг «склав/не склав») [4].

Тому слід говорити про доцільність зміни підходу до надання юридичної освіти у нашій країни. Є необхідним оновлення програми навчання. А також приділити належну увагу саме ЗВО, що здійснюють підготовку правників. Їх кількість повинна бути зменшена, за рахунок ліквідації юридичних факультетів у непрофільних закладах вищої освіти та посилення профільних та класичних вузів, що дасть змогу збільшити якість цієї освіти. З цією ж метою владі слід змінити вимоги до акредитації вузів, зробити їх більш жорсткішими.

Література

1. Відкриті дані. Міністерство освіти і науки України: вебсайт. (дата звернення: 28.10.2021).

2. Заклади вищої освіти. Державна служба статистики України : веб-сайт.

3. Малишев Б. Як реформувати вищу юридичну освіту в Україні. (дата звернення: 28.10.2021).

4. Осипчук Н. Право знати право: у якому виші готують найкращих юристів. (дата звернення: 28.10.2021).

Размещено на Allbest.ru