Проблема проведення науково-дослідницької діяльності студентів засобами інформаційно-комунікаційних технологій у вітчизняному і зарубіжному науковому дискурсі

Размещено на http://www.allbest.ru/

Проблема проведення науково-дослідницької діяльності студентів засобами інформаційно-комунікаційних технологій у вітчизняному і зарубіжному науковому дискурсі

Сергій Гавриловський

Житомирський державний університет імені Івана Франка

Анотація

У статті висвітлено закономірності і тенденції, характерні для публікацій вітчизняних науковців, що опікуються питаннями вивчення науково-дослідницької діяльності та інформаційних технологій в контексті професійної підготовки майбутніх фахівців управління. Сформовано та встановлено відповідність застосування програмно-діагностичних інструментів, що застосовуються на усіх етапах проведення науково-дослідницької діяльності рівню сформованості дослідницьких та інформаційних умінь здобувачів освіти. Виявлено закономірності, тематичні та теоретично-прикладні аспекти застосування інформаційно-комунікаційних технологій в науково-дослідницькій діяльності здобувачів освіти в розвідках, студіях зарубіжних учених. дослідницький фахівець управління

Ключові слова: науково-дослідницька діяльність; здобувачі освіти; заклади вищої освіти; публікації вітчизняних науковців; дослідження зарубіжних учених; інформаційно-комунікаційні технології

GAVRYLOVSKYI S.

Zhytomyr Ivan Franko State University, Ukraine

THE PROBLEM OF CONDUCTING STUDENTS' SCIENTIFIC RESEARCH ACTIVITY BY MEANS OF INFORMATION AND COMMUNICATIONS TECHNOLOGIES IN UKRAINIAN AND FOREIGN SCIENTIFIC DISCOURSE

The article highlights the regularities and trends characteristic of the works by Ukrainian researchers involved in the problem of studying scientific research activity and information and communications technologies in the context of professional training of future management specialists. The correspondence of applying the program and diagnostic instruments engaged in conducting scientific research activity to the level of research and informational skills of the applicants is formed and established. The article reveals the regularities, topical and theoretical and applied aspects of using information and communications technologies in applicants' scientific research activity in the research and studies conducted by foreign scholars.

In the process of absorbing the program of future profession, the scientific activity for a future specialist is treated as an important constituent as far as it is aimed at forming a valuable attitude towards conducting scientific research and gaining experience in its conducting. Due to application of information and communications technologies at all stages of conducting scientific research activity, a completely new creative potential of education applicants is formed, while the modern youth demonstrates versatile experience in mastering computer technologies beyond the educational process. The education itself becomes more convenient for young people and enhances an efficient development of scientific activity and a sufficient increase in education quality, initiates self-improvement together with development of scientific technologies, establishes new forms of interaction within a scientific community.

Intending to stress the most prominent and celebrated scientific studies conducted by native and foreign scholars, we consider it necessary to establish the directions and trends characteristic of the given topic. Setting out the trends in conducting scientific research activity in higher education establishments is declared as the aim of the research. In order to reach the stated goals, a number of tasks are to be solved: to provide analysis of the research conducted by Ukrainian researches developed in the field; to discover major accents comprising the studies made by foreign scholars; to outline primary regularities and trends peculiar of applicants' scientific research activity development.

Key words: scientific research activity, education applicants, higher education establishments, works by Ukrainian scholars, studies conducted by foreign researchers, information and communications technologies

Вступ

Науково-дослідницька діяльність є невід'ємною складовою становлення фахівця, це найважливіший засіб удосконалення якості підготовки здобувачів освіти, які творчо застосовують досягнення науково-технічного прогресу в різноманітних сферах професійної та особистої спрямованості. В процесі засвоєння програми майбутньої професії наукова діяльність для майбутнього фахівця розглядається як значуща складова, адже вона направлена на формування ціннісного відношення до проведення наукових досліджень і досвіду їхнього проведення. В зв'язку з просуванням технологій в сторону комп'ютеризації освітнього процесу, невпинного переходу в віртуальний простір, зумовлює актуальність розгляду питання про конструювання особистісної науково-дослідницької траєкторії здобувача освіти засобами інформаційно-комунікаційних технологій. Завдяки застосуванню інформаційно-комунікаційних технологій (надалі - ІКТ) збільшується кількість ресурсів і послуг, що надають доступ до необхідної інформації. Як наслідок, з'являються умови для формування єдиного глобального інформаційного і наукового простору, що якісно трансформує всю систему науково-дослідницької діяльності (надалі - НДД).

Завдяки застосуванню ІКТ на усіх етапах проведення НДД формується якісно новий творчий потенціал здобувачів освіти, оскільки сучасна молодь досить різносторонньо володіє комп'ютерними технологіями поза рамками навчального процесу, саме навчання стає для неї більш комфортним, що в свою чергу, сприяє більш ефективному розвитку наукової творчості і підвищенню якості навчання, змушує удосконалюватися згідно з розвитком наукових технологій, створює нові форми взаємодії в середині наукової спільноти. Вивчення існуючих закономірностей, тенденцій, що формуються в проблемному полі проведення науково-дослідницької діяльності суб'єктів освітнього процесу у закладах вищої освіти є вагомим чинником як для виявлення нових трендів, так і усвідомлення тих властивостей, що наявні нині змістовим, структурним, технологічним компонентам НДД.

Про удосконалення інформаційного забезпечення структури й змісту вищої освіти на засадах інформатизації йдеться в Національній стратегії розвитку освіти в Україні на 2012-2021 роки, зокрема, акцентовано увагу на "модернізації навчальної діяльності вищих педагогічних навчальних закладів, що здійснюють підготовку педагогічних і науково-педагогічних працівників, на основі інтеграції традиційних педагогічних та новітніх інформаційно-комунікаційних технологій навчання" (Про Національну стратегію..., 2013).

Спостерігаємо комплексний підхід до визначення інформаційної та дослідницької компетентностей, що забезпечується законодавчо-нормативною системністю у реалізації зазначених завдань державних інституцій. Так, законодавче забезпечення нової моделі проведення наукової діяльності, базовою складовою якої повинна стати інформаційно-комунікаційна компетентність, засновано на принципах безперервності, наступності і ступеневості, що закладено в Концепції Нової української школи. В ній зазначено, що формування й розвиток ключових і предметних компетентностей, зокрема, інформаційно-комунікаційної, має відбуватися у відповідності до трьох складників:

- "знає і розуміє" (когнітивний компонент, знаннєві результати);

- "уміє і застосовує", "обчислює, аналізує, будує, трансформує" (діяльнісний компонент, результати, які вимагають активної діяльності);

- "виявляє ставлення й оцінює" (ціннісний компонент) (Новаукраїнська школа..., 2017).

Аналіз останніх досліджень і публікацій. На основі контент-аналізу публікацій, які нами проведено на платформі Google-Scholar та EBSCO, найбільший сегмент теоретичних та практичних напрацювань представляють наукові дослідження фахівців інформаційних наукових структур Національної академії наук України та Міністерства освіти і науки України, закладів вищої освіти (надалі - ЗВО).

Так, проблему проведення наукових досліджень в освітньому просторі закладів вищої, післядипломної освіти засобами інформаційно-комунікаційних технологій в теоретичному, процесуальному, методичному вимірі проаналізовано в публікаціях вітчизняних учених В. Бикова, О. Добровольської, С. Іванової, Л. Лупаренко, Г. Омельяненко, І. Сінельник, О. Спіріна, М. Шишкіної та ін. Серед зарубіжних науковців, які розглядають наукові дослідження в контексті виявлення впливу ІКТ на процес їхнього проведення, слід назвати праці Н. Агхае, Т. Бороненка, Е. Бруілларда, С. Віткара, Т. Голуб, Д. Делена, Г. Деміркана, П. Косарева, Т. Лаферріере, С. Лівінгстона, А. Мак Фарлейна, В. Панчолі, Б. Патела, І. Симонової, Г. Смирнова, С. Старикова, В. Тищенка, Л. Роджерса, В. Федотова.

Маючи на меті висвітлити найбільш відомі та резонансні наукові розвідки вітчизняних та зарубіжних науковців, вважаємо за необхідне виявити ті напрями та тенденції, що характерні для досліджень означеної тематики. Виявлення та встановлення тенденцій проведення науково-дослідницької діяльності у закладах вищої освіти визначено метою нашої розвідки. Для її реалізації сформовано низку наступних завдань:

- розгорнути аналіз досліджень вітчизняних учених, фахівців з окресленої проблеми;

- висвітлення основних змістових акцентів наукових публікацій зарубіжних учених;

- окреслення основних закономірностей та напрямів, властивих для розвитку науково-дослідницької діяльності здобувачів освіти.

Виклад основного матеріалу. Формуючи та уточнюючи базові поняття нашого дослідження, а також враховуючи наукові підходи до дефініції понять: "науково-дослідна робота", "наукова діяльність", "науково- дослідницька діяльність" в руслі різних галузей наукового знання та дотримуючись сучасного, заснованого на інформаційно-комунікаційній складовій процесу наукового пізнання, вважаємо, що поняття "науково-дослідницька діяльність" більшою мірою відповідає типу підготовленого кваліфікаційного дослідження, тобто акцентує увагу на результативній складовій цього виду.

В контексті поставлених завдань нам необхідно виявити змістове навантаження поняття науково-дослідницької діяльності. Серед значної кількості дефініцій цього поняття у вітчизняному науковому просторі нам імпонує чітке, аналітично коректне визначення в "Енциклопедії освіти", де науково-дослідницька діяльність з акцентом на першій складовій "наукова" пояснюється як "сукупність дій, що передбачають постановку проблеми; вивчення теорії з даної проблематики; добір методик дослідження і практичного оволодіння ними; збір матеріалів, їх аналіз і узагальнення результатів та надання власних висновків" (Кремінь, (Ред.), 2008). Для визначення дослідницької складової НДД нами виділено визначення дослідниці М. Князян, яка тлумачить її як ефективну співпрацю суб'єктів, що беруть участь у цій діяльності, якими можуть бути вчителі, педагоги, здобувачі освіти та ін., під час якої відбувається поступовий перехід від навчання суб'єктів до їхньої самоосвіти; перетворення здобувача освіти на активного суб'єкта освітнього процесу, здатного здобувати знання, оволодівати вміннями й творчо застосовувати їх для розв'язання пізнавальних і практичних завдань (Князян, 1998).

Доречно буде в руслі поставлених нами завдань звернутися до визначення інформаційних технологій, яке тлумачиться фахівцями як цілеспрямована організована сукупність інформаційних процесів з використанням засобів обчислювальної техніки, що забезпечують високу швидкість обробки даних, швидкий пошук інформації, зосередження даних, доступ до джерел інформації незалежно від місця їх розташування (Томашевський, Цегелик, Вітер, & Дудук, 2012).

Алгоритм проведення науково-дослідницької діяльності студентів, що унаочнює основні положення концепції Г. Цехмістрової, які досить змістовно відображають весь процес наукової діяльності, наведено в табл. 1 (Цехмістрова, 2003).

Зміст таблиці досить повно ретранслює інформаційний та комунікаційний інструментарій підготовки і проведення НДД на різних етапах і, відповідно, акцентуації різних методів і форм пошукових, статистичних, діагностичних та наукометричних інструментів.

Для встановлення та висвітлення впливу ІКТ на проведення НДД розглянемо найбільш резонансні публікації В. Бикова, С. Іванової, О. Спіріна, що стосуються структуризації інформаційно-аналітичних технологій (надалі - ІАТ) науково-педагогічних досліджень. Так, основними компонентами мають стати наукова електронна бібліотека, інформаційна система для проведення Інтернет-конференцій; електронні наукові фахові видання; інформаційно- комунікаційна система для проведення вебінарів, бібліометричні системи, що забезпечують індексування наукових публікацій науковців (Спірін, Яцишин, Іванова, Кільченко, & Лупаренко, 2016).

Виокремлюючи компоненти ІАТ, спостерігаємо, що вони стосуються різних етапів проведення науково- дослідницької діяльності. Зокрема, це етапи науково-дослідницької діяльності, що забезпечуються засобами інформаційно-комунікаційних технологій, як:

- ресурсні можливості електронних наукових бібліотек, сервісів Google Docs, пошукові характеристики мережі Інтернет;

- проведення всього циклу педагогічного експерименту;

- рецензування наукових публікацій засобами GoogleDocs, Spreadsheets, Gliffy diagrams;

- оприлюднення наукових результатів на електронних площадках, що забезпечуються вільним відкритим програмним забезпеченням - EPrints, DSpace, Open Journal System;

- організація та проведення конференцій, семінарів з допомогою сервісів для проведення вебінарів;

- проведення Інтернет-конференцій EDU Conference, TeamViewer, Twitter;

- оприлюднення проміжних або остаточних результатів у вигляді презентацій, графічних інструментів - MS PowerPoint, Corel Presentation;

- проведення експертизи, обговорення наукових досліджень в он-лайн режимі засобами Web 2.0, Skype, Windows І,п'е (Томашевський, Цегелик, Вітер, & Дудук, 2012).

Таблиця 1

Алгоритм здійснення науково-дослідницької діяльності

Вивчаючи проблему науково-дослідницької підготовки в закладах вищої освіти засобами інформаційно- комунікаційних технологій, можна виділити два взаємопов'язані структурні компоненти, що фахівці з питань впровадження ІКТ в НДД розмежовують в рамках чотирьохетапної моделі проведення НДД за наступними групами завдань: оприлюднення, розповсюдження та використання наукових результатів засобами ІКТ (див рис. 1).

До першої групи належать:

- програмні платформи для створення наукових електронних бібліотек;

- веб-технології для сумісної роботи науковців у мережі Інтернет;

В другу групу входять такі основні інструменти:

- системи перевірки наукових робіт на плагіат;

- системи індексування наукової продукції:

- системи статистичного аналізу відвідування веб-ресурсу (Спірін, Яцишин, Іванова, Кільченко, & Лупаренко, 2016).

Звертаючись до наукових джерел, які нами репрезентовано в попередньому структурному блоці нашої розвідки, сфокусуємо увагу на таких положеннях. По-перше, аналітичний огляд публікацій вітчизняних фахівців розглядає інформаційно-комунікаційні технології як органічну складову науково-дослідницької діяльності в закладах освіти. І, по-друге, доробок зарубіжних науковців нами сформовано з огляду на найбільш презентовані в науковому просторі розвідки, які мають принципово різновекторні погляди.

Продовжуючи огляд та встановлюючи основні закономірності, притаманні проведенню науково-дослідницької діяльності в зарубіжному науковому дискурсі, розглянемо деякі праці фахівців РФ, Франції, Швеції, Англії, Болгарії.

Зазначимо той факт, що при тому, що в зарубіжному науковому дискурсі існують різнополярні думки щодо значення інформаційних технологій в науковій діяльності, можемо стверджувати наявність публікацій про позитивний вплив ІКТ на якість, зміст і проведення наукових досліджень, і нівелювання такого впливу на НДД, так як самі ІКТ деформують сутність такого питання.

Складність і багатозначність інтерпретації інформаційно-комунікаційних технологій в науково-дослідницької діяльності в їхньому взаємозв'язку і взаємовпливу, на думку російського науковця С. Старікова, декларує пріоритетною, якщо не ключовою умовою застосування ІКТ "можливість доступу до баз даних, розуміння різних форм і способів презентації даних у вербальній, графічній і цифровій формах; мати знання про загальнодоступні джерела інформації і вміти ними користуватися; уміння оцінювати і обробляти статистичну інформацію; вміти використовувати наявні відомості під час вирішення поставлених перед науковцем завдань" (Стариков). Тобто автор, акцентуючи увагу на цих базових умовах освітньої складової проведення науково-дослідницьких досліджень, стверджує необхідність спільної інтелектуальної роботи суб'єктів педагогічного процесу на основі використання ІКТ, котрі допомагатимуть розвивати пам'ять, різні види мислення, закріплюватимуть вміння прийняття правильного рішення.

Рис.1. Структурні компоненти забезпечення науково-дослідницької діяльності засобами ІКТ