Наукові товариства молоді як важлива складова освітнього простору

Размещено на http://www.allbest.ru/

НАУКОВІ ТОВАРИСТВА МОЛОДІ ЯК ВАЖЛИВА СКЛАДОВА ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ

Інна Демуз

доктор історичних наук, доцент, завідувач кафедри документознавства ДВНЗ «Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди»

У статті розкрито проблему функціонування наукових товариств молоді, зокрема, з'ясовано такі поняття, як «науково-дослідна (дослідницька, наукова) діяльність учнів», «наукове товариство учнів (студентів, аспірантів)»; визначено основні форми науково-дослідницької діяльності учнів (студентів); окреслено головні засади функціонування наукових товариств молоді та їхнє значення для формування дослідницьких якостей підростаючого покоління. Наукові товариства молоді у статті позиціонуються як одна з важливих складових сучасного освітнього простору. Встановлено, що наукові товариства є лише однією з форм участі у науково-дослідницькій діяльності, проте саме з їх допомогою формуються дослідницькі якості молоді, які допомагають у майбутньому визначитися з професійною орієнтацією.

Ключові слова: наукові товариства учнів, наукові товариства студентів, науково-дослідницька діяльність, обдарована молодь.

В статье раскрыто проблему функционирования научных обществ молодежи, в частности, обозначены такие понятия, как «научно-исследовательская (исследовательская, научная) деятельность школьников», «научное общество школьников (студентов, аспирантов)»; определены основные формы научно-исследовательской деятельности школьников (студентов); очерчены главные основы функционирования научных обществ молодежи и их значение для формирования исследовательских качеств подрастающего поколения. Научные общества молодежи в статье позиционируются как одна из важных составляющих современного образовательного пространства. Установлено, что научные общества являются лишь одной из форм участия в научно-исследовательской деятельности, однако именно с их помощью формируются исследовательские качества молодежи, которые помогают в будущем определиться с профессиональной ориентацией.

Ключевые слова: научные общества школьников, научные общества студентов, научно-исследовательская деятельность, одаренная молодежь.

The article deals with the problem of the functioning of scientific societies of youth, in particular, such concepts as «scientific research (research, scientific) activityu of students», «scientific society of pupils (students, postgraduates)»are revealed; the basic forms of research activity of pupils (students) are determined; the main principles of the functioning of scientific societies of youth and their importance for the formation of research qualities of the younger generation are outlined.

Scientific societies of youth in the article are positioned as one of the important components of the modern educational space. They are defined as a voluntary association of students interested in in-depth study of certain academic disciplines and branches of science and technology, created to provide the intellectual, spiritual, creative development of talented and gifted children by means of research work; as a form of research and research associations of children and youth of the research and experimental area of extracurricular education. It has been established that scientific societies are only one of the forms of participation in research activity, but with their help the research qualities of young people are formed that help to determine in the future the professional orientation.

The article outlines the main functions of academic societies of students, as well as attention to the motives of their appeal to research activities. In particular, among there centre searchers, there are broad social motives (responsibility, self-determination and self-improvement, well-being, prestige, avoidance of troubles) and purely educational and cognitive motives (interest in the content and process of research and development).

The functions and appointment of academic societies of students as organizations of public self-government of persons who are studying (not only students, postgraduates, but also cadets, adjuncts, doctoral students) in higher educational institutions are also found out.

It has been proved that the transformation of the educational environment of a school or higher educational institution into a highly organized community with an appropriate democratic system of values, a productive activity capable of providing the conditions for the development of gifted youth, contributes to diverse educational and extra-curricular work, an important component of which is today the research (search, experimental) activity.

Key words: scientific societies of pupils, scientific societies of students, research activity, gifted youth.

Постановка проблеми

На сьогоднішній день необхідність інтеграції вітчизняної науки в європейський інтелектуальний простір диктує нові стратегії її організації та розвитку. В умовах нагальності реформування наукової системи України ґрунтовного та комплексного розгляду потребує такий науковий феномен як громадсько-наукові товариства. Наразі досить часто звучать думки про «старіння» української науки, неефективне використання інтелектуального творчого потенціалу обдарованої молоді внаслідок відсутності сприятливих умов для реалізації здібностей останньої. Поряд із цим, сучасні реалії вимагають розробки нових напрямів роботи з обдарованими учнями і студентами, схильними до науково-дослідницької роботи. У низці державних документів, в яких визначено принцип єдності освіти і науки, передбачено концентрацію ресурсів на підготовку молодих науковців-дослідників як пріоритетної стратегічної мети освіти, створення науково-інформаційного поля для дітей, молоді, інтенсифікацію наукових досліджень у закладах освіти, підтримку і стимулювання обдарованої молоді. Ці напрямки реалізуються через організацію науково-дослідної діяльності учнів навчальних закладів, у тому числі й їхню співпрацю у наукових товариствах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Теоретичні аспекти науково- дослідної діяльності учнів розробляли О. Антонова, Л. Байкова, В. Воробйова, Л. Гребенкіна, І. Зимня, Н. Кушнаренко, Л. Левченко, А. Лудченко, Г. Примак, М. Романова, Ю. Туранов, В. Уруський, В. Шейко, О. Щербаков та ін. педагоги. В їхніх роботах висвітлена сутність науково-дослідної діяльності, розглянуто її основні компоненти, проаналізовано питання оцінювання результатів такої діяльності. Серед науковців, які досліджували сутність і структуру дослідницьких здібностей молоді, відзначаємо В. Андрєєва, А. Деметроу, В. Дружиніна, А. Поддьякова, Е. Регірера, О. Савенкова.

Визначення невирішених раніше частин проблеми. Як правило, даний аспект розглядається науковцями в контексті педагогічної проблеми обдарованості молоді, розвитку дослідницьких умінь в учнів і студентів, психологічних передумов формування дослідницьких здібностей, організації науково-дослідної роботи в навчальних закладах загалом, а, власне, сутність такого феномену як наукові товариства молоді - їхні основні завдання, функції, планування роботи, ефективність діяльності, статистичні зрізи - залишаються недослідженими.

Метою даної статті визначаємо показ наукових товариств молоді в якості важливої складової освітнього простору.

Постановка завдань, що конкретизують мету: 1) з'ясувати значення таких понять, як «науково-дослідна (дослідницька, наукова) діяльність учнів», «наукове товариство учнів (студентів, аспірантів)»; 2) визначити основні форми науково-дослідницької діяльності учнів (студентів); 3) окреслити головні засади функціонування наукових товариств молоді та їхнє значення для формування дослідницьких якостей підростаючого покоління.

Виклад основного матеріалу

Сприятливе освітнє середовище характеризується активізацією діяльності у напрямку цілеспрямованої систематичної роботи з обдарованими учнями: розробкою загальношкільних та індивідуальних програм розвитку здібностей і обдарувань школярів, народженням нових цікавих форм презентації обдарованої особистості та створенням відповідних умов для її розвитку, пошуком педагогами інноваційних методів навчання і виховання творчої дитини (Антонова О., 2014, с. 56).

О. Антонова під науково-дослідною (дослідницькою) діяльністю розуміє творчий процес спільної діяльності двох суб'єктів (учителя і учня), пов'язаний з вирішенням творчих дослідницьких завдань із заздалегідь невідомим рішенням, результатом якого є формування дослідницького стилю мислення і світогляду в цілому, і яка передбачає наявність основних етапів, характерних для дослідження у науковій сфері; організація науково-дослідної діяльності учнів дозволяє розвивати в них пізнавальні інтереси, самостійність, культуру навчальної праці, систематизувати, узагальнювати, поглиблювати знання з певної галузі навчального предмету і вчить їх застосовувати на практиці (Антонова О., 2014, с. 62-63).

О. Савенков дослідницьку діяльність визначає як особливий вид інтелектуально-творчої діяльності, що породжується в результаті функціонування механізмів пошукової активності та побудований на основі дослідницької поведінки; окрім пошукової активності, дослідницька діяльність охоплює аналіз одержаних результатів, оцінку на їх основі розвитку ситуації, прогнозування відповідно до цього своїх подальших дій (Савенков А., 2006).

Н. Гришина наукову роботу учнів характеризує як системну навчальну та поза навчальну діяльність теоретичного та прикладного напрямків у галузі науки, яка за формою та змістом відповідає творчому вмінню навчальних досягнень (Гришина Н., 2015).На думку дослідниці, наукова робота учнів включає, з одного боку, творчу навчальну діяльність, поглиблене вивчення окремих шкільних предметів, вивчення додаткових курсів, розв'язування творчих (нестандартних) завдань, з іншого, - дослідницьку діяльність, експериментальну та пошукову роботу, оволодіння методиками наукових досліджень, створення творчих наукових робіт.

Як свідчить практика, основними формами залучення учнів до пошукової та науково-дослідницької діяльності є: 1) участь у роботі МАН України, наукових гуртках, товариствах, секціях, клубах, школах юних дослідників, творчих лабораторіях; 2) індивідуальна та групова робота над пошуковими і науково-дослідницькими проектами; 3) науково-практичні конференції, семінари, колоквіуми, зльоти, наукові читання, конкурси-виставки пошукових і дослідницьких робіт; 4) навчальні екскурсії, експедиції, дослідницькі маршрути; 5) розроблення мультимедійних проектів, участь в Інтернет-олімпіадах, віртуальних дослідницьких змаганнях і конкурсах; 6) робота сезонних наукових шкіл, оздоровчих одно- і багатопрофільних науково-практичних таборів у канікулярний час; 7) самоосвітня діяльність.

Як бачимо, розмаїття форм науково-дослідницької діяльності учнів досить велике і лише однією з багаточисленних є діяльність учнівської молоді у наукових товариствах. Наукове товариство учнів (далі - НТУ) визначають як добровільне об'єднання учнів, зацікавлених у поглибленому вивченні певних навчальних дисциплін і галузей науки й техніки, що створюється з метою забезпечення інтелектуального, духовного, творчого розвитку талановитих і обдарованих дітей засобами науково-дослідницької роботи; це форма науково-пошукових об'єднань дітей та молоді дослідницько-експериментального напряму позашкільної освіти (Шляхи створення..., 2017, с. 6). С. Чиркова характеризує НТУ як самостійне формування, яке об'єднує учнів, здатних до наукового пошуку, зацікавлених у підвищенні свого інтелектуального та культурного рівня, що бажають поглибити свої знання як з окремих предметів, так і в галузях сучасних наукових знань; вказує на шкільні наукові товариства як систему пошуку обдарованих дітей, розвитку творчого потенціалу кожної дитини, як центри формування, соціального потенціалу із забезпеченням інтересів індивідууму в освіті (Чиркова С.).

Відповідно до Закону України «Про позашкільну освіту» й Положення про наукові товариства учнів, затвердженого наказом МОН України від 10 листопада 2014 р. № 1287, з метою виявлення, розвитку та підтримки обдарованої учнівської молоді, здібної до науково-дослідницької діяльності, важливим є залучення до здобуття позашкільної освіти дітей з метою задоволення їхніх освітніх потреб, а також потреб у професійному самовизначенні і творчій самореалізації. Саме тому одним із основних завдань наукових товариств учнів залишається створення умов для доступності дітей і молоді до якісної позашкільної освіти; підвищення рівня навчального, навчально-методичного та науково-методичного забезпечення діяльності позашкільних навчальних закладів; розроблення нових напрямів роботи з обдарованою молоддю шляхом створення науково-методологічного підґрунтя для розвитку ефективних систем виявлення, навчання і професійної орієнтації (Шляхи створення..., 2017, с. 4).

Членами НТУ можуть бути учні (вихованці) загальноосвітніх навчальних закладів, учні, слухачі професійно-технічних навчальних закладів, вихованці (учні, слухачі) позашкільних навчальних закладів незалежно від підпорядкування та форм власності, які займаються науково-дослідницькою, пошуковою, експериментальною діяльністю під керівництвом педагогічних, науково-педагогічних та наукових працівників. Кожне наукове товариство учнів у своєму статуті прописує мету, завдання та функції власного об'єднання, проте спільними завданнями для всіх осередків, перш за все, є:

1) формування мотивації та інтересу до наукової діяльності в учнівському середовищі;

2) створення умов для організації навчально-дослідницької та науково- пошукової роботи учнів (вихованців, слухачів);

3) формування науково-освітнього середовища в навчальних закладах за участю учнів, педагогічних і науково-педагогічних працівників, представників інших зацікавлених організацій і установ;

4) залучення учнівської молоді до поглибленого вивчення навчальних дисциплін, галузей науки, техніки, культури у поєднанні з науково-дослідницькою роботою;

5) залучення учнівської молоді до активної участі в діяльності секцій, гуртків, інших творчих об'єднань;

6) сліджень;

7) формування в учнівської молоді базових дослідницьких компетентностей у процесі науково-дослідницької діяльності;

8) здійснення професійної орієнтації обдарованої учнівської молоді;

9) підвищення серед молоді престижу наукових знань і наукової творчості;

10) пропагування і популяризація наукових знань (Шляхи створення., 2017, с. 7).

Крім того, завданням наукових осередків є забезпечення інтелектуального розвитку молоді, її підготовка до активної наукової діяльності для подальшого самовизначення у майбутній професії. Дослідницька робота учнів - це важливий компонент такого розвитку. Пізнавальний інтерес школярів стає основою позитивного ставлення до навчання, має пошуковий характер. Під його впливом в учнів постійно виникають запитання, відповіді на які вони повинні активно шукати. При цьому пошукова діяльність відбувається із захопленням, відчувається емоційне піднесення, задоволення, радість від удачі. Пізнавальний інтерес також позитивно впливає на мислення, уяву, пам'ять, увагу (Гришина Н., 2015). Так, згідно опитування з метою виявлення мотивів науково- дослідницької діяльності учнів вдалося відслідкувати дві групи таких мотивів: широкі соціальні мотиви (відповідальність, самовизначення та самовдосконалення, благополуччя, престиж, уникнення неприємностей); суто навчально-пізнавальні мотиви (цікавість до змісту і процесу навчально- дослідницької діяльності). Серед респондентів (учнів-членів МАН) отримано такі результати: 25 % учнів цікавить зміст; 20 % захоплює процес науково- дослідницької діяльності; у 20 % домінує мотив самовизначення і самовдосконалення; 20 % вважають наукову діяльність престижною; у 15 % учнів домінує мотив відповідальності; для 5 % домінуючою є мотивація благополуччя; у 5 % домінує мотивація уникнення неприємностей (Антонова О., Якименко А., 2011, с. 52).

Завданням учителя-керівника є методичне формування дослідницьких навичок, здійснення постійного контролю за виконанням учнями науково- дослідницьких робіт; аналіз і виправлення помилок; визначення найефективніших шляхів виконання роботи; навчання учнів поєднанню дослідницької діяльності з науковою, а також з'ясування можливостей подальшого застосування результатів роботи. В наукових товариствах юні науковці отримують безцінний досвід самостійного пошуку, досягають внутрішньої зрілості, набувають важливих наукових компетенцій, які потім максимально використовують, ставши студентами вищих навчальних закладів. Процес співпраці обдарованої дитини з науковцем має й велике виховне значення, розвиває її мислення, додає широти світогляду, налаштовує на серйозну та сумлінну працю, адже юний дослідник відчуває себе залученим до особливого процесу - наукового дослідження (Гришина Н., 2015).

Поряд із науковими товариствами учнів сьогодні у вищих навчальних закладах активно функціонують і наукові товариства студентів (повна назва - наукові товариства студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених; в Україні та світі поширеними є й інші форми молодіжних наукових об'єднань, такі як Наукове товариство студентів, Наукове студентське товариство, Наукові організації молодих вчених (Союз молодих вчених) тощо). Попри те, що подібні організації мають різні назви, їхня мета однакова - об'єднати зусилля наукової молоді задля ефективного розвитку науки в межах свого вишу, міста, країни. У цілому, наукове товариство студентів - це організація громадського самоврядування осіб, які навчаються (не лише студентів, аспірантів, але й курсантів, ад'юнктів, докторантів) у вищих навчальних закладах України й близького і далекого зарубіжжя.

Згідно ст. 41 Закону України «Про вищу освіту» від 1.07.2014 (зі змінами та доповненнями), наукові товариства студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених діють у вищих навчальних закладах та їхніх структурних підрозділах і являються частиною системи громадського самоврядування відповідних вишів. У роботі наукових товариств беруть участь особи віком до 35 років (для докторантів - 40 років), які навчаються або працюють у вищому навчальному закладі. Наукові товариства забезпечують захист прав та інтересів своїх членів, зокрема щодо питань наукової діяльності, підтримки наукоємних ідей, інновацій та обміну знаннями. Вони діють на принципах: свободи наукової творчості; добровільності, колегіальності, відкритості; рівності права.

Наукові товариства: 1) приймають акти, що регламентують їх організацію та діяльність; 2) проводять організаційні, наукові та освітні заходи; популяризують наукову діяльність серед студентської молоді, сприяють залученню осіб, які навчаються, до наукової роботи та інноваційної діяльності; представляють інтереси студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених перед адміністрацією вищого навчального закладу та іншими організаціями з питань наукової роботи та розвитку академічної кар'єри; 5) сприяють підвищенню якості наукових досліджень; 6) сприяють обміну інформацією між молодими вченими та дослідниками; 7) сприяють розвитку міжвузівського та міжнародного співробітництва; 8) взаємодіють з Національною академією наук України та національними галузевими академіями наук, науковими та науково-дослідними установами; 9) виконують інші функції, передбачені положеннями про наукові товариства студентів (курсантів, слухачів), аспірантів, докторантів і молодих вчених, законодавством України (Закон України...).

Основними завданнями наукових товариств студентів, зазвичай, формування умов для розкриття наукового та творчого потенціалу студентів та аспірантів; допомога у забезпеченні глибокого вивчення і освоєння дисциплін навчального плану; оволодіння сучасною методикою і навичками проведення самостійних наукових досліджень; оволодіння формами організації та проведення наукових досліджень; організація роботи студентів та аспірантів у науковому житті вишу та поза ним; сприяння розвитку міжвузівського співробітництва студентів та аспірантів; пошук та підтримка талановитих дослідників серед студентів та аспірантів вишу, надання їм всебічної допомоги; участь у вирішені питань міжнародного обміну студентами тощо.

Висновки

Перетворенню освітнього середовища школи чи вищого навчального закладу на високоорганізовану спільноту з відповідною демократичною системою цінностей, продуктивною діяльністю, здатною забезпечити умови розвитку обдарованої молоді, сприяє різнобічна навчальна та позанавчальна робота, важливим компонентом якої на сьогодні є науково- дослідницька (пошукова, експериментальна) діяльність. Остання реалізується в участі учнів (студентів, аспірантів і т. д.) у наукових гуртках, товариствах, секціях, клубах, школах юних дослідників, творчих лабораторіях тощо. Наукові товариства є лише однією з форм участі у науково-дослідницькій діяльності, проте саме з їх допомогою формуються дослідницькі якості молоді, які допомагають у майбутньому визначитися з професійною орієнтацією.

Перспективи подальших розвідок у даному напрямку спрямовані на вивчення особливостей функціонування наукових товариств молоді, розробку класифікаційних ознак типологізації даних об'єднань, ознайомлення з досвідом роботи найбільших і найперспективніших з них, дослідження їхнього правового статусу, ролі в суспільстві, освітньому та науковому середовищі тощо.

науковий молодь професійний товариство

Список використаних джерел

1. Антонова О. Залучення старшокласників до науково-дослідної діяльності МАН як засіб розвитку їх дослідницьких здібностей. Інновації в освіті: інтеграція науки і практики: зб. наук.-метод. праць / за заг. ред. О. Дубасенюк. Житомир: ФОП Левковець, 2014. С. 56-75.

2. Антонова О., Якименко А. Розвиток дослідницьких здібностей старшокласників засобами МАН (з досвіду роботи наукового товариства учнів «Ерудит» Овруцької ЗОШ І-ІІІ ступенів № 3). Вісник Житомирського державного університету. Випуск 55. Педагогічні науки. 2011. С. 50-53.

3. Гришина Н. Формування освітнього середовища для розвитку науково-дослідницьких здібностей обдарованої учнівської молоді у секціях шкільної МАН [Електронний ресурс]. Освітній інтернет-навігатор: науково-методичний інтернет-журнал, 19 листопада 2015.

4. Закон України «Про вищу освіту». Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № 37-38, ст. 2004 [Електронний ресурс].

5. Савенков А. Психологические основы исследовательского подхода к обучению: [учеб. пособие]. Москва: Ось-89, 2006. 480 с.

6. Чиркова С. Шкільне наукове товариство як форма розвитку обдарованих учнів [Електронний ресурс].

7. Шляхи створення та організації діяльності наукових товариств учнів / Відповід. за випуск Н. Мазур. Кропивницький, 2017. 36 с.

References

1. Antonova O. (2014). Zaluchennia starshoklasnykiv do naukovo-doslidnoi diialnosti MAN yak zasib rozvytku yikh doslidnytskykh zdibnostei [Involvement of senior pupils in the research activity of the Academy of Sciences as a means of developing their research abilities]. Innovatsii v osviti: intehratsiia nauky i praktyky: zb. nauk.-metod. prats. O. Dubaseniuk. Zhytomyr: FOP Levkovets, 56-75 (ukr).

2. Antonova O., Yakymenko A. (2011). Rozvytok doslidnytskykh zdibnostei starshoklasnykiv zasobamy MAN [Development of research abilities of senior pupils by means of MAN] (z dosvidu roboty naukovoho tovarystva uchniv «Erudyt» Ovrutskoi ZOSh I-III stupeniv № 3). Visnyk Zhytomyrskoho derzhavnoho universytetu, Vypusk 55, Pedahohichni nauky, 50-53 (ukr).

3. Hryshyna N. (2015). Formuvannia osvitnoho seredovyshcha dlia rozvytku naukovo-doslidnytskykh zdibnostei obdarovanoi uchnivskoi molodi u sektsiiakh shkilnoi MAN. Osvitnii internet-navihator: naukovo-metodychnyi internet-zhurnal.

4. Zakon Ukrainy «Pro vyshchu osvitu» (2014). [Law of Ukraine «On Higher Education»]. Vidomosti Verkhovnoi Rady (VVR), 37-38.

5. Savenkov A. (2006). Psykholohycheskye osnovti yssledovatelskoho podkhoda k obuchenyiu [The psychological foundations of the research approach to learning]: [ucheb. posobye]. Moskva: Os-89, 480 (rus).

6. Chyrkova S. Shkilne naukove tovarystvo yak forma rozvytku obdarovanykh uchniv [School Scientific Society as a Form of Development of Gifted Students].

7. Shliakhy stvorennia ta orhanizatsii diialnosti naukovykh tovarystv uchniv [Ways of creation and organization of activity of scientific societies of students]. (2017). N. Mazur. Kropyvnytskyi, 36 (ukr).

Размещено на Allbest.ru