Розвиток творчості керівника навчального закладу

Постановка та обґрунтування актуальності проблеми

Освітній простір перебуває у стані реформування, що спричинено введенням нових Державних стандартів початкової загальної освіти та базової і повної загальної середньої освіти. Саме в них визначено зміст освітнього процесу та передбачено якісний професійний супровід його впровадження. Зрозуміло, що якість освіти мають забезпечити педагогічні працівники на чолі з керівниками навчальних закладів, управлінська діяльність яких має бути спрямована на створення умов для адаптації учасників освітнього процесу до реформування в цій галузі. Сучасний керівник розглядається як менеджер, здатний виявляти гнучкість до інновацій, професіоналізм та виконувати свої функціональні обов'язки якісно, оскільки від його діяльності залежить імідж закладу як установи в зовнішньому просторі та внутрішній психологічний мікроклімат у колективі, а отже, і творчість учнів та педагогів.

Національна доктрина розвитку освіти вказує на необхідність підготовки кваліфікованих кадрів, здатних самостійно мислити, генерувати оригінальні ідеї, приймати сміливі, нестандартні рішення. Сучасній школі потрібен керівник, який би міг постійно, послідовно й безперервно вдосконалювати зміст і засоби своєї професійної діяльності, стати взірцем високої духовної та педагогічної культури. Успішне вирішення цього завдання можливе за умови готовності керівника навчального закладу до самостійної роботи над собою, до усвідомленого й керованого ним професійного самовдосконалення. У зв'язку з цим питання творчості керівника навчального закладу в процесі управління стає актуальним.

Аналіз останніх досліджень і публікацій

Достатньо широко висвітлена проблема педагогічної творчості у представників різних наук: у філософії - В. Біблера, Б. Кедрова, М. Ярошевського; у психології - О. Брушлінського, Л. Виготського, О. Матюшкіна. К. Платонова, Я. Пономарьова; у педагогіці - В. Андрєєва, І. Зязюна, В. Краєвського, Н. Кузьміної, Г. Сагач. Загальні та специфічні особливості професійної творчої діяльності вчителя досліджено у працях Ю. Азарова, Ф. Гоноболіна, В. Загвязинського, В. Кан-Калика. Однак поза увагою дослідників залишаються питання системності підходу до організації творчого пошуку вчителів у школі. Проблеми психології творчості (загальної, диференційної та прикладної) розробляли І. Семенова, С. Степанова, педагогічні проблеми становлення і розвитку творчої компетентності вчителя вивчав О. Тутолмін, питання креативності вивчали Т. Баришева, Дж. Гілфорд, А. Гуськова, Ю. Жигалов, Е. Торренс та ін.

Мета статті - дослідження особливостей розвитку проблеми творчості керівника навчального закладу.

Виклад основного матеріалу дослідження

Проблема становлення творчої особистості, розкриття природи креативності, створення умов творчої самореалізації людини довгий час привертає увагу теоретиків, дослідників, педагогів-практиків. Вивчення теми творчості важливе для розуміння механізмів розвитку як особистості, так і суспільства. На особистісному рівні творчість необхідна і при вирішенні проблем на роботі, і в повсякденному житті. На суспільному рівні творчість - це вияв нових напрямків у мистецтві, наукових відкриттях і нових соціальних програмах [3].

Існують різноманітні концепції творчості у науковому світі, що дозволяє систематизувати інформацію про окремі аспекти цього феномену. У філософському словнику термін «творчість» - означає продуктивну діяльність за мірками свободи й оновлення, коли зовнішня детермінація людської активності змінюється внутрішньою самовизначеністю. Як окремий різновид діяльності творчість характеризується продукуванням нових результатів [13].

Визначення терміну «творчість» у психологічній енциклопедії:

1) високосвідома діяльність людини, спрямована на створення продуктів матеріальної і духовної культури, що мають суспільно-історичну цінність;

2) теоретична та практична діяльність людини, яка зумовлює одержання об'єктивно нових результатів [7].

«Творчість» у психологічному довіднику - це продуктивна форма активності й самостійності людини, результатом якої є відкриття, винаходи, створення нових музичних, художніх витворів, розв'язання нових завдань у праці лікаря, вчителя, художника, інженера [8], діяльність людини, яка створює нові матеріальні й духовні цінності, що мають суспільну значущість.

Термін «творчість» у довіднику з педагогіки тлумачиться як «мислення в його вищій формі, яке проявляється як уява і яке виходить за межі відомих способів вирішення поставленого завдання» [11].

Аналіз історико-педагогічної літератури та наукових досліджень дозволяють стверджувати, що більшість учених визначають творчість як системне явище, певну сукупність взаємопов'язаних елементів: творчі можливості, творчий процес, ступінь індивідуального розвитку творчих здібностей та якостей особистості, що забезпечують творчу діяльність, яку можна стимулювати і спрямовувати в певну систему.

За визначенням С. Сисоєвої, педагогічна творчість - це «цілісний процес професійної реалізації та самореалізації педагога в освітньому просторі»; це «не тільки сукупність послідовних і взаємопов'язаних дій учителя і учня, спрямованих на свідоме і міцне засвоєння системи знань, умінь, навичок, формування світогляду учня, культури поведінки тощо, а й сукупність послідовних і взаємопов'язаних «перетворень» у їх творчому розвитку: мотивації, характерологічних особливостей, творчих умінь, психологічних процесів, які сприяють успіху людини у творчій діяльності» [10].

Формування творчої особистості неможливе без цілісного уявлення про її природу, специфіку, якості. Особистість визначається як системна соціальна якість індивіда, яка формується у спільній діяльності та спілкуванні і характеризується його включеністю у суспільні відносини. Особистість - це суб'єкт соціальних відносин та свідомої діяльності [6]. Дослідники характеризують творчу особистість специфічними особистісними якостями, як: рішучість, вміння не зупинятися на досягнутому, сміливість мислення, вміння бачити далі того, що бачать її сучасники і що бачили її попередники, мужність для того, щоб піти проти течії і зруйнувати те, чому вірить сьогодні більшість.

В. Андреєв у своєї роботі подає визначення творчої особистості та метод педагогічної оцінки й самооцінки її творчих здібностей. Учений здійснює структурний аналіз рис творчої особистості та її здібностей, які сприяють успіху у творчій діяльності, розглядає форми, методи, засоби виховання та самовиховання творчої особистості у навчальній діяльності. В. Андреєв визначає творчу особистість як індивіда з високим рівнем знань, потягом до нового, оригінального, який вміє відкинути звичне, шаблонне.

Для творчої особистості потреба в творчості є життєвою необхідністю, а творчий стиль діяльності - найбільш характерним [9]. Основним показником та ознакою творчої особистості, як правило, вважаються творчі здібності, тобто індивідуально-психологічні здібності людини, які відповідають вимогам творчої діяльності і наявність яких є умовою її успішного виконання. Саме такі здібності пов'язані із створенням нового, оригінального продукту, пошуком нових засобів діяльності.

Існують поняття «креативна особистість» і «творча особистість», які правомірно розрізняти. Під креативністю розуміють здатність бачити речі в новому і незвичному світлі та знаходити унікальні способи вирішення проблем. Креативність є повною протилежністю шаблонному мисленню, яке характеризується обмеженістю в пошуку можливих рішень і тенденціями однакового підходу до розв'язання різних проблем [14]. Таким чином, детермінантою творчої активності особистості є її креативність.

Але творча активність не завжди є продуктивною. Продуктивну творчу активність називають творчою діяльністю, тобто таким творчим процесом, внаслідок якого виникає нове досягнення, яке може мати як об'єктивну, так і суб'єктивну новизну та оригінальність. На основі цього можна дати визначення творчої особистості як креативної особистості, яка внаслідок впливу зовнішніх факторів набула необхідних для актуалізації творчого потенціалу людини додаткових мотивів, особистісних утворень, здібностей, що сприяють досягненню творчих результатів в одному чи кількох видах творчої діяльності.

Особистість реалізується у творчості. Тому кожній людині потрібні мужність, упертість, віра в себе та своє покликання, щоб якнайповніше виявити себе у творчості. творчість особистість креативність педагогічний

Сучасне управління начальними закладами підпорядковується загальним закономірностям педагогічного процесу, серед яких виділяються динаміка, розвиток особистості керівника, залежність від інтенсивності зворотних зв'язків, стимулювання (соціальні, педагогічні, моральні, матеріальні), поєднання якісної педагогічної і пізнавальної діяльності [2].

Світ сьогодні висуває особливі вимоги, що постійно зростають, до професійної діяльності менеджерів освіти, зокрема до керівників навчальних закладів. Основними вимогами є компетентність і професіоналізм. Значну роль у діяльності керівників навчальних закладів, відіграє творчість, яка спонукає їх до постійного пошуку та створення нових методів управління, подоланню стереотипів і шаблонів. У процесі творчої діяльності відбувається розвиток закладу освіти, виникнення нових структур, нового знання, нових способів діяльності.

Творчість керівника навчального закладу освіти, може бути розглянута у двох аспектах: особистісному (сукупність особистісних якостей, які спонукають до самоактуалізації, самореалізації та самоствердження особистості в процесі реалізації творчих потенційних можливостей) і діяльнісному (процес творчої діяльності, в якому народжуються якісно нові матеріальні та духовні цінності) [2]. Вагоме місце у структурі творчості посідає творчий потенціал. І. Львова у своїх дослідженнях виокремлює чотири групи особистісних якостей суб'єкта, які становлять творчий потенціал особистості, - світоглядні якості: активна життєва позиція, оптимізм, гармонійність, гуманність, відданість своїм ідеалам і принципам, високе почуття обов'язку, патріотизм, високий рівень розвитку естетичних почуттів, прагнення до процесу творчості, відкриттів, духовного зростання, самопізнання, самовираження; ціннісні якості: доброзичливість, тактовність, щирість, працьовитість, милосердя, толерантність (терпимість до інших людей), критичність; інтелектуальні якості: далекоглядність (уміння прогнозувати події, вчинки, дії), допитливість, спостережливість, почуття гумору, гнучкість розуму (здатність до адекватних рішень залежно від ситуації), варіативність мислення, незалежність і самостійність думки, високий рівень розвитку інтуїції, ерудованість, захопленість змістом діяльності, здатність до аналізу і синтезу, оригінальність, метафоричність мислення, ініціативність; вольові якості: цілеспрямованість, наполегливість, сміливість, вміння доводити розпочату справу до кінця, здатність до самоствердження, витримка, мужність і стійкість (здатність переносити життєві поразки та негаразди), енергійність, впевненість у собі [4].

Великого значення для розвитку творчого потенціалу керівників учені надають розумінню керівниками особливостей творчості у своїй професійній діяльності. Наукові праці А. Деркач, В. Маркова, І. Семенова доводять, що саме специфіка управлінської творчості керівника зумовлює необхідність зростання його творчого потенціалу у становленні й розвитку особистісних здібностей та ініціатив.

Творчий потенціал керівника - це система здібностей особистості (винахідливість, уява, критичність розуму, відкритість до всього нового), що допомагають оптимально змінювати прийоми дій відповідно до нових умов, знань, умінь, переконань, що визначають результати діяльності (новизну, оригінальність, унікальність підходів суб'єкта до здійснення діяльності), які, урешті-решт збуджують особистість до творчої самореалізації й саморозвитку [2].

Творчий потенціал керівника - частина його особистісно-професійного потенціалу, що накопичується й розвивається впродовж життя, сукупність його можливостей для інноваційного виконання різних завдань, пов'язаних із розвитком працівників, учнів (вихованців), організацією освітнього процесу, професійною співпрацею. Кожний керівник володіє творчим потенціалом, який необхідно розвивати і вдосконалювати [2].

У процесі нарощення творчого потенціалу через активну діяльність виникає дедалі більша потреба в творчій самореалізації та саморозвитку. Цей процес розгортається по спіралі: потенціал реалізується шляхом зусилля, спрямованим на прагнення до перевищення себе.

Розвиток творчого потенціалу відбувається за умови залучення керівника школи до інноваційної та пізнавально-творчої діяльності. Успішність інноваційної діяльності керівника визначає креативність як здатність до творчого розв'язання задач. Саме у процесі розробки і впровадження новацій керівник виступає як новатор, творець. При цьому креативність керівника школи проявляється, зокрема, в його здатності бачити елементи новизни, творчості у діяльності інших людей і, перш за все, підлеглих, в умінні розкрити їх особистий потенціал [12].

Творча праця керівника навчального закладу передбачає внесення нового в процес праці, удосконалення дій і рухів, спрямованих на досягнення мети навчального закладу. Продукт творчої праці як суспільно корисний продукт впливає і на ставлення до праці, і на стосунки між людьми в її процесі [2].

Під професійною компетентністю керівника навчального закладу слід розуміти таку пошукову діяльність директора, коли на основі базових знань, умінь, навичок та усвідомленого розуміння своєї ролі в суспільстві, безперервного самовдосконалення й саморозвитку особистості він забезпечує оптимальний варіант організації навчально-виховного процесу з метою формування творчої особистості.

Голя Н. зазначає такі ознаки педагогічної творчості керівників навчальних закладів освіти:

- Регламентованість у часі та просторі. Керівник-учитель обмежений у часі кількістю годин, що приділяються на вивчення конкретної теми, розділу, обмежений аудиторним часом тощо. Під час заняття виникають передбачувані і непередбачувані ситуації, що вимагають кваліфікованого вирішення.

- Тривалість пошуків керівника-учителя. Результати діяльності втілюються в знаннях, уміннях, навичках, формах діяльності та оцінюються доволі відносно. Розвинені аналітичні, прогностичні, рефлексивні й інші здібності керівника-вчителя дають змогу на основі часткових результатів передбачати і прогнозувати результат його педагогічної діяльності.

- Співтворчість керівника-учителя з учнями, колегами-вчителями в педагогічному процесі заснована на єдності мети педагогічної діяльності. Керівник-учитель, як фахівець у певній галузі знань, в освітньому процесі демонструє своїм учням творче ставлення до педагогічної діяльності.

- Залежність прояву творчого педагогічного потенціалу керівника-вчителя від методичного, технічного оснащення освітнього процесу. Стандартне і нестандартне навчальне устаткування, технічне забезпечення, методична підготовка керівника-вчителя і психологічна готовність учнів до спільного пошуку характеризують специфіку педагогічної творчості.

- Уміння керівника-вчителя керувати особистим емоційно-психічним станом. Викликати адекватну поведінку в діяльності учнів, здатність організувати спілкування з учнями як творчий процес, не придушуючи їхню ініціативу і винахідливість, створити умови для повного творчого самовираження та самореалізації [2].

Отже, творча діяльність керівника навчального закладу спрямована на творчий пошук, суб'єктивне відкриття, матеріальне втілення задуму.

Висновки з дослідження і перспективи подальших розробок

Таким чином, можна зробити висновки, що сутність творчості визначається як діяльність, що породжує якісно щось нове і відрізняється неповторністю, оригінальністю, суспільно-історичною унікальністю. Творчий потенціал керівників на підставі викладеного можна розглядати як складну динамічну характеристику особистості, що інтегрує пізнавальний ресурс, творчі можливості та здібності, готовність до інноваційної діяльності, здатність до творчого саморозвитку та самовдосконалення.

Творчість керівника навчального закладу виявляється в особистісному та діяльнісному аспектах. Головною ознакою творчої особистості керівника вважаються творчі якості, тобто індивідуально-психологічні особливості, що відповідають вимогам творчої діяльності і є умовою її успішного виконання. Саме креативна особистість має внутрішні передумови, які забезпечують її творчу активність, тобто не стимульовану ззовні пошуково-перетворювальну діяльність, що і є основою діяльності керівника навчального закладу.

Керівники навчальних закладів не завжди повною мірою осмислюють потребу в творчості, усвідомлюють свої творчі потенції, способи їх реалізації, але їхній творчий потенціал може розкритися за надзвичайних обставин, коли відбуваються мобілізація сил і виявлення прихованих резервів, що реалізуються у творчості, вчинках, матеріальній і духовній діяльності.

Отже, творчість відіграє значну роль у діяльності керівника навчального закладу, вона спонукає його до постійного пошуку та створення нових методів управління, подоланню стереотипів і шаблонів. У процесі творчої діяльності відбувається розвиток навчального закладу, виникнення нових структур, нового знання, нових способів діяльності.

Бібліографія

1. Волобуєва О. Ф. Творча компетентність викладача вищої школи: психологічний аспект / О. Ф. Волобуєва // Вісник Національної академії Державної прикордонної служби України. 2011. Вип. 4. 14 с.

2. Голя Н. Г. Структура творчого потенціалу керівника закладу професійно-технічної освіти / Н. Г. Голя // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 5: Педагогічні науки: реалії та перспективи: зб. наук. праць. Київ: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2018. Вип. 60, т. 1. С. 109-113.

3. Кривопишина О. А. Психологія творчості: Конспект лекцій / Укладач О. А. Кривопишина. Суми: Вид-во СумДУ, 2009. 81 с.

4. Львова И. Психологические факторы развития креативности личности: дисс.... канд. психол. наук: спец. 19.00.01 «Общая психология, психология личности, история психологии» / И. Львова ; Кемеровский государственный университет. Кемерово, 2005. 203 с.

5. Лук А. Н. Психология творчества / А. Н. Лук. М.: Наука, 1978. 127 с.

6. Лямцев П. П. Формирование человека как личности. Социально-философский аспект / П. П. Лямцев. Л.: Изд-во ЛГУ, 1984. 120 с.

7. Психологічна енциклопедія / автор-упорядник О. М. Степанов. К.: Академвидав, 2006. 424 с. (Енциклопедія ерудита).

8. Психологія: підручник / [Ю. Л. Трофімов, В. В. Рибалка, П. А. Гончарук та ін.] ; за ред. Ю. Л. Трофімова. К.: «Либідь», 1999. 558 с.

9. Сисоєва С.О. Педагогічна творчість, майстерність, професіоналізм у системі підготовки освітянських кадрів: здобутки, пошуки, перспективи: монографія / за ред. Н. В. Гузій ; Мін-во освіти і науки України, Нац. пед. ун-т імені М. П. Драгоманова. К.: Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2015. 427 с.

10. Сисоєва С. Теоретико-методологічне обґрунтування педагогічної творчості / С. Сисоєва // Відкритий урок. 2005. №№ 21, 22. С. 13-19.

11. Словарь-справочник по педагогике / авт.-сост. В. А. Межериков; под общ. ред. П. И. Пидкасистого. М.: Сфера, 2009. 448 с. С. 14.

12. Уйсімбаєва Н. Розвиток творчого потенціалу керівника школи / Н. Уйсімбаєва // Наукові записки Кіровоградського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка. Сер.: Педагогічні науки. 2011. Вип. 99. С. 230-239. Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nz_p_2011_99_33

13. Філософський енциклопедичний словник: довідкове видання / зав. ред. М. Т. Максименко. К.: Амброс, 2002. 744 с.

14. Циба В. Т. Алгоритм життєвого шляху успішної творчої особистості / В. Т. Циба // Соціальна психологія. 2005. № 6. С. 18-30.

Размещено на Allbest.ru