Сенсорне виховання як фактор мовленнєвого розвитку дітей раннього віку

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Сенсорне виховання як фактор мовленнєвого розвитку дітей раннього віку

Юлія Саленко

Юлія Саленко (студентка ІІ курсу другого (магістерського) рівня вищої освіти факультету педагогіки та психології). Науковий керівник - кандидат педагогічних наук, доцент Горська О. О.

У статті обґрунтовано важливість та особливості сенсорного виховання як засобу розвитку мовлення дітей раннього віку. На основі аналізу праць науковців визначено вплив сенсорного виховання на збагачення словника дітей.

Ключові слова: сенсорне виховання, сенсорні еталони, перцептивні дії, мовленнєвий розвиток, діти раннього віку.

Постановка проблеми. Сенсорний розвиток та сенсорне виховання - одне з актуальних питань у дошкільному віці, оскільки сенсорний розвиток є основою розумового, фізичного та естетичного виховання дитини.

Сенсорне виховання - це система педагогічних впливів, спрямованих на формування способів чуттєвого пізнання та вдосконалення відчуттів та сприймань [7]. Сенсорне виховання має дуже важливе значення для всебічного розвитку дитини.

Для розвитку мовлення в сенсорному вихованні важливо, щоб дитина вчилася сприймати, характеризувати, зображувати навколишні предмети, оскільки рівень розвитку мовлення напряму залежить від розвитку тонких рухів пальців рук. Якщо розвиток рухів пальців відповідає вікові (нормі), то й розвиток мовлення теж у межах норми, якщо ж розвиток пальців відстає - відстає й розвиток мовлення, хоча загальна моторика при цьому може бути в межах норми й навіть вище. Тому необхідно, щоб в процесі власної діяльності дитина безпосередньо обстежувала предмети та взаємодіяла з ними.

На жаль, у більшості сучасних дітей відзначається загальне моторне відставання і, як наслідок, обсяг і якість словникового запасу, а це все найважливіші складові мовленнєвого онтогенезу дошкільника.

Аналіз досліджень і публікацій. Проблема мовленнєвого розвитку дітей раннього віку цікавила багатьох педагогів, філософів та психологів протягом тривалого часу та залишається актуальною й сьогодні.

О. Усова підкреслювала, що дев'ять десятих усього розумового багажу дітей дошкільного віку складають результати діяльності органів чуття. Видатні педагоги - О. Декролі, М. Монтессорі, С. Русова, Є. Тихеєва, К. Ушинський, Ф. Фребель, відзначали його, як один з основних напрямів дошкільного виховання [2, с. 29].

Збагачення словника дітей раннього віку досліджувала Г. Ляміна й визначила умови ефективної словникової роботи впродовж дошкільного віку. [5].

Вітчизняний науковець О. Запорожець зробив висновок про те, що процес сенсорного навчання може відбуватися неорганізовано, стихійно, й тоді він залишається малопродуктивним. Якщо ж вдається організувати його відповідно до психічних закономірностей поетапного формування перцептивних дій, то ефективність такого навчання буде значно підвищена. Головним завданням сенсорного виховання О. Запорожець визначав формування в дітей сприйняття й уявлення предметів і явищ, які сприяють вдосконаленню всіх психічних процесів дитини-дошкільника [3].

Л. Венгер довів, що формування уявлень про властивості й співвідношення об'єктів утворюють коло в низці перцептивного розвитку, яке не збігається з формуванням перцептивних дій. Науковець припустив, що відповідні умови для їхнього розвитку є у всіх видах діяльності дітей, що містять перцептивне орієнтування. Учений стверджував, що шлях навчання дітей цілеспрямованому обстеженню не може бути застосований в ранньому віці за трьома обставинами: недостатні вікові можливості, складна система сенсорних еталонів та не сформована система уявлень [1].

У другій половині XX століття в результаті численних досліджень всебічного розвитку особистості та розвитку сенсорних здібностей дитини створюється система сенсорного виховання дітей дошкільного віку. Значний внесок у розробку системи сенсорного розвитку дітей зробили вчені: Л. Виготский, Л. Венгер, О. Запорожец, О. Лурія, Є. Пілюгіна, М. Подд'яков, Є. Радина, Є. Тихеєва, О. Усова, Д. Ельконин та ін. Дослідження цих учених стали підґрунтям для подальшої розробки системи сенсорного розвитку дітей раннього віку.

Метою статті є розкриття значення сенсорного виховання та його впливу на збагачення словника дітей раннього віку в процесі розвитку мовлення.

Виклад основного матеріалу дослідження

Ранній вік (1-3 роки) - важливий етап фізичного та психічного розвитку дошкільника. У цей період відбуваються якісні зміни в розвитку функцій кори великих півкуль мозку, збільшується працездатність нервової системи, формується здатність до наслідування, ходьба, активно розвивається мовлення.

Ранній вік характеризується зростанням стійкості уваги, збільшенням обсягу пам'яті, засвоєнням сенсорних еталонів (колір, форма, величина), удосконалення наочно-дійового мислення, розвитком емоційної та вольової сфер. У цьому віці психічні процеси дитини безпосередньо залежать від наочної ситуації та функціонують у нерозривному зв'язку з практичними діями. Усе це сприяє переходу від емоційного до ситуативно-ділового спілкування.

Сенсорний розвиток дитини має безпосередній вплив на їхній мовленнєвий розвиток взагалі та розширення словникового запасу зокрема.

Сенсорне виховання дошкільника включає дві взаємопов'язані сторони: засвоєння уявлень про різноманітні властивості предметів і явищ та опанування новими діями, які дають змогу повніше та більш диференційовано сприймати світ [2, с. 30].

До головних завдань сенсорного виховання належать:

- формування в дітей системи перцептивних (обстежувальних) дій;

- формування системи сенсорних еталонів;

- розвиток уміння самостійно використовувати сенсорні еталони у власній діяльності.

Протягом дошкільного дитинства сенсорна культура формується у взаємозв'язку з розвитком мовлення й мислення, оскільки сприймання живить мислення чуттєвим матеріалом, а мислення сприяє розвитку сприймання, збагачує його. Відчуття й сприймання не є пасивними процесами. Вони розгортаються як особливі дії аналізаторів спрямовані на обстеження предмета, його якостей і властивостей. Протягом дошкільного дитинства сенсорні процеси виокремлюються в самостійні довільні дії, на основі яких формуються способи спостереження, розглядання, пошуку.

Чим більше органів почуттів залучено в пізнанні, тим більше ознак і властивостей виділяє дитина в досліджуваному об'єкті чи явищі, а отже, тим багатшим стає її мовлення. На основі такого мовлення виникають розумові процеси, уява, формуються естетичні почуття [8, с. 22].

Сенсорний розвиток є процесом засвоєння соціального досвіду, опанування системою відповідних еталонів. Під сенсорними еталонами розуміють зразки якостей предметів, створені людством у процесі суспільно-історичного розвитку. Еталонами кольору є сім кольорів спектра та їх відтінки; еталонами форми - геометричні фігури; величини - метрична система мір та ін. Засвоєння сенсорних еталонів не обмежується дошкільним віком, а є досить складним і тривалим процесом.

Ці еталони функціонують як загальноприйнятий зразок властивостей і відношень предметів. Наприклад, при сприйнятті форми сенсорними еталонами є геометричні фігури (круг, квадрат, трикутник, овал, циліндр тощо), кольору - сім кольорів спектра, а також білий та чорний. У природі існує розмаїття форм і барв, однак людство упорядкувало їх у певну систему. Опанування сенсорними еталонами дає змогу сприймати навколишній світ крізь призму суспільного досвіду. Отже, дитина привчається бачити властивості предметів як різновиди або поєднання відомих зразків.

Забезпечити засвоєння сенсорних еталонів означає сформувати уявлення про основні різновиди кожної властивості предмета (колір, величина, форма тощо). Однак безпосередньо такі уявлення не зможуть керувати сприйманням, якщо дитина не знає способів обстеження предметів - встановлення, якому зразку відповідає властивість певного предмета, з яким вона має справу в грі, на занятті, в процесі спостережень, розваг. Цим способам дитину потрібно вчити спеціально.

Опанувавши ці еталони діти будуть співвідносити з ними будь-яку якість, яку вони сприйняли, давати їй визначення. Завдяки цим «одиницям виміру» дитина повніше й глибше пізнає різні властивості конкретних предметів, її сприйняття набуває цілеспрямованого й організованого характеру [6].

Граючи з пірамідкою, наслідуючи дії вихователя (наприклад, знайти потрібне кільце), малята спочатку не зважають на колір. І це не тому, що вони погано розрізняють властивості (що має прояв уже з перших місяців життя), а через нерозуміння їхнього значення, відсутність постійного орієнтування на них. Вихователь називає всі кольори, спрямовуючи дії дитини (знайти таке саме червоне кільце, як у мене; зелене кільце тощо), але не ставить за мету, щоб дитина їх обов'язково запам'ятовувала. Повноцінне засвоєння назв кольорів відбувається тільки в зв'язку з опануванням сенсорних еталонів. Для малят 2-3-го року життя досить запам'ятати назву самої властивості - «колір», а також назви одного-двох кольорів.

Виконуючи дії діти навчаються порівнювати, розрізняти величину кілець пірамідки, добирати кільця за зменшенням або збільшенням, розуміти й позначати це словами: велике, маленьке, найменше, найбільше кільце тощо.

Отже, формуванню перцептивної діяльності дітей раннього віку сприяє система дидактичних ігор та вправ, які спрямовані на ознайомлення із сенсорними еталонами та узагальнених способів обстеження предметів з метою активізації словника.

Дрібна моторика рук є одним з елементів рухової сфери, безпосередньо пов'язаної з опануванням предметними діями, розвитком продуктивних видів діяльності й, що не менш важливо, з мовленням дитини та письмом, що підтвердили дослідження М. Кольцової [4].

Дуже важливо усвідомлювати, що в головному мозку, проєкція кисті руки займає приблизно третину всієї площі рухової проєкції й дуже близько розташована до мовленнєвої моторної зони. Тож, проводячи з маленькими дітьми протягом дня, у різний час (у цілому 20 хвилин), тренування пальців в іграх (нанизування ґудзиків на дріт, різні вправи із застібками, шнурівками, складання пірамід, мотрійок тощо) значною мірою сприяє розвитку мовлення малят.

Для підтвердження прямої залежності рівня розвитку мовлення дітей від розвитку тонких рухів пальців рук Л. Фоміна провела такий дослід з дітьми раннього віку: малят просили показати один пальчик, два пальчики й три («зроби ось так» - і показували, як це треба робити). Діти, яким вдавалися ізольовані рухи пальців, - вміли говорити; якщо ж пальці були напружені, згиналися й розгиналися тільки всі разом або, навпаки, були мляві («ватні»), не давали ізольованих рухів, то такі діти не вміли й говорити. Таким чином, навіть без жодного слова, за рухами пальців дитини можна визначити, як у неї розвинене мовлення [9].

М. Кольцова підкреслювала, що в малят спочатку починають розвиватися рухи пальців рук, коли ж вони досягають достатньої точності, починається розвиток мовлення. Розвиток рухів пальців рук ніби готує підґрунтя для подальшого формування мовлення дитини [4].

Підготовка руки дитини до письма в закладах дошкільної освіти починається вже із груп раннього віку. Це кропітке навчання дітей самостійно застібати ґудзики, кнопки, зав'язувати на бантики шнурки, малювати, ліпити.

Висновки та перспективи подальших пошуків у напрямі дослідження

сенсорний педагогічний дидактичний

Отже, особлива роль у розвитку мовлення дітей належить сенсорному вихованню. Сенсорне виховання дитини - це, насамперед, виховання її відчуттів і сприймань. Розвиток мовлення на початкових етапах здійснюється через органи чуття: за допомогою слуху, зору, дотику, нюху.

Сенсорні можливості дитини формуються в процесі життєдіяльності. Розвиток відчуттів і сприймань взаємопов'язаний із загальним рівнем розумового розвитку дитини, опануванням нею мовленням. Особливе значення в розвитку сенсорики має засвоєння дитиною суспільного сенсорного досвіду, опанування діями сприймання та їх удосконалення.

У процесі всієї життєдіяльності в дітей відбувається накопичення сенсорного досвіду, збагачення їхнього світовідчуття, підвищення емоційного тонусу, активізація позитивних знань, пов'язаних із сприйняттям явищ навколишнього світу, пробудження інтересів, формування потреб.

Для розвитку мовлення в сенсорному вихованні важливо, щоб дитина вчилася характеризувати, сприймати, зображувати навколишні її предмети. Тому бажано, щоб діти в процесі діяльності безпосередньо обстежували предмети й взаємодіяли з ними: гралися, користувалися, багатогранно застосовували й одночасно називали різноманітні предмети.

Чим більше сенсорних каналів буде «залучено» в пізнанні, тим більше ознак і властивостей виділяє дитина в досліджуваному об'єкті чи явищі, а отже, тим багатшим стає її словник, розвивається мовлення. На основі такого мовлення виникають розумові процеси, уява, формуються естетичні почуття [8, с. 22].

Готуючи дитину до сприймання матеріалу треба враховувати її попередні знання, йти від відомого до невідомого, від близького до далекого. Ці дидактичні вимоги мають значення вже в процесі сприйняття форми, величини, просторового розміщення предметів і сприяють більш успішному навчанню дітей конструюванню, ліпленню, малюванню, лічбі, орієнтації в навколишньому середовищі.

Література

1. Венгер Л. А., Пилюгина Э. Г., Венгер Н. Б. Воспитание сенсорной культуры ребенка / под ред. Л. А. Венгер. Москва: Просвещение, 1988. 144 с.

2. Внук О. Д. Сенсорний розвиток дітей раннього віку. Дошкільний навчальний заклад. 2011. № 8. С. 29-32.

3. Запорожец А. В. Избранные психологические труды: В 2-х т. Т. I. Психическое развитие ребенка. Развитие ощущений и восприятий в раннем и дошкольном детстве / под ред. В. В. Давыдова, В. П. Зинченко. Москва: Педагогика, 1986. 320 с.

4. Кольцова М. М. Ребенок учится говорить. Екатеренбург: Издательский центр «ФАКТОРИЯ», 2006. 150 с.

5. Лямина Г. М. Развитие речи ребенка раннего возраста: методическое пособие. Москва: Айрис-Пресс, 2006, 96 с.

6. Сенсорне виховання дошкільнят [електронний ресурс]. - Режим доступу: http://dnz28.org/index.php/2012-02-28-23-40-23/sensorne-vykhovannia-doshkilniat.

7. Сенсорний розвиток дітей дошкільного віку [електронний ресурс]. - Режим доступу: http://www.parta.com.ua/referats/view/1960/.

8. Смольникова Г. Розвиваймо у малят сенсорику та дрібну моторику. Дошкільне виховання. 2010. №7. С. 20-22.

9. Фомина Л. В. Сенсорное развитие: программа для детей в возрасте (4) 5-6 лет Москва: Творческий Центр «Сфера», 2001. 80 с.

Размещено на Allbest.ru