Модель наукового забезпечення функціонування та розвитку системи військової освіти України

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв 'язок з важливими науковими та практичними завданнями. Під час становлення, розвитку і (або) модернізації системи військової освіти, удосконалення освітнього процесу у військових навчальних закладах наукова та науково-технічна діяльність здійснюється у всіх галузях науки, техніки та технологій. Надзвичайно широкий спектр проблем, які необхідно вирішувати, залучення до їх вирішення різних наук вимагають приділити особливу увагу нормуванню дій замовників наукових досліджень в інтересах військової освіти та суб'єктів наукової діяльності з метою їх спрямування на отримання об'єктивних висновків і вироблення обґрунтованих рекомендацій щодо функціонування та розвитку військової освіти.

Аналіз джерел наукової інформації за проблематикою та визначення невирішених раніше частин загальної проблеми. Поняття “наукове забезпечення”, поряд із терміном “методичне забезпечення”, вживається у статті 75 Закону України “Про освіту” від 5 вересня 2017 року № 2145 - VIII [1] (підписаний Президентом України 25 вересня 2017 року). У цьому ж законі визначені суб'єкти наукового забезпечення освіти, які можуть:

1) розробляти пропозиції про засади освітньої політики, прогнози, інформаційно-аналітичні матеріали, рекомендації щодо гуманітарного розвитку держави та вдосконалення освітньої сфери;

2) брати участь у науково-методичному забезпеченні оцінювання і моніторингу якості освіти, зокрема за міжнародними програмами;

3) здійснювати соціологічні дослідження суспільного сприйняття освітньої політики;

4) організовувати видання підручників (посібників), у тому числі електронних;

5) реалізовувати інші функції, передбачені законодавством та їх установчими документами.

Проте, відсутня відповідь на запитання: “Яким чином здійснюється наукове забезпечення?”, зокрема й системи військової освіти; “Яка частка та роль науки в її науково- методичному забезпеченні?”.

На сьогодні у Збройних Силах України створено умови провадження наукової та науково-технічної діяльності (ННТД). Закон про ННТД врегульовує відносини, пов'язані з провадженням наукової і науково-технічної діяльності, та забезпечує створення умов для підвищення ефективності наукових досліджень і використання їх результатів для забезпечення розвитку всіх сфер суспільного життя. Проте не реалізовано програмно-цільовий принцип замовлення наукових досліджень в інтересах системи військової освіти, як того вимагає Порядок формування і виконання замовлення на проведення фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень та виконання науково- технічних (експериментальних) розробок за рахунок коштів державного бюджету, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 25 серпня 2004 року № 1084 (втратив чинність) [2]: “Замовник формує замовлення за програмно- цільовим принципом з метою реалізації пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки, інноваційної діяльності або наукового забезпечення розвитку відповідної сфери суспільного виробництва, пріоритетних напрямів діяльності замовника”.

У згаданій постанові хоча й міститься вимога здійснювати наукове забезпечення, проте його визначення не наводяться. У відомчих нормативно-правових документах ідеологія наукового забезпечення розвитку відповідної сфери суспільного виробництва, пріоритетних напрямів діяльності не розвивається та не впроваджується. Як наслідок, існують проблеми:

визначення завдань наукового забезпечення (проблем) функціонування та розвитку системи військової освіти;

управління науковими дослідженнями (замовлення, організації виконання, приймання результатів);

упровадження результатів науково-дослідних робіт.

У пункті 4 Порядку формування тематики наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 2018 р. № 13 [3], згадується, що тематика формується для визначення наукових (науково-технічних) робіт, що плануються до фінансування, з метою: реалізації законодавчо визначених пріоритетних напрямів розвитку науки і техніки; забезпечення виконання основних завдань головних розпорядників, зокрема щодо розроблення наукових засад державної політики та розвитку суспільного виробництва у відповідних сферах.

Проте термін “наукове забезпечення” в документі знову не вживається. Із пункту 7 постанови також не зрозуміло, яким чином (за рахунок якого ресурсу) головні розпорядники коштів мають ураховувати, під час формування тематики наукових досліджень, потреби суспільства і держави у нових наукових знаннях і сучасних технологіях, світові тенденції розвитку науки і техніки у відповідних сферах, кон'юнктуру світового ринку наукоємної продукції.

Постановка проблеми у загальному вигляді, встановлення її зв'язку з вирішенням важливих наукових та практичних завдань, проведений аналіз джерел наукової інформації дозволяють визначити невирішену раніше частину загальної проблеми зміст практичної та наукової проблем (рис. і).

Рисунок 1. Актуальність розроблення моделі наукового забезпечення системи військової освіти

Таким чином, введення в обіг поняття “наукове забезпечення” (поряд з терміном “наукова та науково-технічна діяльність”), розкриття його сутності щодо функціонування та розвитку військової освіти сприятиме створенню повного та динамічного уявлення про перспективну систему організації наукових досліджень в інтересах військової освіти.

Мета статті: представити варіант перспективної системи організації наукових досліджень в інтересах військової освіти, що базується на моделі наукового забезпечення функціонування та розвитку системи військової освіти. Виклад основного матеріалу дослідження розпочнемо з обґрунтування терміну “наукове забезпечення функціонування та розвитку системи військової освіти”. Виходячи із визначень наукової та науково-технічної діяльності та етимології слова “забезпечення” - робити що- небудь для чого- (кого)-небудь, цілком логічно сприймається визначення, представлене на рисунку 2 праворуч.

Рисунок 2. Порівняння змісту термінів наукова (науково- технічна) діяльність та наукове забезпечення

Таким чином, наукове забезпечення функціонування та розвитку системи військової освіти можна визначити як дії суб'єктів наукової діяльності, спрямовані на отримання об'єктивних висновків і вироблення обґрунтованих рекомендацій щодо вирішення чи уникнення проблем функціонування та (або) розвитку системи військової освіти.

Ключова особливість організації наукового забезпечення військової освіти - це спрямування наукової (науково- технічної) діяльності, що провадиться у вищих навчальних закладах, науково-дослідних установах Міністерства оборони й інших міністерств та відомств, незалежними дослідниками та науковими організаціями, на одержання нових знань у всіх галузях науки, техніки і технологій та їх використання під час розроблення і (або) модернізації системи військової освіти в цілому або окремих її елементів (рис. 3).

Рисунок 3. Зміст наукового забезпечення функціонування та розвитку системи військової освіти

Перспективна модель організації наукового забезпечення функціонування та розвитку системи військової освіти покликана вирішити проблеми на вказаних етапах. Тому під час розроблення загальної моделі організації наукового забезпечення функціонування та розвитку системи військової освіти (рис. 4) основна увага зосереджена на моделюванні життєвого циклу теми наукового забезпечення.

Рисунок 4. Модель (загальна) наукового забезпечення функціонування та розвитку системи військової освіти

Розглянемо життєвий цикл теми наукового забезпечення функціонування та розвитку військової освіти:

і.Визначення потреби в побудові нових елементів системи військової освіти чи зміні стану системи здійснюється шляхом формулювання практичної або як інколи її називають прагматичної проблеми. Здійснюється на основі: аналізу викликів, що постають перед системою; оцінки ризиків (готовності системи до реагування на виклики); визначення чи прогнозування загроз виконанню місії системи чи її існуванню.

Потреба у досягненні певного стану системи актуалізується в результаті одного або декількох стратегічних міркувань:

вимоги ринку (орган військового управління авторизує проект створення перспективної системи замовлення наукових досліджень у відповідь на постійну невідповідність тематики виконуваних НДДКР потребам збройних сил у науковій продукції);

потреби організації (орган військового управління авторизує проект створення перспективної системи

замовлення наукових досліджень для підвищення результативності своєї роботи);

вимоги замовника (орган військового управління авторизує проект створення перспективної системи

замовлення наукових досліджень для забезпечення виконання

завдань, які виникли);

технологічний прогрес (орган військового управління авторизує проект створення перспективної системи

замовлення наукових досліджень після появи нових комп'ютерних програм);

вимоги законодавства (орган військового управління авторизує проект створення перспективної системи

замовлення наукових досліджень на виконання загальнодержавних нормативно-правових актів).

2. Розроблення концепцій дослідження шляхів задоволення потреби (формування тематики наукових досліджень в основі якої лежить вирішення наукової проблеми чи завдання) здійснюється на основі оцінки потреби у досягненні певного стану системи та вимог до якості результату (достатнього ступеню змін стану системи). Рішення щодо прийняття тієї чи іншої концепції приймається на основі визначення можливості (оцінки обмежень та ресурсів) та доцільності (оцінка складності та очікуваного ефекту) проведення дослідження. Рішення про актуалізацію тієї чи іншої “Концепції” повинно прийматися після визначення потреби у досягненні певного стану системи, під час формулювання вимог до якості наукового результату (достатнього ступеню зміни стану системи. На рис. 5 представлена концептуальна модель прийняття такого рішення.

З рис. 5 видно, що визначення (затвердження) концепції наукового дослідження (прийняття рішення про наукове забезпечення) відбувається за наявності потреби у досягненні певного стану системи, вимог до якості результату, можливості та доцільності виконання наукового дослідження.

Рисунок 5. Концептуальна модель прийняття рішення щодо визначення (затвердження концепції) наукового дослідження

Слід відзначити необхідність проведення експертної оцінки концепцій наукових досліджень, яка повинна здійснюватися на основі відомих методик з використанням ряду ознак, до яких в загальному випадку відносяться наступні: напрям розробки, актуальність теми, досліджень, чіткість постановки завдання, значущість проекту для вирішення актуальних проблем економіки і оборони країни; науково-технічний рівень розробки, наявність науково-технічних, економічних і інших показників, що відрізняють проект від аналогічних; використання сучасної наукової методології, опрацьованість і оригінальність методу дослідження; наявність необхідних початкових даних; науково- технічний потенціал колективу; реалістичність і ефективність плану роботи над проектом; наявність правової охорони рішень, використаних в проекті; сертифікація науково-технічної продукції.

3. Для вирішення наукової проблеми (завдання) здійснюється відбір виконавців досліджень, визначаються завдання за етапами роботи, формуються творчі колективи для їх виконання, здійснюється ресурсне забезпечення їх функціонування. Діяльність виконавців наукових досліджень регулюється методами та методиками наукового пошуку, що передбачені затвердженою концепцією дослідження. Під час організації виконання наукових досліджень, окрім технології планування доцільно впроваджувати перспективні технології управління: програмно-цільову, управління проектами.

4. Наукове супроводження реалізації результатів наукових досліджень здійснюється з метою вирішення проблем приведення оптимальної моделі (саме таку розробляють науковці) до раціональної (що хоче та може реалізувати замовник), які виникають під час реалізації наукових результатів. Може здійснюватися у формі: складової частини наукового проекту, етапу науково-дослідної роботи, оперативного завдання, інноваційного проекту, окремої науково-дослідної роботи (доцільно замовляти).

Для усвідомлення шляхів реалізації ідеї наукового забезпечення системи військової освіти доцільно розглянути систему наукового забезпечення функціонування та розвитку військової освіти (рис. 6), - функціонально пов'язані між собою елементи, функціонування яких спрямоване на отримання воєнно-наукової продукції для забезпечення функціонування та розвитку військової освіти, - у складі підсистеми виконавців наукових досліджень та підсистеми управління науковими дослідженнями.

Рисунок 6. Структура системи наукового забезпечення функціонування та розвитку військової освіти

Підсистема виконавців наукових досліджень - суб'єкти наукової діяльності, що здійснюють науковий пошук в інтересах військової освіти.

Підсистема управління науковими дослідженнями - це закріплені у нормативно-правових актах механізми управління науковим пошуком, органи управління та алгоритми їх функціонування, консультативно-дорадчі органи, адміністративні одиниці у які об'єднані виконавці наукових досліджень, які забезпечують організацію проведення наукових досліджень. Організація проведення наукових досліджень в інтересах військової освіти - комплекс заходів, які плануються та здійснюються з метою якісного проведення наукових досліджень, їх матеріального, методичного, інформаційного, кадрового забезпечення, координації діяльності суб'єктів наукової і науково-технічної діяльності, контролю якості проведених досліджень та ступеня реалізації їх результатів у діяльності системи військової освіти.Основні складові об'єкту наукового забезпечення (об'єкти наукових досліджень): військовий освіта науковий навчальний

управління у сфері військової освіти (визначення зон відповідальності та надання ресурсів для вирішення проблем, інформатизація системи управління);

освітня діяльність вищих навчальних закладів і наукових установ (процес здобуття вищої, післядипломної освіти і задоволення інших освітніх потреб здобувачів вищої освіти та інших осіб);

забезпечення освітнього процесу вищого навчального закладу і наукової установи (кадрове, навчально-методичне, матеріально-технічне та інформаційне).

Ключовим елементом наукового забезпечення є організація наукових досліджень. Загальним принципом організації наукових досліджень в інтересах функціонування та розвитку системи військової освіти має стати наступний підхід: визначення зон відповідальності та надання повноважень (розроблення механізмів) для вирішення можливих проблем у зоні відповідальності. Відповідно до даного принципу представлено узагальнену модель місця та ролі наукового забезпечення у функціонуванні та розвитку системи військової освіти (рис. 7).

Рисунок 7. Місце та роль наукового забезпечення у функціонуванні та розвитку системи військової освіти

Відповідно до визначеного підходу розглянемо модель організації наукових досліджень на замовлення органів управління військовою освітою (в інтересах органів управління

військовою освітою та ВВНЗ). Загальна схема організації замовлення та виконання наукових досліджень представлена на рисунку 8.

Рисунок 8. Схема організації замовлення та виконання наукових досліджень із врахуванням можливості застосування процедур проектно-орієнтованого управління

Унаслідок багатоваріантності та структурної невизначеності процесів наукових досліджень при замовленні необхідно розробляти множину концепцій (шляхів досягнення результату дослідження). А потім обирати оптимальний варіант, розробляти та реалізовувати низку заходів щодо його проведення. Наукові дослідження при організації замовлення наукових досліджень із врахуванням можливості застосування процедур проектно-орієнтованого управління можуть мати наступні організаційні форми: науковий проект (1); НДР, ДКР тощо (2); пошукові та проектно-пошукові роботи (3); наукове супроводження розроблення та реалізації проекту (4).

Формування тематики наукових досліджень, організація їх провадження та всебічного забезпечення, контроль виконання робіт та оцінювання їх результатів є основними завданнями управління в сфері наукового забезпечення системи військової освіти України. На основі розроблених у роботі підходів, моделей та методів створено алгоритм, що дає змогу систематизовано формувати замовлення наукових досліджень (множину раціональних напрямів, чітко і конкретно ставити цілі й завдання, визначати доцільні шляхи наукових досліджень).

Алгоритм формування тематики наукових досліджень.

1. Формування потреби у вирішенні конкретної задачі застосування та (або) розвитку військової освіти ЗС України з точки зору конкретних проблем функціонування або перспектив розвитку. Потреба у вирішенні конкретної задачі (далі ПуВКЗ) повинна вказувати на необхідність розроблення нових підходів створення (розвитку) системи військової освіти, та визначати цю необхідність з точки зору поставлених або таких, що можуть виникнути задач, цілей і забезпечення можливостей системи військової освіти, суб'єктів, які беруть (можуть брати у перспективі) участь у їх вирішенні, а також термінів, вартості та експлуатаційних обмежень їх застосування. ПуВКЗ пропонується розробляти на 6 сторінках. Вона не повинна мати часові вимоги та кількісні дані.

2. Визначення (формулювання) концепції (ій) дослідження (ень) шляхів задоволення ПуВКЗ.

На підставі ПуВКЗ оформлюються “запити” на розроблення концепцій альтернативних систем, які повинні уточнити часткові вимоги та кількісні дані ПуВКЗ, терміни, вартість, можливості та експлуатаційні обмеження систем, що пропонуються до розроблення. Варіанти концепцій, що розробляються повинні включати: опис умов застосування системи; основні параметри системи та обмеження її застосування, наукові та науково-технічні завдання, які необхідно вирішити для досягнення визначених параметрів системи. Розробники концепції (ій) жорстко не обмежуються інструкціями та стандартами.

У спрощеній формі формулювання задачі на визначення концепції (ій) у “запиті” може мати вигляд: “виходячи із загальної інформації ПуВКЗ визначити усі дані необхідні військовому відомству, для конкретизації та обґрунтування документу про координоване рішення”.

3. Підготовка документа про координоване рішення.

Формування тимчасового (творчого) колективу. До

складу колективу можуть бути включені не тільки науковці, але й менеджери, технічні працівники, особи (організації), що володіють унікальною інформацією. Розроблення плану, програми, проекту відповідно до якого будуть виконуватися роботи. Оцінка спроможності виконати роботу.

Об'єм документа про координоване рішення обмежений 10 сторінками, не включаючи додатки, в яких повинна бути представлена інформація, що підтверджує доцільність вибору саме цієї концепції.

В результаті у документі про координоване рішення: конкретизується один варіант дослідження шляхів задоволення ПуВКЗ. Проте, керівник роботи (проекту) виходить з пропозиціями до замовника щодо перегляду вимог до системи, що проектується на будь-якому етапі проведення робіт, якщо в результаті дослідження шляхів задоволення ПуВКЗ, чи аналізу системи виявлена можливість отримання значної вигоди. Наприклад, зменшення вартості при незначному пом'якшенні однієї чи декількох вимог до організації дослідження чи параметрів системи, що розробляється:

визначається науковий керівник роботи (керівник проекту), відповідальний виконавець, установа - головний виконавець роботи, установи - співвиконавці роботи; визначається порядок фінансування роботи; визначається особа відповідальна за впровадження результатів роботи (керівник проекту), установа, де впроваджуються результати роботи, установи, що забезпечують впровадження;

дається висновок про можливість та доцільність включення роботи в ті чи інші державні програми, програми Міністерства оборони, плани діяльності Збройних Сил України, чи відповідні проекти.

Запропонований підхід (алгоритм) забезпечує об'єктивність у визначені потреби у проведенні тих чи інших досліджень, стимулює нововведення та конкуренцію ідей при дослідженні та розробці концепцій альтернативних систем, обґрунтованість рішення по вибору концепції, що буде реалізовуватись.