Професійна підготовка інспекторів з охорони праці у галузі освіти: системно-діяльнісний підхід

доктор педагогічних наук, професор кафедри теорії та методики професійної підготовки

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми. Істотні зміни в системі освіти в останні роки вимагають перегляду існуючої теорії і практики професійної підготовки, зокрема фахівців з охорони праці у галузі освіти.

Актуальність проблеми професійної підготовки інспекторів з охорони праці в галузі освіти визначається їхньою багатофункціональністю під час роботи в різних навчальних закладах, системністю фундаментальних знань і практичних навичок, володінням сучасних педагогічних технологій, наукових і методичних підходів, зокрема системно-діяльнісним підходом до виконання своїх професійних обов'язків.

Аналіз останніх досліджень і публікацій засвідчив, що модернізація змісту професійної освіти залежить від сучасних науково-методичних підходів для забезпечення змістовної та методичної наступності на всіх етапах професійної підготовки студентів; наявності оптимальної педагогічної системи професійної підготовки майбутніх фахівців.

Проблема сучасної підготовки інженерів - педагогів, зокрема з охорони праці, неодноразово була предметом дослідження багатьох вітчизняних і зарубіжних науковців, таких як Г. Г. Гогіташвілі, Є. Т. Карчевські, В. М. Лапін, В. П. Корчагіна, В. Л. Нарожна, К. В. Чернова, Ш. К. Вахітова та багато інших.

Відсутність впровадження науково обґрунтованих підходів професійної підготовки інженерів-педагогів з охорони праці у галузі освіти є однією з причин недосконалого її функціонування. Серед сучасних підходів слід також виокремити: системно-діяльнісний підхід з використанням професійної компетентності, що розглядаються в досліджненнях А. Асмолова, Г. Творогова, Т. Жданко та багато ін.

Незважаючи на велику кількість праць вчених-педагогів, пов'язаних із системно-діяльнісним підходом, недостатньо досліджено його складові компоненти у теорії і практиці вищої освіти.

Мета статті - здійснити системно-діяльнісний підхід щодо професійної підготовки інспекторів з охорони праці у галузі освіти.

Виклад основного матеріалу дослідження. Загальновідомо, що сучасні наукові підходи суттєво впливають на результативну професійну підготовку

студентів закладів вищої освіти з охорони праці, сприяють розвитку особистісним і професійним якостям майбутніх фахівців, формують важливі для майбутньої професії компетентності і важливі якості [3; 4].

Діагностовано недостатню мотивацію до навчання, відсутність важливих фахових й загальних компетентностей, а також інтегрованої компетентності при розв'язуванні нестандартних навчальних виробничих і педагогічних проблем.

Різним аспектам системно-діяльнісного підходу присвячено дослідження вітчизняних і зарубіжних вчених [1; 5]. У своїх дослідженнях вчені переконливо доводять, що інженери-педагоги мають володіти високим рівнем педагогічної й технологічної культури, теорії і практики використання: передових професійних прийомів й способів, що забезпечують високу якість і продуктивність праці при виконанні завдань; оптимальних інженерних і педагогічних технологій. Зрозуміло, що в цій ситуації недостатньо тільки традиційних підходів до професійної підготовки соціально-педагогічних фахівців, слід шукати більш результативні сучасні підходи.

Під системно-діяльнісним підходом розуміють підхід у вигляді певного узагальненого правила, вимоги до пізнавальної та практичної діяльності. На думку багатьох дослідників, системно-діяльнісний підхід визначається результативністю діяльності як цілеспрямованої системи [3; 9; 10]. Основна ідея системно-діяльнісного підходу реалізується і в тому, що нові знання не даються в готовому вигляді. Студенти відкривають їх самі в процесі самостійної науково-дослідницької діяльності [8].

Отже, аналізуючи дослідження вчених, ми можемо визначити сутність системно- діяльнісного підходу як результативність професійної підготовки фахівців як цілеспрямованої системи.

У статті розглянемо структурно-логічну схему складових системно-діяльнісного підходу, що успішно зарекомендували себе на заняттях з охорони праці у ДВНЗ «Переяслав- Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди» при викладанні дисциплін в галузі охорони праці.

Розглянемо компоненти системно- діяльнісного підходу (рис.1):

Національна рамка кваліфікацій, галузевий стандарт вищої освіти України з охорони праці, містять закладені професійні та особистісні компетентності (зміст викладання навчального матеріалу на всіх етапах навчально-виховного процесу має бути підпорядкований основній меті - формування необхідних компетентностей у фахівців з охорони праці в інженерній та педагогічній галузях); науково-методична (при виборі відповідних наукових і методичних розробок) на різних етапах професійної підготовки) через використання сучасних наукових і педагогічних технологій; методичне забезпечення в кожній навчальній дисципліні дає можливість вийти на найбільш оптимальний шлях формування загальних й спеціальних компетентностей; інтегровано розвивальне навчання [3], забезпечує інтегральну компетентність, формування творчих здатностей; моделювання лекційних і практичних занять нормативної та вибіркової частини, навчального матеріалу з включенням міждисциплінарних зв'язків і різних джерел інформації поглиблює знання й уміння в різних інженерно-педагогічних напрямах в галузі охорони праці, формує необхідні компетентності; моделювання реальних і віртуальних ситуацій у педагогічній і виробничій галузях оптимізує сформування практичної складової професійної компетентності у інженерно-педагогічних фахівців з охорони праці, організація співробітництва різних форм між студентами і викладачами дає можливість демократизувати навчання, сформувати загальні й спеціальні компетентності, індивідуальні здатності, організація співробітництва різних форм між різними закладами вищої освіти та ін. установами уможливлює розширення фахових знань; взаємо-зворотний зв'язок з компонентами системно-діяльнісного підходу, описаними у вигляді структурно-логічній схемі, показаної на рис. 1; дає змогу скоригувати і спроектувати навчання з урахуванням індивідуальних особистісних якостей студентів.

Під час засвоєння відповідних навчальних дисциплін згідно табл.1, в дослідженні були поставлені завдання - сформувати у студентів інтегральні, спеціальні та загальні компетентності, враховуючи опанування всієї системи навчальних дисциплін згідно проекту стандарту вищої освіти України з охорони праці [7].

Рис.1. Компоненти системно-діяльнісного підходу у професійній підготовці інженерно-педагогічних фахівців з охорони праці.

Отже, системний і діяльнісний підхід (СДП) через свої компонети у професійній підготовці студентів охоплює їх показники: мотивацію, цілепокладання (проектується сформування відповідних компетентностей на кожній дисципліні та на всіх етапах професійної підготовки), характер навчальних завдань з виходом на творчий, управління пізнавальною діяльністю з урахуванням різних форм засвоєння, розвиток комунікативності та ін.. особистісних якостей студентів, акцент на діяльність під час ПП (наближено 70% практичної і 30% теоретичної діяльності), організацію зворотного зв'язку у всіх складових СДП, систему оцінювання досягнень студентів, рефлексію. Опанування цих показників дало можливість сформувати компетентності під час опанування окремих дисциплін, як показано в табл.1.

Як доводить практика, використання системно-діяльнісного підходу у ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди» з відповідними компонентами дала позитивний результат.

Послідовна реалізація системно- діяльнісного підходу дослідження (рис. 1), підвищує результативність і мотивацію до навчання, забезпечує умови для професійного, загальнокультурного і особистісного розвитку на основі формування спроектованих компетентностей (табл. 1).

Табл.1 Сформованість компетентностей під час опанування окремих дисциплін на основі системно-діяльнісного підходу

Дослідження при анкетуванні і виконанні індивідуальних та самостійних робіт студентів 1-6 курсів з дисциплін нормативного і вибіркового блоків охорони праці, показали, що використання цього підходу дає змогу розвинути професійні та особистісні компоненти у кожного студента, сформувати індивідуальні здатності, динамізувати темп вивчення матеріалу і його закріплення, створити умови для різнорівневої професійної підготовки студентів при опануванні професійних компетентностей (табл. 1, проект Стандарту вищої освіти України (Охорона праці)).

Під час опитування викладачів природничо-технологічного факультету, студентів 1,3 і 6 курсу у перед сесійний період дійшли до висновку: методом експертної оцінки у викладачів співпала думка студентів про набуті спеціальні компетентності під час засвоєння відповідних навчальних дисциплін згідно табл.1, а також інтегральна, спеціальні та загальні компетентності, враховуючи опанування всієї системи навчальних дисциплін згідно проекту стандарту вищої освіти України з охорони праці [7]. Під час тестування збільшилась кількість студентів високого рівня на 18%, середнього на 28%, на 10% зменшилась кількість студентів низького рівня.

Послідовна реалізація системно -діяльнісного підходу, як показали дослідження у ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький ДПУ імені Григорія Сковороди» (рис. 1, табл. 1), підвищує результативність і мотивацію до навчання, забезпечує умови для професійного, загальнокультурного і особис- тісного розвитку на основі формування спроектованих компетентностей.

Висновки та перспективи подальших розвідок напряму. Отже, успішна організація професійної підготовки інженерів-педагогів з охорони праці під час професійної підготовки у закладах вищої освіти, зокрема у викладанні дисциплін нормативного і вибіркового циклів передбачає використання системно- діяльнісного підходу, який спрямовує студентів на: поєднання високої внутрішньої мотивації майбутніх фахівців; сформованість у студентів загальних і спеціальних компетентностей, а також інтегрованої компетентності відповідно до вимог

Національної рамки кваліфікацій та галузевого стандарту. Досліджено поняття, компоненти та показники системно-діяльнісного підходу у професійній підготовці студентів інженерно-педагогічних спеціальностей. Результати експерименту з впровадження компонентів системно-діяльнісного підходу (Національна рамка кваліфікацій, галузевий стандарт вищої освіти, науково-методична, методичне забезпечення кожної навчальної дисципліни, інтегровано розвивальне навчання, моделювання лекційних і практичних занять нормативної та вибіркової частини, навчального матеріалу з включенням міждисциплінарних зв'язків і різних джерел інформації, організація співробітництва різних форм між студентами і викладачами, організація співробітництва різних форм між різними закладами вищої освіти та ін. установами, взаємозворотний зв'язок складових системно-діяльнісного підходу) показали позитивний результат.

Подальші дослідження буде присвячено удосконаленню змісту професійної підготовки інспекторів з охорони праці в Україні та Польші.

Список джерел