Формування знань майбутніх фахівців фізичного виховання

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Формування знань майбутніх фахівців фізичного виховання

В Державній програмі розвитку фізичної культури і спорту на 2007-2010 роки зазначено, що низький рівень фізичної культури населення України обумовлений великою кількістю чинників серед яких, також, недостатнє пропагування серед широких верств населення фізичними вправами і здорового способу життя. Зазначено науковцями, що останніми роками намітилася тенденція до зниження інтересу до занять фізичними вправами. Теорія і практика в сфері діяльності фізичної культури свідчить, що формування звички до занять фізичними вправами та відповідальності про власне здоров'я починається в учнів вже з першого класу, тому якісна підготовка фахівців фізичного виховання в системі освіти має державне значення.

Підготовка студента вищого педагогічного навчального закладу до майбутньої професійної діяльності передбачає формування відповідного світогляду, який ґрунтується на системі теоретичних знань і виявляється в здатності використовувати ці знання, оперувати ними в практичній діяльності [3, с. 7]. Готовність до майбутньої професійної діяльності передбачає формування педагогічного мислення та уміння використовувати набутті знання у своїй майбутній вчительській діяльності [2, с. 325].

Для студентів спеціальностей «Початкове навчання» та «Початкове навчання з фізичним вихованням» в майбутній трудовій діяльності, окрім вміння використовувати набутті знання, мають значення рухові вміння вчителя, його особисті цінності, норми і зразки поведінки в сфері фізичної культури. Відмічається, що 52% студентів не мотивовані до занять фізичними вправами [6, с. 112]. Проте формування спеціальних рухових навичок і вмінь майбутніх фахівців відбувається в процесі навчання, а фізичне виховання при цьому набуває прикладне значення [5, с. 211]. Саме через професійно-прикладну фізичну підготовку студентів відбувається оволодіння майбутньою професією [4, с. 177]. На здобуття професійних вмінь впливає і система самостійних занять, яка спрямована на розвиток особистості, формування елементів самовиховання [1, с. 288].

Студенти практиканти загальноосвітніх шкіл №4, №103, №24 міста Кривого Рогу Дніпропетровської області впровадили в навчально-виховну роботу не лише комбіновані уроки, але і різні форми спортивно-масової та оздоровчої роботи. В дослідженні, проведеному у лютому 2010 року, взяли участь студенти-практиканти, що навчаються за спеціальністю «Початкове навчання з фізичним вихованням». За результатами практики було проведено анкетування з метою виявлення суджень щодо шляхів підвищення ефективності та якості навчального процесу в молодшому шкільному віку.

Аналіз анкетування виявив, що причини психолого-педагогічного та організаційного характеру сприяють формуванню негативного ставлення до фізичної культури, як навчального предмету. Серед них такі: невміння вчителя зацікавити дитину, авторитарний стиль ведення уроку (залякування, непривітне ставлення), високий рівень вимог (сурове відношення до виконання нормативів без урахування індивідуально-типологічних особливостей учня), відірваність отриманих знань від реального життя.

Для формування позитивного ставлення учнів початкових класів до занять фізичними вправами, респонденти визначають заходи на підвищення рівня позитивних емоцій, бажання посміхатися, відчувати веселощі, дійсну втіху. Рекомендовано застосовувати багато рухливих ігор, що приносять задоволення то сприяють розвитку кмітливості, спритності, координації рухів. Можна використовувати рухливі ігри та естафети «Павучок», «Біг у чоботах», «Пролізь у тунель», «Моряки» тощо та ігри, які містять елементи, що відповідають навчальній програмі з легкої атлетики, гімнастики, спортивних ігор. Саме в процесі гри діти дуже легко засвоюють широкий набір рухових вмінь та вчаться вирішувати різноманітні рухові завдання в ситуаціях, що постійно змінюються. Даючи дітям більше свободи і самостійності у вирішенні рухових завдань, вчитель повинен з великою відповідальністю віднестись до дотримання правил техніки безпеки, емоційних дій, суперечливої поведінки.

За результатами анкетування виявилось, що саме уроки фізкультури в молодших класах бажано вести вчителю-класоводу, який добре знає характер і реальні фізичні властивості своїх учнів. Така організація навчального процесу буде сприяти створенню атмосфери доброзичливості, але й буде пред'являти високі вимоги щодо особистого прикладу вчителя. Для учнів початкових класів образ авторитетної соціально-значущої людини, в даному випадку вчителя, може стати прикладом на все життя.

Зацікавленість до уроків фізичної культури, за результатами анкетування, буде зростати, якщо вчитель мотивує навчально-виховну роботу в бесідах, володіє педагогічним тактом, реалізує принцип переконання учнів у дієвості фізичних вправ для покращення здоров'я та ведення здорового способу життя. Зазначено, що педагогічна освіта батьків з питань організації правильного фізичного виховання буде позитивно впливати на ставлення дітей до уроків фізичної культури.

Велику увагу в підвищенні значимості фізичної культури для молодших школярів респонденти приділяють проведенню змагань. Виникнення потреби в досягненні успіху у сполученні із соціальними наслідками дій має виразний позитивний ефект на результат. Після шести років дитина стає досить чуйною до соціальних наслідків перемоги, тому нагородження, використання інформації дошки пошани та інших заходів відзнаки, можуть значно збільшити рівень інтересу до уроків фізичної культури. Треба частіше хвалити, робити зауваження в разі необхідності у вигляді побажання не допускати виявлення невдоволеності в тоні і жестах.

Результати анкетування показали, що організація секційних занять в поза навчальний час для школярів початкових класів можуть бути досить ефективними, особливо для учнів, що відвідують групи подовженого дня.

На таких секційних, спортивних заняттях вирішується багато завдань: по-перше, відновлюються морфофункціональні та психічні функції після навчальних занять; по-друге: задовольняється потреба у руховій активності; по-третє: учні оволодівають основами техніки будь-якого виду спорту; по-четверте: підвищується інтерес до фізичної культури взагалі та до уроків фізичної культури.

Відвідування спортивних секцій протягом навчання в школі сприяє формуванню навички до занять фізичними вправами і формуванню відповідних цінностей, зразків і норм поведінки в сфері фізичної культури.

Як бачимо на рис. переважна більшість респондентів (66%), в яких сформувалася навичка до занять фізичними вправами відвідували секційні спортивні заняття протягом навчання в школі. Такі студенти у 89% будуть намагатися створювати позитив до фізичних вправ у власних сім'ях. А в респондентів, у яких відсутня навичка до занять фізичними вправами, мотивацією відвідування занять з фізичного виховання в університеті виступає наявність заліку (70%).

студент школа професійний

Вплив навички до занять фізичними вправами у студентів на формування цінностей і норм поведінки в сфері фізичної культури

Туристичний похід вихідного дня, як організованого змістовного дозвілля, завжди викликає у школяра початкових класів почуття радості та задоволення. Використання засобів фізичної культури в турпоходах для утіхи, відзначено в анкетах, буде сприяти формуванню позитивного відношення до занять фізичними вправами.

Респонденти зазначають, що збільшення кількості та розмаїття спортивного інвентарю та обладнання надасть вчителю більш широкі можливості у використанні різних методів та методик, що підвищить інформаційну ємність заняття та інтерес учнів. Можливості використовувати музичний супровід, заняття з плавання та інші форми, що на сьогодення практикуються в окремих школах, будуть заохочувати учнів до занять.

Отже, у студентів, які займаються на педагогічному факультеті з додатковою спеціалізацією «Фізичне виховання» практика в школі, як одна з форм формування знань майбутніх фахівців, конкретизувала і висвітлила необхідність набуття відповідних для професіональної діяльності знань, вмінь та навичок.

Список використаних джерел

1. Андріанов Т.В. Роль самостійних занять фізичними вправами у формуванні здорового способу життя студентів /Т.В. Андріанов // Педагогіка вищої і середньої школи: Збірник наукових праць /гол. Ред. Проф. Буряк В.К. - Кривий ріг: КДПУ, 2008. - Вип.21. - С. 284-288.

2. Євсєєв Л, Митурич В. Деякі аспекти формування знань майбутніх вчителів фізичної культури // Фізична культура, спорт та здоров'я нації: Зб. наук праць. - Вінниця, 2006. - С. 323 - 325.

3. Кондрашова Л.В. Формування професійного світогляду студентів педагогічного вузу в процесі їхньої педагогічної підготовки /Проблеми вищої школи. - К.: Вища школа, 1994. - Вип. 80. - С. 6-11.

4. Кудрицкий В.Н., Заровский В.А., Цапенко В.А. Необходимость профессионально-прикладной физической культуры в подготовке студентов к трудовой деятельности /В.Н. Кудрицкий, В.А. Заровский, В.А. Цапенко // Матеріали ІV Всеукр. наук.-практ. конф. [Здоров'я і освіта: проблеми та перспективи], /М-во освіти і науки України, Донецький національний університет. - Донецьк, 2006. - С. 175 - 177.

5. Фалькова Н.І., Голота Г.В. Фізичне виховання як частина професійної підготовки студентів /Н.І. Фалькова, Г.В. Голота // Матеріали ІV Всеукр. наук.-практ. конф. [Здоров'я і освіта: проблеми та перспективи], /М-во освіти і науки України, Донецький національний університет. - Донецьк, 2006. - С. 211 - 212.

6. Ярощук В.В., Ярощук В.А., Ляшок О.Г. Основні аспекти, що визначають відношення студентів до занять фізичною культурою /В.В. Ярощук, В.А. Ярощук., О.Г. Ляшок // Матеріали регіонал. наук-практ. конф. [Фізичне виховання, спорт і культура у сучасному суспільстві], (Кривий Ріг, 24 червня, 2009 р.) /М-во освіти і науки України. Технічний університет, Кривий Ріг, 2009. - С. 109-114.

Размещено на Allbest.ru