Формування екологічної свідомості дітей старшого дошкільного віку засобами художньо-образного освоєння природи

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківський національний педагогічний університет

імені Г.С. Сковороди

Формування екологічної свідомості дітей старшого дошкільного віку засобами художньо-образного освоєння природи

М.О. Портян, О.В. Калугіна

Анотація

У статті теоретично обґрунтовано та розроблено на основі ідей Л. Занкова технологію формування екологічної свідомості дітей дошкільного віку засобами художньо-образного освоєння природи. У процесі дослідження визначено компоненти екологічної свідомості дітей старшого дошкільного віку: естетичне почуття, образне сприйняття і мислення, екологічні знання і відносини, почуття причетності і єднання з природою як універсальної загальнолюдської цінності. Для визначення ефективності розробленої технології, авторами статті визначено критерії формування екологічної свідомості дітей старшого дошкільного віку засобами художньо-образного освоєння природи (мотиваційний, змістовий та особистісний) та рівні сформованості (високий, середній, низький). Мотиваційний критерій характеризувався таким показником як бажання і зацікавленість художньо-естетичного сприйняття природи і творів мистецтва. Змістовий критерій визначав рівень сформованості екологічних знань і мислення. Особистісний характеризувався таким показником, як критичне мислення, суб'єктне ставлення до світу природи. Для проведення педагогічного експерименту було створено експериментальну групу ЕГ (58 дітей) та контрольну групу КГ (60 дітей). Теоретично обгрунтована і реалізована технологія формування екологічної свідомості дітей старшого дошкільного віку засобами художньо-образного освоєння природи дозволила забезпечити: бажання і зацікавленість художньо-естетичного сприйняття природи і творів мистецтва дітьми; вдосконалення художньо-образного сприйняття світу природи, формування елементарних екологічних знань та мислення, що є основою суб'єктного ставлення до природи. Порівняльний аналіз даних результатів експериментальної і контрольної груп дозволив нам виявити приріст визначених нами критеріїв формування екологічної свідомості дітей старшого дошкільного віку засобами художньо-образного освоєння природи.

Ключові слова: екологічна свідомість, формування, діти старшого дошкільного віку, засоби художньо-образного освоєння природи, модель, педагогічний експеримент.

Аннотация

М. А. Портян, Е. В. Калугина

Харьковский национальный педагогический университет имени Г. С. Сковороды

ФОРМИРОВАНИЕ ЭКОЛОГИЧЕСКОГО СОЗНАНИЯ ДЕТЕЙ СТАРШЕГО ДОШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА СРЕДСТВАМИ ХУДОЖЕСТВЕННО-ОБРАЗНОГО ОСВОЕНИЯ ПРИРОДЫ

В статье теоретически обоснована и разработана на основе идей Л. Занкова технология формирования экологического сознания детей дошкольного возраста средствами художественно-образного освоения природы. В процессе исследования определены компоненты экологического сознания детей старшего дошкольного возраста: эстетическое чувство, образное восприятие и мышление, экологические знания и отношения, чувства сопричастности и единения с природой как универсальной общечеловеческой ценности. Для определения эффективности разработанной технологии, авторами статьи определены критерии формирования экологического сознания детей старшего дошкольного возраста средствами художественно-образного освоения природы (мотивационный, содержательный и личностный) и уровни сформированности (высокий, средний, низкий). Мотивационный критерий характеризовался таким показателем как желание и заинтересованность художественно-эстетического восприятия природы и произведений искусства. Содержательный критерий определял уровень сформированности экологических знаний и мышления. Личностный критерий характеризовался таким показателем, как критическое мышление, субъектное отношение к миру природы. Для проведения педагогического эксперимента было создано экспериментальную группу ЭГ (58 детей) и контрольную группу КГ (60 детей). Теоретически обоснованная и реализованная технология формирования экологического сознания детей старшего дошкольного возраста средствами художественно-образного освоения природы позволила обеспечить: желание и заинтересованность художественно-эстетического восприятия природы и произведений искусства детьми; совершенствования художественно-образного восприятия мира природы; формирование элементарных экологических знаний и мышления, что является основой субъектного отношения к природе. Сравнительный анализ данных результатов экспериментальной и контрольной групп позволил нам выявить прирост определенных нами критериев формирования экологического сознания детей старшего дошкольного возраста средствами художественно-образного освоения природы.

Ключевые слова: экологическое сознание, формирование, дети старшего дошкольного возраста, средства художественно-образного освоения природы, модель, педагогический эксперимент.

Abstract

М. О. Portyan, O. V. Kaluhina

H. S. Skovoroda Kharkiv National Pedagogical University,

FORMATION OF ENVIRONMENTAL CONSCIOUSNESS OF THE SENIOR PRESCHOOL AGE CHILDREN BY MEANS OF ARTISTICALLY- IMAGINATIVE MASTERING OF NATURE

The article theoretically substantiated and developed the technology of formation the ecological consciousness of children of preschool age by means of artistic and figurative mastering of nature on the basis of L. Zankov's ideas. In the process of research, the components of the ecological consciousness of children of the senior preschool age were determined: aesthetic feeling, imaginative perception and thinking, ecological knowledge, feelings of belonging and union with nature as a universal human value. To determine the effectiveness of the developed technology, the authors of the article define the criteria for the formation the ecological consciousness of children of the senior preschool age by means of artistically- imaginative mastering of nature (motivational, informative and personal) and levels of formation (high, medium, low). The motivational criterion was characterized by such an indicator as the desire and interest of the artistic and aesthetic perception of nature and art works. The informative criterion determines the level of formation ecological knowledge and thinking. The personal criterion was characterized by such an indicator as critical thinking, a subjective aWtude to the natural world. For the pedagogical experiment, an experimental group EG (58 children) and a control group KG (60 children) were created. The theoretically grounded and realized technology of formation ecological consciousness of children of the senior preschool age by means of artistically-imaginative mastering of nature allowed to provide: children desire and interest in the artistic and aesthetic perception of nature and art works; perfection of artistically-imaginative perception nature world, formation of elementary ecological knowledge and thinking, which is the basis of the subjective aWtude to nature. A comparative analysis of the results of the experimental and control groups allowed us to detect the growth of the criteria we set for the formation of the ecological consciousness of children of the senior preschool age by means of artistically-imaginative mastering of nature.

Key words: ecological consciousness, formation, children of the senior preschool age, artistically- imaginative mastering of nature, model, pedagogical experiment.

Постановка проблеми

Проблема формування екологічної культури суспільства набуває на сучасному етапі все більшого значення на тлі глобальної екологічної кризи цивілізації. У вирішенні екологічних проблем визначальне значення має рівень екологічної свідомості населення. Прагнення гармонізувати відносини суб'єкта и об'єкта людини і природи, науки і мистецтва породжує нову культурологічну модель екологічної освіти, покликану допомогти суспільству вирішити иого проблеми.

В сучасних умовах пошуку шляхів формування екологічної свідомості взаємне збагачення природничо-наукового і гуманітарного знання слід розглядати як основу для перетворення концепції сталого розвитку в систему духовних настанов. Тому формування гармо- ніино розвиненої та екологічно орієнтованої особистості передбачає, що елементи обох складових світової культури - гуманітарної і природничої мають складати єдине ціле.

Методи дослідження. Методологічну основу дослідження становлять теоретико-ме- тодологічні засади формування екологічної свідомості дітеи старшого дошкільного віку засобами художньо-образного освоєння природи. Для вирішення мети нашого дослідження були використані такі методи дослідження: теоретичні (історико-логічнии, проблемно-цільовии, порівняльнии, розгляду теоретичних питань із метою визначення поняттєво-категоріиного апарату), емпіричні (діагностичні, прогностичні, педагогіч- нии моніторинг для відстеження результативності досліджуваного процесу), методи математичної статистики для кількісного та якісного аналізу результатів педагогічного експерименту.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Звернення до загальнолюдських цінностей - характерна риса нашого часу. Особливо яскраво ця тенденція проявляється в екологічній освіті. Важливу роль духовної складової в цілісності людини підкреслювали Б. Аркі, П. Блонський, В. Солов- йов та ін. Проблема ціннісних орієнтацій в системі екологічної освіти відображена в роботах С. Глазачева, І. Звєрєва, А. Захлєбного, Н. Мамедова, В. Сенкевича, І. Суравегіної. Культурологічний підхід до проблеми досліджено в роботах Н. Вересова. Питання морально-екологічного виховання дітей відображені в роботах і дослідженнях С. Алєксєєва, С. Васильєва, Н. Вересова, Н. Виноградова, Н. Груздєвої, І.Д. Звєрєва, І. По- номарбової та ін.

Однак, проблема формування екологічної свідомості дітей старшого дошкільного віку засобами художньо-образного освоєння природи предметом окремого дослідження не була.

У зв'язку з цим метою статті є теоретичне обгрунтування та експериментальна перевірка формування екологічної свідомості дітей старшого дошкільного віку засобами художньо-образного освоєння природи.

Виклад основного матеріалу дослідження

Дослідження проблеми формування суспільної свідомості в історико-культуро- логічному аспекті надало підстави стверджувати про взаємозв'язок екологічної свідомості суспільства як форми культури з філософією, мистецтвом, релігією. Всі галузі культури взаємопов'язані і кожна знаходить своє відображення в інших науках. В епоху Відродження науку, філософію, мистецтво об'єднував оптимізм, віра в людину. Мистецтво ишло попереду науки, виконуючи функцію універсального пізнання, відбивало екоцентричнии світогляд і світосприиняття раннього Ренесансу, справила великии вплив на розвиток науки, зокрема на педагогічну теорію Яна Амоса Коменського.

Аналіз психолого-педагогічної літератури надав підстави стверджувати про важливість розвитку екологічного мислення у формуванні екологічної свідомості, спрямоване на сприи- няття і відображення єдиного образу світу в істотному і духовному сприинятті з ним, для якого характерно спотворення структури мислення, відсутність категоріи моральності. Розглядаючи мислення в контексті досліджуваної проблеми, ми звернули увагу на значення образного мислення, що забезпечує розкриття естетичної та моральної цінності об'єкта [1; 2; 3; 7].

Екологічні знання як перевірении практикою логічнии результат процесу пізнання природи передують розвитку екологічної свідомості. Оволодіння дітьми екологічними знаннями забезпечує об'єктивне і правильне формування екологічної свідомості, а моральні і естетичні істини сприяють залученню до мистецтва, є основою для розвитку моральної свідомості [5; 6]. екологічний свідомість естетичний мислення

Суб'єктне ставлення до природи формується шляхом: формування ставлення в процесі побудови перцептивного образу и аналізу отриманої інформації; безпосередньо-практичної взаємодії.

Для визначення особливостеи формування екологічної свідомості дітеи старшого дошкільного віку засобами художньо-образного освоєння природи нами було проведено дослідження, які надали підстави стверджувати, що у дітеи старшого дошкільного віку вже виникає потреба перейти від естетичного сприиняття природи до сприиняття мистецтва, що підтверджується їх досить різнобічним інтересом до різних видів і жанрів мистецтв, особливо до тих, до яких діти можуть долучитися активно в процесі спілкування і творчої діяльності. Однак у дітеи 6 років художньо-естетичне сприиняття ще не сформоване, сприиняття творів мистецтва має односторонніи характер, переважає образне сприиняття, асоціативність нерозвинена. Діти відзначають і характеризують насамперед предметність художнього твору (персонажі, об'єкти). Сприиняття художнього явища здшснюється в конкретному життєвому контексті, в зв'язку з сучасною діисністю і особистим досвідом, рідко носить емоціино-оціннии характер.

Методологічною основою формування екологічної свідомості дітеи старшого дошкільного віку засобами художньо-образного освоєння природи є принципи гуманізму, єдності пізнання, переживання і дії, неперервності, а також історизму, єдності особистісних і суспільних мотивів естетично-екологічної діяльності.

Для формування екологічної свідомості дітеи старшого дошкільного віку засобами художньо-образного освоєння природи, нами теоретично обгрунтовано технологію (на основі ідеи Л. Занкова) [4], яка була реалізована шляхом: забезпечення емоцшної активності дитини в процесі художньо-образного сприи- няття природи і творів мистецтва в ситуаціях співпраці і успіху; організації пізнавальної та художньої діяльності дітеи на основі їх сензи- тивності до різних форм освоєння світу з урахуванням принципу наступності; забезпечення можливості суб'єкт-суб'єктної взаємодії між вихователем, дитиною та природою.

Для визначення ефективності розробленої технології, було визначено критерії формування екологічної свідомості дітеи старшого дошкільного віку засобами художньо-образного освоєння природи (мотиваціинии, змістовии та особистіснии) та рівні сформованості (високии, середніи, низькии). Мотиваціинии критеріи характеризувався таким показником як бажання і зацікавленість художньо-естетичного сприиняття природи і творів мистецтва. Змістовии критеріи визначає рівень сформованості екологічних знань і мислення. Особи- стіснии характеризується таким показником, як критичне мислення, суб'єктне ставлення до світу природи.

Проведення констатувального етепу педагогічного експерименту надала підстави стверджувати, що рівень сформованості екологічної свідомості дітеи старшого дошкільного віку засобами художньо-образного освоєння природи має переважно низькии та середніи рівні. Було створено експериментальну групу ЕГ (58 дітеи) та контрольну групу КГ (60 дітеи).

На формувальному етапі педагогічного експерименту для забезпечення ефективності процесу формування екологічної свідомості дітеи старшого дошкільного віку засобами художньо-образного освоєння природи, було упроваджено розроблену технологію.

Підбираючи завдання «Чарівне дзеркало», «Тренінг-емпатія», грунтувалися на переконанні, що пряме спілкування з природою, творами мистецтва і знаиомство з її поетичним образом в літературі впливатиме не лише на чут- тєво-емоціинии досвід дітеи, а и на розвиток художньо-естетичного сприиняття. На даному етапі на прогулянках, заняттях ми намагалися створити умови для активізації чуттєвої сфери дітеи та усвідомлення ними своїх почуттів. Тренінг-емпатія дозволяє дітям уявити себе будь- яким об'єктом природи або твору мистецтва, переинятися чужими почуттями і переживаннями, усвідомити свої. Використання «Поетичного зошиту» допомогло дітям краще висловити свої переживання: емоціино і вербально.

Організація уявлень «Живі картинки» за відомими і улюбленими творами дозволяла дітям не лише відображати зовнішні особливості зображуваних персонажів, об'єктів, але змушувала їх уважніше вдивлятися, вслухатися в твір, намагатися зрозуміти иого, «вжитися» в художні образи.

На інтегративно-тематичних заняттях по ознаиомленню з природою з використанням творів образотворчого мистецтва і літератури наш підхід полягав у тому, що гуманітарні науки ставили перед дітьми питання, висували ідеї, а підтвердження відповіді і рішення вони знаходили як у мистецтві, так і в природничо-наукових фактах. Поєднання духовних істин і наукової інформації забезпечувало цілісне сприиняття дітьми природи, формувало у них почуття причетності, суб'єктного ставлення до неї.

Мотивом спільної самостіиної діяльності була і радість від самого процесу пізнання, і зацікавленість в інформації для подальшого прагматичного і нормативного використання.

Високии рівень естетично-екологічної свідомості характеризується вмінням знаи- ти культурну форму поводження з природою і збереження її, яка поширюється на сферу етичних вимог у взаємодії зі світом природи і суспільства, проявляється в нормативної та практичної спрямованості діяльності.

В процесі дослідження нами було визна- ченно чинники ефективності розробленої технології, які залежали від єдності діи педагогів і батьків: формування певних суспільно значущих традиціи; виконання соціальної функції (призначення); збереження взаємозв'язку зі своєю епохою; відповідність конкретного місця і природного середовища відповідно до потреб природи і суспільства.

На констатувальному етапі педагогічного експерименту нами були одержані результати обох груп: ЕГ та КГ (див. табл. 1).

Таблиця 1 Узагальнені результати експериментальної роботи (у %)

Отже, аналіз отриманих результатів показав позитивні зміни в рівнях сформовано- сті екологічної свідомості дітеи старшого дошкільного віку засобами художньо-образного освоєння природи в експериментальніи групі (ЕГ). Відбулися зміни за мотивацшним зритерієм - приріст в ЕГ складає 17,6 (високии рівень) та 21,1 (середніи рівень), тоді як в КГ приріст за цим критерієм складає відповідно 5,5 та 17,0.

За змістовим критерієм рівень знань за високим рівнем в ЕГ зріс від 0 до 32,1%, тоді як в КГ - з 0 до 7,1. Це пояснюється тим, що діти старшого дошкільного віку переишли від одностороннього сприиняття до виявлення різноманітних властивостеи і якостеи об'єктів, явищ, більш вільно використовують ряд художніх засобів - порівняння, метафори, уособлення, більш тонко сприимають деталі. Для їх висловлювань характерні індивідуальні відмінності в смислових і емоціиних акцентах. Проявляється тенденція до збільшення і зближенню безпосередньо-чуттєвого і образного сприиняття навколишньої діисності.

Для дітеи експериментальної групи більш властиві емоціине, особистісне сприиняття. Визначення рівня екологічних знань і мислення показало значні позитивні зміни на контрольному етапі педагогічного експерименту. Знання, які демонструються під час співбесіди діти ЕГ якісно відрізняються від відповідеи дітеи КГ: вони носять більш різносторонніи характер (з галузі природознавства, екології), для них більш характерне оперування елементарними об'єктивними знаннями.

Використання в даному експерименті вербально-асоціативного методу дозволило нам виявити позитивну динаміку формування суб'єктивного ставлення до природи, так за осо- бистісним критерієм високии рівень змінився від 0 до 18,9% в ЕГ, а низькии - від 0 до 11%.

Висновки з даного дослідження і перспективи подальших розвідок у даному напрямку

Проведении аналіз наукової літератури в нашому дослідженні дозволив виявити характер, тип і динаміку екологічної свідомості суспільства, зокрема: екологічна свідомість проишло складнии шлях формування в умовах наступності і взаємодії мистецтва, науки, релігії, філософії, а її типи змінювалися паралельно з розвитком цивілізації і відповідали менталітету суспільства, упродовж всієї історії впливали на розвиток педагогічних систем і екологічного виховання.

Теоретично обгрунтована і реалізована технологія формування екологічної свідомості дітеи старшого дошкільного віку засобами художньо-образного освоєння природи дозволила забезпечити: бажання і зацікавленість

художньо-естетичного сприиняття природи і творів мистецтва дітьми; вдосконалення художньо-образного сприиняття світу природи, формування елементарних екологічних знань та мислення, що є основою суб'єктного ставлення до природи. Порівняльнии аналіз даних результатів експериментальної і контрольної груп дозволив нам виявити приріст визначених нами критеріїв формування екологічної свідомості дітеи старшого дошкільного віку засобами художньо-образного освоєння природи.

Перспективами подальших наукових пошуків вбачаємо в реалізації принципу наступності «дошкільнии заклад освіти - початкова школа» у визначеному контексті дослідження.

Список використаних джерел та літератури:

1. Алисов Е. А. Педагогическое проектирование экологически безопасной среды : дис. ... доктора пед. наук : 13.00.01. Курск, 2011. 405 с.

2. Боичук Ю. Д. Еколого-валеологічна культура маибутнього вчителя: теоретико-методичні основи формування : монографія. Суми : ВТД «Університетська книга», 2008. 357 с.

3. Грановська Т. Роль вихователя у формуванні екологічної свідомості дітеи дошкільного віку. Психолого- педагогічні науки, 2013. № 5. С. 129-133.

4. Занков Л. В. Дидактика и жизнь. Москва : Просвещение, 1968. 175 с.

5. Нагаєв В. М., Портян М.О. Методика викладання у вищій школі: навч.посібник. Вид. 2-ге, перероб. і доп. Харків : Колегіум, 2017. 238 с.

6. Николаева С. Н. Методика экологического воспитания дошкольников: учебн. пособие. 2-е изд., испр. Москва : Академия, 2001. 155 с.

7. Плохіи З. П. Формуємо екологічну компетентність молодшого дошкільника: навч. метод. посібник до Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі». Київ : Світич, 2010. 117 с.

References

1. Alisov, E. A. (2011). Pedagogicheskoe proektirovanie ekologicheski bezopasnoy sredyi [Pedagogical design of environmentally friendly environment]. Doctor's thesis. Kursk [in Russian].

2. Boychuk, Yu. D. (2008). Ekologo-valeologIchna kultura maybutnogo vchitelya: teoretiko-metodichnI osnovi formuvannya [Ecology-valeological culture of the future teacher: theoretical and methodological foundations of formation]. Sumy : VTD «Universytetska knyha» [in Ukrainian].

3. Hranovska, T. (2013). Rol vykhovatelia u formuvanni ekolohichnoi svidomosti ditei doshkilnoho viku [The role of educator in shaping the ecological consciousness of preschool children]. Psykholoho-pedahohichni nauky [Psychological and pedagogical sciences], 5, pp. 129-133 [in Ukrainian].

4. Zankov, L. V. (1965). Didaktika i zhizn [Didactics and life]. Moskva : Prosvesheniye [in Russian]

5. Nahaiev, V. M., Portian, M. O. (2017). Metodyka vykladannia u vyshchii shkol [Methods of teaching in higher education]. Kharkiv : Kolehium [in Ukrainian].

6. Nikolaeva, S. N. (2001). Metodika ekologicheskogo vospitaniya doshkolnikov [Methods of environmental education for preschoolers]. Moskva: Akademiya [in Russian]

7. Plokhii, Z. P. (2010) Formuiemo ekolohichnu kompetentnist molodshoho doshkilnyka [Forming the ecological competence of a young preschooler]. Kyiv : Svitych [in Ukrainian].

Размещено на Allbest.ru