Розвиток зв’язного мовлення дітей старшого дошкільного віку за матеріалами серії сюжетних картинок

Перший спосіб передбачає послідовне розглядання картин (на початку заняття відкрита тільки перша). Перед тим, як відкрити наступну картину, вихователь пропонує дітям відгадати, що на ній зображено. Тільки після дитячих відповідей педагог відкриває наступну картину. До кожної з картин вихователь підбирає одне-два запитання та одне-два лексико-граматичних завдання (вправи, ігри, творчі завдання). За кожною картиною складається розповідь, яка поступово ускладнюється: спочатку тільки за змістом першої картини, потім -- першої та другої, потім -- першої, другої та третьої тощо.

Другий спосіб полягає в тому, що вихователь показує дітям відразу всі картини, які вони самі мають розмістити в логічній послідовності. Потім заняття відбувається за стандартною схемою -- послідовне розглядання кожної картини за запитаннями та складання розповідей.

Третій спосіб -- показ картин, при цьому три перші картини закриті, остання відкрита. В першій частині заняття діти колективно творчо фантазують щодо початку розповіді. Потім послідовно відкриваються усі картини і складаються розповіді.

Четвертий спосіб характеризується тим, що на початку заняття вихователь відкриває першу та останню картини. Після фантазування про зміст середніх картин діти послідовно розглядають решту та складають за ними розповіді.

П'ятий спосіб полягає в тому, що картини відкривають через одну. Методика заняття зберігає логіку. Слід зауважити, що практика застосування цього виду занять переконливо доводить, - найефективнішим способом організації розповіді є розповідь командами. Це не тільки спосіб забезпечення високої мовленнєвої активності, а й засіб розвитку зв'язності як однієї з характеристик розповіді та стимулювання творчих виявів дітей -- жодна команда не повторює попередньої розповіді, а складає власну.

Отже, картина виступає ефективним засобом розвитку зв'язного мовлення дошкільників. В навчанні дітей розповіданню за картиною, серією сюжетних картин важливо враховувати особливості сприймання картин дітьми різних вікових груп, знати методику навчання дітей розглядання картин та методику навчання розповідання за її змістом

Висновки до розділу 1

Характеризуючи надбання старшого дошкільника щодо опанування ним зв'язного мовлення, науковці вказують також на типові недоліки. В усному мовленні старшого дошкільника є наявність багатьох недоречних слів, словосполучень, вимушених необґрунтованих пауз; у невмінні сформувати й висловити думку, дотримуватися її під час говоріння, зосередитися на темі висловлювання. Більшість дітей не вміють спланувати свій монолог, упорядкувати його зміст, зорієнтуватися в умовах спілкування, віднайти необхідні для точного й виразного висловлювання думки й мовні засоби, проконтролювати його. Таким чином, мовлення дітей старшого дошкільного віку досить збіднене, примітивне [5, с. 229]. Проблема розвитку зв'язного мовлення дітей старшого дошкільного віку є не досить дослідженою і вимагає технологічних розробок. У подальшому перспектива дослідження вбачаємо в удосконаленні методики розвитку зв'язного мовлення дітей старшого дошкільного віку, зокрема його культурного рівня.

Отже, основні завдання вихователя у роботі з ілюстраціями при навчанні розповідання полягають у тому, щоб навчити дітей сприймати ілюстрацію в деталях і в цілому, точно й образно передавати її зміст, правильно висловлювати свої почуття за допомогою зв'язного мовлення.

Таким чином, найважливішим на етапі дошкільного дитинства є розвиток звязного мовлення, адже дитина для власного особистісного розвитку та успішної соціалізації мусить спілкуватися з тим, хто поруч, тобто стати зрозумілою, переконливою, а також навчити пізнавати світ за допомогою мови і мовлення, розвинути свідоме, у міру своїх можливостей, ставлення до мовної дійсності.

Аналіз психолінгвістичної, лінгвістичної, психолого-педагогічної, лінгводидактичної літератури засвідчив важливість і необхідність мовленнєвого виховання в дошкільному дитинстві. Розвивиток монологічного зв'язного мовлення дітей найефективніше здійснювати у старшому дошкільному віці, що обумовлюється особливостями їх психологічного розвитку. Саме в цей період проходить активне оволодіння дітьми розмовною мовою, становлення й розвиток усіх сторін мовлення - фонетичної, лексичної, граматичної. Втрачені можливості цього розвитку у подальшому не відновлюються, тому необхідне своєчасне мовленнєве виховання, що включає в себе розвиток інтересу, чуйності й любові до рідного слова.

Одним із ефективних засобів навчання дітей різних типів розповіді є картина адже тільки поєднуючи роботу над усіма мовленнєвими ланками, спираючись як на словесний, так і на наочний матеріал, можна досягти удосконалення мовленнєвих умінь, без яких неможливий гармонійний розвиток дитини та її подальше навчання у школі. І саме тому впровадження в практику розробок дидактичних завдань на основі методичних можливостей серії сюжетних картинок, які розвивають у дітей старшого дошкільного віку зв'язне монологічне мовлення є нагальною потребою сьогодення.

Розділ 2. Методика розвитку зв?язного мовлення дітей старшого дошкільного віку засобом сюжетних картинок

2.1 Характеристика розвитку звязного мовлення дітей старшого дошкільного віку (методика та результати константувального експерименту)

Експерементальне дослідження особливостей використання серії сюжетних картинок у роботі з дітьми старшого дошкільшого віку проводилось на базі ДНЗ №291 м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у старшій групі №9 та №11 Всього в дослідженні взяли участь 20 дітей старшого дошкільного віку(список дітей груп див. у додатку А). Нами було сформовано 2 групи по 10 дітей у кожній з приблизно однаковим рівнем розвитку, одну з них ми визначили як експериментальну надалі (ЕГ), а іншу - як контрольну надалі (КГ). Для проведення експерименту були обрані діти 6 року життя, так як саме цей період дошкільного віку є сензитивним для розвитку зв'язного мовлення.

Перший етап експерементальної роботи носив констатувальний характер. Його мета: визначити рівень сформованості з'язного мовлення в дітей старшого дошкільного віку на основі використання серії сюжетних картинок.

Нами були визначені наступні завдання констатувального експерименту:

1. Проаналізувати особливості зв'язного мовлення дітей старшого дошкільного віку.

2. Вивчити педагогічні умови використання сюжетних картинок у роботі з дітьми старшого дошкільного віку.

3. Визначити критерії та виявити рівні розвитку зв'язного мовлення у дітей старшого дошкільного віку.

Основним методом дослідження був психолого-пелагогічний експеремент, на різних етапах якого застосовувалися спостереження педагогічного процесу в дошкільному закладі, аналіз планів роботи вихователів, метод усного опитування, бесіди, анкетування а також спеціальні методики діагностики рівня розвитку зв'язного мовлення у дітей 6 року життя.

Аналіз програми «Українське дошкілля», за якою працює дошкільний заклад, показав, що діти старшої групи повинні самостійно, зв'язно, послідовно, зрозуміло для інших складати сюжетні розповіді за однією та серією дидактичних картин.

Аналіз календарних планів бесіди та анкетування (див. додаток Б.) вихователів дали змогу побачити практику використання серії сюжетних картинок у роботі із старшими дошкільниками. І така робота дійсно проводиться вихователями, але в недостатній кількості і досить одноманітно. Причини вихователі називають різні: брак часу; велика загруженість; недостатність матеріальної бази тощо.

Наступним етапом нашого дослідження стало визначення рівня сформованості з'язного мовлення в дітей старшого дошкільного віку. Проаналізувавши методики виявлення рівня сформованості зв'язного мовлення дітей О. С. Ушакової, Є. М. Струніної, а також методику О. О. Смирнової ми склали свою діагностику (Додаток В.).

Дослідження рівня сформованості зв'язного мовлення дошкільнят ми проводили за комплексом таких завдань:

1. Розміщення серії сюжетних картинок у логічній послідовності (уміння бачити сюжетну лінію.);

2. Придумування назви розповіді за серією сюжетних картинок;

3. Самостійне складання розповіді серією сюжетних картинок;

Дитині пропонувалося розкласти серію сюжетних картинок «Вдала риболовля» (див додаток В ) на стенді в певній логічній послідовності, потім придумати назву своїй розповіді. І так як метою третього діагностичного завдання було виявити рівень знань дітей про структуру мовлення, їм було запропоновано за цією ж серією сюжетних картинок скласти коротеньку розповідь. На першій картинні зображені кіт та собака, які прийшли на берег річки риболовити, на другій кіт перекинув відерце, на третій собака впіймав чобота, на четвертій, пес витрусив рибу із чобота.

Діагностування проводились з кожною дитиною експерементальної і контрольної груп індивідуально в ізольованому вигляді. Під час дослідження ми керувалися такими критеріями:

-розвиток сюжетної лінії,

-відповідність назви змісту,

-структурну організацію тексту,

-розмаїтність засобів зв'язку між значеннєвими частинами й між реченнями,

- граматичну правильність;

-образність і виразність мови.

На основі якісної та кількісної оцінки отриманих висловлювань були умовно виділені три рівні зв'язного мовлення старших дошкільників за змістом серії сюжетних картин.

Високий рівень (3 бали). Діти чітко бачать і уявляють сюжетну лінію і в картинах і у зв'язному висловлюванні за ними, відчувають структурну організацію тексту. В розповідях простежується композиційна завершеність, виділяється кожна частина.. Використовується, в основному, ланцюговий займенниковий зв'язок та інколи синонімічна заміна. Розповіді побудовані граматично правильно. Мовлення виразне, емоційне.

Середній рівень (2 бали). Діти виділяють сюжетну лінію, але складають тільки канву розповіді (зачин, певні дії, кінцівка). Порушень в побудові композиції практично не спостерігається, діти правильно даюгь назву своїм розповідям. Поряд з ланцюговим займенниковим використовують формально- приєднувальний ( сполучники «а», «і»). Виразність і образнісіть зв'язних висловлювань досягається за рахунок введення прямого мовлення (передача діалогу персонажів); дуже мало синонімів, прикметників, іменників.

Низький рівень(1 бал) В дитячих розповідях спостерігається порушення в розвитку сюжетної лінії, в композиційній побудові; використовується, здебільше, формально - приєднувальний зв'язок між реченнями. Висловлювання дітей характеризуються простим перерахуванням намальованих на картинках окремих предметів. Дій.

Як уже зазначалося відповіді дітей оцінюються балами:

- 3 бала ставиться за точну, правильну і самостійну відповідь.

- 2 бала - якщо у відповіді дитини є неточності, вона відповідала за навідними запитаннями і уточненнями дорослого.

- 1 бал - якщо дитина не співвідносить відповіді із запитаннями дорослого, повторює за ним слова, не розуміє завдання. правильна послідовність картинок -- 3 бали;

- одна помилка, виправлена після допомоги вихователя - 2 бали;

- неправильна послідовність картинок, частково виправленна з допомогою вихователя -- 1 бал.

Коротко охарактеризуємо виконання кожного завдання. В першу чергу слід зазачити, що не всі діти самостійно впоралися із завданнями Так під час виконання першого - змогли визначити правильну послідовність розташування картинок 7 чоловік (3 ЕГ; 4 -КГ). Розповіді самостійно склали 6 чоловік (3р ЕГ; 3 - КГ); Для більшості дітей важким виявилося завдання придумати назву до розповіді. Вірну й підходящу назву дали 5 дошкільників «Риболовля» (2- ЕГ, 3-КГ).

Більшість п'ятирічок не володіють уміннями й в області синтаксису зв'язного тексту; вони не можуть правильно почати й завершиш свою розповідь, послідовно втримати сюжету лінію. У мові дітей в основному переважають прості речення зв'язок між ними безсполучниковий.

Аналіз виконання завдань виявив дітей з різними рівнями розвитку зв'язної мови Всі дані, які ми отримували в ході досліджень з дітьми експерементальної і контрольної груп, ми фіксували у протоколі, а зведені результати вносили у таблицю 2.1.

- правильна послідовність картинок -- 3 бали;

- одна помилка, виправлена після допомоги вихователя - 2 бали;

- неправильна послідовність картинок, частково виправленна з допомогою вихователя -- 1 бал.

Отримані результати свідчать про те, що у обох группах є діти з різними рівнями розвитку зв'язного мовлення. Причому, співвідношення підгруп дітей що мають різні рівні розвитку мовлення, у ЕГ та КГ приблизно однакове.

Таблиця 2.1 Співвідношення дітей з різними рівнями розвитку зв'язного мовлення у ЕГ та КГ.

Рівні Групи	Високий	Середній	Низький
	Кільк.	%	Кільк.	%	Кільк.	%
ЕГ	3	30	4	40	3	30
КГ	4	40	4	40	2	20

Як видно з цієї таблиці , у ЕГ високий рівень мають 3 дітей ( 30 %), середній - 4 дітей (40%), низький - 3 дітей (30%). У КГ до підгрупи з високим рівнем розвитку зв'язного мовлення увійшло 4 дітей (40%), 4 дітей (40%) виявили середній рівень, а 2 дітей (20%) показали низький рівень. Зазначимо, що у обох групах є вихованці, що показали високий результат у всіх завданнях (Тая Л. - ЕГ; Андрій Р., Єва С. - КГ) Вони чітко виділили й представили сюжетну лінію у зв'язному висловлюванні по сюжетних картинках, відчували структурну організацію тексту. У розповідях простежувалася композиційна завершеність, виділялася кожна частина. В основному використовувався займенниковий зв'язок і лексичний повтор; зустрічався й синонімічний. Розповіді були побудовані граматично правильно; велика кількість речень - складнопідрядні конструкції. Мова виразна, емоційна.

Діти, знання яких ми оцінили як середній рівень, відповідали загалом вірно, але їхні розповіді були короткими, складалися переважно з простих речень. У їхніх розповідях виділялася сюжетна лінія, але не завжди вона була досить послідовною. Майже не було порушень у вибудовуванні композиції, діти правильно давали назви своїм розповідям. Поряд з ланцюговим займенниковим зв'язком використовувалися формольно - приєднувальний (союзи «а», «і»); навіть при переході від картинки до картинки діти рідко використовували присліивик «потім».Такі діти у переказі творів допускають пропуски, логічні помилки, але виправляють їх з допомогою дорослого.

Діти з низьким рівнем розвитку зв'язного мовлення, допускають порушення розвитку сюжетної лінії, при розповіданні їм потрібна допомога дорослого. Діти пропускають структурні компоненти розповідей, словниковий запас у них бідний, часто просто перераховують предмети на картинці.

Аналіз дитячих висловлювань за змістом картин дозволяє зробити загальні висновки. Так, тільки частина дітей старшого дошкільного віку мають уявлення про структуру розповіді. Більшість дітей відчували труднощі в побудові сюжетної лінії, під час переходу від однієї картини до другої використовували слова «а тут», «потім», «о потім». Діти не можуть чітко виділити структуру розповіді, не володіють засобами зв'язку між реченнями і а частинами висловлювання. Були зафіксовані довгі паузи під час переходу від однієї картини до другої, між реченнями; простежуються помилки у побудові речень, бідність синтаксичиих конструкцій.

Аналіз експерементального дослідження дозволяє зробити такий висновок. Зокрема, ми переконалися, що всі діти, навіть ті, що не продемонстрували високого рівня розвитку зв'язного мовлення, виявили зацікавленість до запропонованих завдань, намагались дати правильну відповідь. Це доводить, що дошкільнята мають певну основу для покращення рівнів розвитку мовлення.

2.2 Методика навчання старших дошкільників складанню зв'язних розповідей за сюжетними картинками

Провівши констатувальний етап експерименту, ми прийшли до висновку, що з дітьми, які перебувають на середньому і низькому рівні розвитку зв'язного мовлення необхідно проводити більш глибоку, цілеспрямовану і систематичну роботу з розвитку зв'язного мовлення, за допомогою використання серії сюжетних картинок.

На основі отриманих даних і зроблених висновків нами була поставлена мета: розробити та апробувати систему занять, що будуть сприяти розвитку зв'язного мовлення у дітей 6-го року життя засобами серії сюжетних картинок.

Робота проводилася протягом 4 тижнів від 02.02.2015 до 27.02.2015р. Основу системи роботи з розвитку зв'язного мовлення склали заняття. Усього вирішено було провести 4 заняття, які проводились у першій половині дня 1 раз на тиждень. Тривалість заняття становила 30 - 35 хвилин. Також проводили дидактичні ігри, вправи типу «Що спочатку, а що потім», «Додай слівце», «Закінчи речення», «Скажи який» завдяки яким удітей розвивалися пасивний та активний словник і найголовніше зв'язне мовлення.

В основу навчання зв'язним розповідям були покладені рекомендації О.О. Смирнової та О.С. У шакової. Основним засобом навчання виступала серія сюжетних картинок. Вченні виходили з того, що вони дають можливість у наочній формі продемонструвати загальну структуру, будову розповіді, сформувати елементарні знання, подання про сюжет, його розвитку, про композицію оповідання - зав'язці, кульмінації, розв'язці, Серія картин виступає як своєрідна схема, моделі структури оповідального тексту, що сприяє розвитку у дітей більшої усвідомлемості при побудові своєї розповіді. Поряд з формуванням і закріпленням подань про композицію розповіді (зав'язка, кульмінація, розв'язка), ми вчили дітей придумувати точну назву розповіді, озаглавити його ( від цього багато в чому залежить розгортання сюжету), включати у зв'язні висловлення образні слова, використовувати різні за синтаксичною структурою речення (прості, складні).

Підбираючи серії сюжетних картин, ми враховували особливості сприйняття картинок дошкільниками й прагнули щоб зміст серії був дітям зрозумілим, близьким їхньому життєвому досвіду; персонажі виразні; у сюжетах чітко простежувалася завершеність; картинки були цікаві дітям не тільки зображенням, але й моральним змістом; враховувалося й естетичне їх оформлення, можливості рішення розумових завдань.

Нами були відібрані чотири серії картин, що відповідають цим вимогам. Опишемо їх.

1. серія. «Дивовижне перетворення» (серія складається із чотирьох картин: 1. Сніговик у якого на голові сидить горобчик. 2. Свніговик почав рухатися і горобець злякався. 3.Сніговик почав танути, з-під снігк показалося чиєсь обличчя. 4. Коли сніг розтанув повністю то сніговик перетворився на городє опудало).

2. серія. «Винахідливе мишеня». (1. Кішка спить біля мисочки з молоком, а мишеня визирає із-за стільчика 2 Мишення бере довгу макаронину 3. Мишеня п'є через макаронину молоко. 4. Кішка прокинулася і побачила, що мишення випило її молоко ).

3. серія. «Лялька Лада». (1. Дівчинка пере лялькине сукню біля неї сидить лялька 2. Дівчинк вішає сукню. 3. Дівчинка прасує сукню, лялька сидить на стільці. 4. Дівчинка одягла ляльці сукню. ).

4. серія. «Як мишеня паркан фарбувало». (1. Мишеня стоїть біля банок з фарбою. 2. Мишення взялося фарбувати паркан у жовтий колір. 3. Мишеня пофарбувало пркан. 4. Мишеня намалювало на паркані квіточки.

Ці серії сюжетних картинок використовувалися нами для розвитку зв'язної мови як на заняттях, так і в індивідуальній роботі.

Поряд із традиційними прийомами розвитку зв'язного мовлення за сюжетними картинами (складання розповіді за зразком педагога, за планом, запропонованим вихователем складеному разом з дітьми та ін,) ми використовували й такий прийом як колективне розповідання групами ("командами"). Цей прийом припускає з одного боку, уміння дітей домовлятися між собою, а з іншого боку - закріплює уявлення дітей про композицію розповіді.

Для того, щоб формувати уявлення дітей про композицію розповіді, уміння придумувати заголовок розповіді, логічно переходити від однієї картини до іншої, включати у зв'язне висловлення різноманітні синтаксичні конструкції, ми розробляли різні варіанти показу картинок (відкриті всі картинки, закрита перша, остання або середня й т.п.).

Роботу з розвитку зв'язного мовлення дітей 6-го року життя ми почали зі створення розвиваючого середовища в групі. Нами був створений куточок мовного розвитку, який ми наповнили книжками з ілюстраціями та сюжетними картинками. Таке середовище буде стимулювати самостійну пізнавальну активність дітей, розвивати їх мовлення, розвивати їх кругозір, поступово виробляти в них уміння орієнтуватися у книжковому матеріалі. У цьому куточку ми ігри та вправи, бесіди за серією сюжетних картинок.

Наступний етап - складання системи проведення занять, обов'язковим елементом яких мають бути серії сюжетних картинок.

На першому занятті у дітей формували вміння розкладати картинки в певній логічній послідовності, придумувати найбільш точну назву розповіді, складати «зв'язну розповідь за серією сюжетних картнн.

Мета першого заняття - виявити в дітей уміння розкладати картинки в логічній послідовності й можливості дошкільників у побудові зв'язної розповіді за киртинками

Розпочалося заняття з ігрової ситуації: Дітям презентуваои чарівну скриньку у якій вони знайшли картинки «Дивовижне перетворення». Дітям запропонували розташувати картинки в правильній послідовності, Потім педагог запитує: « Чи вірно поставлені картинки». Діти, під керівництвом педагога розглядають зміст всіх картинок, визначають їх послідовність, обгрунтовують її. Після цього пропонується завдання - придумати назву розповіді та самостійно скласти розповідь.

Діти придумали різні назви до розповіді («Сніговик і горобець», «Весна прийшла», «Пригода із сніговиком»,). Вибираємо найбільш вдалу назву.

Був застосований прийом складання розповіді командою. Наведемо приклад кращої розповіді, складеної Данею, Лєрою, Мішею: «На вулиці біля будинку стояв сніговик. У нього руки були з гілочок, носик із моркви, очі з камінців. На голові у сніговика було відро. Летів горобець, і сів відпочити на голові у сніговика. Почало світити сонечко, стало тепло. Тут горобець помітив, що сніговик став танути. Потім сніговик розтанув зовсім і перетворився на городнє опудало».

Важливу роль на ньому й наступному заияттях мав аналіз дитячих розповідей. Ми не тільки вчили дітей складати зв'язну коротку закінчену розповідь, але й формували вміння її аналізувати, пояснювати. Пропонуючи дітям визначити кращу розповідь, ми пропонували їм звертати увагу на цікаво придуманий сюжет, його оригінальність, послідовність, цікавий перехід від однієї картинки до іншої тощо.

Метою другого заняття було закріпити вміння дітей розкладати серію сюжетних картинок («Лис Й ворони») у певній послідовності; продовжувати вчити складати «в'язну розповідь іа серією сюжетних картинок та давати їй назву; збагачувати мовлення дітей синонімами, вправляги їх у побудові речень різної конструкції.

Педагог виставляє па дошиі набір картинок, діти розглядають їх, «Діти подивитеся

Дітям пропонувалися завдання на матеріалі серії сюжетних картинок «Як мишеня паркан фарбувало»

Педагог дозовано відкриває картинки спонукаючи при цьому дітей на перед домірковувати про те що вможе бути на наступній картинці.

На наступних заняттях, головним було формування в дітей знань про структуру розповіді (початок, середина, кінець); пояснювалося, що навіть без однієї структурної одиниці розповідь існувати не може.

На третьому зайнятті вихователь пропомнує серію картин «Винахідливе мишення». Перша картинка була закрита, а наступні 3 - відкриті. Педагог пропонує дітям скласти розповідь за відкритими картинками. Ставить запитання; «А в цієї розповіді може бути початок?» (звичайно, може, можна розповісти про те як мишення побачило молоко у мисці). Педагог акцентує увагу дітей на тому, шо без початку розповідь існувати не може. Згадаємо казки, будь-яка казка, розповідь мають початок і в нашій розповіді повинне бути початок.

Спершу ми пропонуємо дітям дати імена нашим героям. Далі проводиться дидактична гра «Закінчи речення»: Якось одного разу дівчинка Маша .../налила кішці Мурці у миску молока/. Кішка трохи попила молока…./лягла на подушку і заснула/ Мишеня побачило…../ в мисці молоко/. Воно залізло на стілець і витягнуло…/ з коробки довгу макаронину/. Мишеня тихенько підкралося до миски, опустило макаронину в молоко…/ і випило його/. Кішка Мурка почула шум, прокинулася, а…/ мишеня втекло назад за Вони взяли про себе.. ./кота/. Речення складаються таким чином, щоб діти могли передбачити зміст на закритій картинці.

Далі діти об'єднуєвалися у команди для складання колективної розповіді. Троє дітей виходять до стенда з картинками. Приклад розповіді, складеної Тимуром, Дімою, Євою: Кішці Мурці налили в миску молока. Кішка трохи попила молока, і лягла спати на подушку. До неї підбігло мишеня Чік. Мишеня захотіло молока. Воно залізло на стілець і дістало зі столу макаронину. Через макаронину мишеня випило все молоко. Кішка Мурка проснулася і побачила порожню миску. Кішка здивувалася, а мишеня заховалося. Далі дітям демонструвалася перша картинка і пропонувалося порівняти чи вгадали діти початок розповіді.

На 4 занятті закріплювали знання дітей про другу й третю структурні частини розповіді - кінець та середину. Для цього дітей об'єднали у дві команди

Перша команда отримала серію картинок «Невдала прогулянка» - перші три картинки відкриті а остання закрита. Друга ж команда отримала серію «Лялька Лада» Педагог ставить запитання чи бувають розповіді без кінця (середини)? Які частини розповіді відомі? Якої частини не дістає? Чи буде розповідь завершеною, якщо немає кінця (середини)? Пропонється скласти розповідь за відкритими картинками.. Діти відзначають, що розповідь виходить не цікавою, бо немає середини (кінця). Педагог пропонує дофантазувати кінцівку розповіді першій групі і відповідно середину другій. Після цього відкривається остання (середня) картинка Діти розглядають вже повну серію картинок і вносять доповнення у свої розповіді .

Крім того на кожному із занять обов'язково пропонувалося дітям давати імена героям сюжетних картинок. Навідними питаннями спонукали їх до міркувань типу «А про що розмовляли герої?» «Який у них був настрій?»

Фізкульхвилинки проводилися у формі гри - естафети «Що спочатку - а, що потім», де діти мали по черзі підбігати і викладувати одну із серії картинку у логічній послідовності, участь брали дві команди. Критеріями слугували швидкість та правильне розміщення картинок. Іще одна гра яка використовувалася замість фізкультхвилинки називалася «Живі картинки», діти об'єднувалися у дві команди, кожна дитина отримувала перевернуту картинку, по команді діти перевертали картинки і швидко мали відновити порядок картинок. Дані ігри, на нашу думку, дають змогу по - перше зняти навантаження з дітей та у непримусовій формі, по - друге закріпити вміння складати серію сюжетних картинок у логічній послідовності та усвідомити причинно-наслідкові зв'язки.

Також нами була спланована та проведена індивідуальна робота із дітьми, які недостатньо володіли вмінням складати розповідь за серією сюжетних картинок. У ранкові або вечірні годинни по 8-10 хвилин з кожною дитиною, аби декількома дітьми які мали схожі прогалини у знаннях проводилися дидактичні ігри спрямовані на подолання цих прогалин на матеріалі серії картин, яі використовували на попередньому занятті.

Отже, провівши дослідження ми дійшли висновку що серія сюжетних картинок - універсальний засіб розвитку зв'язного монологічного мовлення, який можна використовувати як на заняттях з різноманітних методик, так і застосовувати їх під час дидактичних та рухливих ігор.

2.3 Аналіз результатів дослідження

Щоб переконатися в ефективності роботи з розвитку зв'язного мовлення дітей старшої дошкільного віку засобами серії сюжетних картинок, ми провели діагностику на контрольному етапі експеременту, в результаті якого ми побачили позитивну динаміку у підвищенні рівня розвитку зв'язного мовлення дітей.

Для перевірки ефективності виконаної нами роботи був використаний той же діагностичний матеріал, що й на констатуючому етапі. Всі дані, які ми отримували в ході діагностики з дітьми експерементальної і контрольної груп, ми фіксували і вносили у таблицю (див. додатки).

Коли ми розглянемо таблицю (Додаток №15), то ми можемо простежити як змінились результати дітей після проведення формуючого етапу експеременту. Високий рівень розвитку зв'язного мовлення мають 4 дитини (40%), середній рівень показали 5 дітей ( 50%), низький рівень - 1 дитина (10%). Проте хоч у дітей рівень з низького підвищився до середнього, вони всеж таки, як і раніше, інколи відчувають певні труднощі. Можемо простежити динамікау розвитку зв'язного мовлення дітей експерементальної групи на різних етапах діагностики (Рис. 2.).

Таблиця 2.2

Рівні Групи	Високий	Середній	Низький
	Кільк.	%	Кільк.	%	Кільк.	%
ЕГ	3	30	4	40	3	30
КГ	4	40	4	40	2	20

Після аналізу діаграми ми можемо зазначити, що провівши формувальний експеримент цілеспрямовано і систематично розвиваючи зв'язне мовлення, за допомогою системи заходів на основі використання казоки у навчально-виховному процесі, ми прийшли до висновку, що проведена нами робота допомогла підвищити рівень мовленнєвого розвитку дітей в цілому і зв'язного мовлення дітей зокрема.

Ми отримали кращі результати в порівнянні з результатами, які були отримані на констатувальному етапі експерименту.

Ми побачили, що кілька дітей, що знаходилися на середньому рівні розвитку зв'язного мовлення, зробили перехід на високий рівень, так як діти правильно формулюють основну думку твору, вміють точно і послідовно будувати описову розповідь за картинками, використовують в мові прості і поширені речення, вживають іменники, що позначають назви предметів; прикметники, що позначають властивості; дієслова, що позначають дії предметів; прийменники , що вживаються в мові .

А діти з низьким рівнем розвитку зв'язного мовлення досягли середнього рівня. Це характеризується тим, що діти можуть висловити основну думку твору. Послідовно, логічно, зв'язно переказують казки, але при цьому присутня невелика кількість підказок вихователя. У своїй промові найбільше використовують іменники і дієслова.

Таблиця 2.3

Порівняльна таблиця результатів констатувального та формувального експериментів.

Рівні %	Контрольна група	Експериментальна група
	Констатув. експеримент	Формувальний експеримент	Констатув експеримент	Формувальний експеримент
	Кіл-ть учнів	Якість (%)	Кіл-ть учнів	Якість (%)	Кіл-ть учнів	Якість (%)	Кіл-ть учнів	Якість (%)
Високий	4	14	4	14	3	11	5	18
Середній	13	45	11	38	11	39	6	21
Низький	5	17	5	17	9	32	7	25

Узагальнюючи результати дослідницької роботи, можна вказати на те, що в експерементальній групі порівняно з контрольною на кінець експеременту спостерігається збільшення рівня розвитку зв'язного мовлення у дітей старшого дошкільного віку.

На підставі представлених матеріалів ми можемо стверджувати, що в результаті організованого нами навчання у дітей експерементальної групи підвищився рівень розвитку зв'язного мовлення. Це стало можливим завдяки тому, що ми в розвитку дитячого мовлення широко використовували казку не тільки на заняттях з розвитку мовлення і художньої літератури, але і в повсякденному житті дошкільнят. Отже, за допомогою казки можна значно покращити рівень розвитку зв'язного мовлення дітей старшого дошкільного віку.

Висновки розділу 2

В основу нашого дослідження ми поклали припущення, що зв'яне мовлення дітей старшого дошкільного віку значно покращеться, якщо у їх навчальну діяльність активно впроваджувати методичний комплекс на основі серіїї сюжетних картинок. Метою нашого дослідження було теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність використання серії сюжетних картинок як ефективного засобу розвитку зв'язного монологічного мовлення дітей старшого дошкільного віку.

Експеримент містив два етапи. На першому етапі нами було здійснено визначення рівня розвитку зв'язного мовлення старших дошкільників. Відповідно до результатів спостережень, опрацювання документації і діагностування було виявлено недостатній рівень розвитку зв'язного мовлення та перевага середнього і низького рівнів.

З другим формувальним етапом пов'язувалася перевірка ефективності умов розвитку зв'язного монологічного мовлення з активним використанням серії сюжетних картинок. З метою покращення відповідних показників, враховуючи календарне планування вихователів нами була розроблена і реалізована на практиці програма формувального експерименту яка включала в себе 4 заняття.

Проведена дослідно-експериментальна робота свідчить про те, що заняття з активним використанням серії сюжетних картинок підвищують рівень розвитку зв'язного монологічного мовлення, вміння вирішувати завдання у нетипових ситуаціях, самостійно отримувати знання і творчо застосовувати їх.

Порівняльний аналіз результатів педагогічного експерименту переконує в ефективності використання серї сюжетних картинок в навчанні старших лошкільників зв'язним розповідям в експериментальній 9 групі спостерігалося підвищення рівня розвитку звязного мовлення високий рівень збільшився з 11% до 18% , а низький зменшився з 32% до 25%

Загальні висновки

Таким чином, дослідження проблеми розвитку зв'язного мовлення старших дошкільників на матеріалі серії сюжетних картинок дало змогу зробити нам наступні висновки:

1.Розвиток зв'язної монологічної мови старших дошкільників відіграє провідну роль у процесі розвитку дитини, має великий вплив на розвиток розумового та естетичного виховання, готує дитину до навчання у школі а також виконує значущу соціальну функцію.

Питанням розвитку зв'язного мовлення старших дошкільників займалися багато чених у галузі психології, лінгвістики, та педагогіки, всі ці дослідження, присвячені формуванню мовленнєвої діяльності, у тому числі із широким використанням наочності; однак необхідно більше уваги приділяти розвитку зв'язного мовлення на матеріалі серії сюжетних картинок. Серія сюжетних картин являє собою наочну опору, що полегшує складання зв'язної розповіді. Вона виступає і як своєрідна схема, моделі структури оповідального тексту, дає можливість сформувати в дітей елементарні знання про композицію розповіді (початок, середина, кінець). Це сприяє розвитку в дітей більшої усвїдомленості. довільності при побудові розповіді, формуванню вмінь використовувати різноманітні типи внутрішньотекстового зв'язку.

2. На першому констатувальному етапі експериментального дослідження, яке проводилося серед вихователів (6 чол.) та дошкільників ( 20 чол.) ДНЗ № 291 м. Кривого Рогу, було виявлено недостатній рівень розвитку зв'язного мовлення серед дітей старшого дошкільного віку. Поясненням такої ситуації може бути те , що на сьогоднішній день не має а ні нової практики навчання а ні ґрунтовних теоретичних напрацювань. Хоча всі опитувані розуміють важливість впровадження в практичну новітніх методичних прийомів роботи їз серією сюжетних картинок. Крім того у деяких дітей старшої групи є певні уявлення про будову тексту, розгорнутого висловлення, але вони носять недостатньо усвідомлений характер. Без спеціального навчання вміння будувати розповіді, з погляду його зв'язності й доцільності, розвивається недостатньо ефективно.

3. Результати констатувального експерименту та теоретичні здобутки зазначеної проблематики стали основою формувального експерименту з яким пов'язувалася перевірка ефективності умов розвитку зв'язного мовлення серед дітей старшого дошкільного віку. З метою формування в дітей умінь структурно правильно будувати зв'язне висловлювання - розповідь, нами була розроблена і реалізована на практиці програма формувального експерименту з урахуванням календарного планування вихователів яка включала в себе 4 заняття на яких активно використовувалися серії сюжетних картинок.

В результаті проведеної нами дослідно-експериментальної роботи ми можемо констатувати, що заняття з активним використанням методичних можливостей серії сюжетних картинок підвищують рівень розвитку зв'язного монологічного мовлення старших дошкільників; в експериментальній 9 групі спостерігалося підвищення рівня розвитку зв'язного мовлення високий рівень збільшився з 11% до 18% , а низький зменшився з 32% до 25% В той час як в контрольній 11-й групі ніяких суттєвих змін не відбулося.

Отже наше припущення про те, що зв'яне мовлення дітей старшого дошкільного віку значно покращеться, якщо у їх навчальну діяльність активно впроваджувати методичний комплекс на основі серіїї сюжетних картинок підтвердилося.

Список використаної літератури

1. Базовий компонент дошкільної освіти (нова редакція)/ [ Науков. керівник А. М. Богуш] // Дошкільне виховання, 2012.- №7. - С.4-19.

2. Білан О.І. Навчання дітей старшого дошкільного віку розповіді за ілюстраціями: Монографія / О.І. Білан. - Львів Аверс. 2007.- 180с

3. Білан О.І. Вчимо розповідати за ілюстраціями /О.І. Білан// Дошкільне виховання. - - 2005. - № 1. - С. 12-14.

4. Білан О.І. Художньо-мовленнєва діяльність дітей старшого дошкільного віку /О.І.Білан. - Львів: Проман, 2007. - 64 с.

5. Богуш А.М. Витоки мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку. - К.:УЗМН, 1997. - 109 с.

6. Богуш А.М. Мовленнєвий розвиток дітей від народження до семи років: монографія /А.М. Богуш. - К.: Вид. Дім «Слово», 2004. - 376 с.

7. Богуш А. М. Дошкільна лінгводидактика: теорія і методика навчання дітей рідної мови: підручник /А. М. Богуш, Н. В. Гавриш / [під ред. А. М. Богуш]. - К. : Вища шк., 2007. - 542 с.

8. Богуш А.М. Методика організації художньо - мовленнєвої діяльності дітей у дошкільних навчальних закладах. Підручник для студентів вищих навчальних закладів факультетів дошкільної освіти. / А.М. Богуш, Н.В. Гавриш, Т. М. Котик. - К. : Видавничий Дім «Слово», 2010. - 304с.

9. Бородич А.М. Методика розвитку мовлення дітей / А.М. Бородич. - М.: Просвещение, 1981.-197с.

10. Валюмс Н.П., Мурашковская И.Н. Картинка без запинки / Н.П. Валюмс, И.Н. Мурашковская. - СПб.: Триз-Шанс, 1995. - 33 с.

11. Величко Л. Анализ повествовательной устной речи шестилеток / [под ред. Т. А. Ладыженской] // Характеристика связной речи детей 6-7 лет: сб. науч. тр. /. - М. : Педагогика, 1979. - С. 303

12. Выготский Л.С. Развитие устной речи у 6 т.- Т.3 / Л.С. Выготский М.: Просвищение, 1982. - 298с.

13. Виноградова Н. Ф. Развитие связной речи дошкольников старшего возраста на основе ознакомления с природой/ Н. Ф. Виноградова .-М.: Просвещение.- 1972 -25 с.

14. Гавриш Н.В. Навчання розповіді за картиною /Н.В. Гавриш // Дошкільне виховання. - 2003. - № 1. - С. 7-9

15. Гавриш Н.В. Розвиток зв'язного мовлення дошкільнят /Н.В. Гавриш. - К.: Шкільний світ, 2006. - 119 с.

16. Гринько Є.В. Особливості розвитку зв'язного мовлення дітей старшого дошкільного віку / Є.В. Гринько // УДК. С.169-171.

17. Гербова В. В. Составление описательньых рассказов/ В. В. Гербова // Дошкольное воспиитание. - 1981. - № 9. - С. 28-34.

18. Эльконин Б.Д. Детская психология / Б.Д.Эльконин. - М.: Уч.пед.гиз, 1960. - 206с.

19. Жинкин Н.И. Психологические основы развития речи / Н.И. Жинкин // В защиту живого слова.- М.: Просвещение, 1966. - С. 17.

20. Жуковская Р.И. Роль картинки в воспитании ребенка дошкольного возраста/ Р.И.Жуковская. - М.: Учпедгиз, 1954. - 40 с.

21. Зданевич Л.В. Розвиток зв'язного мовлення дітей дошкільного віку засобами творів живопису /Л.В. Зданевич, Н.В. Погрібняк. - Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2009. - 120 с.

22. Закон України "Про дошкільну освіту” // Дошкільне виховання. - 2000.- № 5.

23. Зимняя И. А. Лингвопсихология речевой деятельности/ И. А. Зимняя - М.: МОДЄК, 2001. - 432 с.

24. Зоржевська А. Я. Опис - основа зв'язної розповіді / А. Я. Зоржевська // Дошкільне виховання 1991. - №2. - С. 4-5

25. Калмикова Л. О. Психологія формування мовленнєвої діяльності у дітей дошкільного віку: монографія / Л. О. Калмикова. - К. : Фенікс, 2008. - 497 с. 6.

26. Калмикова Л. О. Формування мовленнєвих умінь і навичок у дітей: психолінгвістичний та лінгвометодичний аспекти : навч. посіб. для студ. ВНЗ / Л. О. Калмикова. - К. : НМЦВО, 2003. - 300 с.

27. Кожевникова Т. Мовленнєвий розвиток дошкільнят. / Т. Кожевникова // Дошкільне виховання, 2004. - № 12. - С. 7-9.

28. Короткова Э.П. Роль картинки в развитии ребенка дошкольного возраста / Э.П. Короткова. - Ростов-на-Дону: 1971. - 25с.

29. Короткий тлумачний словник української мови / [Під ред. Л.Л. Гумецької]. - К.: Рад. шк., 1978. - 296 с.

30. Кравченко О.В. Мовленнєвий розвиток дошкільників - запорука їхньої наступної успішності Навчально - методичний посібник О.В. Кравченко, // Вихователь - методист дошкільного навчального закладу.- 2004. - № 3.- С.3-9.

31. Крутій К.Л. Навчання дітей української мови: теорія і практика /К.Л. Крутій - Запоріжжя: TOB "ЛІПС" ЛТД, 2000. - C. l 1- 44.

32. Леонтьев А.Н. Язык, речь, речьевая деятельность / А.Н. Леонтьев.- М.:Учпедгиз, 1969. - 226 с.

33. Леушина Л.И. Зрительное пространственное восприятие / [Под ред. В.Д. Глезер]. - Л.: Наука, 1978. - 175 с.

34. Луцан Н.І. Лінгводидактичні проблеми розвитку мовлення дітей дошкільного віку / Н.І. Луцан // Дошкільна освіта. - 2004. - № 4 (6). - С. 9-14

35. Люблинская П.О. Беседы с воспитателем о развитии ребенка / П.О. Люблинская. - М.: Просвещение, 1962. - 356с.

36. Орланова Н. П. Роль творчої розповіді у підготовці дітей до навчання в школі / Н. П. Орланова // Дошкільна педагогіка і психологія - К: Радянська школа.- 1974. - Вип. 8 - С. 27-3 1

37. Пентилюк М. І. Культура мови і стилістики Пробний підручник для

гімназій гуманітарного профілю / М. І. Пентилюк- К.: Вежа. 1994 - 240с

38. Пеньевская Л. А. Рассказыванне детй старшей групы детского сада как средство обучения связной речи/ Л. А. Пеньевская //Известия АПН РСФСР.- 1948. - Вип.16, - С 111-143

39. Пиаже Ж. Психология ребёнка / Ж. Пиаже, Б. Инхельдер. - 18-е изд. - СПб.: Питер, 2009. - 160 с.

40. Пироженко Т.О. Комуникативно-речевое развитие ребенка. Монография /Т.О. Пироженко - К., 2002. - 310 с.

41. Порядченко Л. Описове мовлення: методи розвитку та активізації / Л. Порядченко // Палітра педагога. - 2003. - № 2. - С. 5-9.

42. Програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля» /[упоряд. О.І. Білан].-Тернопіль: Мандрівець, 2012.-264с.

43. Рубинштейн С.Л. Основы общей психологии в 2 т. - Т.1. / С.Л Рубинштейн. - М.: Педагогика, 1989. -- 468с.

44. Русова С.Ф. Дошкільне виховання / С.Ф. Русова. - Катеринослав, 1918. -193с.

45. Смирнова Е. А. Обучение старших дошкольников рассказьыванию по серии сюжетных картин / Е. А. Смирнова. - М Просвсщение. 1987. -204с.

46. Смольникова Н. Г. Развнтне структуры связного высказывания детей старшого дошкольного возраста / Н. Г. Смольникова О. С.Ушакова. - М Просвещение.-1990 -99 с

47. Сохин Ф. А. Начальный етап овладения ребенком грамматическим строением язика:автореферат дис. на здобуття наук. ступеня канд.. наук / Ф. А. Сохин. - М., 1995.-15с.

48. Тихеева Е.И. Развитие речи детей /Е.И. Тихеева - М. Просвещение, 1981. - 159 с.

49. Трифонова П. Навички творчого розповідання / П. Трифонова // Дошкільне виховання. - 1997. - № 10. - С.10-15.

50. Ушакова О.С Методика развития речи детей дошкольного возраста / 51.О.С. Ушакова Е.М. Струнина. - М.:ВЛАДОС, 2004. - 288 с.

52. Ушинський К.Д. Рідне слово. Вибрані педагогічні твори / К.Д.Ушинський. - К.: Радянська школа, 1979. - С.183-185.

53. Флерина Е.А. Розповідання в дошкільній практиці /Е.А. Флерина - М.: Просвещение, 2010. - 145 с.

54. Харченко Н. Формування навичок міркування у дітей 5-6 річного віку / Н. Харченко // Дошкільне виховання. - 2001. - № 2. - С. 18-20

Размещено на Allbest.ru