Методичні засади управління розвитком цифрової компетентності керівників закладів загальної середньої освіти

Размещено на http://www.allbest.ru/

МЕТОДИЧНІ ЗАСАДИ УПРАВЛІННЯ РОЗВИТКОМ ЦИФРОВОЇ КОМПЕТЕНТНОСТІ КЕРІВНИКІВ ЗАКЛАДІВ ЗАГАЛЬНОЇ СЕРЕДНЬОЇ ОСВІТИ

освіта керівник компетентність цифровий

БОДОМ ГАРРЕТ

Аспірант 3 року навчання Інституту педагогіки Національної академії педагогічних наук України. Київ

Анотація

У статті висвітлено методичні засади управління розвитком цифрової компетентності керівників закладів загальної середньої освіти. Проаналізовано компоненти, критерії, показники та рівні цифрової компетентності керівників закладів загальної середньої освіти. Встановлено, що сьогодні цифрова компетентність як складова професійної педагогічної компетентності, в тому числі керівників закладів загальної середньої освіти, обґрунтована в стандарті ЮНЕСКО «ІКТ компетентності ЮНЕСКО для педагогів» («UNESCO ICT Competency Framework for Teachers. VERSION 3» (ICT CFT)), розробленому в 2018 році. Даний документ надає повний набір компетенцій, які педагогам необхідно інтегрувати в свою професійну практику, щоб сприяти досягненню учнями цілей навчальної програми.

Здійснюючи наукові пошуки щодо проблеми управління розвитку цифрової компетентності керівників закладів загальної середньої освіти, нами виокремлено чотири основних її складових компоненти. Кожному компоненту відповідає певний критерій, який дає змогу оцінити основну ознаку, розвитку досліджуваного явища; є ідеальним зразком, який, порівнюючи з реальним явищем, дає можливість встановити ступінь відповідності, наближення до ідеалу. Оскільки критерій повинен бути розгорнутим, охоплювати найменші одиниці вимірювання, які дають змогу оцінити дійсність в порівнянні з ідеалом, то такими одиницями виміру є показники. Відповідно до цього, доцільним є детальний розгляд компонентів, критеріїв і показників цифрової компетентності керівників закладів загальної середньої освіти.

У зв'язку з цим, ґрунтуючись на аналізі розглянутих компонентів інформаційної компетентності, в рамках даного дослідження, визначено структуру інформаційної компетентності керівників закладів загальної середньої освіти включаючи компоненти: мотиваційно-ціннісний; інформаційно-технологічний; комунікативний; рефлексивний.

Ключові слова: цифрова компетентність, цифровізація, керівники закладів загальної середньої освіти, цифрові технології, компоненти, інформаційна компетентність.

БОДОМ ГАРРЕТ

Аспирант 3 года обучения Института педагогики Национальной академии педагогических наук Украины. г. Киев.

МЕТОДИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ УПРАВЛЕНИЯ РАЗВИТИЕМ
ЦИФРОВОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ РУКОВОДИТЕЛЕЙ УЧРЕЖДЕНИЙ
ОБЩЕГО СРЕДНЕГО ОБРАЗОВАНИЯ

Аннотация

В статье освещены методические основы управления развитием цифровой компетентности и проанализированы компоненты, критерии, показатели и уровни цифровой компетентности руководителей учреждений общего среднего образования. Установлено, что сегодня цифровая компетентность как составляющая профессиональной педагогической компетентности, в том числе руководителей учреждений общего среднего образования, обоснована в стандарте ЮНЕСКО «ИКТ компетентности ЮНЕСКО для педагогов» ( «UNESCO ICT Competency Framework for Teachers. VERSION 3» (ICT CFT)), разработанном в 2018 году. Данный документ предоставляет полный набор компетенций, которые педагогам необходимо интегрировать в свою профессиональную практику, чтобы способствовать достижению учащимися целей учебной программы.

Осуществляя научные исследования по проблеме управления развития цифровой компетентности руководителей учреждений общего среднего образования, нами выделены четыре основных ее составляющих компонента. Каждому компоненту соответствует определенный критерий, позволяющий оценить основной признак развития исследуемого явления; является идеальным образцом, который, по сравнению с реальным явлением, дает возможность установить степень соответствия, приближения к идеалу. Поскольку критерий должен быть развернутым, охватывать самые единицы измерения, позволяющие оценить действительность по сравнению с идеалом, то такими единицами измерения являются показатели. В соответствии с этим, целесообразным является подробное рассмотрение компонентов, критериев и показателей цифровой компетентности руководителей учреждений общего среднего образования.

В связи с этим, основываясь на анализе рассмотренных компонентов информационной компетентности, в рамках данного исследования, определена структура информационной компетентности руководителей учреждений общего среднего образования включая компоненты: мотивационно-ценностный; информационно-технологическое; коммуникативный; рефлексивный.

Ключевые слова: цифровая компетентность, цифровизация, руководители учреждений общего среднего образования, цифровые технологии, компоненты, информационная компетентность.

BODOME GARRET

Postgraduate student 3rd year of study Institute of Pedagogy of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine. Kiev .

METHODOLOGICAL PRINCIPLES OF DEVELOPMENT MANAGEMENT DIGITAL COMPETENCE OF INSTITUTION MANAGERSGENERAL SECONDARY EDUCATION

Annotation

The article highlights the methodological principles of managing the development of digital competence and analyzes the components, criteria, indicators and levels of digital competence of heads of general secondary education. It is established that today digital competence as a component of professional pedagogical competence, including heads of general secondary education institutions, is grounded in the UNESCO standard "ICES Competency Framework for Teachers. VERSION 3" (ICT CFT), developed in 2018. This document provides a complete set of competencies that teachers need to integrate into their professional practice to help students achieve the goals of the curriculum.

Carrying out scientific research on the problem of managing the development of digital competence of heads of general secondary education institutions, we have identified four main components. Each component corresponds to a certain criterion, which allows to assess the main feature, the development of the phenomenon under study; is an ideal sample, which, compared with the real phenomenon, makes it possible to establish the degree of conformity, approximation to the ideal. Since the criterion must be expanded, covering the smallest units of measurement that allow to assess the reality in comparison with the ideal, such units of measurement are indicators. Accordingly, it is advisable to consider in detail the components, criteria and indicators of digital competence of heads of general secondary education institutions.

In this regard, based on the analysis of the considered components of information competence, in the framework of this study, the structure of information competence of heads of general secondary education institutions is determined, including components: motivational and value; information technology; communicative; reflexive.

Key words: digital competence, digitalization, heads of general secondary education institutions, digital technologies, components, information competence.

Вступ

У сучасному суспільстві зростає потреба в кваліфікованих фахівцях, що володіють професійною мобільністю, здатних працювати в мінливих економічних умовах. Нині загальна середня освіта є одним з ключових інститутів, в рамках якого створюються умови для розвитку цифрової особистості учня. Тому актуальним є завдання підвищення якості підготовки керівників закладів загальної середньої освіти до роботи в нових умовах, що визначаються цифровою економікою в цілому. Наслідком цього є значні зміни в галузі освіти на всіх її рівнях.

Інформатизація, а сьогодні і новий етап розвитку - цифровізація освіти є об'єктивною закономірністю розвитку сучасного суспільства. Тому керівники закладів загальної середньої освіти повинні застосовувати ІК та цифрові технології у своїй професійній діяльності.

Аналіз останніх публікацій. Проблемі формування ІК та цифрової компетентності присвячені дослідження ряду вітчизняних і зарубіжних науковців: О. Кравчук, В. Лапінський, О. Мартинюк, Р. Моцик, О. Нікулочкіна, О. Овчарук, М. Садовий, Г. Сакунова та ін.

Дослідники вкладають у поняття цифрова компетентність різні характеристики: сукупність знань, вміння і навичок (досвіду діяльності) (М. Антонченко [1], В. Биков [2] та ін.); особистісно-діяльнісну характеристику фахівця сфери освіти (А. Гуржій [5], Ю. Драгнєва [6] та ін.); набір цифрових компетентностей (Д. Дубов [7] та ін.); готовність творчого використання цифрових технологій у своїй професійної діяльності (Л. Карташова [9], А. Коломієць [10] та ін.).

Сьогодні цифрова компетентність як складова професійної педагогічної компетентності, в тому числі керівників закладів загальної середньої освіти, обґрунтована в стандарті ЮНЕСКО «ІКТ компетентності ЮНЕСКО для педагогів» («UNESCO ICT Competency Framework for Teachers. VERSION 3» (ICT CFT)), розробленому в 2018 році [Стандарт ЮНСКО]. Даний документ надає повний набір компетенцій, які педагогам необхідно інтегрувати в свою професійну практику, щоб сприяти досягненню учнями цілей навчальної програми. В документі ЮНЕСКО термін «компетенція» описує функціонал педагога, а «компетентність» - здатність педагогів виконувати відповідні функції.

У світлі сказаного метою статті є виокремлення критеріїв, компонентів, показників та рівнів розвитку цифрової компетентності керівників закладів загальної середньої освіти.

Виклад основного матеріалу

Відтак, сьогодні цифрова компетентність, що включає цифрову грамотність, повинна бути елементом всіх форм педагогічного навчання і професійної підготовки протягом життєвого циклу. Цифрова грамотність - це здатність особистості використовувати цифрові технології, засоби зв'язку або мережі для пошуку, оцінки, використання і створення інформації. До цифрової грамотності також відноситься здатність особистості: розуміти і використовувати інформацію в декількох форматах з широкого спектру джерел; ефективно виконувати завдання в цифровому середовищі [Р. Гуревич].

Під цифровою компетентністю керівників закладів загальної середньої освіти будемо розуміти інтегральну особистісно-діяльнісну якість, що виявляється в а) здібностях, заснованих на знаннях, уміннях і досвіді діяльності, до вирішення професійних завдань за допомогою ІК і цифрових технологій; б) цифровій грамотності; в) готовності вмотивованого застосування ІК та цифрових технологій в управлінській діяльності з урахуванням специфіки галузі загальної середньої освіти.

Нині дослідники ведуть мову про доцільність виокремлення компонентного складу цифрової компетентності для забезпечення цілісного розвитку цього феномену.

Для об'єктивного відтворення компонентів цифрової компетентності керівників закладів загальної середньої освіти було проаналізовано сучасні документи, що регулюють процес інформатизації освіти в Україні. Зокрема, Цифрова адженда пропонує вичерпний перелік цифрових компетентностей, якими повинен володіти сучасний управлінець, в тому числі керівник закладу загальної середньої освіти. Наведемо деякі з них, які є важливими в контексті нашого дослідження:

Інформаційна грамотність та грамотність щодо роботи з даними.

Комунікація та взаємодія.

Цифровий контент.

Безпека.

Вирішення проблем.

У зв'язку з цим, ґрунтуючись на аналізі розглянутих компонентів інформаційної компетентності, які виділені розглянутими вченими, в рамках даного дослідження, визначено структуру інформаційної компетентності керівників закладів загальної середньої освіти, включаючи компоненти: мотиваційно-ціннісний;

інформаційно-технологічний; комунікативний; рефлексивний (табл. 1.).

Структура цифрової компетентності керівників закладів загальної середньої освіти

Мотиваційно-ціннісний компонент

Активність і потреба особистості до використання ІК і цифрових технологій у професійній діяльності, потреба в осмисленні знань і оволодінні вміннями у сфері застосування цифрових технологій в управлінні закладом загальної середньої освіти; наявність ціннісних орієнтацій в галузі використання напрацювань інформатики та ІКТ у фахові роботі; визначення і контроль питань, пов'язаних з правилами поведінки в Інтернеті та безпекою; бажання брати участь в створенні і реалізації програми інформатизації школи; зацікавленість у передачі своїх знань і досвіду в сфері ІКТ колегам і учням; прагнення аналізувати проблеми, пов'язані з інформатизацією освітнього процесу школи, і шукати шляхи їх вирішення

Інформаційно-технологічний компонент

Вміння сформувати технічно насичене предметне середовище навчання для вирішення завдань розвитку особистості учня, підготовки його до життя в умовах інформаційного суспільства; володіння способами автоматизації процесів управління навчальним процесом; володіння педагогічно-ергономічними умовами ефективного і безпечного застосування засобів обчислювальної техніки; вміння організувати ефективний приватний інформаційний простір та інформаційний простір учнів в рамках інформаційного простору навчального закладу; вміння створювати власні інформаційні ресурси навчального призначення з використанням різних програмних засобів; вміння відбирати зміст освіти, методи і організаційні форми навчання і виховання, які відповідають завданням розвитку особистості учня, підготовки його до життя в умовах інформаційному суспільства; вміння давати експертну оцінку продуктів науково- методичної діяльності, розроблених з використанням ІК і цифрових технологій; володіння способами узагальнення досвіду ефективного використання ІКТ в управлінській діяльності; вміння організувати ефективну корпоративну/навчальну інформаційну взаємодію в глобальній мережі з усіма учасниками освітнього процесу; здатність перетворити приватний і предметний інформаційний освітній простір в мережевий освітній простір

Комунікативний компонент

Здатність до ефективної управлінської діяльності в інформаційно-освітньому середовищі і постійне її вдосконалення в даному середовищі відповідно до завдань закладу загальної середньої освіти; підготовка і проведення виступів, обговорень, консультацій, групової діяльності в інформаційно-освітньому середовищі; візуальна комунікація, цифрова грамотність керівника; здатність до використання цифрових ресурсів для організації особистісно-орієнтованого навчання та соціальної взаємодії; розробка онлайн- матеріалів і завдань для залучення педагогів до процесу підвищення власної цифрової грамотності

Рефлексивний компонент

Систематичне самостійне розширення і поглиблення сформованих знань, умінь і особистісних установок керівників шкіл щодо особливостей з використання засобів ІКТ з урахуванням специфіки професійної діяльності; усвідомлення необхідності застосування сучасних цифрових технологій в управлінській діяльності керівника закладу загальної середньої освіти

Виділені компоненти цифрової компетентності є взаємодоповнюючими, визначають інтеграцію особистісних якостей і діяльнісної складової цифрової компетентності керівників закладів загальної середньої освіти.

Відповідно до цього, в контексті нашого дослідження виокремлено чотири рівні розвитку цифрової компетентності керівників закладів загальної середньої освіти: високий, середній, задовільний, низький (табл. 2.).

Таблиця 1.

Характеристика рівнів розвитку цифрової компетентності керівників

закладів загальної середньої освіти

Продовження табл. 1

Використання поданої характеристики сприяє об'єктивізації оцінювання.

Висновки

Сучасна освітня реальність функціонування закладів загальної середньої освіти характеризується стрімкою інформатизацією і глобалізацією. Інформаційно-комунікаційні технології визнані у всьому світі ключовими технологіями XXI століття. У цих реаліях завданням керівників шкіл є упровадження цифрових інновацій інформаційного суспільства в управлінський та освітній аспекти діяльності шкіл. Це передбачає досконале володіння керівниками закладів загальної середньої освіти сучасними цифровими технологіями, що відбивається у цифрових компетентностях. Теоретичними основами процесу управління розвитком цифрової компетентності керівників закладів загальної середньої освіти вважатимемо: методологічне підґрунтя компетентнісного підходу; ключові положення стандарту ЮНЕСКО «ІКТ компетентності ЮНЕСКО для педагогів» та вітчизняних нормативно-правових актів у сфері регулювання освітнього процесу у закладах загальної середньої освіти; зарубіжний досвід формування та розвитку цифрової компетентності педагогів; дидактичні принципи цифрової медіа-дистанційної педагогіки як системи підвищення кваліфікації керівників шкіл у напрямі опанування сучасними цифровими технологіями.

Таким чином, здійснений вище аналіз дозволив уточнити поняття і структуру цифрової компетентності керівників закладів загальної середньої освіти; обґрунтувати виокремлення мотиваційно-ціннісного, інформаційно-технологічного, комунікативного, рефлексивного компонентів і запропонувати чотирьох компонентну структуру досліджуваної компетентності; визначити рівні (високий, середній, задовільний, низький), критерії та показники рівнів розвитку цифрової компетентності керівників закладів загальної середньої освіти. Виокремлені компоненти стали методологічними орієнтирами для визначення організаційно - методичних умов дослідження.

Перспективи подальших наукових розвідок вбачаємо в обґрунтуванні організаційно-методичних умов та проектуванні структурно-функціональної моделі управління розвитком цифрової компетентності керівників закладів загальної середньої освіти.

Список використаних джерел

Антонченко М.О. Критерії сформованості інформаційно-цифрової компетентності педагогів. Інформаційно-цифрова компетентність педагога: теорія і практика : збірник наукових праць; випуск 2-й; за заг. Редакцією Л. Г. Петрової. Суми : ВВП «Мрія», 2019. С. 4-10.

Биков В. Ю. Інноваційний розвиток засобів і технологій систем відкритої освіти. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання у підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. 2012. Вип. 29. С. 32-40.

Биков В. Ю., Спірін О. М., Пінчук О. П. Проблеми та завдання сучасного етапу інформатизації освіти: Інститут інформаційних технологій і засобів навчання НАПН України. 2017. URL: http://lib.iitta.gov.ua. (дата звернення: 20.08 2020).

Гуревич Р. С. Інформаційні технології навчання як наслідок інформатизації освітньої галузі у педагогічних ВНЗ. Сучасні інформаційні технології та інноваційні методики навчання в підготовці фахівців: методологія, теорія, досвід, проблеми. 2009. Вип. 22. С. 3-7.

Гуржій А. М., Карташова Л. А., Лапінський В.В. ІТ-готовність вчителів іноземних мов: методологія, теорія, технології. Київ : Пед. думка, 2013. 233 с.

Драгнєв Ю. В. Інформаційна культура майбутнього вчителя фізичної культури у процесі професійного розвитку в умовах інформаційно-освітнього простору. Педагогіка, психологія та медико-біологічні проблеми фізичного виховання і спорту. 2011. № 7. С. 22-24.

Дубов Д.В. Інформаційне суспільство в Україні: глобальні виклики та національні можливості: аналіт. доп. К.: НІСД. 2010. 64 с.

Канафоцька Г. Нова модель управління школою в контексті менеджменту творчості. Директор школи. 2012. № 14 (686). С. 4-10.

Карташова Л. А., Пліш І. В., Бахмат Н. В. Розвиток цифрової компетентності педагога в інформаційно-освітньому середовищі закладу загальної середньої освіти. Інформаційні технології і засоби навчання, 2018, Том 68, №6. URL: https://ioumal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/2543/1423 (дата звернення: 20.08 2020).

Коломієць А. М., Лапшина І. М., Білоус В. С. Основи інформаційної культури майбутнього вчителя: навч.-метод. посіб. Вінниця: ВДПУ, 2006. 88 с.

Малицька Ірина Тенденції розвитку цифрової компетентності у системі освіти Великої Британії. Цифрова компетентність сучасного вчителя Нової української школи: зб. тез доп. всеукр. наук. -практ. семінару, (м. Київ, 28 лютого 2018). К.: Інститут інформаційних технологій засобів навчання НАПН України, 2018. С. 54-58.

Морзе Н. Підготовка менеджерів е-навчання: компетентнісний підхід. Інформаційні технології і засоби навчання. 2017. Том 60. №4. С. 220 -238.

Овчарук Оксана До питання розвитку цифрової компетентності вчителя у європейському баченні. Цифрова компетентність сучасного вчителя Нової української школи: зб. тез доп. всеукр. наук. -практ. семінару, (м. Київ, 28 лютого 2018). К.: Інститут інформаційних технологій засобів навчання НАПН України, 2018. С. 64-66.

Нutmacher W. Key competencies for Europe. Report of the Symposium Berne, (Switzezland, 27-30 March, 1996). Secondary Education for Europe. Council for Cultural Cooperation (CDCC). Strsburg, 1997. 53 р.

References

Antonchenko M.O. Kryterii sformovanosti informatsiino-tsyfrovoi kompetentnosti pedahohiv. Informatsino-tsyfrova kompetentnist pedahoha: teoriia i praktyka : zbirnyk naukovykh prats; vypusk 2-y; za zah. Redaktsiieiu L. H. Petrovoi. Sumy : VVP «Mriia», 2019. S. 4-10.

Bykov V. Yu. Innovatsiinyi rozvytok zasobiv i tekhnolohii system vidkrytoi osvity. Suchasni informatsiini tekhnolohii ta innovatsiini metodyky navchannia u pidhotovtsi fakhivtsiv: metodolohiia, teoriia, dosvid, problemy. 2012. Vyp. 29. S. 32-40.

Bykov V. Yu., Spirin O. M., Pinchuk O. P. Problemy ta zavdannia suchasnoho etapu informatyzatsii osvity: Instytut informatsiinykh tekhnolohii i zasobiv navchannia NAPN Ukrainy. 2017. URL: http://lib.iitta.gov.ua. (data zvernennia: 20.08 2020).

Gurevich RS Information technology training as a consequence of informatization of the educational sector in pedagogical universities. Modern information technologies and innovative teaching methods in training: methodology, theory, experience, problems. 2009. Vip. 22. pp. 3-7.

Gurzhiy AM, Kartashova LA, Lapinsky VV IT readiness of foreign language teachers: methodology, theory, technologies. Kyiv: Ped. opinion, 2013. 233 p.

Dragnev YV Information culture of the future teacher of physical culture in the process of professional development in the information-educational space. Pedagogy, psychology and medical and biological problems of physical education and sports. 2011. № 7. S. 22-24.

Dubov DV Information society in Ukraine: global challenges and national opportunities: analyst. ext. K .: NISS. 2010. 64 p.

Kanafotska G. A new model of school management in the context of creative management. School Director. 2012. № 14 (686). Pp. 4-10.

Kartashova LA, Plish IV, Bakhmat NV "Development of digital competence of teachers in the information and educational environment of general secondary education." Information technologies and teaching aids, 2018, Volume 68, №6. URL: https://iournal.iitta.gov.ua/index.php/itlt/article/view/2543/1423 (access date: 20.08.2020).

Kolomiets AM, Lapshina IM, Belous VS Fundamentals of information culture of the future teacher: teaching method. way. Vinnytsia: VSPU, 2006. 88 p.

Malytska Iryna Trends in the development of digital competence in the education system of Great Britain. Digital competence of the modern teacher of the New Ukrainian school: coll. thesis add. All-Ukrainian scientific-practical seminar, (Kyiv, February 28, 2018). K .: Institute of Information Technologies of Teaching Aids of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, 2018. P. 54-58.

Morse N. Training of e-learning managers: a competency approach. Information technologies and teaching aids. 2017. Volume 60. №4. Pp. 220 -238.

Ovcharuk Oksana On the development of digital competence of teachers in the European vision. Digital competence of the modern teacher of the New Ukrainian school: coll. thesis add. All-Ukrainian scientific-practical seminar, (Kyiv, February 28, 2018). K .: Institute of Information Technologies of Teaching Aids of the National Academy of Pedagogical Sciences of Ukraine, 2018. P. 64-66.

Нutmacher W. Key competencies for Europe. Report o f the Symposium Berne, (Switzezland, 27-30 March, 1996). Secondary Education for Europe. Council for Cultural Cooperation (CDCC). Strsburg, 1997. 53 p.

Размещено на Allbest.ru