Танці як могутній стимул підвищення цікавості студентів педагогічних ВНЗ до занять з фізичного виховання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Танці як могутній стимул підвищення цікавості студентів педагогічних ВНЗ до занять з фізичного виховання

Виконала: Сотник Олеся

Науковий керівник: Лаврін Г.З.

Анотація

В сучасному житті все більше зростає важливість в фізичному вихованні. Люди активно пропагують здорове харчування та спорт, і це є правильним. Адже заняття спортом та фізичним вихованням дозволяє людям покращити своє здоров'я, свій емоційний стан. Але наразі людей, які не люблять або просто не хочуть займатись фізичними навантаженнями більше ніж тих хто обожнює цю справу.

Не дарма дітям з маленького віку говорять займатись фізкультурою, вона починається з дитячого садочку, потім продовжується в школі та вищому навчальному закладі, і повинна після цих етапів не закінчуватись, адже фізичне виховання займає важливе місце в системі освіти та навчання. Фізичне виховання повинне охоплювати все суспільство, якщо не щоденними тренуваннями, то хоча б ранковою зарядкою або гімнастикою в робочий час або в режимі навчання в школі та університеті.

Дана тема є актуальною тому, що розвиток підняття цікавості у студентів до заняття з фізичного виховання є однією з проблем, що постає в нашому житті. Ватро пам'ятати для того щоб з'явився інтерес до чого-небудь слід його сформувати, адже дане поняття не є вродженою властивістю для людини, це фактор, який обумовлюється соціумом та завдяки сфері або характеру діяльності.

Підняття цікавості до занять є дуже складним та водночас важливим для людини моментом в навчанні. Педагогічний підхід до вирішення цього питання повинен визначатись в таких аспектах як підтримка стану зацікавленості та формування направленого інтересу через систему навчання і виховання.

Якщо у студентів формувати зацікавленість до фізичного виховання, то це буде сприяти їхньому активному розвитку, вони зможуть самостійно володіти новими знаннями та навичками, а також буде проявлятись інтерес у вивченні матеріалу, знижиться кількість відволікань на певні дрібниці, безпосередньо, на заняттях. При цьому студентам процес отримання знань буде цікавим, він повністю заохотить студентів, які стануть активними учасниками даного процесу.

Мета даної роботи полягає в вивченні проблеми зацікавленості студентів до занять з фізичного виховання завдяки танцювальним вправам.

Основний зміст роботи

Для того, щоб краще зрозуміти та розібратись в даній темі потрібно з'ясувати, що являє собою інтерес. Інтерес це певне ставлення, яке є позитивним, до чогось, що може спонукати людину проявити активність для пізнання об'єкта, що її цікавить. Важливим є те, що це відбувається на підсвідомому рівні. Інтерес це один з елементів пізнавальної та рухової активності студентів.

Варто розуміти, що інтерес це не конкретне психологічне явище або процес, як наприклад, пам'ять. У цьому складному ставленні особистості до предметного світу інтелектуальні, емоційні та вольові процеси взаємодіють у органічній єдності. Це впливає на підвищення інтересу стосовно розвитку різних психічних процесів.

Інтерес немов би може «зігрівати своєю участю» всі процеси свідомості, повідомляти «особливу теплоту» їх протікання, завдяки чому під впливом пізнавального інтересу діяльність свідомості стає особливо продуктивною і набуває великої глибини.

Що стосується педагогічного підходу до вирішення даної проблеми, то він має полягати в наступному:

- Розкриття об'єктивних можливостей цікавих сторін, а також явищ оточуючого світу, безпосередньо, в педагогічному процесі.

- Порушування та постійна підтримка у студентів стану активної зацікавленості.

- Через систему навчання і виховання формувати цілеспрямований інтерес.

Необхідно визнати, що зацікавленість є одним із важливих елементів навчального процесу. Адже якщо студент буде зацікавлений в отриманні тих чи інших навичок він буде краще вчитись. Навчання перетвориться в улюблене заняття, адже так важливо щоб людям було цікаво займатись якою-небудь справою, в наслідок чого-будуть отримувати кращі знання та ефективніші результати.

Пізнавальний інтерес знаходить ряд істотних для вивчення і розвитку моментів. Інтерес до пізнання, що пробуджується під впливом навчання, ретельно і обґрунтовано підтриманий педагогами, є основою для розвитку здібностей студентів до різних видів творчої діяльності, основам розвитку здібностей учнів і часто їх професійної орієнтації.

Виховання у студента, в процесі навчання, активного пізнавального відношенню до знань радикально перебудовує його ставлення до процесу навчання. Завдяки цьому навчання стає приємним, результативним, приносить радість і задоволення як студенту, так і педагогу.

Інтерес повинен забезпечувати систематичну активність студентів в оволодінні провідними засобами дій. Когнітивний інтерес має величезну рушійну силу: він активно здійснює пошуки знань, а також шляхів та засобів задоволення, пов'язаних з його жагою до пізнання.

Для того щоб сформувати зацікавленість у студентів для занять з фізичного виховання слід враховувати наступне:

- Використовувати систему моніторингу в процесі фізичного виховання, яка дозволить виконувати стимулюючу роль оцінки.

- Залучення інтегральної мотивації, при чому в якості мотиваційних чинників виступатимуть профіль фізичної форми і показники фізичного здоров'я.

- Слід враховувати фактори, які будуть мотивувати до зацікавленості стосовно фізичного виховання студентів [2].

Сучасний педагог фізичної культури стикається з завданням забезпечення високого рівня студентської активності в групі. Для цього потрібно, щоб студенти цікавилися фізичними вправами та прагнули розвинути необхідні для цього фізичні і розумові якості, а також, що не мало важливо, отримати задоволення від цих занять.

Для того щоб підтримувати постійний активний інтерес до занять, слід давати студенту інформацію про те, як правильно виконувати рухи та як їх вдосконалити. На заняттях необхідним є те, щоб студент не боявся і хотів брати на себе в відповідальність за свої результати і пояснював власні невдачі не як відсутність певних здібностей, а як недостатність власних зусиль. Тільки в цьому разі може успішно сформуватися внутрішня мотивація і цікавість до занять.

Кожен студент повинен бути зорієнтований на доступні та відповідні для нього результати, досягнення яких має сприйматися ним та оцінюватися педагогом, батьками та друзями, як перемога студента над собою. Якщо студент в той момент коли виконував певні рухи, зробив щось не правильно, то педагог повинен пояснити основні помилки, що призведе до того, що студент стане краще працювати над собою та хотіти займатись даним заняттям.

Підтримка цікавості та цілеспрямованості у студентів багато в чому залежить від того, чи отримують вони задоволення на заняттях фізичного виховання. Багато хто зі студентів говорить про те, що не зацікавленні в заняттях через те, що вони проходять неемоційно або вони є не цікавими, це свідчить про те, що педагогам слід приділити більшу увагу саме на розробку заняття.

Цікавість до занять буває різною, для когось вона виявляється в прагненні зміцнити здоров'я або сформувати поставу. Значимість привабливих сторін фізичного виховання має таку тенденцію як змінюватись з віком, і важливо враховувати всі ці аспекти.

Важливе місце занять фізичної культури проявляється в тому, що в нього закладені можливості для вирішення стратегічних завдань фізичної культури.

Результат діяльності студентів, що корегується педагогом, виявляє в собі зміни в фізичному і психічному стані студентів, в їх знаннях, уміннях, навичках і поведінці. Змість занять з фізичного виховання є багатогранним. Воно становить собою певний набір фізичних вправ, діяльність студентів, роботу педагога і результати, які відображають проведену працю.

Успіх заняття визначається вже в процесі підготовки до нього. Однак не слід забувати про те, що конкретна ситуація не завжди може бути передбачена, що в свою чергу, вимагає перебудови заняття в процесі його проведення. Для того щоб оцінити ситуацію, що складається на занятті та підійти творчо до її вирішення педагогу слід застосовувати власний теоретичний та практичний досвід, а також майстерність.

Основними задачами фізичного виховання є навчити студентів самостійно виконувати вправи, покращити рівень витривалості, а також отримання студентами навичок та знань, котрі є необхідними при виконанні даних вправ [5].

Заняття фізичної культури має певні особливості, що обумовлюються віковими можливостями студентів, змістом навчальних програм, складністю вирішення педагогічних завдань, місцем кожного заняття на ряді інших занять. Все це вказує на необхідність дотримання ряду вимог щодо організації та поведінки. Основні з них включають: ясність встановлення цілей і завдань, відповідність навчальної програми згідно до навчального плану та характеру завдань. Доцільно вибирати засоби та методи навчання, з врахуванням дидактичної мети та завдання уроку, також слід зберігати тісний зв'язок занять з попереднім і наступним. Слід забезпечити травматичну безпеку занять та постійно змінювати їхній зміст, методологію організації та проведення.

Різноманітність змісту, методології та процедурного забезпечення заняття сприяє формуванню зацікавленості студентів у здійсненні та заохочує їх до активної діяльності. Варто здійснювати постійний моніторинг прогресу та результатів навчальної діяльності студентів.

Перебудова народної освіти відкрила перед педагогами великі можливості для творчості в рішенні проблем фізичного виховання, метою якого є сприяння всебічному і гармонійному розвитку особистості, її міцному здоров'ї, хорошому фізичному розвитку, а також знань, умінь і навичок в галузі фізичної культури.

Педагоги отримали широкі шляхи організації навчально-виховного процесу, вони вибирають засоби і методи розвитку фізичних якостей, навчання руховим навичкам, вирішення оздоровчих завдань. На основі чого базуються програми з фізичного виховання в педагогічному університеті [4].

В даний час існує ряд авторських програм, рекомендованих до використання в студентській практиці. Сучасність дала можливість пошуку нових шляхів у розвитку, освіті та вихованні студентів. У зв'язку з цим рекомендується частіше використовувати танцювальні засоби для вирішення спільних завдань занять фізичного виховання. Творчість педагога в даному випадку буде виправдано результатами його роботи.

Танець -- мистецтво пластичних і ритмічних рухів. Вивчення яких робить звичайні рухи людей більш красивішими, виразнішими, а також підвищує інтерес до вправ.

Регулярне і правильне виконання танцювальних вправ сприяє формуванню хорошої постави, розвиває у студентів слух, почуття ритму, позитивно впливає на настрій, активізує життєві процеси.

У педагогічних теоріях Стародавньої Греції, в феодальному суспільстві, в епоху Відродження навчання танцем приділялася особлива увага. Прості люди завжди любили танці. Жодне свято у будь-якого народу не обходиться без рухів певного темпу і форми, виконуваних в такт музики. Уже в дитячому саду діти знайомляться з танцювальними рухами, водять хороводи. У початковій школі такі рухи включають в основу програмних вимог по предмету «Фізична культура» [3].

Танцювальні вправи з дітьми можна виконувати в колі, колоні, шерензі, а так само в розімкнутої колоні по два, по три, по чотири, у вільному строю, у спеціальних верстатів. Вправи супроводжують підрахунком вчителя або всіх учнів, співом учнів, але найкраще -- музикою [1]. Розучувати ці вправи доречно в різних частинах уроку, виходячи з конкретних завдань та умов.

Отже, як висновок слід сказати, що цікавість лежить в основі допитливості та бажання проникнути в глиб досліджуваного предмета, зіставити і порівняти його з іншими навчальними предметами, зробити якісь висновки, поставити нові питання. Без достатнього розвитку цих якостей, ні про яке успішне навчання мови бути не може. Саме інтереси людини визначають її активне ставлення до світу, до процесу пізнання.

Виконуючи різні рухи, захоплюючись спортом або танцями, багато студентів виглядають впевненими в собі, розкутими, їхні дії стають красивими і пластичними, коло спілкування розширюється, вони зустрічають нових друзів. Порівнюючи студентів, що ведуть спортивний спосіб життя, з іншими, можна з упевненістю сказати, що заняття спортом роблять благотворний вплив на формування кістково-м'язового апарату.

Відомо, що зниження рухової активності і обмеження м'язових зусиль призводять до багатьох серйозних порушень в організмі людини. Сучасні студенти страждають від гіподинамії, що призводить до порушення постави і викривлення хребта, ожиріння, короткозорості. Заняття фізичним вихованням покликані допомогти студентам боротися з даними недугами. Одним з видів емоційної і естетичної рухової діяльності для студентів є танцювальні вправи і танці.

Логіка навчально-виховного процесу вимагає послідовного включення в пізнавальну діяльність та поступового досягнення необхідного рівня фізичної працездатності, а також послідовного вирішення намічених в даному занятті освітніх, оздоровчих і виховних завдань та забезпечення хорошого після робочого стану організму, що сприяє успішній подальшій діяльності студентів. Це зумовило поділ занять на три частини, а саме: підготовча, основна та заключна.

Виконання танцювальних вправ допоможе студентам краще відчувати своє тіло, в них з'явиться прагнення покращити свої спортивну та здорову форму, що в свою чергу допоможе студентам підвищити рівень зацікавленості на заняттях з фізичного виховання, а також в них з'являться кращі спортивні результати.

В даній роботі було розкрито поняття інтересу та зацікавленості до занять з спортивного виховання, а також визначено зв'язок між танцями та фізичним вихованням.

студент фізичне виховання танцювальний

Список використаної літератури

1. Ветлугіна, Н. А., Кенеман, А. В. Теорія і методика музичного виховання: Навчальний посібник для студентів педагогічних інститутів за фахом «Педагогіка та психологія». - М., 2014.

2. Дімов, В. М. Здоров'я як глобальна проблема виживання біосоціального виду Homo Sapiens // Соціально-гуманітарне знання. - 2016. - № 2.

3. Методика музичного виховання в дитячому садку: Підручник для учнів педагогічних училищ за фахом «Дошкільне виховання» / Упоряд. Н. А. Ветлугіна, І. Л. Дзержинська, Л. Н. Коміссарова і ін.; Під ред. Н. А. Ветлугиной. 2-е изд. - М., 2015.

4. Наукова проблема: здоров'я як феномен культури і фактор соціальної еволюції. I. Соціокультурний визначення здоров'я в історичному розвитку суспільства і самовизначення особистості; II. Здоров'я як необхідна підстава дитинства // Світ психології. - 2013. - № 1.

5. Холодов, Ж. К., Кузнєцов, В. С. Практикум з теорії і методики фізичного виховання і спорту. - М., 2014.

Размещено на Allbest.ru