Трансформація української освіти в контексті розвитку світових інформаційних технологій

Размещено на http://www.allbest.ru/

ТРАНСФОРМАЦІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ОСВІТИ В КОНТЕКСТІ РОЗВИТКУ СВІТОВИХ ІНФОРМАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

Ольга Говоровська (Переяслав-Хмельницький)

У статті розглядаються трансформаційні процеси, які відбулись у вищій освіті за останнє десятиріччя. Розглянуто процес глобалізації вищої освіти, процес зближення національних систем з європейськими, продиктований об'єктивною соціально-економічною необхідністю інтернаціоналізації у формі «міжнародної освіти». Визначено стратегічні пріоритети розвитку освіти для формування національної моделі багаторівневої безперервної освіти, що інтегрована у світовий освітній простір і задовольняє потреби особистості і суспільства. Розглянуто напрямки наукової інтеграції та її роль у розвитку сучасного суспільства. Також наведені приклади найбільш великих проектів, які визначають ймовірні шляхи розвитку міжнародного співробітництва в галузі освіти.

Ключові слова: трансформація вищої освіти, Болонський процес, технічний прогрес, міжнародна освіта, багаторівнева освіта, міжнародні програми, ЮНЕСКО, Темпус, Вишеградський Фонд.

Говоровская О. Трансформация украинского образования в контексте развития мировых информационных технологий.

В статье рассматриваются трансформационные процессы, происходящие в высшем образовании за последнее десятилетие. Рассмотрен процесс глобализации высшего образования, процесс сближения национальных систем с европейскими, продиктованный объективной социальноэкономической необходимостью интернационализации в форме «международного образования». Определены стратегические приоритеты развития образования для формирования национальной модели многоуровневого непрерывного образования, которая будет интегрированна в мировое образовательное пространство и сможет удовлетворять потребности личности и общества. Рассмотрены направления научной интеграции и ее роль в развитии современного общества. Также приведены примеры наиболее крупных проектов, которые определяют возможные пути развития международного сотрудничества в области образования.

Ключевые слова: трансформация высшего образования, Болонский процесс, технический прогресс, международное образование, многоуровневое образование, международные программы, ЮНЕСКО, Темпус, Вышеградский фонд.

Govorovska О. The transformation of Ukrainian Education in the context of the world of information technology.

This article discusses the transformation processes that have taken place in higher education over the last decade. The process of globalization of higher education, the process of convergence of national systems of European dictated by the objective of social and economic necessity of internationalization in the form of «international education». The strategic priorities of education for the formation of a multinational model of continuing education that is integrated into the global educational community and meets the needs of the individual and society. Considered directions of research integration and its role in modern society. as examples of the biggest projects to determine the probable ways of international cooperation in education.

Keywords: transformation of higher education, the Bologna process, technological progress, international education, multi-level education, international programs, UNESCO, Tempus Visegrad Fund.

Проблеми, з якими зіткнулось українське суспільство, в першу чергу були пов'язані з науково-технічним прогресом, що забезпечує перехід суспільного виробництва на якісно новий рівень. Завдяки досягненням мікроелектроніки в пострадянський період технічний прогрес зазнав якісних змін, викликав повсюдний вибух комп'ютерної революції і зробив значні зміни не тільки у виробництві, але і в інших сферах життя. Нові умови вимагають від людей високого освітнього та професійного рівня, як необхідної умови адаптації до нових ситуацій. Професійність, здоров'я, стійка психіка та рівень загальної культури створюють умови для підвищення продуктивності виробництва. Формується новий інформаційний простір, який має значний вплив на економічний і соціальний прогрес. Якщо в економічній сфері інформація набуває властивості товару, в соціальній сфері перетворюється у вирішальний фактор життя, в політичній створює умови для обміну думками, а в сфері духовного життя - формує норми і цінності, які необхідні для споживання суспільства.

Зважаючи на це, однією з головних та перманентних задач у системі вищої освіти є підвищення якості загальноосвітньої, гуманітарної та професійної підготовки майбутніх фахівців. Значний поштовх у напрямку активізації роботи по забезпеченню високої якості відбувся після приєднання національної системи вищої освіти до Болонського процесу (19 травня 2005 року в норвезькому місті Берген на конференції міністрів країн Європи), який по суті є процесом європейських реформ, спрямованих на створення єдиної Зони європейської вищої освіти. У спільній декларації, прийнятій на конференції, було зазначено, що якість вищої освіти є наріжним каменем у створенні загальноєвропейського простору вищої освіти.

Подальший розвиток ця теза отримала в комюніке «Болонський процес 2020 - Європейський простір вищої освіти в новому десятиріччі» (Бельгія, Люмен 29.04.2009 року), в якому наголошено, що вища освіта має відігравати провідну роль аби успішно протистояти сучасним викликам і сприяти соціальному розвитку. Для цього інвестиції у вищу школу слід вважати найбільшим пріоритетом. Важливо, щоб вища школа мала необхідні ресурси й інституційний потенціал для виконання всіх своїх завдань, зокрема підготовки до професійної кар'єри та активного і відповідального життя в демократичному суспільстві, створення і підтримання бази новітніх знань, заохочення до наукових досліджень та інновацій. Вдосконалення і гарантування якості вищої освіти має бути першочерговим завданням для вищих навчальних закладів в період до 2020 р.

Від якості освіти у вирішальній мірі залежать темпи технологічного, економічного, політичного прогресу, стан культури і духовності в суспільстві, а також, безумовно, благополуччя всього людства. Положення країн у сучасному світі визначається інтелектуальним потенціалом. За інформацією з деяких джерел до 40 % приросту валового національного продукту найбільш розвинені країни світу одержують за рахунок ефективної системи освіти. З економічної точки зору, інвестиції в розвиток освіти окуповуються найбільш швидко. За оцінками американських експертів, один долар витрат у системі освіти дозволяє отримати три-шість доларів прибутку.

У всьому світі освіта має безпосереднє відношення до прав людини і тому повинна отримувати пріоритет при розподілі національних ресурсів, визначати розвиток творчих здібностей людини, особливо зважаючи на те, що рівень цивілізації і місце держави визначається рівнем освіченості її громадян. Освіта створює передумови не тільки для повного втілення індивідуальних прав, але і для розуміння і поваги прав інших.

Сьогодні освіта, як і інші процеси життєдіяльності світового соціуму, знаходиться під впливом глобалізації. Глобалізація є багатогранним процесом, який зачіпає всі сторони життя суспільства, всі країни і континенти, людей різних рас, національностей і віросповідань. Тому освіта також не могла залишитись осторонь цього процесу. На прикладі України можна бачити, наскільки велика на сьогодні та сила, яка діє в світовому масштабі. Наша країна з 2003 р. приєднана до Болонського процесу, який є однією з багатьох форм глоболізаціі, такий же, як світові ринки і світові ЗМІ.

Глобалізація вищої освіти як інтеграційний процес зближення національних систем освіти, продиктована об'єктивними соціально-економічними процесами інтеграції, узвичаїла освітньо- організаційне явище інтернаціоналізації у формі «міжнародної освіти». За пропозицією деяких російських науковців у поняття «міжнародна освіта» включають три ознаки:

1) ідею новини освіти;

2) концепт її соціально-адаптивної призначеності;

3) концепцію полікультурної взаємодії.

Відповідно до цього, науковці визначають термін «міжнародна освіта» як комплекс освітніх та виховних заходів, спрямований на досягнення молодими людьми усвідомлення глобальної взаємозалежності всіх процесів і явищ на Землі, рівність освітніх можливостей; формування знань і умінь, навичок, необхідних для життя і діяльності у міжнародному співтоваристві.

У концептуальному і ціннісно-орієнтованому значенні «міжнародна освіта» виділяється: по перше, гуманістичним принципом освіти, що відображається «особистісно- централізованим підходом». у визначенні змісту і технологій навчання; також, цільовим завданням що обирає формування творчої, діючої особи, а ще визначає вибір технологій для забезпечення цілісності, всебічності, інтегрованості знань, міждисциплінарного прив'язку змісту, проблемну загостреність і конструктивно-творчу орієнтацію вищої освіти; не менш важливим є те, що під впливом «міжнародної освіти» формується почуття причетності й приналежності до світової спільноти, знання і повага до цілей, цінностей інших культур, готовність до активних дій з пропаганди універсальних цінностей. Отже, концепція «міжнародної освіти» базується на ідеї особистісно-орієнтованого розвиваючого навчання, міжкультурно-комунікативної дидактичної спрямованості, інтегрованої та міждисциплінарної організації структури навчального процесу та його змісту, гуманістичної і соціально-громадянської ціннісної орієнтації. Підсумовуючи, можна додати що освіта покликана забезпечувати високі академічні стандарти і всебічний розвиток інтелектуального потенціалу студентів, і, не зважаючи на те, що зазначені процеси ще не є системними і достатньо апробованими, тим не менш, сучасні глобалізацій процеси, набувають поширення у сфері вищої освіти.

В області розвитку міжнародного співробітництва основним завданням державної освітньої політики є здійснення комплексу заходів щодо створення цілісної системи міжнародних зв'язків у галузі освіти, які охоплюють як міжнародний, так і вітчизняний ринок освітніх послуг. При цьому в якості одного з пріоритетів визначено надання сприяння національним освітнім установам допомоги в розширенні експорту послуг, які надаються шляхом започаткування діяльності шкіл міжнародного типу, ініціювання спільних наукових досліджень, запрошення на навчання іноземних студентів. Найпоширеніша форма інтернаціоналізації вищої освіти - створення можливостей для мобільності студентів: виїзд певного числа студентів для навчання за кордон. Мобільність студентів стимулюється різними державними та регіональними програмами. Багато країн укладають двосторонні і багатосторонні угоди в цій сфері. Студентський обмін розглядається як потужний засіб розвитку загальноєвропейського ринку фахівців і кваліфікованих працівників.

Програми студентської та викладацької мобільності розвиваються з метою стимулювання інтернаціоналізації навчальних планів, тобто впровадження змін у навчальні плани і програми, як вищих навчальних закладів в цілому, так і окремих факультетів, що встановили партнерські стосунки і активно співпрацюють у цьому напрямку.

Ефективною формою інтернаціоналізації вищої освіти також є створення вітчизняними навчальними закладами закордонних філій, які працюють за планами і програмами базового закладу та повністю дотримуються його вимог щодо якості послуг, що надаються, навчально- методичного забезпечення, бібліотечного та інформаційного супроводу. Ця тенденція свідчить про позитивні зрушення в процесі інтернаціоналізації від попиту до пропозиції. Якщо країна, в якій розташована філія, юридично визнає іноземний диплом, то студенти можуть навчатися за програмою іноземного вузу від початку і до самого випуску.

Важливим підтвердженням об'єктивної тенденції щодо забезпечення рівного доступу до різних систем освіти, зняття кордонів для визнання еквівалентності дипломів, гармонізації систем освіти через запровадження міжнародних стандартів стали Сорбонська і подальша Болонська декларації. Питання інтернаціоналізації і якості вищої освіти тісно пов'язані, оскільки з самого початку вважалося, що процес інтернаціоналізації і вихід вузів на міжнародний ринок сприяє підвищенню якості освіти. Наведені вище форми міжнародної інтеграції, як відзначають дослідники сучасних процесів глобалізації, характерні, в першу чергу, для основної і повної вищої та післядипломної освіти.

З метою пошуку нових можливостей і результативності інтерналізації вищої освіти, Всесвітня Освітня Організація, що має консультативний статус в ЮНЕСКО і Раді Європи, започаткувала програму Міжнародний Бакалаврат. По завершенню курсу навчання за даною програмою присуджується кваліфікаційна ступінь «Міжнародного Бакалавра» і сертифікат, що засвідчує отримання середньої освіти міжнародного рівня.

Програми Міжнародного Бакалаврату, завдяки своїй різноманітності, знаходять застосування майже у всьому світі. Відповідно, її цільові орієнтири формулюються наступним чином: «Організація «Міжнародний Бакалавріат» прагне за допомогою комплексної програми навчання і суворої атестаційної системи допомогти навчальним закладам розвивати таланти молодих людей і навчити їх застосовувати досвід, отриманий в аудиторії, в повсякденному житті. Наукова строгість і високі академічні стандарти, цінності, що транслюються будь-якою системою освіти, властиві також і для програми навчання Міжнародного Бакалавріату. Але крім цього значне місце мають ідеали взаєморозуміння і високої моралі, які повинні бути притаманні громадянам у глобалізованому світі. Таким чином, студенти набувають навички критичного сприйняття реальності, вчаться вчитися, стають підготовленими учасниками подій як локального, так і міжнародного масштабів, поділяють загальнолюдські цінності, не упускаючи при цьому вивчення особливостей різних культур і відносин, які збагачують життя людей.

Ще одна, суто освітня крупна програма «Освіта, підготовка кадрів і суспільство» об'єднує заходи та дослідницькі проекти, що стосуються головних аспектів взаємодії між діяльністю у галузі освіти і процесами, що відбуваються у суспільстві: освіта й економіка; освіта й проблеми її соціальної адаптації; освіта і сфера праці; освіта і культура; освіта, наука і техніка; освіта і комунікація; освіта і спорт. Оцінюючи діяльність ЮНЕСКО в галузі освіти, і зокрема в галузі ліквідації неписьменності, необхідно зазначити, що вона досить ефективна, хоч і є локальною за своїм характером.

Ще одним прикладом міжнародних програм є «Темпус», який підтримує мобільність вищих навчальних закладів як з країн Європейського Союзу, так і за його межами. Дана програма заснована в 1990 р. з метою максимально збалансованого співробітництва та вдосконалення систем вищої освіти в державах-членах ЄС і країн-партнерів. На сьогоднішній день у програмі беруть участь представники багатьох країн, зокрема: 27 держав-членів ЄС; 5 країн Західних Балкан - Албанія, Боснія і Герцеговина, Чорногорія, Сербія, Косово; 6 країн Східного регіону сусідства - Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Молдова, Україна; Російська Федерація; 10 країн Південного регіону сусідства - Алжир, Єгипет, Ізраїль, Йорданія, Ліван, Лівія, Марокко; територія Палестинської автономії - Сирія, Туніс; 5 країн регіону Центральної Азії - Казахстан, Киргизстан, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан. Темпус підтримує модернізацію системи вищої освіти та створює простір для співпраці в країнах-партнерах ЄС через університетські проекти. Також програма спрямована на добровільне наближення систем вищої освіти в країнах-партнерах до здобутків розвитку вищої освіти в державах-членах ЄС, і додатково пропагує підхід міжлюдської співпраці. В основу програми покладено усвідомлення важливої ролі вищих навчальних закладів в процесі соціального, економічного та культурного розвитку, які є джерелами спеціальних знань, людських ресурсів і центрами підготовки нової генерації лідерів. Проекти програми Темпус користуються попитом і серед вищих навчальних закладів України.

Серед 53 українських університетів, що брали участь у проектах Темпус 2012 р., 15 - не брали участі в останніх проектах програми, а 8 є взагалі новачками. Цього року, на відміну від минулих, українські вищі навчальні заклади, беруть участь у найбільшій кількості проектів (5-6 проектів). Серед таких активних учасників можна відзначити Сумський державний університет, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Львівський національний університет імені Івана Франка. Національний університет «Львівська політехніка», Донецький національний університет економіки та торгівлі імені М. Туган-Барановського, Національний технічний університет нафти та газу, Севастопольський національний технічний університет, Харківський національний технічний університет, Київський національний університет будівництва та архітектури та багато інших.

Не менш цікавими, в плані розвитку та налагодження освітньої системи нашої країни у відповідності до вимог Болонського процесу, є програми міжнародного Вишеградського Фонду. Даний фонд є міжнародною організацією, заснованою 9 червня 2000 р., у м. Братислава. Його засновниками є уряди країн Вишеградської групи (V4) - Чехія, Угорщина, Польща і Словаччина. Вишеградський фонд співпрацює з країнами Східної Європи через здійснення чотирьох грантових програм та декількох університетських програм, спрямованих на підтримку культурних, наукових та освітніх проектів, сприяння молодіжним обмінам і надання стипендій за програмами мобільності. У 2012 р. бюджет фонду, складений із внесків урядів країн Вишеградської групи, дорівнював 7 мільйонам євро. Програми, які впроваджує даний фонд, здатні посилити співробітництво між нашою країною та країнами ЄС, на підставі вивчення позитивного досвіду та впровадження ефективних і налагоджених освітніх програм сумісно з закордонними колегами.

Деякі українські навчальні заклади вже співпрацюють з Вишеградським фондом, зокрема Запорізький національний університет та Національний університет біоресурсів України. Останній співпрацює в рамках проекту - «Сталий розвиток в аграрному секторі країн Вишеградської четвірки та співпрацюючих регіонів», який стартував 15 серпня 2011 р., метою якого є - заснування Вишеградської асоціації університетів як спільної дослідницької та освітньої платформи, що дозволить вивчити та реалізовувати питання сталого розвитку в аграрному секторі країн Вишеградської групи та співпрацюючих регіонів (Словенія, Україна, Болгарія, Австрія, Киргизька Республіка, Російська Федерація, Хорватія). В рамках даного проекту проводяться освітянські і наукові заходи, які сприяють диверсифікації джерел знань і практичного досвіду для студентів і дослідників, розробляється концепція створення спільних наукових ступенів та університетських програм, які беруть участь у проекті.

Програми оцінювання підвищення якості освіти у вищих навчальних закладах, у відповідності до умов Болонської декларації, пропонує Європейська Асоціація Університетів (European University Association - EUA). Її основним направленням є програма акредитації вищих навчальних закладів, яка складається з двох етапів: перший - навчальний заклад самостійно проводить оцінку за методикою, яку пропонує ЄАУ, другий - асоціація залучає групу незалежних експертів (які посідають або посідали високі керівні посади в європейських освітніх установах), завданням яких є формування звіту із рекомендаціями для даного навчального закладу. Асоціація пропонує кожні два роки повторювати процес такої оцінки, та контролювати процес впровадження рекомендацій і отриманих результатів. На жаль, участь Українських навчальних закладів у даній програмі відбувається досить інертно, особливо зважаючи на те, що вимагає готовності до змін не тільки від навчального закладу, а також від державних органів управління освітою, рекомендуючи наприклад: впроваджувати і активізовувати передові наукові дослідження у закладах освіти, які мають стати основою університетської підготовки, вводити системи загальноєвропейських наукових ступенів, формувати нові системи підвищення кваліфікації та перепідготовки, що задовольняла б потреби ринкової економіки, зменшувати розрив між сферою освіти та ринком праці та інше. В такому контексті навчальний заклад самостійно неспроможний корегувати та впроваджувати рекомендації, надані ЄАУ, тому доцільно розглядати такі проекти, як елементи інтернаціоналізації системи освіти країни взагалі.

Досить великою популярністю користуються програми Центру документації освіти в Європі (Documetation centre for education in Europe) та програми Ради з культурного співробітництва (Council for cultural cooperation), основним напрямом діяльності яких є вирішення проблем, пов'язаних із взаємовизнанням документів про освіту у країнах Європейського континенту, з різноманіттям Європейських освітніх систем та проблемами, які виникають при підготовці молоді до вищої освіти та отримання професій, до світу праці і мобільності. В Україні попитом користуються основні проекти даних центрів - п'ять великих проектів зі шкільного освітою, чотири з організації вищої освіти та педагогічних досліджень. «Побудова університету завтрашнього дня: політика і практика вищої освіти в Європі», «Вища освіта для демократичного суспільства» та ін Міжнародні програми в галузі вищої освіти: ERASMUS (обмін студентами різних країн), FORCE (продовжене навчання), PETRA (базове навчання ), COMMET (співробітництво між університетом і бізнесом), EUROTECHNET (сприяння професій, пов'язаних з технологічними інноваціями), PHARE (розвиток дистанційної освіти), LINGUA (мовна підготовка).

Започаткована Євросоюзом стратегія є як орієнтиром, так і викликом для України, особливо зважаючи на те, що реальна мобільність освіти продовжує мати велике значення, вона починає розглядатися як один з елементів інтернаціоналізації. Зростаюче значення набуває така освітня практика, при якій мобільність здійснюється у віртуальному просторі або коли метою є створення міжнародних умов для обміну ідеями. Приєднання української наукової спільноти до використання даних міжнародних освітніх проектів та програм значно спростили б та допомогли нашій країні в процесі євроінтеграції, а також безумовно вирішили ряд важливих для освітніх закладів питань, зокрема: прискорення процесу інтеграції університету в міжнародний академічний простір зі збереженням і подальшим розвитком наукових напрацювань та їх застосуванням у міжнародних програмах та проектах; створення умов для поступового переходу до принципів та стандартів Болонського процесу; зміцнення позицій на світовому та національному ринках навчальних послуг; забезпечення доступу до інформаційних джерел кращого світового досвіду у галузі організації навчальної, дослідницької роботи, розвитку студентського самоврядування, встановлення ефективних взаємозв'язків з бізнесом та його ефективного використання в повсякденній практиці; залучення Університету до міжнародних навчальних і науково-дослідницьких проектів; використання міжнародних ресурсів для реалізації університетських навчальних та науково-дослідних програм.

освіта болонський європейський міжнародний

Джерела та література

1. Болонський процес: головні принципи входження в Європейський простір вищої освіти / В.С. Журавський, М.З. Згуровський [Електронний ресурс].

2. Електронна бібліотека у сфері освіти, ЮНЕСКО: діяльність в сфері освіти, Київ - 2012 р. [Електронний ресурс].

3. Журавський В.С. Вища освіта як фактор державотворення і культури в Україні / В.С. Журавський. - К.: Вид. дім «Ін Юре», 2003. - 416 с.

4. Концепція гуманітарного розвитку України (проект). Всеукраїнський форум інтелігенції, Київ, 28 березня 2008 р. / Національний інститут стратегічних досліджень. - К., 2008. - 34 с.

5. Рейтинг університетів України III, IV рівнів акредитації Топ-200 Україна у 2012 році [Електронний ресурс].

6. Сайт Національного Темпус-офісу в Україні [Електронний ресурс].

7. Сайт Міжнародного Вишеградського Фонду [Електронний ресурс].

References

1. Bolonskyy protses: holovni pryntsypy vkhodzhennya v Yevropeyskyy prostir vyshchoyi osvity / V.S. Zhuravskyy, M.Z. Zhurovskyy [Elektronnyy resurs].

2. Elektronna biblioteka u sferi osvity, YuNESKO: diyalnist v sferi osvity, Kyyiv - 2012 r. [Elektronnyy resurs].

3. Zhuravskyy V.S. Vyshcha osvita yak faktor derzhavotvorennya i kultury v Ukrayini / V.S. Zhuravskyy. - K.: Vyd. dim «In Yure», 2003. - 416 s.

4. Kontseptsiya humanitarnoho rozvytku Ukrayiny (proekt). Vseukrayinskyy forum intelihentsiyi, Kyyiv, 28 bereznya 2008 r. / Natsionalnyy instytut stratehichnykh doslidzhen. - K., 2008. - 34 s.

5. Reytynh universytetiv Ukrayiny III, IV rivniv akredytatsiyi Top-200 Ukrayina u 2012 rotsi [Elektronnyy resurs].

6. Sayt Natsionalnoho Tempus-ofisu v Ukrayini [Elektronnyy resurs].

7. Sayt Mizhnarodnoho Vyshehradskoho Fondu [Elektronnyy resurs].

Размещено на Allbest.ru