Експериментальне дослідження педагогічних умов формування готовності іноземних абітурієнтів ВМНЗ до оволодіння професійною термінологією

Размещено на http://www.allbest.ru/

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ ФОРМУВАННЯ ГОТОВНОСТІ ІНОЗЕМНИХ АБІТУРІЄНТІВ ВМНЗ ДО ОВОЛОДІННЯ ПРОФЕСІЙНОЮ ТЕРМІНОЛОГІЄЮ

абітурієнт іноземний мотивація адаптація соціокультурний

Н.О. Авраменко, м. Вінниця, Україна /

N.O. Avramenko, Vinnytsa, Ukraina

Анотація. Володіння професійною термінологією майбутніх медичних працівників - іноземців медичної галузі є обов'язковою складовою їхньої фахової готовності.

Annotation. Mastering the professional terminology - is an essential part of professional readiness for students foreigners.

The article analyzes the motivation of educational activities of foreign students. It is shown that the motivation of foreign listeners has its own peculiarities, which are determined by the process of their socio-cultural adaptation.

The obtained data reveal the structure of motivation of foreign students and indicate the necessity of interference in the process of its formation. Professional motivations for foreign students of medical universities were found to be dominant. The results of the study showed different motives of students to study, which requires organizational and educational efforts of the faculty for competent influence on the increase of educational motivation.

Formation of internal motives through the cognitive activity of foreigners facilitates a better learning of the teaching material from the Ukrainian language as a foreign language.

Key words: experimental research, foreign entrants, professional medical terminology, preparatory department, academic motivation of foreign entrants, positive motivation, internal motivation, motivation for success.

Постановка проблеми. У сучасному глобальному світі спостерігаються зміни характеру соціальних відносин у сфері професійної діяльності лікаря, формування нових нормативних і етико-правових положень, гуманізація його практичної діяльності. Тому особливої актуальності набувають проблеми пошуку нової якості професійної підготовки майбутнього медичного працівника в контексті формування його професійної, загальнокультурної компетентності з урахуванням того, що зміст і форми професійної діяльності майбутнього медичного працівника багато в чому визначаються соціально-культурними особливостями народів, що населяють ту або іншу територію, які відрізняються своїми традиціями й звичаями. Навчання іноземних студентів - майбутніх лікарів - в Україні має певну специфіку, що пов'язано із входженням іноземця в український суспільно-культурний простір і виникненням мовного бар'єру [4].

Нині у вищій освіті відбуваються системні зміни, тому теоретичної і практичної значущості набуває дослідження педагогічних умов формування готовності іноземних абітурієнтів ВМНЗ до оволодіння професійною термінологією, зокрема, мотивації іноземних абітурієнтів до навчання.

Аналіз останніх досліджень. На сьогоднішній день науковий стиль мовлення, пов'язаний із оволодінням професійною термінологією, ще недостатньо вивчений. Проблему професійної підготовки іноземних громадян в Україні досліджували В. Гуменюк, І. Козубовська, Ж. Черкашина, Т. Шмоніна та ін. Серед зарубіжних авторів проблемами довузівської підготовки займаються: Г. Аксёнова, А. Мелецинек, З. Пудловскі, а також Г. Мухаметзанова, В. Бєлий, Р. Куатбекова та ін.

Формулювання мети статті. У статті розкрито експериментальне дослідження педагогічних умов формування готовності іноземних абітурієнтів ВМНЗ до оволодіння професійною термінологією, зокрема, формування мотивації до навчальної діяльності іноземних абітурієнтів за методикою Т. Елерса «Дослідження мотивації на досягнення успіху».

Виклад основного матеріалу дослідження. Одним із важливих завдань курсу української мови як іноземної у вищих медичних навчальних закладах є навчання іноземних абітурієнтів ефективно оволодівати професійною термінологією з метою здобуття професійно значущої інформації.

Перебуваючи в безпосередньо україномовному оточенні, студенти-іноземці практикують активне спілкування та використання теоретично набутих знань, навичок та умінь. Реалізуючи себе в особистій сфері діяльності, будучи членами певної спільноти, здобуваючи відповідну професію, вони постійно перебувають під впливом мовленнєвої культури оточення.

Враховуючи це, основним завданням навчальної дисципліни «Українська мова як іноземна» є нагромаджувати та систематизувати запропоновані знання, коригувати мовленнєвий досвід іноземного реципієнта відповідно до мовних норм як «сукупності найбільш стійких традиційних реалізацій мовної системи, відібраних і закріплених у процесі суспільної комунікації».

Експериментальна робота щодо визначення та впровадження педагогічних умов формування готовності іноземних абітурієнтів вищих навчальних медичних закладів до оволодіння професійною термінологією, проводилася упродовж 2014-2018 років.

Процедура експериментального дослідження базувалася на використанні наступних методів: анкетування, бесіда, тестування, опитування, метод інтерв'ювання, педагогічне спостереження, комп'ютерне моделювання та статистичні методи. З метою більш точного діагностування рівнів готовності оволодіння професійною термінологією іноземними абітурієнтами було проведено анкетування за авторською методикою [1, с. 7].

У формувальному етапі дослідження з метою дослідження мотивації навчальної діяльності нами була використана методика Т. Елерса «Дослідження мотивації на досягнення успіху».

Одержані дані розкривають структуру мотивації іноземних абітурієнтів і свідчать про необхідність втручання у процес її формування, зокрема формування позитивних внутрішніх мотивів.

Методика Т. Елерса містить 41 обставину, на кожну з яких можна давати відповідь «так» або «ні».

За результатами підрахунку балів одержуємо такі рівні мотивації досягнення:

- від 1 до 10 балів - низький рівень мотивації до успіху;

- від 11 до 16 балів - середній рівень мотивації до успіху;

- від 17 до 20 балів - помірно-високий рівень мотивації до успіху;

- понад 21 бал - дуже високий рівень мотивації до успіху.

Серед досліджуваних помітне домінування дуже високого та середнього рівня мотивації успіху .

Під час опрацювання результатів за даною методикою можна помітити такий розподіл за мотивацією досягнення:

- низький рівень мотивації до успіху - 2,23% досліджуваних;

- середній рівень помірно високий рівень мотивації до успіху - 33,33% досліджуваних;

- помірно високий рівень мотивації до успіху - 42,22% досліджуваних;

- дуже високий рівень мотивації до успіху - 22,22% досліджуваних.

За результатами дослідження домінуючої мотивації було виявлено, що показники розділилися таким чином: 75,55% іноземних абітурієнтів, мотивовані на досягнення успіху (переважними є помірно високий і середній рівні мотивації); 22,22% слухачів підготовчого відділення (мотивовані на уникнення невдач, демонструючи при цьому високий рівень мотивації; і лише 2,23% досліджуваних діють ситуативно (показники рівня мотивації в цьому разі - низькі).

При цьому незалежно від напряму мотивації випробувані віддають перевагу середньому або помірно високому рівню ризику (відповідно 42,22 % і 33,33%).

Можна припустити, що достатньо високі показники рівня готовності до ризику зумовлені тим, що іноземні абітурієнти здійснюють навчальну діяльність у новій для них ситуації, не мають готових способів реалізації поставленої мети і, відповідно, змоги ретельно продумати подальші кроки, тому змушені діяти необмірковано [5, с. 302].

Дослідження структури мотивації навчальної діяльності відбувалося з використанням переліку мотивів, який респонденти повинні були розмістити за ступенем зменшення впливу на успішність навчальної діяльності: успішно продовжити навчання на наступних курсах; успішно навчатися, складати іспити на «добре» і «відмінно»; набути глибоких та міцних знань; бути постійно готовим до чергового заняття; не запускати вивчення навчальних предметів; забезпечити успішність майбутньої професійної діяльності; виконувати вимоги викладачів; досягти поваги викладачів; уникнути осуду та догани за погане навчання; одержати інтелектуальне задоволення [3].

У результаті опрацювання отриманих даних ми дійшли таких висновків.

Домінуючими для абітурієнтів іноземців виявилися професійні мотиви: 77,77% від загальної кількості опитаних, виявили бажання повністю використовувати свої задатки, здібності та нахили до обраної професії, бути фахівцем та забезпечувати успішність майбутньої професійної діяльності, а в подальшому стати висококваліфікованими лікарями.

Згідно з результатами дослідження на другому місці структури навчальної мотивації іноземних абітурієнтів є соціальні мотиви: 84,44% досліджуваних уважають, що одержані знання дадуть змогу досягти усього необхідного, і від цього залежить рівень та подальше професійне зростання. Займатися професійною діяльністю (мотиви професійної самореалізації) та розкривати свої професійні здібності виявили бажання 95,55%, опитуваних абітурієнтів але тільки у 4,44% іноземних абітурієнтів, які брали участь у дослідженні, відсутні психологічні бар'єри для повного розкриття своїх інтелектуальних можливостей.

Комунікативні мотиви у іноземних абітурієнтів складають 97,77%, що свідчить про прагнення до оволодіння професійною термінологією налагодження продуктивної міжособистісної взаємодії.

Наступним фактором мотивації навчання для майбутніх лікарів є навчально-пізнавальні мотиви: 88,88% іноземних абітурієнтів навчаються тільки тому, що їм просто подобається вчитися. Вони бажають успішно навчатися і складати іспити на "добре" та "відмінно", а також вважають, що будь-які знання знадобляться у майбутній професії, і в подальшому планують зайнятися науковою діяльністю за фахом.

За результатами анкетування встановлено, що на останньому місці структури мотивів є мотиви престижності обраної професії, а не оволодіння професійними навичками. Навчаючись на підготовчому відділенні 15,55% опитаних абітурієнтів (бажають формально засвоювати знання та знаходити обхідні шляхи, щоб складати екзамени для одержання диплома).

Переважна більшість іноземних абітурієнтів найважливішими мотивами вважають: стати висококваліфікованим спеціалістом 84,44% респондентів забезпечити успішність майбутньої професійної діяльності 88,88% досліджуваних успішно навчатися, складати іспити на «добре» і «відмінно» 78,88% осіб, набути глибоких та міцних знань бажають 86,88% іноземних абітурієнтів, одержати диплом - 98,88% слухачів підготовчого відділення, досягти поваги викладачів - 34,66% досліджуваних, досягти схвалення батьків та оточуючих - 92,44%респондентів.

Незважаючи на те, що внутрішня готовність до майбутньої професійної діяльності перебуває на достатньо високому рівні, можна говорити також про значущість для іноземних абітурієнтів зовнішньої мотивації. Адже такі необхідні для успішної системної навчальної діяльності мотиви розташувалися на останніх місцях: не запускати вивчення навчальних предметів готові 31,55% досліджуваних, бажають успішно продовжити навчання у медичному закладі 37,77% респондентів, отримати інтелектуальне задоволення 20,00% осіб, бути постійно готовим до наступного заняття 10,00% іноземних абітурієнтів, виконувати вимоги викладачів 4,88% респондентів.

Узагальнюючи результати дослідження, можна зробити висновок, що іноземні абітурієнти демонструють сформованість внутрішньої позитивної мотивації на отримання результату, але при цьому в них немає внутрішньої позитивної мотивації на процес досягнення мети, тобто на здійснення навчально-професійної діяльності. Відповідно іноземним абітурієнтам необхідно оволодіти способами цієї діяльності [5, 301].

Висновки

Отже, аналіз проведеного експериментального дослідження надав змогу зробити такі висновки. Існує проблема оволодіння іноземних абітурієнтів професійною термінологією. Слухачі підготовчого відділення повинні адаптуватися до умов навчальної діяльності, групи, колективу, до постійної зміни навчальних стереотипів. Якість засвоєння навчального матеріалу іноземними слухачами залежить від їх мотивації. Мотивація іноземних слухачів має свої особливості, що пов'язані з процесом їх соціокультурної адаптації. Активізація пізнавальної діяльності слухачів шляхом формування внутрішніх мотивів сприяє кращому засвоєнню навчального матеріалу. Перспективним напрямом подальших досліджень у цій галузі є дослідження педагогічних умов навчання іноземних абітурієнтів до оволодіння професійною термінологією.

Список використаних джерел

1. Авраменко Н.О. Експериментальне дослідження формування готовності до оволодіння професійною термінологією іноземних абітурієнтів - майбутніх лікарів / Н.О.Авраменко // Збірник наукових праць Кам'янець- Подільського Національного університету імені Івана Огієнко. - Кам'янець-Подільський: «Медобори - 2006». - 2018. - Вип.30. - С. 5-15.

2. Бадмаева Н. Ц. Влияние мотивационного фактора на развитие умственных способностей: монография / Н. Ц. Бадмаева. - Улан-Удэ, 2004. - С.151-154.

3. Коваль Г. Методика викладання української мови. Рекомендації до виконання науково-дослідної тематики: навч.-метод. посіб. для студентів ВНЗ / Г. Коваль, Т. Суржук. - Тернопіль, 2003. - 368 с

4. Малінка О. О. Психологічні проблеми мотивації навчально-професійної діяльності студентів у сучасних умовах [Електронний ресурс] / О. О. Малінка. - Режим доступу : www.psyh.kiev.ua.

5. Плис М. А. Факторы формирования у студентов мотивации к обучению / М. А.Плис // Актуальні проблеми державного управління, педагогіки та психології. - 2012. - № 9. - С. 300-305.

Размещено на Allbest.ru