Принципи удосконалення фахової підготовки майбутніх учителів музики в умовах кредитно-модульної системи навчання

Покращання фахової підготовки майбутніх учителів музики як виховної системи, здатної оптимізувати процес особистісного розвитку студентів у складних умовах сучасного суспільного буття. Суть системи художньо-педагогічної освіти майбутніх учителів музики.

Рубрика Педагогика
Вид статья
Язык украинский
Дата добавления 06.08.2020
Размер файла 25,9 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

НПУ ім. М.П. Драгоманова

Принципи удосконалення фахової підготовки майбутніх учителів музики в умовах кредитно-модульної системи навчання

А.О. Денгаова

Соціально-економічні та політичні зміни у сучасному суспільстві, досягнення світової наукової думки, гуманізація вищої школи в Україні та Китаї вимагають якісно нового підходу у вирішенні проблеми формування фахової культури учителів музики. Виховання молодих людей, здатних ефективно працювати і навчатися впродовж усього життя, оберігати й примножувати цінності національної культури та громадянського суспільства, розвивати і зміцнювати суверенну, незалежну, демократичну, соціальну та правову державу як невід'ємну складову світової спільноти - важливе завдання педагогічних ВНЗ. В.Ф.Орлов підкреслює, що “Сьогодення вимагає високоякісної підготовки фахівця, здатного до творчої професійної самореалізації та професійного становлення як суб'єкта професійної діяльності гуманістичного спрямування”[4].

Останній аспект є на сучасному етапі особливо актуальним, причому важливою його складовою слід вважати виокремлення й вирішення проблем професійної підготовки сучасного вчителя в контексті євроінтеграції. Болонський процес базується на принципах добровільності, полісуб'єктності, варіативності, гнучкості, відкритості, поступовості. Сутність його - не зміна базових основ національних систем освіти, а їх узгодження, взаєморозуміння, формування нової системи цінностей, норм і механізмів толерантного розвитку освіти в європейському просторі [2].

У філософських дослідженнях поняття “принцип” розглядається як основоположна ідея, яка пронизує усю систему знання і субординує його [8, с. 525]. Педагогічне поняття принципу має свою специфіку. Зокрема, принципом навчання називають одну з вихідних вимог до процесу навчання, яка випливає із закономірностей його ефективної організації. Сукупність принципів навчання складає певну систему вихідних, головних дидактичних, психолого-педагогічних, організаційно-методичних вимог до процесу навчання та виховання, виконання яких забезпечує достатню ефективність.

Серед стратегічних принципів, сформульованих у нормативних державних документах щодо освітньої політики України, чітко визначені принципи: демократизації освіти; пріоритетності освіти як процесу трансляції соціально значущого культурного досвіду людства; гуманізації, адже загальновідомо, що під гуманізмом розуміють систему ідей і поглядів на людину як найвищу цінність, визнання “безмежності можливостей людини, її здатності до самовдосконалення, прав особистості на вільний прояв своїх здібностей, переконань, утвердження блага людини як критерію оцінки рівня суспільних відносин” [1, с. 32] і передбачає орієнтацію на формування громадянина з високими інтелектуальними, моральними, естетичними, фізичними якостями; гуманітаризації як антропологічної орієнтації освітнього змісту; національної спрямованості освіти, її вкоріненні у національний грунт.

Принцип демократизації освіти передбачає організацію діяльності навчально-виховних закладів України на правових, громадсько-державних засадах, відкритих для батьків i громадськості, в яких забезпечується свобода слова i запитань, право вибору студентами навчальних дисциплін, створюються умови для вільного переходу студентів до вищих навчальних закладів країн Європи i взаємного визнання дипломів про вищу освіту. Це спрямовує студентів до таких цінностей громадського життя, як незалежність, самостійність, сміливість у відстоюванні своєї думки, своїх поглядів, чесність, щирість.

Принцип гуманізації передбачає таку систему суб`єкт-суб'єктних діалогових взаємовідносин у навчально-виховному закладі, які створюють найсприятливіші умови для розвитку кожним суб`єктом педагогічного процесу cвoїx духовно-інтелектуальних сил, неповторних національних, особистісних рис i засвоєння необхідних знань, умінъ i навичок, щоб стати висококваліфікованим фахівцем. Гуманістичний підхід до навчання та виховання студентів, перш за все, орієнтує їх на такі цінності: терпимість; самоповага; творча активність; розвиток власних здібностей; непримиримість з власними недоліками та недоліками інших, чуйність (дбайливість, турботливість).

Принцип гуманітаризації спрямовує педагогічні процеси на індивідуальний розвиток i саморозвиток особистості, максимальне наближення вивчення кожної навчальної дисципліни до майбутніх потреб студентів; формування системи морально-правових відносин, політичної культури, оптимальне поєднання загальнолюдських та національних цінностей, виховання на засадах християнської моралі, посилення ролі гуманітарних наук i гуманітарно зорієнтоване вивчення дисциплін фахової підготовки. Крім того, його впровадження в сучасну освіту передбачає формування у студентів таких ціннісних орієнтацій, як: почуття національної гідності; пошана до національно-культурних цінностей інших народів; освіченість (широта знань, висока загальна культура); широта поглядів, толерантність (вміння розуміти іншу точку зору, поважати смаки інших). На нашу думку, використання цих принципів на різних рівнях навчально-виховного процесу сприяє формуванню у студентів відповідальності, прагнення до якісного засвоєння фахових знань, умінь і навичок, тобто орієнтує його на такі цінності особистого життя: міцна воля (вміння настояти на своєму, не пасувати перед труднощами); самоконтроль (стриманість, самодисципліна); високі запити (високі вимоги до життя, високі домагання); старанність (дисциплінованість); відповідальність (почуття обов'язку, вміння дотримуватись слова); раціоналізм (вміння розумно і логічно мислити, приймати обмірковані рішення); ефективність у справах (працьовитість, ініціативність, підприємливість).

Фахова підготовка майбутніх учителів музики, як складова цілісного освітнього процесу, також спирається на визначені теоретиками і практиками педагогіки вищої школи, зокрема А. М. Алексюком, Є. В. Бондаревською, І. А. Зязюном та іншими загальнодидактичні принципи, а саме: науковості, фундаментальності, системності, природовідповідності та природодоцільності, єдності логічного та історичного, єдності загальнолюдського та національного, єдності суспільного та особистого, єдності теорії та практики, єдності навчання та виховання.

Специфічність процесу фахової підготовки майбутнього вчителя музики полягає у пріоритетності принципу художності у викладанні мистецьких дисциплін над загальнодидактичним принципом науковості. Формули “викладати мистецтво як мистецтво” і “говорити з вихованцями мовою самого мистецтва” означають зміну пріоритетів. На думку Г.М.Падалки, - “Формування духовного світу людини, закономірності гармонізації життя, забезпечення природного входження до соціального середовища складають нині особливо важливий предмет наукових пошуків”[5, c.7].

Науковість - важливий принцип, який нерідко розумівся у мистецькій освіті досить вузько, ототожнюючи мистецькі дисципліни з точними природничими науками. Запозичення із цієї галузі дидактичних принципів, яким надавалося всезагальне значення, приводило до пошуків теоретико-методологічних засад, які спиралися на об'єктивні закономірності. З таких позицій увага до творчої сторони художньо-педагогічної діяльності вважалася небезпечною, це могло з точки зору ортодоксальної дидактики “підірвати основи науковості“ навчального процесу.

Фундаментальність спрямовує художньо-педагогічну освіту на висвітлення найбільш вагомих наукових досягнень наукового пізнання, теорій, напрямів, шкіл, що набули світового значення, знайшли авторитетне практичне підтвердження.

Системність забезпечує висвітлення гуманітарного знання у розмаїтті взаємовідносин та взаємозв'язків усіх його складових частин, у зв'язках з досягненнями гуманітарних, природознавчих, технічних, технологічних наук. Цей принцип забезпечує цілісність гуманітарної освіти як єдиного комплексу спеціалізованого знання про суспільство, державу, людину, культуру, мистецтво з уроками історії, поступом цивілізації.

Принцип природовідповідності та природодоцільності у новому його баченні набув класичного характеру, він розкритий у працях класиків педагогіки (Я. А. Коменський, Ж. Ж. Руссо, К. Д. Ушинський, В. О. Сухомлинський та ін.).

На сучасному етапі принцип природодоцільності співвідноситься вченими (Л. М. Гумільов, І. С. Кон, С. В. Кульневич, О. В. Мудрик та ін.) з мега- та мезофакторами, тобто впливом тонких енергій та ландшафтно-кліматичних умов на виникнення і протікання ціннісно зорієнтованих процесів, що дозволяє встановити залежність духовно-моральної сфери особистості від ноосферних впливів.

Принцип єдності логічного та історичного характеризує співвідношення реального суспільного поступу і його відображення в теоретичному мисленні та навчально-виховному процесі, зобов'язує до всебічності, повноти вивчення й висвітлення проблем людини.

Принцип єдності національного та загальнолюдського спрямовує художньо-педагогічну підготовку на об'єктивне висвітлення особливого і загального в історії та культурі народів світу, сприяє усвідомленню долі, історичної місії свого народу, вивченню і висвітленню рідної історії та історії інших країн, застерігає навчально-виховний процес від нігілістичних збочень, нехтування надбаннями світової та національної гуманітаристики.

Принцип єдності суспільного та особистісного орієнтує навчально-виховний процес на висвітлення органічного взаємозв'язку людини, суспільства і культури, взаємин особистостей як суб'єктів суспільно-історичної практики.

Принцип єдності теорії і практики засвідчує факт взаємозалежності гуманітарної теорії і соціальної практики, відіграє активну роль гуманітарної теорії у справі вдосконалення суспільного життя, сприяє формуванню громадянської позиції особистості майбутнього вчителя.

Принцип єдності навчання та виховання віддзеркалюється у тлумаченні фахової підготовки як інструменту освоєння соціальних та культурних процесів у мінливому середовищі буття, у цілісності усіх форм навчально-виховного процесу у ВНЗ.

Спираючись на методологічні принципи, що визначають структурну, змістову та процесуальну спільність усіх складових вищої педагогічної освіти, визначення особливостей фахової підготовки вчителя музики потребує їх доповнення рядом принципів, що розкривають особливості впровадження кредитно-модульної системи в освітній процес ВНЗ.

Кредитно-модульна система організації навчального процесу - це модель організації навчального процесу, яка ґрунтується на поєднанні модульних технологій навчання та залікових освітніх одиниць (залікових кредитів). Метою її впровадження є підвищення якості вищої освіти фахівців і забезпечення на цій основі конкурентоспроможності випускників та престижу української вищої освіти у світовому освітньому просторі.

Основними завданнями кредитно-модульної системи є:

- адаптація ідей ECTS до системи вищої освіти України для забезпечення мобільності студентів у процесі навчання та гнучкості підготовки фахівців, враховуючи швидкозмінні вимоги національного та міжнародного ринків праці;

- забезпечення можливості навчання студентів за індивідуальною варіативною частиною освітньо-професійної програми, що сформована за вимогами замовників та побажаннями студента і сприяє його саморозвитку і відповідно підготовці до життя у вільному демократичному суспільстві;

- стимулювання учасників навчального процесу з метою досягнення високої якості вищої освіти;

- унормування порядку надання можливості студенту отримання професійних кваліфікацій відповідно до ринку праці.

Впровадження кредитно-модульної системи організації навчального процесу вимагає, на нашу думку, дотримання таких принципів:

1. Порівняльної трудомісткості кредитів, який полягає в досягненні кожним студентом встановлених ЕСТS норм, які забезпечують академічну мобільність студентів, державне й міжнародне визнання результатів освіти на конкретних етапах виконання студентом індивідуального навчального плану.

2. Методичного консультування - полягає в науковому та інформаційно-методичному забезпеченні діяльності учасників освітнього процесу. виховний художній педагогічний освіта

3. Організаційної динамічності - полягає в забезпечені можливостей зміни змісту навчання з урахуванням динаміки соціального замовлення і потреб ринку праці.

4.Гнучкості та партнерства - полягає в побудові системи освіти так, щоб зміст навчання та шляхи досягнення цілей освіти та професійної підготовки відповідали індивідуальним потребам та можливостям студента.

5.Пріоритетності змістової і організаційної самостійності та зворотного зв'язку - полягає у створенні умов організації навчання, що вимірюється та оцінюється результатами самостійної пізнавальної діяльності студентів.

6. Прогностичності - полягає у побудові (встановленні) стійких зв'язків змісту освіти з науковими дослідженнями.

7.Технологічності - полягає у використанні ефективних педагогічних й інформаційних технологій, що сприяє якісній підготовці фахівців з вищою освітою та входженню в єдиний інформаційний та освітній простір.

8.Усвідомлення перспективи - полягає в забезпеченні умов для глибокого розуміння студентом мети та завдань освіти і професійної підготовки, а також можливості їх успішного досягнення.

9. Діагностичності полягає в забезпечені можливості оцінювання рівня досягнення та ефективності завдань фахової підготовки, сформульованих і реалізованих в системі освіти.

Таким чином, аксіологічний підхід до фахової підготовки вчителя музики відображає функціональний аспект знання про цінності в системі суспільно-практичної освітньої діяльності. В її основі лежить зміст цінностей освіти як оцінка визнаних суб'єктом освіти загальнозначущих цінностей для подальшого її удосконалення. Вони розкривають характер існування та функціонування нових основ гуманітарної освіти, що відповідають сучасному розумінню цивілізованого суспільства.

Перспективи вивчення розглянутої проблеми полягають у визначенні та теоретичному обґрунтуванні процесу формування художньої картини світу майбутнього вчителя музики в системі фахової підготовки.

Література

1. Андрущенко В. П. Конституціалізація освітнього простору Європи: аксіологічний вимір / В. П. Андрущенко, Т. В. Андрущенко, В. Л. Савельєв. - К. : Леся, 2014. - 460 с.

2. Болонський процес у фактах і документах /Упорядники Степко М.Ф., Болюбаш Я.Я., Грубіянко В.В., Бабін І.І.-К.,- Тернопіль: Вид-во ТДПУ ім. В.Гнатюка, 2003.- 52с..

3. Лобач О. О. Кордоцентрична парадигма розвитку емоційної культури вчителя мистецьких дисциплін / Олена Лобач // Учитель мистецьких дисциплін у дискурсі педагогічної майстерності : монографія / за наук. ред. О. М. Отич. - Бердянськ, 2013. - C. 98-114.

4. Орлов В. Ф. Педагогічна майстерність викладача мистецьких дисциплін : навч.-метод. посіб. / В. Ф. Орлов, О. О. Фурса, О. В. Баніт. - К. : Едельвейс, 2012. - 272 с.

5. Падалка Г.М. Педагогіка мистецтва (Теорія і методика викладання мистецьких дисциплін). - К.: Освіта України, 2008. - 274с.

6. Реброва О. Є. Методологічні основи педагогічної ментальності: культурологічний та професійний аспекти : [монографія] / О. Є. Реброва. К. : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2012. 283 с.

7. Сидоров Н.Р. Философия образования. Введение.- СПб.: Питер, 2007.- 304с.

8. Філософський словник / За ред. В. І. Шинкарука. - К.: УРЕ, 1986. - 800 с

9. Хижна О. П. Інноваційний розвиток мистецької освіти: суспільна потреба та суперечності її реалізації / О. П. Хижна // Наука і освіта : наук.-практ. журн. Півд. наук. центру АПН України. - 2010. - лютий (Спецвип.: Проект «Когнітивні процеси та творчість»). - С. 278-283.

Анотація

В статті обґрунтовуються принципи удосконалення фахової підготовки майбутніх учителів музики як універсальної виховної системи, здатної оптимізувати процес особистісного розвитку студентів у складних умовах сучасного суспільного буття. Підкреслюється, що важливим завданням педагогічної науки є розробка системи художньо-педагогічної освіти майбутніх учителів музики.

Ключові слова: нова парадигма, система освіти, фахові можливості, художньо-педагогічна освіта, фахова культура.

A new paradigm of art therapy is proved in this article. Professional training is an universal educational system to be able to optimization individual evolution process of any human being in complicated conditions of the present-day social being. It is important today that the main task of the pedagogical science is to make system of the art education of the future music teacher.

Key words: а new paradigm, system of education, the art and pedagogical education, the professional possibility, professional culture.

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.