Проєктні освітні технології при вивченні математики в початковій школі

Авторка статті окреслила можливості використання проектних технологій при навчанні математики учнів початкової школи. Виокремлено основні навчальні завдання, який вирішуються за допомогою методу проєктів на уроках математики. Розглянуто основні вимоги до вчителя, які висуває проєктна технологія до її організації в освітньому процесі у початковій школі.

Вступ

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми. На сучасному етапі розвитку науки і техніки перед освітою постають важливі завдання. Державний стандарт початкової освіти, який був нещодавно прийнятий, спрямовує сучасну школу на всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості. За цих умов одним із перспективних напрямків модернізації освітнього процесу є проєктні технології, які допомагають формувати ключові компетентності молодшого школяра.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання реалізації проєктної технології навчання відображені у наукових працях американських педагогів Дж. Дьюї, В. Кілпатрика, Е. Коллінгса, які працювали на початку ХХ століття, та у працях сучасних дослідників В. Гузєєва, І. Єрмакова, Г. Ісаєвої, О. Любарської, Н. Матяш, О. Пєхоти, О. Пометун, С. Шевцової.

Мета статті: розглянути особливості використання проєктних технологій при навчанні математики у початковій школі.

Виклад основного матеріалу

У нинішніх умовах розвитку освіти для активного залучення дітей до навчально-виховного процесу на уроках математики можна використовувати метод проєктів (проєктну технологію), який створює умови для творчої самореалізації учнів, підвищує мотивацію для отримання знань, сприяє розвитку їхніх інтелектуальних здібностей, а також є одним із ефективних засобів формування навчальної мотивації та навчально-пізнавальної компетентності в учнів. Учні, які проєктують у навчанні, набувають досвіду вирішення реальних проблем з огляду на майбутнє самостійне життя.

Надзвичайно важливо показати учню його особисту зацікавленість у здобутті цих знань, де і яким чином вони можуть йому знадобитися у повсякденному житті. Проблема мусить бути з реального життя, знайома і значуща для учня. Для її розв'язання школяру необхідно застосувати здобуті знання або ті, що їх належить здобути.

Сутність проєктної технології полягає у функціонуванні цілісної системи дидактичних засобів (змісту, методів, прийомів тощо), що адаптує навчально-виховний процес до структурних і організаційних вимог навчального проєктування. Воно, в свою чергу, передбачає системне і послідовне моделювання тренувального вирішення проблемних ситуацій, які потребують від учасників освітнього процесу пошукових зусиль, спрямованих на дослідження і розробку оптимальних шляхів вирішення проєктів, їх неодмінний публічний захист і аналіз підсумків упровадження [1, с. 111].

Формування інтелектуального і пошукового досвіду є логічним наслідком, а не стратегічною метою такого підходу. Одночасно, на противагу цьому, навчальне проєктування не тільки акцентоване збуджувати потребу в розвитку аналітичних, дослідницьких, комунікативних, організаційних, рефлексивних та інших життєво важливих умінь і навичок, а й обов'язково передбачає їх системне застосування, цілеспрямовано перевіряє ступінь їхньої надійності й ефективності набутих учнями знань, умінь та навичок. Проєктна технологія, таким чином, принципово відповідає за встановлення міцного зворотного зв'язку між теорією і практикою в процесі навчання, виховання і розвитку особистості учня.

Робота над проєктом включає усвідомлення учнем мети, оформлення задуму, розробку організаційного плану, роботу за планом, підбиття підсумків у вигляді письмового звіту. Проєктне навчання можна вважати проблемним і розвивальним, оскільки воно формує мотивацію до творення і перетворення самого себе. навчальний математика освітній

Проєктна технологія передбачає наявність проблеми, що вимагає інтегрованих знань і дослідницького пошуку її вирішення. Результати запланованої діяльності повинні мати практичну, теоретичну, пізнавальну значущість. Головною складовою методу є самостійність учня. Дуже важливою також є структуризация змістовної частини проєкту із зазначенням поетапних результатів. Використання дослідницьких підходів у проєкті є свого роду наріжним каменем технології. Причому послідовність цих методів можна поставити у такий ряд: визначення проблеми (визначення завдань, які випливають із дослідження) - висунення гіпотези вирішення завдань - обговорення методів дослідження - оформлення кінцевих результатів - аналіз одержаних даних - підбиття підсумків - коригування - висновки [2, с. 232].

Необхідною складовою методики здійснення проєктної діяльності є складання загальної моделі, що розглядається як умовний образ, схема кінцевого результату проєкту.

Залучення учнів до проєктної діяльності спрямоване у першу чергу на:

1) досягнення конкретних цілей (розвиток аналітичного, критичного, творчого й проєктного мислення, стимулювання мотивації на оволодіння знаннями, включення учнів у режим самостійної роботи, опрацювання різних джерел інформації з метою оволодіння новими знаннями, формування вмінь використовувати знання для вирішення нових пізнавально-практичних завдань або життєвих ситуацій тощо);

2) розвиток життєвих компетенцій (спільне прийняття рішень, толерантне регулювання конфліктних ситуацій тощо);

3) формування дослідницьких умінь (виявлення та формулювання проблеми, висунення гіпотези, збір необхідної інформації, здійснення різних видів дослідницької роботи, аналіз та узагальнення отриманих результатів тощо).

Проєктна технологія дає змогу учням:

- розширити зміст освіти для себе;

- змінити ставлення до предмета;

- навчитися визначати проблеми, розв'язувати їх;

- морально, інтелектуально, творчо, організаційно зрости відносно себе [5, с. 24].

Серед навчальних завдань проєктних технологій на уроках математики найбільшого значення мають такі:

1) активізація пізнавальної діяльності учнів у процесі вивчення математики за рахунок посилення їхньої мотивації в ході вирішення поставлених завдань;

2) розвиток стосунків у шкільному і класних колективах, системи управління навчально-виховним процесом, а також розвиток комунікативної компетентності;

3) оволодіння ефективними методами самостійної навчальної роботи індивідуально, або в складі групи;

4) заняття дітей цікавими творчими справами, виховання усвідомленої потреби в суспільно-корисної діяльності і потреби в саморозвитку;

5) продуктивна співпраця учителя і учня;

6) навчання комплексному застосуванню знань при вирішенні практико-орієнтованих теоретичних завдань;

7) розширення світогляду і збагачення життєвого досвіду.

Проєкти розрізняють:

- за пріоритетним видом діяльності - творчі, соціальні, дослідні, рольові, пошукові, ігрові;

- за предметно-змістовною сферою інтересів - екологічні, правові, телекомунікаційні, філологічні, політехнічні, інформаційні, художні;

- за участю в розробці - індивідуальні, парні, групові, колективні;

- за терміном виконання - короткочасні, середньої тривалості, довготривалі;

- за характером партнерських взаємодій між учасниками проєктної діяльності - кооперативні, змагальні, конкурсні;

- за рівнем реалізації між предметних зв'язків - монопредметні, міжпредметні;

- за формою презентації (захисту) - пленарні, стендові, мультимедійні, рольові, творчі [3, с. 187-188].

У процесі спільної діяльності під час роботи над проєктом в учнів формуються такі якості, як уміння працювати в колективі, брати відповідальність за вибір, рішення, розділяти відповідальність, аналізувати результати діяльності, здійснювати самооцінку, виховувати позитивні риси характеру тощо. Учні можуть виступати активними учасниками процесу створення проєкту, виробляти свій власний погляд на інформацію, визначати мету й задачі, шукати шляхи їхнього вирішення.

Насамперед учитель повинен знати основні вимоги, які висуває проєктна технологія до її організації:

- наявність значущої у дослідницькому, творчому плані проблеми (завдання), що потребує інтегрованих знань, дослідницького пошуку для її розв'язання;

- практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів;

- самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів;

- структурування змістової частини проєкту (з указуванням поетапних результатів); використання дослідницьких методів: визначення проблеми досліджуваних завдань, що випливають з неї, висунення гіпотези щодо їх розв'язання, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отриманих даних, підбиття підсумків, коректування, висновки;

- результати проєктів повинні бути матеріальними, тобто відповідно оформленими - поробка, відеофільм, альбом, комп'ютерна презентація, газета тощо [6, с. 155-156].

А загалом, будь-який освітній проєкт розглядають як «п'ять П»: проблема, планування, пошук інформації, продукт, презентація.

Розглянемо реалізацію проектної технології на конкретному прикладі.

Назва проєкту: «Ця чудова геометрія».

Характеристика проєкту:

- за діяльністю: дослідницько-інформаційний;

- за кількістю навчальних предметів: міжпредметний;

- за кількістю учасників проєкту: груповий;

- за характером контактів: внутрішній;

- за тривалістю виконання: короткостроковий;

- за характером партнерських взаємодій: кооперативний.

Ключове питання проєкту: «Чому геометрія така важлива?»

Тематичні питання:

1. Що таке геометрія?

2. Як виникла геометрія?

3. Які геометричні фігури існують?

4. Якими геометричними фігурами є форми навколишніх предметів?

5. Як використовують геометрію в науці і мистецтві?

Визначення шляхів розв'язання проблеми

1. Читання додаткової та енциклопедичної літератури.

2. Дослідження: «Що таке геометрія?»

3. Дослідження: «Як виникла геометрія?»

4. Дослідження: «Які геометричні фігури існують?»

5. Виконання практичних вправ, націлених на вироблення навичок креслити геометричні фігури, вимірювати їх лінійні величини, досліджувати та порівнювати їх властивості.

6. Складання казок про геометричні фігури.

7. Виготовлення аплікації з геометричних фігур.

Для проведення дослідження учні класу об'єднуються у групи:

І група: «Історики»;

ІІ група: «Геометри»;

ІІІ група: «Казкарі»;

IV група: «Майстри рукоділля».

Кожна група виконує завдання, яке отримала заздалегідь. На уроці представники від кожної групи представляють результати роботи над проєктом, відбувається обговорення.

Вчитель пропонує учням виконати практичні вправи геометричного характеру. Наприкінці уроку учні створюють виставку робіт (геометричних аплікацій) та підбиваються підсумки.

Отже, запропонований навчальний проєкт є інтегрований та поєднує такі дисципліни, як математика, українська мова, історія, технології. До того ж запропонований проєкт формує у дітей ключові компетентності та допомагає застосовувати теоретичні математичні знання до вирішення практичних проблем.

Метод проєктів спонукає самого педагога до самовдосконалення й саморозвитку, підвищує його фаховий рівень, сприяє тому, щоб процес навчання був цікавим і ефективним, щоб залучити до роботи кожного учня. У такий спосіб проєктна діяльність розвиває дослідницьку компетентність учня, навчає дитину самостійно мислити, аналізувати, робити вибір, адаптуватися до умов, висловлювати і відстоювати власні думки.

На засадах компетентнісного підходу під методичною системою навчання математики розуміється впорядкована сукупність взаємопов'язаних і взаємозумовлених елементів (форм, методів, засобів), які забезпечують управління, планування, здійснення, контроль, аналіз, корекцію навчального процесу з математики у початковій школі, спрямовані на отримання конкретних результатів, якими є ієрархічно підпорядковані ключова, загальнопредметна і предметна (галузева) компетентності. Проєктуючи методичну систему навчання математики вбачаємо, що вона є відкритою для впровадження як нових педагогічних технологій, так і удосконалення традиційних систем навчання. Для організації компетентнісно орієнтованого процесу навчання математики у початковій школі необхідно спроєктувати всі його структурні елементи і визначити методичні вимоги до цілей навчальної діяльності, проєктування її змісту, визначення методів, прийомів і засобів її здійснення, організаційних форм та очікуваних результатів навчання у побудованій методичній системі [7, с. 225].

Висновки

Проєктні технології відкривають великі можливості, що спрямовані на професійне, духовне та інтелектуальне ставлення особистості учня через організацію активних способів дій. Проєктні технології дозволяють наблизити освітній процес до життя, до потреб дітей, навчальний матеріал адаптувати до реальних життєвих ситуацій, а головне - робить навчання молодших школярів цікавим і змістовним, а процес набуття знань простим і доступним. Вчитель сам повинен володіти методами досліджень, вміти висувати гіпотези, шукати розв'язання проблем, він повинен бути зацікавлений у інтелектуальній діяльності, мати високу культуру мислення, бути терплячим.

Бібліографія

1. Вдовенко В.В. Метод проектів при навчанні математики учнів з інтелектуальними відхиленнями в умовах інклюзивного навчання / В.В. Вдовенко // Наукові записки ЦДПУ. Серія: Педагогічні науки. - Кропивницький: РВВ ЦДПУ ім. В. Винниченка, 2019. - Вип. 174. - С. 86-91.

2. Енциклопедія освіти / Акад. пед. наук України / [головний ред. В.Г. Кремень]. - К.: Юрінком Інтер, 2008. - 1040 с.

3. Інноваційні технології навчання української мови і літератури / [укладач О.І. Когут.] - Тернопіль: Астон, 2005 - 204 с.

4. Ісаєва, Г.М. Метод проектів - ефективна технологія навчання учнів сучасної школи [Текст] / Г. М. Ісаєва // Метод проектів: традиції, перспективи, життєві результати: Практико-зорієнтований збірник / [керів. авт. кол. С.М. Шевцова; наук. керів. і ред. І.Г. Єрмаков]. - К.: Департамент, 2003. - С. 207-211.

5. Окул М.О. Метод проектів у дії / М.О. Окул, Н.В. Пєшковська // Завуч. - 2005. - №9. - С. 23-25.

6. Пєхота О.М. Освітні технології: навч.-метод. посіб. / О.М. Пєхота, А.З. Кіктенко, О.М. Любарська та ін. / За заг. ред. О.М. Пєхоти - Київ: А.С.К., 2001. - 256 с.

7. Слюсаренко В.В. Експериментальна компетентність та її складові / В.В. Слюсаренко // Наукові записки. - Серія: Педагогічні науки. - Кропивницький: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2018. - Вип. 168. - С. 224-228.

Размещено на Allbest.ru