Використання ЗМІ у рамках когнітивно-комунікативного підходу до викладання іноземної мови

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний університет ім. В.Н. Каразіна

Використання ЗМІ у рамках когнітивно-комунікативного підходу до викладання іноземної мови

Язловицька О.В. кандидат філологічних наук,

доцент кафедри методики та практики

викладання іноземної мови

Харків

Анотація

комунікативний компетенція когнітивний викладання

Статтю присвячено вивченню елементів формування комунікативної компетенції студентів з урахуванням когнітивного аспекту навчання іноземної мови. Даний підхід дає змогу на раціональне оволодіння лексико-граматичним матеріалом, водночас забезпечує поширення загальних знань картини світу, притаманної носіям мови, що вивчається. Метою дослідження є аналіз ефективності використання аутентичного допоміжного матеріалу під час викладання іноземної мови задля оптимізації навчального процесу. З огляду на функції, представлені засобами масової інформації (ЗМІ), робота з публіцистичними та аудіовізуальними матеріалами даного типу є одної з провідних у рамках когнітивно-комунікативного підходу до вивчення іноземної мови. У статті надається детальний аналіз етапів роботи з засобами масової інформації та роз'яснюються елементи продуктивності їх використання на заняттях з іноземної мови. У ході дослідження проведено аналіз трьох етапів роботи з засобами масової інформації на прикладі текстового матеріалу, а саме: дотекстовий етап, тестовий та післятекстовий, які передбачають ознайомлення з інформацією, її вивчення, обговорення та формування певної точки зору щодо комунікативного питання. Наведена схема роботи може бути використана при аналізі текстової та аудіовізуальної інформації, що сприяє підвищенню мотивації студентів та їх зацікавленості щодо запропонованої теми.

Згідно з результатами дослідження, кожен з етапів роботи покращує комплексне володіння іноземною мовою. Отже, робота з засобами масової інформації під час вивчення іноземної мови передбачає формування когнітивно-комунікативної картини світу водночас із засвоєнням низки лексико-граматичних елементів та навичок їх вживання у визначених комунікативних ситуаціях.

Ключові слова: аудіовізуальний матеріал, вивчення іноземної мови, засоби масової інформації, когнітивно-комунікативний підхід, комунікативна компетенція, текстовий матеріал.

Annotation

Yazlovytska O. The use of the media in the framework of the cognitive-communicative approach to foreign languages learning. The article is devoted to the study of the elements of students' communicative competence formation, taking into account the cognitive aspect of teaching foreign languages. This approach gives the opportunity to learn rationally lexical and grammatical material, as well as provides the enrichment of general worldview knowledge, which is inherent to the native speakers. The aim of the study is to analyze the effectiveness of using authentic auxiliary material in foreign language learning in order to optimize the educational process. Taking into account the functions presented by the media, working with journalistic and audiovisual materials is one of the leading parts within the framework of the cognitive-communicative approach to foreign language learning. The article provides the detailed analysis of the stages of working with the media material and the explanation of the productivity of their use during foreign language classes. The study analyzes three stages of working with the media on the example of a textual material, namely the pre-text, text and post-text stages, which provide information study, discussion and formation of a certain point of view on the communicative issue. This scheme of work can be used in the analysis of textual as well as audiovisual information that helps to increase the motivation of students and their interest concerning the proposed topic. According to the study results, each of the working stages improves the integrated knowledge of a foreign language. Working with the media while studying foreign languages provides the formation of a cognitive and communicative worldview while learning a number of lexical and grammatical elements as well as a range of skills how to apply them in certain communicative situations.

Key words: audiovisual material, cognitive-communicative approach, communicative competence, foreign language learning, mass media, textual material.

ВСТУП

На сучасному етапі комунікація посідає важливе місце у розвитку суспільства та розглядається як смисловий аспект соціальної взаємодії. Кожна індивідуальна дія здійснюється шляхом прямих або непрямих відносин з іншими людьми та включає в себе комунікативний аспект поряд з фізичним. Мова є невід'ємною частиною цивілізації та культури кожного суспільства, що дає йому змогу існувати та розвиватись.

У свою чергу, вивчення іноземної мови стає фундаментальною частиною розвитку комунікативної та міжкультурної компетенції індивіда, що передбачає свідоме використання іноземної мови задля досягнення позитивного результату міжкультурної взаємодії. Дослідження даного питання було проведено багатьма вченими, серед яких Вовк О. І. [4], Обдалова О. А., Мінакова Л. Ю. [12], Ушакова Н. Л. [15], Сеісе-Мигсіа М. [20] та інші, та передбачає використання комплексно-орієнтованого процесу навчання у рамках когнітивно-комунікативного підходу.

У процесі вивчення іноземної мови відбувається зіткнення двох полюсів, а саме необхідності вивчення лексико-граматичного матеріалу на ряду з пізнанням культури та традицій народу, мова якого вивчається. Необхідність поширення соціолінгвістичних знань під час вивчення іноземної мови зумовлює використання допоміжного матеріалу задля оптимізації процесу навчання, насамперед матеріалу засобів масової інформації, що відображає життєві події носіїв мови та сучасні світові реалії. Питання ефективності використання матеріалу засобів масової інформації у процесі навчання було розглянуто та аргументовано у роботах вчених, серед них А. М. Калінін [6], Л. Є. Нагорнюк [11], К. Варгек, Б. Gawronski [19], V. Tafani [25] та інші.

Актуальність даного дослідження зумовлена необхідністю всебічного аналізу використання матеріалу засобів масової інформації у рамках когнітивно-комунікативного підходу до вивчення іноземної мови, що передбачає одночасне вивчення лексико-граматичного та поширення лінгво-культурної картини світу.

Метою дослідження є вивчення специфіки поєднання комунікативного та когнітивного підходів у рамках методології навчання іноземної мови через використання матеріалу засобів масової інформації (ЗМІ). Завдання дослідження включають аналіз основних функцій ЗМІ, визначення ефективності долучення матеріалу ЗМІ до занять з іноземної мови та огляд етапів роботи з даним матеріалом у рамках когнітивно-комунікативного підходу до вивчення іноземної мови.

Об'єктом дослідження є безпосередньо когнітивно-комунікативний підхід, а предметом - засоби масової інформації (ЗМІ) та їх залучення до занять з іноземної мови.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Комунікативний підхід до вивчення іноземної мови є одним з провідних методів у вивченні іноземної мови. Основною ідеєю даного методу є ефективне засвоєння мовного матеріалу шляхом його використання у змодельованих комунікативних ситуаціях. Ціллю є зацікавити студентів у вивченні іноземної мови шляхом накопичення та розширення їх навичок та вмінь, з подальшим їх використанням у реальних комунікативних ситуаціях.

В рамках комунікативного методу спілкування розглядається як канал пізнання та розвитку індивіда, як інструмент виховання необхідних рис особистості, спосіб передачі досвіду та розвитку вміння спілкуватись [13, с. 38]. Комунікативний підхід до вивчення іноземної мови дозволяє штучно сформувати іншомовне середовище та зменшити комунікативні перешкоди до спілкування іноземною мовою у різноманітних комунікативних ситуаціях [20, с. 8] Принципово важливою стає необхідність оволодіння «процесом породження висловлювання і передбачення можливої відповіді» [12, с. 149].

Когнітивно-комунікативна парадигма передбачає, що засоби вираження змісту повідомлення функціонують як автоматичний механізм мовленнєвої діяльності, який було активовано у потрібний час задля вилучення інформації з поза меж свідомості [5, с. 240]. Дана інформаціє була зафіксована раніше через канали пізнання навколишнього світу задля використання у потрібний час собі на благо. Комунікативна поведінка індивіда може бути регульована стратегією вирішення комунікативних задач, які виникли безпосередньо у процесі розгортання комунікативної взаємодії та регулюються свідомістю на рівні раціональної оцінки ситуації [10, с. 20].

Поєднання двох складових, комунікативної та когнітивної, у процесі вивчення мови передбачає отримання лінгвістичних знань та надбання знань про іншомовну картину світу, яка лежить поза межами мовних знаків, але є невід'ємною частиною комунікативних ситуації в цілому. Когнітивнокомунікативний підхід сприяє формуванню лінгвістичного знання, що поєднує в собі інформаційні елементи, отримані шляхом сприйняття вербальних та невербальних мовних знаків. Як зазначає Н. А. Ушакова, при аналізі когнітивно-комунікативного підходу як методу формування міжкультурної компетенції даний підхід «зумовлює реалізацію двох аспектів: врахування комунікативного напрямку та когнітивної складової міжкультурного спілкування» [15, с. 171]. Мова стає не просто засобом передачі знань у комунікативних актах, вона «відіграє важливу роль в накопиченні знань і їх зберіганні в пам'яті, сприяючи їх систематизації, що забезпечує пізнавальну діяльність людини» [12, с. 149].

Когнітивно-комунікативний підхід до вивчення мови є «комплексно-інтегрованим» та спрямованим на «розвиток як розумової, так і мовленнєвої діяльності студентів» [4, с. 116]. Він передбачає формування та розвинення таких навичок як сприйняття інформації, її розуміння та структурування, та, насамперед, формування бази знань, не тільки лексико-граматичних, а і соціолінгвістичних, які зберігаються у формі фонових знань та активуються у певних комунікативних ситуаціях.

У час розвитку інформаційних технологій засоби масової інформації стають джерелом нового та пізнавального матеріалу. Це набір ресурсів, які при вірному їх використанні можуть стати корисними при вивченні іноземної мови, ознайомлення з країною, мова якої вивчається та подіями, які відбуваються у світі [18; 25].

Використання ЗМІ дає змогу не тільки змоделювати іншомовне середовище на занятті, а і надати живу та сучасну мову, яка презентується безпосередньо її носіями. Засоби масової інформації трактуються як «періодичне друковане або електронне видання, телевізійний канал, радіоканал, телечи радіопрограма, інша форма розповсюдження масової інформації, яка має постійну назву і встановлену періодичність поширення» [14]; канали «оперативного розповсюдження інформації серед широких мас населення» [1], а також як масова комунікація [17].

Вважаємо доцільним використання ЗМІ на заняттях з іноземної мови у рамках когнітивно-комунікативного підходу з огляду на виділені провідними вченими функції [3, с. 7; 6, с. 185; 8; 16, с. 2; 19, с. 51; 22, с. 216-217; 23, с. 1645], з яких основними є:

1. Інформаційна функція, яка полягає у повідомленні про стан справ, різного роду фактів і подій. ЗМІ інформують аудиторію про події та умови життя певної спільноти чи світу в цілому. Повною мірою ця функція реалізується в програмах новин на телебаченні та радіо, чи публікаціях новин у газетах.

2. Пізнавальна функція ЗМІ сприяє поповненню бази знань своїх читачів, слухачів, глядачів шляхом передачі різного типу наукової, культурної чи історичної інформації, що сприяє підвищенню освітнього рівня індивіда.

3. Ідеологічна функція забезпечує бачення подій з боку їх репрезентації членами певного суспільства з врахуванням культурних цінностей і політичних орієнтирів, соціальних відносин та власних позицій.

4. Розважальна функція надає можливість представити інформацію таким чином, щоб адресант сприйняв її з почуттям задоволенням, з позиції його етичних та естетичних потреб.

5. Когнітивна функція направлена на засвоєння та структурування поданої ЗМІ інформації, яка кожного разу доповнює вже існуючу загальну картини світу студента.

Детальний аналіз функцій свідчить, що використання ЗМІ на заняттях з іноземної мови дає змогу поглинути у специфічну картину світу, яка відповідає фізичним, духовним, естетичним та етичним чинникам певного соціуму. Робота зі ЗМІ підвищує мотивацію студентів до вивчення не тільки лексичного та граматичного матеріалу, а і життєвих традицій та звичок народу, носія даної мови. Цей аспект роботи дає можливість поширити культурно-освітній спектр знань студентів. Обробка матеріалу ЗМІ допомагає розвинути вміння аналізу, дискусії, вибору головної інформації з наданого матеріалу, підвищити комунікативну компетенцію, поширити кругозір та енциклопедичні знання студентів.

ЗМІ поділяють на візуальні, аудіальні та аудіовізуальні ресурси [2, с. 234; 6; 11, с. 147]. Кожен з цих ресурсів може бути використано на заняттях з іноземної мови з урахуванням методичних цілей.

До візуальних матеріалів відносимо періодичні видання. Наприклад, британська преса є класичним прикладом всебічного відображення процесів, що відбуваються в країні та поза її межами в різних галузях політичного, соціально-економічного та культурного життя. Важливим є те, що газетам властива композиційна модель репрезентації, а отже тематичні розділи та ілюстрації. Сучасні газети надають матеріал у вигляді не тільки друкованої продукції, а також цифрової версії з використанням тексту, зображення, графіки, анімації та відео, що сприяє швидкому та зручному доступу до потрібного матеріалу, який відповідає новітнім тенденціям. Величезні можливості підбору текстів, зміст яких викликає життєвий інтерес, створює мотивацію і настій, надаються для кожного рівня володіння іноземною мовою. Також тексти, надруковані в газетах, відповідають нормам літературної мови, що є важливим при вивченні лексико-граматичного матеріалу. До розгляду можуть прийматись такі видання як «The Guardian», «The Observer», «The Times», «The Sunday Times», «The Daily Telegraph», «The Sunday Telegraph», «The Independent», «The Independent on Sunday», «The Financial Times» та інші.

До аудіальних ЗМІ відносимо радіо-новини, які можуть бути використані на занятті з ціллю навчання сприйняття інформації на слух з подальшою можливістю роботи з друкованим записом почутого та виконанням вправ на розуміння інформації. Більш цікавим та продуктивним вважаємо аудіовізуальні ЗМІ, до яких відносимо телебачення, документальне кіно, телепередачі тощо. Звукова інформація, яка лунає з екрану в супроводі відеоряду, значно покращує умови сприйняття іноземної мови на слух. Відеоматеріал широко застосовується для навчання аудіювання, одному з найскладніших видів мовленнєвої діяльності. Даний метод роботи дає змогу зануритися в іншомовне середовище, подати повну ситуацію спілкування з урахуванням місяця та часу комунікації, бачити і чути учасників спілкування, їх вербальну та невербальну комунікацію. Візуальна репрезентація допомагає у розумінні аудіального ряду, що дає комплексне розуміння матеріалу. Рекомендовані ресурси: BBC (http://www. bbc.com/news}. CNN (http://cnn.com), Channel 4 (http://www.channel4.com/}, TED (https://www.ted. com). Sky News (http://news.sky.com) та інші.

Потребує уточнення питання щодо безпосередньої роботи з ЗМІ у рамках когнітивно-комунікативного підходу з ціллю оптимізації продуктивного засвоєння матеріалу. Кожен вид роботи, як з текстовим матеріалом, так і з аудіовізуальним має нараховувати 3 етапи. По-перше, ознайомлення з матеріалом, по-друге - детальний розгляд та, наостанок, закріплення нових лексико-граматичних одиниць. Розглянемо, як приклад, принцип роботи з текстовим матеріалом, який нараховує дотекстовий, текстовий та післятекстовий етапи.

Дотекстовий етап має ціллю мотивувати студента, налаштувати на роботу та зняти можливі труднощі сприйняття тексту. Даний етап передбачає пояснення викладачем, яким чином буде проходити робота та на що треба звернути увагу. Типи завдань, які можуть бути використані на даному етапі, представляють собою роботу з заголовком, бо тема газетної статті має власні мовленнєві особливості (відсутність вірних граматичних форм, опущення артиклів, економія мовних засобів); опрацювання нових лексико-граматичних одиниць; припущення про зміст статті з огляду на заголовок; відповіді на загальні питання щодо тематики статті тощо.

Текстовий етап присвячено вивченню запропонованого тексту (читання, переклад, обговорення питань щодо лексики та граматики) та виконання завдань, орієнтованих на освоєння лексичних та граматичних одиниць. Типи завдань на даному етапі можуть бути різноманітними, з урахуванням здібностей студентів до роботи, їх рівня знань та кількості часу, розрахованого на роботу з текстом. Наприклад, знаходження еквівалентів до іншомовних слів чи, навпаки, заповнення попусків в певних реченнях потрібними словами і виразами, написання потрібних граматичних форм дієслів у тексті. Також можуть бути завдання на розвиток вмінь виділення смислової інформації, як-от надання відповідей на запитання, співвіднесення розрізнених речень зі смисловими частинами тексту, визначення, чи вірними є твердження, встановлення вірної послідовності розрізнених частин тексту, переказ тексту у декількох фразах тощо.

Завданням післятекстового етапу є використання вивченого матеріалу як бази для подальшого розвитку навичок комунікативної компетенції студента у різних дискусійних ситуаціях. Даний етап може бути відсутнім або зведеним до мінімального елементу роботи. Завдання можуть бути розраховані на роботу в аудиторії чи на самостійну роботу студентів та передбачувати обговорення, дискусію, відповіді на заготовлені викладачем питання, висловлення студентами власної думки щодо комунікативної теми, підготовку презентації, якщо тематика та сюжет статті є досить жвавими та цікавими для подальшої дискусійної роботи.

Наведену систему роботи з текстовим матеріалом ЗМІ може бути використано при аналізі відео чи аудіо фрагментів ЗМІ на заняттях з іноземної мови та розділено на три етапи роботи з матеріалом - додемонстративний, демонстративний та післядемонстративний етапи. Кожен з видів роботи передбачає засвоєння лексико-граматичного матеріалу та поширення соціолінгвістичних знань студентів задля подальшого їх використання у комунікативних ситуаціях різного типу.

ВИСНОВКИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ ПОДАЛЬШИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

Згідно з результатами дослідження, використання ЗМІ є доцільним на заняттях з іноземної мови у рамках когнітивно-комунікативного підходу до вивчення іноземної мови. Інформаційна, пізнавальна, ідеологічна, розважальна та когнітивна функції ЗМІ дозволяють студентам отримати інформацію, що є ситуативною та емоційною, а також викликати інтерес, що стимулює студентів до продуктивного вживання лексико-граматичних одиниць у комунікативних ситуаціях. Важливим фактором є впровадження нової та актуальної інформації щодо соціального аспекту життя носіїв мови, що вивчається, надання базових фонових знань, що формує когнітивну та комунікативну компетентність студента. Кожен з елементів роботи з матеріалами ЗМІ впроваджує мікрочастку одного цілого, а саме - комплексного оволодіння іноземною мовою, вміння вживати певні лексико-граматичні одиниці у потрібний час, у визначеному місці та за певних комунікативних умов, що визначається інтуїтивним рівнем володіння іноземною мовою, сформованим завдяки наявності когнітивних знань та навичок студентів.

Перспективою дослідження вважаємо вивчення системи роботи з текстом художнього твору в рамках когнітивно-комунікативного підходу до викладання іноземної мови.

ЛІТЕРАТУРА

1. Азимов, Є. Г., & Щукин, А. Н. (Ред.). (2009). Новый словарь методических терминов и понятий (теория и практика обучения языкам). Відновлено з http://methodological_terms.academic.ru/1921.

2. Бобаль, Н. Р. (2012). Тексти ЗМІ: структура та зміст поняття. Наукові записки Національного університету Острозька академія. Серія: Філологічна, 30, 234-235.

3. Ваганова, О. В. (2013). Роль засобів масової комунікаціїу процесі глобалізації. (Автореф. канд. політ. наук). Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київ.

4. Вовк, О. І. (2013). Когнітивно-комунікативна діяльність як основа навчання іноземної мови. Збірник наукових праць Військового інституту Київського національного університету імені Тараса Шевченка, 42, 114-121.

5. Залевская, А. А. (2005). Психолингвистические исследования. Слово. Текст.: Избранные труды. Москва: Гнозис.

6. Калінін, А. (2013). Особливості використання матеріалів засобів масової інформації в процесі викладання економічних дисциплін у вищих навчальних закладах. Наукові записки. Серія: Педагогічні науки, 120, 183-190.

7. Каплій, О. В. (2013) Класифікація засобів масової інформації: конституційно-правові питання. Актуальні проблеми політики, 50, 35-46.

8. Карлова, В. В. (2007). Вплив засобів масової інформації на формування української національної свідомості. Відновлено з http://academy.gov.ua/ej/ej6/txts/07kvvunc.htm.

9. Кравченко, А. В. (2009). О традициях, языкознании и когнитивном подходе. В. А. Виноградов, В. Ф. Новодранова, & Н. К. Рябцева (Ред.). Горизонты современной лингвистики: Традиции и новаторство: сб. в честь Е. С. Кубряковой (с. 51-65). Москва: Языки славянских культур.

10. Мартынюк, А. П. (2016). Когнитивно-коммуникативная лингвистика: в поисках базовых принципов и методик анализа. Когниция, коммуникация, дискурс, 12, 17-35.

11. Нагорнюк, Л. (2015). Розвиток комунікативних умінь та навиків майбутніх учителів засобами медіаосвіти, Актуальні питання освіти і науки: матеріали ІІІ міжнар. наук.-практ. конф., 10-11 листопада. Харків: ХОГОКЗ, 144-150.

12. Обдалова, О. А., & Минакова, Л. Ю. (2013). Взаимосвязь когнитивных и коммуникативных аспектов при обучении иностранному языку. Филологические науки. Вопросы теории и практики, 7(25), I, 148-153.

13. Степанова, Т. Ю. (2012). Специфика применения коммуникативного подхода в обучении иностранным языкам. Интеграция образования, 2, 37-41.

14. Телекоммуникационный словарь. Відновлено з http://telecom.academic.ru/4548.

15. Ушакова, Н. Л. (2009). Когнитивно-коммуникативный подход к формированию межкультурной компетенции. Вестник Северного (Арктического) федерального университета. Серия: Гуманитарные и социальные науки, 6, 171-174.

16. Хорошун, О. О. (2014). Дискурс засобів масової інформації: характерні особливості. Вісник Луганського національного університету імені Тараса Шевченка. Серія: Філологічні науки, 6, 160-163.

17. Энциклопедический словарь. (2009). Відновлено з http://dic.academic.ru/dic.nsf/es/54123.

18. Bahrani, T., & Sim, T. S. (2011). The role of audiovisual mass media news in language learning. English Language Teaching, 4(2), 260-266.

19. Bajorek, K., & Gawronski, S. (2018). The use of the educational function of media in foreign language teaching. Social Communication. Online Journal, 1(17), 48-57.

20. Celce-Murcia, M. (2001). Language teaching approaches: An overview. Teaching English as a second or foreign language, 2(1), 3-10.

21. Dornyei, Z. (2009). The 2010s communicative language teaching in the 21st century: The "principled communicative approach". Perspectives, 3(2), 33-43.

22. Lasswell, H. D. (1948). The structure and function of communication in society. The Communication of Ideas, 215-228.

23. Moynihan, R., Bero, L., Ross-Degnan, D., Henry, D., Lee, K.,... & Watkins, J. (2020). Coverage by the news media of the benefits and risks of medications. New England Journal of Medicine, 22(342), 1645-1650.

24. Newby, D. (2015). The role of theory in pedagogical grammar: A cognitive - communicative approach. Eurasian Journal of Applied Linguistics, 1(2), 13-34.

25. Tafani, V. (2009). Teaching English through mass media. Acta didactica napocensia, 2(1), 81-95.

REFERENCES

1. Azimov, Je. G., & Shhukin, A. N. (Eds.) (2009). Novyj slovar' metodicheskih terminov i ponjatij (teorija i praktika obuchenija jazykam) [New dictionary of methodological terms and concepts (teaching language theory and practice)]. Retrieved from http:// methodological_terms.academic.ru/1921.

2. Bahrani, T., & Sim, T. S. (2011). The role of audiovisual mass media news in language learning. English Language Teaching, 4(2), 260-266.

3. Bajorek, K., & Gawronski, S. (2018). The use of the educational function of media in foreign language teaching. Social Communication. Online Journal, 1(17), 48-57.

4. Bobal, N. R. (2012). Teksty ZMI: struktura ta zmist poniattia [Mass media texts: structure and content of the concept]. Naukovi zapysky Natsionalnoho universytetu Ostrozka akademiia. Serna: Filolohichna [Scientific notes of the National Univ. of Ostroh Academy], 30, 234-235. (in Ukrainian)

5. Celce-Murcia, M. (2001). Language teaching approaches: An overview. Teaching English as a second or foreign language, 2(1), 3-10.

6. Dornyei, Z. (2009). The 2010s communicative language teaching in the 21st century: The "principled communicative approach". Perspectives, 36(2), 33-43.

7. Jenciklopedicheskij slovar'[Encyclopedic dictionary]. (2009) Retrieved from http://dic.academic.ru/dic.nsf/es/54123.

8. Kalinin, A. (2013). Osoblyvosti vykorystannia materialiv zasobiv masovoi informatsii v protsesi vykladannia ekonomichnykh dystsyplin u vyshchykh navchalnykh zakladakh [Features of the mass media materials usage while teaching the economic subjects in higher education institute]. Naukovi zapysky. Pedahohichni nauky [Scientific notes. Pedagogical sciences], 120, 183-190. (in Ukrainian)

9. Kaplii, O. V. (2013). Klasyfikatsiia zasobiv masovoi informatsii: konstytutsiino-pravovi pytannia [Mass media classification: constitutional and legal issues]. Aktualniproblemy polityky [Currentpolicy issues], 50, 35-46. (in Ukrainian)

10. Karlova, V. V. (2007). Vplyv zasobiv masovoi informatsii na formuvannia ukrainskoi natsionalnoi svidomosti [Mass media influence on the formation of the Ukrainian national consciousness]. Retrieved from http://academy.gov.ua/ej/ej6/txts/07kvvunc. htm. (in Ukrainian)

11. Khoroshun, O. O. (2014). Dyskurs zasobiv masovoi informatsii: kharakterni osoblyvosti [Mass media discourse: distinguishing features]. Visnyk Luhansk. nats. un-tu im. T Shevchenko. Filolohichni nauky [T. Shevchenko Luhansk. National Univ. Mesenger, Philological sciences], 6, 160-163. (in Ukrainian)

12. Kravchenko, A. V. (2009). O tradicijah, jazykoznanii i kognitivnom podhode [About traditions, linguistics and cognitive approach]. In V. A. Vinogradov, V. F. Novodranova, & N. K. Ryabtseva (Eds.), Gorizonty sovremennoj lingvistiki: Tradicii i novatorstvo [Horizons of modern linguistics: Traditions and novelty] (pp. 51-65). Moscow: Jazyki slavjanskih kul'tur Publ. (in Russian)

13. Lasswell, H. D. (1948). The structure and function of communication in society. In L. Bryson (Ed.), The Communication of Ideas (pp. 215-228). New York: Institute for Religious and Social Studies.

14. Martynjuk, A. P. (2016). Kognitivno-kommunikativnaja lingvistika: v poiskah bazovyh principov i metodik analiza [Cognitive-communicative linguistics: in the search of basic rules and methods of analysis]. Kognicija, kommunikacija, diskurs [Cognition, communication, discourse], 12, 17-35. (in Russian)

15. Moynihan, R., Bero, L., Ross-Degnan, D., Henry, D., Lee, K.,... & Watkins, J. (2020). Coverage by the news media of the benefits and risks of medications. New England Journal of Medicine, 22(342), 1645-1650.

16. Nahorniuk, L. (2015). Rozvytok komunikatyvnykh umin ta navykiv maibutnikh uchyteliv zasobamy mediia osvity. [Development of the rising teachers' communicative skills and abilities by means of media education]. Current education and science issues, III int. scient.-pract. forum. Oct 10-11. Kharkiv: KRPOCH Publishing. (in Ukrainian)

17. Newby, D. (2015). The role of theory in pedagogical grammar: A cognitive - communicative approach. Eurasian Journal of Applied Linguistics, 1(2), 13-34.

18. Obdalova, O. A., & Minakova, L. Ju. (2013). Vzaimosvjaz' kognitivnyh i kommunikativnyh aspektov pri obuchenii inostrannomu jazyku [The connection of cognitive and communicative aspects in foreign language teaching]. Filologicheskie nauki. Voprosy teorii i praktiki [Philological sciences. Question of theory and practice], 7(25), 1, 148-153. (in Russian)

19. Stepanova, T. Ju. (2012). Specifika primenenija kommunikativnogo podhoda v obuchenii inostrannym jazykam [The specifics of communicative approach application in foreign language teaching]. Integracija obrazovanija [The integration of eduction], 2, 37-41. (in Russian)

20. Tafani, V. (2009). Teaching English through mass media. Acta didactica napocensia, 2(1), 81-95.

21. Telekommunikacionnyj slovar'[Telecommunication dictionary]. Retrieved from http://telecom.academic.ru/4548.

22. Ushakova, N. L. (2009). Kognitivno-kommunikativnyj podhod k formirovaniju mezhkul'turnoj kompetencii [Cognitivecommunicative approach to the intellectual competence formation]. Vestnik Severnogo (Arkticheskogo) federal'nogo universiteta. Serija: Gumanitarnye i social'nye nauki [Northern Federal Univ. Messenger, Series: Humanities and Social Sciences], 6, 171-174. (in Russian)

23. Vahanova, O. V. (2003). Rol zasobiv masovoi komunikatsii u protsesi hlobalizatsii (Avtoreferat kandydatskoi dysertatsii) [The role of mass media in the process of globalization. (Political science PhD thesis synopsis)]. Kyevskiy natsionalnyi universytet imeni Tarasa Shevchenko, Kyiv. (in Ukrainian)

24. Vovk, O. I. (2013). Kohnityvno-komunikatyvna diialnist yak osnova navchannia inozemnoi movy [Cognitive-communicative

Размещено на Allbest.ru